Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Переконання значення Переконання англ Persuasion костюмована драма

Переконання (фільм, 1995)

Переконання (фільм, 1995)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Переконання (значення).

«Переконання» (англ. Persuasion) — костюмована драма 1995 року режисера Роджера Мішелла, заснована на однойменному романі Джейн Остін 1817 року. У своєму дебютному театральному фільмі британська актриса Аманда Рут грає головну героїню Енн Елліот, а Кірон Гайндс – її коханого, капітана Фредеріка Вентворта. Події фільму відбуваються в Англії в 19 столітті, через вісім років після того, як рідні переконали Енн розірвати заручини з Вентвортом.

Переконання
Persuasion
image
Обкладинка диску
ЖанрКостюмована драма
РежисерРоджер Мішелл
ПродюсерФіона Фінлі
СценаристНік Дір
На основі«Переконання»
Джейн Остін
У головних
ролях		Аманда Рут
Кірон Гайндс
ОператорДжон Дейлі
КомпозиторДжеремі Самс
МонтажКейт Еванс
КінокомпаніяBBC
Дистриб'юторSony Pictures Classics
(Сполучені Штати Америки)
Тривалість104 хв.
Моваанглійська
КраїнаСполучене Королівство
Сполучені Штати Америки
Рік1995
Дата виходу16 квітня (Сполучене Королівство)
27 вересня (Сполучені Штати Америки)
IMDbID 11333812
sonypictures.com/classics/persuasion/persuasion.html
image Переконання у Вікісховищі

Фільм адаптував письменник Нік Дір, який вважав цей роман більш зрілим, ніж інші твори Остін. Він зазначив, що це реалістична та правдива історія про розлуку і поєднання двох людей. Оскільки стиль оповіді Остін внутрішньо передає думки Енн, Дір і Рут відчували необхідність висловлювати емоції персонажа, використовуючи порівняно невеликі діалоги. «Переконання» знімали в хронологічному порядку, що дозволило актрисі зобразити зміни, які відбулися з Енн, від гіркого жалю та розчарування до щастя і розквіту.

Спочатку BBC планувала працювати над «Переконанням» самостійно, але потім до неї приєдналися американська компанія WGBH Boston та французька компанія Millesime. Це рішення дозволило збільшити бюджет і знімати в місцях, зображених у романі, включаючи Лайм-Реджис і Бат. Мішелл переконаний, що це найемоційніший і найбільш автобіографічний роман Остін. Він, як режисер, уникав того, що справляло враження відшліфованого, неприродного для 19-го століття, і відмовляв своїх акторів наносити макіяж або здаватися занадто чепурними. Художниця з костюмів Александра Бірн, виготовляючи одяг, прагнула, щоб він не виглядав як новий, і здобула премію BAFTA за свої зусилля.

«Переконання» було знято в період популярності творів Остін; це була одна з шести адаптацій її романів, випущених у середині 1990-х. Вперше цей фільм транслювався 16 квітня 1995 року на британському телеканалі BBC Two. Компанія Sony Pictures Classics показала фільм в американських кінотеатрах 27 вересня 1995 року, оскільки зростання популярності Остін стало очевидним для Голлівуду. Кінематографічний реліз «Переконання» привернув увагу кінокритиків і отримав, як правило, позитивні відгуки та багато схвальних оцінок гри Рут. З того часу фільмознавці спостерігають значні зміни у вихідному матеріалі, а також класовій та гендерній темах.

Сюжет

Фільм починається двома сценами, що змінюють одна одну: військово-морський корабель, що перевозить адмірала Крофта (Джон Вудвайн), і карета з містером Шепардом (Девід Коллінгс) та його дочкою місіс Клей (Фелісіті Дін). Крофт обговорює кінець Наполеонівських воєн зі своїми друзями-моряками, в той час як місіс Клей з батьком прямують в Келлінч Холл, маєток марнославного та пихатого баронета сера Волтера Елліота (Корін Редгрейв), щоб переконати його почати заощаджувати і таким чином уникнути розорення. Спочатку сер Волтер був проти цієї ідеї, але врешті погодився тимчасово переїхати в Бат, а родинний маєток здати в оренду. Ця пропозиція надійшла від адвоката баронета Шепарда, подруги родини леді Рассел (Сьюзан Флітвуд) та другої дочки сера Волтера, Енн (Аманда Рут).

Енн засмутилася, дізнавшись, що новим орендарем Келлінч Холлу буде адмірал Крофт, зять Фредеріка Вентворта (Кірон Гайндс) – військово-морського капітана, з яким вона була заручена вісім років тому, коли він був тільки командиром. Родина була проти їхнього шлюбу через його бідність, відсутність перспектив та зв'язків. Вентворт брав участь у Наполеонівських війнах, що принесло йому статки і підвищення по службі. Тепер він заможний і в званні капітана повернувся до Англії, ймовірно, щоб знайти дружину. Пізніше Енн висловлює леді Рассел свій жаль через поточне фінансове становище родини, а також своє давнє рішення відхилити пропозицію Вентворта про шлюб. Енн відвідує свою молодшу сестру Мері (Софі Томпсон), якій властива іпохондрія. Вона вийшла заміж за Чарльза Мазгроува, старшого сина місцевих фермерів. Енн терпляче вислуховує скарги членів родини Мазгроув: чоловіка Мері, сестер Чарльза Луїзи (Емма Робертс) та Генрієтти (Вікторія Гамільтон), свекрів містера та місіс Мазгроув (Роджер Гаммонд та Джуді Корнвелл).

Капітан Вентворт приїжджає пообідати з Мазгроувами, але Енн уникає їхньої зустрічі, добровільно погодившись доглядати травмованого сина Мері. Але наступного ранку під час сніданку Фредерік ненадовго зайшов привітатися до Енн та Мері. Це вперше за останні вісім років колишні закохані побачились. Як дізналася пізніше Енн зі слів Мері, Вентворт сказав, що вона так змінилася, «що й не впізнати». Луїза та Генрієтта в захваті від капітана і не приховують своїх почуттів. Родина не знає, що в минулому між ним та Енн були стосунки. Через біль та образу, яких йому завдала Енн, дозволивши рідним переконати її розірвати заручини багато років тому, Вентворт під час однієї зі спільних прогулянок запевняє Луїзу, що щастя в житті можна досягти тільки завдяки рішучості та непохитності. Від неї Вентворт дізнається, що спочатку Чарльз освідчився Енн, але вона не дала згоди. Луїза вважає, що це леді Рассел переконала її відмовити. Пізніше Чарльз одружився з Мері.

Енн, Вентворт та молоді Маргроуви їдуть до Лайма та відвідують друзів Венворта, двох військово-морських офіцерів, капітана Гарвілла (Роберт Гленістер) та капітана Бенвіка (Річард МакКабі). Перебуваючи там, Луїза несподівано стрибає зі сходів, сподіваючись, що Вентворт підхопить її, але він не встигає. Дівчина втрачає свідомість, пізніше стає відомо, що в неї травма голови. Після цього Енн їде у Бат до батька та сестри. Після багаторічної перерви сер Волтер та Елізабет поновили стосунки з їхнім родичем, містером Елліотом (Семюель Вест), спадкоємцем титулу баронета та родинного маєтку. Енн знайомиться з ним, і вони розуміють, що бачилися в Лаймі. Леді Рассел із задоволенням помічає, що містеру Елліоту подобається Енн, але вона ставиться до нього з підозрою. Тим часом Луїза одужала і заручилася з капітаном Бенвіком. Вентворт приїжджає у Бат і кілька разів зустрічається з Енн, хоча їх розмови короткі.

Енн дізнається від своєї шкільної подруги, місіс Сміт (Гелен Шлезінгер), що містер Елліот збанкрутував і хоче одружитися з Енн заради спадщини. Також він, як зять, зможе запобігти можливому шлюбу баронета з пані Клей та появі спадкоємця чоловічої статі. Енн під час розмови з капітаном Гарвіллом запевняє його, що тільки жінки здатні кохати, навіть коли вже немає надії на щастя. Випадково Вентворт чує цю розмову, і освідчується їй у листі. Потім Енн та Фредерік зустрічаються на вулиці і йдуть, взявшись за руки. Тієї ночі на вечірці Вентворт оголошує про намір одружитися з Енн, що дуже здивувало містера Елліота. У фінальній сцені Фредерік та Енн на борту військово-морського корабля щасливі, що нарешті разом.

У ролях

  • [en] — Енн Елліот
  • Кірон Гайндс — капітан Фредерік Вентворт
  • [en] — леді Рассел
  • [en] — сер Волтер Елліот
  • Фіона Шоу — місіс Крофт
  • Джон Вудвайн — адмірал Крофт
  • Фібі Ніколлс — Елізабет Елліот
  • Семюель Вест — містер Елліот
  • Софі Томпсон — Мері Мазгроув
  • Джуді Корнвелл — місіс Мазгроув
  • Саймон Рассел Біл — Чарльз Мазгроув
  • Фелісіті Дін — місіс Клей
  • Роджер Гаммонд — містер Мазгроув
  • Емма Робертс — Луїза Мазгроув
  • Вікторія Гамільтон — Генрієтта Мазгроув
  • Роберт Гленістер — капітан Гарвілл
  • Річард Маккейб — капітан Бенвік
  • Гелен Шлезінгер — місіс Сміт
  • Джейн Вуд — доглядальниця Рук
  • Девід Коллінгс — містер Шепард
  • Дарлін Джонсон — леді Картерет
  • Сінамон Фей — міс Картерет
  • Саллі Джордж — місіс Гарвілл

Виробництво

Концепція та адаптація

image
Оригінальна обкладинка «Переконання»

Зйомки «Переконання» відбувалися у період раптового відродження адаптацій Джейн Остін, оскільки це була одна з шести таких постановок, випущених у середині 1990-х. ЗМІ назвали це явище «Остінманія». Хоча часто успішна адаптація призводить до виникнення інших. Цей сплеск популярності Остін відзначався зйомками багатьох проектів одночасно: «Переконання», телесеріалу «Гордість і упередження» та повнометражного фільму «Розум і почуття». Незважаючи на це, фільмознавець Ендрю Гігсон та інші стверджують, що є мало доказів того, що продюсери з різних компаній спілкувались, розробляючи свої адаптації.

Ідея фільму за мотивами роману Остін 1817 року «Переконання» виникла у англійської продюсерки Фіони Фінлі, яка вже декілька років хотіла створити екранізацію. Востаннє роман був адаптований ITV у 1971 році. Головну роль у мінісеріалі зіграла Енн Фірбанк. Фінлі відчувала, що це «дуже романтична» історія, «яка може статися з кожним. Є щось дуже зворушливе у давно втраченому коханні». Вона звернулася до письменника Ніка Діра щодо адаптації роману для телебачення; Фінлі насолоджувався його роботою у театрі, зокрема його п'єсою про Вільяма Гоґарта «Мистецтво успіху». Дір спочатку запропонував спробувати екранізувати інший твір Остін («Чуття і чуттєвість» або «Гордість і упередження»), але погодився адаптувати «Переконання» після його прочитання. Дір вважав, що цей роман — останній завершений твір автора — більш зрілий, ніж інші.

Дір пізніше писав, що, на перший погляд, «Переконання» – це «історія кохання у стилі «Попелюшки», але, з іншого боку, роману притаманні «реалізм та правдивість», зокрема, це стосується розповіді про двох людей, які розлучилися, а потім знову поєдналися. Два роки він працював над сценарієм і це завдання було важким з кількох причин. По-перше, йому потрібно було знайти структуру, яка відповідала б роману. По-друге, його головний герой ненадовго з'являється у першій половині розповіді, а «потім тривалий час не робить рішучих дій, яких зазвичай чекають від центрального персонажа». Адаптація дотепності Остін була ще одним викликом; багато чого не можна було використати, «бо це майже все розповідь автора про персонажів, з певною кмітливістю чи легкістю, що виходила від самих персонажів. Це складна робота, інтерпретувати роман для себе, а потім знайти для нього мову фільму».

Досвідченого театрального і серіального режисера Роджера Мішелла обрано для роботи над «Переконанням», оскільки ця стрічка стала б його першим повнометражним фільмом. Ще з дитинства Мішелл був шанувальником Остін, що відрізняло його від інших хлопців у класі. Він захоплювався «Переконанням», бо вважав, що це найемоційніший і найгостріший роман Остін, а також і найбільш автобіографічний. Він описав твір як «еротичну історію кохання, яка сповнена сексуального потягу». Мішелл прагнув підкреслити контрасти в історії Остін, наприклад, між «бундючною формальністю Келлінч Холлу і теплотою та затишком Апперкроссу». Режисер хотів показати як через Королівський військово-морський флот відбувається інтеграція культур, оскільки такі офіцери, як Вентворт, часто повертаючись до суспільства з чималими статками та досвідом, «невимушеністю своєї поведінки та мови помітно контрастували з тим, що було раніше».

Кастинг

«Енн, як стара діва, присвячувала своє життя тому, що намагалася бути корисною іншим. Ці зусилля принесли їй розчарування, через що вона здається «зів'ялою». Вона намагається не протистояти своєму тягарю скорботи».
Оригінальний текст (англ.)
"Anne has been devoting her life as a spinster to being useful to others. That effort to put her disappointment aside is what makes her seem 'faded.' She's been trying not to confront her burden of sorrow".

— Акторка Аманда Рут про свого персонажа

Рут дебютувала у театральному фільмі у ролі головної героїні Енн Елліот. Вона раніше працювала з режисером над телевізійним серіалом 1993 року «Будда з Передмістя». Аманда отримала роль, написавши йому листа, що хоче пройти прослуховування. Персонаж був описаний Рут як «змарнілий», що приваблювало актрису. «Мені подобається така робота, починається із занепаду і поступово розквітає», - сказала вона. WGBH Boston, американська компанія, співпродюсер фільму, хотіла більш відому актрису для цієї ролі, але погодилася на Рут після прослуховування.

Рут зауважила, що оскільки у романі багато уваги приділяється думкам Енн, в адаптації порівняно мало діалогу. Як результат, їй «доводилося передавати зміст багатьох сторінок цієї історії, не вимовляючи нічого, значну частину часу. Я навіть не могла думати про техніку, я просто мусила продовжувати зосереджуватися на романі, а потім якось випромінювати почуття». «Переконання» було знято в хронологічному порядку, що дозволило Рут побачити, «як можуть змінитися почуття її героїні, нещасної на початку розповіді», оскільки до кінця фільму Енн «щасливіша і виглядає краще». Рут вважала цю роль значно спокійнішою, ніж її досвід роботи з Королівською Шекспірівською компанією, де вона грала, зокрема, і Леді Макбет. Ірландський актор Кірон Гайндс (Фредерік Вентворт) прокоментував, що Остін «розуміє чоловіче серце і наскільки делікатним воно часом може бути». Він також зазначив, що, хоча Вентворт був «компетентним керівником для своїх підлеглих», але «не знав як себе поводити» у присутності Енн. Сьюзен Флітвуд, яка зіграла леді Рассел, також працювала з Мішеллом над «Буддою з Передмістя». Вона померла незабаром після зйомок. «Переконання» було її останньою роллю в кіно.

Макіяж та дизайн костюмів

Мішелл намагався уникати у своєму фільмі відшліфованого і штучного, замість цього обираючи реалістичні костюми та макіяж (на фото Рут та Гайндс).

Мішелл намагався бути максимально вірним роману, зокрема, уникаючи того, що йому здавалося відшліфованим та штучним в інших костюмованих драмах, події яких розгортаються у 19 столітті. Режисер пояснив: «Я відчайдушно прагнув зробити так, щоб складалося враження, що це може відбуватися в сусідній кімнаті. Я намагався показати, що ця історія, в першу чергу, про справжніх людей, а не про одяг, зачіски чи килим». Отже, оскільки він відчував, що реалістичний вигляд епохи зробить фільм більш драматичним, Мішелл вирішив зобразити акторів без макіяжу і заборонив їм виглядати занадто охайно. Рут в інтерв'ю прокоментувала свій природний вигляд у фільмі: «На мені, в основному, не було жодної косметики [у фільмі], і моє волосся, очевидно, було укладено не найкращим чином... Я гадаю, що освітлення було досить різким. Ніхто з нас не виглядав добре». В окремому інтерв'ю вона сказала: «Я хотіла зобразити Енн Елліот простою жінкою, яка насправді не була нещасною, попри все, вона задоволена своїм життям, але емоції весь час вирують навколо неї». Рут вважала реалістичне зображення епохи ключовим аспектом привабливості фільму.

За дизайн костюмів для фільму відповідала Александра Бірн, яка створила одяг, що виглядав «ношеним» та «реалістичним». Як і Флітвуд, Бірн також працювала з Мішеллом над «Буддою з Передмістя». Це вперше вона створювала костюми для фільму. В той же час BBC працювала над мінісеріалом «Гордість і упередження», через що двом знімальним групам часто доводилося змагатись за костюми та реквізит. За свою роботу над фільмом Бірн отримала винагороду BAFTA за кращий дизайн костюмів.

Луїза Вотсон, пишучи для Screenonline, висловила думку, що костюми і макіяж допоможуть «краще передати повне перетворення героїні Остін, що чимось нагадує Попелюшку. Енн також недооцінена власною родиною. ЇЇ просторе вбрання натякає на те, як вона змарніла після розірвання заручин з Вентвортом... Коли Енн повертає собі впевненість, вона розквітає; старанно одягається, очі блищать, а її риси оживають». Паулет Річардс стверджує, що «ненадійні» чоловічі персонажі, такі як сер Волтер, вирізняються у фільмі своїм яскравим одягом. Це добре зрозуміло сучасним глядачам, що живуть у культурі, де від «справжніх чоловіків» не очікують особливого піклування про свій одяг. І навпаки, Вентворт у фільмі, як правило, з'являється у військово-морській формі, на відміну від екранізації 1971 року. Цей мундир вирізняє Вентворта серед багатьох інших чоловічих персонажів, що дозволяє йому виглядати романтично, але ізольовано. Джина та Ендрю Макдональд висловили схожу думку про фільм, написавши, що він точно відображає сатиру Остін, протиставляючи модну екстравагантність вищих верств суспільства найкращим якостям Королівського флоту. Професія військових моряків підкреслюється частотою носіння уніформи на відміну від інших адаптацій роману.

Зйомки

Місця зйомок
image
Значну частину «Переконання» було знято в Баті, зокрема, на Бат-стріт
image
Фінальну сцену фільму знімали на Кораблі Його Величності «Перемога»

Спочатку «Переконання» отримало від BBC бюджет у розмірі 750 000 фунтів стерлінгів. Британський мовник запропонував співпрацю з американською громадською телевізійною станцією WGBH Boston, партнерство, завдяки якому з'явився американський антологічний телевізійний серіал «Театр Шедевр», а також екранізації романів, такі як серіал «Гордість і упередження». Ребекка Ітон, виконавчий продюсер «Театру Шедевр», схвалила співпрацю, оскільки вона вважала «Переконання» найкращим романом Остін. Рішення призвело до додаткового фінансування. Ітон наводить «Переконання» як приклад вдалих робіт WGBH, що використовує свій невеликий бюджет для інвестування в телевізійні проекти, хоча пізніше вона висловила жаль, що це лише двогодинний фільм, а не «розкішний» шестиепізодний мінісеріал. Крім того, французька компанія Millesime також долучилася до створення фільму в обмін на його трансляцію по телебаченню у Франції. Це додатково збільшило фінансування до 1 000 000 фунтів стерлінгів. Mobil Oil Corporation, головний спонсор «Театру Шедевр», була співавтором фільму.

Через залучення різних джерел фінансування знімальній групі доводилося враховувати думки всіх партнерів. Компанія Millesime була незадоволена певними аспектами історії, наприклад, хотіла, щоб події у Лаймі прибрали з фільму, бо це «занадто нудно». WGBH надав BBC докладні нотатки, які потім були інтегровані в сценарій. Одна зміна стосувалася закінчення. Щоб відобразити кульмінацію, коли Енн і Вентворта переповнюють почуття і вони нарешті наближаються один до одного, було знято два різні варіанти цієї сцени. Одна з них завершується поцілунком. Дір спочатку написав сцену, близьку за змістом до закінчення Остін: Енн знову заручається з Вентвортом на вулицях Бату, вони розмовляють і тримаються за руки. Ітон відчула, що після годин очікування такий кінець викличе «розчарування і роздратування» аудиторії. На думку Ітон, «поцілунок буде емоційною винагородою» і WGBH вважав, що це знайде відгук у серцях глядачів фільму. Мішелл погодився піти на компроміс, вирішивши зняти британську і американську версію, остання включала поцілунок. Американський кінець відображений на міжнародному плакаті, на якому головні герої обіймаються. Хоча поцілунок викликав деяку критику серед шанувальників, актриса Аманда Рут захищала його. «Після довгої невизначеності, в кінці історії ви відчайдушно очікуєте побачити Енн та капітана Вентворта знову разом, відчайдушно! Зрештою, фільм – це візуальний засіб. Ви не обов'язково хочете бачити їх у ліжку разом, але ви хочете побачити щось на зразок поцілунку», – сказала вона.

Порівняно з 1970-ми і 1980-ми, BBC збільшила фінансування багатьох своїх адаптацій у 1990-х. Це дозволило знімати «Переконання» у Лаймі, Баті та в сільській місцевості на південному сході Англії. І Лайм, і Бат мають важливе значення у романі Остін. Дір хотів, щоб фільм починався з кадрів на борту корабля Королівського флоту того періоду, але єдиним автентичним судном було HMS Victory. Він був у сухому доку, як частина музею в Портсмуті, і зйомка була можлива лише протягом коротких періодів, коли судно було закрите для публіки. Через обмежений бюджет фільму, один із вступних кадрів із зображенням корабля адмірала Крофта в океані та фінальний кадр, в якому Енн і Вентворт споглядають океан, було взято з історичного фільму 1984 року «Заколот на Баунті».

