Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Проєктивна ідентифікація — термін, вперше запроваджений у 1946 році психоаналітиком Мелані Кляйн зі школи психоаналітичної теорії об'єктних відносин, а згодом був переглянутий багатьма авторами, досліджений психоаналізом, особливо для його застосування в терапевтичному середовищі, і зараз визнаний у психоаналітичній психотерапії. Хоча проєктивна ідентифікація базується на концепції психологічної проєкції Фрейда, вона є кроком далі та відрізняється від сенсів Фрейда. Проєктивна ідентифікація вказує на психологічний ефект, коли люди беруть участь у психологічній проєкції, яка є захисним механізмом Его, таким чином, щоб точно реалізувати свою віру щодо іншої людини. Проєктивна ідентифікація відрізняється від простої проєкції тим, що проєктивна ідентифікація може сформувати самовтілюване пророцтво, у якому особа, яка вірить у неправду про іншу, спілкується з іншою людиною таким чином, що вона змінює свою поведінку, щоб реалізувати свою віру. На іншу людину впливає проєкція, і вона починає поводитися так, ніби її насправді характеризує спроєктована ідея чи переконання. У результаті власний зміст (цінності, думки, почуття) не тільки сприймається як вміст іншої людини, як у випадку проєкції, але й фактично викликається там. Зазвичай це відбувається без усвідомлення цього механізму залученими людьми. У певному сенсі проєктивна ідентифікація підтверджує проєкцію себе шляхом створення спроєктованої реальності.
Проєктивна ідентифікація може використовуватись як тип захисту, засіб спілкування, примітивна форма стосунків або шлях до психологічних змін; використовується для позбавлення себе від небажаних частин або для контролю над тілом і розумом іншого. Проєктивна ідентифікація є потужним інструментом міжособистісного спілкування.
У рамках психоаналізу і в теорії об'єктних відносин
У рамках психоаналізу проєктивна ідентифікація є примітивним механізмом психологічного захисту та процесом між двома індивідами, коли одна особа через проєкцію відчуває неприйнятний інтрапсихічний матеріал як присутній у когось іншого та який надходить ззовні. Несвідомо людина також поводиться таким чином по відношенню до іншої людини, що в іншій людині викликається некероване почуття. У психоаналізі проєктивна ідентифікація позначає факт проєктування характеристик себе на об'єкт, щоб розпізнати себе в ньому. Проєктивна ідентифікація може стати патологічним захисним механізмом. Проєктивна ідентифікація стає патологічною, якщо вона більше не є тимчасовою, а є засобом заперечення реальності. Інтерпретація проєктивної ідентифікації часто допомагає віддиференціювати прикордонну особистість від психотичної, параноїдну особистість — від параноїдної шизофреннії. Поняття проєктивної ідентифікації використовується, зокрема, для роз'єднання психотичного перенесення.
Американська психологічна асоціація зазначає, що: (1) У психоаналізі проєктивна ідентифікація є захисним механізмом, у якому індивід проєктує якості, неприйнятні для себе, на іншу людину, а ця особа інтроєктує спроєктовані якості та вважає, що вона характеризується ними належним чином і виправдано.
(2) У теорії об'єктних відносин Мелані Кляйн проєктивна ідентифікація — це захисний механізм, у якому людина фантазує, що частина її его відокремлюється та проєктується в об'єкт, щоб завдати шкоди або захистити відмовлену частину.
У цьому другому значенні можна сказати, що в близьких стосунках, наприклад, між батьком і дитиною, коханцями або терапевтом і пацієнтом, частини «я» можуть, у несвідомій фантазії, вважатися такими, що втягуються в іншу людину.
Історія походження терміну
Це поняття було введено Мелані Кляйн в контексті стосунків мати-дитина, щоб ідентифікувати явище, що поєднує ідентифікацію (впізнання себе, як у дзеркалі) та проєкцію (пригнічені почуття підтримуються зовнішнім елементом). У цьому контексті це обов'язкове і умовне проходження встановлення психіки дитини щодо первинного об'єкта, пов'язане з механізмом проєкції-інтроєкції, який вона описує. «Мова йде про опис фантастичного світу дитини (її уяви), про структуруючу цінність образу матері». Термін був запроваджений у «Примітках про деякі шизоїдні механізми» (1946) в рамках психоаналізу на позначення примітивного незрілого механізму психологічного захисту від конфлікту, для пояснення у якій фантом активний, щоб представити «я» або розщепити частини «я» внутрішнього об'єкта (мати або вихователь), щоб володіти ним і контролювати його. Це призводить до «особливої ідентифікації». Цей механізм пов'язувався з інфантильним садизмом.
