Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Правова система Швейцарії належить до країн романо-германського типу правової сім'ї.
Історія розвитку
Правова система Швейцарії входить до групи країн романо-германського типу правової системи. Перше в історії положення про розвиток безпосередньо Швейцарського права були зумовлені та висвітлені в договорі «Про створення Швейцарського союзу». Цей правовий документ поклав основу для створення та розвитку держави Швейцарії та її права. Вже потім, виходячи з цього документа, і розвивались законодавство Швейцарії та сама держава. Пізніше в розвитку держави та права Швейцарії відіграли важливу роль такі правові документи: Поповська Хартія 1370 р., яка закріплювала чіткі розмежування між світською та церковною юрисдикцією, Кароліна — кримінально-судове уложення 1532 р.
У період Гельветичної республіки (1798—1803), після входження французьких військ, було видано низку законодавчих актів, серед них Кримінальний кодекс 1799 р., який був виданий на основі Французького кодексу 1791 р. Оскільки в той період Швейцарія була залежна від французького права, то всі законодавчі акти видавалися на основі французького законодавства, зокрема великий вплив на території Швейцарії мав Цивільний кодекс 1804 р.
Вже з початком 20 століття, в праві Швейцарії активно вилучалися застарілі норми середньовічного права. Процес уніфікації та розвитку права розпочався з прийняття Конституції Швейцарії 1874 р., та з внесеним змінами до неї, які були прийняті в 1898 р. Пізніше було прийнято Цивільний кодекс Швейцарії, який вступив в дію в 1912 р., та в кий було внесено ряд змін, для приведення його у до відповідного рівня, для ефективного регулювання суспільних відносин. Так і надалі розвивалось право Швейцарії, та видавалися різні нормативні акти, які дають змогу говорити про унікальність правової системи Швейцарії.
Характеристика сучасного стану
За формою державного устрою Швейцарія є федерацією, яка поділяється на 23 кантони та 3 кантони діляться на півкантони. Швейцарія має різного рівня форми міського управління та самоврядування. Кожний кантон самостійно вирішує питання внутрішньо-організаційного характеру. На підставі цього можна сказати, що окремі землі федерації (кантони) мають право на видання різних актів правового характеру. В кожному кантоні діє власна Конституція, яка приймається парламентом кантону, адже кожний кантон має постійні парламент і уряд. Але межі їхнього суверенітету визначаються в федеральній Конституції Швейцарії. У ст. 3 зазначається: «Кантони є суверенними в межах, в яких їх суверенітет не обмежується Федеральною Конституцією; вони виконують всі права, які не передані Конфедерації».
Законодавча влада в Швейцарії належить парламенту, який видає нормативно-правові акти, які спрямовані на регулювання суспільних відносин.
Важлива роль належить Конституції Швейцарії, яка закріплює основи федерального устрою. Кантони мають досить великі повноваження, зокрема кантони мають право приймати акти міжнародного значення в межах власних повноважень, також ці акти нe повинні суперечити законам Федерації.
В законодавстві Швейцарії висвітлений принцип розподілу влади, згідно з яким одна гілка влади не має права втручатися в діяльність іншої. Ці положення закріплюються в Конституції Швейцарії.
Правова система Швейцарії займає важливе місце в системі романо-германського права. Але здебільшого норми, які закріплені в законодавстві країни, були запозичені з більш розвинутих правових систем даного типу правової сім'ї, зокрема Німеччини та Франції. Але не варто говорити про те, ще право Швейцарії не мало взагалі ніякого значення для розвитку романо-германського права. В правову систему країни входять такі нормативно-правові акти, які за юридичною технікою мають передове значення не тільки для регулювання суспільних відносин, але й певні норми цих актів рецептувались іншими країнами романо-германської правовї сім'ї, зокрема при розробленні Українського законодавства, нормотворці зверталися до Швейцарського Цивільного та Кримінального кодексів, що добре виражає вагому роль права Швейцарії серед всіх країн романо-германського права.
