Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Литовська республіка — держава в Північній Європі, розташована на східному узбережжі Балтійського моря. Столиця — місто Вільнюс. Литва є членом НАТО і Європейського Союзу. Площа країни — 65 301 км². Населення — 3 440 600 осіб (станом на лютий 2005 року).
Назва
Литовська мова дозволяє припустити, що назва країни Литва (лит. Lietuvá) походить від слова lieti, що означає консолідувати або об'єднуватися. Імовірно, існував, союз литовських племен, який об'єднав етнічні литовські землі. Інше походження назви може бути пов'язане з гідронімом, можливо, від річки Lietava в центральній частині Литви. Цей гідронім пов'язаний з литовським lieti (корінь lie-) — лити або розливати.
Робилися спроби зв'язати з лат. litus — берег. Литва (родовий відмінок Litvae), перший латинський варіант топоніма, з'являється в одному літописі за 1009 рік. Вчені XVI століття пов'язували назву країни з лат. litus — труби. Можливо, дерев'яні труби, на яких грали в литовських племенах. Популярне твердження про те, що назва країни походить від слова лит. Lietus — дощ.
Розташування
Литва — найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох прибалтійських республік. Кордони Литовської республіки після її проголошення в 1918 році неодноразово змінювалися (, ) і у сучасному вигляді були зафіксовані після закінчення Другої світової війни і остаточної анексії СРСР в 1945 році як адміністративні кордони Литовської РСР. Після фактичного відновлення Литовської республіки в 1988 році та остаточного виходу з СРСР в 1991 році кордони Литовської РСР були збережені.
Загальна протяжність кордону по суші — 1 725 км: з Білоруссю — 724 км; з Латвією — 588 км; з Росією — 303 км; з Польщею — 110 км. Довжина з півночі на південь — 276 км; з заходу на схід — 373 км.
Крайні пункти
- Географічні координати: 54°38' пн. ш., 25°06' сх. д.. За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (лит. Purnuškės, 26 км на північ від Вільнюса) розташований географічний центр Європи (54°54′ пн. ш., 25°19′ сх. д.).
- Крайні точки:
- Найнижча точка — рівень Балтійського моря, 0 м.
- Найвища точка — пагорб (лит. Juozapinės kalnas), 293,6 м над рівнем моря.
Геологія
 |  |  |
Геологічна карта Балтійського моря | Епоха Анцилового озера | Епоха Літоринового моря |
Корисні копалини
Країна має досить великі поклади вапняку, глини, кварцового та гіпсового піску, доломітів, що робить можливим виробництво високоякісного цементу для будівельних потреб. У Литві є також досить потужні джерела мінеральних вод, але країна має незначні запаси енергоносіїв та промислово важливих копалин. Поклади нафти були відкриті в Литві в 1950-х роках, але на сьогодні експлуатуються лише декілька нафтовидобувних станцій на заході країни. За оцінками на шельфі Балтійського моря та в західних чатинах Литви залягають запаси нафти, величина яких дозволяє їх економічну експлуатацію, проте їх розробка забезпечуватиме лише близько 20% річної потреби країни в нафтопродуктах протягом 20 років. Литва також має значний потенціал термальної енергії вздовж балтійського узбережжя, придатний для забезпечення теплом сотень тисяч домогосподарств за прикладом Ісландії. На півдні країни залягають поклади залізної руди, їхня експлуатація, можливо, спричинить значні проблеми з довкіллям і перспектива залежить від здатності Литви залучити іноземні інвестиції і технології.
Рельєф
Литва розташована на відрогах Східноєвропейської рівнини. Її сьогоднішній ландшафт сформувався в останній льодовиковий період і має рівнинний характер з невисокими моренами. Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, 23,5 км від Вільнюса — пагорб Юозапіне (293,6 м).
Узбережжя
Довжина морського узбережжя 99 км. Територіальні води — 12 морських миль.
Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є піщані дюни. Найбільший півострів Литви -- Куршська коса (лит. Kuršių Nerija) — піщана смуга, що простягається на 98 км від містечка Зеленоґрадськ Калінінґрадської області Російської Федерації до литовської Клайпеди, з'єднуючи протокою Балтійське море та Куршську затоку. Ширина коси в найвужчому місці складає 400 м, а в найширшому — 3,8 км.
Клімат
Клімат Литви помірно м'який і змінюється в міру просування в глибину країни — з морського на узбережжі до континентального в найсхідніших районах. Середня температура на узбережжі −1,6 °C в січні та 17,8 °C в липні. У Вільнюсі середня температура становить −2,1 °C в січні та +18,1 °C в липні. Річна кількість опадів становить в середньому на узбережжі 717 мм і 490 мм в східних частинах країни. Сезон вегетації триває 202 дні в західних частинах та 169 днів в східних частинах країни.
Гідрографія
Річки
На території Литви є 758 річок довжиною більше 10 км. Судноплавними є лише 600 км від загальної довжини рік.
Найбільші річки Литви:
- Німан (лит. Nemunas, біл. Нёман) — загальна довжина 917 км, бере початок на території сусідньої Білорусі, литовський відрізок становить 475 км;
- Неріс (лит. Neris) — 510 км;
- Вента (лит. Venta) — 346 км;
- Шешупе (лит. Šešupė) — 298 км.
Озера
У Литві налічується 2 833 озера, величиною понад 1 гектар, та велика кількість менших. Більшість озер розташовані на сході та півдні країни в Аукштоті (відомий національний парк «Аукштота») та Дзукії. Найбільше озеро — Друкшяй (лит. Drūkšiai, біл. Дрисвяты) на кордоні Латвії, Литви і Білорусі. Найглибше озеро — Таурагнас (лит. Tauragnas, 61 м). Найдовше озеро — Асвея (лит. Asveja), протяжність 30 км, поблизу містечка Дубінґяй.
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Лісом вкриті 30% території країни. Більшість озер розташовані на сході та півдні країни в Аукштоті (відомий Аукштотський національний парк) та Дзукії.
Тваринний світ
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
У 2000 році неповторний природний комплекс Куршської коси було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Фізико-географічне районування
Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівнин вирізняють чотири ландшафтні зони:
Земельні ресурси Литви (оцінка 1993 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 35%,
- землі, що перебувають в постійному обробітку — 12%,
- землі, що постійно використовуються як пасовища — 7%,
- землі, зайняті лісами — 31%,
- інші — 15%.
Зрошувані землі: 439 км².
Литва — невелика і майже однорідна країна, проте литовці розрізняють чотири великі етнографічні регіони, що мають деякі відмінності у традиціях, діалектах та ландшафті:
- Аукштота (Верхня Литва, лит. Aukštaitija, пол. Auksztota, біл. Аўкштота) — найбільший з регіонів, займає велику територію на північному сході країни понад течією Нємана, між кордонами з Латвією та Білоруссю і столицею Вільнюсом.
- Жмудь (Жемайтія, Самоґітія або Нижня Литва, лит. Žemaitija, пол. Żmudź, біл. Жмудзь) — регіон на північному заході понад течією Нємана. Жмудський та аукштотський діалекти є, з сучасного погляду, двома основними діалектами литовської.
- Сувальщина (лит. Suvalkija, пол. Suwalszczyzna, біл. Сувалкія) — традиційно заможний регіон на південному заході довкола Маріямполє.
- Дзукія (лит. Dzūkija, пол. Dzukija, біл. Дзукія) — традиційно бідні лісисті землі на півдні Литви вздовж кордону з Білоруссю.
П'ятим регіоном, який сьогодні часто відносять до Жмуді, можна вважати Малу Литву (пол. Mažoji Lietuva, пол. Mała Litwa, біл. Малая Летува) або, як її ще називають, Клайпедський край (пол. Klaipėdos kraštas, пол. Kraj Kłajpedzki) — смугу території на крайньому заході країни, яка разом з містом Клайпеда до 1918 року була частиною Східної Пруссії і входила до складу Німецької імперії.
Найбільші міста Вільнюс і Каунас традиційно не відносять до жодного з регіонів, оскільки ті розташовані на зламі їхніх впливів.
Див. також
Примітки
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Литви |
- Національний парк Kursiu Nerija [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litovska respublika derzhava v Pivnichnij Yevropi roztashovana na shidnomu uzberezhzhi Baltijskogo morya Stolicya misto Vilnyus Litva ye chlenom NATO i Yevropejskogo Soyuzu Plosha krayini 65 301 km Naselennya 3 440 600 osib stanom na lyutij 2005 roku Mapa LitviNazvaLitovska mova dozvolyaye pripustiti sho nazva krayini Litva lit Lietuva pohodit vid slova lieti sho oznachaye konsoliduvati abo ob yednuvatisya Imovirno isnuvav soyuz litovskih plemen yakij ob yednav etnichni litovski zemli Inshe pohodzhennya nazvi mozhe buti pov yazane z gidronimom mozhlivo vid richki Lietava v centralnij chastini Litvi Cej gidronim pov yazanij z litovskim lieti korin lie liti abo rozlivati Robilisya sprobi zv yazati z lat litus bereg Litva rodovij vidminok Litvae pershij latinskij variant toponima z yavlyayetsya v odnomu litopisi za 1009 rik Vcheni XVI stolittya pov yazuvali nazvu krayini z lat litus trubi Mozhlivo derev yani trubi na yakih grali v litovskih plemenah Populyarne tverdzhennya pro te sho nazva krayini pohodit vid slova lit Lietus dosh RoztashuvannyaLitva najbilsha za plosheyu ta kilkistyu naselennya derzhava z troh pribaltijskih respublik Kordoni Litovskoyi respubliki pislya yiyi progoloshennya v 1918 roci neodnorazovo zminyuvalisya i u suchasnomu viglyadi buli zafiksovani pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni i ostatochnoyi aneksiyi SRSR v 1945 roci yak administrativni kordoni Litovskoyi RSR Pislya faktichnogo vidnovlennya Litovskoyi respubliki v 1988 roci ta ostatochnogo vihodu z SRSR v 1991 roci kordoni Litovskoyi RSR buli zberezheni Zagalna protyazhnist kordonu po sushi 1 725 km z Bilorussyu 724 km z Latviyeyu 588 km z Rosiyeyu 303 km z Polsheyu 110 km Dovzhina z pivnochi na pivden 276 km z zahodu na shid 373 km Krajni punkti Geografichni koordinati 54 38 pn sh 25 06 sh d Za rozrahunkami deyakih suchasnih geografiv bilya litovskogo sela Purnushkes lit Purnuskes 26 km na pivnich vid Vilnyusa roztashovanij geografichnij centr Yevropi 54 54 pn sh 25 19 sh d Krajni tochki pivnich 56 27 pn sh pivden 53 54 pn sh zahid 20 56 sh d shid 26 51 sh d Najnizhcha tochka riven Baltijskogo morya 0 m Najvisha tochka pagorb lit Juozapines kalnas 293 6 m nad rivnem morya GeologiyaDokladnishe Geologiya Litvi Geologichna karta Baltijskogo morya Epoha Ancilovogo ozera Epoha Litorinovogo morya Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Litvi Krayina maye dosit veliki pokladi vapnyaku glini kvarcovogo ta gipsovogo pisku dolomitiv sho robit mozhlivim virobnictvo visokoyakisnogo cementu dlya budivelnih potreb U Litvi ye takozh dosit potuzhni dzherela mineralnih vod ale krayina maye neznachni zapasi energonosiyiv ta promislovo vazhlivih kopalin Pokladi nafti buli vidkriti v Litvi v 1950 h rokah ale na sogodni ekspluatuyutsya lishe dekilka naftovidobuvnih stancij na zahodi krayini Za ocinkami na shelfi Baltijskogo morya ta v zahidnih chatinah Litvi zalyagayut zapasi nafti velichina yakih dozvolyaye yih ekonomichnu ekspluataciyu prote yih rozrobka zabezpechuvatime lishe blizko 20 richnoyi potrebi krayini v naftoproduktah protyagom 20 rokiv Litva takozh maye znachnij potencial termalnoyi energiyi vzdovzh baltijskogo uzberezhzhya pridatnij dlya zabezpechennya teplom soten tisyach domogospodarstv za prikladom Islandiyi Na pivdni krayini zalyagayut pokladi zaliznoyi rudi yihnya ekspluataciya mozhlivo sprichinit znachni problemi z dovkillyam i perspektiva zalezhit vid zdatnosti Litvi zaluchiti inozemni investiciyi i tehnologiyi RelyefFizichna karta Litvi Dokladnishe Litva roztashovana na vidrogah Shidnoyevropejskoyi rivnini Yiyi sogodnishnij landshaft sformuvavsya v ostannij lodovikovij period i maye rivninnij harakter z nevisokimi morenami Najvisha tochka Litvi zafiksovana na pivdennomu shodi krayini 23 5 km vid Vilnyusa pagorb Yuozapine 293 6 m Uzberezhzhya Pishani dyuni na Kurshskij kosi Dovzhina morskogo uzberezhzhya 99 km Teritorialni vodi 12 morskih mil Tipovimi dlya landshaftu baltijskogo uzberezhzhya ye pishani dyuni Najbilshij pivostriv Litvi Kurshska kosa lit Kursiu Nerija pishana smuga sho prostyagayetsya na 98 km vid mistechka Zelenogradsk Kaliningradskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi do litovskoyi Klajpedi z yednuyuchi protokoyu Baltijske more ta Kurshsku zatoku Shirina kosi v najvuzhchomu misci skladaye 400 m a v najshirshomu 3 8 km KlimatDokladnishe Klimat Litvi pomirno m yakij i zminyuyetsya v miru prosuvannya v glibinu krayini z morskogo na uzberezhzhi do kontinentalnogo v najshidnishih rajonah Serednya temperatura na uzberezhzhi 1 6 C v sichni ta 17 8 C v lipni U Vilnyusi serednya temperatura stanovit 2 1 C v sichni ta 18 1 C v lipni Richna kilkist opadiv stanovit v serednomu na uzberezhzhi 717 mm i 490 mm v shidnih chastinah krayini Sezon vegetaciyi trivaye 202 dni v zahidnih chastinah ta 169 dniv v shidnih chastinah krayini GidrografiyaDokladnishe Richki Dokladnishe Richki Litvi Na teritoriyi Litvi ye 758 richok dovzhinoyu bilshe 10 km Sudnoplavnimi ye lishe 600 km vid zagalnoyi dovzhini rik Najbilshi richki Litvi Niman lit Nemunas bil Nyoman zagalna dovzhina 917 km bere pochatok na teritoriyi susidnoyi Bilorusi litovskij vidrizok stanovit 475 km Neris lit Neris 510 km Venta lit Venta 346 km Sheshupe lit Sesupe 298 km Ozera Ozero v nacionalnomu parku Dokladnishe Ozera Litvi U Litvi nalichuyetsya 2 833 ozera velichinoyu ponad 1 gektar ta velika kilkist menshih Bilshist ozer roztashovani na shodi ta pivdni krayini v Aukshtoti vidomij nacionalnij park Aukshtota ta Dzukiyi Najbilshe ozero Drukshyaj lit Druksiai bil Drisvyaty na kordoni Latviyi Litvi i Bilorusi Najglibshe ozero Tauragnas lit Tauragnas 61 m Najdovshe ozero Asveya lit Asveja protyazhnist 30 km poblizu mistechka Dubingyaj Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Lisom vkriti 30 teritoriyi krayini Bilshist ozer roztashovani na shodi ta pivdni krayini v Aukshtoti vidomij Aukshtotskij nacionalnij park ta Dzukiyi Tvarinnij svitDokladnishe Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Ohorona prirodiAukshtotskij nacionalnij park poblizu Dokladnishe U 2000 roci nepovtornij prirodnij kompleks Kurshskoyi kosi bulo zaneseno do Spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Fiziko geografichne rajonuvannyaHoch Litva i ne ye velikoyu krayinoyu ale sered yiyi rivnin viriznyayut chotiri landshaftni zoni Serednolitovska nizovina Zemelni resursi Litvi ocinka 1993 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 35 zemli sho perebuvayut v postijnomu obrobitku 12 zemli sho postijno vikoristovuyutsya yak pasovisha 7 zemli zajnyati lisami 31 inshi 15 Zroshuvani zemli 439 km Etnografichni regioniEtnografichni regioni Litvi Selyanskij kotedzh poblizu misce agroturizmu Litva nevelika i majzhe odnoridna krayina prote litovci rozriznyayut chotiri veliki etnografichni regioni sho mayut deyaki vidminnosti u tradiciyah dialektah ta landshafti Aukshtota Verhnya Litva lit Aukstaitija pol Auksztota bil Aykshtota najbilshij z regioniv zajmaye veliku teritoriyu na pivnichnomu shodi krayini ponad techiyeyu Nyemana mizh kordonami z Latviyeyu ta Bilorussyu i stoliceyu Vilnyusom Zhmud Zhemajtiya Samogitiya abo Nizhnya Litva lit Zemaitija pol Zmudz bil Zhmudz region na pivnichnomu zahodi ponad techiyeyu Nyemana Zhmudskij ta aukshtotskij dialekti ye z suchasnogo poglyadu dvoma osnovnimi dialektami litovskoyi Suvalshina lit Suvalkija pol Suwalszczyzna bil Suvalkiya tradicijno zamozhnij region na pivdennomu zahodi dovkola Mariyampolye Dzukiya lit Dzukija pol Dzukija bil Dzukiya tradicijno bidni lisisti zemli na pivdni Litvi vzdovzh kordonu z Bilorussyu P yatim regionom yakij sogodni chasto vidnosyat do Zhmudi mozhna vvazhati Malu Litvu pol Mazoji Lietuva pol Mala Litwa bil Malaya Letuva abo yak yiyi she nazivayut Klajpedskij kraj pol Klaipedos krastas pol Kraj Klajpedzki smugu teritoriyi na krajnomu zahodi krayini yaka razom z mistom Klajpeda do 1918 roku bula chastinoyu Shidnoyi Prussiyi i vhodila do skladu Nimeckoyi imperiyi Najbilshi mista Vilnyus i Kaunas tradicijno ne vidnosyat do zhodnogo z regioniv oskilki ti roztashovani na zlami yihnih vpliviv Div takozhPrimitkiLiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Litvi Nacionalnij park Kursiu Nerija 3 bereznya 2016 u Wayback Machine