Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полозков Василь Іудович (13 січня 1898, село Запіллі, Катеринославська губернія, Російська імперія — 27 серпня 1944, помер від ран на 2-му Українському фронті) — радянський військовий діяч, генерал-майор танкових військ.
| Василь Іудович Полозков | |
|---|---|
| рос. Василий Иудович Полозков | |
| Народження | 13 січня 1898 село Запілля, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині Шиловський район, Рязанська область, Російська Федерація |
| Смерть | 27 серпня 1944 (46 років) помер від ран на 2-му Українському фронті |
| Приналежність |  Радянська армія |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська |
| Рід військ | кавалерія танкові війська |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби | 1917—1944 |
| Партія | КПРС |
| Звання |  Генерал-майор РСЧА |
| Командування | 18-й механізований полк 29-й танковий полк 15-а танкова дивізія 195-а танкова бригада 18-й танковий корпус |
| Війни / битви | Громадянська війна у Росії Вторгнення СРСР до Польщі Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР Німецько-радянська війна Битва під Уманню |
| Нагороди |      |
Початкова біографія
Василь Іудович Полозков народився 13 січня 1898 року в селі Запіллі, нині Шиловського району Рязанської області Російської федерації.
Перша світова і громадянська війни
У жовтні 1917 року вступив до лав червоногвардійського загону Обухівського району Петрограду, після чого брав участь у штурмі Зимового палацу, а згодом у бойових діях під Петроградом за Пулковські висоти і Царське Село під час придушення антирадянського повстання під керівництвом Керенського і Краснова. З грудня того ж року Полозков у складі червоногвардійського загону під командуванням Сіверса брав участь у бойових діях проти військ під командуванням генерала Олексія Каледіна на Дону.
У лютому 1918 року вступив до лав РСЧА, після чого його спрямували в кінний загін ВЧК Обухівського району Петрограду. З травня 1919 року, перебуваючи на посаді командира взводу 1-го зведеного Гатчинського полку (Петроградський фронт), брав участь у бойових діях проти військ під командуванням генерала Юденича, а потім з жовтня того ж року командував взводом і ротою у складі 4-го запасного піхотного полку, що дислокувався в Твері. Незабаром його спрямували на навчання на 2-і радянські піхотні курси.
З травня 1920 року, перебуваючи на посаді командира взводу в складі зведеної бригади курсантів на Південному фронті, брав участь у бойових діях проти військ під командуванням генерала Врангеля.
Міжвоєнний час
Після закінчення курсів Полозков був спрямований на навчання в 1-у, а потім в 6-у кавалерійську школу, яка дислокувалася в Таганрозі, після закінчення якої з 1924 року служив в 26-му кавалерійському полку (5-а кавалерійська дивізія) на посадах командира взводу і ескадрону. З 1925 по 1926 роки брав участь у бойових діях проти на Північному Кавказі.
Після закінчення Військової академії імені М. В. Фрунзе і курсів удосконалення командного складу в 1932 році був призначений на посаду начальника штабу 1-го механізованого полку (1-а кавалерійська дивізія), а в лютому 1934 року — на посаду командира 18-го механізованого полку (32-а кавалерійська дивізія).
З грудня 1935 по січень 1937 року Полозков знаходився в урядовому відрядженні в Японії, за роботу під час якої був нагороджений орденом Червоної Зірки.
У 1939 році був призначений на посаду командира 29-го танкового полку (15-а танкова дивізія), брав участь у вторгненні СРСР до Польщі і приєднанні Бессарабії та Північної Буковини до СРСР. У лютому 1941 року був призначений на посаду командира 15-ї танкової дивізії (16-й механізований корпус, Харківський військовий округ).
Німецько-радянська війна
З початком війни дивізія під командуванням Полозкова вела оборонні бойові дії в межиріччі річок Прут і Дніпро. Наприкінці липня 1941 року 15-а танкова дивізія потрапила в оточення під час битви під Уманню. Полозкову разом із частиною бійців вдалося вирватися із оточення.
З 27 жовтня по 14 листопада 1941 року Полозков був офіцером зв'язку при командувачі військами Західного фронту генералу армії Жукову. У листопаді був призначений на посаду заступника командувача 49-ю армією по автобронетанковим військам, яка вела оборонні бої на серпуховському напрямку, а також брала участь в ході Тульської оборонної, Тульської наступальної і Калузької наступальної операцій.
У березні 1942 року був призначений на посаду командира 195-ї танкової бригади, в липні — на посаду заступника командувача 4-ї армії по автобронетанковим військам, у грудні — на посаду начальника автомобільного управління штабу Волховського фронту, а в травні 1943 року на посаду заступника командира 2-го гвардійського танкового корпусу, після чого брав участь у ході Єльнинсько-Дорогобузької наступальної операції, а також при звільненні Єльні. 15 грудня 1943 року В. І. Полозков отримав звання генерал-майора танкових військ.
24 грудня 1943 року Василь Іудович Полозков отримав призначення на посаду командира 18-го танкового корпусу, який вів бойові дії в ході Кіровоградської наступальної операції, а також при визволенні Кіровограда. У січні 1944 року в перебігу Корсунь-Шевченківської наступальної операції корпус в районі Звенигородки з'єднався з 6-ю танковою армією, після чого було завершено оточення великого угруповання противника. У березні-квітні корпус вів бойові дії в ході Умансько-Ботошанської та Яссько-Кишинівської наступальних операціях, а також при звільненні міста Хуши, а незабаром успішно розвинув наступ на Бухарест, в ході якого генерал-майор танкових військ Василь Іудович Полозков був важко поранений і помер від ран 27 серпня 1944 року. Похований у місті Більці.
Нагороди
- Орден Леніна (13.09.1944);
- Орден Суворова II ступеня (27.04.1944);
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (09.11.1943);
- Орден Червоної Зірки;
- Ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії».
Література
Колектив авторів. Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2006. — Т. 1. — С. 163-165. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polozkov Vasil Iudovich 13 sichnya 1898 selo Zapilli Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 27 serpnya 1944 pomer vid ran na 2 mu Ukrayinskomu fronti radyanskij vijskovij diyach general major tankovih vijsk Vasil Iudovich Polozkovros Vasilij Iudovich PolozkovNarodzhennya13 sichnya 1898 1898 01 13 selo Zapillya Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya nini Shilovskij rajon Ryazanska oblast Rosijska FederaciyaSmert27 serpnya 1944 1944 08 27 46 rokiv pomer vid ran na 2 mu Ukrayinskomu frontiPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijskkavaleriya tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1917 1944PartiyaKPRSZvannya General major RSChAKomanduvannya18 j mehanizovanij polk 29 j tankovij polk 15 a tankova diviziya 195 a tankova brigada 18 j tankovij korpusVijni bitviGromadyanska vijna u Rosiyi Vtorgnennya SRSR do Polshi Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR Nimecko radyanska vijna Bitva pid UmannyuNagorodiPochatkova biografiyaVasil Iudovich Polozkov narodivsya 13 sichnya 1898 roku v seli Zapilli nini Shilovskogo rajonu Ryazanskoyi oblasti Rosijskoyi federaciyi Persha svitova i gromadyanska vijni U zhovtni 1917 roku vstupiv do lav chervonogvardijskogo zagonu Obuhivskogo rajonu Petrogradu pislya chogo brav uchast u shturmi Zimovogo palacu a zgodom u bojovih diyah pid Petrogradom za Pulkovski visoti i Carske Selo pid chas pridushennya antiradyanskogo povstannya pid kerivnictvom Kerenskogo i Krasnova Z grudnya togo zh roku Polozkov u skladi chervonogvardijskogo zagonu pid komanduvannyam Siversa brav uchast u bojovih diyah proti vijsk pid komanduvannyam generala Oleksiya Kaledina na Donu U lyutomu 1918 roku vstupiv do lav RSChA pislya chogo jogo spryamuvali v kinnij zagin VChK Obuhivskogo rajonu Petrogradu Z travnya 1919 roku perebuvayuchi na posadi komandira vzvodu 1 go zvedenogo Gatchinskogo polku Petrogradskij front brav uchast u bojovih diyah proti vijsk pid komanduvannyam generala Yudenicha a potim z zhovtnya togo zh roku komanduvav vzvodom i rotoyu u skladi 4 go zapasnogo pihotnogo polku sho dislokuvavsya v Tveri Nezabarom jogo spryamuvali na navchannya na 2 i radyanski pihotni kursi Z