Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перенесення сербської промисловості в західні югославські республіки — стратегія уряду Федеративної Народної Республіки Югославії в добу Інформбюро (1948—52) і невдовзі після неї, спрямована на масове переміщення промислових потужностей, машин, технологій та переведення фахівців із тодішньої Сербії в західні республіки Югославії (насамперед у тогочасну Хорватію та тодішню Словенію). У деяких випадках було переміщено лише частину промислових об'єктів, тоді як в інших — цілі заводи були розібрані та вивезені із Сербії. Оскільки на той час частка високоосвічених людей була дуже низькою, переселення спеціалістів із Сербії мало значні негативні наслідки для її майбутнього розвитку.
Як офіційне пояснення цього кроку югославське комуністичне керівництво, підтримане словенськими та хорватськими комуністами, називало очікуване вторгнення Радянського Союзу, викликане розколом між Тіто і Сталіним. Лише сербські та чорногорські комуністи виступили проти цієї затії. Водночас словенська й хорватська сторони твердили, що значно вищий рівень середньої успішності та освіти їхніх республік серед міського населення Словенії та Хорватії на той час зробив би легшим, ніж у Сербії, пошук додаткових кваліфікованих робітників чи то заміни за необхідності наявних сербських кадрів.
Згідно зі звітом Центрального розвідувального управління, Йосип Броз Тіто підтримав словенських і хорватських комуністів. За даними, оприлюдненими в сучасних ЗМІ, кількість заводів, перенесених із Сербії в західні югославські республіки, коливається від 70 до 76. Місцем призначення переміщеної сербської промисловості стали переважно республіки Хорватія та Словенія, меншою мірою Боснія і Герцеговина та Чорногорія, а деяка частина промисловості опинилася в Албанії.
Переміщена промисловість включала літакобудування та важке автомобілебудування.
Оскільки багато нових пунктів призначення сербської промисловості були набагато ближче до територій під радянським контролем, ніж їхні початкові місця в Сербії (приміром, Марибор у Словенії або Вараждин у Хорватії), багато дослідників доходять висновку, що справжньою причиною переміщення сербської промисловості з Сербії був не страх перед радянським вторгненням, а намір комуністів покарати сербських націоналістів за їхню риторику та прагнення реформувати Югославію як великосербську державу.
Історичне тло
Після Другої світової війни комуністи, прийшовши до влади в Сербії, перенесли чимало виробничих потужностей із Сербії в інші частини Югославії, офіційно пояснюючи такі дії ухваленою резолюцією Інформбюро. Прибічниками Інформбюро були переважно чорногорці та серби з Боснії та самої Сербії, а також поодинокі хорвати й словенці.
Проте певні джерела доводять, що справжнім завданням перенесення промисловості було не вберегти заводи від їх захоплення радянськими ворогами, а покарати Сербію за «великосербський націоналізм», завдаючи їй значної економічної шкоди.
Давні переконання комуністів про привілейоване становище Сербії в Королівстві Югославії призвели до того, що в їхніх планах у Сербії (вкупі зі Словенією) передбачався найповільніший промисловий ріст і розвиток. Хоча з інших республік у Сербію теж перемістили окремі заводи й навіть промислові галузі, статистика засвідчила, що з Сербії перевезли на 43% промисловості більше, ніж обсяг завезених туди машин чи підприємств.
За повідомленням ЦРУ, план югославської верхівки перенести заводи з Сербії до Словенії підтримали словенські та хорватські комуністи, як і сам Тіто, однак цей план наштовхнувся на спротив комуністів Сербії та Чорногорії.
Авіабудування
Перше сербське підприємство з виробництва літаків, автомобілів і машин «Ікарус» було переведено з Белграда в Мостар, де було створено нове підприємство під назвою «Соко». Комуністична влада перевезла з Белграда до Мостара весь комплект устаткування, а також найкращих фахівців, які вміли працювати на цих машинах. «Соко» вважався неофіційним наступником «Ікаруса». Деякі спеціалісти, що працювали на «Ікарусі», висловили протест проти переміщення та знищення заводу, який мав значні традиції.