У своїй уяві дитина схематично зберігає в собі те, що добре, а погане проєктує в образ матері. Другий етап, наступний за проєкцією, — це ототожнення з тим, що таким чином спроєктовано, це проєктивна ідентифікація, яка, отже, веде, у нормальному розвитку, до реінтеграції того, що було спроєктовано. Вільфред Біон, учень Мелані Кляйн, розглядав проєктивну ідентифікацію як спосіб невербальної комунікації, який спочатку використовувало немовля, щоб повідомити матері про свій стан і потреби. і також розвине ідею про те, що проєктивна ідентифікація є структуруючим механізмом, який уповноважує здатність мислити. Він чітко відрізняє цю нормальну проєктивну ідентифікацію від патологічної проєктивної ідентифікації.
Захисний механізм, визначений Мелані Кляйн, згодом був переглянутий багатьма авторами, особливо для його застосування в терапевтичному середовищі, і зараз визнаний у психодинамічній психотерапії.
Проєктивна ідентифікація, інтроєкція та проєкція — захисти, які є проявом недостатності розмежування між власним «Я» і оточенням.
Проєктовані об'єкти
У психоаналізі проєктивна ідентифікація позначає факт проєктування характеристик себе на об'єкт, щоб розпізнати себе в ньому. Об'єкти (почуття, ставлення), видавлювані в проєктивній ідентифікації, бувають різних типів — як хороші, так і погані, ідеальні та принижені. Проєктуватися може надія, страх (психічної) смерті, агресія, бажання, ревнощі, заздрість.
Інтенсивність
Проєктивна ідентифікація може мати місце з різним ступенем інтенсивності. У менш порушених особистостях проєктивна ідентифікація — це не лише спосіб позбутися почуттів, але й отримати допомогу з ними. У нарцисизмі можуть мати місце надзвичайно потужні проєкції, які стирають різницю між собою та іншим.
Проєктивна ідентифікація в поведінці
Звернення до цього процесу раннього спілкування може мати місце як захисний механізм у пацієнтів з розладами особистості, але також можливе в повсякденному спілкуванні, зокрема для маніпулювання іншою людиною, у якому суб'єкт вводить свою особистість (своє «я»), повністю або частково, всередину об'єкта, щоб завдати йому шкоди, володіти ним і контролювати його. Проєктивна ідентифікація може стати патологічним захисним механізмом, який полягає у захопленні цього об'єкта (яким може бути людина) у спробі контролювати та знищити цей об'єкт, специфічні характеристики якого потім заперечуються.
Одним із прикладів проєктивної ідентифікації є параноїдальний шизофренік, який розвиває марення, що його переслідує поліція. Наляканий поліцією, він починає підкрадатися і поводитися неспокійно біля поліцейських, що посилює підозру поліцейських і ті починають шукати причини, щоб заарештувати його.
У проєктивній ідентифікації несвідома проєкція індивіда спрямовує його до поведінки так, щоб об'єкт проєкції почав відчувати спроєктовані емоції чи спонукання. Об'єктом проєкції, тобто розміщення, зазвичай є неприємний стимул або сприйняття (наприклад, неприйнятний гомосексуальний стимул), який залучена особа не може прийняти.
Найчастіше проєктуються речі, які проєктуюча особа не може прийняти. Наприклад, «Я зробив щось не так» або «Я маю сексуальні почуття», нестерпні, болючі або небезпечні думки чи переконання про себе. Або це може бути ідея цінності чи оцінки, яку так само важко зрозуміти проєктору. Проєктивна ідентифікація розглядається як дуже ранній або первинний психологічний процес і вважається одним із більш первинних захисних механізмів. Але також вважається, що це є основою для більш зрілих психологічних процесів, таких як емпатія та інсайт.
У своїй книзі «Психоаналітична діагностика» стверджує, що проєктивна ідентифікація має елементи проєкції (нав'язування власних почуттів, думок і мотивів іншим) і прийому (приймання почуттів, мотивів і думок інших людей). У певному сенсі проєктивна ідентифікація підтверджує проєкцію себе шляхом створення спроєктованої реальності.
