Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жа́нна-Антуане́тта Пуассо́н, маркіза де Помпаду́р (фр. Jeanne-Antoinette Poisson, Marquise de Pompadour, 29 грудня 1721, Париж, Франція — 15 квітня 1764, Версаль, Франція) — фаворитка французького короля Людовика XV. Мала великий вплив на короля, визначала політику країни впродовж майже 20 років. Відома як прихильниця просвітництва, меценатка, підтримувала публікацію «Енциклопедії» Дідро і Даламбера.
| Маркіза де Помпадур | |
|---|---|
| фр. Madame de Pompadour | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jeanne-Antoinette Poisson |
| Народилася | 29 грудня 1721[1][4][…] Париж, Королівство Франція |
| Померла | 15 квітня 1764[1][2][…] (42 роки) Версаль ·туберкульоз |
| Країна |  Франція[5] |
| Місце проживання | d d d |
| Діяльність | господиня літературного салону, політична діячка, фрейліна, королівська фаворитка |
| Знання мов | французька[1][6] |
| Роки активності | 1741[5] — 1764[5] |
| Титул | маркіз |
| Посада | фаворитизм і d |
| Батько | d |
| Мати | d[7] |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d[7] |
 | |
| |
Ранні роки життя
Народилася 29 грудня 1721 в Парижі. За різними версіями, її справжнім батьком був багатий фінансист Ле Нормант де Турнегем, який пізніше став її офіційним опікуном. В той час її офіційний батько Франсуа Пуассон — один з паризьких фінансистів, був вимушений залишити Францію у 1725 р. після скандалу навколо несплачених боргів. Ці звинувачення вісьмома роками пізніше були зняті, і він повернувся до Франції. Дівчина також мала молодшого брата — Абель-Франсуа Пуассон, який пізніше став Маркізом де Маріньї. Жанна-Антуанетта була розумною, вихованою та дуже привабливою — вміла добре танцювати, грати на клавікорді і була талановитою актрисою та співачкою.
Маркіза пізніше згадувала, що коли їй було дев'ять років, мати взяла її до ясновидця і той ніби їй сказав, що з часом вона пануватиме над серцем короля. Очевидно її мати повірила пророкуванню і відповідно дала їй прізвисько «Reinette» (маленька королева). Оскільки її батько бажав, щоб дочка навчалася основам католицизму, Жанна-Антуанетта провела рік в жіночому монастирі. Після повернення з монастиря, батьки почали займатися вихованням дівчини — її навчали, як декламувати, з часом вона вивчила на пам'ять цілі п'єси. Вона також вивчала ботаніку, малювання, як поводитися з чоловіками і як тримати домашнє господарство. Її опікун Норман де Туренгем, близький друг матері, платив за навчання дівчини. Завдяки цьому, зокрема, вона навчалася співу у відомих акторів та співаків свого часу, відвідувала паризькі салони, знайомилася з філософами та інтелектуалами, що пізніше стало їй в нагоді. Попри це, її батькам спочатку було важко знайти їй вдалого нареченого, ймовірно тому, що самі мали погану славу, а не тому, що дівчина мала якусь ваду.
Шлюб та зустріч з королем
Жанна-Антуанетта у 1741 (у віці 19 років) стала дружиною Шарля-Гільєма Ле Номана д'Етуаля, племінника її опікуна. За свідченням істориків, чоловік її справді кохав, але шлюб був укладений у великій мірі завдяки великому посагу, який батьки давали за нею: крім грошей, до весільного подарунку включили маєток в місцевості Етуаль.
У шлюбі народила двох дітей: хлопчик помер за рік після народження у 1741 р., і 10 серпня 1744 Александрина-Жанна (яку прозвали «Фанфан»). Жанна-Антуанетта мала яскраву зовнішність, була жвавою і дотепною. З часом вона заснувала власний салон в маєтку Етуаль за межами Парижа, до неї приїздило багато відомих особистостей, у тому числі і Вольтер.