Джерела права
Конституція
Федеральна конституція Швейцарії була прийнята 18 квітня 1999 року. Вона є основоположним законодавчим документом цієї країни. Вона має безпосередньо пряму дію, що означає, що вона має первинне значення у регулюванні суспільних відносин, та те, що всі законодавчі акти не повинні суперечити нормам Конституції. В ній закріплюються основи демократичного суспільства та держави Швейцарії.
Нормативно-правовий акт
Нормативно-правовий акт, що являє собою фундамент законодавства Швейцарії. Він може прийматися як Федеральним урядом Швейцарії, так і урядом федеративних земель. Має визначальне значення у регулюванні суспільних відносин. Його розробка та прийняття базується на основоположних принципах права, саме тому нормативно-правовий акт є первинним джерелом права. Найважливішим нормативним актом є закон, норми якого спрямовані на первинне регулювання суспільних відносин, тому суспільні відносини, здебільшого, регулюються нормами закону.
Міжнародне право
Міжнародне право, також є частиною національного законодавства Швейцарії. Так, ст. 54 закріплює: «Міжнародні відносини є питанням федерального значення». Але водночас у ст. 55 закріплено, що «кантони беруть участь у підготовці рішень міжнародної політики, що стосуються їх повноважень або їх головних інтересів». Договори, які визнає Швейцарія, є частиною законодавства й відіграють важливу роль у правовому регулюванні.
Звичай
Звичай є вторинним джерелом права в правовій системі Швейцарії. Але, у зв'язку з розвитком права то появою нового типу суспільних відносин, роль правового звичаю поступово зменшується. Але, водночас, на основі правових звичаїв розробляються та приймаються різні законодавчі акти.
Судова практика
Судова практика Федерального Конституційного суду Швейцарії. Швейцарія офіційно визнає судову практику, як джерело права. Перевірка нормативно-правового на відповідність Конституції є обов'язковою стадією. Винесення рішення щодо конституційності або не конституційності законів мають вирішальне значення для подальшої долі нормативного акта. Судова практика може надати переконливе обґрунтування судовому рішенню. Судова практика є первинним джерелом права в Швейцарії, та має обов'язковий характер. Тому вона має важливе значення в правовій системі Швейцарії.
Принципи права
Також важливе місце відведено основоположним принципам права: Верховенство права, рівність, гуманізм,принцип справедливості, на яких будується все законодавство Швейцарії.
Судова система
Судова система Швейцарії складається з Федерального суду, що є найвищим судовим органом загальної юрисдикції, та судів окремих земель федерації, тобто кантонів. Також важливим моментом є те, що як Федеральний суд Швейцарії так і суди кантонів можуть використовувати як загальнодержавні акти, так i акти кантонів.
Склад Федерального суду обирається на Федеральних зборах, строком на 6 років. У Федеральному суді, обов'язково, мають бути присутні всі, три офіційні мови (французька, німецька та італійська), ще положення закріплене в Конституції. У судовій системі Швейцарії відсутні суди, які розглядають окремі категорії справ, а цим займаються судові палати Федерального суду. Ці палати складаються з 5-7 суддів. Дві палати здійснюють судовий розгляд конституційних та адміністративних справ. Також дві розглядають цивільні справи, одна палата розглядає питання, які стосуються стягування боргів, та одна — питання стосовно банкрутства. Також існує Касаційна палата, яка розглядає кримінальні справи. Конституція Швейцарії дозволяє при необхідності створювати окремі палати, які будуть діяти на тимчасовій основі.
Федеральний суд виступає першою та єдиною інстанцією, що розглядає конституційні питання які виникають між владою федерації та владою окремих земель федерації, а також скарги громадян, щодо порушення їх конституційних прав. Також Федеральний суд виступає касаційною інстанцією щодо вироків вищих судів кантонів.
В судовій системі існує самостійний підрозділ Федерального суду в Люцерні, який виступає Федеральним судом щодо питань по соціальному страхуванню. Він складається з 7 суддів і розглядає скарги на рішення кантональних судів з питань виплати пенсій та допомог.
