Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бохінська залізниця (словен. Bohinjska proga) — залізнична лінія у Словенії та Італії. Сполучає Єсениці у Словенії з Трієстом в Італії. Збудована в часи Австро-Угорщини з 1900 по 1906 рік як частина нової стратегічної залізниці — Neue Alpenbahnen, яка з'єднає Західну Австрію та Південну Німеччину з тодішнім австро-угорським портом Трієст. Лінія починається біля південного кінця тунелю в гірському хребті Караванке, потім перетинає Юлійські Альпи крізь Бохінський тунель та проходить через прикордонне місто Нова Горица, після чого, перетнувши італійський кордон, досягає Трієста.
| Бохінська залізниця (Єсенице—Нова Гориця—Трієсте Кампо Марціо) словен. Bohinjska proga англ. Bohinj Railway | |
|---|---|
 Солканський міст, другий за довжиною кам'яний міст у світі | |
| Огляд | |
| Країна |  Словенія,  Італія |
| Статус | чинна |
| Кінцеві станції | Єсениці, Трієст |
| Обслуговування | |
| Рік відкриття | 1906 |
| Оператори | Словенські залізниці |
| Технічні дані | |
| Протяжність | 129 км |
| Ширина колії | 1435 мм |
| Вид електрифікації | 3 кВт п. с. (Вілла Опічина—Трієст) |
| Швидкість | макс. 80 км/год |
| Бохінська залізниця | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Під час Першої світової війни нею прямувала більшість австрійських військових ешелонів на ділянку Італійського фронту в районі Ізонцо (див. Перша битва при Ізонцо, Четверта битва при Ізонцо). Упродовж ХХ ст. залізниця втратила свою важливість — спочатку через нові політичні поділи в Європі та через розпад Австро-Угорщини на окремі держави в 1918 році, а згодом — через ізоляцію комуністичної Югославії після 1945 року. Однак вступ Словенії в Європейський Союз відкрив нові перспективи для залізниці як зручного пасажирського і вантажного маршруту з Центральної і Східної Європи до порту Трієст.
Відмітними рисами залізниці є [sl] завдовжки 6339 м під горою Кобла заввишки 1498 м та Солканський міст з його 85-метровим арковим перегоном над річкою Соча.
Примітки
- Gorazd Humar (September 2001). . У Charles Abdunur (ред.). Arch'01: troisième Conférence internationale sur les ponts en arc Paris: (English та French) . Paris: Presses des Ponts. с. 121—124. ISBN . Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 4 травня 2019.
Література
- (PDF). Zentralblatt der Bauverwaltung. Nachrichten der Reichs- und Staatsbehörden. Berlin: Herausgegeben im Ministerium der Öffentlichen Arbeiten. XXIII (56): 357ff. 1903. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2014. Процитовано 5 травня 2019. ZDB-ID 200914-6
- Hofmann, Albert (1906). (PDF). Deutsche Bauzeitung. Berlin: Verlag der Deutschen Bauzeitung. XL (62): 422ff. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2014. Процитовано 5 травня 2019. ZDB-ID 211963-8
- Benesch, Fritz (1910). . Krain und Küstenland. Wien: Reisser. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 5 травня 2019.
- Siebente Auflage (1912). . Für die Strecken Schwarzach-St. Veit–Badgastein–Villach, Villach–Rosenbach–Assling–Görz–Triest. Wien: Steyrermühl (36). Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
- Heinersdorff, Richard (1975). Die k.u.k. privilegierten Eisenbahnen der österreichisch-ungarischen Monarchie. Т. vol 1. Wien: Verlag Fritz Molden. ISBN .
- Pilgram, Gerhard; Berger, Wilhelm (2006). Das Weite suchen. Zu Fuß von Kärnten nach Triest. Ein Wander-Reise-Lesebuch. Gerhard Maurer illustrator. Klagenfurt: Carinthia-Verlag. ISBN .
