Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Іва́нович Тарасю́к (нар. 1 січня 1949, смт Дзержинськ (нині — Романів), Житомирська область, Україна) — український дипломат і політичний діяч. Постійний представник України при Раді Європи (з 2019).
| Борис Іванович Тарасюк | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Постійний представник України при Раді Європи | ||||||
Нині на посаді | ||||||
| На посаді з | 24 грудня 2019 | |||||
| Президент | Володимир Зеленський | |||||
| Попередник | Дмитро Кулеба | |||||
| Міністр закордонних справ України | ||||||
| 4 лютого 2005 — 30 січня 2007 (в.о. з 5 грудня 2006) | ||||||
| Президент | Віктор Ющенко | |||||
| Попередник | Костянтин Грищенко | |||||
| Наступник | Володимир Огризко (в. о.) | |||||
| 17 квітня 1998 — 29 вересня 2000 | ||||||
| Президент | Леонід Кучма | |||||
| Попередник | Геннадій Удовенко | |||||
| Наступник | Анатолій Зленко | |||||
| Посол України в Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі і Глава Місії України при НАТО за сумісництвом | ||||||
| вересень 1995 — квітень 1998 | ||||||
| Президент | Леонід Кучма | |||||
| Попередник | Володимир Василенко | |||||
| Наступник | Костянтин Грищенко | |||||
| Народився | 1 січня 1949 (75 років) смт Дзержинськ, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||||
| Відомий як | політик, дипломат | |||||
| Громадянство |  СРСР→ Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету і КНУ імені Тараса Шевченка | |||||
| Політична партія | Батьківщина | |||||
| У шлюбі з | Тарасюк Ніна Євгенівна, 1948 р.н. | |||||
| Діти | доньки Оксана (1972 р.н) і Богдана (1980 р.н.), син Олег (1984 р.н.) | |||||
| Професія | дипломат | |||||
| Нагороди |
| |||||
| Борис Іванович Тарасюк на сайті Верховної Ради | ||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 4-го скликання | |||
| Реформи і порядок (НУ) | 14 травня 2002 | — | 17 березня 2005 |
| (5-го скликання) | |||
| Народний Рух України (НУ) | 15 травня 2006 | — | 12 вересня 2006 |
| (6-го скликання) | |||
| Народний Рух України (НУНС) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
| 7-го скликання | |||
| Народний Рух України (Батьківщина) | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
| 8-го скликання | |||
| Батьківщина | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
| Картка на сайті Верховної Ради України | |||
Двічі Міністр закордонних справ України (1998—2000, 2005—2007). Спів-Президент Парламентської асамблеї «Східного партнерства» (Co-President of PA EuroNEST) — 2005—2011, 2018—2019.
Народний депутат України 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го скликань, заступник голови Комітету в закордонних справах ВРУ (з 2014 року).
Голова Народного руху України (2003—2012).
Ідеолог європейської та євроатлантичної інтеграції України. Засновник і директор Інституту євро-атлантичного співробітництва (2001) та голова Громадської ради першого національного ілюстрованого часопису міжнародного життя «ЄвроАтлантика» (2003).
У 2000 році під тиском Кремля, ФСБ та МЗС РФ звільнений з посади Міністра закордонних справ України
У 2005 році вдруге очолив МЗС України в результаті перемоги Помаранчевої революції як один із лідерів Комітету національного спротиву (листопад 2004 — січень 2005).
Фахова біографія
Освіта вища, закінчив Київський університет ім. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права (1975), юрист-міжнародник.
У 1975—1981 роках — аташе, 3-й секретар, 2-й секретар, 1-й секретар МЗС УРСР.
У 1981—1986 роках — 2-й секретар, 1-й секретар Постійного Представництва України при ООН.
У 1986—1987 роках — 1-й секретар відділу міжнародних організацій МЗС УРСР.
Згодом — один із фундаторів зовнішньополітичного курсу суверенізованої УРСР (1990) та незалежної Української держави.
У 1989 році — співавтор міжнародного розділу (за співавторства професора В. Василенка) Програми Народного руху України.
У 1991—1992 роках — керівник секретаріату Міністра закордонних справ України — начальник відділу політичного аналізу і координування МЗС України.
З березня 1992 — заступник Міністра закордонних справ України, голова Національного комітету України з питань роззброєння (червень 1992 — квітень 1995), голова Державної міжвідомчої комісії з питань вступу України до Ради Європи (1993—1995).