Діяльність судів кантонів регулюється їхніми конституціями та має певні особливості. У більшості кантонів ці суди є найвищою судовою інстанцією, де може розглядатися апеляційний розгляд вироків нижчих судів. І лише в деяких кантонах вони виступають судами першої інстанції та розглядають окремі категорії цивільних і кримінальних справ. Існують так звані поліцейські суди, що розглядають малозначні кримінальні справи, розгляд яких здійснюється одноосібно мировим суддею. Кримінально карні злочини і проступки, які вчинені підлітками, вирішуються в судах у справах неповнолітніх.
У більш великих кантонах, існують інші спеціалізовані суди. Зокрема, для розгляду комерційних спорів створені торгові суди, у складі яких представлено як професійні судді (зазвичай 2—3), тому і представники ділових кіл, обрані кантональному радами. Конфлікти у сфері трудових відносин розбираються в судах по трудових спорах, до складу яких входять професійний суддя і представники підприємців та найманих працівників. У ряді округів і на федеральному рівні діють спеціальні органи (комісії тощо) адміністративної юстиції.
Примітки
- http://www.zen.in.ua/sh/shvejcarіya-shvejcarska-konfederacіya/pravova-sistema-zagalna-xarakteristika
- http://kommentarii.org/strani_mira_eciklopediy/chveicariy.html
- Конституція Швейцарії
- Порівняльне правознавство за загальною редакцією академіка НАПрН України О. В. Петришина 2012 Харків — с.94-95
- Конституція Швейцарії
- Порівняльне правознавство за загальною редакцією академіка НАПрН України О. В. Петришина 2012 Харків — с. 102—103.
- http://www.zen.in.ua/sh/shvejcarіya-shvejcarska-konfederacіya/sudova-sistema-organi-kontrolyu
Джерела
- Конституція Швейцарії
- Судові системи країн Європейського Союзу та України: порівняльно-правовий аналіз: автореф. дис … д-ра юрид. наук: 12.00.10 / Іван Володимирович Назаров . — Харків: Б.в., 2011.
- Порівняльне правознавство за загальною редакцією академіка НАПрН України О. В. Петришина 2012 Харків
- http://www.zen.in.ua/sh/shvejcarіya-shvejcarska-konfederacіya/sudova-sistema-organi-kontrolyu
- http://www.zen.in.ua/sh/shvejcarіya-shvejcarska-konfederacіya/pravova-sistema-zagalna-xarakteristika
- Правова система ФРН
- http://kommentarii.org/strani_mira_eciklopediy/chveicariy.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravova sistema Shvejcariyi nalezhit do krayin romano germanskogo tipu pravovoyi sim yi Istoriya rozvitkuPravova sistema Shvejcariyi vhodit do grupi krayin romano germanskogo tipu pravovoyi sistemi Pershe v istoriyi polozhennya pro rozvitok bezposeredno Shvejcarskogo prava buli zumovleni ta visvitleni v dogovori Pro stvorennya Shvejcarskogo soyuzu Cej pravovij dokument poklav osnovu dlya stvorennya ta rozvitku derzhavi Shvejcariyi ta yiyi prava Vzhe potim vihodyachi z cogo dokumenta i rozvivalis zakonodavstvo Shvejcariyi ta sama derzhava Piznishe v rozvitku derzhavi ta prava Shvejcariyi vidigrali vazhlivu rol taki pravovi dokumenti Popovska Hartiya 1370 r yaka zakriplyuvala chitki rozmezhuvannya mizh svitskoyu ta cerkovnoyu yurisdikciyeyu Karolina kriminalno sudove ulozhennya 1532 r U period Gelvetichnoyi respubliki 1798 1803 pislya vhodzhennya francuzkih vijsk bulo vidano nizku zakonodavchih aktiv sered nih Kriminalnij kodeks 1799 r yakij buv vidanij na osnovi Francuzkogo kodeksu 1791 r Oskilki v toj period Shvejcariya bula zalezhna vid francuzkogo prava to vsi zakonodavchi akti vidavalisya na osnovi francuzkogo zakonodavstva zokrema velikij vpliv na teritoriyi Shvejcariyi mav Civilnij kodeks 1804 r Vzhe z pochatkom 20 stolittya v pravi Shvejcariyi aktivno viluchalisya zastarili normi serednovichnogo prava Proces unifikaciyi ta rozvitku prava rozpochavsya z prijnyattya Konstituciyi Shvejcariyi 1874 r ta z vnesenim zminami do neyi yaki buli prijnyati v 1898 r Piznishe bulo prijnyato Civilnij kodeks Shvejcariyi yakij vstupiv v diyu v 1912 r ta v kij bulo vneseno ryad zmin dlya privedennya jogo u do vidpovidnogo rivnya dlya efektivnogo regulyuvannya suspilnih vidnosin Tak i nadali rozvivalos pravo Shvejcariyi ta vidavalisya rizni normativni akti yaki dayut zmogu govoriti pro unikalnist pravovoyi sistemi Shvejcariyi Harakteristika suchasnogo stanuZa formoyu derzhavnogo ustroyu Shvejcariya ye federaciyeyu yaka podilyayetsya na 23 kantoni ta 3 kantoni dilyatsya na pivkantoni Shvejcariya maye riznogo rivnya formi miskogo upravlinnya ta samovryaduvannya Kozhnij kanton samostijno virishuye pitannya vnutrishno organizacijnogo harakteru Na pidstavi cogo mozhna skazati sho okremi zemli federaciyi kantoni mayut pravo na vidannya riznih aktiv pravovogo harakteru V kozhnomu kantoni diye vlasna Konstituciya yaka prijmayetsya parlamentom kantonu adzhe kozhnij kanton maye postijni parlament i uryad Ale mezhi yihnogo suverenitetu viznachayutsya v federalnij Konstituciyi Shvejcariyi U st 3 zaznachayetsya Kantoni ye suverennimi v mezhah v yakih yih suverenitet ne obmezhuyetsya Federalnoyu Konstituciyeyu voni vikonuyut vsi prava yaki ne peredani Konfederaciyi Zakonodavcha vlada v Shvejcariyi nalezhit parlamentu yakij vidaye normativno pravovi akti yaki spryamovani na regulyuvannya suspilnih vidnosin Vazhliva rol nalezhit Konstituciyi Shvejcariyi yaka zakriplyuye osnovi federalnogo ustroyu Kantoni mayut dosit veliki povnovazhennya zokrema kantoni mayut pravo prijmati akti mizhnarodnogo znachennya v mezhah vlasnih povnovazhen takozh ci akti ne povinni superechiti zakonam Federaciyi V zakonodavstvi Shvejcariyi visvitlenij princip rozpodilu vladi zgidno z yakim odna gilka vladi ne maye prava vtruchatisya v diyalnist inshoyi Ci polozhennya zakriplyuyutsya v Konstituciyi Shvejcariyi Pravova sistema Shvejcariyi zajmaye vazhlive misce v sistemi romano germanskogo prava Ale zdebilshogo normi yaki zakripleni v zakonodavstvi krayini buli zapozicheni z bilsh rozvinutih pravovih sistem danogo tipu pravovoyi sim yi zokrema Nimechchini ta Franciyi Ale ne varto govoriti pro te she pravo Shvejcariyi ne malo vzagali niyakogo znachennya dlya rozvitku romano germanskogo prava V pravovu sistemu krayini vhodyat taki normativno pravovi akti yaki za yuridichnoyu tehnikoyu mayut peredove znachennya ne tilki dlya regulyuvannya suspilnih vidnosin ale j pevni normi cih aktiv receptuvalis inshimi krayinami romano germanskoyi pravovyi sim yi zokrema pri rozroblenni Ukrayinskogo zakonodavstva normotvorci zvertalisya do Shvejcarskogo Civilnogo ta Kriminalnogo kodeksiv sho dobre virazhaye vagomu rol prava Shvejcariyi sered vsih krayin romano germanskogo prava Dzherela