Проє́кт Зако́ну «Про мо́ви в Украї́ні» № 1015-3 — законопроєкт, який 7 вересня 2010 року подали до Верховної Ради України Олександр Єфремов, Сергій Гриневецький та Петро Симоненко. 1 лютого 2011 року його відхилили та зняли з розгляду.
Про мови в Україні | |
---|---|
Закон України | |
Загальна інформація | |
Повна назва: | Проєкт Закону «Про мови в Україні» |
Номер проєкту: | № 1015-3 |
Ініціатор(и): | Єфремов О. С., Симоненко П. М., Гриневецький С. Р. |
Дати | |
Поданий на розгляд: | 7 вересня 2010 |
Статус: Відхилений |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2012) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2011) |
Документ викликав резонанс у суспільстві й спровокував кампанію «Займіться ділом, а не язиком!».
Мовна ситуація в Україні
Згідно з соціологічним дослідженням, що було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучерева та соціологічною службою Центру Разумкова в червні цього року[] лише 7,6 % українських громадян серед пріоритетних проблем, що підлягають негайному вирішенню нинішньою владою, вважають мовне питання[]. На першому місці залишаються питання підвищення соціальних стандартів та боротьби з корупцією. За словами Бориса Тарасюка:
Повний провал нинішньої влади в економіці і соціальній політиці, Президент і коаліція намагаються компенсувати нібито виконанням своєї передвиборчої програми або ж просто відволікти таким чином увагу суспільства від нагальніших проблем.
Аналіз законопроєкту
Фактичне надання російській мові статусу другої державної мови в Україні
6-й пункт 8-ї статті проєкту закону «Про мови в Україні» надає регіональній мові такі права:
Регіональна мова… використовується нарівні з державною мовою на відповідній території України в роботі місцевих органів влади, Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються цим законом
У другій частині цієї статті вказано:
…до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті (прим. — російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька та угорська) застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови якщо кількість осіб, — носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.
Встановлення 10 % «бар'єру» фактично означає, що російська мова може бути регіональною в будь-якій області України. Тобто встановлюється загальноукраїнська обов'язковість саме російської мови. Хоча теоретично в багатьох регіонах вона може і не мати статусу регіональної.
Відповідно до положення частини 1 статті 14 проєкту, паспорт громадянина України та відомості про його власника, що вносяться до нього виконуються українською і російською мовою (без прив'язки до регіональної).
«Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування, дізнання та прокурорського нагляду може використовуватися російська мова.» (ст.16)
«Основними мовами інформатики в Україні є українська, російська та англійська мови». (ст.23)
«Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і російською мовою». (ст.21.п2)
«В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і російської мови.» (ст.21.п.7.)
«Для державних загальнонаціональних телерадіоорганізацій частка мовлення державною мовою має становити не менше 60 відсотків, російською мовою — не менше 20 відсотків загального обсягу добового мовлення.» (ст.25.п.3.)
«Адреси відправника та одержувача поштових відправлень, телеграм, що пересилаються в межах України, мають виконуватися державною мовою або російською мовою.» (ст.26.п.2.)
Закон порушує права україномовних громадян, що не володіють регіональною мовою або хотіли б отримувати інформацію своєю мовою.
«У межах території, на якій поширена регіональна мова, що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за рішенням місцевої ради така продукція [друкована продукція службового та ужиткового користування] може видаватися цією регіональною мовою.» (ст.25.п.7)
В законі неадекватно інтерпретується мовна ситуація в Україні.
«Українсько-російська двомовність, що склалася історично, є важливим надбанням українського народу, потужним чинником консолідації багатонаціонального українського суспільства».
Насильницьке нав'язування царською і потім радянською Росією своєї культури та мови, періодичні заборони української мови не можна називати "важливим надбанням українського народу.
Наведені у проєкті закону факти не відповідають дійсності.
«Російська мова є рідною або такою якою повсякденно користується більшість громадян України, загальноприйнятою, поряд з українською, мовою міжособистісного спілкування на всій території України».
Згідно з результатами перепису 2001 року, українську мову вважали рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %, інші — 2,9 %.
Законопроєкт і Європейська Хартія регіональних мов
Проєкт закону мотивується Європейською хартією регіональних мов або мов меншин. Україна ратифікувала Хартію у травні 2003 року. В законі України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» зазначено, що положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин країни: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.
