Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прусський флот (нім. Preußische Marine) — військово-морські сили королівства Пруссія. Він був створений на основі Бранденбурзького флоту, після того як герцог Пруссії став королем у 1701. Тоді Бранденбург та Пруссія утворили подвійну державу якою правив дім Гогенцоллернів. Прусський флот проіснував до утворення в 1867 році Північнонімецької конфедерації, перетворившись на Північнонімецький федеральний флот.
| Прусський флот | |
|---|---|
| Preußische Marine | |
 | |
| На службі | 1701–1867 |
| Країна |  Пруссія |
| Війни/битви | Померанська війна, Наполеонівські війни, Дансько-пруська війна (1848—1850), Австро-прусська війна |
| Знаки розрізнення | |
| Військово-морське знамено (1819—1850) |  |
| Військово-морське знамено (1816—1819) |  |
| | |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Століттями прусські військові концентрували свою увагу на розвитку сухопутних сил, не приділяючи уваги пануванню на морі. Хоча історично прусські військово-морські сили існували ще з тих часів коли слово «Пруссія» використовували лише для маркграфства Бранденбург.
Бранденбурзький флот
Маркграфство Бранденбург, попередник королівства Пруссія, мали власні військово-морські сили починаючи з 16-го століття. Починаючи з 1657, під командуванням курфюрста Фрідріха-Вільгельма («Великий курфюрст»), вони перетворилися на наступальні військово-морські сили. Курфюрст визначив розвиток навігації та комерції як основні цілі, а також прагнув розвивати заокеанські колонії. Проте потомки Фрідріха-Вільгельма не були зацікавлені у заокеанських територіях і розвитку власних військово-морських сил. Його син Фрідріх I, з 1701 король Пруссії, з задоволенням продав колоніальні володіння Нідерландам. З перетворенням Бранденбурга на королівство Пруссія, розпочався занепад бранденбурзького флоту; який закінчив з продажем колоній.
18-е століття
Прусські королі у 18-му столітті не надто переймалися розвитком власного флоту. Через континентальне розташування держави та відсутність легко захищених кордонів, Пруссія сконцентрувала свою увагу на розвитку сухопутної армії. Крім того королівство покладалося на дружні відносини з державами, які мали потужні флоти, наприклад, Данія та Нідерланди.
Фрідріх II («Великий») вважав, що Пруссія не повинна мати власний бойовий флот. Королівство не могло створити великий флот який би міг зрівнятися з флотами Британії, Франції, республіки Об'єднаних провінцій, Іспанії, Швеції, Данії та Росії; зі своїми кількома кораблями, Пруссія завжди залишалася на другому плані у порівнянні з великими морськими державами. Він вважав, що морські битви рідко зможуть вирішувати конфлікти і тому вважав за краще мати найкращу в Європі армію, а не найгірший флот серед морських держав.
Тим не менш Пруссія побудувала невеликий флот з 13 тимчасових військових кораблів протягом Семирічної війни. Цей зародок флоту було втрачено у битві при Неуварпо у вересні 1759 проти шведських сил. Пруссія втратила всі кораблі і як наслідок шведи окупували Узедом та Волін. Проте, у 1760 кораблі було відновлено, а нова флотилія несла службу до кінця війни у 1763.
Тим не менш, прусський монарх хотів взяти участь у міжнародній морській торгівлі і тому заснував кілька торговельних компаній (з перемінним успіхом). Одна, створена у 1772 і яка отримала назву Societé de Commerce maritime, існує до тепер під назвою Preußische Seehandlung (приблизно перекладається як «Прусське морське підприємство»).
19-е століття
Після закінчення наполеонівських війн, Пруссія поволі почала будувати власний невеликий флот для захисту узбережжя. І знов, більшу увагу приділяли будівництву торгового флоту, аніж військового. Саме в цей час значну роль зіграло саме Прусське морське підприємство. Його судна мали озброєння для захисту від піратів, а над суднами був піднятий військовий кормовий прапор. Захисний флот існував до 1850.
Одним з перших хто почав розробляти прусський флот став принц Адальберт Прусський. Він багато мандрував і з'ясував цінність флоту для підтримки торгівлі та захисту власної навігації. Під час революції 1848—1852, за наказом франкфуртських національних зборів, принц став відповідальним за відновлення імперського флоту (Reichsflotte) - він був потрібен через загрозу війни з Данією.
Німецька конфедерація фактично не мала флоту, але покладала надії на союзні сили Великої Британії, Нідерландів та Данії. Протягом дансько-прусської війни 1848—1851, стало чітко видно провал такої стратегії, тому що Велика Британія та Нідерланди залишилися нейтральними, а Данія стала ворогом. За кілька днів данський флот перервав будь-яку морську торгівлю Німеччини у Північному та Балтійському морях. Флот Австрії, союзника Пруссії, перебував у Середземному морі і брав участь лише на завершальному етапі.
Після провалу революції 1848 Адальберт продовжив виношувати плани з розвитку прусського флоту. Він почав з будування бойових кораблів та навчання екіпажів. З середини 1850-х прусські корвети та фрегати можна було зустріти у різних куточках світового океану.
Окрім принца Адальберта, іншими визначними фігурами прусського флоту стали Карл Рудольф Броммі та Людвиг фон Генк, який став адміралом Імперського німецького флоту.
Тоді ж було створено першу військово-морську базу у Північному морі. За Ядебузенським договором (Jade-Vertrag) від 1853, велике герцогство Ольденбург уступила Пруссії район у затоці Яде. Тут, у наступні роки, виріс великий військово-морський порт який отримав назву Вільгельмсгафен у 1869.
До цього часу Прусський флот вже перестав існувати. Після австро-прусської війни 1866, Північнонімецькі держави об'єдналися під приводом Пруссії утворивши Північнонімецьку конфедерацію. На залишках прусського флоту утворився Північнонімецький федеральний флот, який після французько-прусської війни отримав назву імператорські військово-морські сили Німецької імперії.
Резюме
Хоча Пруссія завжди позиціонувала себе як сухопутні держава, її зльоти та падіння були тісно пов'язані з долею бранденбурзько-прусськими-німецькими військово-морськими силами. З появою Великого Курфюрста почалася підготовка перетворення маркграфства Бранденбург на королівство Пруссія. У той час морська сила та колонії були обов'язковими атрибутами влади в Європі; такі атрибути були навіть у малих і середніх за розмірами країн таких як Данія та Нідерланди.
На 150 років Пруссія — на відміну від інших країн Європи — відмовилася від виробництва власного флоту. До війни 1848—1852 з Данією Пруссія не бачила потреби навіть у малих військово-морських силах які були потрібні для захисту власних морських інтересів. Але через 15 років Пруссія передала молоді військово-морські сили новоутвореній німецькій централізованій державі, дія яка була неприпустима по відношенню до прусської армії. The Спочатку флот було передано Північнонімецькій конфедерації, а у 1871, у якості імперського флоту, новоствореній Німецькій імперії.
Морські вподобання останнього прусського імператора Вільгельма II, підготували кінець прусській монархії. Формування німецьких військово-морських сил наприкінці 19-го та на початку 20-го століть стали однією з причин розв'язання Першої світової війни; і саме бунтівні матроси флоту відкритого моря змусили відректися імператора під час революції 1918—1919. ВМС продовжили існування в якості Рейхсмаріне, а пізніше Крігсмаріне, до кінця Другої світової, яка стала їхнім кінцем.
Джерела
- Henning Krüger: Zwischen Küstenverteidigung und Weltpolitik. Die politische Geschichte der Preußischen Marine 1848 bis 1867 (Between coastal defence and world policy. The political history of the Prussian navy 1848 to 1867), Bochum 2008, .
- Gerhard Wiechmann: Die Königlich Preußische Marine in Lateinamerika 1851 bis 1867. Ein Versuch deutscher Kanonenbootpolitik in Übersee (The royal Prussian navy in Latin America 1851 to 1867. An attempt of German gunboat diplomacy in oversea), in: Sandra Carreras/Günther Maihold (ed.): Preußen und Lateinamerika. Im Spannungsfeld von Kommerz, Macht und Kultur, Münster 2004, p. 105-144.