Теми та аналіз

Відмінності від джерела

У той час, як Дір отримав схвальні відгуки («надзвичайно... збережено більшу частину складного сюжету роману та численних персонажів»), літературознавці відзначили значні відмінності між фільмом та вихідним матеріалом. Сара Р. Моррісон зауважує, що Енн у фільмі висловлює думки, які її персонаж ніколи не скаже в романі. Моррісон наводить як приклад непохитність Енн у фільмі щодо відвідин її давньої бідної подруги місіс Сміт, через які вона не встигне завітати до їхньої титулованої родички. «Але з книги Остін зрозуміло, що Енн ніколи не дозволить собі сперечатися з батьком, ніби вони абсолютно рівноправні». У романі також немає деяких вчинків Енн, які є у фільмі. Наприклад, коли вона поспішає переконати Вентворта залишитись на концерті, коли він відчуває себе приниженим зневажливими коментарями щодо своєї професії. Моррісон пов'язує ці відмінності з труднощами екранізації роману. У фільмі бракує оповідача, щоб передати думки Енн.

Сью Паррілл зазначає, що бюджет «Переконання» давав змогу знімати значну частину матеріалу в місцях, що «дозволяли творцям фільму повніше використовувати оточення для створення настрою». Погода, наприклад, особливо важлива для відображення душевного стану Енн в романі. Перші кадри «Переконання» вказують нам на історичний контекст (сцена з моряками), а також скрутне фінансове становище родини Елліотів. Через протиставлення військово-морського флоту та Елліотів ми бачимо відмінності між ними, коли перша група обговорює падіння Наполеона, друга – відносно незначні незручності марнотратства.

Клас та стать

«Історія, по суті, описує старий суспільний лад, що занепадає, і нове покоління, меритократію, що виходить на перший план. Іншими словами, це знаменує собою перелом між вісімнадцятим століттям і дев'ятнадцятим».
Оригінальний текст (англ.)
"The story essentially describes an old order fading away into decadence, and a new tribe, a meritocracy, coming to the fore. In other words, it marks the turning point between the eighteenth century and the nineteenth".

— Сценарист Нік Дір

У своєму вступі до опублікованого сценарію Дір зазначив, що його зацікавила адаптація «Переконання» частково через те, що вона зображає «світ у перехідний період». Режисер Роджер Мішелл вважав, що історія містить «прототип родини постмодерну» – мати Енн померла, її батько банкрут, а «старий соціальний порядок руйнується». Рут описувала Енн як «феміністку в дофеміністичний період» та «сильного, незалежного персонажа», до якого сучасні глядачі можуть звернутися, незважаючи на те, що роман був написаний два століття тому.

Дослідники творчості Остін вивчали відображення у фільмі класового та соціального різноманіття. Керрол М. Доул зазначає, що серед багатьох постановок твору Остін, що з'явилися у 90-х роках, тільки «Переконання» «наполегливо привертає увагу до класових питань» та «надає яскраві візуальні свідчення про роботу британської класової системи». Фільм, додає вона, частково досягає цієї мети, зосереджуючись на обличчі слуг, оцінюючи їх негативні реакції на події. Річардс також вважає Мішелла «візуально більш обізнаним» про нижчі класи, додаючи, що включення до фільму чорних слуг натякає на «колоніальні джерела багатства», що підтримують вищих за класом і званням. Енн-Марі Шольц пише, що «Розум і почуття» Емми Томпсон також висвітлює тему класу, але по-іншому. «Переконання» зображує загальні класові поділи, а не лише те, як робітничий клас впливає на головних героїв – камера фокусується на обличчях слуг і працівників, персоніфікуючи їх.

На думку Мішелла, Остін була «протофеміністкою», яка мала «чітке бачення сфер дискримінації жінок». Як доказ, Мішелл наводить сцену в книзі, де Енн зауважує, що пісні та прислів'я про непостійність жінок писали чоловіки. Джуліанна Піддак додає, що режисер «гостро підкреслює тему класової та ґендерної соціальної обмеженості, протиставляючи тісні інтер'єри манірного суспільства та привабливі відкриті морські горизонти». Як приклад, Піддак наводить перебування Енн в Баті, де вона з верхнього поверху шукає очима Вентворта на вулиці внизу. Для неї Вентворт і море уособлюють свободу і можливість.

Прийом

Поява на екранах

Прем'єра «Переконання» відбулась на британському телеканалі BBC Two 16 квітня 1995 року, на Великдень. Фільм переглянули 3,8 мільйона глядачів. BBC Two знову показав стрічку 25 грудня, на Різдво. Фільм також вийшов в ефірі американського телеканалу PBS 6 квітня 1997 року.

Під кінець зйомок Ребекка Ітон помітила зростання цікавості до Остін та костюмованих драм у Голлівуді. WGBH ніколи раніше не займався театральними фільмами, але «вирішив спробувати себе на великому екрані». Компанія Sony Pictures Classics, переглянувши скорочену адаптацію, отримала дозвіл та показала її в американських кінотеатрах 27 вересня 1995 року. Там охарактеризували фільм як «артгауз» для вузького кола глядачів. «Переконання» показали також на міжнародних кінофестивалях у Чикаго та Торонто. За перший тиждень касові збори в Нью-Йорку склали 56 000 доларів, а в Лос-Анджелесі - 150 000 доларів. Загалом, прокат фільму у США приніс 5 269 757 доларів. «Переконання» було менш фінансово успішним, ніж популярна адаптація «Розум і почуття», яка вийшла у кінотеатрах через кілька місяців. Фільм надійшов у продаж у форматі VHS 12 листопада 1996 року; DVD версія – 1 лютого 2000 року.

Оцінка критиків

«Все це блискуче зафіксовано містером Мішеллом разом із сценаристом Ніком Діром та акторським складом, повністю синхронізовано із теплим, але гострим стилем Остін. Їх «Переконання» є глибоко правдивим у багатьох аспектах: відчутті емоційної жаги; природній, незагламурованій візуальній красі - від віталень до моря; вірності витонченій сатирі та романтиці Остін».
Оригінальний текст (англ.)
"All this is brilliantly captured by Mr. Michell, with the screenwriter Nick Dear and a cast completely in sync with Austen's warm but piercing style. Their Persuasion is profoundly truthful in many ways: in its sense of emotional longing; in its natural, unglamorised visual beauty, ranging from drawing rooms to the sea; in its fidelity to the delicate tone of Austen's satire and romance".

— з огляду Карін Джеймс для «Нью-Йорк таймс»

Спочатку «Переконання» привернуло увагу невеликої кількості критиків. Це змінилося, коли в кінці 1995 року з великим успіхом у Великій Британії відбулись прем'єри мінісеріалу «Гордість і упередження» та фільму «Розум і почуття». Це викликало цікавість до «Переконання», оскільки популярність Остін стала очевидною серед критиків. Фільм отримав вельми позитивні відгуки головних кінознавців, а на вебсайті критичних рецензій Rotten Tomatoes відтоді рейтинг позитивних відгуків досяг 86%. Карін Джеймс з «Нью-Йорк таймс» вважала «Переконання» «вибором критиків». Джей Карр з «Бостон глоуб» відзначив гру Рут, назвавши «стриманим, але видатним дебютом, що змушує серце завмирати».

У своєму дописі для The Washington Post Дессон Гоу висловив думку, що «є чудова, некваплива делікатність у «Переконанні»... так, ніби всі, причетні до створення цього фільму, знають, що можна втілити геніальний задум Остін, якщо не шкодувати часу і терпіння. Завдяки переконливій грі акторів, вимогливому режисеру та, звичайно, захопливому сценарію, це зроблено у чудовій, витонченій манері». Пишучи для Entertainment Weekly, критик Кен Такер дав фільму оцінку "A -", заявивши, що «він повинен сподобатись навіть тим, хто не читав роман». Такер висловив думку, що фільм - це «пристрасна комедія з багатьма деталями, яка нагадує мені, чому Остін залишається такою актуальною письменницею». Сьюзан Остров Вайсер, професор літератури дев'ятнадцятого століття, назвала фільм «правдивим відображенням світу Остін», а Рут – «головною коштовністю» фільму за «витончене» виконання ролі «невтримно інтелігентної і розчарованої Енн Елліот, якій є про що шкодувати». У 2008 році Джеймс Рамптон із The Independent поставив «Переконання» на четверте місце у переліку найкращих адаптацій Остін усіх часів.

Кінокритики часто порівнювали адаптації «Переконання» та «Розуму і почуття». Фільм Томпсон отримав більше визнання та схвалення від Голлівуду, а постановкою Мішелла захоплювались критики світового ринку, які вважали, що це більш автентичне і продумане зображення світу Остін. Джанет Маслін з «Нью-Йорк Таймс», наприклад, писала, що «Розум і почуття» «не може змагатися з блискучою гостротою більш стриманого «Переконання», найбільш продуманої нової адаптації Остін».«Лос-Анджелес Таймс» охарактеризував «Переконання» як «найбільш автентичну британську версію і найбільш близьку до духу романів», а «Розум і почуття» як «версію Остін для аудиторії Голлівуду, безтурботну, яка прагне сподобатися». Журнал Time назвав їх найкращими фільмами 1995 року, охарактеризувавши «Переконання» як «спокійне», а «Розум і почуття» – «більш метушливе». Гігсон, аналізуючи обидві постановки, прокоментував, що «Переконання» відзначається відчуттям «гострого реалізму», який вплине на пізніші адаптації Остін, такі, як «Менсфілд Парк» (1999) та «Джейн Остін» (2007).

Схвальні відгуки

Нагорода Категорія Одержувачі та кандидати Результат
Телевізійні нагороди Британської академії Кращий дизайн костюмів Александра Бірн Перемога
Кращий дизайн Вільям Дадлі та Браян Сайкс Перемога
Кращий макіяж Жан Спік Номінація
Найкраща оригінальна телевізійна музика Джеремі Самс Перемога
Найкраща фотографування та освітлення
(художня література / розваги) 		Джон Далі Перемога
Найкращий фільм-драма Фіона Фінлі, Роджер Мішелл та Нік Дір Перемога
Національна рада з перегляду Кращі десять фільмів «Переконання» Перемога
Королівське телевізійне товариство Дизайн костюмів Олександра Бірн Перемога
Дизайн фільму Вільям Дадлі та Браян Сайкс Перемога
Командна нагорода (майстерність) «Переконання» Перемога

Примітки

  1. Giddings, Robert. (2001). The classic serial on television and radio. Houndmills, Basingstoke, Hampshire: Palgrave. с. 102. ISBN . OCLC 43913159.
  2. . . 25 вересня 1995. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  3. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 5. ISBN . OCLC 48906257.
  4. Higson, Andrew. (2011). Film England : culturally English filmmaking since the 1990s. London: I.B. Tauris. с. 133. ISBN . OCLC 713352735.
  5. Giddings, Robert. (2001). The classic serial on television and radio. Houndmills, Basingstoke, Hampshire: Palgrave. с. 100. ISBN . OCLC 43913159.
  6. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 6—7. ISBN . OCLC 48906257.
  7. Higson, Andrew. (2011). Film England : culturally English filmmaking since the 1990s. London: I.B. Tauris. с. 135. ISBN . OCLC 713352735.
  8. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 5—6. ISBN . OCLC 48906257.
  9. Bignell, Jonathan,; Lacey, Stephen, 1952-. British television drama : past, present and future (вид. 2nd edition). Basingstoke, Hampshire. с. 88. ISBN . OCLC 877873676.
  10. Higson, Andrew. (2011). Film England : culturally English filmmaking since the 1990s. London: I.B. Tauris. с. 140. ISBN . OCLC 713352735.
  11. Dear, Nick. (1996). Persuasion by Jane Austen : a screenplay. London: Methuen Film. ISBN . OCLC 39829310.
  12. Mills, Bart (4 квітня 1997). . Boston Globe. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 31 березня 2015.image (необхідна підписка)
  13. Bignell, Jonathan,; Lacey, Stephen, 1952-. British television drama : past, present and future (вид. 2nd edition). Basingstoke, Hampshire. с. 89. ISBN . OCLC 877873676.
  14. Masters, Kim (10 грудня 1995). . The Washington Post. Архів оригіналу за 1 March 2016. Процитовано 13 квітня 2015.image (необхідна підписка)
  15. Sheehan, Henry (30 жовтня 1995). . . Архів оригіналу за 16 July 2011. Процитовано 9 березня 2011.
  16. Stack, Peter (11 жовтня 1995). Art of `Persuasion' brings Root to U.S. . Процитовано 10 березня 2011.
  17. . British Film Institute. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  18. Botton, Sari (28 вересня 1995). . . Архів оригіналу за 29 March 2015. Процитовано 23 січня 2015.image (необхідна підписка)
  19. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 155. ISBN . OCLC 48906257.
  20. . The Independent. 2 жовтня 1995. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  21. . British Film Institute. Архів оригіналу за 18 May 2015. Процитовано 14 травня 2015.
  22. Elley, Derek (6 червня 1995). . Variety. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 15 березня 2015.
  23. McIntyre, Gina (February 2011). . . Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 15 березня 2015.
  24. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 6. ISBN . OCLC 48906257.
  25. . British Academy of Film and Television Arts. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  26. Watson, Louise (2014). . . Архів оригіналу за 12 April 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  27. Macdonald, Gina.; Macdonald, Andrew, 1942- (2003). Jane Austen on screen. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 114. ISBN . OCLC 52358916.
  28. Potter, Tiffany, 1967-. Women, popular culture, and the eighteenth century. Toronto. с. 276—79. ISBN . OCLC 870994812.
  29. Eaton, Rebecca, 1947-. Making masterpiece : 25 years behind the scenes at Masterpiece theatre and Mystery! on PBS. New York. ISBN . OCLC 834432806.
  30. . . 11 січня 1996. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 30 березня 2015.image (необхідна підписка)
  31. Banks-Smith, Nancy (17 квітня 1995). Powers of persuasion. The Guardian. с. 8.
  32. Pearson, Allison (23 квітня 1995). . The Independent. Архів оригіналу за 25 September 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  33. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 165. ISBN . OCLC 48906257.
  34. Myer, Valerie Grosvenor,. Jane Austen, obstinate heart : a biography. New York. ISBN . OCLC 914265587.
  35. Feger, Helene (23 квітня 2005). Bath's rich heritage. The Daily Telegraph. оригіналу за 16 April 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
  36. Tatman, Sandra L. (2 червня 2011). Chicago Tribune Competition. Oxford Art Online. Oxford University Press.
  37. Belton, Ellen (9 жовтня 2003). Reimagining Jane Austen: the 1940 and 1995 film versions of Pride and Prejudice. Jane Austen on Screen. Cambridge University Press. с. 175—196. ISBN .
  38. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 165—66. ISBN . OCLC 48906257.
  39. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 166—67. ISBN . OCLC 48906257.
  40. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 167. ISBN . OCLC 48906257.
  41. Rickey, Carrie (13 листопада 1995). . . Архів оригіналу за 28 January 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
  42. Troost, Linda, 1957-; Greenfield, Sayre N., 1956- (2001). Jane Austen in Hollywood (вид. 2nd ed). Lexington: University Press of Kentucky. с. 60. ISBN . OCLC 66911642.
  43. Austen, Jane (2005). Pride and Prejudice. Amsterdam: Amsterdam University Press. ISBN .
  44. Macdonald, Gina.; Macdonald, Andrew, 1942- (2003). Jane Austen on screen. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 117. ISBN . OCLC 52358916.
  45. Scholz, Anne-Marie. (2013). From Fidelity to History : Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century. New York: Berghahn Books. с. 140. ISBN . OCLC 855505427.
  46. Park, You-me, 1960-; Sunder Rajan, Rajeswari. (2000). The postcolonial Jane Austen. London: Routledge. с. 129. ISBN . OCLC 70745123.
  47. Higson, Andrew. (2011). Film England : culturally English filmmaking since the 1990s. London: I.B. Tauris. с. 144. ISBN . OCLC 713352735.
  48. . PBS. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  49. Beam, Alex (5 січня 1996). . Boston Globe. Архів оригіналу за 1 March 2016. Процитовано 21 березня 2015.image (необхідна підписка)
  50. Troost, Linda, 1957-; Greenfield, Sayre N., 1956- (2001). Jane Austen in Hollywood (вид. 2nd ed). Lexington: University Press of Kentucky. с. 1. ISBN . OCLC 66911642.
  51. Troost, Linda, 1957-; Greenfield, Sayre N., 1956- (2001). Jane Austen in Hollywood (вид. 2nd ed). Lexington: University Press of Kentucky. с. 81. ISBN . OCLC 66911642.
  52. Higson, Andrew. (2011). Film England : culturally English filmmaking since the 1990s. London: I.B. Tauris. с. 97, 133—34, 154. ISBN . OCLC 713352735.
  53. . Міжнародний кінофестиваль у Чикаго. Архів оригіналу за 29 October 2014. Процитовано 2 квітня 2015.
  54. Wloszczyna, Susan (5 вересня 2012). . USA Today. Архів оригіналу за 4 April 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
  55. . Box Office Mojo. Архів оригіналу за 27 August 2011. Процитовано 25 березня 2011.
  56. . The Numbers. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  57. Scholz, Anne-Marie. (2013). From Fidelity to History : Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century. New York: Berghahn Books. с. 135—36. ISBN . OCLC 855505427.
  58. Persuasion (1995). . Процитовано 8 квітня 2015.
  59. . Amazon.com. Архів оригіналу за 16 April 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
  60. https://www.amazon.com/Persuasion-Ciaran-Hinds/dp/B00003JRCQ/ref=sr_1_3?s=movies-tv&ie=UTF8&qid=1453615608&sr=1-3&keywords=persuasion
  61. James, Caryn (27 вересня 1995). . The New York Times. Архів оригіналу за 3 October 2012. Процитовано 21 березня 2015.
  62. Scholz, Anne-Marie. (2013). From Fidelity to History : Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century. New York: Berghahn Books. с. 135. ISBN . OCLC 855505427.
  63. . Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 20 March 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  64. Carr, Jay (6 жовтня 1995). . Boston Globe. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 21 березня 2015.image (необхідна підписка)
  65. Howe, Desson (20 жовтня 1995). . The Washington Post. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 21 березня 2015.image (необхідна підписка)
  66. Tucker, Ken (6 жовтня 1995). . Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  67. Austen, Jane, 1775-1817. (2003). Persuasion. New York: Barnes & Noble Classics. с. 241. ISBN . OCLC 60827307.
  68. Rampton, James (24 липня 2008). . The Independent. Архів оригіналу за 12 August 2011. Процитовано 9 березня 2011.
  69. Parrill, Sue, 1935- (2002). Jane Austen on film and television : a critical study of the adaptations. Jefferson, N.C.: McFarland & Co. с. 201. ISBN . OCLC 48906257.
  70. Higson, Andrew. (2011). Film England : culturally English filmmaking since the 1990s. London: I.B. Tauris. с. 140, 158. ISBN . OCLC 713352735.
  71. (13 грудня 1995). . The New York Times. Архів оригіналу за 3 April 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  72. Turan, Kenneth (13 грудня 1995). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 30 березня 2015.
  73. . Time. 25 грудня 1995. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 30 березня 2015.
  74. Higson, Andrew. (2011). Film England : culturally English filmmaking since the 1990s. London: I.B. Tauris. с. 143. ISBN . OCLC 713352735.
  75. . British Academy of Film and Television Arts. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 15 березня 2015.
  76. . National Board of Review. Архів оригіналу за 5 February 2012.
  77. (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 4 March 2016. Процитовано 21 березня 2015.

Процитовані роботи

  • Brownstein, Rachel M. (2001). Out of the Drawing Room, Into the Lawn. У Troost, Linda; Greenfield, Sayre N (ред.). Jane Austen in Hollywood. University Press of Kentucky. с. 13—21. ISBN .
  • Cardwell, Sarah (2014). Persuaded? The Impact of Changing Production Contexts on Three Adaptations of Persuasion. У Bignell, Jonathan; Lacey, Stephen (ред.). British Television Drama: Past, Present and Future. Palgrave Macmillan. с. 84—97. ISBN .
  • Collins, Amanda (2001). Jane Austen, Film, and the Pitfalls of Postmodern Nostalgia. У Troost, Linda; Greenfield, Sayre N. (ред.). Jane Austen in Hollywood. University Press of Kentucky. с. 79—89. ISBN .
  • (1996). Introduction. У Dear, Nick; Austen, Jane (ред.). Persuasion: A Screenplay by Nick Dear. Methuen Drama. ISBN .
  • Dole, Carol M. (2001). Austen, Class, and the American Market. У Troost, Linda; Greenfield, Sayre N (ред.). Jane Austen in Hollywood. University Press of Kentucky. с. 58—78. ISBN .
  • Dole, Carol M. (Summer 2007). Jane Austen and Mud: Pride & Prejudice (2005), British Realism, and the Heritage Film. Persuasions: the Jane Austen Journal On-Line. 27 (2). оригіналу за 26 June 2011.
  • (2013). Making Masterpiece: 25 Years Behind the Scenes at Sherlock, Downton Abbey, Prime Suspect, Cranford, Upstairs Downstairs, and Other Great Shows. Viking. ISBN .
  • Giddings, Robert; Selby, Keith (2001). The Classic Serial on Television and Radio. Palgrave Macmillan. ISBN .
  • Greenfield, Sayre N.; Troost, Linda V. (2001). Watching Ourselves Watching. У Troost, Linda; Greenfield, Sayre N (ред.). Jane Austen in Hollywood. University Press of Kentucky. с. 1—12. ISBN .
  • Higson, Andrew (2011). Film England: Culturally English Filmmaking Since the 1990s. I.B. Tauris. ISBN .
  • MacDonald, Gina; MacDonald, Andrew (2012). Visualizing Empire in Domestic Settings: Designing Persuasion for the Screen. У Potter, Tiffany (ред.). Women, Popular Culture, and the Eighteenth Century. University of Toronto Press. с. 274—91. ISBN .
  • Monaghan, David (2009). 'A Cheerful Confidence in Futurity': The Movement Motif in Austen's Novel and Dear/Michell's Film Adaptation of Persuasion. У Monaghan, David; Hudelet, Ariane; Wiltshire, John (ред.). The Cinematic Jane Austen: Essays on the Filmic Sensibility of the Novels. McFarland. с. 129—47. ISBN .
  • Morrison, Sarah R. (1999). Emma Minus Its Narrator: Decorum and Class Consciousness in Film Versions of the Novel. Persuasions: the Jane Austen Journal On-Line. Occasional Papers (3). оригіналу за 4 October 2008.
  • (1997). Jane Austen: Obstinate Heart. Arcade Publishing. ISBN .
  • Ostrov Weisser, Susan (2003) [1817]. Inspired by Persuasion. У Austen, Jane; Ostrov Weisser, Susan (ред.). Persuasion. Fine Creative Media. с. 241—42. ISBN .
  • (2002). Jane Austen on Film and Television: A Critical Study of the Adaptations. McFarland. ISBN .
  • Pidduck, Julianne (2000). Of Windows and Country Walks: Frames of Space and Movement in 1990s Austen Adaptations. У You-Me Park; Rajeswari Sunder Rajan (ред.). The Postcolonial Jane Austen. Routledge. с. 123—46. ISBN .
  • Richards, Paulette (2003). Regency Romance Shadowing in the Visual Motifs of Roger Michell's Persuasion. У MacDonald, Gina; MacDonald, Andrew (ред.). Jane Austen on Screen. Cambridge University Press. с. 111—26. ISBN .
  • Scholz, Anne-Marie (2013). From Fidelity to History: Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century. Berghahn Books. ISBN . оригіналу за 25 July 2014.
  • Stovel, Nora Foster (2006). From Page to Screen: Dancing to the Altar in Recent Film Adaptations of Jane Austen's Novels (PDF). Persuasions: the Jane Austen Journal. 28: 185—98. (PDF) оригіналу за 4 April 2015.

Посилання

  • Sony Pictures Classics
  • Переконання на сайті AllMovie

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perekonannya znachennya Perekonannya angl Persuasion kostyumovana drama 1995 roku rezhisera Rodzhera Mishella zasnovana na odnojmennomu romani Dzhejn Ostin 1817 roku U svoyemu debyutnomu teatralnomu filmi britanska aktrisa Amanda Rut graye golovnu geroyinyu Enn Elliot a Kiron Gajnds yiyi kohanogo kapitana Frederika Ventvorta Podiyi filmu vidbuvayutsya v Angliyi v 19 stolitti cherez visim rokiv pislya togo yak ridni perekonali Enn rozirvati zaruchini z Ventvortom PerekonannyaPersuasionObkladinka diskuZhanrKostyumovana dramaRezhiserRodzher MishellProdyuserFiona FinliScenaristNik DirNa osnovi Perekonannya Dzhejn OstinU golovnih rolyahAmanda Rut Kiron GajndsOperatorDzhon DejliKompozitorDzheremi SamsMontazhKejt EvansKinokompaniyaBBCDistrib yutorSony Pictures Classics Spolucheni Shtati Ameriki Trivalist104 hv MovaanglijskaKrayinaSpoluchene Korolivstvo Spolucheni Shtati AmerikiRik1995Data vihodu16 kvitnya Spoluchene Korolivstvo 27 veresnya Spolucheni Shtati Ameriki IMDbID 11333812sonypictures com classics persuasion persuasion html Perekonannya u Vikishovishi Film adaptuvav pismennik Nik Dir yakij vvazhav cej roman bilsh zrilim nizh inshi tvori Ostin Vin zaznachiv sho ce realistichna ta pravdiva istoriya pro rozluku i poyednannya dvoh lyudej Oskilki stil opovidi Ostin vnutrishno peredaye dumki Enn Dir i Rut vidchuvali neobhidnist vislovlyuvati emociyi personazha vikoristovuyuchi porivnyano neveliki dialogi Perekonannya znimali v hronologichnomu poryadku sho dozvolilo aktrisi zobraziti zmini yaki vidbulisya z Enn vid girkogo zhalyu ta rozcharuvannya do shastya i rozkvitu Spochatku BBC planuvala pracyuvati nad Perekonannyam samostijno ale potim do neyi priyednalisya amerikanska kompaniya WGBH Boston ta francuzka kompaniya Millesime Ce rishennya dozvolilo zbilshiti byudzhet i znimati v miscyah zobrazhenih u romani vklyuchayuchi Lajm Redzhis i Bat Mishell perekonanij sho ce najemocijnishij i najbilsh avtobiografichnij roman Ostin Vin yak rezhiser unikav togo sho spravlyalo vrazhennya vidshlifovanogo neprirodnogo dlya 19 go stolittya i vidmovlyav svoyih aktoriv nanositi makiyazh abo zdavatisya zanadto chepurnimi Hudozhnicya z kostyumiv Aleksandra Birn vigotovlyayuchi odyag pragnula shob vin ne viglyadav yak novij i zdobula premiyu BAFTA za svoyi zusillya Perekonannya bulo znyato v period populyarnosti tvoriv Ostin ce bula odna z shesti adaptacij yiyi romaniv vipushenih u seredini 1990 h Vpershe cej film translyuvavsya 16 kvitnya 1995 roku na britanskomu telekanali BBC Two Kompaniya Sony Pictures Classics pokazala film v amerikanskih kinoteatrah 27 veresnya 1995 roku oskilki zrostannya populyarnosti Ostin stalo ochevidnim dlya Gollivudu Kinematografichnij reliz Perekonannya privernuv uvagu kinokritikiv i otrimav yak pravilo pozitivni vidguki ta bagato shvalnih ocinok gri Rut Z togo chasu filmoznavci sposterigayut znachni zmini u vihidnomu materiali a takozh klasovij ta gendernij temah SyuzhetFilm pochinayetsya dvoma scenami sho zminyuyut odna odnu vijskovo morskij korabel sho perevozit admirala Krofta Dzhon Vudvajn i kareta z misterom Shepardom Devid Kollings ta jogo dochkoyu misis Klej Felisiti Din Kroft obgovoryuye kinec Napoleonivskih voyen zi svoyimi druzyami moryakami v toj chas yak misis Klej z batkom pryamuyut v Kellinch Holl mayetok marnoslavnogo ta pihatogo baroneta sera Voltera Elliota Korin Redgrejv shob perekonati jogo pochati zaoshadzhuvati i takim chinom uniknuti rozorennya Spochatku ser Volter buv proti ciyeyi ideyi ale vreshti pogodivsya timchasovo pereyihati v Bat a rodinnij mayetok zdati v orendu Cya propoziciya nadijshla vid advokata baroneta Sheparda podrugi rodini ledi Rassel Syuzan Flitvud ta drugoyi dochki sera Voltera Enn Amanda Rut Enn zasmutilasya diznavshis sho novim orendarem Kellinch Hollu bude admiral Kroft zyat Frederika Ventvorta Kiron Gajnds vijskovo morskogo kapitana z yakim vona bula zaruchena visim rokiv tomu koli vin buv tilki komandirom Rodina bula proti yihnogo shlyubu cherez jogo bidnist vidsutnist perspektiv ta zv yazkiv Ventvort brav uchast u Napoleonivskih vijnah sho prineslo jomu statki i pidvishennya po sluzhbi Teper vin zamozhnij i v zvanni kapitana povernuvsya do Angliyi jmovirno shob znajti druzhinu Piznishe Enn vislovlyuye ledi Rassel svij zhal cherez potochne finansove stanovishe rodini a takozh svoye davnye rishennya vidhiliti propoziciyu Ventvorta pro shlyub Enn vidviduye svoyu molodshu sestru Meri Sofi Tompson yakij vlastiva ipohondriya Vona vijshla zamizh za Charlza Mazgrouva starshogo sina miscevih fermeriv Enn terplyache visluhovuye skargi chleniv rodini Mazgrouv cholovika Meri sester Charlza Luyizi Emma Roberts ta Genriyetti Viktoriya Gamilton svekriv mistera ta misis Mazgrouv Rodzher Gammond ta Dzhudi Kornvell Kapitan Ventvort priyizhdzhaye poobidati z Mazgrouvami ale Enn unikaye yihnoyi zustrichi dobrovilno pogodivshis doglyadati travmovanogo sina Meri Ale nastupnogo ranku pid chas snidanku Frederik nenadovgo zajshov privitatisya do Enn ta Meri Ce vpershe za ostanni visim rokiv kolishni zakohani pobachilis Yak diznalasya piznishe Enn zi sliv Meri Ventvort skazav sho vona tak zminilasya sho j ne vpiznati Luyiza ta Genriyetta v zahvati vid kapitana i ne prihovuyut svoyih pochuttiv Rodina ne znaye sho v minulomu mizh nim