Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Федеральна конституція Швейцарської Конфедерації (нім. Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft, фр. Constitution fédérale de la Confédération suisse, італ. Costituzione federale della Confederazione Svizzera, романш. Constituziun federala da la Confederaziun svizra) — основний закон Швейцарської Конфедерації. Наразі чинною є третя редакція конституції, яка була затверджена 18 квітня 1999 року загальнонаціональним та кантональним голосуванням, і яка замінила другу конституцію 1874 року. Конституція 1999 року була затверджена з метою оновлення конституції, без зміни її основної суті. Найперша конституція була ухвалена 12 вересня 1848 року. Цей самий день вважається днем створення сучасної держави Швейцарія. По суті, із ухваленням Федеральної конституції, Швейцарія перетворилась із військово-політичного союзу (конфедерації) на федеративну державу.
Конституція Швейцарії гарантує низку індивідуальних та колективних прав, зокрема право скликати референдум щодо внесення змін до федеральних законів та до конституції, розмежовує права і обов'язки кантонів та конфедерації, створює федеральні органи влади.
Історія
Передумови
Історія швейцарської державності починається 1 серпня 1291 року, коли лісові кантони Швіц (який пізніше і дав назву всій конфедерації), Урі та Унтервальден (який пізніше розпався на напівкантони Обвальден і Нідвальден) підписали Федеративну хартію, яка також називається «Клятва на Рютлі». У хартії кантони дали клятву вірності один одному та обіцяли надавати один одному усіляку допомогу як всередині, так і поза своїми землями.
У квітні 1798 року війська Першої французької республіки захопили країну і за рішенням французької Директорії Швейцарія була перетворена на унітарну Гельветійську Республіку. Була ухвалена Конституція Швейцарії, зроблена за французьким зразком. Саме в період Гельветійської Республіки в країні з'явився конституційний референдум. У зв'язку з прийняттям другої конституції Гельветійської Республіки від 25 травня 1802 року, було проведено перше голосування швейцарців за текст документа. За ухвалення конституції проголосувало 72 тисячі осіб, проти 92 тисячі, але попри це конституція все-таки була ухвалена, тому що 167 тисяч осіб, які не прийшли на вибори, були зараховані як такі, що проголосували за ухвалення конституції. Хоч ця Конституція і була ухвалена, вступити в законну силу вона не встигла, бо в 1803 році її замінили тимчасовим Актом, а потім в 1815 році Федеративним пактом. Ці документи не передбачали референдуму. Однак в 1814 році була шляхом голосування прийнята конституція Женеви, єдина серед конституцій кантонів, що була прийнята шляхом референдуму.
Після поразки Франції у Наполеонівських війнах та усунення від влади Наполеона, в 1815 році Віденський конгрес європейських держав-переможниць визнав незалежність і постійний нейтралітет Швейцарії. 7 серпня 1815 року 22 швейцарські кантони уклали Союзну угоду. Спільними справами знову стали відати Збори представників кантонів, але ці справи зводилися до зовнішніх відносин і внутрішньої безпеки.
У наступні десятиліття в кантонах приймалися конституції, які проголошували принципи народного суверенітету і представницького правління. Вони часто мали суперечності із Союзною угодою, проте перегляду цієї угоди не вдавалося досягти через розбіжності між кантонами. 1845 року сім кантонів вийшли із союзу, утворивши так званий «Зондербунд». Через це в 1847 році відбулася громадянська війна, яка закінчилася перемогою прихильників конфедерації.
Історія конституції
Основою сьогоднішньої Федеральної конституції Швейцарії є перша конституція затверджена 12 вересня 1848 року (була схвалена 15 кантонами і одним напівкантоном), яка була створена під впливом Конституції США та ідей Великої французької революції. Ця конституція гарантувала суверенітет кантонів у тій мірі, у якій це не суперечило Федеральній конституції. Ця конституція була ухвалена в результаті 27-денної Швейцарської громадянської війни, яка відбулася в листопаді 1847 року і яка відома під назвою «Sonderbundskrieg» (дослівно — «війна особливого союзу»).