- Cord Eberspächer: Die deutsche Yangtse-Patrouille. Deutsche Kanonenbootpolitik in China im Zeitalter des Imperialismus 1900—1914 (The German Yangtse Patrol. German gunboat diplomacy in China in the age of imperialism), Bochum 2004.
- Gerhard Wiechmann: Die preußisch-deutsche Marine in Lateinamerika 1866—1914. Eine Studie deutscher Kanonenbootpolitik (The Prussian-German Navy in Latin America 1866—1914. A study of German gunboat diplomacy 1866—1914), Bremen 2002, .
Див. також
Примітки
- John B. Hattendorf, Deutschland und die See: Historische Wurzeln deutscher Seestreitkräfte bis 1815; in: Werner Rahn (Hrsg.), Deutsche Marinen im Wandel — Vom Symbol nationaler Einheit zum Instrument internationaler Sicherheitspolitik; München 2005, (German)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prusskij flot nim Preussische Marine vijskovo morski sili korolivstva Prussiya Vin buv stvorenij na osnovi Brandenburzkogo flotu pislya togo yak gercog Prussiyi stav korolem u 1701 Todi Brandenburg ta Prussiya utvorili podvijnu derzhavu yakoyu praviv dim Gogencollerniv Prusskij flot proisnuvav do utvorennya v 1867 roci Pivnichnonimeckoyi konfederaciyi peretvorivshis na Pivnichnonimeckij federalnij flot Prusskij flotPreussische MarineNa sluzhbi 1701 1867Krayina PrussiyaVijni bitvi Pomeranska vijna Napoleonivski vijni Dansko pruska vijna 1848 1850 Avstro prusska vijnaZnaki rozriznennyaVijskovo morske znameno 1819 1850 Vijskovo morske znameno 1816 1819 Mediafajli na Vikishovishi Stolittyami prusski vijskovi koncentruvali svoyu uvagu na rozvitku suhoputnih sil ne pridilyayuchi uvagi panuvannyu na mori Hocha istorichno prusski vijskovo morski sili isnuvali she z tih chasiv koli slovo Prussiya vikoristovuvali lishe dlya markgrafstva Brandenburg Brandenburzkij flotMarkgrafstvo Brandenburg poperednik korolivstva Prussiya mali vlasni vijskovo morski sili pochinayuchi z 16 go stolittya Pochinayuchi z 1657 pid komanduvannyam kurfyursta Fridriha Vilgelma Velikij kurfyurst voni peretvorilisya na nastupalni vijskovo morski sili Kurfyurst viznachiv rozvitok navigaciyi ta komerciyi yak osnovni cili a takozh pragnuv rozvivati zaokeanski koloniyi Prote potomki Fridriha Vilgelma ne buli zacikavleni u zaokeanskih teritoriyah i rozvitku vlasnih vijskovo morskih sil Jogo sin Fridrih I z 1701 korol Prussiyi z zadovolennyam prodav kolonialni volodinnya Niderlandam Z peretvorennyam Brandenburga na korolivstvo Prussiya rozpochavsya zanepad brandenburzkogo flotu yakij zakinchiv z prodazhem kolonij 18 e stolittyaPrusski koroli u 18 mu stolitti ne nadto perejmalisya rozvitkom vlasnogo flotu Cherez kontinentalne roztashuvannya derzhavi ta vidsutnist legko zahishenih kordoniv Prussiya skoncentruvala svoyu uvagu na rozvitku suhoputnoyi armiyi Krim togo korolivstvo pokladalosya na druzhni vidnosini z derzhavami yaki mali potuzhni floti napriklad Daniya ta Niderlandi Fridrih II Velikij vvazhav sho Prussiya ne povinna mati vlasnij bojovij flot Korolivstvo ne moglo stvoriti velikij flot yakij bi mig zrivnyatisya z flotami Britaniyi Franciyi respubliki Ob yednanih provincij Ispaniyi Shveciyi Daniyi ta Rosiyi zi svoyimi kilkoma korablyami Prussiya