Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Покровський Красногірський жіночий монастир УПЦ (МП) — православна обитель розташована на Черкащині, поблизу міста Золотоноші. Належить до Черкаської єпархії УПЦ (МП).
| Покровський Красногірський жіночий монастир УПЦ (МП) | |
|---|---|
 Покровський Красногірський жіночий монастир УПЦ | |
| 49°42′21″ пн. ш. 32°02′50″ сх. д. / 49.70583° пн. ш. 32.04722° сх. д.Координати: 49°42′21″ пн. ш. 32°02′50″ сх. д. / 49.70583° пн. ш. 32.04722° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Бакаївка, Золотоніський район, Черкаська область |
| Архітектор | Григорович-Барський Іван Григорович |
| Початок будівництва | початок XVII століття |
| Належність | УПЦ (МП) |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
  Покровський Красногірський жіночий монастир (Україна) | |
 Покровський Красногірський жіночий монастир у Вікісховищі | |
Історія
Заснування
За переказами, відлюдне життя в Красногір'ї на місці майбутнього монастиря започаткував чернець із Константинополя приблизно наприкінці XVI — на початку XVII століття. Йому в сні явилась Цариця Небесна, повеліла відправитись на Руську землю та вказала місце майбутнього монастиря в горі біля Золотоноші. Першою обителлю візантійського ченця стала викопана ним самим печера. Невдовзі про монаха стало відомо господарю тієї землі — козаку Івану Шебету-Слюжці, який вирішив перетворити Красну гірку, як називали її місцеві мешканці, в гору Божу — заснувати тут святу обитель. Ця вість невдовзі облетіла навколишні села і до першого поселенця стали приєднуватися охочі присвятити своє життя Богу.
Чоловічий монастир
Із часом благочестива братія збудувала перший храм із верболозу на честь великомученика Георгія Переможця. Але простояла ця церква недовго. Новий храм вистроїли козаки, який також назвали на честь святого Георгія. У 1680 — 1687 роках був побудований Покровський дерев'яний теплий храм. Нинішній кам'яний Покровський храм був побудований у 1859 році, при ігуменії Анатолії І. Кам'яний Спасо-Преображенський собор був побудований у 1767 — 1771 роках за проектом українського архітектора Івана Григоровича-Барського за кошти святителя Софронія, єпископа Іркутського.
За переказами, першим ігуменом монастиря був отець Іосиф (Григорович). Монастирський синодик зберіг імена і інших ігуменів: Іоіль, Гавріїл, Рафаїл, Герман, Дамаскін, Досіфей. Останнім настоятелем був архімандрит Іоіль. Красногірський монастир залишався чоловічим до кінця XVIII століття.
Засновані українським козацтвом монастирі були не лише твердинею віри православної, а й осередками вченості, мудрості та джерелом знань, у тому числі й у військовій сфері. Саме монастирі зберігали й поширювали козацьку військову науку. Виконували козацькі монастирі й ряд інших функцій — кожна така свята обитель була водночас і фортецею, і шпиталем для поранених та хворих, і притулком для старих немічних козаків. Саме тому, поневоливши Україну, російський царат не міг миритися з існуванням козацьких монастирів. Їх закривали, а багато з них із часом перетворили на жіночі — менш небезпечні для нових московських господарів. Така ж доля спіткала й Красногірську обитель.
У 1786 році, після виходу ряду царських указів про секуляризацію монастирських земель і скорочення числа монахів, Красногірський монастир був виведений зі штату монастирів. Але вже в 1790 році Указом Святійшого Синоду на його місце було переведено Київський Іоанно-Богословський дівичий монастир. З тих пір обитель існує, як жіноча.
Першою настоятелькою Красногірського монастиря була ігуменя Макрина (1789 — 1795), потім монастирем керували ігумені Стефанида, Феодотія, Тавіфа, Варсонофія, Клеопатра, Анатолія I, Анатолія II, Олімпіада, Ангеліна і Нонна. Ігуменя Нонна залишила по собі особливу пам'ять. Дякуючи її високим духовним якостям, роки її настоятельства (1900 — 1917) рахуються часами найбільшого розквіту обителі. За час її керівництва кількість послушниць зросла до 750-ти. Після її смерті і до його закриття радянською владою монастирем керувала ігуменя Леонілла.
1922 року більшовики пограбували й закрили Красногірський монастир, вигнавши понад 700 черниць та послушниць. На території обителі розташувався інвалідний будинок, а всі святині були передані до Черкаського міського музею.