Хартія, що ухвалена 5 листопада 1992 року, призначена для захисту міноритарних мов від поглинання їх мажоритарними, тобто спрямована на захист не мов національних меншин, яких в Україні понад 100, а як випливає із самої Хартії — на захист культурного розмаїття Європи. А цього можна досягти шляхом захисту рідкісних мов, які перебувають під загрозою зникнення. Такими унікальними мовами для України є, наприклад, кримськотатарська, караїмська, кримчацька, гагаузька мови, ідиш.
Проблематичність застосування Хартії в державах, які утворились на території колишнього СРСР після його розпаду, полягає в тому, що стосунки між більшістю й меншістю тут інакші, ніж у сучасних європейських країнах. Усі пострадянські країни пережили потужну мовно-культурну асиміляцію.
Прийняття цього документа супроводжували тривалі дискусії. Не всі європейські країни визнали за доцільне його запроваджувати. Франція підписала Хартію, але не ратифікувала її. Конституційна Рада Французької Республіки визнала, що «Європейська хартія регіональних або мов меншин», надаючи особливі права «групам» мовців регіональних або мов меншин у межах «територій», де користуються цими мовами, «обмежує конституційні принципи неподільності Республіки, рівності перед законом і єдності французького народу».
Не ратифікувала Хартію і Росія, хоча на її території проживає понад 100 національних меншин і мови багатьох із них потребують захисту.
Не підписали й не ратифікували Хартію також Балтійські країни.
Хартія належить до тих документів, у яких індивідуальні людські права на мовно-культурну самоідентифікацію входять у суперечність із колективним правом націй на самоствердження.
Впровадження білоруського сценарію
У Білорусі впровадження російської як другої державної уможливив високий рівень мовно-культурної асиміляції білорусів, що сприяло приходу до влади проросійської еліти. Білоруський сценарій намагалися розіграти в Україні, і орієнтована на Росію влада змогла б повернути радянську практику асиміляції українців із тим, щоб зробити процес денаціоналізації населення незворотним.
Неадекватність аргументу про наукову перспективність російської мови
В проєкті закону говориться:
«Володіння російською мовою забезпечує громадянам України широкий доступ до здобутків світової науки і культури».
Хоча відомо, що понад 98 % науково-технічної інформації у світі сьогодні з'являється англійською мовою. Решта несповна 2 % — це переважно китайські і японські тексти. На російську припадає менше ніж 0,1 %, і відтак вона об'єктивно ніяк не може розв'язати питання доступу українців до світових наукових здобутків.
Справжньою проблемою є оволодіння англійською, яке стає для сучасного вченого одним з критеріїв фахової спроможності. (Максим Стріха, АН України)
Що ж стосується Інтернету, то російська мова там десь на 10-12 місці. Її випереджає навіть португальська, не кажучи вже про китайську чи гінді. (Сергій Грабовський)
Мовний хаос
«За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи [спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин,] можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.» (ст.8.п3.)
Зокрема таким чином може провадитися русифікація навіть у тих західних областях України, де відсоток російськомовних може не дотягувати до 10 %
Закон дозволяв би проросійській владі маніпулювати справжніми цифрами частки україномовного населення.
З іншого боку, Партія Регіонів застосує свою безвідмовну технологію: хочеш працювати у бюджетній сфері чи на підприємствах підвладних партії — пиши заяву, що переважно вживаєш російську мову; не хочеш писати — пиши заяву про звільнення. (Сергій Грабовський).
Створення безладу мов ділового спілкування
Проєкт нівелює саме поняття офіційної мови, створює ситуацію, за якої кожен громадянин може вимагати застосування в будь-якій ситуації саме його мови. Реалізація такого положення на практиці може паралізувати роботу тих державних структур, де узгодженість і чіткість має особливе значення (армія, диспетчерська служба, служби технічного нагляду тощо). (АН)
Наприклад, можливе таке тлумачення закону, згідно з яким київські чиновники будуть зобов'язані знати усі регіональні мови: «У листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати цю регіональну мову (що долає 10 % бар'єр).» (ст. 12. п. 1)
Витіснення української мови з освіти
«В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і російської мови. Об'єм вивчення російської мови визначається місцевими радами відповідно до законодавства про освіту з урахуванням поширеності цієї мови на відповідній території». (ст. 21. ч. 7)
Класи та групи можуть постійно розформовуватися протягом навчання на основі заяв про мову.
«Потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами про мову навчання, які надаються учнями (для неповнолітніх — батьками або особами, які їх замінюють), студентами при вступі до державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час періоду навчання.» (ст.21.п.3)
Обов'язкове опитування учнів (їхніх батьків) та студентів щодо мови, якою вони хотіли б навчатися, перетворить освіту на поле нескінченних мовних воєн, де політики всіх напрямків знаходитимуть вдячне поле для виголошення найрадикальніших гасел. (М. Стріха)
У наукових виданнях необхідні будуть переклади купою мов.
«У періодичних наукових виданнях, які публікуються українською мовою, виклад окремих положень наукових результатів подається російською та іншими мовами.» (ст. 22)
Витіснення української мови із масових споживацьких сфер
Реалізація інших положень законопроєкту призводила б до тотальної русифікації електронних ЗМІ, кінопрокату, реклами та інших сфер суспільного життя, в яких українська мова сьогодні застосовується достатньо широко в силу підтримчих заходів останнього десятиліття.
Водночас такі сфери, як друковані ЗМІ, бізнес, виробництво, спорт та інші, де жодних підтримчих заходів для української мови ніколи й не було і російська мова тотально домінує і зараз, так і лишаться російськомовними. (М. Стріха)
Зелене світло російським телеканалам на території України
«Держава гарантує свободу прямого прийому радіо- і телепередач із сусідніх країн, які транслюються такими самими або схожими до державної мови або до регіональних мов України мовами, і не перешкоджає ретрансляції радіо- і телепередач із сусідніх країн, які випускаються в ефір такими мовами.» (ст.25.п.5.)
Низькі вимоги до потенційного майбутнього перепису
«При проведенні Всеукраїнського перепису населення для виявлення належності фізичних осіб до конкретних мовних груп у переписному листі має бути використано запитання про мову, яку людина переважно вживає.» (ст.8.п.5)
Одна справа — мова, яку людина переважно вживає (з огляду на різні, зокрема, історичні обставини) і зовсім інша — рідна мова (якою людина може фактично користуватися рідко, проте підтримувати політику щодо підтримки своєї рідної мови та її розвитку).
Додаткові витрати з державного бюджету
Затвердження проєкту закону матиме наслідком необхідність залучення перекладачів, помноження офіційних документів різними мовами, комп'ютерних програм.
«…акти місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою та офіційно публікуються обома мовами…» (ст. 11 п. 2)
«У межах території, на якій поширена регіональна мова, що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови, у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.» (ст. 15 п. 4)
«Комп'ютерні системи та їх програмне забезпечення, що використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами та організаціями, повинні забезпечуватися можливістю обробляти україномовні, російськомовні та англомовні тексти.» (ст. 23)
Реакція в суспільстві
Законопроєкт викликав гостру критику науковців, українців та європейської спільноти. Проти нього започаткували громадянську кампанію Займіться ділом, а не язиком! за участю Громадянського руху «Відсіч», , «Простір свободи», істориків, митців та небайдужих українців.
Виноски
- Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.].
- Дзеркало Тижня. Лариса Масенко. Законопроєкт «Про мови в Україні»: погляд лінгвіста
Див. також
Джерела