Конституція 1848 року була частково змінена в 1866 році і повністю змінена в 1874 році. Друга редакція конституції 1874 року ввела федеральні референдуми. З 1891 року конституція гарантує «право на ініціативу», за яким певна кількість виборців може подати вимогу щодо зміни статті в конституції або навіть введення в дію нової статті. Тому незначні зміни до конституції відбуваються регулярно.
Федеральна конституція була повністю переглянута вдруге в 1990-х роках. Третя редакція конституції була затверджена загальнонаціональним та кантональним голосуванням 18 квітня 1999 року і набрала чинності 1 січня 2000 року. За затвердження нової конституції проголосували 59.2 % виборців та 13 з 26 кантонів. Нова конституція 1999 року складається з преамбули та 6 розділів, і спочатку мала 196 статей. Ще 30 статей були додані пізніше. Ця конституція остаточно затвердила дев'ять фундаментальних прав, які до цього лише були предметом дебатів у Федеральному суді Швейцарії. Також вона стала більш деталізованою в плані податкових законів, ніж попередня конституція. Найпомітнішою для зовнішнього світу зміною стало послаблення нейтрального статусу країни, що дозволило Швейцарії в 2002 році стати повноцінним членом Організації Об'єднаних Націй.
Структура Конституції
Чинна Федеральна конституція Швейцарії складається з 226 статей, які згруповані у 6 розділів, які діляться на параграфи, а ті, зі свого боку, можуть ділитися на секції. Тексту Конституції передує преамбула.
- Основні засади (статті 1-6)
- Фундаментальні права, громадянство та соціальні цілі (статті 7-41, 29a)
- Фундаментальні права (статті 7-36, 29a)
- Громадянство та політичні права (статті 37-40)
- Соціальні положення (стаття 41)
- Конфедерація, кантони та громади
- Відносини між конфедерацією та кантонами (статті 42-53, 43a, 48a)
- Обов'язки конфедерації та кантонів (статті 42-43, 43a)
- Співпраця конфедерації та кантонів (статті 44-49, 48a)
- Громади (стаття 50)
- Федеральні гарантії (статті 51-53)
- Повноваження
- Відносини з іншими державами (статті 54-56)
- Безпека, національна оборона, цивільна оборона (статті 57-61)
- Освіта, дослідження та культура (статті 62-72, 61a, 63a, 64a, 67a)
- Навколишнє середовище та територіальне планування (статті 73-80, 75a, 75b)
- Державні будівельні роботи та транспорт (статті 81-88, 81a, 87a)
- Енергетика та комунікації (статті 89-93)
- Економіка (статті 94-107)
- Житло, зайнятість, соціальне забезпечення та охорона здоров'я (статті 108—120, 112a, 112b, 112c, 117a, 118a, 118b, 119a)
- Перебування та постійне проживання іноземців (статті 121, 121a)
- Цивільне право, кримінальне право, ваги та міри (статті 122—125, 123a, 123b, 123c)
- Фінансова система (статті 126—135)
- Відносини між конфедерацією та кантонами (статті 42-53, 43a, 48a)
- Народ та кантони
- Основні засади (статті 136—137)
- Ініціатива та референдум (статті 138—142, 139a, 139b)
- Федеральні органи влади
- Основні засади (статті 143—147)
- Федеральні збори
- Організація (статті 148—155)
- Процедура (статті 156—162)
- Повноваження (статті 163—173)
- Федеральна рада та Федеральна адміністрація
- Організація та процедура (статті 174—179)
- Повноваження (статті 180—187)
- Федеральний суд та інші судові органи (статті 188—191, 191a, 191b, 191c)
- Внесення змін до Федеральної конституції та перехідні положення
- Внесення змін (статті 192—195)
- Перехідні положення (статті 196—197)
Преамбула
 | В ім'я Всемогутнього Бога! Швейцарський народ та Кантони:
ухвалюємо дану Конституцію. |  |
Розділ 1: Основні засади
Цей розділ визначає основні риси швейцарської держави на усіх трьох її рівнях влади: федеральному, кантональному та муніципальному. Цей розділ також містить перелік всіх кантонів, гарантує суверенітет кантонів у межах Конституції та визначає національні мови: німецьку, французьку, італійську та романшську. Він також зобов'язує державу дотримуватись принципів верховенства закону, пропорційності, субсидіарністі, добрих намірів та поваги до міжнародного права.