«Прва петолетка» із сербського міста Трстеник, яка володіла виробничою лінією винищувачів, одержаною від німецької армії у вигляді воєнних репарацій наприкінці 40-х, теж передала все виробництво з Трстеника у Мостар, де устаткування продовжило працювати як частина заводу «Соко».
Інші галузі
Більшість потужностей заводу «Югоалат» із Нового Сада, що спеціалізувався на виробництві інструментів, було переведено в Требинє, а ливарний завод «Партизан» із Суботиці було перевезено в Сараєво в трьох сотнях залізничних вагонів. Після Другої світової війни комуністична влада перейменувала Завод ім. Олександра Ранковича (серб. Завод Александар Ранковић) із Белграда на Industrija Motora Rakovica (IMR). Після 1938 року завод виробляв вантажівки Praga RN за ліцензією, викупленою ним у празької фірми Praga. За наказом Міністерства важкої промисловості Югославії після Другої світової війни белградський виробник вантажівок IMR мусив передати повну технічну документацію, засоби виробництва та набуті знання й навички словенській фірмі з Марибора Tovarna avtomobilov Maribor.
Наслідки
У цей дуже важливий період закладання підвалин майбутнього промислового розвитку югославських республік сербська частка у промисловому виробництві Югославії зменшилася на 13,8 %. Переміщення виробництв із Сербії у північно-західні частини Югославії було однією з головних причин, чому Сербія стала промислово менш розвиненою порівняно зі Словенією та Хорватією. Так, 1947 року економіка Словенії була на 67% сильнішою за сербську, а в 1987 році ця частка підскочила до 254%.
Подальші події
24 липня 1991 року Народні збори Сербії ухвалили пропозицію припинити звеличення комуністичних вождів, відповідальних за переміщення сербських виробничих потужностей в інші частини Югославії та інші політичні заходи, які завдали шкоди сербській економіці та народу Сербії. На початку 1990-х ця стратегія переміщення знайшла відображення і в підручниках географії для восьмого класу школи. За словами Дубравки Стоянович, можливий мотив полягав у тому, щоб надати аргументи, що Сербію і сербів у Югославії визискували та гнобили, з прицілом на те, щоб створити психологічну основу для тодішньої війни. Цей аргумент вдало використовували Сербська академія наук і мистецтв та медіа у своїх кампаніях, спрямованих на доведення важкого становища Сербії та сербів у Югославії та створення образу їхньої вразливості і упослідженості. 2010 року Борис Дежулович опублікував матеріал про перенесення заводів із Сербії, наголошуючи, що основним пунктом призначення сербських заводів були не Словенія і Хорватія, а Боснія і Герцеговина. У своєму матеріалі під заголовком «Сербська промисловість повертається додому» він глузливо зауважив, що багато сербських робітників, чиї заводи після Другої світової війни перенесли в західні югославські республіки, сьогодні стали дешевою робочою силою для деяких сучасних хорватських і словенських підприємців, які у 2010-х перенесли свої виробничі потужності в Сербію.
2013 року сербський верховний представник у Комісії з питань правонаступництва колишньої Югославії Олівер Антич заявив, що у договорах про правонаступництво слід врахувати промислові об'єкти, переміщені із Сербії.
Аналіз
Згідно з деякими джерелами, дійсною причиною переміщення сербської промисловості з Сербії був не страх, що вона потрапить до радянських рук, а намір комуністів покарати «великосербський націоналізм» шляхом заподіяння йому значної економічної шкоди. На користь цього наводилися такі аргументи:
- Після того, як небезпека радянського вторгнення минула, устаткування Сербії не повернули і жодної компенсації не надали
- Переміщення промисловості з Сербії тривало навіть після того, як небезпека минула
- Не було подібних перенесень зі Словенії чи Хорватії під час кризи, пов'язаної з Вільною територією Трієст, чи після кризи, викликаної збиттям американських літаків у Словенії в 1946 році.