zavzhdi zalishalasya na drugomu plani u porivnyanni z velikimi morskimi derzhavami Vin vvazhav sho morski bitvi ridko zmozhut virishuvati konflikti i tomu vvazhav za krashe mati najkrashu v Yevropi armiyu a ne najgirshij flot sered morskih derzhav Tim ne mensh Prussiya pobuduvala nevelikij flot z 13 timchasovih vijskovih korabliv protyagom Semirichnoyi vijni Cej zarodok flotu bulo vtracheno u bitvi pri Neuvarpo u veresni 1759 proti shvedskih sil Prussiya vtratila vsi korabli i yak naslidok shvedi okupuvali Uzedom ta Volin Prote u 1760 korabli bulo vidnovleno a nova flotiliya nesla sluzhbu do kincya vijni u 1763 Tim ne mensh prusskij monarh hotiv vzyati uchast u mizhnarodnij morskij torgivli i tomu zasnuvav kilka torgovelnih kompanij z pereminnim uspihom Odna stvorena u 1772 i yaka otrimala nazvu Societe de Commerce maritime isnuye do teper pid nazvoyu Preussische Seehandlung priblizno perekladayetsya yak Prusske morske pidpriyemstvo 19 e stolittyaSMS Thetis priblizno 1867 Pislya zakinchennya napoleonivskih vijn Prussiya povoli pochala buduvati vlasnij nevelikij flot dlya zahistu uzberezhzhya I znov bilshu uvagu pridilyali budivnictvu torgovogo flotu anizh vijskovogo Same v cej chas znachnu rol zigralo same Prusske morske pidpriyemstvo Jogo sudna mali ozbroyennya dlya zahistu vid pirativ a nad sudnami buv pidnyatij vijskovij kormovij prapor Zahisnij flot isnuvav do 1850 Odnim z pershih hto pochav rozroblyati prusskij flot stav princ Adalbert Prusskij Vin bagato mandruvav i z yasuvav cinnist flotu dlya pidtrimki torgivli ta zahistu vlasnoyi navigaciyi Pid chas revolyuciyi 1848 1852 za nakazom frankfurtskih nacionalnih zboriv princ stav vidpovidalnim za vidnovlennya imperskogo flotu Reichsflotte vin buv potriben cherez zagrozu vijni z Daniyeyu Nimecka konfederaciya faktichno ne mala flotu ale pokladala nadiyi na soyuzni sili Velikoyi Britaniyi Niderlandiv ta Daniyi Protyagom dansko prusskoyi vijni 1848 1851 stalo chitko vidno proval takoyi strategiyi tomu sho Velika Britaniya ta Niderlandi zalishilisya nejtralnimi a Daniya stala vorogom Za kilka dniv danskij flot perervav bud yaku morsku torgivlyu Nimechchini u Pivnichnomu ta Baltijskomu moryah Flot Avstriyi soyuznika Prussiyi perebuvav u Seredzemnomu mori i brav uchast lishe na zavershalnomu etapi Pislya provalu revolyuciyi 1848 Adalbert prodovzhiv vinoshuvati plani z rozvitku prusskogo flotu Vin pochav z buduvannya bojovih korabliv ta navchannya ekipazhiv Z seredini 1850 h prusski korveti ta fregati mozhna bulo zustriti u riznih kutochkah svitovogo okeanu Okrim princa Adalberta inshimi viznachnimi figurami prusskogo flotu stali Karl Rudolf Brommi ta Lyudvig fon Genk yakij stav admiralom Imperskogo nimeckogo flotu Todi zh bulo stvoreno pershu vijskovo morsku bazu u Pivnichnomu mori Za Yadebuzenskim dogovorom Jade Vertrag vid 1853 velike gercogstvo Oldenburg ustupila Prussiyi rajon u zatoci Yade Tut u nastupni roki viris velikij vijskovo morskij port yakij otrimav nazvu Vilgelmsgafen u 1869 Do cogo chasu Prusskij flot vzhe perestav isnuvati Pislya avstro prusskoyi vijni 1866 Pivnichnonimecki derzhavi ob yednalisya pid privodom Prussiyi utvorivshi Pivnichnonimecku