Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

В ячесла в Костянти нович Прокопо вич 10 22 червня 1881 18810622 Київ Київська губернія Російська імперія 7 червня 1942

Прокопович В'ячеслав Костянтинович

Прокопович В'ячеслав Костянтинович

В'ячесла́в Костянти́нович Прокопо́вич (10 [22] червня 1881(18810622), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 7 червня 1942, Бессанкур) — український політичний і громадський діяч, педагог, публіцист і історик.

Прокопович В'ячеслав Костянтинович
image
Прокопович В'ячеслав Костянтинович
В'ячеслав Прокопович у 1929 році
image Голова Директорії УНР в екзилі image
вересень 1939 — травень 1940
Попередник Андрій Лівицький
image Голова уряду УНР в екзилі
1940 — 1942
Президент Андрій Лівицький
Попередник Олександр Шульгин
Наступник Андрій Яковлів
25 травня 1926 — жовтень 1939
Президент Андрій Лівицький
Попередник Андрій Лівицький
Наступник Олександр Шульгин
24 травня 1921 — 5 серпня 1921
Президент Симон Петлюра
Попередник Андрій Лівицький
Наступник Пилип Пилипчук
image Голова Ради Народних Міністрів УНР
26 травня 1920 — 14 жовтня 1920
Попередник Ісаак Мазепа
Наступник Андрій Лівицький
Народився 10 червня 1881(1881-06-10)[1]
Київ, Російська імперія
Помер 7 червня 1942(1942-06-07)[1](60 років)
Бессанкур, Німецька військова адміністрація у Франції
Відомий як політик, історик, публіцист, дипломат, вчитель, бібліотекар
Країна image УНРimage Російська імперія
Національність українець
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Політична партія Українська партія соціалістів-федералістів
image Роботи у Вікіджерелах
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прокопович.

Життєпис

Народився в Києві в родині священика отця Костянтина Прокоповича.

Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, працював учителем історії у державній київській гімназії, звідки звільнений за «українофільство». Учителював у приватній гімназії, працював бібліотекарем у Київському міському музеї.

Після 1905 року — діяч Української демократично-радикальної партії, згодом ТУП.

У 1911—1914 роках був редактором українського педагогічного журналу «Світло», автором статей в українській пресі, зокрема в «Раді», де виступав під псевдонімом «С. Волох».

У 1917 році — член ЦК УПСФ, член Центральної, згодом і Малої Ради. Після Лютневої революції брав участь в утворенні УЦР, яка 9 березня делегувала його гласним до Київської губернської земської управи, а 15 березня рекомендувала до складу Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій від Таращанського повіту Київської губернії.

На з'їзді ТУП 25-26 березня 1917 року увійшов до Тимчасового союзу українських автономістів-федералістів, який послав його на Всеукраїнський національний конгрес, де його обрали до ЦР. На першій загальній сесії останньої Прокопович увійшов до її Комітету. 26 квітня на засіданні Комітету саме він запропонував на посаду Київського губернського комісара Симона Петлюру. Щоправда, того вирішили «держати в резерві». На п'ятій сесії ЦР у червні 1917 Прокопович працював у комісії з реорганізації Комітету в Малу раду. Тоді ж увійшов від УПСФ до комісії з підготовки проекту Статуту автономії України. У червні на з'їзді УПСФ обрано до ЦК партії.

У кабінеті Всеволода Голубовича — очолював Міністерство народної освіти з 22 березня до 2 травня 1918 р. До складу Уряду був делегований Українською партією соціалістів-федералів.

У травні 1920 року очолює Президію секції освіти й культури Українського Громадянського Комітету, його товариш — Павло Зайцев.

Наприкінці періоду Директорії УНР — голова Ради міністрів УНР (з 26 травня до 10 листопада 1920 року).

image
В'ячеслав Прокопович виступає на похороні азербайджанського громадсько-політичного діяча Алі-Мардан-бека Топчибаші. Париж, 1934 рік

З 1921 року в еміграції, у 1925–1939 роках — редактор тижневика «Тризуб». З 1924 року в Парижі тісно співпрацював із Симоном Петлюрою, після трагічної загибелі якого став головою екзильного уряду УНР (1926—1939). Заснував 1927 року Бібліотеку імені С. Петлюри в Парижі. У 1925—1929 роках Прокопович часто друкувався у бюлетенях комітету Франс-Оріан, у спеціально присвячених Україні додатках. Ще за життя Петлюри йому доводилося супроводжувати Головного отамана під час подорожування до Угорщини, Відня, Швейцарії, по Франції. 1925 року Прокопович сприяв створенню у Празі Українського академічного комітету. Важливою стала подорож до Константинополя і зустріч з Патріархом, під час якої йшлося про справи церковні.