- У період переміщення промисловості з Сербії також діяла заборона на промислові інвестиції, чинна лише на території Воєводини
- Перенесення виробництва на недостатньо підготовлені місця призвело до труднощів у підтриманні якості, а також самого виробництва
- Перший п'ятирічний план економічного розвитку Югославії передбачав уповільнення розвитку та зменшення інвестицій для сербської промисловості
Примітки
- Sociološki pregled. Sociološko društvo Srbije, u saradnji sa Centrom za sociološka istraživanja Instituta društvenih nauka. 2006.
- Слободан Вуковић, Заузимање стартних позиција, Социолошки преглед, vol. XXXX (2006), no. 4, page 536
- Arslani, Melita (19 грудня 2017). Bomba iz CIA-e: Tito iz Srbije u Hrvatsku prebacio 70 tvornica!. www.express.hr. Express. Процитовано 16 серпня 2018.
- Слободан Вуковић, Заузимање стартних позиција, Социолошки преглед, vol. XXXX (2006), no. 4, page 535
- FBIS Daily Report: East Europe. The Service. 1996. с. 49.
Informbiro — the followers of Informbiro were from the ranks of Montenegrins, Serbs in Bosnia, and Serbs in Serbia proper, in a smaller extent Croats and Slovenians.
- Jovanović, 2003, с. 332:"...... фабрика из Србще ни]е вршено да не би пале у руке агресора, како је причано, потвр^'е пресељење фабрике камиона ... Титов циь ]е био да економски оштети Србију, то ]ест да је казни због „вели- косрпског национализма и ..."
- Jovanović, 2003, с. 332
- (PDF). www.cia.gov. CIA. 13 грудня 1955. Архів оригіналу (PDF) за 23. 01. 2017.
- Histoire du vingtième siècle. Institut za savremenu istoriju. 2002.
- Jane's All the World's Aircraft. Jane's Information Group. 1999. с. 14. ISBN .
- Histoire du vingtième siècle. Institut za savremenu istoriju. 2002. с. 131.
Some of the experts in Ikarus expressed a subdued opposition to the translocation and destruction of companies with a long tradition in aviation.
- Žutić, 2002, с. 115: "Фабрика Соко у Мостару, на коју је пренет и програм производње авиона из Прве петолетке, почела је да се гради априла..."
- Zbornik za istoriju. Матица. 1995. с. 75.
- Milošević, Milan. Hronika sloma našeg »fergusona«. www.vreme.com. Vreme. Процитовано 16 серпня 2018.
a onda su, po odluci Ministarstva teške industrije, konstrukciona i tehnološka dokumentacija, alati i stečeno iskustvo bili ustupljeni Fabrici TAM u Mariboru.
- Слободан Вуковић, Заузимање стартних позиција, Социолошки преглед, vol. XXXX (2006), no. 4, page 538
- Вуковић, Слободан (2011). Социолошки преглед. Т. XLV. Институт друштвених наука. с. 488.
- Radovanović, 2010, с. 8
- Stojanović, Dubravka (30 березня 2011). Eksplozivna naprava s odloženim dejstvom. pescanik.net. Peščanik. Процитовано 16 серпня 2018.
Da bi se pokazali razlozi zbog kojih je Srbija bila nezadovoljna u federaciji, navode se poznati argumenti o preseljenjima srpskih fabrika u druge republike. Fabrike su u udžbeniku detaljno pobrojane; uz livnice, mlinove, drugi železnički kolosek kod Jagodine, na tom spisku se našla i “najpoznatija ergela rasnih konja u Evropi”, koja je iz Starih Moravica preseljena u Sloveniju. Time su argumenti poznati iz Memoranduma SANU i velike medijske kampanje usmerene na dokazivanje teškog položaja Srbije i Srba u Jugoslaviji i na stvaranje slike o njihovoj ugroženosti i potčinjenosti, ušli u obrazovanje. ....Takvi argumenti bili su neophodni da bi se stvorila psihološka osnova za rat, ....