Поступово мадам Пуассон стала відомою у паризькому світському світі, навіть король почув про неї. Вона сподівалася, що збудеться пророцтво її дитинства, і тому часто виїздила до королівського лісу, що знаходився поруч з її маєтком, в надії «випадково» зустрітися з королем на полюванні. Нарешті у 1745 р. їй вдалося потрапити на очі королю Людовику XV. Декілька придворних, у тому числі її свекор, намагалися познайомити її з монархом, зокрема також тому, що король все ще оплакував смерть колишньої фаворитки герцогині Шатеру. Але головною причиною було те, що після смерті , який фактично керував державою, почалася боротьба за вплив на короля і деякі вельможі думали, що нова фаворитка короля допоможе їм у цій справі. У лютому 1745 р. Антуанетту запросили до королівського балу-маскараду у Версалі, на честь одруження сина короля. Одягнутій у вбрання богині Діани, богині полювання, їй вдалося залучити короля до бесіди. Вже в березні того ж року вона стала постійним відвідувачем Версалю, і король розпорядився відвести їй апартаменти у королівському палаці. Її кімната знаходилася якраз під його спальнею, і через потаємні сходи він щодня відвідував свою фаворитку.
Для того, щоб Жанна-Антуанетта могла бути представлена при дворі, вона мусила мати титул. Для цього король купив для неї маєток Помпадур, до якого був прикріплений титул маркізи, разом з гербом та регаліями. Таким чином вона офіційно стала маркізою і була юридично відокремлена від її пригніченого чоловіка. 14 вересня її представили при королівському дворі і вона почала швидко навчатися манерам складного придворного етикету. У віці 23 років збулося пророцтво і вона стала фавориткою короля, мала велику владу, вплив і повагу серед підданих. У цій якості вона швидко опинилася вплутаною у світ інтриг, альянсів та змов, що було характерним для королівського двору того часу.
Роль при дворі
Маркіза де Помпадур не мала безпосередньої влади, але користувалася необмеженим впливом на короля і брала активну участь у інтригах та закулісній боротьбі у Версалі. Така влада зажила їй багато ворогів серед королівських придворних, які вважали недостойним, що король зв'язав себе з безрідною Антуанеттою. Недоброзичливці поширювали про неї безконечні наклепи та глузливі куплети, т. зв. «пуассонади» — іронічні асоціації з її прізвищем Пуассон (фр. риба). Вона, в свою чергу, намовляла короля проти її ворогів.
Її вплив на політику був настільки вагомим, що у 1755 видатний австрійський дипломат звертався до неї за допомогою посприяти переговорам між двома країнами. Сприяння Маркізи Помпадур спричинило потепління у відносинах між Францією і Австрією, а це в свою чергу призвело до нової конфронтації між новими центрами сил у Європі, що згодом переросло у війну. Семирічна війна виявилася згубною для Франції із втратою Нової Франції в Канаді і поразки від Пруссії в у 1757 р. За переказами, після поразки при Розбасі саме вона втішала короля відомим висловом: «au reste, après nous, le déluge» («зрештою, після нас — хоч потоп»). Вона також сприяла потеплінню відносин між Францією та Іспанією, виступала проти єзуїтів.
Після 1752 р. відносини між маркізою і королем стали більш схожими на відносини друзів, ніж коханців. Король заводив нових коханок, а Маркіза Помпадур продовжувала бути його другом і конфідантом із значним впливом при дворі. Вона також мала дружні стосунки з королевою й іншими фаворитками короля. Її життя протягом 20 років при дворі не завжди було щасливим — вона пережила власну дочку Александрину, яка померла у дев'ятирічному віці. Сама маркіза померла у Версалі 15 липня 1764 р. від запалення легенів.
Значення
Маркіза де Помпадур мала добру освіту та витончений смак, підтримувала інтелектуалів, художників та письменників свого часу, була меценатом. Так вона була знайома з Вольтером, ще тоді, коли про нього мало хто знав, мала з ним дружні стосунки та допомогла йому влаштуватися на державну службу. Маркіза допомагала Дідро у публікації його Енциклопедії. Біля маркізи гуртувалося багато інших бідних художників, скульпторів та письменників, яких вона підтримувала. В театрі, який вона заснувала у Версалі ставили п'єси відомих авторів Франції. Але Сучасники також звинувачували її у марнотратстві: так, навіть під час Семирічної війни вона продовжувала вести розкішне життя, будувати нові палаци та дарувати великі кошти своїм прихильникам.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Mitford N. Encyclopædia Britannica
- Madame de Pompadour
- RKDartists
- CONOR.Sl
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
- Помпадур Жанна Антуанета // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1436. — 1000 екз.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маркіза де Помпадур |
- (фр.)
- Сайт присвячений маркізі де Помпадур [ 29 грудня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zha nna Antuane tta Puasso n markiza de Pompadu r fr Jeanne Antoinette Poisson Marquise de Pompadour 29 grudnya 1721 Parizh Franciya 15 kvitnya 1764 Versal Franciya favoritka francuzkogo korolya Lyudovika XV Mala velikij vpliv na korolya viznachala politiku krayini vprodovzh majzhe 20 rokiv Vidoma yak prihilnicya prosvitnictva mecenatka pidtrimuvala publikaciyu Enciklopediyi Didro i Dalambera Markiza de Pompadurfr Madame de PompadourIm ya pri narodzhennifr Jeanne Antoinette PoissonNarodilasya29 grudnya 1721 1721 12 29 1 4 Parizh Korolivstvo FranciyaPomerla15 kvitnya 1764 1764 04 15 1 2 42 roki Versal tuberkulozKrayina Franciya 5 Misce prozhivannyad d dDiyalnistgospodinya literaturnogo salonu politichna diyachka frejlina korolivska favoritkaZnannya movfrancuzka 1 6 Roki aktivnosti1741 5 1764 5 TitulmarkizPosadafavoritizm i dBatkodMatid 7 U shlyubi zdDitid 7 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Puasson Ranni roki zhittyaNarodilasya 29 grudnya 1721 v Parizhi Za riznimi versiyami yiyi spravzhnim batkom buv bagatij finansist Le Normant de Turnegem yakij piznishe stav yiyi oficijnim opikunom V toj chas yiyi oficijnij batko Fransua Puasson odin z parizkih finansistiv buv vimushenij zalishiti Franciyu u 1725 r pislya skandalu navkolo nesplachenih borgiv Ci zvinuvachennya vismoma rokami piznishe buli znyati i vin povernuvsya do Franciyi Divchina takozh mala molodshogo brata Abel Fransua Puasson yakij piznishe stav Markizom de Marinyi Zhanna Antuanetta bula rozumnoyu vihovanoyu ta duzhe privablivoyu vmila dobre tancyuvati grati na klavikordi i bula talanovitoyu aktrisoyu ta spivachkoyu Markiza piznishe zgaduvala sho koli yij bulo dev yat rokiv mati vzyala yiyi do yasnovidcya i toj nibi yij skazav sho z chasom vona panuvatime nad sercem korolya Ochevidno yiyi mati povirila prorokuvannyu i vidpovidno dala yij prizvisko Reinette malenka koroleva Oskilki yiyi batko bazhav shob dochka navchalasya osnovam katolicizmu Zhanna Antuanetta provela rik v zhinochomu monastiri Pislya povernennya z monastirya batki pochali zajmatisya vihovannyam divchini