konfederaciyu Na zalishkah prusskogo flotu utvorivsya Pivnichnonimeckij federalnij flot yakij pislya francuzko prusskoyi vijni otrimav nazvu imperatorski vijskovo morski sili Nimeckoyi imperiyi RezyumeHocha Prussiya zavzhdi pozicionuvala sebe yak suhoputni derzhava yiyi zloti ta padinnya buli tisno pov yazani z doleyu brandenburzko prusskimi nimeckimi vijskovo morskimi silami Z poyavoyu Velikogo Kurfyursta pochalasya pidgotovka peretvorennya markgrafstva Brandenburg na korolivstvo Prussiya U toj chas morska sila ta koloniyi buli obov yazkovimi atributami vladi v Yevropi taki atributi buli navit u malih i serednih za rozmirami krayin takih yak Daniya ta Niderlandi Na 150 rokiv Prussiya na vidminu vid inshih krayin Yevropi vidmovilasya vid virobnictva vlasnogo flotu Do vijni 1848 1852 z Daniyeyu Prussiya ne bachila potrebi navit u malih vijskovo morskih silah yaki buli potribni dlya zahistu vlasnih morskih interesiv Ale cherez 15 rokiv Prussiya peredala molodi vijskovo morski sili novoutvorenij nimeckij centralizovanij derzhavi diya yaka bula nepripustima po vidnoshennyu do prusskoyi armiyi The Spochatku flot bulo peredano Pivnichnonimeckij konfederaciyi a u 1871 u yakosti imperskogo flotu novostvorenij Nimeckij imperiyi Morski vpodobannya ostannogo prusskogo imperatora Vilgelma II pidgotuvali kinec prusskij monarhiyi Formuvannya nimeckih vijskovo morskih sil naprikinci 19 go ta na pochatku 20 go stolit stali odniyeyu z prichin rozv yazannya Pershoyi svitovoyi vijni i same buntivni matrosi flotu vidkritogo morya zmusili vidrektisya imperatora pid chas revolyuciyi 1918 1919 VMS prodovzhili isnuvannya v yakosti Rejhsmarine a piznishe Krigsmarine do kincya Drugoyi svitovoyi yaka stala yihnim kincem DzherelaHenning Kruger Zwischen Kustenverteidigung und Weltpolitik Die politische Geschichte der Preussischen Marine 1848 bis 1867 Between coastal defence and world policy The political history of the Prussian navy 1848 to 1867 Bochum 2008 ISBN 978 3 89911 096 8 Gerhard Wiechmann Die Koniglich Preussische Marine in Lateinamerika 1851 bis 1867 Ein Versuch deutscher Kanonenbootpolitik in Ubersee The royal Prussian navy in Latin America 1851 to 1867 An attempt of German gunboat diplomacy in oversea in Sandra Carreras Gunther Maihold ed Preussen und Lateinamerika Im Spannungsfeld von Kommerz Macht und Kultur Munster 2004 p 105 144 Cord Eberspacher Die deutsche Yangtse Patrouille Deutsche Kanonenbootpolitik in China im Zeitalter des Imperialismus 1900 1914 The German Yangtse Patrol German gunboat diplomacy in China in the age of imperialism Bochum 2004 Gerhard Wiechmann Die preussisch deutsche Marine in Lateinamerika 1866 1914 Eine Studie deutscher Kanonenbootpolitik The Prussian German Navy in Latin America 1866 1914 A study of German gunboat diplomacy 1866 1914 Bremen 2002 ISBN 3 89757 142 0 Div takozhVijskovo morski sili Nimechchini Prusska armiyaPrimitkiJohn B Hattendorf Deutschland und die See Historische Wurzeln deutscher Seestreitkrafte bis 1815 in Werner Rahn Hrsg Deutsche Marinen im Wandel Vom Symbol nationaler Einheit zum Instrument internationaler Sicherheitspolitik Munchen 2005 ISBN 3 486 57674 7 German