З грудня 1994 до вересня 1995 — перший заступник Міністра закордонних справ України.
З вересня 1995 до квітня 1998 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія, Королівстві Нідерланди і Великому Герцогстві Люксембург, Посол по зв'язках з НАТО і ЗЄС (листопад 1995 — квітень 1998); глава Місії України при НАТО (жовтень 1997 — квітень 1998).
З 17 квітня 1998 року — Міністр закордонних справ України. Звільнений з посади 29 вересня 2000 року президентом Кучмою, як вважають експерти, — за наполяганням президента Росії і надмірно «прозахідний» курс.
Залишивши дипломатичну службу, активно зайнявся громадською діяльністю. У 2001 році став співзасновником і директором Інституту євро-атлантичного співробітництва (ІЄАС).
Навесні 2003 року з групою однодумців заснував перший національний недержавний ілюстрований часопис міжнародного життя «ЄвроАтлантика» Інституту євро-атлантичного співробітництва.
У 2005 році вдруге призначений Міністром закордонних справ України. 1 грудня 2006 року був звільнений Верховною Радою України (247 голосів), проте надалі продовжував свою роботу на посаді згідно з Указом Президента України. 30 січня 2007 року Президент України прийняв відставку Бориса Тарасюка. Після приходу Януковича на пост прем'єр-міністра України, який до того ж мав парламентську більшість продовжилось протистояння парламенту та президента, який мав квоти на призначення міністра закордонних справ та міністра оборони. Янукович взяв за мету вимусити міністра піти у відставку, використовуючи будь-який привід, як наприклад протокольні непорозуміння під час візиту до України генерального секретаря Ради Європи, а також візиту Януковича до Сполучених Штатів з делегацією представників «Партії регіонів», а не України. Таким чином Верховна Рада проголосувала за відставку Тарасюка, рішення якої він оскаржив і яке було призупинено, у відповідь Радою були відправлені представники до Кабміну, які блокували доступ міністра до його засідань. Пізніше під час візиту міністра до Чехії Янукович подав позов до Генеральної прокуратури та мінфін відмовилось фінансувати МЗС, внаслідок чого була заблокована діяльність закордонних представництв та не виплачені взноси в міжнародні організації, зірвалася купівля будинку для посольства України в Белграді, Сербія. Таким чином були скасовані візити міністра в Бельгію, Швейцарію та Алжир. Зважаючи на все це, а також інші публічні звинувачення та закиди, що шкодили іміджу України у світі, Борис Тарасюк подав у відставку.
Під час Помаранчевої революції (2004) очолював міжнародний напрямок діяльності Комітету національного порятунку, як і під час Революції Гідності (2013—2014).
Спів-Президент Парламентської асамблеї «Східного партнерства» (Євронест /EuroNESt).
Постійний представник України при Раді Європи (з 24 грудня 2019 року).
Робота у Верховній Раді
У 2002 році був обраний народним депутатом за виборчим списком блоку «Наша Україна» (№ 9 в списку). Очолив новостворений Комітет з питань європейської інтеграції.
У травні 2003 року обраний головою Народного Руху України, у 2006 році переобраний народним депутатом — знову за списком «Нашої України», № 3 в списку, за квотою НРУ. Знову очолив Комітет з питань європейської інтеграції.
(Народний депутат України 6-го скликання) з листопада 2007 до грудня 2012, обраний за списками Блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Втретє очолив Комітет з питань європейської інтеграції.
З грудня 2012 року — народний депутат України VII скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (№ 9 у списку). Заступник голови фракції.
Голова підкомітету з питань співробітництва з НАТО та Міжпарламентською конференцією з питань Спільної політики безпеки і оборони Європейського Союзу.
15 червня 2013, після об'єднання частини Народного руху України і Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», був обраний одним із заступників лідера «Батьківщини».
У Верховній Раді VIII скликання Борис Тарасюк працює заступником Голови Комітету у закордонних справах ВРУ та головою підкомітету з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби. Керує групою з міжпарламентських зв'язків з Туреччиною, а також входить до складу груп, відповідальних за зв'язки з Нідерландами, Грузією, Молдовою, Литвою.
22 липня 2016 року подав у відставку з посади Голови депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв'язків з Польщею через свою незгоду з антиукраїнськими рішеннями польського парламенту . У листопаді 2017 року вийшов з депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною. Входить також до складу міжфракційних об'єднань «Україна в НАТО» та «Рівні можливості».
Інше
- Засновник і директор Інституту євро-атлантичного співробітництва (з 2001).