- Dežulović, Boris (1 лютого 2010). Srpska industrija se vraća kući. www.b92.net. b92. Процитовано 16 серпня 2018.
....činjenice su govorile i da velika većina tih mašina zapravo nije završila u Sloveniji i Hrvatskoj, nego u „strateškoj“ Bosni i Hercegovini ....
- Dežulović, Boris (1 лютого 2010). Srpska industrija se vraća kući. www.b92.net. b92. Процитовано 16 серпня 2018.
....prljava, siva industrijska zona u kojoj će siromašni vijetnamci iz Rumunije i Srbije za bedne nadnice sastavljati frižidere, pakovati sardine, puniti pivo i sklapati Fiat Punto. .
- Antić, Oliver (12 вересня 2013). "Slovenci, gde su naše fabrike?". www.b92.net. B92. Процитовано 16 серпня 2018.
"Ako se deo industrije iz Srbije, koja je bila ne ranjena nego unakažena posle Drugog svetskog rata, iseli u Sloveniju, znate, o tome se mora voditi računa. To je isto sukcesija. To niko nije pomenuo pre mene", tvrdi Antić. Na konstataciju novinarke lista "Danas" da to ne može da stavi u već potpisani i ratifikovani Ugovor o sukcesiji, Antić odgovara: "Mogu. Nego šta ću nego ću da stavim".
- Слободан Вуковић, Зауимање стартних позиција, Социолошки преглед, vol. XXXX (2006), no. 4, page 535
Джерела
- Žutić, Nikola (2002). Histoire du vingtième siècle. Institut za savremenu istoriju.
- Radovanović, Jovan (2010). Moje polemike. Sanimex.
- Jovanović, Batrić (2003). Rasrbljivanje Crnogoraca: Staljinov i Titov zločin. Srpska školska knj.
Література
- Ђорђевић Живота, "Preseljenje industrije Srbije od 1944. do 1953. godine" (The moving of the Serbian industry, 1944 to 1953) 1ndustrija X1X (1992), no. 4.61-67
- Никола Жутић, „Пресељење (уништење) српске авио-индустрије 1952-1961. - пример ’Икаруса’ : одумирање војне авио-производње и јачање цивилних ауто-програма у ’Икарусу’ 1952-1955”, Историја 20. века, 1, Београд, 2002, стр. 115-131
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perenesennya serbskoyi promislovosti v zahidni yugoslavski respubliki strategiya uryadu Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviyi v dobu Informbyuro 1948 52 i nevdovzi pislya neyi spryamovana na masove peremishennya promislovih potuzhnostej mashin tehnologij ta perevedennya fahivciv iz todishnoyi Serbiyi v zahidni respubliki Yugoslaviyi nasampered u togochasnu Horvatiyu ta todishnyu Sloveniyu U deyakih vipadkah bulo peremisheno lishe chastinu promislovih ob yektiv todi yak v inshih cili zavodi buli rozibrani ta vivezeni iz Serbiyi Oskilki na toj chas chastka visokoosvichenih lyudej bula duzhe nizkoyu pereselennya specialistiv iz Serbiyi malo znachni negativni naslidki dlya yiyi majbutnogo rozvitku Yak oficijne poyasnennya cogo kroku yugoslavske komunistichne kerivnictvo pidtrimane slovenskimi ta horvatskimi komunistami nazivalo ochikuvane vtorgnennya Radyanskogo Soyuzu viklikane rozkolom mizh Tito i Stalinim Lishe serbski ta chornogorski komunisti vistupili proti ciyeyi zatiyi Vodnochas slovenska j horvatska storoni tverdili sho znachno vishij riven serednoyi uspishnosti ta osviti yihnih respublik sered miskogo naselennya Sloveniyi ta Horvatiyi na toj chas zrobiv bi legshim nizh u Serbiyi poshuk dodatkovih kvalifikovanih robitnikiv chi to zamini za neobhidnosti nayavnih serbskih kadriv Zgidno zi zvitom Centralnogo rozviduvalnogo upravlinnya Josip Broz Tito pidtrimav slovenskih i horvatskih komunistiv Za danimi oprilyudnenimi v suchasnih ZMI kilkist zavodiv perenesenih iz Serbiyi v zahidni yugoslavski respubliki kolivayetsya vid 70 do 76 Miscem priznachennya peremishenoyi serbskoyi promislovosti stali perevazhno respubliki Horvatiya ta Sloveniya menshoyu miroyu Bosniya i Gercegovina ta Chornogoriya a deyaka chastina promislovosti opinilasya v Albaniyi Peremishena promislovist vklyuchala litakobuduvannya ta vazhke avtomobilebuduvannya Oskilki bagato novih punktiv priznachennya serbskoyi promislovosti buli nabagato blizhche do teritorij pid radyanskim kontrolem nizh yihni pochatkovi miscya v Serbiyi primirom Maribor u Sloveniyi abo Varazhdin u Horvatiyi bagato doslidnikiv dohodyat visnovku sho spravzhnoyu prichinoyu peremishennya serbskoyi promislovosti z Serbiyi buv ne strah pered radyanskim vtorgnennyam a namir komunistiv pokarati serbskih nacionalistiv za yihnyu ritoriku ta pragnennya reformuvati Yugoslaviyu yak velikoserbsku derzhavu Istorichne tloPislya Drugoyi svitovoyi vijni komunisti prijshovshi do vladi v Serbiyi perenesli chimalo virobnichih potuzhnostej iz Serbiyi v inshi chastini Yugoslaviyi oficijno poyasnyuyuchi taki diyi uhvalenoyu rezolyuciyeyu Informbyuro Pribichnikami Informbyuro buli perevazhno chornogorci ta serbi z Bosniyi ta samoyi Serbiyi a takozh poodinoki horvati j slovenci Prote pevni dzherela dovodyat sho spravzhnim zavdannyam perenesennya promislovosti bulo ne vberegti zavodi vid yih zahoplennya radyanskimi vorogami a pokarati Serbiyu za velikoserbskij nacionalizm zavdayuchi yij znachnoyi ekonomichnoyi shkodi Davni perekonannya komunistiv pro privilejovane stanovishe Serbiyi v Korolivstvi Yugoslaviyi prizveli do togo sho v yihnih planah u Serbiyi vkupi zi Sloveniyeyu peredbachavsya najpovilnishij promislovij rist i rozvitok Hocha z inshih respublik u Serbiyu tezh peremistili okremi zavodi j navit promislovi galuzi statistika zasvidchila sho z Serbiyi perevezli na 43 promislovosti bilshe nizh obsyag zavezenih tudi mashin chi pidpriyemstv Za povidomlennyam CRU plan yugoslavskoyi verhivki perenesti zavodi z Serbiyi do Sloveniyi pidtrimali slovenski ta horvatski komunisti yak i sam Tito odnak cej plan nashtovhnuvsya na sprotiv komunistiv Serbiyi ta Chornogoriyi AviabuduvannyaZberezhenij zrazok modeli Soko 522 sho spochatku vigotovlyavsya na pidpriyemstvi Ikarus vistavlenij u belgradskomu Muzeyi aviaciyi Pershe serbske pidpriyemstvo z virobnictva litakiv avtomobiliv i mashin Ikarus bulo perevedeno z Belgrada v Mostar de bulo stvoreno nove pidpriyemstvo pid nazvoyu Soko Komunistichna vlada perevezla z Belgrada do Mostara ves komplekt ustatkuvannya a takozh najkrashih fahivciv yaki vmili pracyuvati na cih mashinah Soko vvazhavsya neoficijnim nastupnikom Ikarusa Deyaki specialisti sho pracyuvali na Ikarusi vislovili protest proti peremishennya ta znishennya zavodu yakij mav znachni tradiciyi Prva petoletka iz serbskogo mista Trstenik yaka volodila virobnichoyu liniyeyu vinishuvachiv oderzhanoyu vid nimeckoyi armiyi u viglyadi voyennih reparacij naprikinci 40 h tezh peredala vse virobnictvo z Trstenika u Mostar de ustatkuvannya prodovzhilo pracyuvati yak chastina zavodu Soko Inshi galuziVantazhivka virobnictvo yakoyi bulo pereneseno z Serbiyi do Sloveniyi Bilshist potuzhnostej zavodu Yugoalat iz Novogo Sada sho specializuvavsya na virobnictvi instrumentiv bulo perevedeno v Trebinye a livarnij zavod Partizan iz Subotici bulo perevezeno v Sarayevo v troh sotnyah zaliznichnih vagoniv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni komunistichna vlada perejmenuvala Zavod im Oleksandra Rankovicha serb Zavod Aleksandar Rankoviћ iz Belgrada na Industrija Motora Rakovica IMR Pislya 1938 roku zavod viroblyav vantazhivki Praga RN za licenziyeyu vikuplenoyu nim u prazkoyi firmi Praga Za nakazom Ministerstva vazhkoyi promislovosti Yugoslaviyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni belgradskij virobnik vantazhivok IMR musiv peredati povnu tehnichnu dokumentaciyu zasobi virobnictva ta nabuti znannya j navichki slovenskij firmi z Maribora Tovarna avtomobilov Maribor NaslidkiU cej duzhe vazhlivij period zakladannya pidvalin majbutnogo promislovogo rozvitku yugoslavskih respublik serbska chastka u promislovomu virobnictvi Yugoslaviyi zmenshilasya na 13 8 Peremishennya virobnictv iz Serbiyi u pivnichno zahidni chastini Yugoslaviyi bulo odniyeyu z golovnih prichin chomu Serbiya stala promislovo mensh rozvinenoyu porivnyano zi Sloveniyeyu ta Horvatiyeyu Tak 1947 roku ekonomika Sloveniyi bula na 67 silnishoyu za serbsku a v 1987 roci cya chastka pidskochila do 254 Podalshi podiyi24 lipnya 1991 roku Narodni zbori Serbiyi uhvalili propoziciyu pripiniti zvelichennya komunistichnih vozhdiv vidpovidalnih za peremishennya serbskih virobnichih potuzhnostej v inshi chastini Yugoslaviyi ta inshi politichni zahodi yaki zavdali shkodi serbskij ekonomici ta narodu Serbiyi Na pochatku 1990 h cya strategiya peremishennya znajshla vidobrazhennya i v pidruchnikah geografiyi dlya vosmogo klasu shkoli Za slovami Dubravki Stoyanovich mozhlivij motiv polyagav u tomu shob nadati argumenti sho Serbiyu i serbiv u Yugoslaviyi viziskuvali ta gnobili z pricilom na te shob stvoriti psihologichnu osnovu dlya todishnoyi vijni Cej argument vdalo vikoristovuvali Serbska akademiya nauk i mistectv ta media u svoyih kampaniyah spryamovanih na dovedennya vazhkogo stanovisha Serbiyi ta serbiv u Yugoslaviyi ta stvorennya obrazu yihnoyi vrazlivosti i uposlidzhenosti 2010 roku Boris Dezhulovich opublikuvav material pro perenesennya zavodiv iz Serbiyi nagoloshuyuchi sho osnovnim punktom priznachennya serbskih zavodiv buli ne Sloveniya i Horvatiya a Bosniya i Gercegovina U svoyemu materiali pid zagolovkom Serbska promislovist povertayetsya dodomu vin gluzlivo zauvazhiv sho bagato serbskih robitnikiv chiyi zavodi pislya Drugoyi svitovoyi vijni perenesli v zahidni yugoslavski respubliki sogodni stali deshevoyu robochoyu siloyu dlya deyakih suchasnih horvatskih i slovenskih pidpriyemciv yaki u 2010 h perenesli svoyi virobnichi potuzhnosti v Serbiyu 2013 roku serbskij verhovnij predstavnik u Komisiyi z pitan pravonastupnictva kolishnoyi Yugoslaviyi Oliver Antich zayaviv sho u dogovorah pro pravonastupnictvo slid vrahuvati promislovi ob yekti peremisheni iz Serbiyi AnalizZgidno z deyakimi dzherelami dijsnoyu prichinoyu peremishennya serbskoyi promislovosti z Serbiyi buv ne strah sho vona potrapit do radyanskih ruk a namir komunistiv pokarati velikoserbskij nacionalizm shlyahom zapodiyannya jomu znachnoyi ekonomichnoyi shkodi Na korist cogo navodilisya taki argumenti Pislya togo yak nebezpeka radyanskogo vtorgnennya minula ustatkuvannya Serbiyi ne povernuli i zhodnoyi kompensaciyi ne nadali Peremishennya promislovosti z Serbiyi trivalo navit pislya togo yak nebezpeka minula Ne bulo podibnih perenesen zi Sloveniyi chi Horvatiyi pid chas krizi pov yazanoyi z Vilnoyu teritoriyeyu Triyest chi pislya krizi viklikanoyi zbittyam amerikanskih litakiv u Sloveniyi v 1946 roci U period peremishennya promislovosti z Serbiyi takozh diyala zaborona na promislovi investiciyi chinna lishe na teritoriyi Voyevodini Perenesennya virobnictva na nedostatno pidgotovleni miscya prizvelo do trudnoshiv u pidtrimanni yakosti a takozh samogo virobnictva Pershij p yatirichnij plan ekonomichnogo rozvitku Yugoslaviyi peredbachav upovilnennya rozvitku ta zmenshennya investicij dlya serbskoyi promislovostiPrimitkiSocioloski pregled Sociolosko drustvo Srbije u saradnji sa Centrom za socioloska istrazivanja Instituta drustvenih nauka 2006 Slobodan Vukoviћ Zauzimaњe startnih poziciјa Socioloshki pregled vol XXXX 2006 no 4 page 536 Arslani Melita 19 grudnya 2017 Bomba iz CIA e Tito iz Srbije u Hrvatsku prebacio 70 tvornica www express hr Express Procitovano 16 serpnya 2018 Slobodan Vukoviћ Zauzimaњe startnih poziciјa Socioloshki pregled vol XXXX 2006 no 4 page 535 FBIS Daily Report East Europe The Service 1996 s 49 Informbiro the followers of Informbiro were from the ranks of Montenegrins Serbs in Bosnia and Serbs in Serbia proper in a smaller extent Croats and Slovenians Jovanovic 2003 s 332 fabrika iz Srbshe ni e vrsheno da ne bi pale u ruke agresora kako јe prichano potvr e preseљeњe fabrike kamiona Titov ci e bio da ekonomski oshteti Srbiјu to est da јe kazni zbog veli kosrpskog nacionalizma i Jovanovic 2003 s 332 PDF www cia gov CIA 13 grudnya 1955 Arhiv originalu PDF za 23 01 2017 Histoire du vingtieme siecle Institut za savremenu istoriju 2002 Jane s All the World s Aircraft Jane s Information Group 1999 s 14 ISBN 978 0 7106 1898 6 Histoire du vingtieme siecle Institut za savremenu istoriju 2002 s 131 Some of the experts in Ikarus expressed a subdued opposition to the translocation and destruction of companies with a long tradition in aviation Zutic 2002 s 115 Fabrika Soko u Mostaru na koјu јe prenet i program proizvodњe aviona iz Prve petoletke pochela јe da se gradi aprila Zbornik za istoriju Matica 1995 s 75 Milosevic Milan Hronika sloma naseg fergusona www vreme com Vreme Procitovano 16 serpnya 2018 a onda su po odluci Ministarstva teske industrije konstrukciona i tehnoloska dokumentacija alati i steceno iskustvo bili ustupljeni Fabrici TAM u Mariboru Slobodan Vukoviћ Zauzimaњe startnih poziciјa Socioloshki pregled vol XXXX 2006 no 4 page 538 Vukoviћ Slobodan 2011 Socioloshki pregled T XLV Institut drushtvenih nauka s 488 Radovanovic 2010 s 8 Stojanovic Dubravka 30 bereznya 2011 Eksplozivna naprava s odlozenim dejstvom pescanik net Pescanik Procitovano 16 serpnya 2018 Da bi se pokazali razlozi zbog kojih je Srbija bila nezadovoljna u federaciji navode se poznati argumenti o preseljenjima srpskih fabrika u druge republike Fabrike su u udzbeniku detaljno pobrojane uz livnice mlinove drugi zeleznicki kolosek kod Jagodine na tom spisku se nasla i najpoznatija ergela rasnih konja u Evropi koja je iz Starih Moravica preseljena u Sloveniju Time su argumenti poznati iz Memoranduma SANU i velike medijske kampanje usmerene na dokazivanje teskog polozaja Srbije i Srba u Jugoslaviji i na stvaranje slike o njihovoj ugrozenosti i potcinjenosti usli u obrazovanje Takvi argumenti bili su neophodni da bi se stvorila psiholoska osnova za rat Dezulovic Boris 1 lyutogo 2010 Srpska industrija se vraca kuci www b92 net b92 Procitovano 16 serpnya 2018 cinjenice su govorile i da velika vecina tih masina zapravo nije zavrsila u Sloveniji i Hrvatskoj nego u strateskoj Bosni i Hercegovini Dezulovic Boris 1 lyutogo 2010 Srpska industrija se vraca kuci www b92 net b92 Procitovano 16 serpnya 2018 prljava siva industrijska zona u kojoj ce siromasni vijetnamci iz Rumunije i Srbije za bedne nadnice sastavljati frizidere pakovati sardine puniti pivo i sklapati Fiat Punto Antic Oliver 12 veresnya 2013 Slovenci gde su nase fabrike www b92 net B92 Procitovano 16 serpnya 2018 Ako se deo industrije iz Srbije koja je bila ne ranjena nego unakazena posle Drugog svetskog rata iseli u Sloveniju znate o tome se mora voditi racuna To je isto sukcesija To niko nije pomenuo pre mene tvrdi Antic Na konstataciju novinarke lista Danas da to ne moze da stavi u vec potpisani i ratifikovani Ugovor o sukcesiji Antic odgovara Mogu Nego sta cu nego cu da stavim Slobodan Vukoviћ Zauimaњe startnih poziciјa Socioloshki pregled vol XXXX 2006 no 4 page 535DzherelaZutic Nikola 2002 Histoire du vingtieme siecle Institut za savremenu istoriju Radovanovic Jovan 2010 Moje polemike Sanimex Jovanovic Batric 2003 Rasrbljivanje Crnogoraca Staljinov i Titov zlocin Srpska skolska knj LiteraturaЂorђeviћ Zhivota Preseljenje industrije Srbije od 1944 do 1953 godine The moving of the Serbian industry 1944 to 1953 1ndustrija X1X 1992 no 4 61 67 Nikola Zhutiћ Preseљeњe unishteњe srpske avio industriјe 1952 1961 primer Ikarusa odumiraњe voјne avio proizvodњe i јachaњe civilnih auto programa u Ikarusu 1952 1955 Istoriјa 20 veka 1 Beograd 2002 str 115 131