Петро́ Пусте́льник (лат. Petrus Eremitus, фр. Pierre l'Ermite; 1053 — 8 липня 1115) — французький католицький провідник, пустельник, монах. Один із натхненників Першого хрестового походу. Народився в Ам'єні, Франція. Також — Петро Ам'єнський (фр. Pierre d’Amiens).
Петро Пустельник | |
---|---|
Народився | 1050[3][4][5] Ам'єн |
Помер | 8 липня 1115[1][2] Юї, Єпископство Льєж, Священна Римська імперія |
Країна | Франція |
Діяльність | проповідник, пресвітер, мандрівний брат |
Знання мов | французька |
Конфесія | католицька церква |
|
Перед 1096
Як свідчить Анна Комнін, він намагався здійснити паломництво в Єрусалим перед 1096, але меті завадили сельджуки, що піддали його катуванню. Джерела подають різну інформацію стосовно того, чи був він присутній на відомому Клермонському соборі 1095 року, але загальновизнано, що він згодом став одним з натхненників хрестового походу у Франції, і його особистий досвід допоміг йому розпалити вогонь Хрестових походів. Згодом він увійшов у історію як емоційний проповідник, значна частина джерел і істориків погоджуються, що тисячі селян жваво прийняли хрест завдяки йому. Однак, Джонатан Райлі Сміт припустив, що до війська хрестового походу селян або бідняків входили також добре озброєні вояки та лицарі. Ця частина походу відома як похід бідняків, термін, що в середньовіччі позначав жебраків під опікою Церкви.
Похід до Святої Землі
Більшості бідняків не вдалося здійснити настанови Католицької Церкви. Вони були не здатні це зробити, через феодалів, які обкладали їх податками і різними поборами на їх шляху і тому вони або помирали від голоду, або поверталися додому, або були продані у рабство слов'янськими баронами-грабіжниками з Балкан, поширюючи думку, що слов'янські барони з Балкан — підлі злодії. Петро долучився до групи Вальтера Голяка, що досягла Константинополя, який розміщував численних пілігримів навколо Константинополя, тим часом як він намагався домовитися з візантійським імператором щодо морської переправи. Імператору не вдалося забезпечити пілігримам адекватний провіант, тому дедалі більше бідняків вдавалося до грабунку імперських сховищ. Олексій I Комнін хвилювався через збільшення безладу і добре озброєної армії хрестоносців, що мала от-от прийти, тому швидко закінчив перемовини і переправив їх через Босфор на азійське узбережжя на початку серпня, з обіцянкою охороняти і допомагати до на шляху до кордону з ворогом. Він хотів, щоб похід бідняків почекав його розпоряджень, але попри його прагнення, жебраки вступили на територію турків. Турки почали грабунок і врешті-решт атакували беззбройний натовп. Петро повернувся у великому смутку до Константинополя, шукаючи допомоги імператора. Турки згодом почали переслідувати хрестоносців, що втікали до візантійської території, і в час відсутності Петра пілігрими потрапили в засаду і були порубані на шматки турками, які були більш численні і дисциплінованіші. Попри слова Петра про божественну охорону, більшість пілігримів було вбито мечами і стрілами турків чи було захоплено в полон. Дійшовши до Константинополя з малою кількістю вмираючих від голоду під час зими 1096–1097 р., учасники походу майже не мали надії на допомогу візантійців і тому чекали на прихід добре озброєної армії хрестоносців, сподіваючись з їх допомогою завершити паломництво.
Коли прибули князі, Петро приєднався до них і ввійшов до їхньої ради в травні 1097 р. і з невеликою кількістю послідовників, що залишилися, вони разом пройшли Малу Азію і дісталися Єрусалиму. Тимчасом як його «бідняки» ніколи не змогли відновити свою чисельність до турецької розправи, його ряди швидко поповнилися беззбройними, пораненими і збанкрутілими хрестоносцями. Проте, попри дві гарячі промови, він вже грав другорядну роль в подальшій історії першого хрестового походу, який в той час вже повністю базувався на військовій кампанії, яка мала ціль охороняти шляхи пілігримів і святі місця в Палестині. Він з'явився на початку 1098 р., з наміром вирватися від тягот облоги Антіохії, виставляючи себе як сказав Гвіберт Ножанський «падаючою зіркою». Однак, Гвіберт і інші джерела продовжували стверджувати, що Петро виголосив промову перед напівпомерлими від голоду хрестоносцями, що мотивувала їх вилазку з воріт Антіохії і їх наступну героїчну перемогу над переважною мусульманською армією, що тримала в облозі місто. Таким чином, запам'ятавши його заслуги, він у середині року був відправлений князями запросити , щоб все вирішити за допомогою дуелі, від якої емір згодом відмовився; в 1099 р. він з'являється як хранитель подаяння при облозі Арки і як лідер благаючої процесії навколо стін Єрусалима, що передувала чудесній перемозі хрестоносців в битві при Аскалоні в серпні. В кінці року він вирушив до Латакії і відплив звідти на Захід. З цього часу він зникає, але Альберт Аахенський відзначив, що він помер в сані настоятеля Храму Гробу Господнього який він заснував у Франції.
Роль в натхненні Першого хрестового походу
Хоча пізніше католицькі історики і сучасні вчені не погоджувалися з ними, Роджер Вендовер і Мет'ю Періс писали, що Петро Пустинник був спрважнім автором і організатором Першого хрестового походу. Було розказано, що під час раннього візиту до Єрусалима до 1096 р., Ісус з'явився перед ним в Храмі Гробу Господнього і сказав йому надихнути хрестовий похід. Ця історія також з'являється на сторінках Вільгельма Тірського, що означає, що навіть через кілька поколінь після хрестового походу нащадки хрестоносців вірили, що Петро справжній організатор. Походження такої легенди є предметом певної цікавості. Генріх фон Сибель в своїй «Історії Першого хрестового походу» (нім.Geschichte des ersten Kreuzzuges) вважає, що в таборі бідняків почалася певна ідолізація Петра паралельно звичайному прославленню Готфріда Бульйонського лотарингцями. З цієї точки зору Петро став натхненником, а Готфрід засновником Єрусалимського королівства. Ця версія долі Петра також давня, як і , поема, яку присвятив Петру і його послідовникам у 1130 р., яка тепер є частиною так званого Хрестоносного циклу . Ця версія також з'являється на сторінках написаних десь в 1130 р., і у Вільгельма Тірського, який прийняв версію Альберта. Історія Петра викладена Анною Комнін і в Альбертом Аахенським.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/p/pedro_el_ermitano.htm
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела
- Bréhier, Louis. Peter the Hermit // The Catholic Encyclopedia. Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911.
Посилання
- Петро Пустельник // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 99-100.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петро Пустельник
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Puste lnik lat Petrus Eremitus fr Pierre l Ermite 1053 8 lipnya 1115 francuzkij katolickij providnik pustelnik monah Odin iz nathnennikiv Pershogo hrestovogo pohodu Narodivsya v Am yeni Franciya Takozh Petro Am yenskij fr Pierre d Amiens Petro PustelnikNarodivsya1050 3 4 5 Am yenPomer8 lipnya 1115 1115 07 08 1 2 Yuyi Yepiskopstvo Lyezh Svyashenna Rimska imperiyaKrayina FranciyaDiyalnistpropovidnik presviter mandrivnij bratZnannya movfrancuzkaKonfesiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiPered 1096Yak svidchit Anna Komnin vin namagavsya zdijsniti palomnictvo v Yerusalim pered 1096 ale meti zavadili seldzhuki sho piddali jogo katuvannyu Dzherela podayut riznu informaciyu stosovno togo chi buv vin prisutnij na vidomomu Klermonskomu sobori 1095 roku ale zagalnoviznano sho vin zgodom stav odnim z nathnennikiv hrestovogo pohodu u Franciyi i jogo osobistij dosvid dopomig jomu rozpaliti vogon Hrestovih pohodiv Zgodom vin uvijshov u istoriyu yak emocijnij propovidnik znachna chastina dzherel i istorikiv pogodzhuyutsya sho tisyachi selyan zhvavo prijnyali hrest zavdyaki jomu Odnak Dzhonatan Rajli Smit pripustiv sho do vijska hrestovogo pohodu selyan abo bidnyakiv vhodili takozh dobre ozbroyeni voyaki ta licari Cya chastina pohodu vidoma yak pohid bidnyakiv termin sho v serednovichchi poznachav zhebrakiv pid opikoyu Cerkvi Pohid do Svyatoyi ZemliBilshosti bidnyakiv ne vdalosya zdijsniti nastanovi Katolickoyi Cerkvi Voni buli ne zdatni ce zrobiti cherez feodaliv yaki obkladali yih podatkami i riznimi poborami na yih shlyahu i tomu voni abo pomirali vid golodu abo povertalisya dodomu abo buli prodani u rabstvo slov yanskimi baronami grabizhnikami z Balkan poshiryuyuchi dumku sho slov yanski baroni z Balkan pidli zlodiyi Petro doluchivsya do grupi Valtera Golyaka sho dosyagla Konstantinopolya yakij rozmishuvav chislennih piligrimiv navkolo Konstantinopolya tim chasom yak vin namagavsya domovitisya z vizantijskim imperatorom shodo morskoyi perepravi Imperatoru ne vdalosya zabezpechiti piligrimam adekvatnij proviant tomu dedali bilshe bidnyakiv vdavalosya do grabunku imperskih shovish Oleksij I Komnin hvilyuvavsya cherez zbilshennya bezladu i dobre ozbroyenoyi armiyi hrestonosciv sho mala ot ot prijti tomu shvidko zakinchiv peremovini i perepraviv yih cherez Bosfor na azijske uzberezhzhya na pochatku serpnya z obicyankoyu ohoronyati i dopomagati do na shlyahu do kordonu z vorogom Vin hotiv shob pohid bidnyakiv pochekav jogo rozporyadzhen ale popri jogo pragnennya zhebraki vstupili na teritoriyu turkiv Turki pochali grabunok i vreshti resht atakuvali bezzbrojnij natovp Petro povernuvsya u velikomu smutku do Konstantinopolya shukayuchi dopomogi imperatora Turki zgodom pochali peresliduvati hrestonosciv sho vtikali do vizantijskoyi teritoriyi i v chas vidsutnosti Petra piligrimi potrapili v zasadu i buli porubani na shmatki turkami yaki buli bilsh chislenni i disciplinovanishi Popri slova Petra pro bozhestvennu ohoronu bilshist piligrimiv bulo vbito mechami i strilami turkiv chi bulo zahopleno v polon Dijshovshi do Konstantinopolya z maloyu kilkistyu vmirayuchih vid golodu pid chas zimi 1096 1097 r uchasniki pohodu majzhe ne mali nadiyi na dopomogu vizantijciv i tomu chekali na prihid dobre ozbroyenoyi armiyi hrestonosciv spodivayuchis z yih dopomogoyu zavershiti palomnictvo Koli pribuli knyazi Petro priyednavsya do nih i vvijshov do yihnoyi radi v travni 1097 r i z nevelikoyu kilkistyu poslidovnikiv sho zalishilisya voni razom projshli Malu Aziyu i distalisya Yerusalimu Timchasom yak jogo bidnyaki nikoli ne zmogli vidnoviti svoyu chiselnist do tureckoyi rozpravi jogo ryadi shvidko popovnilisya bezzbrojnimi poranenimi i zbankrutilimi hrestonoscyami Prote popri dvi garyachi promovi vin vzhe grav drugoryadnu rol v podalshij istoriyi pershogo hrestovogo pohodu yakij v toj chas vzhe povnistyu bazuvavsya na vijskovij kampaniyi yaka mala cil ohoronyati shlyahi piligrimiv i svyati miscya vPalestini Vin z yavivsya na pochatku 1098 r z namirom virvatisya vid tyagot oblogi Antiohiyi vistavlyayuchi sebe yak skazav Gvibert Nozhanskij padayuchoyu zirkoyu Odnak Gvibert i inshi dzherela prodovzhuvali stverdzhuvati sho Petro vigolosiv promovu pered napivpomerlimi vid golodu hrestonoscyami sho motivuvala yih vilazku z vorit Antiohiyi i yih nastupnu geroyichnu peremogu nad perevazhnoyu musulmanskoyu armiyeyu sho trimala v oblozi misto Takim chinom zapam yatavshi jogo zaslugi vin u seredini roku buv vidpravlenij knyazyami zaprositi shob vse virishiti za dopomogoyu dueli vid yakoyi emir zgodom vidmovivsya v 1099 r vin z yavlyayetsya yak hranitel podayannya pri oblozi Arki i yak lider blagayuchoyi procesiyi navkolo stin Yerusalima sho pereduvala chudesnij peremozi hrestonosciv v bitvi pri Askaloni v serpni V kinci roku vin virushiv do Latakiyi i vidpliv zvidti na Zahid Z cogo chasu vin znikaye ale Albert Aahenskij vidznachiv sho vin pomer v sani nastoyatelya Hramu Grobu Gospodnogo yakij vin zasnuvav u Franciyi Rol v nathnenni Pershogo hrestovogo pohoduHocha piznishe katolicki istoriki i suchasni vcheni ne pogodzhuvalisya z nimi Rodzher Vendover i Met yu Peris pisali sho Petro Pustinnik buv sprvazhnim avtorom i organizatorom Pershogo hrestovogo pohodu Bulo rozkazano sho pid chas rannogo vizitu do Yerusalima do 1096 r Isus z yavivsya pered nim v Hrami Grobu Gospodnogo i skazav jomu nadihnuti hrestovij pohid Cya istoriya takozh z yavlyayetsya na storinkah Vilgelma Tirskogo sho oznachaye sho navit cherez kilka pokolin pislya hrestovogo pohodu nashadki hrestonosciv virili sho Petro spravzhnij organizator Pohodzhennya takoyi legendi ye predmetom pevnoyi cikavosti Genrih fon Sibel v svoyij Istoriyi Pershogo hrestovogo pohodu nim Geschichte des ersten Kreuzzuges vvazhaye sho v tabori bidnyakiv pochalasya pevna idolizaciya Petra paralelno zvichajnomu proslavlennyu Gotfrida Buljonskogo lotaringcyami Z ciyeyi tochki zoru Petro stav nathnennikom a Gotfrid zasnovnikom Yerusalimskogo korolivstva Cya versiya doli Petra takozh davnya yak i poema yaku prisvyativ Petru i jogo poslidovnikam u 1130 r yaka teper ye chastinoyu tak zvanogo Hrestonosnogo ciklu Cya versiya takozh z yavlyayetsya na storinkah napisanih des v 1130 r i u Vilgelma Tirskogo yakij prijnyav versiyu Alberta Istoriya Petra vikladena Annoyu Komnin i v Albertom Aahenskim PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Sapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786 https www biografiasyvidas com biografia p pedro el ermitano htm Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaBrehier Louis Peter the Hermit The Catholic Encyclopedia Vol 11 New York Robert Appleton Company 1911 PosilannyaPetro Pustelnik Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 99 100 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Petro Pustelnik