Розділ 2: Фундаментальні права, громадянство та соціальні цілі
Розділ 2 гарантує фундаментальні права людини та громадянина. Конституція 1874 року містила лише обмежену кількість фундаментальних прав, і деякі з них стали менш важливими і більш застарілими з тих пір, наприклад, право на гідне поховання, яке гарантується старою конституцією. Внаслідок цього судова практика Федерального суду Швейцарії створила низку неявних або «неписаних» основних прав, спираючись на прецендентне право Європейського суду з прав людини та застосування основних прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини, яку Швейцарія ратифікувала в 1974 році. Під час перегляду конституції в 1999 році, Федеральні збори вирішили затвердити ці права у конституції, які суттєво відповідають правам, гарантованим Європейською конвенцією з прав людини, Загальною декларацією прав людини та Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.
Цей розділ також описує основні правила щодо набуття швейцарського громадянства та здійснення політичних прав. Крім того, він містить ряд декларативних «соціальних цілей», які держава повинна прагнути досягнути, включаючи доступність соціального забезпечення, охорони здоров'я та житла.
Варто уваги те, що в другому розділі конституції швейцарські громадяни називаються «жінками та чоловіками Швейцарії» як ознака визнання гендерної рівності (Швейцарія лише в 1971 році надала виборче право жінкам, цим самим ставши останньою країною в Європі, яка це зробила). Нова конституція також скасувала деякі архаїзми старої Конституції, такі як податок на переїзд нареченої до будинку нареченого, заборону кантонам мати військові сили понад 300 чоловік, обов'язок кантонів надавати один одному військову допомогу, а також заборону абсенту.
Розділ 3: Конфедерація, кантони та громади
В першому параграфі третього розділу описуються стосунки між конфедерацією, кантонами та громадами. Кантони мають власні конституції, але у випадку суперечності переважає Федеральна конституція.
Другий розділ надає федеральному уряду повноваження в областях, що потребують централізованого регулювання, наприклад відносини з іноземними державами, безпека, національна та цивільна оборона, загальні аспекти освіти, дослідження, культура, загальні аспекти навколишнього середовища та територіального планування, громадські будівельні роботи та транспорт, енергетика та зв'язок, економіка, проблеми житла, зайнятості, соціального захисту та охорони здоров'я, права на перебування та проживання іноземних громадян, тощо.
Третій розділ роз'яснює загальні фінансові аспекти, зокрема оподаткування.
Інші розділи
Розділ 4 («Народ та кантони») гарантує фундаментальні політичні права, зокрема право на ініціативу та референдум.
Розділ 5 («Федеральні органи влади») регулює функції та обов'язки федерального уряду. Він передбачає поділ уряду на три органи: Федеральні збори (законодавча влада, тобто парламент), Федеральну адміністрацію (виконавча влада) та Федеральний суд (судова влада).
Розділ 6 («Внесення змін до Федеральної конституції та перехідні положення») регулює внесення змін до Федеральної конституції, а також до перехідних положень.
Посилання
- Основи конституційного права Швейцарії // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В. О. Ріяки. — Київ : Юрінком Інтер, 2006. — С. 379-391.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеральна конституція Швейцарії |
- Текст конституції: англійською, німецькою, французькою, італійською, українською (неофіційний переклад)
- Конституція 1848 року (нім.)
- Конституції всіх кантонів Швейцарії (нім.)
- Короткий довідник з політичного устрою Швейцарії: англійською, німецькою, французькою, італійською
Примітки
- Конституція Швейцарії — textbooks.net.ua
- Die Bundesrevision (1847/48) [ 2017-10-17 у Wayback Machine.] — Alfred Escher-Stiftung (нім.)
- Bundesverfassung — Історичний словник Швейцарії (нім.)