- Голова громадської ради часопису «ЄвроАтлантика» (з 2003).
- Член Наглядової ради Національного університету «Києво-Могилянська Академія» (з 1997).
- Викладач (на громадських засадах) Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси — «Укртелерадіопресінституту» (з 2010).
Робота в міжнародних інституціях
З 1993 року — член Українсько-американського консультативного комітету, член Ради директорів Інституту досліджень «Схід — Захід» (Нью-Йорк);
Співголова Києво-Могилянської Фундації Америки (Co-Chairman of Kyiv Mohyla Foundation of America);
Член Міжнародної почесної ради Європейської академії дипломатії (Member of the International Honorary Council at the European Academy of Diplomacy (Poland));
Член Консультативної ради Фонду Іман (Member of the Advisory Board of the Iman Foundation (London));
Член Робочої групи зі співробітництва у Великій Європі (Member of the Task Force on Cooperation in Greater Europe);
Учасник Європейської лідерської мережі (Participant of the European Leadership Network);
Спів-Президент Парламентської асамблеї «Східного партнерства» (Co-President of PA EuroNEST).
Звання і нагороди
- Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол України (1992).
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 серпня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм
- Повний кавалер ордена «За заслуги»: III ступеня (серпень 1996), II ступеня (січень 1999), І ступеня (грудень 2005), Почесною відзнакою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків ЧАЕС (травень 1998), орденом «За інтелектуальну відвагу» (2001), кавалер Великого Хреста Ордену «За заслуги перед Польщею» (2007). Має вищі державні нагороди Аргентини, Бельгії, Бразилії, Литви, Франції, Швеції.
- Звання почесного доктора Київського міжнародного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та Рівненського міжнародного економічно-гуманітарного університету.
Володіє російською, англійською, французькою мовами.
Захоплення: настільний теніс (чемпіон турніру всього іноземного дипкорпусу в США), більярд, дереворити й інша художня обробка дарів природи.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2005 року № 2483-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Тарасюка Б.І.»
- Постанова Верховної Ради України від 12 вересня 2006 року № 100-V «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Тарасюка Б.І.»
- О. Гаряга. ЄА — перископ ІЄАС // ЄА. — 2013. — № 1-2. — С. 9
- Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1992 року № 117 «Про призначення Б.І. Тарасюка заступником Міністра закордонних справ України».
- Указ Президента України від 15 червня 1992 року № 342/92 «Про Національний комітет України з питань роззброєння»
- Указ Президента України від 7 квітня 1995 року № 283/95 «Про Голову Національного комітету України з питань роззброєння»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 1993 року № 492 «Про утворення Державної міжвідомчої комісії з питань вступу України до Ради Європи».
- Указ Президента України від 2 грудня 1994 року № 716/94 «Про призначення Б.Тарасюка першим заступником Міністра закордонних справ України»
- Указ Президента України від 16 вересня 1995 року № 843/95 «Про увільнення Б. Тарасюка з посади першого заступника Міністра закордонних справ України»
- Указ Президента України від 16 вересня 1995 року № 844/95 «Про призначення Б. Тарасюка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Бельгія»
- Указ Президента України від 3 листопада 1995 року № 1011/95 «Про призначення Б. Тарасюка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Нідерланди»
- Указ Президента України від 12 жовтня 1995 року № 951/95 «Про призначення Б.Тарасюка Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великому Герцогстві Люксембург за сумісництвом з покладенням на нього функцій представництва України в Раді Північно-Атлантичного Співробітництва»
- Указ Президента України від 17 квітня 1998 року № 317/98 «Про призначення Б. Тарасюка Міністром закордонних справ України»
- Указ Президента України від 29 вересня 2000 року № 1092/2000 «Про звільнення Б. Тарасюка з посади Міністра закордонних справ України»
- Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 943/2019 «Про призначення Б.Тарасюка Постійним представником України при Раді Європи»
- З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка
- Тарасюк на знак протесту відмовився очолювати групу у зв'язках з Польщею
- Указ Президента України від 7 вересня 1992 року № 461/92 «Про присвоєння дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла України»
- Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 753/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- Указ Президента України від 1 січня 1999 року № 1/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- Указ Президента України від 27 грудня 2005 року № 1850/2005 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
| У Вікіджерелах є Борис Тарасюк в Раді Безопеки ООН |
- Борис Тарасюк. Троянда вітрів України // ЄвроАтлантка. — 2003. — № 1. — С. 6-13.
- Борис Тарасюк. Хроніка революції: зовнішньополітичні аспекти // ЄвроАтлантика. — 2005. — № 1. — C. 10-18.
- Борис Тарасюк. Вектор не зміниться // ЄвроАтлантика. — 2009. — № 3. — С. 70-71.
- Віталій Довгич. Вартовий національних інтересів: Борисові Тарасюку — 60! // Час Руху. — 2009. — № 1. — С. 1, 3.
- Віталій Довгич. Борис Тарасюк: Штрихи до портрета. — К.: НРУ, 2009.
- Віталій Довгич. Борис Тарасюк: візовий режим із країнами ЄС може бути скасований за 1,5-2 роки // ЄвроАтлантика. — 2010. — № 4. — С. 3.
- Віталій Довгич. Як народився ІЄАС // ЄвроАтлантика. — 2011. — № 1. — С. 12-13.
- Борис Тарасюк. Людина трьох «П» // ЄвроАтлантика. — 2011. — № 2. — С. 10-11.
- Борис Тарасюк. Річна національна програма: реалізація — 15 % // ЄвроАтлантика. — 2011. — № 4. — С. 37-38.
- Борис Тарасюк. У ЄС розуміють, що чергові звинувачення проти Тимошенко — черговий фарс і ніщо більше // ЄвроАтлантика. — 2012. — № 3-4. — С. 58-59.
- Віталій Довгич. Олег Гаряга: ЄА — перископ ІЄАС // ЄвроАтлантика. — 2013. — № 1-2. — С. 9.
- Мартинов А. Ю. Тарасюк Борис Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 31. — .
- Відкрита Україна: Борис Тарасюк
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
Література
- Віталій Довгич. Борис Тарасюк: Штрихи до портрета. — К.: НРУ. — 2009; іл.
- Віталій Довгич. Тарасюк Борис Іванович // Історія українського парламентаризму. — К.: Дніпро, 2010.
- Vitaliy Dovhych. Tarasyuk Borys Ivanovych // Ibid.
- Д. В. Табачник. Тарасюк Борис Іванович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Тарасюк Борис Іванович |
- Тарасюк Борис Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.229-231
| Попередник Геннадій Йосипович Удовенко |  | 3-й Міністр закордонних справ України 17 квітня 1998 — 29 вересня 2000 | | Наступник Зленко Анатолій Максимович |
| Попередник Костянтин Іванович Грищенко | | 6-й Міністр закордонних справ України 4 лютого 2005 — 1 грудня 2006 (в.о. 5 грудня 2006 — 30 січня 2007) | | Наступник в.о. Огризко Володимир Станіславович |
| Попередник Удовенко Геннадій Йосипович | 4-й голова Народного Руху України 3 травня 2003 — 15 грудня 2012 | Наступник Куйбіда Василь Степанович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tarasyuk Bori s Iva novich Tarasyu k nar 1 sichnya 1949 smt Dzerzhinsk nini Romaniv Zhitomirska oblast Ukrayina ukrayinskij diplomat i politichnij diyach Postijnij predstavnik Ukrayini pri Radi Yevropi z 2019 Boris Ivanovich TarasyukBoris Ivanovich TarasyukPostijnij predstavnik Ukrayini pri Radi YevropiNini na posadiNa posadi z24 grudnya 2019PrezidentVolodimir ZelenskijPoperednikDmitro KulebaMinistr zakordonnih sprav Ukrayini4 lyutogo 2005 30 sichnya 2007 v o z 5 grudnya 2006 PrezidentViktor YushenkoPoperednikKostyantin GrishenkoNastupnikVolodimir Ogrizko v o 17 kvitnya 1998 29 veresnya 2000PrezidentLeonid KuchmaPoperednikGennadij UdovenkoNastupnikAnatolij ZlenkoPosol Ukrayini v Belgiyi Niderlandah Lyuksemburzi i Glava Misiyi Ukrayini pri NATO za sumisnictvomveresen 1995 kviten 1998PrezidentLeonid KuchmaPoperednikVolodimir VasilenkoNastupnikKostyantin GrishenkoNarodivsya1 sichnya 1949 1949 01 01 75 rokiv smt Dzerzhinsk Zhitomirska oblast Ukrayinska RSR SRSRVidomij yakpolitik diplomatGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecAlma materInstitut mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo universitetu i KNU imeni Tarasa ShevchenkaPolitichna partiyaBatkivshinaU shlyubi zTarasyuk Nina Yevgenivna 1948 r n Ditidonki Oksana 1972 r n i Bogdana 1980 r n sin Oleg 1984 r n ProfesiyadiplomatNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Kavaler Velikogo hresta ordena Velikogo knyazya Litovskogo GyadiminasaBoris Ivanovich Tarasyuk na sajti Verhovnoyi Radi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya Reformi i poryadok NU 14 travnya 2002 17 bereznya 2005 5 go sklikannya Narodnij Ruh Ukrayini NU 15 travnya 2006 12 veresnya 2006 6 go sklikannya Narodnij Ruh Ukrayini NUNS 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 7 go sklikannya Narodnij Ruh Ukrayini Batkivshina 12 grudnya 2012 27 listopada 2014 8 go sklikannya Batkivshina 27 listopada 2014 29 serpnya 2019 Kartka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Dvichi Ministr zakordonnih sprav Ukrayini 1998 2000 2005 2007 Spiv Prezident Parlamentskoyi asambleyi Shidnogo partnerstva Co President of PA EuroNEST 2005 2011 2018 2019 Narodnij deputat Ukrayini 4 go 5 go 6 go 7 go 8 go sklikan zastupnik golovi Komitetu v zakordonnih spravah VRU z 2014 roku Golova Narodnogo ruhu Ukrayini 2003 2012 Ideolog yevropejskoyi ta yevroatlantichnoyi integraciyi Ukrayini Zasnovnik i direktor Institutu yevro atlantichnogo spivrobitnictva 2001 ta golova Gromadskoyi radi pershogo nacionalnogo ilyustrovanogo chasopisu mizhnarodnogo zhittya YevroAtlantika 2003 U 2000 roci pid tiskom Kremlya FSB ta MZS RF zvilnenij z posadi Ministra zakordonnih sprav Ukrayini U 2005 roci vdruge ocholiv MZS Ukrayini v rezultati peremogi Pomaranchevoyi revolyuciyi yak odin iz lideriv Komitetu nacionalnogo sprotivu listopad 2004 sichen 2005 Fahova biografiyaOsvita visha zakinchiv Kiyivskij universitet im Shevchenka fakultet mizhnarodnih vidnosin i mizhnarodnogo prava 1975 yurist mizhnarodnik U 1975 1981 rokah atashe 3 j sekretar 2 j sekretar 1 j sekretar MZS URSR U 1981 1986 rokah 2 j sekretar 1 j sekretar Postijnogo Predstavnictva Ukrayini pri OON U 1986 1987 rokah 1 j sekretar viddilu mizhnarodnih organizacij MZS URSR Zgodom odin iz fundatoriv zovnishnopolitichnogo kursu suverenizovanoyi URSR 1990 ta nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi U 1989 roci spivavtor mizhnarodnogo rozdilu za spivavtorstva profesora V Vasilenka Programi Narodnogo ruhu Ukrayini U 1991 1992 rokah kerivnik sekretariatu Ministra zakordonnih sprav Ukrayini nachalnik viddilu politichnogo analizu i koordinuvannya MZS Ukrayini Z bereznya 1992 zastupnik Ministra zakordonnih sprav Ukrayini golova Nacionalnogo komitetu Ukrayini z pitan rozzbroyennya cherven 1992 kviten 1995 golova Derzhavnoyi mizhvidomchoyi komisiyi z pitan vstupu Ukrayini do Radi Yevropi 1993 1995 Z grudnya 1994 do veresnya 1995 pershij zastupnik Ministra zakordonnih sprav Ukrayini Z veresnya 1995 do kvitnya 1998 Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Korolivstvi Belgiya Korolivstvi Niderlandi i Velikomu Gercogstvi Lyuksemburg Posol po zv yazkah z NATO i ZYeS listopad 1995 kviten 1998 glava Misiyi Ukrayini pri NATO zhovten 1997 kviten 1998 Z 17 kvitnya 1998 roku Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Zvilnenij z posadi 29 veresnya 2000 roku prezidentom Kuchmoyu yak vvazhayut eksperti za napolyagannyam prezidenta Rosiyi i nadmirno prozahidnij kurs Zalishivshi diplomatichnu sluzhbu aktivno zajnyavsya gromadskoyu diyalnistyu U 2001 roci stav spivzasnovnikom i direktorom Institutu yevro atlantichnogo spivrobitnictva IYeAS Navesni 2003 roku z grupoyu odnodumciv zasnuvav pershij nacionalnij nederzhavnij ilyustrovanij chasopis mizhnarodnogo zhittya YevroAtlantika Institutu yevro atlantichnogo spivrobitnictva U 2005 roci vdruge priznachenij Ministrom zakordonnih sprav Ukrayini 1 grudnya 2006 roku buv zvilnenij Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 247 golosiv prote nadali prodovzhuvav svoyu robotu na posadi zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini 30 sichnya 2007 roku Prezident Ukrayini prijnyav vidstavku Borisa Tarasyuka Pislya prihodu Yanukovicha na post prem yer ministra Ukrayini yakij do togo zh