travnya 1920 roku perebuvayuchi na posadi komandira vzvodu v skladi zvedenoyi brigadi kursantiv na Pivdennomu fronti brav uchast u bojovih diyah proti vijsk pid komanduvannyam generala Vrangelya Mizhvoyennij chas Pislya zakinchennya kursiv Polozkov buv spryamovanij na navchannya v 1 u a potim v 6 u kavalerijsku shkolu yaka dislokuvalasya v Taganrozi pislya zakinchennya yakoyi z 1924 roku sluzhiv v 26 mu kavalerijskomu polku 5 a kavalerijska diviziya na posadah komandira vzvodu i eskadronu Z 1925 po 1926 roki brav uchast u bojovih diyah proti na Pivnichnomu Kavkazi Pislya zakinchennya Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze i kursiv udoskonalennya komandnogo skladu v 1932 roci buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu 1 go mehanizovanogo polku 1 a kavalerijska diviziya a v lyutomu 1934 roku na posadu komandira 18 go mehanizovanogo polku 32 a kavalerijska diviziya Z grudnya 1935 po sichen 1937 roku Polozkov znahodivsya v uryadovomu vidryadzhenni v Yaponiyi za robotu pid chas yakoyi buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki U 1939 roci buv priznachenij na posadu komandira 29 go tankovogo polku 15 a tankova diviziya brav uchast u vtorgnenni SRSR do Polshi i priyednanni Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR U lyutomu 1941 roku buv priznachenij na posadu komandira 15 yi tankovoyi diviziyi 16 j mehanizovanij korpus Harkivskij vijskovij okrug Nimecko radyanska vijna Z pochatkom vijni diviziya pid komanduvannyam Polozkova vela oboronni bojovi diyi v mezhirichchi richok Prut i Dnipro Naprikinci lipnya 1941 roku 15 a tankova diviziya potrapila v otochennya pid chas bitvi pid Umannyu Polozkovu razom iz chastinoyu bijciv vdalosya virvatisya iz otochennya Z 27 zhovtnya po 14 listopada 1941 roku Polozkov buv oficerom zv yazku pri komanduvachi vijskami Zahidnogo frontu generalu armiyi Zhukovu U listopadi buv priznachenij na posadu zastupnika komanduvacha 49 yu armiyeyu po avtobronetankovim vijskam yaka vela oboronni boyi na serpuhovskomu napryamku a takozh brala uchast v hodi Tulskoyi oboronnoyi Tulskoyi nastupalnoyi i Kaluzkoyi nastupalnoyi operacij U berezni 1942 roku buv priznachenij na posadu komandira 195 yi tankovoyi brigadi v lipni na posadu zastupnika komanduvacha 4 yi armiyi po avtobronetankovim vijskam u grudni na posadu nachalnika avtomobilnogo upravlinnya shtabu Volhovskogo frontu a v travni 1943 roku na posadu zastupnika komandira 2 go gvardijskogo tankovogo korpusu pislya chogo brav uchast u hodi Yelninsko Dorogobuzkoyi nastupalnoyi operaciyi a takozh pri zvilnenni Yelni 15 grudnya 1943 roku V I Polozkov otrimav zvannya general majora tankovih vijsk 24 grudnya 1943 roku Vasil Iudovich Polozkov otrimav priznachennya na posadu komandira 18 go tankovogo korpusu yakij viv bojovi diyi v hodi Kirovogradskoyi nastupalnoyi operaciyi a takozh pri vizvolenni Kirovograda U sichni 1944 roku v perebigu Korsun Shevchenkivskoyi nastupalnoyi operaciyi korpus v rajoni Zvenigorodki z yednavsya z 6 yu tankovoyu armiyeyu pislya chogo bulo zaversheno otochennya velikogo ugrupovannya protivnika U berezni kvitni korpus viv bojovi diyi v hodi Umansko Botoshanskoyi ta Yassko Kishinivskoyi nastupalnih operaciyah a takozh pri zvilnenni mista Hushi a nezabarom uspishno rozvinuv nastup na Buharest v hodi yakogo general major tankovih vijsk Vasil Iudovich Polozkov buv vazhko poranenij i pomer vid ran 27 serpnya 1944 roku Pohovanij u misti Bilci NagorodiOrden Lenina 13 09 1944 Orden Suvorova II stupenya 27 04 1944 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 09 11 1943 Orden Chervonoyi Zirki Yuvilejna medal XX rokiv Robitnicho Selyanskoyi Chervonoyi Armiyi LiteraturaKolektiv avtoriv Velikaya Otechestvennaya Komkory Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej redakciej M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2006 T 1 S 163 165 ISBN 5 901679 08 3