Перифра́з, перифраза (від дав.-гр. περίφρασις — «описовий вираз, іносказання»: περί «навколо, біля», φράσις «вислів») — у стилістиці й поетиці троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох.
Перифрази привернули до себе увагу ще в античні часи і стали об'єктом вивчення в античних теоріях стилю. Так, перифраз як неоднослівну метафору виокремив ще Арістотель у «Риториці». Серед засобів, які слугують для збільшення обсягу промови, він назвав також вживання «означення поняття замість імені, яке позначає поняття» (круг — пласка поверхня, обмежена колом), тобто виділив логічні перифрастичні найменування.
Перша згадка про перифраз у вітчизняній літературі знайдена в статті Георгія Хуровського «Про образи» вміщеній у «Ізборнику Святослава» (1073), у якій перифрастичні одиниці названо «округлословієм» (калька з грецької мови).
У XVIII ст. Митрофан Довгалевський у поетиці «» визначив перифраз як таке явище: «коли те, що можна сказати одним або кількома словами, пояснюється багатьма. Як наприклад, про оратора (кажуть), що він — слухач Туллієвого красномовства, про Христа, що він — агнець божий. Перифраза інакше називається ще описом і широким словесним поясненням». На думку автора, у перифрастичному найменуванні «немає ніякого натяку на красу та високий стиль».
Проблема термінологічного визначення явища перифраз
Явище перифраза має досить довгу історію. Однак природа і сутність цього явища досі не з'ясовані, а визначення перифраза не є чітким і однозначним. Полісемія терміна пов'язана з його широким використанням у різних сферах наукового знання (літературознавство, логіка, стилістика, риторика, соціолінгвістика, морфологія, музика), що дає змогу розглядати перифрази не лише в рамках лінгвістичного аналізу, тобто цей термін не має чіткої і єдиної предметної віднесеності.
Протягом довгого часу зміст поняття перифраз зазнавав значних змін. Початкове розуміння його як неоднослівної метафори чи опису поступово розширилося до явищз, що об'єднає в собі одиниці різного рівня(однослівні метафори і епітети, словосполучення й описові звороти, фразеологізми, речення й навіть більш складні структури). В «» подано кілька визначень перифраза:
"Перифраза, парафраза, парафраз (гр. описовий зворот, вислів):
1. У словотворенні — еквівалентне слову аналітичне висловлювання, що служить для встановлення семантики похідного слова: вихователь — той, що виховує; визволитель — той, що визволяє; гнобитель — той, що гнобить.
2. У стилістиці — слова, усталені словосполучення (зрідка -речення), що є образно-переносними, описовими найменуваннями предметів, явищ, істот, осіб тощо; один із видів тропів: «чорне золото» — вугілля, «корабель пустині» — верблюд, «Лесин край» — Волинь, «другий хліб» — картопля.
Спробу дати визначення перифраза у семантичному аспекті зробили автори «»: «Перифраз — описовий зворот мови, збо стилістична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу, шляхом підкреслення якоїсь особливості, якості, істотних у певному контексті чи ситуації».
Сучасна інтерпретація терміна перифраз
У роботах мовознавців, присвячених дослідженню перифрастичних найменувань, подано визначення перифраза як «нарізнооформленого словесного блока із лексичним значенням…», «семантично неподільного словосполучення (рідше речення), що утворилося в процесі мови, щоб описово назвати предмети чи ознаки дії й одночасно вказати на їхні відмітні властивості»; «формально — семантичної одиниці мовлення, що має форму метафоризованого сполучення слів, яке, виділяючи одну чи кілька характерних рис предмета, ознаки, дії, служить засобом їх образно описової характеристики і виступає контекстуальним синонімом до слова, яке є основним їх наменуванням»; «мовного звороту, який вживається замість звичайної назви певного об'єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних ознак»; «заміни прямого найменування предмета непрямим його означенням, поданим у формі описового словесного звороту, що вказує на предмет, виділяючи побічні ознаки» та ін.
Тож сучасна інтерпретація терміна перифраз(а) дуже широка. Ним номінують три принципово відмінні речі: прийом описового називання (кваліфікуючи цей прийом як троп або фігуру), засіб, за допомогою якого здійснюються цей процес, наслідок називання — складену мовну одиницю, що має лексичне значення. Дослідники наголошують на зв'язку перифрази з іншими тропами: «Бувши особливим видом тропа, суттєвими ознаками якого є описовість та інакомовлення, поєднані з конотативним компонентом, в основі якого лежить перенесення значення, перифраза може виникати на базі інших тропів: метафори („зелені погляди“ — молоді); метонімії („вусатий вождь“ — Сталін); синекдохи („коридори влади“ — уряд). Зазначені тропи в такому випадку використовуються як інструмент, як необхідна складова частини більш широкої стилістичної фігури — перифрази, яка, на відміну від них, завжди має однослівний еквівалент».
О. Галич висловлює думку, що перифраза — це «заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, цим у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи його побічні ознаки». Є. Регужевський підкреслює, що більшість перифраз виникає на метафоричному ґрунті. Проте не слід плутати метафору із перифразом. Дослідник зазначає: «Метафори — це явище поетики художнього твору, а перифрази — специфічне явище лексико-фразеологічної системи мови».
Із думкою про виникнення перифразів на ґрунті метафоризації не погоджується О. Копусь. Дослідниця визначає семантичне ядро перифраза як тотожність і вважає, що вони утворюються внаслідок активного розумового процесу, який вона називає ідентифікацією.
Класифікація перифразів
Класифікація перифраз зводиться, як правило, до виділення тематичних груп. Спроби семантичної, структурно-семантичної (граматичної) класифікації перифрастичних поєднань суперечливі і непослідовні.
Немає визначеності в кваліфікації типів системних відношень в сфері перифраз; вважаються найбільш поширеними відношення синонімії, щодо характеру яких також немає єдності поглядів.
При тому, що перифраза визнається однією з мовних універсалій, лінгвістична сутність перифрази малодосліджена, тому немає ясності ні в приналежності перифрастичних поєднань до певного мовного рівня, ні в приналежності перифрази як об'єкта дослідження до певної галузі мовознавства, що посилюється змішанням одиниць лексичного, фразеологічного, синтаксичного рівнів у понятті перифрастичного обороту. Все це зумовлює складнощі у класифікації перифрастичних найменувань.
A. Греймас і Ж. Курте поділяють перифрази на: субстантивні (пряма відповідність денотативній назві) та непрямі / частково конотативні (знімають свою неоднозначність шляхом референції до контексту).
Г. З. Розанова розмежовує стилістичний та логічний перифраз. Стилістичний троп має на меті виділення конкретної ознаки денотата і «обігрування» його описовим шляхом (метафоричний, метонімічний перифраз). Нестилістичний (логічний) перифраз — це максимально наближена до денотату пояснювальна трансформація. Г. П. Євсєєва диференціює перифрази за тематичним аспектом використання: історичних країн / осіб / міст, географічних понять, професій і видів діяльності, установ / організацій, абстрактних понять, політичних явищ, військової справи, медицини, релігії, культури і мистецтва, спорту, понять соціального зла, конкретних машин і механізмів, тварин / рослин, корисних копалин, хімічних речовин / мінералів.
Перифрази за формальною будовою можуть відповідати слову, словосполученню або реченню.
За способами творення: метафоричні та метонімічні. Критерієм поділу є використання одного або декількох слів, складових перифраза, в переносному значенні. Порівняйте такі сталі перифрази — «канцелярський щур» (чиновник) і «трудівник моря» (рибалка), — можна побачити, що лише перший з них належить до метафоричних, бо слово «щур» використовується в переносному значенні, а в другому прикладі — іменники використовуються у своїх основних значеннях.
За частотністю вживання перифрази поділяють на: індивідуально — авторські і загальномовні, що ввійшли до лексикону, такі, наприклад, як «слабка стать», «брати наші менші», «люди в білих халатах», «третій Рим». У ряді випадків можна простежити літературні коріння індивідуально — авторських перифразів.
За наявністю або відсутністю в тексті слова, що перифразовується поділяють на: залежні та самостійні. Так, в творчості О. Гончара можемо знайти такі перифрази: велике болото, що пояснюється основним словом «Каховське море»; білосніжне царство — Гімалаї; маленьке сузір'я людей в галактиці людства — планета Земля. Найчастіше залежний перифраз вимагає обов'язкового розкриття: заголовок статті «Український режисер відповів на критику на свою адресу» не дає розуміння, про кого саме йдеться — для цього потрібно розшифровка перифраза в тексті. Самостійні перифрази, які не мають подібних пояснень, вимагають від читача або слухача інтелектуальних зусиль і певного кругозору. Наприклад, використаний у вірші Г. Р. Державіна «Мой истукан» перифраз «мистецтво Праксителя» може бути правильно зрозумілий лише в тому випадку, якщо читач знає, що Праксітель був давньогрецьким скульптором, таким чином, автор має на увазі скульптуру, мистецтво ліплення.
Використання перифразів
Перифрази в літературній мові служать засобом художньої виразності. Найбільш вживаними вони були в XVIII — початку XIX ст., Коли прості слова вважалися — непоетичними. Так, численні перифрази використовує в своїх віршах М. В. Ломоносов: «прекрасное светило» (Сонце), «гремящие перуны» (блискавка), «тезоименны Дед и Внук» (Іван III и Іван IV) та ін. Перифрази в «Щоденниках» О. Гончара виконують експресивну функцію, причому вони можуть містити як позитивну: «генії світла» — Платон, Гете, Бах, так і негативну експресію. «Кривавий сталінський гауляйтер», «кат» — Постишев; «жалюгідна патолоч», трусії" — редактори центральних газет.
У афективній мові (ораторська, розмовна) перифраз служить для посилення впливу висловлювання на адресата: «досить язиком молоти!» (говорити), «подивіться, що стверджують брехливі писаки» (журналісти).
Як у художньому, так і в діловому стилі перифрази дозволяють уникнути повторень. Наприклад, в тексті наукової рецензії: «Робота І. Іванова залишає гарне враження. Молодий учений зумів показати… Автор роботи стверджує…».
Оскільки перифраз, як правило, концентруються на якійсь одній ознаці, вони можуть виконувати аксіологічну функцію. Так, в журнальній статті (медійний стиль) про тварин слово лев може бути замінено нейтральним перифразом («представник сімейства котячих»), негативним («безжалісний африканський хижак») або позитивним («володар савани», «цар звірів», «величний звір»). Таким чином, перифрази можуть нести як меліоративну (позитивно — оцінну), так і пейоративну (негативно-оцінну) функції. Ця властивість перифразів активно застосовується в публіцистиці, суспільно — політичних промовах.
В офіційно-ділового мовлення перифрази можуть вживатися для того, щоб уникнути прямого найменування об'єкта, події або надати йому нейтральний характер: «поліція усунула заворушення», «за заявою вжито відповідних заходів».
Крім того, перифрази можуть виступати в ролі евфемізму: «виставити себе в найгіршому світлі» (зганьбитися), «обійтися допомогою носової хустинки» (висякатися) або ж дисфемізмів: «набити черево» (поїсти), «махати мордою» (відмовлятися).
Примітки
- Аристотель. Риторика // Аристотель. Поэтика. Риторика. О душе. М.: Мир книг, 2007. — С. 136—228.
- Довгалевський М. Сад поетичний. — К.: Мистецтво, 1973. — С. 319—320.
- Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В. Н. Ярцевой. — М.: Советская єнциклопедия, 1990. — С. 371
- Fuchs C. Paraphrase et théory du langage. Paris, 1980.
- Кобилянський І. Ю. Перифраза як засіб емоційно-образного висловлення думки // УМЛШ — 1986. — № 1. — С. 51—55
- Кожин A. Н. Перифрастические построения в языке современной епохи // Русский язык в школе.
- Орлова В. И. Субстантивные перефразы в современном русском языке // Русский язык в школе. — 1982. № 3. — С. 81—84.
- Регушевський Є. С Перифраз в українській мові // УМЛШ — 1984. — № 4. — С. 41—42
- Дацишин Х. Антропоморфна метафора в сучасному українському політич-ному дискурсі (нa матеріалі мас-медія) / Х. Дацишин // Українська періодика: історія і сучасність: доп. тa повід. 7-ї Всеукр. наук.-теор. конф., 17—18 трав. 2002 р., Львів. — Л., 2002. — С. 501—504.
- Галич О. A. Теорія літератури: підруч. / О. A. Галич, В. М. Назарець, Є. М. Васильєв; за наук. ред. О. A. Галича. — К.: Либідь, 2001. — 488 с.
- Регушевський Є. С. Перифрази в українській мові / Є. С. Регушевський // Українська мова і література в школі. — 1984. — № 4.— С. 41—42.
- Копусь О. Проблема визначення статусу перифраза у мовознавстві (нa матеріалі роману «Собор» О. Гончара) / О. Копусь // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць / за заг. ред. проф. Л. A. Лисиченка. — Харків: ХДПУ, 2001. — Вип. 7. — С. 51—55.
- Греймас A. Ж., Курте Ж. Семиотика, Обьяснительный словарь теории языка / Сост., вступ. Ст. и общ. ред. Ю. С. Степанова — 1983. — С. 483—550.
- Розанова Г. З. Перифраз и его функционирование в прессе ГДР и ФРГ: авто-реферат, дисс. Канд. Филол. Наук: 10.02.04. / Г. З/ Розанова. — Москва, 1973. — 26
- Євсєєва Г. П. Перифрази в мові сучасних газет: автореферат. Ди. Канд. Філол. Наук: 10.02.01. / Г. П. Євсєєва. — Дну, 2002. — 20 с.
- М. В. Окс. Перифраз: между синонимией и плеоназмом — Известия Южного федерального университета. Филологические науки, № 3 (2012)
- Голуб И. Б. Стилистика русского языка: Учеб. пособие Москва: Рольф; Айрис-пресс, 1997
- Л. И. Богданова. Стилистика русского языка и культура речи. Лексикология для речевых действий — М.: Флинта: Наука, 2011
Посилання
- Перифраза // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1341. — 1000 екз.
- Перифраз, або Перифраза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 203.
- Перифраз(а) // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 407. — 634 с.
- Перифраза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 388. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Parafraz Perifra z perifraza vid dav gr perifrasis opisovij viraz inoskazannya peri navkolo bilya frasis visliv u stilistici j poetici trop sho opisovo virazhaye odne ponyattya za dopomogoyu dekilkoh Perifrazi privernuli do sebe uvagu she v antichni chasi i stali ob yektom vivchennya v antichnih teoriyah stilyu Tak perifraz yak neodnoslivnu metaforu viokremiv she Aristotel u Ritorici Sered zasobiv yaki sluguyut dlya zbilshennya obsyagu promovi vin nazvav takozh vzhivannya oznachennya ponyattya zamist imeni yake poznachaye ponyattya krug plaska poverhnya obmezhena kolom tobto vidiliv logichni perifrastichni najmenuvannya Persha zgadka pro perifraz u vitchiznyanij literaturi znajdena v statti Georgiya Hurovskogo Pro obrazi vmishenij u Izborniku Svyatoslava 1073 u yakij perifrastichni odinici nazvano okruglosloviyem kalka z greckoyi movi U XVIII st Mitrofan Dovgalevskij u poetici viznachiv perifraz yak take yavishe koli te sho mozhna skazati odnim abo kilkoma slovami poyasnyuyetsya bagatma Yak napriklad pro oratora kazhut sho vin sluhach Tulliyevogo krasnomovstva pro Hrista sho vin agnec bozhij Perifraza inakshe nazivayetsya she opisom i shirokim slovesnim poyasnennyam Na dumku avtora u perifrastichnomu najmenuvanni nemaye niyakogo natyaku na krasu ta visokij stil Problema terminologichnogo viznachennya yavisha perifrazYavishe perifraza maye dosit dovgu istoriyu Odnak priroda i sutnist cogo yavisha dosi ne z yasovani a viznachennya perifraza ne ye chitkim i odnoznachnim Polisemiya termina pov yazana z jogo shirokim vikoristannyam u riznih sferah naukovogo znannya literaturoznavstvo logika stilistika ritorika sociolingvistika morfologiya muzika sho daye zmogu rozglyadati perifrazi ne lishe v ramkah lingvistichnogo analizu tobto cej termin ne maye chitkoyi i yedinoyi predmetnoyi vidnesenosti Protyagom dovgogo chasu zmist ponyattya perifraz zaznavav znachnih zmin Pochatkove rozuminnya jogo yak neodnoslivnoyi metafori chi opisu postupovo rozshirilosya do yavishz sho ob yednaye v sobi odinici riznogo rivnya odnoslivni metafori i epiteti slovospoluchennya j opisovi zvoroti frazeologizmi rechennya j navit bilsh skladni strukturi V podano kilka viznachen perifraza Perifraza parafraza parafraz gr opisovij zvorot visliv 1 U slovotvorenni ekvivalentne slovu analitichne vislovlyuvannya sho sluzhit dlya vstanovlennya semantiki pohidnogo slova vihovatel toj sho vihovuye vizvolitel toj sho vizvolyaye gnobitel toj sho gnobit 2 U stilistici slova ustaleni slovospoluchennya zridka rechennya sho ye obrazno perenosnimi opisovimi najmenuvannyami predmetiv yavish istot osib tosho odin iz vidiv tropiv chorne zoloto vugillya korabel pustini verblyud Lesin kraj Volin drugij hlib kartoplya Sprobu dati viznachennya perifraza u semantichnomu aspekti zrobili avtori Perifraz opisovij zvorot movi zbo stilistichna figura trop za dopomogoyu yakogo peredayetsya zmist inshogo slova chi virazu shlyahom pidkreslennya yakoyis osoblivosti yakosti istotnih u pevnomu konteksti chi situaciyi Suchasna interpretaciya termina perifrazU robotah movoznavciv prisvyachenih doslidzhennyu perifrastichnih najmenuvan podano viznachennya perifraza yak nariznooformlenogo slovesnogo bloka iz leksichnim znachennyam semantichno nepodilnogo slovospoluchennya ridshe rechennya sho utvorilosya v procesi movi shob opisovo nazvati predmeti chi oznaki diyi j odnochasno vkazati na yihni vidmitni vlastivosti formalno semantichnoyi odinici movlennya sho maye formu metaforizovanogo spoluchennya sliv yake vidilyayuchi odnu chi kilka harakternih ris predmeta oznaki diyi sluzhit zasobom yih obrazno opisovoyi harakteristiki i vistupaye kontekstualnim sinonimom do slova yake ye osnovnim yih namenuvannyam movnogo zvorotu yakij vzhivayetsya zamist zvichajnoyi nazvi pevnogo ob yekta i polyagaye v riznih formah opisu jogo istotnih i harakternih oznak zamini pryamogo najmenuvannya predmeta nepryamim jogo oznachennyam podanim u formi opisovogo slovesnogo zvorotu sho vkazuye na predmet vidilyayuchi pobichni oznaki ta in Tozh suchasna interpretaciya termina perifraz a duzhe shiroka Nim nominuyut tri principovo vidminni rechi prijom opisovogo nazivannya kvalifikuyuchi cej prijom yak trop abo figuru zasib za dopomogoyu yakogo zdijsnyuyutsya cej proces naslidok nazivannya skladenu movnu odinicyu sho maye leksichne znachennya Doslidniki nagoloshuyut na zv yazku perifrazi z inshimi tropami Buvshi osoblivim vidom tropa suttyevimi oznakami yakogo ye opisovist ta inakomovlennya poyednani z konotativnim komponentom v osnovi yakogo lezhit perenesennya znachennya perifraza mozhe vinikati na bazi inshih tropiv metafori zeleni poglyadi molodi metonimiyi vusatij vozhd Stalin sinekdohi koridori vladi uryad Zaznacheni tropi v takomu vipadku vikoristovuyutsya yak instrument yak neobhidna skladova chastini bilsh shirokoyi stilistichnoyi figuri perifrazi yaka na vidminu vid nih zavzhdi maye odnoslivnij ekvivalent O Galich vislovlyuye dumku sho perifraza ce zamina pryamogo najmenuvannya predmeta nepryamim jogo oznachennyam cim u formi opisovogo slovesnogo zvorota sho vkazuye na predmet vidilyayuchi jogo pobichni oznaki Ye Reguzhevskij pidkreslyuye sho bilshist perifraz vinikaye na metaforichnomu grunti Prote ne slid plutati metaforu iz perifrazom Doslidnik zaznachaye Metafori ce yavishe poetiki hudozhnogo tvoru a perifrazi specifichne yavishe leksiko frazeologichnoyi sistemi movi Iz dumkoyu pro viniknennya perifraziv na grunti metaforizaciyi ne pogodzhuyetsya O Kopus Doslidnicya viznachaye semantichne yadro perifraza yak totozhnist i vvazhaye sho voni utvoryuyutsya vnaslidok aktivnogo rozumovogo procesu yakij vona nazivaye identifikaciyeyu Klasifikaciya perifrazivKlasifikaciya perifraz zvoditsya yak pravilo do vidilennya tematichnih grup Sprobi semantichnoyi strukturno semantichnoyi gramatichnoyi klasifikaciyi perifrastichnih poyednan superechlivi i neposlidovni Nemaye viznachenosti v kvalifikaciyi tipiv sistemnih vidnoshen v sferi perifraz vvazhayutsya najbilsh poshirenimi vidnoshennya sinonimiyi shodo harakteru yakih takozh nemaye yednosti poglyadiv Pri tomu sho perifraza viznayetsya odniyeyu z movnih universalij lingvistichna sutnist perifrazi malodoslidzhena tomu nemaye yasnosti ni v prinalezhnosti perifrastichnih poyednan do pevnogo movnogo rivnya ni v prinalezhnosti perifrazi yak ob yekta doslidzhennya do pevnoyi galuzi movoznavstva sho posilyuyetsya zmishannyam odinic leksichnogo frazeologichnogo sintaksichnogo rivniv u ponyatti perifrastichnogo oborotu Vse ce zumovlyuye skladnoshi u klasifikaciyi perifrastichnih najmenuvan A Grejmas i Zh Kurte podilyayut perifrazi na substantivni pryama vidpovidnist denotativnij nazvi ta nepryami chastkovo konotativni znimayut svoyu neodnoznachnist shlyahom referenciyi do kontekstu G Z Rozanova rozmezhovuye stilistichnij ta logichnij perifraz Stilistichnij trop maye na meti vidilennya konkretnoyi oznaki denotata i obigruvannya jogo opisovim shlyahom metaforichnij metonimichnij perifraz Nestilistichnij logichnij perifraz ce maksimalno nablizhena do denotatu poyasnyuvalna transformaciya G P Yevsyeyeva diferenciyuye perifrazi za tematichnim aspektom vikoristannya istorichnih krayin osib mist geografichnih ponyat profesij i vidiv diyalnosti ustanov organizacij abstraktnih ponyat politichnih yavish vijskovoyi spravi medicini religiyi kulturi i mistectva sportu ponyat socialnogo zla konkretnih mashin i mehanizmiv tvarin roslin korisnih kopalin himichnih rechovin mineraliv Perifrazi za formalnoyu budovoyu mozhut vidpovidati slovu slovospoluchennyu abo rechennyu Za sposobami tvorennya metaforichni ta metonimichni Kriteriyem podilu ye vikoristannya odnogo abo dekilkoh sliv skladovih perifraza v perenosnomu znachenni Porivnyajte taki stali perifrazi kancelyarskij shur chinovnik i trudivnik morya ribalka mozhna pobachiti sho lishe pershij z nih nalezhit do metaforichnih bo slovo shur vikoristovuyetsya v perenosnomu znachenni a v drugomu prikladi imenniki vikoristovuyutsya u svoyih osnovnih znachennyah Za chastotnistyu vzhivannya perifrazi podilyayut na individualno avtorski i zagalnomovni sho vvijshli do leksikonu taki napriklad yak slabka stat brati nashi menshi lyudi v bilih halatah tretij Rim U ryadi vipadkiv mozhna prostezhiti literaturni korinnya individualno avtorskih perifraziv Za nayavnistyu abo vidsutnistyu v teksti slova sho perifrazovuyetsya podilyayut na zalezhni ta samostijni Tak v tvorchosti O Gonchara mozhemo znajti taki perifrazi velike boloto sho poyasnyuyetsya osnovnim slovom Kahovske more bilosnizhne carstvo Gimalayi malenke suzir ya lyudej v galaktici lyudstva planeta Zemlya Najchastishe zalezhnij perifraz vimagaye obov yazkovogo rozkrittya zagolovok statti Ukrayinskij rezhiser vidpoviv na kritiku na svoyu adresu ne daye rozuminnya pro kogo same jdetsya dlya cogo potribno rozshifrovka perifraza v teksti Samostijni perifrazi yaki ne mayut podibnih poyasnen vimagayut vid chitacha abo sluhacha intelektualnih zusil i pevnogo krugozoru Napriklad vikoristanij u virshi G R Derzhavina Moj istukan perifraz mistectvo Praksitelya mozhe buti pravilno zrozumilij lishe v tomu vipadku yaksho chitach znaye sho Praksitel buv davnogreckim skulptorom takim chinom avtor maye na uvazi skulpturu mistectvo liplennya Vikoristannya perifrazivPerifrazi v literaturnij movi sluzhat zasobom hudozhnoyi viraznosti Najbilsh vzhivanimi voni buli v XVIII pochatku XIX st Koli prosti slova vvazhalisya nepoetichnimi Tak chislenni perifrazi vikoristovuye v svoyih virshah M V Lomonosov prekrasnoe svetilo Sonce gremyashie peruny bliskavka tezoimenny Ded i Vnuk Ivan III i Ivan IV ta in Perifrazi v Shodennikah O Gonchara vikonuyut ekspresivnu funkciyu prichomu voni mozhut mistiti yak pozitivnu geniyi svitla Platon Gete Bah tak i negativnu ekspresiyu Krivavij stalinskij gaulyajter kat Postishev zhalyugidna patoloch trusiyi redaktori centralnih gazet U afektivnij movi oratorska rozmovna perifraz sluzhit dlya posilennya vplivu vislovlyuvannya na adresata dosit yazikom moloti govoriti podivitsya sho stverdzhuyut brehlivi pisaki zhurnalisti Yak u hudozhnomu tak i v dilovomu stili perifrazi dozvolyayut uniknuti povtoren Napriklad v teksti naukovoyi recenziyi Robota I Ivanova zalishaye garne vrazhennya Molodij uchenij zumiv pokazati Avtor roboti stverdzhuye Oskilki perifraz yak pravilo koncentruyutsya na yakijs odnij oznaci voni mozhut vikonuvati aksiologichnu funkciyu Tak v zhurnalnij statti medijnij stil pro tvarin slovo lev mozhe buti zamineno nejtralnim perifrazom predstavnik simejstva kotyachih negativnim bezzhalisnij afrikanskij hizhak abo pozitivnim volodar savani car zviriv velichnij zvir Takim chinom perifrazi mozhut nesti yak meliorativnu pozitivno ocinnu tak i pejorativnu negativno ocinnu funkciyi Cya vlastivist perifraziv aktivno zastosovuyetsya v publicistici suspilno politichnih promovah V oficijno dilovogo movlennya perifrazi mozhut vzhivatisya dlya togo shob uniknuti pryamogo najmenuvannya ob yekta podiyi abo nadati jomu nejtralnij harakter policiya usunula zavorushennya za zayavoyu vzhito vidpovidnih zahodiv Krim togo perifrazi mozhut vistupati v roli evfemizmu vistaviti sebe v najgirshomu svitli zganbitisya obijtisya dopomogoyu nosovoyi hustinki visyakatisya abo zh disfemizmiv nabiti cherevo poyisti mahati mordoyu vidmovlyatisya PrimitkiAristotel Ritorika Aristotel Poetika Ritorika O dushe M Mir knig 2007 S 136 228 Dovgalevskij M Sad poetichnij K Mistectvo 1973 S 319 320 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Pod red V N Yarcevoj M Sovetskaya yenciklopediya 1990 S 371 Fuchs C Paraphrase et theory du langage Paris 1980 Kobilyanskij I Yu Perifraza yak zasib emocijno obraznogo vislovlennya dumki UMLSh 1986 1 S 51 55 Kozhin A N Perifrasticheskie postroeniya v yazyke sovremennoj epohi Russkij yazyk v shkole Orlova V I Substantivnye perefrazy v sovremennom russkom yazyke Russkij yazyk v shkole 1982 3 S 81 84 Regushevskij Ye S Perifraz v ukrayinskij movi UMLSh 1984 4 S 41 42 Dacishin H Antropomorfna metafora v suchasnomu ukrayinskomu politich nomu diskursi na materiali mas mediya H Dacishin Ukrayinska periodika istoriya i suchasnist dop ta povid 7 yi Vseukr nauk teor konf 17 18 trav 2002 r Lviv L 2002 S 501 504 Galich O A Teoriya literaturi pidruch O A Galich V M Nazarec Ye M Vasilyev za nauk red O A Galicha K Libid 2001 488 s Regushevskij Ye S Perifrazi v ukrayinskij movi Ye S Regushevskij Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1984 4 S 41 42 Kopus O Problema viznachennya statusu perifraza u movoznavstvi na materiali romanu Sobor O Gonchara O Kopus Lingvistichni doslidzhennya zb nauk prac za zag red prof L A Lisichenka Harkiv HDPU 2001 Vip 7 S 51 55 Grejmas A Zh Kurte Zh Semiotika Obyasnitelnyj slovar teorii yazyka Sost vstup St i obsh red Yu S Stepanova 1983 S 483 550 Rozanova G Z Perifraz i ego funkcionirovanie v presse GDR i FRG avto referat diss Kand Filol Nauk 10 02 04 G Z Rozanova Moskva 1973 26 Yevsyeyeva G P Perifrazi v movi suchasnih gazet avtoreferat Di Kand Filol Nauk 10 02 01 G P Yevsyeyeva Dnu 2002 20 s M V Oks Perifraz mezhdu sinonimiej i pleonazmom Izvestiya Yuzhnogo federalnogo universiteta Filologicheskie nauki 3 2012 Golub I B Stilistika russkogo yazyka Ucheb posobie Moskva Rolf Ajris press 1997 L I Bogdanova Stilistika russkogo yazyka i kultura rechi Leksikologiya dlya rechevyh dejstvij M Flinta Nauka 2011PosilannyaPerifraza Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1341 1000 ekz Perifraz abo Perifraza Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 203 Perifraz a Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 407 634 s Perifraza Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 388 ISBN 978 966 439 921 7