yiyi navchali yak deklamuvati z chasom vona vivchila na pam yat cili p yesi Vona takozh vivchala botaniku malyuvannya yak povoditisya z cholovikami i yak trimati domashnye gospodarstvo Yiyi opikun Norman de Turengem blizkij drug materi plativ za navchannya divchini Zavdyaki comu zokrema vona navchalasya spivu u vidomih aktoriv ta spivakiv svogo chasu vidviduvala parizki saloni znajomilasya z filosofami ta intelektualami sho piznishe stalo yij v nagodi Popri ce yiyi batkam spochatku bulo vazhko znajti yij vdalogo narechenogo jmovirno tomu sho sami mali poganu slavu a ne tomu sho divchina mala yakus vadu Shlyub ta zustrich z korolemKorol Lyudovik XV Zhanna Antuanetta u 1741 u vici 19 rokiv stala druzhinoyu Sharlya Gilyema Le Nomana d Etualya pleminnika yiyi opikuna Za svidchennyam istorikiv cholovik yiyi spravdi kohav ale shlyub buv ukladenij u velikij miri zavdyaki velikomu posagu yakij batki davali za neyu krim groshej do vesilnogo podarunku vklyuchili mayetok v miscevosti Etual U shlyubi narodila dvoh ditej hlopchik pomer za rik pislya narodzhennya u 1741 r i 10 serpnya 1744 Aleksandrina Zhanna yaku prozvali Fanfan Zhanna Antuanetta mala yaskravu zovnishnist bula zhvavoyu i dotepnoyu Z chasom vona zasnuvala vlasnij salon v mayetku Etual za mezhami Parizha do neyi priyizdilo bagato vidomih osobistostej u tomu chisli i Volter Postupovo madam Puasson stala vidomoyu u parizkomu svitskomu sviti navit korol pochuv pro neyi Vona spodivalasya sho zbudetsya proroctvo yiyi ditinstva i tomu chasto viyizdila do korolivskogo lisu sho znahodivsya poruch z yiyi mayetkom v nadiyi vipadkovo zustritisya z korolem na polyuvanni Nareshti u 1745 r yij vdalosya potrapiti na ochi korolyu Lyudoviku XV Dekilka pridvornih u tomu chisli yiyi svekor namagalisya poznajomiti yiyi z monarhom zokrema takozh tomu sho korol vse she oplakuvav smert kolishnoyi favoritki gercogini Shateru Ale golovnoyu prichinoyu bulo te sho pislya smerti yakij faktichno keruvav derzhavoyu pochalasya borotba za vpliv na korolya i deyaki velmozhi dumali sho nova favoritka korolya dopomozhe yim u cij spravi U lyutomu 1745 r Antuanettu zaprosili do korolivskogo balu maskaradu u Versali na chest odruzhennya sina korolya Odyagnutij u vbrannya bogini Diani bogini polyuvannya yij vdalosya zaluchiti korolya do besidi Vzhe v berezni togo zh roku vona stala postijnim vidviduvachem Versalyu i korol rozporyadivsya vidvesti yij apartamenti u korolivskomu palaci Yiyi kimnata znahodilasya yakraz pid jogo spalneyu i cherez potayemni shodi vin shodnya vidviduvav svoyu favoritku Dlya togo shob Zhanna Antuanetta mogla buti predstavlena pri dvori vona musila mati titul Dlya cogo korol kupiv dlya neyi mayetok Pompadur do yakogo buv prikriplenij titul markizi razom z gerbom ta regaliyami Takim chinom vona oficijno stala markizoyu i bula yuridichno vidokremlena vid yiyi prignichenogo cholovika 14 veresnya yiyi predstavili pri korolivskomu dvori i vona pochala shvidko navchatisya maneram skladnogo pridvornogo etiketu U vici 23 rokiv zbulosya proroctvo i vona stala favoritkoyu korolya mala veliku vladu vpliv i povagu sered piddanih U cij yakosti vona shvidko opinilasya vplutanoyu u svit intrig alyansiv ta zmov sho bulo harakternim dlya korolivskogo dvoru togo chasu Rol pri dvoriOstannij portret markizi de Pompadur