Виконував у 1939–1940 роках обов'язки Голови Директорії (голови держави) в уряді Української Народної Республіки в екзилі.

Помер 1942 року в Бессанкурі біля Парижа, де й похований.

Праці

image
В'ячеслав Костянтинович Прокопович — міністр освіти, голова Ради міністрів УНР
  • Заповіт Орлика (1939).
  • Печать малоросійська.
  • Сфрагістичні етюди.
  • Вічне підданство.
  • До питання про правну природу з'єднання України і Москви.
  • Остання подорож (31.XII.1923 — 16.X.1924) // Збірник пам'яти С. Петлюри (1879—1926). — Прага, 1930. — С. 210—216.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Лікарчук І. Л. Міністри освіти України: в 2-х т. — Т. 1 (1917—1943 рр.) — К. : Видавець Ешке О. М., 2002. — С. 48-58. — ISBN 966-557-096-Х.
  3. Інститут історії України (11 травня)

Література

Палієнко М., Срібняк І. Вячеслав Прокопович у боротьбі за українську державність та національну ідею: штрихи до портрета політичного діяча і науковця // Архіви України. К., 2022. № 3 (332). С. 32-78. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/42485; https://au.archives.gov.ua/index.php/au/article/view/164

Джерела

  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — .
  • Головченко В. І. Прокопович В'ячеслав Костянтинович // Українська дипломатична енциклопедія: у 2-х т. / редкол.: Л.В.Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — .
  • Ковальський М. «Вячеслав Констянтинович Прокопович» З нагоди 15-их роковин смерти // «Свобода», ч. 121, 26 червня 1957, с. 2.
  • Осташко Т. С. Прокопович В'ячеслав Костянтинович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 26. — .
  • Прокопович В'ячеслав Костянтинович // Провідники духовності в Україні — Навчальні матеріали онлайн.
  • Прокопович // Лексика — українські енциклопедії та словники.
  • Прокопович В'ячеслав Костянтинович (керував урядом: травень — жовтень 1920 р.) // Кабінет міністрів України. Урядовий портал. Керівники Урядів Української Народної Республіки

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

V yachesla v Kostyanti novich Prokopo vich 10 22 chervnya 1881 18810622 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 7 chervnya 1942 Bessankur ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach pedagog publicist i istorik Prokopovich V yacheslav KostyantinovichProkopovich V yacheslav KostyantinovichV yacheslav Prokopovich u 1929 rociGolova Direktoriyi UNR v ekziliveresen 1939 traven 1940Poperednik Andrij LivickijGolova uryadu UNR v ekzili1940 1942Prezident Andrij LivickijPoperednik Oleksandr ShulginNastupnik Andrij Yakovliv25 travnya 1926 zhovten 1939Prezident Andrij LivickijPoperednik Andrij LivickijNastupnik Oleksandr Shulgin24 travnya 1921 5 serpnya 1921Prezident Simon PetlyuraPoperednik Andrij LivickijNastupnik Pilip PilipchukGolova Radi Narodnih Ministriv UNR26 travnya 1920 14 zhovtnya 1920Poperednik Isaak MazepaNastupnik Andrij LivickijNarodivsya 10 chervnya 1881 1881 06 10 1 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer 7 chervnya 1942 1942 06 07 1 60 rokiv Bessankur Nimecka vijskova administraciya u FranciyiVidomij yak politik istorik publicist diplomat vchitel bibliotekarKrayina UNR Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Politichna partiya Ukrayinska partiya socialistiv federalistiv Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Prokopovich ZhittyepisNarodivsya v Kiyevi v rodini svyashenika otcya Kostyantina Prokopovicha Zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu pracyuvav uchitelem istoriyi u derzhavnij kiyivskij gimnaziyi zvidki zvilnenij za ukrayinofilstvo Uchitelyuvav u privatnij gimnaziyi pracyuvav bibliotekarem u Kiyivskomu miskomu muzeyi Pislya 1905 roku diyach Ukrayinskoyi demokratichno radikalnoyi partiyi zgodom TUP U 1911 1914 rokah buv redaktorom ukrayinskogo pedagogichnogo zhurnalu Svitlo avtorom statej v ukrayinskij presi zokrema v Radi de vistupav pid psevdonimom S Voloh U 1917 roci chlen CK UPSF chlen Centralnoyi zgodom i Maloyi Radi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi brav uchast v utvorenni UCR yaka 9 bereznya deleguvala jogo glasnim do Kiyivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi a 15 bereznya rekomenduvala do skladu Kiyivskogo gubernskogo vikonavchogo komitetu Radi ob yednanih gromadskih organizacij vid Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Na z yizdi TUP 25 26 bereznya 1917 roku uvijshov do Timchasovogo soyuzu ukrayinskih avtonomistiv federalistiv yakij poslav jogo na Vseukrayinskij nacionalnij kongres de jogo obrali do CR Na pershij zagalnij sesiyi ostannoyi Prokopovich uvijshov do yiyi Komitetu 26 kvitnya na zasidanni Komitetu same vin zaproponuvav na posadu Kiyivskogo gubernskogo komisara Simona Petlyuru Shopravda togo virishili derzhati v rezervi Na p yatij sesiyi CR u chervni 1917 Prokopovich pracyuvav u komisiyi z reorganizaciyi Komitetu v Malu radu Todi zh uvijshov vid UPSF do komisiyi z pidgotovki proektu Statutu avtonomiyi Ukrayini U chervni na z yizdi UPSF obrano do CK partiyi U kabineti Vsevoloda Golubovicha ocholyuvav Ministerstvo narodnoyi osviti z 22 bereznya do 2 travnya 1918 r Do skladu Uryadu buv delegovanij Ukrayinskoyu partiyeyu socialistiv federaliv U travni 1920 roku ocholyuye Prezidiyu sekciyi osviti j kulturi Ukrayinskogo Gromadyanskogo Komitetu jogo tovarish Pavlo Zajcev Naprikinci periodu Direktoriyi UNR golova Radi ministriv UNR z 26 travnya do 10 listopada 1920 roku V yacheslav Prokopovich vistupaye na pohoroni azerbajdzhanskogo gromadsko politichnogo diyacha Ali Mardan beka Topchibashi Parizh 1934 rik Z 1921 roku v emigraciyi u 1925 1939 rokah redaktor tizhnevika Trizub Z 1924 roku v Parizhi tisno spivpracyuvav iz Simonom Petlyuroyu pislya tragichnoyi zagibeli yakogo stav golovoyu ekzilnogo uryadu UNR 1926 1939 Zasnuvav 1927 roku Biblioteku imeni S Petlyuri v Parizhi U 1925 1929 rokah Prokopovich chasto drukuvavsya u byuletenyah komitetu Frans Orian u specialno prisvyachenih Ukrayini dodatkah She za zhittya Petlyuri jomu dovodilosya suprovodzhuvati Golovnogo otamana pid chas podorozhuvannya do Ugorshini Vidnya Shvejcariyi po Franciyi 1925 roku Prokopovich spriyav stvorennyu u Prazi Ukrayinskogo akademichnogo komitetu Vazhlivoyu stala podorozh do Konstantinopolya i zustrich z Patriarhom pid chas yakoyi jshlosya pro spravi cerkovni Vikonuvav u 1939 1940 rokah obov yazki Golovi Direktoriyi golovi derzhavi v uryadi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili Pomer 1942 roku v Bessankuri bilya Parizha de j pohovanij PraciV yacheslav Kostyantinovich Prokopovich ministr osviti golova Radi ministriv UNRZapovit Orlika 1939 Pechat malorosijska Sfragistichni etyudi Vichne piddanstvo Do pitannya pro pravnu prirodu z yednannya Ukrayini i Moskvi Ostannya podorozh 31 XII 1923 16 X 1924 Zbirnik pam yati S Petlyuri 1879 1926 Praga 1930 S 210 216 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Likarchuk I L Ministri osviti Ukrayini v 2 h t T 1 1917 1943 rr K Vidavec Eshke O M 2002 S 48 58 ISBN 966 557 096 H Institut istoriyi Ukrayini 11 travnya LiteraturaPaliyenko M Sribnyak I Vyacheslav Prokopovich u borotbi za ukrayinsku derzhavnist ta nacionalnu ideyu shtrihi do portreta politichnogo diyacha i naukovcya Arhivi Ukrayini K 2022 3 332 S 32 78 https elibrary kubg edu ua id eprint 42485 https au archives gov ua index php au article view 164DzherelaBilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Golovchenko V I Prokopovich V yacheslav Kostyantinovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 h t redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Kovalskij M Vyacheslav Konstyantinovich Prokopovich Z nagodi 15 ih rokovin smerti Svoboda ch 121 26 chervnya 1957 s 2 Ostashko T S Prokopovich V yacheslav Kostyantinovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 26 ISBN 978 966 00 1290 5 Prokopovich V yacheslav Kostyantinovich Providniki duhovnosti v Ukrayini Navchalni materiali onlajn Prokopovich Leksika ukrayinski enciklopediyi ta slovniki Prokopovich V yacheslav Kostyantinovich keruvav uryadom traven zhovten 1920 r Kabinet ministriv Ukrayini Uryadovij portal Kerivniki Uryadiv Ukrayinskoyi Narodnoyi RespublikiPosilannyaProkopovich V K Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Prokopovich V yacheslav Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1511 1000 ekz

Дата публікації:
Топ