Відновлення монастиря збіглося з початком війни з нацистською Німеччиною, у листопаді 1941 року. В обителі тоді було близько півтора десятка черниць, які заробляли собі на прожиття тим, що наймалися на важку поденну роботу до селян із Бакаївки та Антипівки. Значне поповнення черниць відбулося на початку 60-х років XX століття, під час чергової хвилі гонінь на церкву. З ліквідованих монастирів сестри сходилися в Красногірський, закривати який влада не стала. Відтоді інокині обителі безперервно звершують тут свій чернечий подвиг.
Починаючи з 1941 року, монастирем керували ігумені: Анатолія (1941–1947), Філадельфа (1947–1961), Євфалія (1961–1962), Лідія (1962–1968), Іларія (1969–1989), Августа (1990–1996). З січня 1997 до 1 жовтня 2019 року настоятелькою Красногірського монастиря є ігуменя Агнія (Міняйло). З 8 грудня 2019 року настоятелькою Красногірського монастиря є ігуменя Арсенія.
Остаточне відродження монастиря почалося наприкінці перебудови. Нині там постійно мешкає 99 черниць і послушниць, не рахуючи тих, які проходять випробувальний термін перед довічним поселенням в обителі.
У 2003 році, за клопотанням архієпископа Черкаського і Канівського Софронія та за підтримки мерії Золотоноші, монастирю була повернена земля, що належала йому до 1922 року.
Ікони
Першу красногірську ікону Богородиці чернець вирізав на корі дерева. Саме тому вона дістала назву «Корецька». У подальшому цей образ був розписаний фарбами та прикрашений срібною ризою. Після розорення монастиря в 1922 році ця ікона була втрачена.
Незабаром на дубі з'явилася інша ікона Божої Матері, названа «Дубенською» від слова «дуб», яка явила себе чудотворною й досі є головною святинею Красногірської обителі (пізніше образ розписали фарбами й прикрасили ризами).
Монастирські будні
Підйом о 4.30 ранку. З 5-ї години починається спільна ранкова молитва, а після неї — літургія, яка триває з 8-ї до 10-ї години. Після цього — трапеза. Далі — послух, себто кожна черниця йде виконувати ту роботу, яку їй доручили. Обід о 15.00, після якого знову послух до 18-19-ї години. Потім — знову спільна молитва до 21.00. Решта часу — дозвілля й відпочинок.
Черниці й послушниці забезпечують самі себе всім необхідним. Вони обробляють городи (близько 3 га поля та 2 га сінокосу), вирощують овочі, заготовляють сіно, доглядають корів. У господарстві монастиря є пасіка.
Їсти м'ясо сестрам забороняє монастирський статут. На трапезу запрошують усього двічі на день, але кожний їсть тут стільки, скільки бажає. Трапезну не зачиняють до пізнього вечора. Багато мирян щодня приходять у монастир поїсти.
Нещодавно районна рада передала монастирю приміщення колишньої школи-інтернату для розумово відсталих дітей. Тепер монастир із допомогою мирян, на місці старих, аварійних приміщень будує нові та облаштовує територію для скита.
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Покровський Красногірський жіночий монастир |
- Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир, Київ, Типографія Києво-Печерської Лаври, 2007.