- Результати голосування щодо затвердження нової редакції Федеральної конституції: [1](нім.), [2](фр.), [3](італ.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federalna konstituciya Shvejcarskoyi Konfederaciyi nim Bundesverfassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft fr Constitution federale de la Confederation suisse ital Costituzione federale della Confederazione Svizzera romansh Constituziun federala da la Confederaziun svizra osnovnij zakon Shvejcarskoyi Konfederaciyi Narazi chinnoyu ye tretya redakciya konstituciyi yaka bula zatverdzhena 18 kvitnya 1999 roku zagalnonacionalnim ta kantonalnim golosuvannyam i yaka zaminila drugu konstituciyu 1874 roku Konstituciya 1999 roku bula zatverdzhena z metoyu onovlennya konstituciyi bez zmini yiyi osnovnoyi suti Najpersha konstituciya bula uhvalena 12 veresnya 1848 roku Cej samij den vvazhayetsya dnem stvorennya suchasnoyi derzhavi Shvejcariya Po suti iz uhvalennyam Federalnoyi konstituciyi Shvejcariya peretvorilas iz vijskovo politichnogo soyuzu konfederaciyi na federativnu derzhavu Original Federalnoyi konstituciyi Shvejcariyi 1848 roku Konstituciya Shvejcariyi garantuye nizku individualnih ta kolektivnih prav zokrema pravo sklikati referendum shodo vnesennya zmin do federalnih zakoniv ta do konstituciyi rozmezhovuye prava i obov yazki kantoniv ta konfederaciyi stvoryuye federalni organi vladi IstoriyaPeredumovi Dokladnishe Istoriya Shvejcariyi Istoriya shvejcarskoyi derzhavnosti pochinayetsya 1 serpnya 1291 roku koli lisovi kantoni Shvic yakij piznishe i dav nazvu vsij konfederaciyi Uri ta Untervalden yakij piznishe rozpavsya na napivkantoni Obvalden i Nidvalden pidpisali Federativnu hartiyu yaka takozh nazivayetsya Klyatva na Ryutli U hartiyi kantoni dali klyatvu virnosti odin odnomu ta obicyali nadavati odin odnomu usilyaku dopomogu yak vseredini tak i poza svoyimi zemlyami U kvitni 1798 roku vijska Pershoyi francuzkoyi respubliki zahopili krayinu i za rishennyam francuzkoyi Direktoriyi Shvejcariya bula peretvorena na unitarnu Gelvetijsku Respubliku Bula uhvalena Konstituciya Shvejcariyi zroblena za francuzkim zrazkom Same v period Gelvetijskoyi Respubliki v krayini z yavivsya konstitucijnij referendum U zv yazku z prijnyattyam drugoyi konstituciyi Gelvetijskoyi Respubliki vid 25 travnya 1802 roku bulo provedeno pershe golosuvannya shvejcarciv za tekst dokumenta Za uhvalennya konstituciyi progolosuvalo 72 tisyachi osib proti 92 tisyachi ale popri ce konstituciya vse taki bula uhvalena tomu sho 167 tisyach osib yaki ne prijshli na vibori buli zarahovani yak taki sho progolosuvali za uhvalennya konstituciyi Hoch cya Konstituciya i bula uhvalena vstupiti v zakonnu silu vona ne vstigla bo v 1803 roci yiyi zaminili timchasovim Aktom a potim v 1815 roci Federativnim paktom Ci dokumenti ne peredbachali referendumu Odnak v 1814 roci bula shlyahom golosuvannya prijnyata konstituciya Zhenevi yedina sered konstitucij kantoniv sho bula prijnyata shlyahom referendumu Pislya porazki Franciyi u Napoleonivskih vijnah ta usunennya vid vladi Napoleona v 1815 roci Videnskij kongres yevropejskih derzhav peremozhnic viznav nezalezhnist i postijnij nejtralitet Shvejcariyi 7 serpnya 1815 roku 22 shvejcarski kantoni uklali Soyuznu ugodu Spilnimi spravami znovu stali