Преле́сне — село в Україні, у Черкаській селищній територіальній громаді Краматорського району Донецької області. Розташоване на правому березі Сухого Торця.
село Прелесне | |
---|---|
Хата Р. А. Біліченко кін. ХІХ-го ст. в Музеї народної архітектури і побуту | |
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Краматорський район |
Громада | Черкаська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA14120230080043524 |
Основні дані | |
Населення | 694 |
Поштовий індекс | 84161 |
Телефонний код | +380 626 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°50′04″ пн. ш. 37°17′44″ сх. д. / 48.83444° пн. ш. 37.29556° сх. д.Координати: 48°50′04″ пн. ш. 37°17′44″ сх. д. / 48.83444° пн. ш. 37.29556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 77 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | Донецька обл., Краматорський район, смт Черкаське, вул. Ясна, 3 |
Карта | |
Прелесне | |
Прелесне | |
Мапа | |
Прелесне у Вікісховищі |
Населення — 694 особи (2001).
Географія
Село Прелесне знаходиться на правому березі річки Сухий Торець. Вище за течією (6 км) с. Майдан. Через село проходить автодорога Краматорськ — Барвінкове — Лозова. Відстань до районного центру міста Краматорськ по автодорозі — 36 км.
Історія
Зимівник відносився до Барвінківської паланки Запорозької Січі.
Село Прелесне історично належить до Слобідської України. Відоме з XVIII століття, коли виходець з Молдови дворянин Бантиш, що брав участь у походах Петра I, оселився в цих місцях. Бантиші та Бантиші-Каменські — нетитулований російський дворянський рід, має молдавське коріння. Прізвище походить від молдавського слова «бан», аналогічному українському «пан». Одним з його представників є відомий історик, автор книги «Історія Малої Русі» (1822) Дмитро Бантиш-Каменський. Книга була дуже популярна в ті часи, і вплинула на зростання національної свідомості українців. Перша назва села — Веселе. За місцевими переказами ця назва виникла через строкатий національний склад перших мешканців, зібраних в село з різних місцевостей Василем Васильовичем Бантишем. Розповідають, що коли пан привіз собі наречену, теж здалеку, то вона, побачивши навколишній пейзаж, викрикнула: Прелестно! Звідси й нинішнє ім'я села.
Бантиш Василь Васильович (1740—1812) перший провідник дворянства Торського повіту Харківської губернії, чимало зробив для розвитку села і навколишньої території, домігся, щоб залізниця пройшла через Тор (зараз місто Слов'янськ). Мешкали у селі Декілька поколінь Бантишів, нащадків Василя Васильовича. Його онук Олександр Федорович Бантиш в 1837 році побудував двоповерховий будинок, що зберігається і донині. Садиба розміщена в парку, що є пам'ятником садово-паркової архітектури XIX століття. У будинку-флігелі, розташованому поруч, деякий час жив відомий російський письменник українського походження Григорій Данилевський, автор історичних романів «Княжна Тараканова», «Мирович», «Спалена Москва». Він написав тут автобіографічну повість «Дев'ятий вал», у якій є розповідь про село.
Історичний опис
Владение статского советника Василия Васильевича Бантыша. Лежит на правой стороне р. Сухого Торца при овраге Клиновом. В нем деревянная церковь во имя святителя Василия Великаго, господской жилой дом. При нем регулярный сад, на означеной речке мучная мельница о двух поставах, действующая во весь год. Сверх оной выстроено еще три ветряных, с коих помольного хлеба собирается в году до 100 четвертей.
Дача же помянутого села простирается с правой стороны р. Сухого Торца. В нем крестьян его Бантиша великоросов — 4 муж. и 1 жен. его жены — 3 муж. и 2 жен. дочери Елизаветы — 4 и 2 новороссийских оного ж — 373 и 380 Земли под поселением — 100 дес. пашни — 3000 дес. сенокосу — 880 дес. лесу дровяного — 20 дес. неудобий — 400 дес. Всего — 96 дворов, 384 муж. и 385 жен., 4400 дес.
(Державний архів Харківської області. — Ф. 24. — Оп. 3. — Спр. 17. — Арк. 43-44)
Пам'ятні місця та музейний комплекс
Розташовані навколо села чотири тисячі гектарів соснового лісу, річка й озера роблять повітря в Прелесному таким, як і у Святогорську, відомій курортній зоні. Населений пункт дійсно примітний не тільки мальовничою природою, але й пам'ятниками архітектури, історії та народної культури, що вдалося зберегти до наших днів.
