Поль Вен

Поль Вен (нар. 13 червня 1930(1930червня13) — пом. 29 вересня 2022) — французький археолог та історик античності, спеціаліст з історії Стародавнього Риму. Студент Вищої нормальної школи та член Французької школи в Римі, він був почесним професором Колеж де Франс.

Поль Вен
фр. Paul Veyne
Ім'я при народженні	фр. Paul Marie Eugène Veyne^[1]
Народився	13 червня 1930(1930-06-13)^[1] Екс-ан-Прованс^[4]^[1]
Помер	29 вересня 2022(2022-09-29)^[2]^[1] (92 роки) Бедуен^[5]^[1]
Поховання	Q110479579?^[6]
Країна	Франція^[7]
Діяльність	історик, викладач університету, письменник, перекладач
Галузь	історія^[8] і Стародавній світ^[8]
Alma mater	^d, Вища нормальна школа (1955), Практична школа вищих досліджень (1954), Практична школа вищих досліджень (1962) і Ліцей Генріха IV
Науковий керівник	^d^[9]
Знання мов	французька^[10]^[8]^[11]
Заклад	Колеж де Франс^[12], Паризький університет і Університет Провансу
Magnum opus	Q2986163?, Q48758783? і Q115618973?
Конфесія	атеїзм^[13]
Батько	^d
У шлюбі з	^d, ^d і ^d
Діти (1)	^d
Нагороди	^d (2006) ^d (2014) ^d (2007) ^d (1972) ^d (2017) ^d (2009)
1995 рік: Офіцер ордена «За заслуги» (Франція) 2016: Офіцер ордена Почесного легіону 2016: Командор Ордену Мистецтв і літератури Нагороди 1972: Премія Французької академії 2006: Нагороди Шатобріана 2007: Книжкова премія Сенату Франції 2007: Гран-прі Гобера 2009: Приз Роже Кайюа 2014: Премія Феміна 2017: Премія Національної бібліотеки Франції 2021: Медаль Сенату Франції Основні публікації Французькою Коментар до écrit l'histoire: essai d'épistémologie, Paris Le Seuil, 1970. Le pain et le cirque, Paris, Le Seuil, 1976. L'inventaire des diférences, Paris, Le Seuil, 1976. Les Grecs ont-ils cru à leurs mythes ?, Париж, Le Seuil, 1983. L'élégie érotique romaine, Paris, Le Seuil, 1983. Histoire de la vie privée, том. I, Париж, Le Seuil, 1987. René Char en ses poèmes, Париж, Gallimard, 1990. La société romaine, Paris, Le Seuil, 1991. Sénèque, Entretiens, Lettres à Lucilius, перероблений переклад, вступ і примітки, Париж, Laffont, 1993. Le quotidien et l'intéressant, бесіди з Катериною Дарбо-Пещанські, Париж, Hachette, 1995. Les mystères du gynécée, у співпраці з Ф. Фронтізі-Дюкру та Ф. Ліссарагом, Париж, Gallimard, 1998. Sexe et pouvoir à Rome, Париж, Tallandier, 2005. L'empire gréco-romain, Париж, Le Seuil, 2005. Foucault, sa pensée, sa personne, Париж, Альбін Мішель, 2008. Mon musée imaginaire, ou les chefs-d'œuvre de la peinture italienne, Paris, Albin Michel, Beaux livres, 2010. Et dans l'éternité je ne m'ennuierai pas, Париж, Альбін Мішель, 2014. Пальмір. L'irremplaçable trésor , Париж, Альбін Мішель, 2015 La Villa des Mystères à Pompéi, Париж, Gallimard, зб. «Мистецтво та художники», 2016. Une insolite curiosité, Париж, Роберт Лаффонт, кол. «Букіни», 2020. Англійською Writing History: Essay on Epistemology, Оксфорд, The Wesleyan Edition, 1984 History of Private Life: From Pagan Rome to Byzantium, Гарвард, Harvard University Press, 1987 Did the Greeks Believe in Their Myths?: An Essay on the Constitutive Imagination, Чикаго, University of Chicago Press, 1988 Bread and Circuses: Historical Sociology and Political Pluralism, Лондон, Penguin Books, 1992 The Roman Empire, Гарвард, The Belknap Press, 1997 Foucault: His Thought, His Character, Кембридж, Polity Press, 2003 When Our World Became Christian: 312—394, Cambridge, Polity Press, 2010 Palmyra: An Irreplaceable Treasure, Чикаго, University of Chicago Press, 2017 Примітки Fichier des personnes décédées d:Track:Q80900474 https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2022/09/29/l-historien-paul-veyne-specialiste-de-l-antiquite-grecque-et-romaine-est-mort_6143689_3382.htm Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908 d:Track:Q5924723d:Track:Q90 Deutsche Nationalbibliothek Record #119421194 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016. d:Track:Q27302d:Track:Q36578 https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2022/09/29/l-historien-paul-veyne-specialiste-de-l-antiquite-grecque-et-romaine-est-mort_6143689_3382.html http://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article3071 LIBRIS — 2018. d:Track:Q1798125 Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 http://www.laviedesidees.fr/Le-curieux-Monsieur-Veyne.html Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 CONOR.Sl d:Track:Q16744133 Список професорів Колеж де Франс d:Track:Q3253460 https://philosophynow.org/issues/99/Theism_History_and_Experience Paul Veyne, Comment on écrit l'histoire: essai d'épistémologie, Paris: Le Seuil 1970. Paul Veyne, Le pain et le cirque, Paris: Le Seuil 1976. 1976: Paul Veyne met au jour la logique des bienfaits. 2016. Flahault, François; Heinich, Nathalie; Schaeffer, Jean-Marie (2005). Entretien avec Paul Veyne. L'Homme (175–176): 233—249. doi:10.4000/lhomme.29548. Paul Veyne. 1 грудня 2005. Paul Veyne. Paul Veyne, Comment on écrit l'histoire, suivi par «Foucault révolutionne l'histoire»; Paris: Le Seuil 1978. , One Hundred Years of Homosexuality, New York: Routledge, 1990, page 64. Foucault, Michel. The Birth of Biopolitics: Lectures at the College de France (1978—1979). Trans. Graham Burchell. Ed. Michael Senellart. 1st Picador Paperback Edition. New York: Palgrave Macmillan, 2010, 317-8. Paul Veyne, Foucault. Sa pensée, sa personne; Paris: Albin Michel, 2008. Paul Veyne : "Quelle a été ma vie?". 26 жовтня 2014. L’historien Paul Veyne, spécialiste de l’Antiquité grecque et romaine, est mort. lemonde.fr. (1973). critique de livre: Comment on écrit l'histoire par Paul Veyne. Revue française de sociologie. 14 (4): 550—555. doi:10.2307/3320252. JSTOR 3320252. Посилання