pravaKonstituciya Federalna konstituciya Shvejcariyi bula prijnyata 18 kvitnya 1999 roku Vona ye osnovopolozhnim zakonodavchim dokumentom ciyeyi krayini Vona maye bezposeredno pryamu diyu sho oznachaye sho vona maye pervinne znachennya u regulyuvanni suspilnih vidnosin ta te sho vsi zakonodavchi akti ne povinni superechiti normam Konstituciyi V nij zakriplyuyutsya osnovi demokratichnogo suspilstva ta derzhavi Shvejcariyi Normativno pravovij akt Normativno pravovij akt sho yavlyaye soboyu fundament zakonodavstva Shvejcariyi Vin mozhe prijmatisya yak Federalnim uryadom Shvejcariyi tak i uryadom federativnih zemel Maye viznachalne znachennya u regulyuvanni suspilnih vidnosin Jogo rozrobka ta prijnyattya bazuyetsya na osnovopolozhnih principah prava same tomu normativno pravovij akt ye pervinnim dzherelom prava Najvazhlivishim normativnim aktom ye zakon normi yakogo spryamovani na pervinne regulyuvannya suspilnih vidnosin tomu suspilni vidnosini zdebilshogo regulyuyutsya normami zakonu Mizhnarodne pravo Mizhnarodne pravo takozh ye chastinoyu nacionalnogo zakonodavstva Shvejcariyi Tak st 54 zakriplyuye Mizhnarodni vidnosini ye pitannyam federalnogo znachennya Ale vodnochas u st 55 zakripleno sho kantoni berut uchast u pidgotovci rishen mizhnarodnoyi politiki sho stosuyutsya yih povnovazhen abo yih golovnih interesiv Dogovori yaki viznaye Shvejcariya ye chastinoyu zakonodavstva j vidigrayut vazhlivu rol u pravovomu regulyuvanni Zvichaj Zvichaj ye vtorinnim dzherelom prava v pravovij sistemi Shvejcariyi Ale u zv yazku z rozvitkom prava to poyavoyu novogo tipu suspilnih vidnosin rol pravovogo zvichayu postupovo zmenshuyetsya Ale vodnochas na osnovi pravovih zvichayiv rozroblyayutsya ta prijmayutsya rizni zakonodavchi akti Sudova praktika Sudova praktika Federalnogo Konstitucijnogo sudu Shvejcariyi Shvejcariya oficijno viznaye sudovu praktiku yak dzherelo prava Perevirka normativno pravovogo na vidpovidnist Konstituciyi ye obov yazkovoyu stadiyeyu Vinesennya rishennya shodo konstitucijnosti abo ne konstitucijnosti zakoniv mayut virishalne znachennya dlya podalshoyi doli normativnogo akta Sudova praktika mozhe nadati perekonlive obgruntuvannya sudovomu rishennyu Sudova praktika ye pervinnim dzherelom prava v Shvejcariyi ta maye obov yazkovij harakter Tomu vona maye vazhlive znachennya v pravovij sistemi Shvejcariyi Principi prava Takozh vazhlive misce vidvedeno osnovopolozhnim principam prava Verhovenstvo prava rivnist gumanizm princip spravedlivosti na yakih buduyetsya vse zakonodavstvo Shvejcariyi Sudova sistemaSudova sistema Shvejcariyi skladayetsya z Federalnogo sudu sho ye najvishim sudovim organom zagalnoyi yurisdikciyi ta sudiv okremih zemel federaciyi tobto kantoniv Takozh vazhlivim momentom ye te sho yak Federalnij sud Shvejcariyi tak i sudi kantoniv mozhut vikoristovuvati yak zagalnoderzhavni akti tak i akti kantoniv Sklad Federalnogo sudu obirayetsya na Federalnih zborah strokom na 6 rokiv U Federalnomu sudi obov yazkovo mayut buti prisutni vsi tri oficijni movi francuzka nimecka ta italijska she polozhennya zakriplene v Konstituciyi U sudovij sistemi Shvejcariyi vidsutni sudi yaki rozglyadayut okremi kategoriyi sprav a cim zajmayutsya sudovi palati Federalnogo sudu Ci palati skladayutsya z 5 7 suddiv Dvi palati zdijsnyuyut sudovij rozglyad konstitucijnih ta administrativnih sprav Takozh dvi rozglyadayut civilni spravi odna palata rozglyadaye pitannya yaki stosuyutsya styaguvannya borgiv ta odna pitannya stosovno bankrutstva Takozh isnuye Kasacijna palata yaka rozglyadaye kriminalni spravi Konstituciya Shvejcariyi dozvolyaye pri neobhidnosti stvoryuvati okremi palati yaki budut diyati na timchasovij osnovi Federalnij sud vistupaye pershoyu ta yedinoyu instanciyeyu sho rozglyadaye konstitucijni pitannya yaki vinikayut mizh vladoyu federaciyi ta vladoyu okremih zemel federaciyi a takozh skargi gromadyan shodo porushennya yih konstitucijnih prav Takozh Federalnij sud vistupaye kasacijnoyu instanciyeyu shodo virokiv vishih sudiv kantoniv V sudovij sistemi isnuye samostijnij pidrozdil Federalnogo sudu v Lyucerni yakij vistupaye Federalnim sudom shodo pitan po socialnomu strahuvannyu Vin skladayetsya z 7 suddiv i rozglyadaye skargi na rishennya kantonalnih sudiv z pitan viplati pensij ta dopomog Diyalnist sudiv kantoniv regulyuyetsya yihnimi konstituciyami ta maye pevni osoblivosti U bilshosti kantoniv ci sudi ye najvishoyu sudovoyu instanciyeyu de mozhe rozglyadatisya apelyacijnij rozglyad virokiv nizhchih sudiv I lishe v deyakih kantonah voni vistupayut sudami pershoyi instanciyi ta rozglyadayut okremi kategoriyi civilnih i kriminalnih sprav Isnuyut tak zvani policejski sudi sho rozglyadayut maloznachni kriminalni spravi rozglyad yakih zdijsnyuyetsya odnoosibno mirovim suddeyu Kriminalno karni zlochini i prostupki yaki vchineni pidlitkami virishuyutsya v sudah u spravah nepovnolitnih U bilsh velikih kantonah isnuyut inshi specializovani sudi Zokrema dlya rozglyadu komercijnih sporiv stvoreni torgovi sudi u skladi yakih predstavleno yak profesijni suddi zazvichaj 2 3 tomu i predstavniki dilovih kil obrani kantonalnomu radami Konflikti u sferi trudovih vidnosin rozbirayutsya v sudah po trudovih sporah do skladu yakih vhodyat profesijnij suddya i predstavniki pidpriyemciv ta najmanih pracivnikiv U ryadi okrugiv i na federalnomu rivni diyut specialni organi komisiyi tosho administrativnoyi yusticiyi Primitkihttp www zen in ua sh shvejcariya shvejcarska konfederaciya pravova sistema zagalna xarakteristika http kommentarii org strani mira eciklopediy chveicariy html Konstituciya Shvejcariyi Porivnyalne pravoznavstvo za zagalnoyu redakciyeyu akademika NAPrN Ukrayini O V Petrishina 2012 Harkiv s 94 95 Konstituciya Shvejcariyi Porivnyalne pravoznavstvo za zagalnoyu redakciyeyu akademika NAPrN Ukrayini O V Petrishina 2012 Harkiv s 102 103 http www zen in ua sh shvejcariya shvejcarska konfederaciya sudova sistema organi kontrolyuDzherelaKonstituciya Shvejcariyi Sudovi sistemi krayin Yevropejskogo Soyuzu ta Ukrayini porivnyalno pravovij analiz avtoref dis d ra yurid nauk 12 00 10 Ivan Volodimirovich Nazarov Harkiv B v 2011 Porivnyalne pravoznavstvo za zagalnoyu redakciyeyu akademika NAPrN Ukrayini O V Petrishina 2012 Harkiv http www zen in ua sh shvejcariya shvejcarska konfederaciya sudova sistema organi kontrolyu http www zen in ua sh shvejcariya shvejcarska konfederaciya pravova sistema zagalna xarakteristika Pravova sistema FRN http kommentarii org strani mira eciklopediy chveicariy html