Садиба Бантишів
Садиба, що належала свого часу трьом поколінням спадкоємців роду Бантишів, і тепер не втратила своєї історичної й архітектурної цінності. Насамперед це стосується двоповерхового поміщицького будинку в стилі класицизму, зведеного в 1837 році, і будиночка-флігеля, в якому колись мешкав гувернер родини, письменник Григорій Данилевський.
У 1718 році землі, на яких розташований маєток, були подаровані Петром I Василю Артемовичу Бантишу в якості нагороди за участь у Прутському поході. Представники цієї сім’ї були в родинних стосунках з молдовським господарем Кантемиром. Слобідська гілка Бантишів брала активну участь у громадському житті й впливала на роботу дворянських і земських інститутів. 1768 року поручик у відставці Василь Васильович Бантиш заснував у Торському повіті слободу Весела (1780 року перейменовано на Прелесне).
В 1858 році садибу доповнили парком, який займав площу 66 га і де налічувалося понад 120 сортів дерев і кущів. Парковий комплекс був посаджений під керівництвом кріпака Олійника К. Й. На честь нього пан Бантиш спорудив пам’ятник, що стоїть і нині. Олександром Федоровичем, онуком В. В. Бантиша, було посаджено чотири дуби (зараз їм близько 200 років) на честь народження чотирьох синів. Центральну частину парку займало маленьке озеро з кам'яним містком і острівцями. З цією водоймою пов’язана легенда про дочку господаря садиби. Молода панночка була закохана в бідного дворянина, письменника Данилевського. Батько заборонив їм одружуватися, через що дівчина кинулася в паркове озеро і потонула.
На території маєтку стояла дерев’яна церква Василія Великого, яку більшовики спалили, коли прийшли до влади. Вони хотіли знищити й поміщицький будинок, навіть підпалили ліве крило, але в цей час пан Бантиш якраз збирав речі, щоб залишити маєток. Побачивши , що відбувається, він сказав: «Люди добрі, що ж ви робите, адже будинок вам ще знадобиться!» Так і сталося. Пізніше садиба стала санаторієм, а потім перейшла у власність Донецької залізниці, і її було перетворено на піонерський табір «Прелесне». У 1995 році його було закрито через фінансові труднощі.
На початку вересня 2016 року в селі Прелесне було встановлено Пам'ятний Хрест на місці спаленої Василівської православної церкви.
Музей народної архітектури, побуту і дитячої творчості
Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості складається з сільського подвір'я XIX століття — вітряк, хата, комора, кузня, криниця, вулики. Внутрішнє убранство хати дає уявлення про життя того періоду. Крім скромних меблів є ткацький верстат, прядка, керамічний посуд і одяг.
Художня дитяча студія-школа та музей у селі Прелесне створені більше двадцяти років тому Олександром Івановичем Шевченком — вчителем і художником, що зберігає етнографічні цінності Слобожанщини. Експонати завозили зі всієї округи — із сіл Бригадировка, Сидорово, Маяки, вітряк — з Харківської області. Перш ніж везти, дбайливо розбирали і нумерували деталі, а потім на місці збирали й реставрували. В археологічному відділі — кістки, зуби мамонтів, окам'янілі дерева, черепашки, мінерали.
Основу експозиції дитячої творчості складають роботи вихованців Олександра Шевченко, керівника дитячої художньої студії «Синій птах», які були лауреатами багатьох міжнародних виставок у Празі, Софії, Парижі та Будапешті. Крім того в музеї є зала з малюнками дітей з різних країн світу.
Зараз музей у Прелесному філія Донецького обласного художнього музею і належить до найвизначніших пам'яткок Донецької області.
Працює з 9 до 16 години, вихідні понеділок, вівторок
Економіка
Молочнотоварна і свинотоварна ферми. Філія «Колос» агрофірми «Шахтар». Значна кількість місцевого населення працює на машинобудівних заводах Краматорська (38 км) та Слов'янська.
Об'єкти соціальної сфери
- Магазин.
- Дитячий садок.
- Дитячий оздоровчий табір (нині недіючий).
- Середня школа
- Ізостудія
- ФАП
- Кафе
Транспорт і зв'язок
Найближчий зупинний пункт залізничної дороги — Прелеснянський, де зупиняються електропоїзди напрямки Слов'янськ — Лозова. Найближча вузлова станція — Слов'янськ. Присутнє автобусне сполучення з районним центром містом Краматорськ, містами Барвінкове і Слов'янськ.
У селі є поштове відділення і телеграф.
Відомі люди
В Прелесному народилися:
- Дем'яненко Володимир Іванович (1939 р.) — прозаїк-документаліст, поет. Закінчив Слов'янський хіміко-механічний технікум і Донецький державний університет. Член Спілки журналістів України. Відмінник народної освіти.
- Лях Сергій Романович (* 1953) — український історик.
- Штученко Віктор Васильович — депутат Верховної Ради УРСР 9-11 скликань.
Джерела
- Прелесне — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Описи окремих поселень кінця XVIII ст.
- Облікова картка с. Прелесне[недоступне посилання з липня 2019]
- Пам'ятники історії та культури Прелесного Донеччина (газета). 11 листопада 2011. с. 2.
- Криниця. Літературна Броварщина. Поезія. Проза. Переклади. К., «Хрещатик», 1994 р. 156 стор.
- ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР : Донецька область (1970). resource.history.org.ua. Процитовано 28 березня 2021.
- Усадьба помещика Бантыша в Прелестном (Украина, Славянск) — вОтпуск.ру. Votpusk.ru. Процитовано 28 березня 2021.
- Тетяна і Лариса Лисак “Літопис села Прелесне” – Українська мова — мова єднання (укр.). Процитовано 28 березня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prele sne selo v Ukrayini u Cherkaskij selishnij teritorialnij gromadi Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi Suhogo Torcya selo Prelesne Hata R A Bilichenko kin HIH go st v Muzeyi narodnoyi arhitekturi i pobutuHata R A Bilichenko kin HIH go st v Muzeyi narodnoyi arhitekturi i pobutu Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Kramatorskij rajon Gromada Cherkaska selishna gromada Kod KATOTTG UA14120230080043524 Osnovni dani Naselennya 694 Poshtovij indeks 84161 Telefonnij kod 380 626 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 50 04 pn sh 37 17 44 sh d 48 83444 pn sh 37 29556 sh d 48 83444 37 29556 Koordinati 48 50 04 pn sh 37 17 44 sh d 48 83444 pn sh 37 29556 sh d 48 83444 37 29556 Serednya visota nad rivnem morya 77 m Misceva vlada Adresa radi Donecka obl Kramatorskij rajon smt Cherkaske vul Yasna 3 Karta Prelesne Prelesne Mapa Prelesne u Vikishovishi Vitryak u muzeyi narodnoyi arhitekturi sela Prelesne Naselennya 694 osobi 2001 GeografiyaSelo Prelesne znahoditsya na pravomu berezi richki Suhij Torec Vishe za techiyeyu 6 km s Majdan Cherez selo prohodit avtodoroga Kramatorsk Barvinkove Lozova Vidstan do rajonnogo centru mista Kramatorsk po avtodorozi 36 km IstoriyaZimivnik vidnosivsya do Barvinkivskoyi palanki Zaporozkoyi Sichi Selo Prelesne istorichno nalezhit do Slobidskoyi Ukrayini Vidome z XVIII stolittya koli vihodec z Moldovi dvoryanin Bantish sho brav uchast u pohodah Petra I oselivsya v cih miscyah Bantishi ta Bantishi Kamenski netitulovanij rosijskij dvoryanskij rid maye moldavske korinnya Prizvishe pohodit vid moldavskogo slova ban analogichnomu ukrayinskomu pan Odnim z jogo predstavnikiv ye vidomij istorik avtor knigi Istoriya Maloyi Rusi 1822 Dmitro Bantish Kamenskij Kniga bula duzhe populyarna v ti chasi i vplinula na zrostannya nacionalnoyi svidomosti ukrayinciv Persha nazva sela Vesele Za miscevimi perekazami cya nazva vinikla cherez strokatij nacionalnij sklad pershih meshkanciv zibranih v selo z riznih miscevostej Vasilem Vasilovichem Bantishem Rozpovidayut sho koli pan priviz sobi narechenu tezh zdaleku to vona pobachivshi navkolishnij pejzazh vikriknula Prelestno Zvidsi j ninishnye im ya sela Bantish Vasil Vasilovich 1740 1812 pershij providnik dvoryanstva Torskogo povitu Harkivskoyi guberniyi chimalo zrobiv dlya rozvitku sela i navkolishnoyi teritoriyi domigsya shob zaliznicya projshla cherez Tor zaraz misto Slov yansk Meshkali u seli Dekilka pokolin Bantishiv nashadkiv Vasilya Vasilovicha Jogo onuk Oleksandr Fedorovich Bantish v 1837 roci pobuduvav dvopoverhovij budinok sho zberigayetsya i donini Sadiba rozmishena v parku sho ye pam yatnikom sadovo parkovoyi arhitekturi XIX stolittya U budinku fligeli roztashovanomu poruch deyakij chas zhiv vidomij rosijskij pismennik ukrayinskogo pohodzhennya Grigorij Danilevskij avtor istorichnih romaniv Knyazhna Tarakanova Mirovich Spalena Moskva Vin napisav tut avtobiografichnu povist Dev yatij val u yakij ye rozpovid pro selo Istorichnij opis Vladenie statskogo sovetnika Vasiliya Vasilevicha Bantysha Lezhit na pravoj storone r Suhogo Torca pri ovrage Klinovom V nem derevyannaya cerkov vo imya svyatitelya Vasiliya Velikago gospodskoj zhiloj dom Pri nem regulyarnyj sad na oznachenoj rechke muchnaya melnica o dvuh postavah dejstvuyushaya vo ves god Sverh onoj vystroeno eshe tri vetryanyh s koih pomolnogo hleba sobiraetsya v godu do 100 chetvertej Dacha zhe pomyanutogo sela prostiraetsya s pravoj storony r Suhogo Torca V nem krestyan ego Bantisha velikorosov 4 muzh i 1 zhen ego zheny 3 muzh i 2 zhen docheri Elizavety 4 i 2 novorossijskih onogo zh 373 i 380 Zemli pod poseleniem 100 des pashni 3000 des senokosu 880 des lesu drovyanogo 20 des neudobij 400 des Vsego 96 dvorov 384 muzh i 385 zhen 4400 des Derzhavnij arhiv Harkivskoyi oblasti F 24 Op 3 Spr 17 Ark 43 44 Pam yatni miscya ta muzejnij kompleksRoztashovani navkolo sela chotiri tisyachi gektariv sosnovogo lisu richka j ozera roblyat povitrya v Prelesnomu takim yak i u Svyatogorsku vidomij kurortnij zoni Naselenij punkt dijsno primitnij ne tilki malovnichoyu prirodoyu ale j pam yatnikami arhitekturi istoriyi ta narodnoyi kulturi sho vdalosya zberegti do nashih dniv Sadiba Bantishiv Sadiba sho nalezhala svogo chasu trom pokolinnyam spadkoyemciv rodu Bantishiv i teper ne vtratila svoyeyi istorichnoyi j arhitekturnoyi cinnosti Nasampered ce stosuyetsya dvopoverhovogo pomishickogo budinku v stili klasicizmu zvedenogo v 1837 roci i budinochka fligelya v yakomu kolis meshkav guverner rodini pismennik Grigorij Danilevskij U 1718 roci zemli na yakih roztashovanij mayetok buli podarovani Petrom I Vasilyu Artemovichu Bantishu v yakosti nagorodi za uchast u Prutskomu pohodi Predstavniki ciyeyi sim yi buli v rodinnih stosunkah z moldovskim gospodarem Kantemirom Slobidska gilka Bantishiv brala aktivnu uchast u gromadskomu zhitti j vplivala na robotu dvoryanskih i zemskih institutiv 1768 roku poruchik u vidstavci Vasil Vasilovich Bantish zasnuvav u Torskomu poviti slobodu Vesela 1780 roku perejmenovano na Prelesne V 1858 roci sadibu dopovnili parkom yakij zajmav ploshu 66 ga i de nalichuvalosya ponad 120 sortiv derev i kushiv Parkovij kompleks buv posadzhenij pid kerivnictvom kripaka Olijnika K J Na chest nogo pan Bantish sporudiv pam yatnik sho stoyit i nini Oleksandrom Fedorovichem onukom V V Bantisha bulo posadzheno chotiri dubi zaraz yim blizko 200 rokiv na chest narodzhennya chotiroh siniv Centralnu chastinu parku zajmalo malenke ozero z kam yanim mistkom i ostrivcyami Z ciyeyu vodojmoyu pov yazana legenda pro dochku gospodarya sadibi Moloda pannochka bula zakohana v bidnogo dvoryanina pismennika Danilevskogo Batko zaboroniv yim odruzhuvatisya cherez sho divchina kinulasya v parkove ozero i potonula Na teritoriyi mayetku stoyala derev yana cerkva Vasiliya Velikogo yaku bilshoviki spalili koli prijshli do vladi Voni hotili znishiti j pomishickij budinok navit pidpalili live krilo ale v cej chas pan Bantish yakraz zbirav rechi shob zalishiti mayetok Pobachivshi sho vidbuvayetsya vin skazav Lyudi dobri sho zh vi robite adzhe budinok vam she znadobitsya Tak i stalosya Piznishe sadiba stala sanatoriyem a potim perejshla u vlasnist Doneckoyi zaliznici i yiyi bulo peretvoreno na pionerskij tabir Prelesne U 1995 roci jogo bulo zakrito cherez finansovi trudnoshi Na pochatku veresnya 2016 roku v seli Prelesne bulo vstanovleno Pam yatnij Hrest na misci spalenoyi Vasilivskoyi pravoslavnoyi cerkvi Muzej narodnoyi arhitekturi pobutu i dityachoyi tvorchosti Muzej narodnoyi arhitekturi pobutu ta dityachoyi tvorchosti skladayetsya z silskogo podvir ya XIX stolittya vitryak hata komora kuznya krinicya vuliki Vnutrishnye ubranstvo hati daye uyavlennya pro zhittya togo periodu Krim skromnih mebliv ye tkackij verstat pryadka keramichnij posud i odyag Hudozhnya dityacha studiya shkola ta muzej u seli Prelesne stvoreni bilshe dvadcyati rokiv tomu Oleksandrom Ivanovichem Shevchenkom vchitelem i hudozhnikom sho zberigaye etnografichni cinnosti Slobozhanshini Eksponati zavozili zi vsiyeyi okrugi iz sil Brigadirovka Sidorovo Mayaki vitryak z Harkivskoyi oblasti Persh nizh vezti dbajlivo rozbirali i numeruvali detali a potim na misci zbirali j restavruvali V arheologichnomu viddili kistki zubi mamontiv okam yanili dereva cherepashki minerali Osnovu ekspoziciyi dityachoyi tvorchosti skladayut roboti vihovanciv Oleksandra Shevchenko kerivnika dityachoyi hudozhnoyi studiyi Sinij ptah yaki buli laureatami bagatoh mizhnarodnih vistavok u Prazi Sofiyi Parizhi ta Budapeshti Krim togo v muzeyi ye zala z malyunkami ditej z riznih krayin svitu Zaraz muzej u Prelesnomu filiya Doneckogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu i nalezhit do najviznachnishih pam yatkok Doneckoyi oblasti Pracyuye z 9 do 16 godini vihidni ponedilok vivtorokEkonomikaMolochnotovarna i svinotovarna fermi Filiya Kolos agrofirmi Shahtar Znachna kilkist miscevogo naselennya pracyuye na mashinobudivnih zavodah Kramatorska 38 km ta Slov yanska Ob yekti socialnoyi sferiMagazin Dityachij sadok Dityachij ozdorovchij tabir nini nediyuchij Serednya shkola Izostudiya FAP KafeTransport i zv yazokNajblizhchij zupinnij punkt zaliznichnoyi dorogi Prelesnyanskij de zupinyayutsya elektropoyizdi napryamki Slov yansk Lozova Najblizhcha vuzlova stanciya Slov yansk Prisutnye avtobusne spoluchennya z rajonnim centrom mistom Kramatorsk mistami Barvinkove i Slov yansk U seli ye poshtove viddilennya i telegraf Vidomi lyudiV Prelesnomu narodilisya Dem yanenko Volodimir Ivanovich 1939 r prozayik dokumentalist poet Zakinchiv Slov yanskij himiko mehanichnij tehnikum i Doneckij derzhavnij universitet Chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini Vidminnik narodnoyi osviti Lyah Sergij Romanovich 1953 ukrayinskij istorik Shtuchenko Viktor Vasilovich deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 11 sklikan DzherelaPrelesne Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Opisi okremih poselen kincya XVIII st Oblikova kartka s Prelesne nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pam yatniki istoriyi ta kulturi Prelesnogo Donechchina gazeta 11 listopada 2011 s 2 Krinicya Literaturna Brovarshina Poeziya Proza Perekladi K Hreshatik 1994 r 156 stor ISTORIYa MIST I SIL UKRAYiNSKOYi RSR Donecka oblast 1970 resource history org ua Procitovano 28 bereznya 2021 Usadba pomeshika Bantysha v Prelestnom Ukraina Slavyansk vOtpusk ru Votpusk ru Procitovano 28 bereznya 2021 Tetyana i Larisa Lisak Litopis sela Prelesne Ukrayinska mova mova yednannya ukr Procitovano 28 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya