Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перене́сення (або трансфе́р від англ. transference, що походить від нім. übertragung) — феномен в психодинамічній психології, несвідоме перенесення раніше пережитих почуттів і ставлень, що проявлялися до однієї особи, зовсім на іншу особу — в тому числі і на психотерапевта в ході сеансу психотерапії. Цей феномен був помічений і вперше описаний Зигмундом Фрейдом, який продемонстрував його першорядну важливість для розуміння клієнта (пацієнта) у процесі психоаналізу.
Контрперенесенням (контртрансфе́ром) називають зворотне перенесення на клієнта, що нерідко виникає у терапевтів. Вважається, що правильна інтерпретація контртрансфера також важлива для розуміння того, що відбувається в ході психоаналітичного процесу.
Психологічний процес перенесення є специфічною формою більш загального процесу проєкції. Важливо звести ці два процеси воєдино і усвідомити, що перенесення є особливим випадком проєкції — принаймні, так його розумію я. Безперечно, кожен може користуватися цим терміном на свій розсуд. <…> Перенесення — це процес, який зазвичай відбувається між двома людьми, а не між людським суб'єктом і об'єктом, хоча є й винятки.— Карл Юнг, Тевістокські лекції
Оскільки процес перенесення здебільшого є автоматичним або несвідомим, пацієнт не усвідомлює його справжнє походження і не відчуває пов'язаних з ним фантазій, установок і почуттів (таких, як любов, ненависть і гнів). Феномен перенесення проявляється несподівано і може викликати стан дистресу. Подібні емоційні паттерни найчастіше переносяться з батьків, але нерідко в якості джерел перенесення виступають брати і сестри, бабусі і дідусі, вчителі, лікарі, а також герої з дитинства.
Перенесення є формою об'єктних відносин і, як і у будь-яких об'єктних відносинах, в ньому відображаються перші дитячі прихильності і спостерігається їх універсальний характер. Перенесення може проявлятися в різноманітних умовах: при інших формах психотерапії, при лікуванні соматичних захворювань, в школі, на роботі і в соціальній взаємодії. Проте найвиразніше і найінтенсивніше перенесення проявляється в процесі психоаналізу.
Перенесення — поняття суто динамічне, він не має стійкого результату; в процесі сеансу перенесення постійно змінюється (модулює) залежно від стану діалогу, тому психотерапевт може репрезентувати різних людей з минулого пацієнта.
Не всі реакції, спрямовані на психотерапевта є перенесенням. Деякі з них виникають як відповідь на його установки або поведінку.
Історія
В 1905 році в публікації «Фрагмент аналізу одного випадку істерії» Зигмунд Фрейд вперше говорить про ефект перенесення, описуючи його як "перевидання, копіювання спонукань і фантазій, які пробуджуються в зв'язку з заміною колишньої персони — персоною лікаря ", з якої пацієнт вибудовує звичні йому відносини. І якщо спочатку Фрейд вважав трансфер чинником, що заважає аналітичній роботі, то пізніше він приходить до усвідомлення його, як основного механізму психоаналізу, а розвиток «неврозу трансфера» необхідною умовою психотерапевтичного лікування.
Сам Фрейд вважав трансфер одним з трьох основних понять, за наявності яких в складі певної теорії можна розглядати цю теорію як таку, що належить до поля психоаналітичного знання (два інших: несвідоме і опір). Жак Лакан називає трансфер одним з чотирьох основних понять психоаналізу, поряд з «принципом нав'язливого повторення» (див. ), несвідомим і потягом.
Лакан говорить про трансфер знань: звертається до аналітика, припускаючи, що той знає щось про нього і може відповісти на його запит; він переносить на аналітика деяке знання про себе. Тому в центрі трансфера для Лакана стоїть «імовірно знаючий суб'єкт». Таким же є і саме несвідоме, оскільки ми можемо лише припускати щось на його рахунок, але ці знання будуть ефектом трансфера. У семінарі 1964 року Лакан говорить про розвиток трансфера вже не на особистість, а на «присутність аналітика». Саме ця «присутність», ефект причетності до Іншого, в якому і аналітик, і займають своє місце, і є відправним пунктом як для транфера, так і для опору.
Невроз трансфера
Невроз трансфера — специфічний симптом, що виникає в процесі психоаналітичного лікування і характеризується залученням особистості психоаналітика в симптом . Спочатку невроз трансфера розглядався Фрейдом як перешкода для психоаналізу і класифікувався ним як вид опору, але пізніше він прийшов до висновку, що невроз трансфера є найважливішим терапевтичним механізмом, а його розвиток — не перешкода, а обов'язковий етап і умова успішного психоаналітичного лікування.
Види трансфера
Трансфер може бути:
- Батьківським, материнським, сестринським / братнім і т. ін. (в залежності від початкового об'єкта);
- Едіповим, преедіповим, залежним, оральним і т. д. (в залежності від стадії психосексуального розвитку аналізанта, яка заново переживається);
- Об'єктним або нарцисизним (ідентифікаційним) (в залежності від того, чи приймає пацієнт свого аналітика як зовнішній об'єкт, від якого він залежить, якого він ненавидить і т. д., або розглядає його як частину самого себе);
- Позитивним або негативним (в залежності від того, чи приймає він свого аналітика як доброзичливу чи ворожу особу);
- Еротичним (один зі специфічних видів трансфера, в результаті якого під час терапії у клієнта по відношенню до терапевта виникає сильний еротичний потяг і навіть закоханість. Так як, наприклад, гнів при іншому вигляді трансфера може спонукати не дуже стійкого клієнта застосувати до терапевта фізичне насильство, так само еротичний трансфер може привести до того, що клієнт буде явним чином спокушати терапевта, хоча частіше спокушання з боку клієнта має не такий явний характер. Однак проблема в тому, що у терапевта може виникнути відповідний еротичний контрансфер на клієнта. До того часу, як в міжнародній практиці сформувався «етичний кодекс психолога», що явно забороняє вступати з клієнтом у будь-які особисті стосунки, які не є психотерапією, багато психотерапевтів опинялися спочатку в ліжку зі своїми клієнтами, а потім і в шлюбі з ними (наприклад Карл Юнг, Еріх Фромм, ). Саме під час спостережень за розвитком відносин між Юнгом і його молодою російською пацієнткою , Зигмунд Фрейд вперше сформулював саме поняття контрансфера в психоаналізі, а потім і вивів його, як необхідне правило терапії у відносинах між лікарем і пацієнткою, так званий .)
Трансфер і терапевтичний альянс
Трансфер — автоматичне, несвідоме перенесення переживань — відрізняється від поняття робочого або терапевтичного альянсу, що являє собою свідому взаємодію між аналітиком і пацієнтом. У альянсі пацієнт здатний ідентифікувати цілі і методи аналітичної терапії і він розуміє необхідність генетичного інсайта. Бажання пацієнта співпрацювати доповнюється прагненням аналітика (що концептуалізується як його робоче Я) допомогти йому досягти інсайту, розуміння і свідомого контролю. Такий альянс передбачає терапевтичне розщеплення Я пацієнта: одна частина Я відщеплюється і спостерігає за іншою частиною, яка переживає.
Література
- Зігмунд Фрейд. Основні категорії психоаналізу (з німецької переклала А. Березінська) // Всесвіт. — 1991. — № 5 (749). — С. 164—170. (укр.)
- Зиґмунд Фрейд. Вступ до психоаналізу. Переклад з німецької: Петро Таращук. Харків: КСД, 2015. 480 стор. (ebook) (палітурка) (укр.)
- Heinrich Racker, Transference and Counter-Transference, Publisher: International Universities Press, 2001, (англ.).
- Herbert A Rosenfeld, Impasse And Interpretation, 1987, Taylor & Francis Ltd, (англ.).
- Harold Searles, Countertransference and related subjects; selected papers, Publisher New York, International Universities Press, 1979, (англ.).
- Horacio Etchegoyen, The Fundamentals of Psychoanalytic Technique, Publisher: Karnac Books, 2005, (англ.).
- Margaret Little, Transference Neurosis and Transference Psychosis, Publisher: Jason Aronson; 1993, (англ.).
- Nathan Schwartz-Salant, Transference and Countertransference, Publisher: Chrion, 1984 (Reissued 1992), (англ.).
Примітки
- К. Г. Юнг. Лекция 5 // Тевистокские лекции. Аналитическая психология: теория и практика. — Київ : СИНТО, тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять. — С. 140-140.(рос.)
- Alain de Mijolla . Quelques figures de la situation de «supervision» en psychanalyse. — «Etudes Freudiennes», 31, mai 1989, p.125.(фр.)
- «Всесвіт № 5, 1991» // © 2005—2018 «Лаборатория Фантастики» [ 24 травня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
Посилання
- 497/mode/1up?view=theater Перенесення; Трансфер // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 201; 497.
- Психоаналітична взаємодія: Перенос і аналітичні відносини [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- Хаменеї AB. Психотерапія: АНАЛІЗ ПЕРЕНЕСЕННЯ [ 5 березня 2019 у Wayback Machine.](укр.)
- Вісник психології та педагогіки: Фрейд Зігмунд [ 17 травня 2019 у Wayback Machine.](укр.)
- Феномени психотерапевтичного процесу [ 5 грудня 2016 у Wayback Machine.](укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Transfer Perene sennya abo transfe r vid angl transference sho pohodit vid nim ubertragung fenomen v psihodinamichnij psihologiyi nesvidome perenesennya ranishe perezhitih pochuttiv i stavlen sho proyavlyalisya do odniyeyi osobi zovsim na inshu osobu v tomu chisli i na psihoterapevta v hodi seansu psihoterapiyi Cej fenomen buv pomichenij i vpershe opisanij Zigmundom Frejdom yakij prodemonstruvav jogo pershoryadnu vazhlivist dlya rozuminnya kliyenta paciyenta u procesi psihoanalizu Kontrperenesennyam kontrtransfe rom nazivayut zvorotne perenesennya na kliyenta sho neridko vinikaye u terapevtiv Vvazhayetsya sho pravilna interpretaciya kontrtransfera takozh vazhliva dlya rozuminnya togo sho vidbuvayetsya v hodi psihoanalitichnogo procesu Psihologichnij proces perenesennya ye specifichnoyu formoyu bilsh zagalnogo procesu proyekciyi Vazhlivo zvesti ci dva procesi voyedino i usvidomiti sho perenesennya ye osoblivim vipadkom proyekciyi prinajmni tak jogo rozumiyu ya Bezperechno kozhen mozhe koristuvatisya cim terminom na svij rozsud lt gt Perenesennya ce proces yakij zazvichaj vidbuvayetsya mizh dvoma lyudmi a ne mizh lyudskim sub yektom i ob yektom hocha ye j vinyatki Karl Yung Tevistokski lekciyi Oskilki proces perenesennya zdebilshogo ye avtomatichnim abo nesvidomim paciyent ne usvidomlyuye jogo spravzhnye pohodzhennya i ne vidchuvaye pov yazanih z nim fantazij ustanovok i pochuttiv takih yak lyubov nenavist i gniv Fenomen perenesennya proyavlyayetsya nespodivano i mozhe viklikati stan distresu Podibni emocijni patterni najchastishe perenosyatsya z batkiv ale neridko v yakosti dzherel perenesennya vistupayut brati i sestri babusi i didusi vchiteli likari a takozh geroyi z ditinstva Perenesennya ye formoyu ob yektnih vidnosin i yak i u bud yakih ob yektnih vidnosinah v nomu vidobrazhayutsya pershi dityachi prihilnosti i sposterigayetsya yih universalnij harakter Perenesennya mozhe proyavlyatisya v riznomanitnih umovah pri inshih formah psihoterapiyi pri likuvanni somatichnih zahvoryuvan v shkoli na roboti i v socialnij vzayemodiyi Prote najviraznishe i najintensivnishe perenesennya proyavlyayetsya v procesi psihoanalizu Perenesennya ponyattya suto dinamichne vin ne maye stijkogo rezultatu v procesi seansu perenesennya postijno zminyuyetsya modulyuye zalezhno vid stanu dialogu tomu psihoterapevt mozhe reprezentuvati riznih lyudej z minulogo paciyenta Ne vsi reakciyi spryamovani na psihoterapevta ye perenesennyam Deyaki z nih vinikayut yak vidpovid na jogo ustanovki abo povedinku IstoriyaV 1905 roci v publikaciyi Fragment analizu odnogo vipadku isteriyi Zigmund Frejd vpershe govorit pro efekt perenesennya opisuyuchi jogo yak perevidannya kopiyuvannya sponukan i fantazij yaki probudzhuyutsya v zv yazku z zaminoyu kolishnoyi personi personoyu likarya z yakoyi paciyent vibudovuye zvichni jomu vidnosini I yaksho spochatku Frejd vvazhav transfer chinnikom sho zavazhaye analitichnij roboti to piznishe vin prihodit do usvidomlennya jogo yak osnovnogo mehanizmu psihoanalizu a rozvitok nevrozu transfera neobhidnoyu umovoyu psihoterapevtichnogo likuvannya Sam Frejd vvazhav transfer odnim z troh osnovnih ponyat za nayavnosti yakih v skladi pevnoyi teoriyi mozhna rozglyadati cyu teoriyu yak taku sho nalezhit do polya psihoanalitichnogo znannya dva inshih nesvidome i opir Zhak Lakan nazivaye transfer odnim z chotiroh osnovnih ponyat psihoanalizu poryad z principom nav yazlivogo povtorennya div nesvidomim i potyagom Lakan govorit pro transfer znan zvertayetsya do analitika pripuskayuchi sho toj znaye shos pro nogo i mozhe vidpovisti na jogo zapit vin perenosit na analitika deyake znannya pro sebe Tomu v centri transfera dlya Lakana stoyit imovirno znayuchij sub yekt Takim zhe ye i same nesvidome oskilki mi mozhemo lishe pripuskati shos na jogo rahunok ale ci znannya budut efektom transfera U seminari 1964 roku Lakan govorit pro rozvitok transfera vzhe ne na osobistist a na prisutnist analitika Same cya prisutnist efekt prichetnosti do Inshogo v yakomu i analitik i zajmayut svoye misce i ye vidpravnim punktom yak dlya tranfera tak i dlya oporu Nevroz transferaNevroz transfera specifichnij simptom sho vinikaye v procesi psihoanalitichnogo likuvannya i harakterizuyetsya zaluchennyam osobistosti psihoanalitika v simptom Spochatku nevroz transfera rozglyadavsya Frejdom yak pereshkoda dlya psihoanalizu i klasifikuvavsya nim yak vid oporu ale piznishe vin prijshov do visnovku sho nevroz transfera ye najvazhlivishim terapevtichnim mehanizmom a jogo rozvitok ne pereshkoda a obov yazkovij etap i umova uspishnogo psihoanalitichnogo likuvannya Vidi transferaTransfer mozhe buti Batkivskim materinskim sestrinskim bratnim i t in v zalezhnosti vid pochatkovogo ob yekta Edipovim preedipovim zalezhnim oralnim i t d v zalezhnosti vid stadiyi psihoseksualnogo rozvitku analizanta yaka zanovo perezhivayetsya Ob yektnim abo narcisiznim identifikacijnim v zalezhnosti vid togo chi prijmaye paciyent svogo analitika yak zovnishnij ob yekt vid yakogo vin zalezhit yakogo vin nenavidit i t d abo rozglyadaye jogo yak chastinu samogo sebe Pozitivnim abo negativnim v zalezhnosti vid togo chi prijmaye vin svogo analitika yak dobrozichlivu chi vorozhu osobu Erotichnim odin zi specifichnih vidiv transfera v rezultati yakogo pid chas terapiyi u kliyenta po vidnoshennyu do terapevta vinikaye silnij erotichnij potyag i navit zakohanist Tak yak napriklad gniv pri inshomu viglyadi transfera mozhe sponukati ne duzhe stijkogo kliyenta zastosuvati do terapevta fizichne nasilstvo tak samo erotichnij transfer mozhe privesti do togo sho kliyent bude yavnim chinom spokushati terapevta hocha chastishe spokushannya z boku kliyenta maye ne takij yavnij harakter Odnak problema v tomu sho u terapevta mozhe viniknuti vidpovidnij erotichnij kontransfer na kliyenta Do togo chasu yak v mizhnarodnij praktici sformuvavsya etichnij kodeks psihologa sho yavno zaboronyaye vstupati z kliyentom u bud yaki osobisti stosunki yaki ne ye psihoterapiyeyu bagato psihoterapevtiv opinyalisya spochatku v lizhku zi svoyimi kliyentami a potim i v shlyubi z nimi napriklad Karl Yung Erih Fromm Same pid chas sposterezhen za rozvitkom vidnosin mizh Yungom i jogo molodoyu rosijskoyu paciyentkoyu Zigmund Frejd vpershe sformulyuvav same ponyattya kontransfera v psihoanalizi a potim i viviv jogo yak neobhidne pravilo terapiyi u vidnosinah mizh likarem i paciyentkoyu tak zvanij Transfer i terapevtichnij alyansTransfer avtomatichne nesvidome perenesennya perezhivan vidriznyayetsya vid ponyattya robochogo abo terapevtichnogo alyansu sho yavlyaye soboyu svidomu vzayemodiyu mizh analitikom i paciyentom U alyansi paciyent zdatnij identifikuvati cili i metodi analitichnoyi terapiyi i vin rozumiye neobhidnist genetichnogo insajta Bazhannya paciyenta spivpracyuvati dopovnyuyetsya pragnennyam analitika sho konceptualizuyetsya yak jogo roboche Ya dopomogti jomu dosyagti insajtu rozuminnya i svidomogo kontrolyu Takij alyans peredbachaye terapevtichne rozsheplennya Ya paciyenta odna chastina Ya vidsheplyuyetsya i sposterigaye za inshoyu chastinoyu yaka perezhivaye LiteraturaZigmund Frejd Osnovni kategoriyi psihoanalizu z nimeckoyi pereklala A Berezinska Vsesvit 1991 5 749 S 164 170 ukr Zigmund Frejd Vstup do psihoanalizu Pereklad z nimeckoyi Petro Tarashuk Harkiv KSD 2015 480 stor ISBN 978 966 14 8981 2 ebook ISBN 978 966 14 8353 7 paliturka ukr Heinrich Racker Transference and Counter Transference Publisher International Universities Press 2001 ISBN 0 8236 8323 0 angl Herbert A Rosenfeld Impasse And Interpretation 1987 Taylor amp Francis Ltd ISBN 0 415 01012 8 angl Harold Searles Countertransference and related subjects selected papers Publisher New York International Universities Press 1979 ISBN 0 8236 1085 3 angl Horacio Etchegoyen The Fundamentals of Psychoanalytic Technique Publisher Karnac Books 2005 ISBN 1 85575 455 X angl Margaret Little Transference Neurosis and Transference Psychosis Publisher Jason Aronson 1993 ISBN 1 56821 074 4 angl Nathan Schwartz Salant Transference and Countertransference Publisher Chrion 1984 Reissued 1992 ISBN 0 933029 63 2 angl PrimitkiK G Yung Lekciya 5 Tevistokskie lekcii Analiticheskaya psihologiya teoriya i praktika Kiyiv SINTO tisyachi dev yatsot dev yanosto p yat S 140 140 ros Alain de Mijolla Quelques figures de la situation de supervision en psychanalyse Etudes Freudiennes 31 mai 1989 p 125 fr Vsesvit 5 1991 c 2005 2018 Laboratoriya Fantastiki 24 travnya 2019 u Wayback Machine ukr Posilannya497 mode 1up view theater Perenesennya Transfer Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 201 497 Psihoanalitichna vzayemodiya Perenos i analitichni vidnosini 6 grudnya 2016 u Wayback Machine ukr Hameneyi AB Psihoterapiya ANALIZ PERENESENNYa 5 bereznya 2019 u Wayback Machine ukr Visnik psihologiyi ta pedagogiki Frejd Zigmund 17 travnya 2019 u Wayback Machine ukr Fenomeni psihoterapevtichnogo procesu 5 grudnya 2016 u Wayback Machine ukr