Подібну захисну функцію можна спостерігати в повсякденному житті, наприклад, у середовищах, у яких один партнер несе спроєктовані риси іншого, і «через проєктивну ідентифікацію відбувався розподіл емоційної праці у стосунках». «Проєктивна ідентифікація часто є основною хворобою поранених пар. Кожен відтворює найбільш ідеалізовані, жахливі та первісні риси іншого таким чином, що зводить обох з розуму».
Людина може звинувачувати іншу в тих реакціях, які сама намагається викликати своєю поведінкою.
Проєктивна ідентифікація в психотерапії
Як і у випадку з перенесенням і контрперенесенням, проєктивна ідентифікація може бути потенційним ключем до терапевтичного розуміння, особливо коли терапевт здатний терпіти та стримувати небажані, негативні аспекти самого пацієнта з часом.
Трансакційний аналіз наголошує на необхідності «Дорослого» терапевта (его-стану, спрямованого на об'єктивну оцінку реальності) залишатися незабрудненим, щоб досвід проєктивної ідентифікації клієнта був корисно зрозумілий.
Відповіді на проєкційну ідентифікацію
Свідомий опір такій проєктивній ідентифікації може спричинити, з одного боку, почуття провини за відмову втілити проєкцію, з іншого — гіркий гнів через зрив проєкції.
У екстремальних випадках реципієнт може втратити будь-яке відчуття свого справжнього «я» і стати пасивним носієм зовнішніх проєкцій, наче оволодів ними. Однак, якщо комусь вдасться прийняти і зрозуміти проєкцію (якщо терапевт неушкоджений), він отримає багато розуміння проєктора.
Див. також
Примітки
- Projective identification Melanie Klein Trust
- Quoted in Jan Grant and Jim Crawley, Transference and Projection(Buckingham 2002), p. 31
- Patrick Casement, On Learning from the Patient (1985) p. 100n
- Методичні рекомендації до практичних занять з курсу за вибором «Основи психоаналізу» для студентів медичних та стоматологічного факультетів // І. В. Лещина, І. Ф. Терьошина — Харків: ХНМУ, 2017. — 86 с.
- American Psychological Association, Dictionary of Psychology.
- Patrick Casement, Further Learning from the Patient (London 1990) p. 177
- Hinshelwood R.D.: Projektive Identifizierung. In: Wörterbuch der kleinianischen Psychoanalyse. Verlag Internationale Psychoanalyse, Stuttgart, , S. 263-307.
- Projective Identification. Процитовано 29 March 2022.
- (1990). Further Learning from the Patient. London. с. 98–9.
- (1979). Klein. с. 116—9.
- Symington N.: The possibility of human freedom and its transmission (with particular reference to the thought of Bion). In: International Journal of Psychoanalysis. 71, S. 95-106.
- Harold Stewart, Psychic Experience and Problems of Technique (London 1992), p. 134
- Petruska Clarkson, On Psychotherapy (London 1993), p. 180 and p. 184
- Polly Young-Eisendrath and Terence Dawson eds., The Cambridge Companion to Jung (Cambridge 1997) p. 227
- R. D. Laing, Self and Others (Penguin 1969) p. 111
- Neville Symington, Narcissism: A New Theory (London 1993) p. 101
- T. Pitt-Aikens/A. T. Ellis, Loss of the Good Authority (London 1989) p. 120 and p. 133
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proyektivna identifikaciya termin vpershe zaprovadzhenij u 1946 roci psihoanalitikom Melani Klyajn zi shkoli psihoanalitichnoyi teoriyi ob yektnih vidnosin a zgodom buv pereglyanutij bagatma avtorami doslidzhenij psihoanalizom osoblivo dlya jogo zastosuvannya v terapevtichnomu seredovishi i zaraz viznanij u psihoanalitichnij psihoterapiyi Hocha proyektivna identifikaciya bazuyetsya na koncepciyi psihologichnoyi proyekciyi Frejda vona ye krokom dali ta vidriznyayetsya vid sensiv Frejda Proyektivna identifikaciya vkazuye na psihologichnij efekt koli lyudi berut uchast u psihologichnij proyekciyi yaka ye zahisnim mehanizmom Ego takim chinom shob tochno realizuvati svoyu viru shodo inshoyi lyudini Proyektivna identifikaciya vidriznyayetsya vid prostoyi proyekciyi tim sho proyektivna identifikaciya mozhe sformuvati samovtilyuvane proroctvo u yakomu osoba yaka virit u nepravdu pro inshu spilkuyetsya z inshoyu lyudinoyu takim chinom sho vona zminyuye svoyu povedinku shob realizuvati svoyu viru Na inshu lyudinu vplivaye proyekciya i vona pochinaye povoditisya tak nibi yiyi naspravdi harakterizuye sproyektovana ideya chi perekonannya U rezultati vlasnij zmist cinnosti dumki pochuttya ne tilki sprijmayetsya yak vmist inshoyi lyudini yak u vipadku proyekciyi ale j faktichno viklikayetsya tam Zazvichaj ce vidbuvayetsya bez usvidomlennya cogo mehanizmu zaluchenimi lyudmi U pevnomu sensi proyektivna identifikaciya pidtverdzhuye proyekciyu sebe shlyahom stvorennya sproyektovanoyi realnosti Proyektivna identifikaciya mozhe vikoristovuvatis yak tip zahistu zasib spilkuvannya primitivna forma stosunkiv abo shlyah do psihologichnih zmin vikoristovuyetsya dlya pozbavlennya sebe vid nebazhanih chastin abo dlya kontrolyu nad tilom i rozumom inshogo Proyektivna identifikaciya ye potuzhnim instrumentom mizhosobistisnogo spilkuvannya U ramkah psihoanalizu i v teoriyi ob yektnih vidnosinU ramkah psihoanalizu proyektivna identifikaciya ye primitivnim mehanizmom psihologichnogo zahistu ta procesom mizh dvoma individami koli odna osoba cherez proyekciyu vidchuvaye neprijnyatnij intrapsihichnij material yak prisutnij u kogos inshogo ta yakij nadhodit zzovni Nesvidomo lyudina takozh povoditsya takim chinom po vidnoshennyu do inshoyi lyudini sho v inshij lyudini viklikayetsya nekerovane pochuttya U psihoanalizi proyektivna identifikaciya poznachaye fakt proyektuvannya harakteristik sebe na ob yekt shob rozpiznati sebe v nomu Proyektivna identifikaciya mozhe stati patologichnim zahisnim mehanizmom Proyektivna identifikaciya staye patologichnoyu yaksho vona bilshe ne ye timchasovoyu a ye zasobom zaperechennya realnosti Interpretaciya proyektivnoyi identifikaciyi chasto dopomagaye viddiferenciyuvati prikordonnu osobistist vid psihotichnoyi paranoyidnu osobistist vid paranoyidnoyi shizofrenniyi Ponyattya proyektivnoyi identifikaciyi vikoristovuyetsya zokrema dlya roz yednannya psihotichnogo perenesennya Amerikanska psihologichna asociaciya zaznachaye sho 1 U psihoanalizi proyektivna identifikaciya ye zahisnim mehanizmom u yakomu individ proyektuye yakosti neprijnyatni dlya sebe na inshu lyudinu a cya osoba introyektuye sproyektovani yakosti ta vvazhaye sho vona harakterizuyetsya nimi nalezhnim chinom i vipravdano 2 U teoriyi ob yektnih vidnosin Melani Klyajn proyektivna identifikaciya ce zahisnij mehanizm u yakomu lyudina fantazuye sho chastina yiyi ego vidokremlyuyetsya ta proyektuyetsya v ob yekt shob zavdati shkodi abo zahistiti vidmovlenu chastinu U comu drugomu znachenni mozhna skazati sho v blizkih stosunkah napriklad mizh batkom i ditinoyu kohancyami abo terapevtom i paciyentom chastini ya mozhut u nesvidomij fantaziyi vvazhatisya takimi sho vtyaguyutsya v inshu lyudinu Istoriya pohodzhennya terminuCe ponyattya bulo vvedeno Melani Klyajn v konteksti stosunkiv mati ditina shob identifikuvati yavishe sho poyednuye identifikaciyu vpiznannya sebe yak u dzerkali ta proyekciyu prignicheni pochuttya pidtrimuyutsya zovnishnim elementom U comu konteksti ce obov yazkove i umovne prohodzhennya vstanovlennya psihiki ditini shodo pervinnogo ob yekta pov yazane z mehanizmom proyekciyi introyekciyi yakij vona opisuye Mova jde pro opis fantastichnogo svitu ditini yiyi uyavi pro strukturuyuchu cinnist obrazu materi Termin buv zaprovadzhenij u Primitkah pro deyaki shizoyidni mehanizmi 1946 v ramkah psihoanalizu na poznachennya primitivnogo nezrilogo mehanizmu psihologichnogo zahistu vid konfliktu dlya poyasnennya u yakij fantom aktivnij shob predstaviti ya abo rozshepiti chastini ya vnutrishnogo ob yekta mati abo vihovatel shob voloditi nim i kontrolyuvati jogo Ce prizvodit do osoblivoyi identifikaciyi Cej mehanizm pov yazuvavsya z infantilnim sadizmom U svoyij uyavi ditina shematichno zberigaye v sobi te sho dobre a pogane proyektuye v obraz materi Drugij etap nastupnij za proyekciyeyu ce ototozhnennya z tim sho takim chinom sproyektovano ce proyektivna identifikaciya yaka otzhe vede u normalnomu rozvitku do reintegraciyi togo sho bulo sproyektovano Vilfred Bion uchen Melani Klyajn rozglyadav proyektivnu identifikaciyu yak sposib neverbalnoyi komunikaciyi yakij spochatku vikoristovuvalo nemovlya shob povidomiti materi pro svij stan i potrebi i takozh rozvine ideyu pro te sho proyektivna identifikaciya ye strukturuyuchim mehanizmom yakij upovnovazhuye zdatnist misliti Vin chitko vidriznyaye cyu normalnu proyektivnu identifikaciyu vid patologichnoyi proyektivnoyi identifikaciyi Zahisnij mehanizm viznachenij Melani Klyajn zgodom buv pereglyanutij bagatma avtorami osoblivo dlya jogo zastosuvannya v terapevtichnomu seredovishi i zaraz viznanij u psihodinamichnij psihoterapiyi Proyektivna identifikaciya introyekciya ta proyekciya zahisti yaki ye proyavom nedostatnosti rozmezhuvannya mizh vlasnim Ya i otochennyam Proyektovani ob yektiU psihoanalizi proyektivna identifikaciya poznachaye fakt proyektuvannya harakteristik sebe na ob yekt shob rozpiznati sebe v nomu Ob yekti pochuttya stavlennya vidavlyuvani v proyektivnij identifikaciyi buvayut riznih tipiv yak horoshi tak i pogani idealni ta prinizheni Proyektuvatisya mozhe nadiya strah psihichnoyi smerti agresiya bazhannya revnoshi zazdrist IntensivnistProyektivna identifikaciya mozhe mati misce z riznim stupenem intensivnosti U mensh porushenih osobistostyah proyektivna identifikaciya ce ne lishe sposib pozbutisya pochuttiv ale j otrimati dopomogu z nimi U narcisizmi mozhut mati misce nadzvichajno potuzhni proyekciyi yaki stirayut riznicyu mizh soboyu ta inshim Proyektivna identifikaciya v povedinciZvernennya do cogo procesu rannogo spilkuvannya mozhe mati misce yak zahisnij mehanizm u paciyentiv z rozladami osobistosti ale takozh mozhlive v povsyakdennomu spilkuvanni zokrema dlya manipulyuvannya inshoyu lyudinoyu u yakomu sub yekt vvodit svoyu osobistist svoye ya povnistyu abo chastkovo vseredinu ob yekta shob zavdati jomu shkodi voloditi nim i kontrolyuvati jogo Proyektivna identifikaciya mozhe stati patologichnim zahisnim mehanizmom yakij polyagaye u zahoplenni cogo ob yekta yakim mozhe buti lyudina u sprobi kontrolyuvati ta znishiti cej ob yekt specifichni harakteristiki yakogo potim zaperechuyutsya Odnim iz prikladiv proyektivnoyi identifikaciyi ye paranoyidalnij shizofrenik yakij rozvivaye marennya sho jogo peresliduye policiya Nalyakanij policiyeyu vin pochinaye pidkradatisya i povoditisya nespokijno bilya policejskih sho posilyuye pidozru policejskih i ti pochinayut shukati prichini shob zaareshtuvati jogo U proyektivnij identifikaciyi nesvidoma proyekciya individa spryamovuye jogo do povedinki tak shob ob yekt proyekciyi pochav vidchuvati sproyektovani emociyi chi sponukannya Ob yektom proyekciyi tobto rozmishennya zazvichaj ye nepriyemnij stimul abo sprijnyattya napriklad neprijnyatnij gomoseksualnij stimul yakij zaluchena osoba ne mozhe prijnyati Najchastishe proyektuyutsya rechi yaki proyektuyucha osoba ne mozhe prijnyati Napriklad Ya zrobiv shos ne tak abo Ya mayu seksualni pochuttya nesterpni bolyuchi abo nebezpechni dumki chi perekonannya pro sebe Abo ce mozhe buti ideya cinnosti chi ocinki yaku tak samo vazhko zrozumiti proyektoru