Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
45°58′42.6902557″ пн. ш. 13°39′6.3174133000013″ сх. д. / 45.97853° пн. ш. 13.65175° сх. д.
| Солканський залізничний міст | |
 | |
| Країна |  Словенія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Нова Гориця |
| З матеріалу | камінь і d |
| Архітектор | d |
| Інженер-будівельник | d |
| Проходить над/під | Соча |
| Несе на собі | Бохінська залізниця |
| Кількість прольотів | 1 |
| Статус спадщини | d[1] |
| Довжина або відстань | 222 м |
| Висота | 36,3 м |
 Солканський залізничний міст у Вікісховищі | |
Солканський міст (словен. Solkanski most, італ. Ponte di Salcano) — арковий міст завдовжки 219,7 м над річкою Соча біля Нової Гориці у західній Словенії (за залізничною термінологією це віадук). З арковим прогоном у 85 м це найдовший у світі кам'яний арковий залізничний міст (і другий за довжиною кам'яний арковий міст після німецького автомобільного мосту Фріденсбрюке). Він зберігає цей рекорд, оскільки пізніша технологія будівництва використала для будівництва мостів залізобетон. Первісно його було збудовано у 1900—1905 роках за часів Сецесії, а офіційно відкрито 1906 року.
Опис
Міст спроектував архітектор Рудольф Яусснер та інженер Леопольд Ерлі спочатку з кам'яною 80-метровою аркою. Міст спорудила віденська будівельна компанія «Брати Редліх і Бергер» (нім. Brüder Redlich und Berger) у 1904—1905 роках. Навесні 1904 року будівельникам довелося змінити проект через пухкий ґрунт і вони підвищили арку до 85 м. Міст побудовано з 4533 кам'яних брил.
19 липня 1906 року урочисто відкрито залізничну гілку від Єсениць до Гориції (австрійський спадковий принц Франц Фердинанд проїхав через міст).
У серпні 1916 р. під час відступу із Солкану в ході Першої світової війни австрійські солдати знищили міст (використовуючи 930 кг екразиту), щоб завадити силам вторгнення скористатися ним. Після війни італійці спочатку збудували сталеву конструкцію на місці колишнього мосту, а в квітні 1925 року почали будувати новий міст, який було закінчено 1927 року. Цей міст був дуже схожим на перший, за винятком того, що замість п'ятьох підарок першого він налічував лише чотири.
Під час Другої світової війни міст зазнав лише мінімальних пошкоджень від бомбардувань. 10 серпня 1944 року бомби не влучили у міст; 15 березня 1945 року бомба, яка поцілила у міст, не вибухнула.
Примітки
- Registry of Cultural Heritage of Slovenia — Міністерство культури Словенії.
- джерело «Via Transalpina», видане Музеєм словенської залізниці
- Gorazd Humar (September 2001). World Famous Arch Bridges in Slovenia. У Charles Abdunur (ред.). Arch'01: troisième Conférence internationale sur les ponts en arc Paris: (English та French) . Paris: Presses des Ponts. с. 121—124. ISBN .
- Nebojša Tomašević (1982), Treasures of Yugoslavia: an encyclopedic touring guide, Yugoslaviapublic, p. 87, OCLC 10184316
Література
- Gorazd Humar: Kamniti velikan na Soči. Branko, Nova Gorica 1996, .
- Gorazd Humar, Bogdan Kladnik: Slovenski Mostovi: Bridges of Slovenia. Teil 2: Štajerska, Dolenjska, Gorenjska, Prekmurje. Zaklad, Ljubljana 2002, .
- Eduard Jordan (2013): Der Eisbahnviadukt von Solkan/Salcano
- Walther Schaumann: Die Bahnen zwischen Ortler und Isonzo 1914 - 1918. Vom Friedensfahrplan zur Kriegsfahrordnung. Bohmann Verlag, Wien 1991.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солканський залізничний міст
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
45 58 42 6902557 pn sh 13 39 6 3174133000013 sh d 45 97853 pn sh 13 65175 sh d 45 97853 13 65175Solkanskij zaliznichnij mist Krayina Sloveniya Administrativna odinicyaNova Goricya Z materialukamin i shelly limestoned ArhitektorRudolf Jaussnerd Inzhener budivelnikLeopold Oerleyd Prohodit nad pidSocha Nese na sobiBohinska zaliznicya Kilkist prolotiv1 Status spadshinimonument of local significanced 1 Dovzhina abo vidstan222 m Visota36 3 m Solkanskij zaliznichnij mist u VikishovishiSolkanskij mist fotografiya z 1906 r pochatkovo mav p yat pidarok Solkanskij mist sloven Solkanski most ital Ponte di Salcano arkovij mist zavdovzhki 219 7 m nad richkoyu Socha bilya Novoyi Gorici u zahidnij Sloveniyi za zaliznichnoyu terminologiyeyu ce viaduk Z arkovim progonom u 85 m ce najdovshij u sviti kam yanij arkovij zaliznichnij mist i drugij za dovzhinoyu kam yanij arkovij mist pislya nimeckogo avtomobilnogo mostu Fridensbryuke Vin zberigaye cej rekord oskilki piznisha tehnologiya budivnictva vikoristala dlya budivnictva mostiv zalizobeton 2 Pervisno jogo bulo zbudovano u 1900 1905 rokah za chasiv Secesiyi a oficijno vidkrito 1906 roku 3 Opisred Mist sproektuvav arhitektor Rudolf Yaussner ta inzhener Leopold Erli spochatku z kam yanoyu 80 metrovoyu arkoyu Mist sporudila videnska budivelna kompaniya Brati Redlih i Berger nim Bruder Redlich und Berger u 1904 1905 rokah Navesni 1904 roku budivelnikam dovelosya zminiti proekt cherez puhkij grunt i voni pidvishili arku do 85 m 4 Mist pobudovano z 4533 kam yanih bril 19 lipnya 1906 roku urochisto vidkrito zaliznichnu gilku vid Yesenic do Goriciyi avstrijskij spadkovij princ Franc Ferdinand proyihav cherez mist U serpni 1916 r pid chas vidstupu iz Solkanu v hodi Pershoyi svitovoyi vijni avstrijski soldati znishili mist vikoristovuyuchi 930 kg ekrazitu shob zavaditi silam vtorgnennya skoristatisya nim Pislya vijni italijci spochatku zbuduvali stalevu konstrukciyu na misci kolishnogo mostu a v kvitni 1925 roku pochali buduvati novij mist yakij bulo zakincheno 1927 roku Cej mist buv duzhe shozhim na pershij za vinyatkom togo sho zamist p yatoh pidarok pershogo vin nalichuvav lishe chotiri Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni mist zaznav lishe minimalnih poshkodzhen vid bombarduvan 10 serpnya 1944 roku bombi ne vluchili u mist 15 bereznya 1945 roku bomba yaka pocilila u mist ne vibuhnula Primitkired Registry of Cultural Heritage of Slovenia Ministerstvo kulturi Sloveniyi d Track Q18375284d Track Q30290519 dzherelo Via Transalpina vidane Muzeyem slovenskoyi zaliznici Gorazd Humar September 2001 World Famous Arch Bridges in Slovenia U Charles Abdunur red Arch 01 troisieme Conference internationale sur les ponts en arc Paris English ta French Paris Presses des Ponts s 121 124 ISBN 2 85978 347 4 Nebojsa Tomasevic 1982 Treasures of Yugoslavia an encyclopedic touring guide Yugoslaviapublic p 87 OCLC 10184316Literaturared Gorazd Humar Kamniti velikan na Soci Branko Nova Gorica 1996 ISBN 961 6079 30 1 Gorazd Humar Bogdan Kladnik Slovenski Mostovi Bridges of Slovenia Teil 2 Stajerska Dolenjska Gorenjska Prekmurje Zaklad Ljubljana 2002 ISBN 961 6266 12 8 Eduard Jordan 2013 Der Eisbahnviadukt von Solkan Salcano Walther Schaumann Die Bahnen zwischen Ortler und Isonzo 1914 1918 Vom Friedensfahrplan zur Kriegsfahrordnung Bohmann Verlag Wien 1991 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Solkanskij zaliznichnij mist Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Solkanskij zaliznichnij mist amp oldid 41958942