vidati Zbori predstavnikiv kantoniv ale ci spravi zvodilisya do zovnishnih vidnosin i vnutrishnoyi bezpeki U nastupni desyatilittya v kantonah prijmalisya konstituciyi yaki progoloshuvali principi narodnogo suverenitetu i predstavnickogo pravlinnya Voni chasto mali superechnosti iz Soyuznoyu ugodoyu prote pereglyadu ciyeyi ugodi ne vdavalosya dosyagti cherez rozbizhnosti mizh kantonami 1845 roku sim kantoniv vijshli iz soyuzu utvorivshi tak zvanij Zonderbund Cherez ce v 1847 roci vidbulasya gromadyanska vijna yaka zakinchilasya peremogoyu prihilnikiv konfederaciyi Istoriya konstituciyi Pam yatna listivka pro uhvalennya drugoyi redakciyi Federalnoyi konstituciyi Shvejcariyi Osnovoyu sogodnishnoyi Federalnoyi konstituciyi Shvejcariyi ye persha konstituciya zatverdzhena 12 veresnya 1848 roku bula shvalena 15 kantonami i odnim napivkantonom yaka bula stvorena pid vplivom Konstituciyi SShA ta idej Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Cya konstituciya garantuvala suverenitet kantoniv u tij miri u yakij ce ne superechilo Federalnij konstituciyi Cya konstituciya bula uhvalena v rezultati 27 dennoyi Shvejcarskoyi gromadyanskoyi vijni yaka vidbulasya v listopadi 1847 roku i yaka vidoma pid nazvoyu Sonderbundskrieg doslivno vijna osoblivogo soyuzu Konstituciya 1848 roku bula chastkovo zminena v 1866 roci i povnistyu zminena v 1874 roci Druga redakciya konstituciyi 1874 roku vvela federalni referendumi Z 1891 roku konstituciya garantuye pravo na iniciativu za yakim pevna kilkist viborciv mozhe podati vimogu shodo zmini statti v konstituciyi abo navit vvedennya v diyu novoyi statti Tomu neznachni zmini do konstituciyi vidbuvayutsya regulyarno Federalna konstituciya bula povnistyu pereglyanuta vdruge v 1990 h rokah Tretya redakciya konstituciyi bula zatverdzhena zagalnonacionalnim ta kantonalnim golosuvannyam 18 kvitnya 1999 roku i nabrala chinnosti 1 sichnya 2000 roku Za zatverdzhennya novoyi konstituciyi progolosuvali 59 2 viborciv ta 13 z 26 kantoniv Nova konstituciya 1999 roku skladayetsya z preambuli ta 6 rozdiliv i spochatku mala 196 statej She 30 statej buli dodani piznishe Cya konstituciya ostatochno zatverdila dev yat fundamentalnih prav yaki do cogo lishe buli predmetom debativ u Federalnomu sudi Shvejcariyi Takozh vona stala bilsh detalizovanoyu v plani podatkovih zakoniv nizh poperednya konstituciya Najpomitnishoyu dlya zovnishnogo svitu zminoyu stalo poslablennya nejtralnogo statusu krayini sho dozvolilo Shvejcariyi v 2002 roci stati povnocinnim chlenom Organizaciyi Ob yednanih Nacij Struktura KonstituciyiPersha storinka Federalnoyi konstituciyi Shvejcariyi Obkladinka oficijnogo vidannya chinnoyi konstituciyi 1999 roku Chinna Federalna konstituciya Shvejcariyi skladayetsya z 226 statej yaki zgrupovani u 6 rozdiliv yaki dilyatsya na paragrafi a ti zi svogo boku mozhut dilitisya na sekciyi Tekstu Konstituciyi pereduye preambula Osnovni zasadi statti 1 6 Fundamentalni prava gromadyanstvo ta socialni cili statti 7 41 29a Fundamentalni prava statti 7 36 29a Gromadyanstvo ta politichni prava statti 37 40 Socialni polozhennya stattya 41 Konfederaciya kantoni ta gromadi Vidnosini mizh konfederaciyeyu ta kantonami statti 42 53 43a 48a Obov yazki konfederaciyi ta kantoniv statti 42 43 43a Spivpracya konfederaciyi