Полонезкьой (тур. Polonezköy, польською мовою також Адамполь, пол. Adampol) — село в окрузі провінції Стамбул, засноване в середині ХІХ століття, з населенням 390 осіб (на 2010 рік). Поселення польських іммігрантів на околиці Стамбула, в азійській частині Туреччини. Турецькою мовою назва села означає «польське село». Приблизно до 1960 року Полонезкьой був типовим сільськогосподарським поселенням, у якому крім турецької мови використовувалась також і польська мова, та оберігались польські традиції. У другій половині ХХ століття поселення змінило характер на типово туристичний, і зараз більшу частину його будівель складають готелі. Війтом Полонезкьоя зазвичай обирають поляка, хоча натепер польською мовою користуються лише найстарші мешканці села, а поляки складають лише третину його населення.
Полонезкьой Polonezköy | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
В'їзний знак перед селом | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
41°06′30″ пн. ш. 29°12′21″ сх. д. / 41.10833° пн. ш. 29.20583° сх. д.Координати: 41°06′30″ пн. ш. 29°12′21″ сх. д. / 41.10833° пн. ш. 29.20583° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Регіон | Провінція Стамбул | |||
Район | ||||
Засновано | 1842 | |||
Населення | 390 | |||
Географічна зона | d | |||
Міста-побратими | Томашів-Мазовецький[1], Закопане | |||
Телефонний код | (0090) (+90) 212 (європейська частина) (+90) 216 (азійська частина) | |||
Часовий пояс | ||||
Номери автомобілів | 34[2] | |||
GeoNames | 740538 | |||
OSM | r9479803 ·R | |||
Поштові індекси | 34829 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Антоні Вількошевський | |||
Вебсайт | polonezkoy.com | |||
Мапа | ||||
Полонезкьой Полонезкьой (Туреччина) | ||||
| ||||
| ||||
Полонезкьой у Вікісховищі |
Історія
У 1841 році Михайло Чайковський прибув у район Босфору після призначення князем Адамом Єжи Чарторийським керівником Головної Агенції Східної місії [pl]. Метою його прибуття було протистояння впливу Російської Імперії у Туреччині. У цей час у Туреччині перебували багато польських емігрантів, колишніх учасників Листопадового повстання, які часто не мали ні даху над головою, ні найменших засобів до існування. за ініціативою Чарторийського Чайковський закупив на околиці Стамбула, близько 30 км від його тодішнього центру необроблювану місцевість, на якій ченці лазаристи розпочали будувати поселення. 19 березня 1842 року освячено перший будинок у селі, яке назвали Адамполь на честь Адама Чарторийського. Інша версія про походження польської назви села від імені польського поета Адама Міцкевича є помилковою. Окрім учасників листопадового повстання Чайковський поселяв у новозбудованому селі також викуплених з турецького і черкеського полону поляків, яких примусово забрали до російської армії на Кавказі.
Факт існування справжнього польського району десь у світі у час, коли сама польська держава не існувала, був і важливим, і промовистим. До Адамполя прибували не лише поляки, але й представники інших національностей, які емігрували з царської Росії. Мова жителів села стала досить різноманітною, і замість польської мови в ньому користувалися кількома регіональними говірками. Це стало наслідком і цього факту, що Чайковський привіз з Боснії ченців-францисканців. До 1856 року в селі більшість жителів складали вже поляки, а переважання польської мови в поселенні пришвидшило те, що в ньому відкрили польську школу. До 1883 року Адамполь був власністю ченців-лазаристів, пізніше з 1883 до 1968 року він вважався власністю роду Чорторийських. Адамполь став не лише місцем проживання польських емігрантів, а й місцем діяльності політичних угруповань польської еміграції.
Після проголошення незалежності Польщі в 1918 році існування польського села в Туреччині знову мало широкий розголос у Польщі. Полонезкьой став у Польщі дуже популярним, та ніби вдруге відкритим. У село постійно надходила велика кількість подарунків з Польщі. У той час велика кількість польських переселенців з Адамполя повернулися на історичну батьківщину.