- Проєкт закону про мови в Україні [ 9 вересня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proye kt Zako nu Pro mo vi v Ukrayi ni 1015 3 zakonoproyekt yakij 7 veresnya 2010 roku podali do Verhovnoyi Radi Ukrayini Oleksandr Yefremov Sergij Grineveckij ta Petro Simonenko 1 lyutogo 2011 roku jogo vidhilili ta znyali z rozglyadu Pro movi v UkrayiniZakon UkrayiniZagalna informaciyaPovna nazva Proyekt Zakonu Pro movi v Ukrayini Nomer proyektu 1015 3Iniciator i Yefremov O S Simonenko P M Grineveckij S R DatiPodanij na rozglyad 7 veresnya 2010Status Vidhilenij Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2012 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2011 Dokument viklikav rezonans u suspilstvi j sprovokuvav kampaniyu Zajmitsya dilom a ne yazikom Movna situaciya v UkrayiniDokladnishe Rosijska mova v Ukrayini Zgidno z sociologichnim doslidzhennyam sho bulo provedene Fondom Demokratichni iniciativi im Ilka Kuchereva ta sociologichnoyu sluzhboyu Centru Razumkova v chervni cogo roku yakogo lishe 7 6 ukrayinskih gromadyan sered prioritetnih problem sho pidlyagayut negajnomu virishennyu ninishnoyu vladoyu vvazhayut movne pitannya dzherelo Na pershomu misci zalishayutsya pitannya pidvishennya socialnih standartiv ta borotbi z korupciyeyu Za slovami Borisa Tarasyuka Povnij proval ninishnoyi vladi v ekonomici i socialnij politici Prezident i koaliciya namagayutsya kompensuvati nibito vikonannyam svoyeyi peredviborchoyi programi abo zh prosto vidvolikti takim chinom uvagu suspilstva vid nagalnishih problem Analiz zakonoproyektuFaktichne nadannya rosijskij movi statusu drugoyi derzhavnoyi movi v Ukrayini 6 j punkt 8 yi statti proyektu zakonu Pro movi v Ukrayini nadaye regionalnij movi taki prava Regionalna mova vikoristovuyetsya narivni z derzhavnoyu movoyu na vidpovidnij teritoriyi Ukrayini v roboti miscevih organiv vladi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta organiv miscevogo samovryaduvannya zastosovuyetsya i vivchayetsya v derzhavnih i komunalnih navchalnih zakladah a takozh vikoristovuyetsya v inshih sferah suspilnogo zhittya v mezhah i poryadku sho viznachayutsya cim zakonom U drugij chastini ciyeyi statti vkazano do kozhnoyi movi viznachenoyi u chastini drugij ciyeyi statti prim rosijska biloruska bolgarska virmenska gagauzka idish krimskotatarska moldavska nimecka novogrecka polska romska rumunska slovacka ta ugorska zastosovuyutsya zahodi spryamovani na vikoristannya regionalnih mov abo mov menshin sho peredbacheni u comu Zakoni za umovi yaksho kilkist osib nosiyiv regionalnoyi movi sho prozhivayut na teritoriyi na yakij poshirena cya mova stanovit 10 vidsotkiv i bilshe chiselnosti yiyi naselennya Vstanovlennya 10 bar yeru faktichno oznachaye sho rosijska mova mozhe buti regionalnoyu v bud yakij oblasti Ukrayini Tobto vstanovlyuyetsya zagalnoukrayinska obov yazkovist same rosijskoyi movi Hocha teoretichno v bagatoh regionah vona mozhe i ne mati statusu regionalnoyi Vidpovidno do polozhennya chastini 1 statti 14 proyektu pasport gromadyanina Ukrayini ta vidomosti pro jogo vlasnika sho vnosyatsya do nogo vikonuyutsya ukrayinskoyu i rosijskoyu movoyu bez priv yazki do regionalnoyi Poryad iz derzhavnoyu movoyu pri provedenni dosudovogo rozsliduvannya diznannya ta prokurorskogo naglyadu mozhe vikoristovuvatisya rosijska mova st 16 Osnovnimi movami informatiki v Ukrayini ye ukrayinska rosijska ta anglijska movi st 23 Gromadyanam Ukrayini garantuyetsya pravo otrimannya osviti derzhavnoyu movoyu i rosijskoyu movoyu st 21 p2 V usih zagalnih serednih navchalnih zakladah zabezpechuyetsya vivchennya derzhavnoyi movi i rosijskoyi movi st 21 p 7 Dlya derzhavnih zagalnonacionalnih teleradioorganizacij chastka movlennya derzhavnoyu movoyu maye stanoviti ne menshe 60 vidsotkiv rosijskoyu movoyu ne menshe 20 vidsotkiv zagalnogo obsyagu dobovogo movlennya st 25 p 3 Adresi vidpravnika ta oderzhuvacha poshtovih vidpravlen telegram sho peresilayutsya v mezhah Ukrayini mayut vikonuvatisya derzhavnoyu movoyu abo rosijskoyu movoyu st 26 p 2 Zakon porushuye prava ukrayinomovnih gromadyan sho ne volodiyut regionalnoyu movoyu abo hotili b otrimuvati informaciyu svoyeyu movoyu U mezhah teritoriyi na yakij poshirena regionalna mova sho vidpovidaye umovam chastini tretoyi statti 8 cogo Zakonu za rishennyam miscevoyi radi taka produkciya drukovana produkciya sluzhbovogo ta uzhitkovogo koristuvannya mozhe vidavatisya ciyeyu regionalnoyu movoyu st 25 p 7 V zakoni neadekvatno interpretuyetsya movna situaciya v Ukrayini Ukrayinsko rosijska dvomovnist sho sklalasya istorichno ye vazhlivim nadbannyam ukrayinskogo narodu potuzhnim chinnikom konsolidaciyi bagatonacionalnogo ukrayinskogo suspilstva Nasilnicke nav yazuvannya carskoyu i potim radyanskoyu Rosiyeyu svoyeyi kulturi ta movi periodichni zaboroni ukrayinskoyi movi ne mozhna nazivati vazhlivim nadbannyam ukrayinskogo narodu Navedeni u proyekti zakonu fakti ne vidpovidayut dijsnosti Rosijska mova ye ridnoyu abo takoyu yakoyu povsyakdenno koristuyetsya bilshist gromadyan Ukrayini zagalnoprijnyatoyu poryad z ukrayinskoyu movoyu mizhosobistisnogo spilkuvannya na vsij teritoriyi Ukrayini Zgidno z rezultatami perepisu 2001 roku ukrayinsku movu vvazhali ridnoyu 67 5 naselennya Ukrayini rosijsku 29 6 inshi 2 9 Zakonoproyekt i Yevropejska Hartiya regionalnih mov Proyekt zakonu motivuyetsya Yevropejskoyu hartiyeyu regionalnih mov abo mov menshin Ukrayina ratifikuvala Hartiyu u travni 2003 roku V zakoni Ukrayini Pro ratifikaciyu Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov abo mov menshin zaznacheno sho polozhennya Hartiyi zastosovuyutsya do mov takih nacionalnih menshin krayini biloruskoyi bolgarskoyi gagauzkoyi greckoyi yevrejskoyi krimskotatarskoyi moldovskoyi nimeckoyi polskoyi rosijskoyi rumunskoyi slovackoyi ta ugorskoyi Hartiya sho uhvalena 5 listopada 1992 roku priznachena dlya zahistu minoritarnih mov vid poglinannya yih mazhoritarnimi tobto spryamovana na zahist ne mov nacionalnih menshin yakih v Ukrayini ponad 100 a yak viplivaye iz samoyi Hartiyi na zahist kulturnogo rozmayittya Yevropi A cogo mozhna dosyagti shlyahom zahistu ridkisnih mov yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Takimi unikalnimi movami dlya Ukrayini ye napriklad krimskotatarska karayimska krimchacka gagauzka movi idish Problematichnist zastosuvannya Hartiyi v derzhavah yaki utvorilis na teritoriyi kolishnogo SRSR pislya jogo rozpadu polyagaye v tomu sho stosunki mizh bilshistyu j menshistyu tut inakshi nizh u suchasnih yevropejskih krayinah Usi postradyanski krayini perezhili potuzhnu movno kulturnu asimilyaciyu Prijnyattya cogo dokumenta suprovodzhuvali trivali diskusiyi Ne vsi yevropejski krayini viznali za docilne jogo zaprovadzhuvati Franciya pidpisala Hartiyu ale ne ratifikuvala yiyi Konstitucijna Rada Francuzkoyi Respubliki viznala sho Yevropejska hartiya regionalnih abo mov menshin nadayuchi osoblivi prava grupam movciv regionalnih abo mov menshin u mezhah teritorij de koristuyutsya cimi movami obmezhuye konstitucijni principi nepodilnosti Respubliki rivnosti pered zakonom i yednosti francuzkogo narodu Ne ratifikuvala Hartiyu i Rosiya hocha na yiyi teritoriyi prozhivaye ponad 100 nacionalnih menshin i movi bagatoh iz nih potrebuyut zahistu Ne pidpisali j ne ratifikuvali Hartiyu takozh Baltijski krayini Hartiya nalezhit do tih dokumentiv u yakih individualni lyudski prava na movno kulturnu samoidentifikaciyu vhodyat u superechnist iz kolektivnim pravom nacij na samostverdzhennya Vprovadzhennya biloruskogo scenariyu U Bilorusi vprovadzhennya rosijskoyi yak drugoyi derzhavnoyi umozhliviv visokij riven movno kulturnoyi asimilyaciyi bilorusiv sho spriyalo prihodu do vladi prorosijskoyi eliti Biloruskij scenarij namagalisya rozigrati v Ukrayini i oriyentovana na Rosiyu vlada zmogla b povernuti radyansku praktiku asimilyaciyi ukrayinciv iz tim shob zrobiti proces denacionalizaciyi naselennya nezvorotnim Neadekvatnist argumentu pro naukovu perspektivnist rosijskoyi movi V proyekti zakonu govoritsya Volodinnya rosijskoyu movoyu zabezpechuye gromadyanam Ukrayini shirokij dostup do zdobutkiv svitovoyi nauki i kulturi Hocha vidomo sho ponad 98 naukovo tehnichnoyi informaciyi u sviti sogodni z yavlyayetsya anglijskoyu movoyu Reshta nespovna 2 ce perevazhno kitajski i yaponski teksti Na rosijsku pripadaye menshe nizh 0 1 i vidtak vona ob yektivno niyak ne mozhe rozv yazati pitannya dostupu ukrayinciv do svitovih naukovih zdobutkiv Spravzhnoyu problemoyu ye ovolodinnya anglijskoyu yake staye dlya suchasnogo vchenogo odnim z kriteriyiv fahovoyi spromozhnosti Maksim Striha AN Ukrayini Sho zh stosuyetsya Internetu to rosijska mova tam des na 10 12 misci Yiyi viperedzhaye navit portugalska ne kazhuchi vzhe pro kitajsku chi gindi Sergij Grabovskij Movnij haos Za rishennyam miscevoyi radi v okremih vipadkah z urahuvannyam konkretnoyi situaciyi taki zahodi spryamovani na vikoristannya regionalnih mov abo mov menshin mozhut zastosovuvatisya do movi regionalna movna grupa yakoyi stanovit menshe 10 vidsotkiv naselennya vidpovidnoyi teritoriyi st 8 p3 Zokrema takim chinom mozhe provaditisya rusifikaciya navit u tih zahidnih oblastyah Ukrayini de vidsotok rosijskomovnih mozhe ne dotyaguvati do 10 Zakon dozvolyav bi prorosijskij vladi manipulyuvati spravzhnimi ciframi chastki ukrayinomovnogo naselennya Z inshogo boku Partiya Regioniv zastosuye svoyu bezvidmovnu tehnologiyu hochesh pracyuvati u byudzhetnij sferi chi na pidpriyemstvah pidvladnih partiyi pishi zayavu sho perevazhno vzhivayesh rosijsku movu ne hochesh pisati pishi zayavu pro zvilnennya Sergij Grabovskij Stvorennya bezladu mov dilovogo spilkuvannya Proyekt nivelyuye same ponyattya oficijnoyi movi stvoryuye situaciyu za yakoyi kozhen gromadyanin mozhe vimagati zastosuvannya v bud yakij situaciyi same jogo movi Realizaciya takogo polozhennya na praktici mozhe paralizuvati robotu tih derzhavnih struktur de uzgodzhenist i chitkist maye osoblive znachennya armiya dispetcherska sluzhba sluzhbi tehnichnogo naglyadu tosho AN Napriklad mozhlive take tlumachennya zakonu zgidno z yakim kiyivski chinovniki budut zobov yazani znati usi regionalni movi U listuvanni cih organiv z organami derzhavnoyi vladi vishogo rivnya dozvolyayetsya zastosovuvati cyu regionalnu movu sho dolaye 10 bar yer st 12 p 1 Vitisnennya ukrayinskoyi movi z osviti V usih zagalnih serednih navchalnih zakladah zabezpechuyetsya vivchennya derzhavnoyi movi i rosijskoyi movi Ob yem vivchennya rosijskoyi movi viznachayetsya miscevimi radami vidpovidno do zakonodavstva pro osvitu z urahuvannyam poshirenosti ciyeyi movi na vidpovidnij teritoriyi st 21 ch 7 Klasi ta grupi mozhut postijno rozformovuvatisya protyagom navchannya na osnovi zayav pro movu Potreba gromadyan u movi navchannya viznachayetsya v obov yazkovomu poryadku za zayavami pro movu navchannya yaki nadayutsya uchnyami dlya nepovnolitnih batkami abo osobami yaki yih zaminyuyut studentami pri vstupi do derzhavnih i komunalnih navchalnih zakladiv a takozh u razi potrebi u bud yakij chas periodu navchannya st 21 p 3 Obov yazkove opituvannya uchniv yihnih batkiv ta studentiv shodo movi yakoyu voni hotili b navchatisya peretvorit osvitu na pole neskinchennih movnih voyen de politiki vsih napryamkiv znahoditimut vdyachne pole dlya vigoloshennya najradikalnishih gasel M Striha U naukovih vidannyah neobhidni budut perekladi kupoyu mov U periodichnih naukovih vidannyah yaki publikuyutsya ukrayinskoyu movoyu viklad okremih polozhen naukovih rezultativ podayetsya rosijskoyu ta inshimi movami st 22 Vitisnennya ukrayinskoyi movi iz masovih spozhivackih sfer Realizaciya inshih polozhen zakonoproyektu prizvodila b do totalnoyi rusifikaciyi elektronnih ZMI kinoprokatu reklami ta inshih sfer suspilnogo zhittya v yakih ukrayinska mova sogodni zastosovuyetsya dostatno shiroko v silu pidtrimchih zahodiv ostannogo desyatilittya Vodnochas taki sferi yak drukovani ZMI biznes virobnictvo sport ta inshi de zhodnih pidtrimchih zahodiv dlya ukrayinskoyi movi nikoli j ne bulo i rosijska mova totalno dominuye i zaraz tak i lishatsya rosijskomovnimi M Striha Zelene svitlo rosijskim telekanalam na teritoriyi Ukrayini Derzhava garantuye svobodu pryamogo prijomu radio i teleperedach iz susidnih krayin yaki translyuyutsya takimi samimi abo shozhimi do derzhavnoyi movi abo do regionalnih mov Ukrayini movami i ne pereshkodzhaye retranslyaciyi radio i teleperedach iz susidnih krayin yaki vipuskayutsya v efir takimi movami st 25 p 5 Nizki vimogi do potencijnogo majbutnogo perepisu Pri provedenni Vseukrayinskogo perepisu naselennya dlya viyavlennya nalezhnosti fizichnih osib do konkretnih movnih grup u perepisnomu listi maye buti vikoristano zapitannya pro movu yaku lyudina perevazhno vzhivaye st 8 p 5 Odna sprava mova yaku lyudina perevazhno vzhivaye z oglyadu na rizni zokrema istorichni obstavini i zovsim insha ridna mova yakoyu lyudina mozhe faktichno koristuvatisya ridko prote pidtrimuvati politiku shodo pidtrimki svoyeyi ridnoyi movi ta yiyi rozvitku Dodatkovi vitrati z derzhavnogo byudzhetu Zatverdzhennya proyektu zakonu matime naslidkom neobhidnist zaluchennya perekladachiv pomnozhennya oficijnih dokumentiv riznimi movami komp yuternih program akti miscevih organiv derzhavnoyi vladi ta miscevogo samovryaduvannya prijmayutsya derzhavnoyu movoyu abo ciyeyu regionalnoyu movoyu ta oficijno publikuyutsya oboma movami st 11 p 2 U mezhah teritoriyi na yakij poshirena regionalna mova sho vidpovidaye umovam chastini tretoyi statti 8 cogo Zakonu poslugi perekladacha z regionalnoyi movi u razi yih neobhidnosti nadayutsya bez dodatkovih dlya cih osib vitrat st 15 p 4 Komp yuterni sistemi ta yih programne zabezpechennya sho vikoristovuyutsya organami derzhavnoyi vladi ta organami miscevogo samovryaduvannya derzhavnimi pidpriyemstvami ustanovami ta organizaciyami povinni zabezpechuvatisya mozhlivistyu obroblyati ukrayinomovni rosijskomovni ta anglomovni teksti st 23 Reakciya v suspilstviDokladnishe Zajmitsya dilom a ne yazikom Zakonoproyekt viklikav gostru kritiku naukovciv ukrayinciv ta yevropejskoyi spilnoti Proti nogo zapochatkuvali gromadyansku kampaniyu Zajmitsya dilom a ne yazikom za uchastyu Gromadyanskogo ruhu Vidsich Prostir svobodi istorikiv mitciv ta nebajduzhih ukrayinciv VinoskiZakon Ukrayini Pro ratifikaciyu Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov abo mov menshin 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine Dzerkalo Tizhnya Larisa Masenko Zakonoproyekt Pro movi v Ukrayini poglyad lingvistaDiv takozhZajmitsya dilom a ne yazikom Zakon Ukrayini Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki DzherelaProyekt zakonu pro movi v Ukrayini 9 veresnya 2019 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini