Плесе цьке село в Україні у Фастівському районі Київської області Населення становить 3849 осіб село Плесецьке Герб Прап

50°13′16″ пн. ш. 30°06′31″ сх. д. / 50.22111° пн. ш. 30.10861° сх. д.Координати: 50°13′16″ пн. ш. 30°06′31″ сх. д. / 50.22111° пн. ш. 30.10861° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

172 м

Водойми

р. Плиська

Відстань до
обласного центру

35 км

Відстань до
районного центру

18 км

Місцева влада

Адреса ради

08622, с. Плесецьке, вул. Центральна, 57

Карта

Плесецьке

Плесецьке

Мапа

Плесецьке у Вікісховищі

Географія

Село розташоване в центральній частині Київської області, на південь від м. Київ; межує із смт Борова, Дзвінкове, Данилівка та смт Калинівка Фастівського району. Відстань від села до районного центру становить 18 км, від села до Києва — 35 км. Площа становить 10004 га.

Через село тече річка Плиська давніша назва Плеска або Плиска, права притока Унави. На захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Урочище Плиски».

Історія

Декомунізація

Згідно з законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-УІІІ, який був прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 2015 року, зміні назв підлягають топоніми (географічні назви та назви вулиць і підприємств населених пунктів України), що мають комуністичне походження. Рішенням Плесецької сільської ради від 18 грудня 2015 року за № 36-ІІІ-VII перейменовано 5 вулиць села:

Список перейменувань
вулицю Леніна на вулицю Центральну; вулицю Колгоспну на вулицю Вишневу; вулицю Енгельса на вулицю Соснову; вулицю Гайдара на вулицю Мальовнича; вулицю Фрунзе на вулицю І.Франка;

від Стародавніх часів до сучасності

Історія села Плесецьке налічує понад тисячу років, таким чином поселення є одним із найдавніших у Київській області. Назву отримало від річки Плески і виникнення Плесецького сягає часів Київської Русі, коли у 980-х роках князь Володимир будував по Ірпеню та Стугні укріплені лінії, пізніше знані як Змієві вали. Земляні насипи із дерев˙яним частоколом по верху прокладено від сучасного села Перевіз на річці Ірпінь через Плесецьке до сучасних сіл Скрипки та . Це давнє городище в селі зветься «Замковище» (також «Валова школа»). Плесецьке городище захищало Київську землю з південного заходу. Тодішня назва «Плесков» Плесківського князівства, заселеного войовничими саками, можливо під час князювання Олега Віщого. Подібними замками по сусідству були городища в сучасних Жорнівці (тодішня назва Жернов), Чорногородці (тодішня назва, можливо, Чернів), Великій Солтанівці (тодішня назва Солтанов). За часів монголо-татарської навали було ареною бойових дій, що підтверджується археологічними знахідками. В XVII ст. Плесецьке належало роду Аксаків. Універсалом гетьмана Б. Хмельницького від 11 січня 1651 село підпорядковувалось Києво-Братському монастирю, що було підтверджено царем Олексієм Михайловичем. В ході визвольної боротьби XVII століття село було спустошене.

Універсалом гетьмана І. Мазепи від 29 червня 1702 дозволялося утворення слободи та заселення території вихідцями з Правобережної України.

У XVIII столітті — осередок гайдамацького руху. 1768 року тут побував з гайдамаками Яків Довгошиєнко.

За монастирських часів у Плесецькому на місці давнішої була збудована нова церква Стрітення Господнього (закінчена 1784 р.). В 1786 р. на теренах Російської імперії відбулася секуляризація земельних володінь Православної Церкви, й село стало казенним маєтком.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Стрітення Господнього с. Плесецьке (приписні села с.с* Перевіз, Дзвінкове, Сподарець, Хлепча) XVIII ст. - Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київська губ.; Васильківських волості, пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/ples_001.xml

За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. село відносилося до Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київської губ.

Урочище Плиськи, пам'ятка природи ботанічна, лісове озеро

Станом на 1886 рік в селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 2930 осіб, налічувалось 536 дворів, існували православна церква, школа, 5 постоялих будинків та 5 лавок.

В дореволюційний час жителі села мали тісні зв'язки з революційними організаціями Києва та Петербурга.