mav parlamentsku bilshist prodovzhilos protistoyannya parlamentu ta prezidenta yakij mav kvoti na priznachennya ministra zakordonnih sprav ta ministra oboroni Yanukovich vzyav za metu vimusiti ministra piti u vidstavku vikoristovuyuchi bud yakij privid yak napriklad protokolni neporozuminnya pid chas vizitu do Ukrayini generalnogo sekretarya Radi Yevropi a takozh vizitu Yanukovicha do Spoluchenih Shtativ z delegaciyeyu predstavnikiv Partiyi regioniv a ne Ukrayini Takim chinom Verhovna Rada progolosuvala za vidstavku Tarasyuka rishennya yakoyi vin oskarzhiv i yake bulo prizupineno u vidpovid Radoyu buli vidpravleni predstavniki do Kabminu yaki blokuvali dostup ministra do jogo zasidan Piznishe pid chas vizitu ministra do Chehiyi Yanukovich podav pozov do Generalnoyi prokuraturi ta minfin vidmovilos finansuvati MZS vnaslidok chogo bula zablokovana diyalnist zakordonnih predstavnictv ta ne viplacheni vznosi v mizhnarodni organizaciyi zirvalasya kupivlya budinku dlya posolstva Ukrayini v Belgradi Serbiya Takim chinom buli skasovani viziti ministra v Belgiyu Shvejcariyu ta Alzhir Zvazhayuchi na vse ce a takozh inshi publichni zvinuvachennya ta zakidi sho shkodili imidzhu Ukrayini u sviti Boris Tarasyuk podav u vidstavku Pid chas Pomaranchevoyi revolyuciyi 2004 ocholyuvav mizhnarodnij napryamok diyalnosti Komitetu nacionalnogo poryatunku yak i pid chas Revolyuciyi Gidnosti 2013 2014 Spiv Prezident Parlamentskoyi asambleyi Shidnogo partnerstva Yevronest EuroNESt Postijnij predstavnik Ukrayini pri Radi Yevropi z 24 grudnya 2019 roku Robota u Verhovnij Radi U 2002 roci buv obranij narodnim deputatom za viborchim spiskom bloku Nasha Ukrayina 9 v spisku Ocholiv novostvorenij Komitet z pitan yevropejskoyi integraciyi U travni 2003 roku obranij golovoyu Narodnogo Ruhu Ukrayini u 2006 roci pereobranij narodnim deputatom znovu za spiskom Nashoyi Ukrayini 3 v spisku za kvotoyu NRU Znovu ocholiv Komitet z pitan yevropejskoyi integraciyi Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya z listopada 2007 do grudnya 2012 obranij za spiskami Bloku Nasha Ukrayina Narodna samooborona Vtretye ocholiv Komitet z pitan yevropejskoyi integraciyi Z grudnya 2012 roku narodnij deputat Ukrayini VII sklikannya vid partiyi Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 9 u spisku Zastupnik golovi frakciyi Golova pidkomitetu z pitan spivrobitnictva z NATO ta Mizhparlamentskoyu konferenciyeyu z pitan Spilnoyi politiki bezpeki i oboroni Yevropejskogo Soyuzu 15 chervnya 2013 pislya ob yednannya chastini Narodnogo ruhu Ukrayini i Vseukrayinskogo ob yednannya Batkivshina buv obranij odnim iz zastupnikiv lidera Batkivshini U Verhovnij Radi VIII sklikannya Boris Tarasyuk pracyuye zastupnikom Golovi Komitetu u zakordonnih spravah VRU ta golovoyu pidkomitetu z pitan zakonodavchogo zabezpechennya i kontrolyu za diyalnistyu diplomatichnoyi sluzhbi Keruye grupoyu z mizhparlamentskih zv yazkiv z Turechchinoyu a takozh vhodit do skladu grup vidpovidalnih za zv yazki z Niderlandami Gruziyeyu Moldovoyu Litvoyu 22 lipnya 2016 roku podav u vidstavku z posadi Golovi deputatskoyi grupi VRU z mizhparlamentskih zv yazkiv z Polsheyu cherez svoyu nezgodu z antiukrayinskimi rishennyami polskogo parlamentu U listopadi 2017 roku vijshov z deputatskoyi grupi VRU z mizhparlamentskih zv yazkiv z Ugorshinoyu Vhodit takozh do skladu mizhfrakcijnih ob yednan Ukrayina v NATO ta Rivni mozhlivosti Inshe Zasnovnik i direktor Institutu yevro atlantichnogo spivrobitnictva z 2001 Golova gromadskoyi radi chasopisu YevroAtlantika z 2003 Chlen Naglyadovoyi radi Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska Akademiya z 1997 Vikladach na gromadskih zasadah Ukrayinskogo institutu pidvishennya kvalifikaciyi pracivnikiv telebachennya radiomovlennya i presi Ukrteleradiopresinstitutu z 2010 Robota v mizhnarodnih instituciyah Z 1993 roku chlen Ukrayinsko amerikanskogo konsultativnogo komitetu chlen Radi direktoriv Institutu doslidzhen Shid Zahid Nyu Jork Spivgolova Kiyevo Mogilyanskoyi Fundaciyi Ameriki Co Chairman of Kyiv Mohyla Foundation of America Chlen Mizhnarodnoyi pochesnoyi radi Yevropejskoyi akademiyi diplomatiyi Member of the International Honorary Council at the European Academy of Diplomacy Poland Chlen Konsultativnoyi radi Fondu Iman Member of the Advisory Board of the Iman Foundation London Chlen Robochoyi grupi zi spivrobitnictva u Velikij Yevropi Member of the Task Force on Cooperation in Greater Europe Uchasnik Yevropejskoyi liderskoyi merezhi Participant of the European Leadership Network Spiv Prezident Parlamentskoyi asambleyi Shidnogo partnerstva Co President of PA EuroNEST Zvannya i nagorodiDiplomatichnij rang Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini 1992 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 21 serpnya 2015 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo konsolidaciyu ukrayinskogo suspilstva socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini aktivnu gromadsku diyalnist vagomi trudovi zdobutki ta visokij profesionalizm Povnij kavaler ordena Za zaslugi III stupenya serpen 1996 II stupenya sichen 1999 I stupenya gruden 2005 Pochesnoyu vidznakoyu Ministerstva Ukrayini z pitan nadzvichajnih situacij ta u spravah zahistu naselennya vid naslidkiv ChAES traven 1998 ordenom Za intelektualnu vidvagu 2001 kavaler Velikogo Hresta Ordenu Za zaslugi pered Polsheyu 2007 Maye vishi derzhavni nagorodi Argentini Belgiyi Braziliyi Litvi Franciyi Shveciyi Zvannya pochesnogo doktora Kiyivskogo mizhnarodnogo universitetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka ta Rivnenskogo mizhnarodnogo ekonomichno gumanitarnogo universitetu Volodiye rosijskoyu anglijskoyu francuzkoyu movami Zahoplennya nastilnij tenis chempion turniru vsogo inozemnogo dipkorpusu v SShA bilyard derevoriti j insha hudozhnya obrobka dariv prirodi PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 bereznya 2005 roku 2483 IV Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Tarasyuka B I Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 veresnya 2006 roku 100 V Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Tarasyuka B I O Garyaga YeA periskop IYeAS YeA 2013 1 2 S 9 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 9 bereznya 1992 roku 117 Pro priznachennya B I Tarasyuka zastupnikom Ministra zakordonnih sprav Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 15 chervnya 1992 roku 342 92 Pro Nacionalnij komitet Ukrayini z pitan rozzbroyennya Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 7 kvitnya 1995 roku 283 95 Pro Golovu Nacionalnogo komitetu Ukrayini z pitan rozzbroyennya Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 30 chervnya 1993 roku 492 Pro utvorennya Derzhavnoyi mizhvidomchoyi komisiyi z pitan vstupu Ukrayini do Radi Yevropi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 grudnya 1994 roku 716 94 Pro priznachennya B Tarasyuka pershim zastupnikom Ministra zakordonnih sprav Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 veresnya 1995 roku 843 95 Pro uvilnennya B Tarasyuka z posadi pershogo zastupnika Ministra zakordonnih sprav Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 veresnya 1995 roku 844 95 Pro priznachennya B Tarasyuka Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom Ukrayini v Korolivstvi Belgiya Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 listopada 1995 roku 1011 95 Pro priznachennya B Tarasyuka Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom Ukrayini v Korolivstvi Niderlandi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 12 zhovtnya 1995 roku 951 95 Pro priznachennya B Tarasyuka Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom Ukrayini u Velikomu Gercogstvi Lyuksemburg za sumisnictvom z pokladennyam na nogo funkcij predstavnictva Ukrayini v Radi Pivnichno Atlantichnogo Spivrobitnictva Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 17 kvitnya 1998 roku 317 98 Pro priznachennya B Tarasyuka Ministrom zakordonnih sprav Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 29 veresnya 2000 roku 1092 2000 Pro zvilnennya B Tarasyuka z posadi Ministra zakordonnih sprav Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 grudnya 2019 roku 943 2019 Pro priznachennya B Tarasyuka Postijnim predstavnikom Ukrayini pri Radi Yevropi Z yizd opoziciyi odnogolosno pidtrimav zlittya partij Timoshenko i Yacenyuka Tarasyuk na znak protestu vidmovivsya ocholyuvati grupu u zv yazkah z Polsheyu Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 7 veresnya 1992 roku 461 92 Pro prisvoyennya diplomatichnogo rangu Nadzvichajnogo i Povnovazhnogo Posla Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 2015 roku 491 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya nezalezhnosti Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 serpnya 1996 roku 753 96 Pro nagorodzhennya Pochesnoyu vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 1 sichnya 1999 roku 1 99 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini ordenom Za zaslugi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 grudnya 2005 roku 1850 2005 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaU Vikidzherelah ye Boris Tarasyuk v Radi Bezopeki OON Boris Tarasyuk Troyanda vitriv Ukrayini YevroAtlantka 2003 1 S 6 13 Boris Tarasyuk Hronika revolyuciyi zovnishnopolitichni aspekti YevroAtlantika 2005 1 C 10 18 Boris Tarasyuk Vektor ne zminitsya YevroAtlantika 2009 3 S 70 71 Vitalij Dovgich Vartovij nacionalnih interesiv Borisovi Tarasyuku 60 Chas Ruhu 2009 1 S 1 3 Vitalij Dovgich Boris Tarasyuk Shtrihi do portreta K NRU 2009 Vitalij Dovgich Boris Tarasyuk vizovij rezhim iz krayinami YeS mozhe buti skasovanij za 1 5 2 roki YevroAtlantika 2010 4 S 3 Vitalij Dovgich Yak narodivsya IYeAS YevroAtlantika 2011 1 S 12 13 Boris Tarasyuk Lyudina troh P YevroAtlantika 2011 2 S 10 11 Boris Tarasyuk Richna nacionalna programa realizaciya 15 YevroAtlantika 2011 4 S 37 38 Boris Tarasyuk U YeS rozumiyut sho chergovi zvinuvachennya proti Timoshenko chergovij fars i nisho bilshe YevroAtlantika 2012 3 4 S 58 59 Vitalij Dovgich Oleg Garyaga YeA periskop IYeAS YevroAtlantika 2013 1 2 S 9 Martinov A Yu Tarasyuk Boris Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 31 ISBN 978 966 00 1359 9 Vidkrita Ukrayina Boris Tarasyuk Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S LiteraturaVitalij Dovgich Boris Tarasyuk Shtrihi do portreta K NRU 2009 il Vitalij Dovgich Tarasyuk Boris Ivanovich Istoriya ukrayinskogo parlamentarizmu K Dnipro 2010 Vitaliy Dovhych Tarasyuk Borys Ivanovych Ibid D V Tabachnik Tarasyuk Boris Ivanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Tarasyuk Boris Ivanovich Tarasyuk Boris Ivanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 229 231 Poperednik Gennadij Josipovich Udovenko 3 j Ministr zakordonnih sprav Ukrayini 17 kvitnya 1998 29 veresnya 2000 Nastupnik Zlenko Anatolij Maksimovich Poperednik Kostyantin Ivanovich Grishenko 6 j Ministr zakordonnih sprav Ukrayini 4 lyutogo 2005 1 grudnya 2006 v o 5 grudnya 2006 30 sichnya 2007 Nastupnik v o Ogrizko Volodimir Stanislavovich Poperednik Udovenko Gennadij Josipovich 4 j golova Narodnogo Ruhu Ukrayini 3 travnya 2003 15 grudnya 2012 Nastupnik Kujbida Vasil Stepanovich