Proyektivna identifikaciya rozglyadayetsya yak duzhe rannij abo pervinnij psihologichnij proces i vvazhayetsya odnim iz bilsh pervinnih zahisnih mehanizmiv Ale takozh vvazhayetsya sho ce ye osnovoyu dlya bilsh zrilih psihologichnih procesiv takih yak empatiya ta insajt U svoyij knizi Psihoanalitichna diagnostika stverdzhuye sho proyektivna identifikaciya maye elementi proyekciyi nav yazuvannya vlasnih pochuttiv dumok i motiviv inshim i prijomu prijmannya pochuttiv motiviv i dumok inshih lyudej U pevnomu sensi proyektivna identifikaciya pidtverdzhuye proyekciyu sebe shlyahom stvorennya sproyektovanoyi realnosti Podibnu zahisnu funkciyu mozhna sposterigati v povsyakdennomu zhitti napriklad u seredovishah u yakih odin partner nese sproyektovani risi inshogo i cherez proyektivnu identifikaciyu vidbuvavsya rozpodil emocijnoyi praci u stosunkah Proyektivna identifikaciya chasto ye osnovnoyu hvoroboyu poranenih par Kozhen vidtvoryuye najbilsh idealizovani zhahlivi ta pervisni risi inshogo takim chinom sho zvodit oboh z rozumu Lyudina mozhe zvinuvachuvati inshu v tih reakciyah yaki sama namagayetsya viklikati svoyeyu povedinkoyu Proyektivna identifikaciya v psihoterapiyiYak i u vipadku z perenesennyam i kontrperenesennyam proyektivna identifikaciya mozhe buti potencijnim klyuchem do terapevtichnogo rozuminnya osoblivo koli terapevt zdatnij terpiti ta strimuvati nebazhani negativni aspekti samogo paciyenta z chasom Transakcijnij analiz nagoloshuye na neobhidnosti Doroslogo terapevta ego stanu spryamovanogo na ob yektivnu ocinku realnosti zalishatisya nezabrudnenim shob dosvid proyektivnoyi identifikaciyi kliyenta buv korisno zrozumilij Vidpovidi na proyekcijnu identifikaciyuSvidomij opir takij proyektivnij identifikaciyi mozhe sprichiniti z odnogo boku pochuttya provini za vidmovu vtiliti proyekciyu z inshogo girkij gniv cherez zriv proyekciyi U ekstremalnih vipadkah recipiyent mozhe vtratiti bud yake vidchuttya svogo spravzhnogo ya i stati pasivnim nosiyem zovnishnih proyekcij nache ovolodiv nimi Odnak yaksho komus vdastsya prijnyati i zrozumiti proyekciyu yaksho terapevt neushkodzhenij vin otrimaye bagato rozuminnya proyektora Div takozhIdentifikaciya psihologiya Spivzalezhnist Introyekciya Gazlajting Identifikaciya z agresoromPrimitkiProjective identification Melanie Klein Trust Quoted in Jan Grant and Jim Crawley Transference and Projection Buckingham 2002 p 31 Patrick Casement On Learning from the Patient 1985 p 100n Metodichni rekomendaciyi do praktichnih zanyat z kursu za viborom Osnovi psihoanalizu dlya studentiv medichnih ta stomatologichnogo fakultetiv I V Leshina I F Teroshina Harkiv HNMU 2017 86 s American Psychological Association Dictionary of Psychology Patrick Casement Further Learning from the Patient London 1990 p 177 Hinshelwood R D Projektive Identifizierung In Worterbuch der kleinianischen Psychoanalyse Verlag Internationale Psychoanalyse Stuttgart ISBN 3 608 95944 0 S 263 307 Projective Identification Procitovano 29 March 2022 1990 Further Learning from the Patient London s 98 9 1979 Klein s 116 9 Symington N The possibility of human freedom and its transmission with particular reference to the thought of Bion In International Journal of Psychoanalysis 71 S 95 106 Harold Stewart Psychic Experience and Problems of Technique London 1992 p 134 Petruska Clarkson On Psychotherapy London 1993 p 180 and p 184 Polly Young Eisendrath and Terence Dawson eds The Cambridge Companion to Jung Cambridge 1997 p 227 R D Laing Self and Others Penguin 1969 p 111 Neville Symington Narcissism A New Theory London 1993 p 101 T Pitt Aikens A T Ellis Loss of the Good Authority London 1989 p 120 and p 133 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim