Переселення слов'ян на Балканський півострів стало одним з найважливіших міграційних векторів епохи Великого переселення народів. Активна фаза переселення припала на VI-VIII століття. Давні слов'яни проникали на Балкани з північного заходу, тобто спускаючись вниз за течією Дунаю. Велика частина з них потрапила сюди і зі сходу - анти, пізніше тиверці, пройшовши через колишню римську Дакію і форсувавши нижню течію річки в районі Добруджи.
За даними археологічних досліджень, слов'яни, що входили до складу Аварського каганату, заселили Середньодунайську низовину не пізніше кінця V століття, поглинувши залишки як гунів та аварів, так і панноно-романського населення. У 530-тих роках слов'яни вже активно форсують Дунай, що служив природною північною межею Східної Римської імперії. У 580-тих роках слов'яни осаджують великі міста імперії. Просування слов'ян проходило у двох основних напрямках. Слов'яни рухалися на південний схід, до Константинополя, Мореї і Македонії. Деякі з них добровільно або насильно опинилися в межах візантійської Малої Азії. Частина з них рухалася в південно-західному напрямку, заселивши Герцеговину, Далмацію, Істрію та східні схили Альп. На початковому етапі свого розселення, слов'яни, як і германці, демонстрували тенденцію до формування власних держав, конфліктуючи з імперською владою. Але до XI століття культурно-релігійна еллінізація торкнулася значної частини південних слов'ян, які були знову включені до складу Візантійської імперії. Таким чином, слов'янська колонізація Східної Римської імперії не супроводжувалася крахом античної римської державності, хоча вона і прискорила її еволюцію у феодальну багатонаціональну грецьку державу, відому як Візантійська імперія.
Адаптація
Слов'янські нашестя на деякий час зруйнували комунікації у внутрішніх районах Балканського півострова. Так, попри значне скорочення своєї території, Східна Римська імперія не припинила своє існування. Більше, того, грецьке населення приморських міст, що збереглися в підпорядкуванні у василевса, налагодило цілком взаємовигідні контакти з землеробськими слов'янськими племенами, нарешті компактно заселили малоосвоєних внутрішні регіони Балкан. Звичайно, в ході цього процесу до складу слов'янських громад увійшли фракійці, іллірійці, на півночі Балкан кельти, частково волохи та греки, прибулі з Волги булгари. Все це призвело до формування південнослов'янської групи народів, з якої згодом виділилися сучасні слов'янські етноси Балкан. Субстратні впливи інших народів, які проникли під час і після переселення на Балкани, найбільш помітні в етногенезі сучасних сербів, македонців та болгар, менш виражені вони у хорватів і словенців.
Розквіт і занепад
VII-IX століттях стали апогеєм. У цей період Східна, Центральна Європа та Балкани були єдиним слов'яномовним масивом, в який виявилися включені також волоська і протоалбанська культури. Збережена середньогрецька культура була відтіснена на самий край Балканського півострова, а її ядро перемістилося в Малу Азію. Проте вже в Х столітті германські племена починають поступовий натиск на схід. Переселення угорських племен в саме серце Європи близько 900 року приводить до ізоляції південних слов'ян від західних.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 6 жовтня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pereselennya slov yan na Balkanskij pivostriv stalo odnim z najvazhlivishih migracijnih vektoriv epohi Velikogo pereselennya narodiv Aktivna faza pereselennya pripala na VI VIII stolittya Davni slov yani pronikali na Balkani z pivnichnogo zahodu tobto spuskayuchis vniz za techiyeyu Dunayu Velika chastina z nih potrapila syudi i zi shodu anti piznishe tiverci projshovshi cherez kolishnyu rimsku Dakiyu i forsuvavshi nizhnyu techiyu richki v rajoni Dobrudzhi Mapa pereselennya narodiv IstoriyaPereselennya horvativ na Balkani 620 rikPivdenni slov yani priblizno 700 roci Za danimi arheologichnih doslidzhen slov yani sho vhodili do skladu Avarskogo kaganatu zaselili Serednodunajsku nizovinu ne piznishe kincya V stolittya poglinuvshi zalishki yak guniv ta avariv tak i pannono romanskogo naselennya U 530 tih rokah slov yani vzhe aktivno forsuyut Dunaj sho sluzhiv prirodnoyu pivnichnoyu mezheyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi U 580 tih rokah slov yani osadzhuyut veliki mista imperiyi Prosuvannya slov yan prohodilo u dvoh osnovnih napryamkah Slov yani ruhalisya na pivdennij shid do Konstantinopolya Moreyi i Makedoniyi Deyaki z nih dobrovilno abo nasilno opinilisya v mezhah vizantijskoyi Maloyi Aziyi Chastina z nih ruhalasya v pivdenno zahidnomu napryamku zaselivshi Gercegovinu Dalmaciyu Istriyu ta shidni shili Alp Na pochatkovomu etapi svogo rozselennya slov yani yak i germanci demonstruvali tendenciyu do formuvannya vlasnih derzhav konfliktuyuchi z imperskoyu vladoyu Ale do XI stolittya kulturno religijna ellinizaciya torknulasya znachnoyi chastini pivdennih slov yan yaki buli znovu vklyucheni do skladu Vizantijskoyi imperiyi Takim chinom slov yanska kolonizaciya Shidnoyi Rimskoyi imperiyi ne suprovodzhuvalasya krahom antichnoyi rimskoyi derzhavnosti hocha vona i priskorila yiyi evolyuciyu u feodalnu bagatonacionalnu grecku derzhavu vidomu yak Vizantijska imperiya AdaptaciyaSlov yanski plemena pomaranchevij na Balkanah v VII stolitti obmezheni nominalnoyu vizantijskoyu vladoyu fioletova liniya Slov yanski nashestya na deyakij chas zrujnuvali komunikaciyi u vnutrishnih rajonah Balkanskogo pivostrova Tak popri znachne skorochennya svoyeyi teritoriyi Shidna Rimska imperiya ne pripinila svoye isnuvannya Bilshe togo grecke naselennya primorskih mist sho zbereglisya v pidporyadkuvanni u vasilevsa nalagodilo cilkom vzayemovigidni kontakti z zemlerobskimi slov yanskimi plemenami nareshti kompaktno zaselili maloosvoyenih vnutrishni regioni Balkan Zvichajno v hodi cogo procesu do skladu slov yanskih gromad uvijshli frakijci illirijci na pivnochi Balkan kelti chastkovo volohi ta greki pribuli z Volgi bulgari Vse ce prizvelo do formuvannya pivdennoslov yanskoyi grupi narodiv z yakoyi zgodom vidililisya suchasni slov yanski etnosi Balkan Substratni vplivi inshih narodiv yaki pronikli pid chas i pislya pereselennya na Balkani najbilsh pomitni v etnogenezi suchasnih serbiv makedonciv ta bolgar mensh virazheni voni u horvativ i slovenciv Rozkvit i zanepadVII IX stolittyah stali apogeyem U cej period Shidna Centralna Yevropa ta Balkani buli yedinim slov yanomovnim masivom v yakij viyavilisya vklyucheni takozh voloska i protoalbanska kulturi Zberezhena serednogrecka kultura bula vidtisnena na samij kraj Balkanskogo pivostrova a yiyi yadro peremistilosya v Malu Aziyu Prote vzhe v H stolitti germanski plemena pochinayut postupovij natisk na shid Pereselennya ugorskih plemen v same serce Yevropi blizko 900 roku privodit do izolyaciyi pivdennih slov yan vid zahidnih Div takozhSlov yanizaciya Makedoniyi Zaselennya slov yanami Shidnih Alp Slov yanska kolonizaciya fino ugorskih zemelPrimitki Arhiv originalu za 4 listopada 2011 Procitovano 6 zhovtnya 2013