Порецька залізниця (італ. і хорв. Parenzana, словен. Porečanka) — закрита вузькоколійна залізниця у межах сучасних Італії, Словенії та Хорватії, що діяла в 1902—1935 роках між Трієстом і Поречем (на той час «Паренцо», звідки її італійська назва «Паренцана»).
Карта маршруту | |
45°30′58″ пн. ш. 13°35′57″ сх. д. / 45.51627100002777837° пн. ш. 13.59939800002777943° сх. д.Координати: 45°30′58″ пн. ш. 13°35′57″ сх. д. / 45.51627100002777837° пн. ш. 13.59939800002777943° сх. д. | |
Тип | залізнична лінія і залізнична стежка (2008) |
---|---|
Статус | нечинна |
Повна назва | італ. Parenzana, словен. Porečanka |
Закриття (ліквідація) | 31 серпня 1935 |
Штаб-квартира | Відень (1902–1920), Пула (1920–1935) |
Роки функціонування | 1902—1935 |
Країна | Італія, Словенія, Хорватія |
Залізничний код приписки (Чисельний код) | TPC |
Експлуатаційна довжина колій | 123 км |
Ширина колії | 760 мм |
Кількість станцій | 35 |
Материнська компанія | Цісарсько-королівська Австрійська Державна залізниця |
Порецька залізниця у Вікісховищі |
Назва
Будуючись, залізниця мала офіційну назву німецькою мовою: «Parenzaner Bahn» (Порецька магістраль) або просто «Parenzaner» (Порецька). Пізніше вона була відома як «Істрійська залізниця» і «TPC» (скорочено від Трієст — Паренцо (тепер Пореч) — Канфанар (італ. Canfanaro)).
Серед нинішньої місцевої хорватської і словенської більшості залізниця також відома як «Істранка» («Істрія» хорватською і словенською мовами звучить як «Істра») або «Істріянка». У словенській мові на позначення цієї залізниці також побутувала назва «Poreška» (Порецька), а в хорватській — відповідно «Porečka», або ще її іноді називають «Porečanka». В італійській за залізницею закріпилося прізвисько «Parenzana» (Порецька).
Маршрут
Залізниця починалася на станції Св. Андрія (тепер залізничний музей) у Трієсті. Біля Шкедня відхилялася від маршруту Бохінської залізниці, проходила повз Муджу і заходила в сьогоденну Словенію в Шкофіях. Маршрут спершу минав Декани, потім повертав у бік узбережжя, проходив через Копер, Ізолу, Струнян, Порторож, Луцію, Сечовлє, перетинав річку і входив на територію сьогоднішньої Хорватії. Потім повертав на захід, досягав Валиці, де стояла станція Савудрія, а потім повертав на схід углиб Істрії. Проминав Бує, здирався до Грожняна, де незабаром, пройшовши це місто, діставався своєї найвищої точки у 293 м над рівнем моря, після чого починав спускатися до Ливаде (13 м над рівнем моря), де перетинав річку Мирна. Потім знову починав підніматися через Мотовун і Вижинаду до Балдашів, де досягав іншої місцевої крайньої точки на висоті 273 м над рівнем моря. Звідти починав поступовий спуск, минаючи Вишнян, і так доходив до Пореча, подолавши відстань у 123 км від Трієста, що зробило маршрут однією з найдовших вузькоколійок у Європі.
Відгалуження від Валиці до Умага так побудовано і не було попри те, що місцева влада спочатку його планувала та доклала до цього багато зусиль. У свою чергу, зі станцією у Порторожі з 1909 р. (на той час Порторож був спа-курортом і зупинку для його відвідувачів облаштували на приватній віллі через два роки після побудови залізничної лінії) було сполучено Піран — спочатку тролейбусом, який 1912 року замінив електричний трамвай, що ходив до 1953 р.
Список станцій
Трієст Кампомарціо (Trieste Campomarzio)/Святого Андрея
Трієст Скало Легнамі (Trieste Scalo Legnami)/Трієст — дров'яний порт
Трієст Сервола (Trieste Servola)
Монте Кастільйоне (Monte Castiglione)
Зауле — Вал Росандра (італ. Val Rosandra, словен. Rožna dolina)/Жавлє
Муджа (італ. Muggia, словен. Milje)
(Споднє) Шкофіє (італ. Albaro Vescovà-Scoffie)
Декани (італ. Villa Decani)
Лазарет (італ. Lazzaretto-Risano)
Копер (італ. Capodistria)
Семедела
Ізола (італ. Isola d'Istria)
Струнян (італ. Madonna di Strugnano)
Порторож (італ. Portorose)
Луція (італ. Santa Lucia)
Падерно (італ. San Bortolo)
Сечовлє (італ. Sicciole)
Савудрія (італ. Salvore)
Плановане відгалуження Савудрія — Умаг
Марковаць-Мажурія (італ. Mazzoria)
Калданія (італ. Caldania)
Бує (італ. Buie)
Трибан (італ. Tribano)
Грожнян (італ. Grisignana)
Костаніца (італ. Castagna)
Завршє (італ. Piemonte D'Istria)
Опрталь (італ. Pòrtole)
Ливаде (італ. Bagni San Stefano)
Мотовун (італ. Montona)
Каройба (італ. Caroiba)
Плановане відгалуження Каройба — Пазин
Ракотуле (італ. Raccosole)
Вижинада (італ. Visinada)
Балдаші (італ. Baldassi)
Марковаць (італ. Santa Domenica)
Вишнян (італ. Visignano)
Нова Вас (італ. Villanova di Parenzo)
Пореч (італ. Parenzo)
Примітки
- Lenarčič, Maruška (May 2000). Namig za izlet. Naš Glas. 5: 34. Процитовано 27 вересня 2018.
- Офіційний сайт словенського Музею Паренцана [ 2009-04-11 у Wayback Machine.]: У офіційному бюлетені використовували німецьку назву «Parenzaner Bahn», від «Parenzo» – італійської назви Пореча
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Порецька залізниця |
- Сайт про столітню річницю залізниці: and
- Žusterna.si (тільки словенською)
- istrianet.org [1] (англійською)
- (лише хорватською)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Porecka zaliznicya ital i horv Parenzana sloven Porecanka zakrita vuzkokolijna zaliznicya u mezhah suchasnih Italiyi Sloveniyi ta Horvatiyi sho diyala v 1902 1935 rokah mizh Triyestom i Porechem na toj chas Parenco zvidki yiyi italijska nazva Parencana Porecka zaliznicyaKarta marshrutu45 30 58 pn sh 13 35 57 sh d 45 51627100002777837 pn sh 13 59939800002777943 sh d 45 51627100002777837 13 59939800002777943 Koordinati 45 30 58 pn sh 13 35 57 sh d 45 51627100002777837 pn sh 13 59939800002777943 sh d 45 51627100002777837 13 59939800002777943Tipzaliznichna liniya i zaliznichna stezhka 2008 StatusnechinnaPovna nazvaital Parenzana sloven PorecankaZakrittya likvidaciya 31 serpnya 1935Shtab kvartiraViden 1902 1920 Pula 1920 1935 Roki funkcionuvannya1902 1935Krayina Italiya Sloveniya HorvatiyaZaliznichnij kod pripiski Chiselnij kod TPCEkspluatacijna dovzhina kolij123 kmShirina koliyi760 mmKilkist stancij35Materinska kompaniyaCisarsko korolivska Avstrijska Derzhavna zaliznicya Porecka zaliznicya u VikishovishiNazvaBuduyuchis zaliznicya mala oficijnu nazvu nimeckoyu movoyu Parenzaner Bahn Porecka magistral abo prosto Parenzaner Porecka Piznishe vona bula vidoma yak Istrijska zaliznicya i TPC skorocheno vid Triyest Parenco teper Porech Kanfanar ital Canfanaro Sered ninishnoyi miscevoyi horvatskoyi i slovenskoyi bilshosti zaliznicya takozh vidoma yak Istranka Istriya horvatskoyu i slovenskoyu movami zvuchit yak Istra abo Istriyanka U slovenskij movi na poznachennya ciyeyi zaliznici takozh pobutuvala nazva Poreska Porecka a v horvatskij vidpovidno Porecka abo she yiyi inodi nazivayut Porecanka V italijskij za zalizniceyu zakripilosya prizvisko Parenzana Porecka MarshrutZaliznicya pochinalasya na stanciyi Sv Andriya teper zaliznichnij muzej u Triyesti Bilya Shkednya vidhilyalasya vid marshrutu Bohinskoyi zaliznici prohodila povz Mudzhu i zahodila v sogodennu Sloveniyu v Shkofiyah Marshrut spershu minav Dekani potim povertav u bik uzberezhzhya prohodiv cherez Koper Izolu Strunyan Portorozh Luciyu Sechovlye peretinav richku i vhodiv na teritoriyu sogodnishnoyi Horvatiyi Potim povertav na zahid dosyagav Valici de stoyala stanciya Savudriya a potim povertav na shid uglib Istriyi Prominav Buye zdiravsya do Grozhnyana de nezabarom projshovshi ce misto distavavsya svoyeyi najvishoyi tochki u 293 m nad rivnem morya pislya chogo pochinav spuskatisya do Livade 13 m nad rivnem morya de peretinav richku Mirna Potim znovu pochinav pidnimatisya cherez Motovun i Vizhinadu do Baldashiv de dosyagav inshoyi miscevoyi krajnoyi tochki na visoti 273 m nad rivnem morya Zvidti pochinav postupovij spusk minayuchi Vishnyan i tak dohodiv do Porecha podolavshi vidstan u 123 km vid Triyesta sho zrobilo marshrut odniyeyu z najdovshih vuzkokolijok u Yevropi Vidgaluzhennya vid Valici do Umaga tak pobudovano i ne bulo popri te sho misceva vlada spochatku jogo planuvala ta doklala do cogo bagato zusil U svoyu chergu zi stanciyeyu u Portorozhi z 1909 r na toj chas Portorozh buv spa kurortom i zupinku dlya jogo vidviduvachiv oblashtuvali na privatnij villi cherez dva roki pislya pobudovi zaliznichnoyi liniyi bulo spolucheno Piran spochatku trolejbusom yakij 1912 roku zaminiv elektrichnij tramvaj sho hodiv do 1953 r Spisok stancij Stanciya Livade Vhid u Freskij tunel Pam yatnik parotyagu U 37 u Koperi zboku Pam yatnik parotyagu U 37 u Koperi speredu Pam yatnik parotyagu U 37 u Koperi z vagonami Triyest Kampomarcio Trieste Campomarzio Svyatogo Andreya Triyest Skalo Legnami Trieste Scalo Legnami Triyest drov yanij port Triyest Servola Trieste Servola Monte Kastiljone Monte Castiglione Zaule Val Rosandra ital Val Rosandra sloven Rozna dolina Zhavlye Mudzha ital Muggia sloven Milje Spodnye Shkofiye ital Albaro Vescova Scoffie Dekani ital Villa Decani Lazaret ital Lazzaretto Risano Koper ital Capodistria Semedela Izola ital Isola d Istria Strunyan ital Madonna di Strugnano Portorozh ital Portorose Luciya ital Santa Lucia Paderno ital San Bortolo Sechovlye ital Sicciole Savudriya ital Salvore Planovane vidgaluzhennya Savudriya Umag Markovac Mazhuriya ital Mazzoria Kaldaniya ital Caldania Buye ital Buie Triban ital Tribano Grozhnyan ital Grisignana Kostanica ital Castagna Zavrshye ital Piemonte D Istria Oprtal ital Portole Livade ital Bagni San Stefano Motovun ital Montona Karojba ital Caroiba Planovane vidgaluzhennya Karojba Pazin Rakotule ital Raccosole Vizhinada ital Visinada Baldashi ital Baldassi Markovac ital Santa Domenica Vishnyan ital Visignano Nova Vas ital Villanova di Parenzo Porech ital Parenzo PrimitkiLenarcic Maruska May 2000 Namig za izlet Nas Glas 5 34 Procitovano 27 veresnya 2018 Oficijnij sajt slovenskogo Muzeyu Parencana 2009 04 11 u Wayback Machine U oficijnomu byuleteni vikoristovuvali nimecku nazvu Parenzaner Bahn vid Parenzo italijskoyi nazvi PorechaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Porecka zaliznicya Sajt pro stolitnyu richnicyu zaliznici and Zusterna si tilki slovenskoyu istrianet org 1 anglijskoyu lishe horvatskoyu