Pochatij pri zhitti i zakinchenij u 1764 pislya yiyi smerti Markiza de Pompadur ne mala bezposerednoyi vladi ale koristuvalasya neobmezhenim vplivom na korolya i brala aktivnu uchast u intrigah ta zakulisnij borotbi u Versali Taka vlada zazhila yij bagato vorogiv sered korolivskih pridvornih yaki vvazhali nedostojnim sho korol zv yazav sebe z bezridnoyu Antuanettoyu Nedobrozichlivci poshiryuvali pro neyi bezkonechni naklepi ta gluzlivi kupleti t zv puassonadi ironichni asociaciyi z yiyi prizvishem Puasson fr riba Vona v svoyu chergu namovlyala korolya proti yiyi vorogiv Yiyi vpliv na politiku buv nastilki vagomim sho u 1755 vidatnij avstrijskij diplomat zvertavsya do neyi za dopomogoyu pospriyati peregovoram mizh dvoma krayinami Spriyannya Markizi Pompadur sprichinilo poteplinnya u vidnosinah mizh Franciyeyu i Avstriyeyu a ce v svoyu chergu prizvelo do novoyi konfrontaciyi mizh novimi centrami sil u Yevropi sho zgodom pereroslo u vijnu Semirichna vijna viyavilasya zgubnoyu dlya Franciyi iz vtratoyu Novoyi Franciyi v Kanadi i porazki vid Prussiyi v u 1757 r Za perekazami pislya porazki pri Rozbasi same vona vtishala korolya vidomim vislovom au reste apres nous le deluge zreshtoyu pislya nas hoch potop Vona takozh spriyala poteplinnyu vidnosin mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu vistupala proti yezuyitiv Pislya 1752 r vidnosini mizh markizoyu i korolem stali bilsh shozhimi na vidnosini druziv nizh kohanciv Korol zavodiv novih kohanok a Markiza Pompadur prodovzhuvala buti jogo drugom i konfidantom iz znachnim vplivom pri dvori Vona takozh mala druzhni stosunki z korolevoyu j inshimi favoritkami korolya Yiyi zhittya protyagom 20 rokiv pri dvori ne zavzhdi bulo shaslivim vona perezhila vlasnu dochku Aleksandrinu yaka pomerla u dev yatirichnomu vici Sama markiza pomerla u Versali 15 lipnya 1764 r vid zapalennya legeniv ZnachennyaMarkiza de Pompadur mala dobru osvitu ta vitonchenij smak pidtrimuvala intelektualiv hudozhnikiv ta pismennikiv svogo chasu bula mecenatom Tak vona bula znajoma z Volterom she todi koli pro nogo malo hto znav mala z nim druzhni stosunki ta dopomogla jomu vlashtuvatisya na derzhavnu sluzhbu Markiza dopomagala Didro u publikaciyi jogo Enciklopediyi Bilya markizi gurtuvalosya bagato inshih bidnih hudozhnikiv skulptoriv ta pismennikiv yakih vona pidtrimuvala V teatri yakij vona zasnuvala u Versali stavili p yesi vidomih avtoriv Franciyi Ale Suchasniki takozh zvinuvachuvali yiyi u marnotratstvi tak navit pid chas Semirichnoyi vijni vona prodovzhuvala vesti rozkishne zhittya buduvati novi palaci ta daruvati veliki koshti svoyim prihilnikam Div takozhPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Dekorativno uzhitkove mistectvo Portal Franciya Rokoko Porcelyana Etyen Moris Falkone Lamber Sigisber Adam Olenyachij parkPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Mitford N Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Madame de Pompadour d Track Q17299517 RKDartists d Track Q17299517 CONOR Sl d Track Q16744133 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaPompadur Zhanna Antuaneta Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1436 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Markiza de Pompadur fr Sajt prisvyachenij markizi de Pompadur 29 grudnya 2008 u Wayback Machine fr