В роки Другої світової війни на території села діяв партизанський загін імені Героя Радянського Союзу Грилюка. В селі знаходиться пам'ятник загиблому першому секретарю ЦК ЛКСМ України Я. Хоменку. Про бої за визволення села від нацистських окупантів свідчать пам'ятники та обеліски загиблим.

В 1950 р. в Плесецькому велися археологічні розкопки, що підтвердили давню історію цих теренів. Найдавніші знахідки, зафіксовані у Плесецькому і його околицях, сягають другої половини І тисячоліття н. е. Дуже багатою є давньоруська спадщина Плесецького, що складається з городищ, валів та численних знахідок. Існує думка, що фортифікаційний комплекс, розташований на заплаві р. Плиски, у давньоруські часи був пунктом оборонної лінії укріплень на р. Стугні.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році до села було переселено мешканців села Варовичі Поліський району Київської області.

Після отримання незалежності

Станом на 1 січня 2007 протяжність вулиць — 46 км. Село газифіковане. Працює загально-освітня школа 1-3 ступенів на 500 учнів, 8 приватних магазинів, медична амбулаторія, будинок культури, 2 бібліотеки, відновлює роботу плесецький гранітний кар'єр, є дитячий садок «Дюймовочка». Сільська футбольна команда «Плиска» — постійний учасник районних змагань та їх неодноразовий призер. Діє молодіжний та дитячий клуб «Світло», який проводить, крім регулярних зустрічей, для молоді, — екскурсії на велосипедах «Пізнаємо рідний край!», а для дітей літні табори з вивченням англійської мови.

Війна 2022 року

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

27 лютого 2022 року, після невдалих спроб у Василькові, десант почали висаджувати у Крушинці та Плесецькому.

При масованому ракетному обстрілі України 15 листопада 2022 року на цвинтарі Плесецького від уламків ракети загинула літня жінка.

Відомі люди

В селі народилася:

Буняк Тетяна Іванівна (1957) — чемпіонка Світу (веслування, академічна вісімка) 1978 року в Новій Зеландії, неодноразова чемпіонка СРСР з академічного веслування. Заслужений майстер спорту (1980). «Локомотив», Київ. Закінчила Київський державний інститут фізичної культури (1986). Срібна призерка Ігор XXII Олімпіади (1980) у складі вісімки, чемпіонка світу (1978, 1979), срібна призерка чемпіонату світу (1977).
Кулик (Фоя) Світлана Петрівна (1987 р.н.) — письменниця, член ЛМО "Багаття калинове", авторка книги "Подих".

Серед вихідців села є досвідчені спеціалісти з різних галузей науки і техніки, а саме:

— доктор медичних наук, професор Інституту радіології АМН України;
Різник П. Д. — інженер-конструктор заводу ім. Антонова;
Ковальчук В. С. — кандидат технічних наук, науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Патона;
Сперкач І. О. — доцент Політехнічного інституту, провідний конструктор будівництва металургійних заводів;
Куцоконь Н. К. — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України;
Куцоконь Ю. К. — кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України.

Цікавий факт

8 серпня 2011 р в селі Плесецьке Васильківського району Київської області експертами був вирощений соняшник заввишки 4 м 17 см.

Галерея

Фото села Плесецьке
Мешканці села у 1848 році. П'єр де ля Фліз. Костюми селян державних маєтностей Київської губернії.
Одна з хат села, 2016 рік
Ставок у Плесецькому на річці Плиска
Змійові вали біля села Плесецьке
Змійові вали біля села Плесецьке

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Публікації

Є. Чернецький. До історії плесецької старовини: давній рід Шиденків у XVIII—XIX ст. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2008. — 30 с., ген. табл.

Примітки

. Історичний Атлас України. Найдавніше минуле. — Київ: Видавництво «Мапа», 2010. — 300 с.-сс.157,225.
Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Кількість жертв масованого обстрілу РФ 15 листопада зросла до двох. Українська правда. 16 листопада 2022.

Посилання

Мапа Шуберта Ф. Ф. (аркуш 22-8) http://freemap.com.ua/maps/trexverstovki-novaya-redakciya/23-8.jpg

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плесецьке

Тема про село на Українському Генеалогічному Форумі

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Історичний Атлас України. Найдавніше минуле. — Київ: Видавництво «Мапа», 2010. — 300 с.-сс.157,225.

[2] Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с.

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Кількість жертв масованого обстрілу РФ 15 листопада зросла до двох. Українська правда. 16 листопада 2022.