Православне богослужіння — це сукупність чинопослідувань, що здійснюються переважно в храмі під керівництвом священика (єпископа чи ієрея). Богослужіння поділяються на два основних види: загальні і приватні. Загальні богослужіння відбуваються регулярно, відповідно до вимог церковного уставу, тоді як приватні призначені для задоволення поточних потреб віруючих і відбуваються будь-коли. Деякі богослужіння (наприклад, треби, молебні тощо) можуть відбуватися і поза храмом, а в окремих випадках навіть мирянами без священика.
Храмове богослужіння в основному визначається богослужбовими колами: добовим, тижневим, восьмитижневим, річним нерухомим та річним рухомим. За межами цих кіл знаходяться такі елементи богослужіння як треби, молебні тощо.
Історичний розвиток
Коріння православного богослужіння знаходиться у служіннях ранніх християн. Вже в часи перших гонінь на християн виокремлювалися вечірні, нічні та ранкові зібрання, з яких згодом сформувалися православні вечірня, полуношниця та утреня.
Богослужбовий устав (Типікон), який нині використовується в Православній церкві, майже остаточно сформувався до 9 століття. Однак вже з 4 століття там були присутні усі сучасні елементи, змінювалися лише окремі молитви і їхній порядок.
Головні особливості
Богослужіння у церкві повинні відбуватися щодня, слідуючи жорсткому, але змінному річному розкладу (тобто частини богослужіння залишаються однаковими, але різні деталі змінюються відповідно до дня року). Служби здійснюються у храмі і передбачають участь як священнослужителів, так і віруючих. Богослужіння не може бути проведене однією людиною, обов'язково повинен бути присутній ще хтось.
Зазвичай, усі служби в повному обсязі проводяться лише в монастирях та кафедральних соборах, а в парафіяльних церквах здійснюються лише суботні та недільні богослужіння, а також головні свята. На деякі великі православні свята (і, відповідно до деяких традицій, щонеділі) служиться Всеношна (Agripnia), що проводиться з вечора у день свята до наступного ранку. Через свій святковий характер вона зазвичай завершується святковою трапезою для усіх, хто брав участь.
Богослужіння, особливо Божественна Літургія, можуть бути здійснені лише один раз на день на одному вівтарі (деякі храми мають кілька вівтарів, аби мати можливість проводити більше богослужінь). Кожен священик може проводити літургію лише раз на день.
Богослужбові цикли
Храмові богослужіння у Православній церкві організовані за певними богослужбовими циклами, які зазвичай називаються колами.
Тижневе коло
Кожен день тижня має свою особливу присвяту:
- Неділя — Воскресіння Христа
- Понеділок — святі Ангели
- Вівторок — святий Йоан Предтеча
- Середа — Хрест і Божа Матір
- Четвер — святі Апостоли і святий Миколай
- П'ятниця — Хрест
- Субота — усі святі, а також померлі
Денне коло
За давньою єврейською традицією, літургічний день розпочинається на заході сонця. Традиційний денний цикл богослужінь наступний:
- Вечірня — проводиться ввечері, на початку літургічного дня.
- — після вечірньої служби до часу для сну.
- Полуношниця — служиться опівночі, зазвичай лише у монастирях.
- Утреня — перша ранкова служба, зазвичай розпочинається після сходу сонця (в українській традиції ввечері).
- Часи — Перший, Третій, Шостий та Дев'ятий — проводяться у відповідні години (за єврейським поділом дня), або як доповнення до інших служб. В останньому випадку перший час співається напередодні утрені, третій та шостий перед літургією, а дев'ятий перед вечернею.
Денний цикл богослужінь задумувався як одночасно освячення часу (гр. хронос) та вихід до вічності (гр. кайрос). Він складається з великої кількості читань Псалтиря з вступними молитвами, тропарями та іншими молитвами і піснеспівами. Псалми розташовуються так, щоб увесь Псалтир прочитувався щотижня, а протягом Великого Посту — двічі за тиждень.
Літургія
Божественна Літургія — це святкування євхаристії (причастя). Вона зазвичай проводиться між Шостим та Дев'ятим Часом, але не вважається частиною денного циклу служб, оскільки відбувається за межами звичайного часу. Божественна Літургія не повинна святкуватись з понеділка до п'ятниці першого тижня Великого Посту через радісний і вдячний характер літургії. У деяких місцях літургія також не святкується у будні під час посту. Посилені молитви та часте прийняття причастя вважається особливо корисним у час Великого Посту, тому по середам і п'ятницям протягом цього періоду проводиться Літургія Напередосвячених Дарів. Це врочиста Всеношна, поєднана з розподіленням елементів євхаристії, освячених та збережених попередньої неділі.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravoslavne bogosluzhinnya ce sukupnist chinoposliduvan sho zdijsnyuyutsya perevazhno v hrami pid kerivnictvom svyashenika yepiskopa chi iyereya Bogosluzhinnya podilyayutsya na dva osnovnih vidi zagalni i privatni Zagalni bogosluzhinnya vidbuvayutsya regulyarno vidpovidno do vimog cerkovnogo ustavu todi yak privatni priznacheni dlya zadovolennya potochnih potreb viruyuchih i vidbuvayutsya bud koli Deyaki bogosluzhinnya napriklad trebi molebni tosho mozhut vidbuvatisya i poza hramom a v okremih vipadkah navit miryanami bez svyashenika Hramove bogosluzhinnya v osnovnomu viznachayetsya bogosluzhbovimi kolami dobovim tizhnevim vosmitizhnevim richnim neruhomim ta richnim ruhomim Za mezhami cih kil znahodyatsya taki elementi bogosluzhinnya yak trebi molebni tosho Istorichnij rozvitokKorinnya pravoslavnogo bogosluzhinnya znahoditsya u sluzhinnyah rannih hristiyan Vzhe v chasi pershih gonin na hristiyan viokremlyuvalisya vechirni nichni ta rankovi zibrannya z yakih zgodom sformuvalisya pravoslavni vechirnya polunoshnicya ta utrenya Bogosluzhbovij ustav Tipikon yakij nini vikoristovuyetsya v Pravoslavnij cerkvi majzhe ostatochno sformuvavsya do 9 stolittya Odnak vzhe z 4 stolittya tam buli prisutni usi suchasni elementi zminyuvalisya lishe okremi molitvi i yihnij poryadok Golovni osoblivostiBogosluzhinnya u cerkvi povinni vidbuvatisya shodnya sliduyuchi zhorstkomu ale zminnomu richnomu rozkladu tobto chastini bogosluzhinnya zalishayutsya odnakovimi ale rizni detali zminyuyutsya vidpovidno do dnya roku Sluzhbi zdijsnyuyutsya u hrami i peredbachayut uchast yak svyashennosluzhiteliv tak i viruyuchih Bogosluzhinnya ne mozhe buti provedene odniyeyu lyudinoyu obov yazkovo povinen buti prisutnij she htos Zazvichaj usi sluzhbi v povnomu obsyazi provodyatsya lishe v monastiryah ta kafedralnih soborah a v parafiyalnih cerkvah zdijsnyuyutsya lishe subotni ta nedilni bogosluzhinnya a takozh golovni svyata Na deyaki veliki pravoslavni svyata i vidpovidno do deyakih tradicij shonedili sluzhitsya Vsenoshna Agripnia sho provoditsya z vechora u den svyata do nastupnogo ranku Cherez svij svyatkovij harakter vona zazvichaj zavershuyetsya svyatkovoyu trapezoyu dlya usih hto brav uchast Bogosluzhinnya osoblivo Bozhestvenna Liturgiya mozhut buti zdijsneni lishe odin raz na den na odnomu vivtari deyaki hrami mayut kilka vivtariv abi mati mozhlivist provoditi bilshe bogosluzhin Kozhen svyashenik mozhe provoditi liturgiyu lishe raz na den Bogosluzhbovi cikliHramovi bogosluzhinnya u Pravoslavnij cerkvi organizovani za pevnimi bogosluzhbovimi ciklami yaki zazvichaj nazivayutsya kolami Tizhneve kolo Kozhen den tizhnya maye svoyu osoblivu prisvyatu Nedilya Voskresinnya Hrista Ponedilok svyati Angeli Vivtorok svyatij Joan Predtecha Sereda Hrest i Bozha Matir Chetver svyati Apostoli i svyatij Mikolaj P yatnicya Hrest Subota usi svyati a takozh pomerliDenne kolo Za davnoyu yevrejskoyu tradiciyeyu liturgichnij den rozpochinayetsya na zahodi soncya Tradicijnij dennij cikl bogosluzhin nastupnij Vechirnya provoditsya vvecheri na pochatku liturgichnogo dnya pislya vechirnoyi sluzhbi do chasu dlya snu Polunoshnicya sluzhitsya opivnochi zazvichaj lishe u monastiryah Utrenya persha rankova sluzhba zazvichaj rozpochinayetsya pislya shodu soncya v ukrayinskij tradiciyi vvecheri Chasi Pershij Tretij Shostij ta Dev yatij provodyatsya u vidpovidni godini za yevrejskim podilom dnya abo yak dopovnennya do inshih sluzhb V ostannomu vipadku pershij chas spivayetsya naperedodni utreni tretij ta shostij pered liturgiyeyu a dev yatij pered vecherneyu Dennij cikl bogosluzhin zadumuvavsya yak odnochasno osvyachennya chasu gr hronos ta vihid do vichnosti gr kajros Vin skladayetsya z velikoyi kilkosti chitan Psaltirya z vstupnimi molitvami troparyami ta inshimi molitvami i pisnespivami Psalmi roztashovuyutsya tak shob uves Psaltir prochituvavsya shotizhnya a protyagom Velikogo Postu dvichi za tizhden LiturgiyaBozhestvenna Liturgiya ce svyatkuvannya yevharistiyi prichastya Vona zazvichaj provoditsya mizh Shostim ta Dev yatim Chasom ale ne vvazhayetsya chastinoyu dennogo ciklu sluzhb oskilki vidbuvayetsya za mezhami zvichajnogo chasu Bozhestvenna Liturgiya ne povinna svyatkuvatis z ponedilka do p yatnici pershogo tizhnya Velikogo Postu cherez radisnij i vdyachnij harakter liturgiyi U deyakih miscyah liturgiya takozh ne svyatkuyetsya u budni pid chas postu Posileni molitvi ta chaste prijnyattya prichastya vvazhayetsya osoblivo korisnim u chas Velikogo Postu tomu po seredam i p yatnicyam protyagom cogo periodu provoditsya Liturgiya Naperedosvyachenih Dariv Ce vrochista Vsenoshna poyednana z rozpodilennyam elementiv yevharistiyi osvyachenih ta zberezhenih poperednoyi nedili Div takozhPravoslavna cerkva