ta kantoniv statti 44 49 48a Gromadi stattya 50 Federalni garantiyi statti 51 53 Povnovazhennya Vidnosini z inshimi derzhavami statti 54 56 Bezpeka nacionalna oborona civilna oborona statti 57 61 Osvita doslidzhennya ta kultura statti 62 72 61a 63a 64a 67a Navkolishnye seredovishe ta teritorialne planuvannya statti 73 80 75a 75b Derzhavni budivelni roboti ta transport statti 81 88 81a 87a Energetika ta komunikaciyi statti 89 93 Ekonomika statti 94 107 Zhitlo zajnyatist socialne zabezpechennya ta ohorona zdorov ya statti 108 120 112a 112b 112c 117a 118a 118b 119a Perebuvannya ta postijne prozhivannya inozemciv statti 121 121a Civilne pravo kriminalne pravo vagi ta miri statti 122 125 123a 123b 123c Finansova sistema statti 126 135 Narod ta kantoni Osnovni zasadi statti 136 137 Iniciativa ta referendum statti 138 142 139a 139b Federalni organi vladi Osnovni zasadi statti 143 147 Federalni zbori Organizaciya statti 148 155 Procedura statti 156 162 Povnovazhennya statti 163 173 Federalna rada ta Federalna administraciya Organizaciya ta procedura statti 174 179 Povnovazhennya statti 180 187 Federalnij sud ta inshi sudovi organi statti 188 191 191a 191b 191c Vnesennya zmin do Federalnoyi konstituciyi ta perehidni polozhennya Vnesennya zmin statti 192 195 Perehidni polozhennya statti 196 197 Preambula V im ya Vsemogutnogo Boga Shvejcarskij narod ta Kantoni buduchi vidpovidalnimi za stvorennya pragnuchi vidnoviti alyans zadlya posilennya svobodi demokratiyi nezalezhnosti ta miru v dusi solidarnosti ta vidkritosti do svitu bazhayuchi zhiti razom u vzayemnij povazi ta povazi do nashoyi riznomanitnosti usvidomlyuyuchi nashi zagalni dosyagnennya ta nashu vidpovidalnist pered majbutnimi pokolinnyami znayuchi sho tilki ti ye vilnimi hto koristuyetsya svoyeyu svobodoyu i sho sila narodu vimiryuyetsya v blagopoluchchi najslabshih jogo chleniv uhvalyuyemo danu Konstituciyu Rozdil 1 Osnovni zasadi Cej rozdil viznachaye osnovni risi shvejcarskoyi derzhavi na usih troh yiyi rivnyah vladi federalnomu kantonalnomu ta municipalnomu Cej rozdil takozh mistit perelik vsih kantoniv garantuye suverenitet kantoniv u mezhah Konstituciyi ta viznachaye nacionalni movi nimecku francuzku italijsku ta romanshsku Vin takozh zobov yazuye derzhavu dotrimuvatis principiv verhovenstva zakonu proporcijnosti subsidiarnisti dobrih namiriv ta povagi do mizhnarodnogo prava Rozdil 2 Fundamentalni prava gromadyanstvo ta socialni cili Rozdil 2 garantuye fundamentalni prava lyudini ta gromadyanina Konstituciya 1874 roku mistila lishe obmezhenu kilkist fundamentalnih prav i deyaki z nih stali mensh vazhlivimi i bilsh zastarilimi z tih pir napriklad pravo na gidne pohovannya yake garantuyetsya staroyu konstituciyeyu Vnaslidok cogo sudova praktika Federalnogo sudu Shvejcariyi stvorila nizku neyavnih abo nepisanih osnovnih prav spirayuchis na precendentne pravo Yevropejskogo sudu z prav lyudini ta zastosuvannya osnovnih prav garantovanih Yevropejskoyu konvenciyeyu z prav lyudini yaku Shvejcariya ratifikuvala v 1974 roci Pid chas pereglyadu konstituciyi v 1999 roci Federalni zbori virishili zatverditi ci prava u konstituciyi yaki suttyevo vidpovidayut pravam garantovanim Yevropejskoyu konvenciyeyu z prav lyudini Zagalnoyu deklaraciyeyu prav lyudini ta Mizhnarodnim