- Via est Vita Золотонощиною [ 18 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Померла багатолітня настоятелька Красногірського монастиря УПЦ МП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pokrovskij Krasnogirskij zhinochij monastir UPC MP pravoslavna obitel roztashovana na Cherkashini poblizu mista Zolotonoshi Nalezhit do Cherkaskoyi yeparhiyi UPC MP Pokrovskij Krasnogirskij zhinochij monastir UPC MP Pokrovskij Krasnogirskij zhinochij monastir UPC49 42 21 pn sh 32 02 50 sh d 49 70583 pn sh 32 04722 sh d 49 70583 32 04722 Koordinati 49 42 21 pn sh 32 02 50 sh d 49 70583 pn sh 32 04722 sh d 49 70583 32 04722Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Bakayivka Zolotoniskij rajon Cherkaska oblastArhitektorGrigorovich Barskij Ivan GrigorovichPochatok budivnictvapochatok XVII stolittyaNalezhnistUPC MP Stanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniPokrovskij Krasnogirskij zhinochij monastir Ukrayina Pokrovskij Krasnogirskij zhinochij monastir u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya Za perekazami vidlyudne zhittya v Krasnogir yi na misci majbutnogo monastirya zapochatkuvav chernec iz Konstantinopolya priblizno naprikinci XVI na pochatku XVII stolittya Jomu v sni yavilas Caricya Nebesna povelila vidpravitis na Rusku zemlyu ta vkazala misce majbutnogo monastirya v gori bilya Zolotonoshi Pershoyu obitellyu vizantijskogo chencya stala vikopana nim samim pechera Nevdovzi pro monaha stalo vidomo gospodaryu tiyeyi zemli kozaku Ivanu Shebetu Slyuzhci yakij virishiv peretvoriti Krasnu girku yak nazivali yiyi miscevi meshkanci v goru Bozhu zasnuvati tut svyatu obitel Cya vist nevdovzi obletila navkolishni sela i do pershogo poselencya stali priyednuvatisya ohochi prisvyatiti svoye zhittya Bogu Cholovichij monastir Viglyad Krasnogirskogo monastirya XIX storichchya Iz chasom blagochestiva bratiya zbuduvala pershij hram iz verbolozu na chest velikomuchenika Georgiya Peremozhcya Ale prostoyala cya cerkva nedovgo Novij hram vistroyili kozaki yakij takozh nazvali na chest svyatogo Georgiya U 1680 1687 rokah buv pobudovanij Pokrovskij derev yanij teplij hram Ninishnij kam yanij Pokrovskij hram buv pobudovanij u 1859 roci pri igumeniyi Anatoliyi I Kam yanij Spaso Preobrazhenskij sobor buv pobudovanij u 1767 1771 rokah za proektom ukrayinskogo arhitektora Ivana Grigorovicha Barskogo za koshti svyatitelya Sofroniya yepiskopa Irkutskogo Za perekazami pershim igumenom monastirya buv otec Iosif Grigorovich Monastirskij sinodik zberig imena i inshih igumeniv Ioil Gavriyil Rafayil German Damaskin Dosifej Ostannim nastoyatelem buv arhimandrit Ioil Krasnogirskij monastir zalishavsya cholovichim do kincya XVIII stolittya Zasnovani ukrayinskim kozactvom monastiri buli ne lishe tverdineyu viri pravoslavnoyi a j oseredkami vchenosti mudrosti ta dzherelom znan u tomu chisli j u vijskovij sferi Same monastiri zberigali j poshiryuvali kozacku vijskovu nauku Vikonuvali kozacki monastiri j ryad inshih funkcij kozhna taka svyata obitel bula vodnochas i forteceyu i shpitalem dlya poranenih ta hvorih i pritulkom dlya starih nemichnih kozakiv Same tomu ponevolivshi Ukrayinu rosijskij carat ne mig miritisya z isnuvannyam kozackih monastiriv Yih zakrivali a bagato z nih iz chasom peretvorili na zhinochi mensh nebezpechni dlya novih moskovskih gospodariv Taka zh dolya spitkala j Krasnogirsku obitel Zhinochij monastir Pokrovska cerkva U 1786 roci pislya vihodu ryadu carskih ukaziv pro sekulyarizaciyu monastirskih zemel i skorochennya chisla monahiv Krasnogirskij monastir buv vivedenij zi shtatu monastiriv Ale vzhe v 1790 roci Ukazom Svyatijshogo Sinodu na jogo misce bulo perevedeno Kiyivskij Ioanno Bogoslovskij divichij monastir Z tih pir obitel isnuye yak zhinocha Pershoyu nastoyatelkoyu Krasnogirskogo monastirya bula igumenya Makrina 1789 1795 potim monastirem keruvali igumeni Stefanida Feodotiya Tavifa Varsonofiya Kleopatra Anatoliya I Anatoliya II Olimpiada Angelina i Nonna Igumenya Nonna zalishila po sobi osoblivu pam yat Dyakuyuchi yiyi visokim duhovnim yakostyam roki yiyi nastoyatelstva 1900 1917 rahuyutsya chasami najbilshogo rozkvitu obiteli Za chas yiyi kerivnictva kilkist poslushnic zrosla do 750 ti Pislya yiyi smerti i do jogo zakrittya radyanskoyu vladoyu monastirem keruvala igumenya Leonilla 1922 roku bilshoviki pograbuvali j zakrili Krasnogirskij monastir vignavshi ponad 700 chernic ta poslushnic Na teritoriyi obiteli roztashuvavsya invalidnij budinok a vsi svyatini buli peredani do Cherkaskogo miskogo muzeyu Viglyad monastirya Malyunok pochatku HH storichchya Ruyini Spaso Preobrazhenskogo soboru Radyanska doba Vidnovlennya monastirya zbiglosya z pochatkom vijni z nacistskoyu Nimechchinoyu u listopadi 1941 roku V obiteli todi bulo blizko pivtora desyatka chernic yaki zaroblyali sobi na prozhittya tim sho najmalisya na vazhku podennu robotu do selyan iz Bakayivki ta Antipivki Znachne popovnennya chernic vidbulosya na pochatku 60 h rokiv XX stolittya pid chas chergovoyi hvili gonin na cerkvu Z likvidovanih monastiriv sestri shodilisya v Krasnogirskij zakrivati yakij vlada ne stala Vidtodi inokini obiteli bezperervno zvershuyut tut svij chernechij podvig Pochinayuchi z 1941 roku monastirem keruvali igumeni Anatoliya 1941 1947 Filadelfa 1947 1961 Yevfaliya 1961 1962 Lidiya 1962 1968 Ilariya 1969 1989 Avgusta 1990 1996 Z sichnya 1997 do 1 zhovtnya 2019 roku nastoyatelkoyu Krasnogirskogo monastirya ye igumenya Agniya Minyajlo Z 8 grudnya 2019 roku nastoyatelkoyu Krasnogirskogo monastirya ye igumenya Arseniya Ostatochne vidrodzhennya monastirya pochalosya naprikinci perebudovi Nini tam postijno meshkaye 99 chernic i poslushnic ne rahuyuchi tih yaki prohodyat viprobuvalnij termin pered dovichnim poselennyam v obiteli U 2003 roci za klopotannyam arhiyepiskopa Cherkaskogo i Kanivskogo Sofroniya ta za pidtrimki meriyi Zolotonoshi monastiryu bula povernena zemlya sho nalezhala jomu do 1922 roku IkoniIkona Bozhoyi Materi Dubenska Pershu krasnogirsku ikonu Bogorodici chernec virizav na kori dereva Same tomu vona distala nazvu Korecka U podalshomu cej obraz buv rozpisanij farbami ta prikrashenij sribnoyu rizoyu Pislya rozorennya monastirya v 1922 roci cya ikona bula vtrachena Nezabarom na dubi z yavilasya insha ikona Bozhoyi Materi nazvana Dubenskoyu vid slova dub yaka yavila sebe chudotvornoyu j dosi ye golovnoyu svyatineyu Krasnogirskoyi obiteli piznishe obraz rozpisali farbami j prikrasili rizami Monastirski budniPidjom o 4 30 ranku Z 5 yi godini pochinayetsya spilna rankova molitva a pislya neyi liturgiya yaka trivaye z 8 yi do 10 yi godini Pislya cogo trapeza Dali posluh sebto kozhna chernicya jde vikonuvati tu robotu yaku yij doruchili Obid o 15 00 pislya yakogo znovu posluh do 18 19 yi godini Potim znovu spilna molitva do 21 00 Reshta chasu dozvillya j vidpochinok Chernici j poslushnici zabezpechuyut sami sebe vsim neobhidnim Voni obroblyayut gorodi blizko 3 ga polya ta 2 ga sinokosu viroshuyut ovochi zagotovlyayut sino doglyadayut koriv U gospodarstvi monastirya ye pasika Yisti m yaso sestram zaboronyaye monastirskij statut Na trapezu zaproshuyut usogo dvichi na den ale kozhnij yist tut stilki skilki bazhaye Trapeznu ne zachinyayut do piznogo vechora Bagato miryan shodnya prihodyat u monastir poyisti Neshodavno rajonna rada peredala monastiryu primishennya kolishnoyi shkoli internatu dlya rozumovo vidstalih ditej Teper monastir iz dopomogoyu miryan na misci starih avarijnih primishen buduye novi ta oblashtovuye teritoriyu dlya skita Div takozhSpisok murovanih hramiv u stili ukrayinskogo barokoDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pokrovskij Krasnogirskij zhinochij monastirSvyato Pokrovskij Krasnogirskij zhinochij monastir Kiyiv Tipografiya Kiyevo Pecherskoyi Lavri 2007 Via est Vita Zolotonoshinoyu 18 travnya 2010 u Wayback Machine Pomerla bagatolitnya nastoyatelka Krasnogirskogo monastirya UPC MP