У 1933 році в селі встановили погруддя Адама Міцкевича з написами на польській та турецькій мовах.
Під час Другої світової війни турецька влада, маючи намір дотримуватися суворого нейтралітету, заборонила полякам святкувати свято 3 травня, а також конфіскували у жителів села польський прапор, який був для них реліквією. Найважчим часом для поляків села стали післявоєнні роки, коли значно зменшились контакти Туреччини з соціалістичною Польщею.
У 1979 році Туреччину відвідав папа Іван Павло II. Оскільки він не приїхав до Полонезкьой, то жителі села діставались до Стамбула автобусами.
Протягом більш ніж сто років, аж до часів невпинної індустріалізації цієї місцевості, спричиненої розростанням Стамбула, польські зичаї збереглись у Полонезкьой у незміненому вигляді. Село залишається осередком старовинної польської культури. Цьому сприяють значна культурна відмінність оточуючого населення, що утруднює асиміляцію, яку зазнають польські поселення в інших країнах світу, а також відсутність якихось застережень та приязне ставлення турецької влади до жителів села. 150-річчя села відзначалось у Туреччині з великим розмахом.
Визначні місця
- Будинок пам'яті Софії Рижи, де можна ознайомитись із сімейними реліквіями, старовинними та новими фотографіями, книгами і документами, та внутрішнім виглядом будинку польських поселенців.
- Костел Ченстоховської Богоматері.
- Кладовище, на якому є пам'ятники на місцях поховання, зокрема, , коханої Юліуша Словацького, а також інші 92 пам'ятники, які відновлені за участю Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва.
Міста-побратими
Відомі уродженці
- Лейла Генджер (1928—2008) — турецька оперна співачка.
Примітки
- http://tomaszow.miasta.pl/kryzys/
- — Türkiye Cumhuriyeti İçişleri Bakanlığı.
Бібліографія
- Lucyna Antonowicz-Bauer, Polonezkayu Adampol. (пол.)
- Kazimierz Dopierała, Adampol-Polonezkoy. Z dziejów Polaków w Turcji, Poznań 1983. (пол.)
- Adam Lewak, Dzieje emigracji polskiej w Turcji (1831—1878), Warszawa 1935. (пол.)
- Jerzy S. Łątka, Adampol. Polska wieś nad Bosforem, wyd. I Kraków 1981, wyd. II Kraków 1992. (пол.)
- Jerzy S. Łątka, 150 lat Adampola, Kraków 1994. (пол.)
- Jerzy S. Łątka, Adampol — Polonezköy (1842—1992). Historyczne i kulturowe uwarunkowania powstania, rozwoju i zaniku polskiej osady w Turcji. Kraków 1997. (пол.)
- Jerzy S. Łątka, Adampol- Polonezkoy (1842—2010). Dzieje i kulturowe przeobrażenia polskiej osady nad Bosforem, Szymbark 2010. (пол.)
- Paweł Ziółkowski, Adampol (Polonezkioj). Osada polska w Azji Mniejszej, Poznań 1929. (пол.)
- Nalan Sarkady, Orient nam bliski. Fotografie z podróży Przemyśl-Stambuł 1912, Przemyśl 2006. (пол.)
- Nalan Sarkady, Za górami… za morzami… Z dziejów Adampola, polskiej wioski w Turcji (w 165. rocznicę założenia, Przemyśl 2007. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polonezkoj tur Polonezkoy polskoyu movoyu takozh Adampol pol Adampol selo v okruzi provinciyi Stambul zasnovane v seredini HIH stolittya z naselennyam 390 osib na 2010 rik Poselennya polskih immigrantiv na okolici Stambula v azijskij chastini Turechchini Tureckoyu movoyu nazva sela oznachaye polske selo Priblizno do 1960 roku Polonezkoj buv tipovim silskogospodarskim poselennyam u yakomu krim tureckoyi movi vikoristovuvalas takozh i polska mova ta oberigalis polski tradiciyi U drugij polovini HH stolittya poselennya zminilo harakter na tipovo turistichnij i zaraz bilshu chastinu jogo budivel skladayut goteli Vijtom Polonezkoya zazvichaj obirayut polyaka hocha nateper polskoyu movoyu koristuyutsya lishe najstarshi meshkanci sela a polyaki skladayut lishe tretinu jogo naselennya Polonezkoj Polonezkoy 1 CoordScale V yiznij znak pered selomV yiznij znak pered selomOsnovni dani41 06 30 pn sh 29 12 21 sh d 41 10833 pn sh 29 20583 sh d 41 10833 29 20583 Koordinati 41 06 30 pn sh 29 12 21 sh d 41 10833 pn sh 29 20583 sh d 41 10833 29 20583 Krayina TurechchinaRegion Provinciya StambulRajonZasnovano 1842Naselennya 390Geografichna zona dMista pobratimi Tomashiv Mazoveckij 1 ZakopaneTelefonnij kod 0090 90 212 yevropejska chastina 90 216 azijska chastina Chasovij poyas UTC 3Nomeri avtomobiliv 34 2 GeoNames 740538OSM r9479803 RPoshtovi indeksi 34829 Miska vlada Mer mista Antoni VilkoshevskijVebsajt polonezkoy com Mapa PolonezkojPolonezkoj Turechchina Polonezkoj u VikishovishiIstoriyaU 1841 roci Mihajlo Chajkovskij pribuv u rajon Bosforu pislya priznachennya knyazem Adamom Yezhi Chartorijskim kerivnikom Golovnoyi Agenciyi Shidnoyi misiyi pl Metoyu jogo pributtya bulo protistoyannya vplivu Rosijskoyi Imperiyi u Turechchini U cej chas u Turechchini perebuvali bagato polskih emigrantiv kolishnih uchasnikiv Listopadovogo povstannya yaki chasto ne mali ni dahu nad golovoyu ni najmenshih zasobiv do isnuvannya za iniciativoyu Chartorijskogo Chajkovskij zakupiv na okolici Stambula blizko 30 km vid jogo todishnogo centru neobroblyuvanu miscevist na yakij chenci lazaristi rozpochali buduvati poselennya 19 bereznya 1842 roku osvyacheno pershij budinok u seli yake nazvali Adampol na chest Adama Chartorijskogo Insha versiya pro pohodzhennya polskoyi nazvi sela vid imeni polskogo poeta Adama Mickevicha ye pomilkovoyu Okrim uchasnikiv listopadovogo povstannya Chajkovskij poselyav u novozbudovanomu seli takozh vikuplenih z tureckogo i cherkeskogo polonu polyakiv yakih primusovo zabrali do rosijskoyi armiyi na Kavkazi Fakt isnuvannya spravzhnogo polskogo rajonu des u sviti u chas koli sama polska derzhava ne isnuvala buv i vazhlivim i promovistim Do Adampolya pribuvali ne lishe polyaki ale j predstavniki inshih nacionalnostej yaki emigruvali z carskoyi Rosiyi Mova zhiteliv sela stala dosit riznomanitnoyu i zamist polskoyi movi v nomu koristuvalisya kilkoma regionalnimi govirkami Ce stalo naslidkom i cogo faktu sho Chajkovskij priviz z Bosniyi chenciv franciskanciv Do 1856 roku v seli bilshist zhiteliv skladali vzhe polyaki a perevazhannya polskoyi movi v poselenni prishvidshilo te sho v nomu vidkrili polsku shkolu Do 1883 roku Adampol buv vlasnistyu chenciv lazaristiv piznishe z 1883 do 1968 roku vin vvazhavsya vlasnistyu rodu Chortorijskih Adampol stav ne lishe miscem prozhivannya polskih emigrantiv a j miscem diyalnosti politichnih ugrupovan polskoyi emigraciyi Pam yatnij znak na chest 150 richchya Polonezkoj Pislya progoloshennya nezalezhnosti Polshi v 1918 roci isnuvannya polskogo sela v Turechchini znovu malo shirokij rozgolos u Polshi Polonezkoj stav u Polshi duzhe populyarnim ta nibi vdruge vidkritim U selo postijno nadhodila velika kilkist podarunkiv z Polshi U toj chas velika kilkist polskih pereselenciv z Adampolya povernulisya na istorichnu batkivshinu U 1933 roci v seli vstanovili pogruddya Adama Mickevicha z napisami na polskij ta tureckij movah Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni turecka vlada mayuchi namir dotrimuvatisya suvorogo nejtralitetu zaboronila polyakam svyatkuvati svyato 3 travnya a takozh konfiskuvali u zhiteliv sela polskij prapor yakij buv dlya nih relikviyeyu Najvazhchim chasom dlya polyakiv sela stali pislyavoyenni roki koli znachno zmenshilis kontakti Turechchini z socialistichnoyu Polsheyu U 1979 roci Turechchinu vidvidav papa Ivan Pavlo II Oskilki vin ne priyihav do Polonezkoj to zhiteli sela distavalis do Stambula avtobusami Protyagom bilsh nizh sto rokiv azh do chasiv nevpinnoyi industrializaciyi ciyeyi miscevosti sprichinenoyi rozrostannyam Stambula polski zichayi zbereglis u Polonezkoj u nezminenomu viglyadi Selo zalishayetsya oseredkom starovinnoyi polskoyi kulturi Comu spriyayut znachna kulturna vidminnist otochuyuchogo naselennya sho utrudnyuye asimilyaciyu yaku zaznayut polski poselennya v inshih krayinah svitu a takozh vidsutnist yakihos zasterezhen ta priyazne stavlennya tureckoyi vladi do zhiteliv sela 150 richchya sela vidznachalos u Turechchini z velikim rozmahom Viznachni miscyaBudinok kulturi v Polonezkoj Budinok pam yati Sofiyi Rizhi de mozhna oznajomitis iz simejnimi relikviyami starovinnimi ta novimi fotografiyami knigami i dokumentami ta vnutrishnim viglyadom budinku polskih poselenciv Kostel Chenstohovskoyi Bogomateri Kladovishe na yakomu ye pam yatniki na miscyah pohovannya zokrema kohanoyi Yuliusha Slovackogo a takozh inshi 92 pam yatniki yaki vidnovleni za uchastyu Radi ohoroni pam yati borotbi i muchenictva Mista pobratimiTomashuv Mazoveckij ZakopaneVidomi urodzhenciLejla Gendzher 1928 2008 turecka operna spivachka Primitkihttp tomaszow miasta pl kryzys Turkiye Cumhuriyeti Icisleri Bakanligi d Track Q1663916BibliografiyaLucyna Antonowicz Bauer Polonezkayu Adampol pol Kazimierz Dopierala Adampol Polonezkoy Z dziejow Polakow w Turcji Poznan 1983 pol Adam Lewak Dzieje emigracji polskiej w Turcji 1831 1878 Warszawa 1935 pol Jerzy S Latka Adampol Polska wies nad Bosforem wyd I Krakow 1981 wyd II Krakow 1992 pol Jerzy S Latka 150 lat Adampola Krakow 1994 pol Jerzy S Latka Adampol Polonezkoy 1842 1992 Historyczne i kulturowe uwarunkowania powstania rozwoju i zaniku polskiej osady w Turcji Krakow 1997 pol Jerzy S Latka Adampol Polonezkoy 1842 2010 Dzieje i kulturowe przeobrazenia polskiej osady nad Bosforem Szymbark 2010 pol Pawel Ziolkowski Adampol Polonezkioj Osada polska w Azji Mniejszej Poznan 1929 pol Nalan Sarkady Orient nam bliski Fotografie z podrozy Przemysl Stambul 1912 Przemysl 2006 pol Nalan Sarkady Za gorami za morzami Z dziejow Adampola polskiej wioski w Turcji w 165 rocznice zalozenia Przemysl 2007 pol