- Oberegger, Elmar (2007). . Alpen-Donau-Adria-Raumes. Sattledt: Eigenverlag Info-Büro für Österreichische Eisenbahngeschichte. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019. ZDB-ID 2387534-3
- Rustja, Karol (1990). Proga predorov (словен.) (вид. 2-ге). Ljubljana: Železniško gospodarstvo, Odsek za muzejsko dejavnost.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бохінська залізниця |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bohinska zaliznicya sloven Bohinjska proga zaliznichna liniya u Sloveniyi ta Italiyi Spoluchaye Yesenici u Sloveniyi z Triyestom v Italiyi Zbudovana v chasi Avstro Ugorshini z 1900 po 1906 rik yak chastina novoyi strategichnoyi zaliznici Neue Alpenbahnen yaka z yednaye Zahidnu Avstriyu ta Pivdennu Nimechchinu z todishnim avstro ugorskim portom Triyest Liniya pochinayetsya bilya pivdennogo kincya tunelyu v girskomu hrebti Karavanke potim peretinaye Yulijski Alpi kriz Bohinskij tunel ta prohodit cherez prikordonne misto Nova Gorica pislya chogo peretnuvshi italijskij kordon dosyagaye Triyesta Bohinska zaliznicya Yesenice Nova Goricya Triyeste Kampo Marcio sloven Bohinjska progaangl Bohinj RailwaySolkanskij mist drugij za dovzhinoyu kam yanij mist u svitiSolkanskij mist drugij za dovzhinoyu kam yanij mist u svitiOglyadKrayinaSloveniya ItaliyaStatuschinnaKincevi stanciyiYesenici TriyestObslugovuvannyaRik vidkrittya1906OperatoriSlovenski zalizniciTehnichni daniProtyazhnist129 kmShirina koliyi1435 mmVid elektrifikaciyi3 kVt p s Villa Opichina Triyest Shvidkistmaks 80 km god prBohinska zaliznicya Legenda Fillah 0 0 Yesenici Lyublyana 2 6 Kochna 4 8 Vintgar 7 6 Podhom 10 1 Bled Yezero 14 1 Bohinska Bela Soteska 23 7 Nomen 27 9 Bohinska Bistricya 35 2 Podbrdo 40 4 Hudayuzhna 46 9 Grahovo ob Bachi 50 4 Podmelec 55 8 Most na Sochi 64 1 Avche 69 9 Kanal 73 2 Anhovo 75 9 Plave 86 5 Solkan 89 1 Nova Goricya do Goriciyi 92 3 Shempeter pri Gorici do Goriciyi 95 7 Volchya Draga 97 1 Okroglicya 100 1 Prvachina do Ajdovshini 101 4 Dornberk 103 2 Steske 106 3 Branik 113 2 Shtanyel 117 3 Kopriva 119 8 Dutovlye Kreplye Sezhana 19 466 Slovenski zaliznici Italijski derzhavni zaliznici Monrupino Lyublyana 15 695 Villa Opichina 8 00 Guardyella 5 00 Roccol Montebello Triyest Akviliniya 0 799 Triyest Kampo Marcio Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni neyu pryamuvala bilshist avstrijskih vijskovih esheloniv na dilyanku Italijskogo frontu v rajoni Izonco div Persha bitva pri Izonco Chetverta bitva pri Izonco Uprodovzh HH st zaliznicya vtratila svoyu vazhlivist spochatku cherez novi politichni podili v Yevropi ta cherez rozpad Avstro Ugorshini na okremi derzhavi v 1918 roci a zgodom cherez izolyaciyu komunistichnoyi Yugoslaviyi pislya 1945 roku Odnak vstup Sloveniyi v Yevropejskij Soyuz vidkriv novi perspektivi dlya zaliznici yak zruchnogo pasazhirskogo i vantazhnogo marshrutu z Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi do portu Triyest Vidmitnimi risami zaliznici ye sl zavdovzhki 6339 m pid goroyu Kobla zavvishki 1498 m ta Solkanskij mist z jogo 85 metrovim arkovim peregonom nad richkoyu Socha PrimitkiGorazd Humar September 2001 U Charles Abdunur red Arch 01 troisieme Conference internationale sur les ponts en arc Paris English ta French Paris Presses des Ponts s 121 124 ISBN 2 85978 347 4 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 4 travnya 2019 Literatura PDF Zentralblatt der Bauverwaltung Nachrichten der Reichs und Staatsbehorden Berlin Herausgegeben im Ministerium der Offentlichen Arbeiten XXIII 56 357ff 1903 Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2014 Procitovano 5 travnya 2019 ZDB ID 200914 6 Hofmann Albert 1906 PDF Deutsche Bauzeitung Berlin Verlag der Deutschen Bauzeitung XL 62 422ff Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2014 Procitovano 5 travnya 2019 ZDB ID 211963 8 Benesch Fritz 1910 Krain und Kustenland Wien Reisser Arhiv originalu za 23 travnya 2021 Procitovano 5 travnya 2019 Siebente Auflage 1912 Fur die Strecken Schwarzach St Veit Badgastein Villach Villach Rosenbach Assling Gorz Triest Wien Steyrermuhl 36 Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 Heinersdorff Richard 1975 Die k u k privilegierten Eisenbahnen der osterreichisch ungarischen Monarchie T vol 1 Wien Verlag Fritz Molden ISBN 3 217 00571 6 Pilgram Gerhard Berger Wilhelm 2006 Das Weite suchen Zu Fuss von Karnten nach Triest Ein Wander Reise Lesebuch Gerhard Maurer illustrator Klagenfurt Carinthia Verlag ISBN 978 3 85378 594 2 Oberegger Elmar 2007 Alpen Donau Adria Raumes Sattledt Eigenverlag Info Buro fur Osterreichische Eisenbahngeschichte Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 ZDB ID 2387534 3 Rustja Karol 1990 Proga predorov sloven vid 2 ge Ljubljana Zeleznisko gospodarstvo Odsek za muzejsko dejavnost Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bohinska zaliznicya