paktom pro gromadyanski ta politichni prava Cej rozdil takozh opisuye osnovni pravila shodo nabuttya shvejcarskogo gromadyanstva ta zdijsnennya politichnih prav Krim togo vin mistit ryad deklarativnih socialnih cilej yaki derzhava povinna pragnuti dosyagnuti vklyuchayuchi dostupnist socialnogo zabezpechennya ohoroni zdorov ya ta zhitla Varto uvagi te sho v drugomu rozdili konstituciyi shvejcarski gromadyani nazivayutsya zhinkami ta cholovikami Shvejcariyi yak oznaka viznannya gendernoyi rivnosti Shvejcariya lishe v 1971 roci nadala viborche pravo zhinkam cim samim stavshi ostannoyu krayinoyu v Yevropi yaka ce zrobila Nova konstituciya takozh skasuvala deyaki arhayizmi staroyi Konstituciyi taki yak podatok na pereyizd narechenoyi do budinku narechenogo zaboronu kantonam mati vijskovi sili ponad 300 cholovik obov yazok kantoniv nadavati odin odnomu vijskovu dopomogu a takozh zaboronu absentu Rozdil 3 Konfederaciya kantoni ta gromadi V pershomu paragrafi tretogo rozdilu opisuyutsya stosunki mizh konfederaciyeyu kantonami ta gromadami Kantoni mayut vlasni konstituciyi ale u vipadku superechnosti perevazhaye Federalna konstituciya Drugij rozdil nadaye federalnomu uryadu povnovazhennya v oblastyah sho potrebuyut centralizovanogo regulyuvannya napriklad vidnosini z inozemnimi derzhavami bezpeka nacionalna ta civilna oborona zagalni aspekti osviti doslidzhennya kultura zagalni aspekti navkolishnogo seredovisha ta teritorialnogo planuvannya gromadski budivelni roboti ta transport energetika ta zv yazok ekonomika problemi zhitla zajnyatosti socialnogo zahistu ta ohoroni zdorov ya prava na perebuvannya ta prozhivannya inozemnih gromadyan tosho Tretij rozdil roz yasnyuye zagalni finansovi aspekti zokrema opodatkuvannya Inshi rozdili Rozdil 4 Narod ta kantoni garantuye fundamentalni politichni prava zokrema pravo na iniciativu ta referendum Rozdil 5 Federalni organi vladi regulyuye funkciyi ta obov yazki federalnogo uryadu Vin peredbachaye podil uryadu na tri organi Federalni zbori zakonodavcha vlada tobto parlament Federalnu administraciyu vikonavcha vlada ta Federalnij sud sudova vlada Rozdil 6 Vnesennya zmin do Federalnoyi konstituciyi ta perehidni polozhennya regulyuye vnesennya zmin do Federalnoyi konstituciyi a takozh do perehidnih polozhen PosilannyaOsnovi konstitucijnogo prava Shvejcariyi Konstitucijne pravo zarubizhnih krayin Navch posibnik Za zag red V O Riyaki Kiyiv Yurinkom Inter 2006 S 379 391 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Federalna konstituciya Shvejcariyi Tekst konstituciyi anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu italijskoyu ukrayinskoyu neoficijnij pereklad Konstituciya 1848 roku nim Konstituciyi vsih kantoniv Shvejcariyi nim Korotkij dovidnik z politichnogo ustroyu Shvejcariyi anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu italijskoyuPrimitkiKonstituciya Shvejcariyi textbooks net ua Die Bundesrevision 1847 48 2017 10 17 u Wayback Machine Alfred Escher Stiftung nim Bundesverfassung Istorichnij slovnik Shvejcariyi nim Rezultati golosuvannya shodo zatverdzhennya novoyi redakciyi Federalnoyi konstituciyi 1 nim 2 fr 3 ital Div takozhPravova sistema Shvejcariyi Kriminalnij kodeks Shvejcariyi Derzhavnij lad Shvejcariyi Konstituciya SShA Gromadyanska vijna u Shvejcariyi