ta Enn buli stosunki Cherez bil ta obrazu yakih jomu zavdala Enn dozvolivshi ridnim perekonati yiyi rozirvati zaruchini bagato rokiv tomu Ventvort pid chas odniyeyi zi spilnih progulyanok zapevnyaye Luyizu sho shastya v zhitti mozhna dosyagti tilki zavdyaki rishuchosti ta nepohitnosti Vid neyi Ventvort diznayetsya sho spochatku Charlz osvidchivsya Enn ale vona ne dala zgodi Luyiza vvazhaye sho ce ledi Rassel perekonala yiyi vidmoviti Piznishe Charlz odruzhivsya z Meri Enn Ventvort ta molodi Margrouvi yidut do Lajma ta vidviduyut druziv Venvorta dvoh vijskovo morskih oficeriv kapitana Garvilla Robert Glenister ta kapitana Benvika Richard MakKabi Perebuvayuchi tam Luyiza nespodivano stribaye zi shodiv spodivayuchis sho Ventvort pidhopit yiyi ale vin ne vstigaye Divchina vtrachaye svidomist piznishe staye vidomo sho v neyi travma golovi Pislya cogo Enn yide u Bat do batka ta sestri Pislya bagatorichnoyi perervi ser Volter ta Elizabet ponovili stosunki z yihnim rodichem misterom Elliotom Semyuel Vest spadkoyemcem titulu baroneta ta rodinnogo mayetku Enn znajomitsya z nim i voni rozumiyut sho bachilisya v Lajmi Ledi Rassel iz zadovolennyam pomichaye sho misteru Elliotu podobayetsya Enn ale vona stavitsya do nogo z pidozroyu Tim chasom Luyiza oduzhala i zaruchilasya z kapitanom Benvikom Ventvort priyizhdzhaye u Bat i kilka raziv zustrichayetsya z Enn hocha yih rozmovi korotki Enn diznayetsya vid svoyeyi shkilnoyi podrugi misis Smit Gelen Shlezinger sho mister Elliot zbankrutuvav i hoche odruzhitisya z Enn zaradi spadshini Takozh vin yak zyat zmozhe zapobigti mozhlivomu shlyubu baroneta z pani Klej ta poyavi spadkoyemcya cholovichoyi stati Enn pid chas rozmovi z kapitanom Garvillom zapevnyaye jogo sho tilki zhinki zdatni kohati navit koli vzhe nemaye nadiyi na shastya Vipadkovo Ventvort chuye cyu rozmovu i osvidchuyetsya yij u listi Potim Enn ta Frederik zustrichayutsya na vulici i jdut vzyavshis za ruki Tiyeyi nochi na vechirci Ventvort ogoloshuye pro namir odruzhitisya z Enn sho duzhe zdivuvalo mistera Elliota U finalnij sceni Frederik ta Enn na bortu vijskovo morskogo korablya shaslivi sho nareshti razom U rolyah en Enn Elliot Kiron Gajnds kapitan Frederik Ventvort en ledi Rassel en ser Volter Elliot Fiona Shou misis Kroft Dzhon Vudvajn admiral Kroft Fibi Nikolls Elizabet Elliot Semyuel Vest mister Elliot Sofi Tompson Meri Mazgrouv Dzhudi Kornvell misis Mazgrouv Sajmon Rassel Bil Charlz Mazgrouv Felisiti Din misis Klej Rodzher Gammond mister Mazgrouv Emma Roberts Luyiza Mazgrouv Viktoriya Gamilton Genriyetta Mazgrouv Robert Glenister kapitan Garvill Richard Makkejb kapitan Benvik Gelen Shlezinger misis Smit Dzhejn Vud doglyadalnicya Ruk Devid Kollings mister Shepard Darlin Dzhonson ledi Karteret Sinamon Fej mis Karteret Salli Dzhordzh misis GarvillVirobnictvoKoncepciya ta adaptaciya Originalna obkladinka Perekonannya Zjomki Perekonannya vidbuvalisya u period raptovogo vidrodzhennya adaptacij Dzhejn Ostin oskilki ce bula odna z shesti takih postanovok vipushenih u seredini 1990 h ZMI nazvali ce yavishe Ostinmaniya Hocha chasto uspishna adaptaciya prizvodit do viniknennya inshih Cej splesk populyarnosti Ostin vidznachavsya zjomkami bagatoh proektiv odnochasno Perekonannya teleserialu Gordist i uperedzhennya ta povnometrazhnogo filmu Rozum i pochuttya Nezvazhayuchi na ce filmoznavec Endryu Gigson ta inshi stverdzhuyut sho ye malo dokaziv togo sho prodyuseri z riznih kompanij spilkuvalis rozroblyayuchi svoyi adaptaciyi Ideya filmu za motivami romanu Ostin 1817 roku Perekonannya vinikla u anglijskoyi prodyuserki Fioni Finli yaka vzhe dekilka rokiv hotila stvoriti ekranizaciyu Vostannye roman buv adaptovanij ITV u 1971 roci Golovnu rol u miniseriali zigrala Enn Firbank Finli vidchuvala sho ce duzhe romantichna istoriya yaka mozhe statisya z kozhnim Ye shos duzhe zvorushlive u davno vtrachenomu kohanni Vona zvernulasya do pismennika Nika Dira shodo adaptaciyi romanu dlya telebachennya Finli nasolodzhuvavsya jogo robotoyu u teatri zokrema jogo p yesoyu pro Vilyama Gogarta Mistectvo uspihu Dir spochatku zaproponuvav sprobuvati ekranizuvati inshij tvir Ostin Chuttya i chuttyevist abo Gordist i uperedzhennya ale pogodivsya adaptuvati Perekonannya pislya jogo prochitannya Dir vvazhav sho cej roman ostannij zavershenij tvir avtora bilsh zrilij nizh inshi Dir piznishe pisav sho na pershij poglyad Perekonannya ce istoriya kohannya u stili Popelyushki ale z inshogo boku romanu pritamanni realizm ta pravdivist zokrema ce stosuyetsya rozpovidi pro dvoh lyudej yaki rozluchilisya a potim znovu poyednalisya Dva roki vin pracyuvav nad scenariyem i ce zavdannya bulo vazhkim z kilkoh prichin Po pershe jomu potribno bulo znajti strukturu yaka vidpovidala b romanu Po druge jogo golovnij geroj nenadovgo z yavlyayetsya u pershij polovini rozpovidi a potim trivalij chas ne robit rishuchih dij yakih zazvichaj chekayut vid centralnogo personazha Adaptaciya dotepnosti Ostin bula she odnim viklikom bagato chogo ne mozhna bulo vikoristati bo ce majzhe vse rozpovid avtora pro personazhiv z pevnoyu kmitlivistyu chi legkistyu sho vihodila vid samih personazhiv Ce skladna robota interpretuvati roman dlya sebe a potim znajti dlya nogo movu filmu Dosvidchenogo teatralnogo i serialnogo rezhisera Rodzhera Mishella obrano dlya roboti nad Perekonannyam oskilki cya strichka stala b jogo pershim povnometrazhnim filmom She z ditinstva Mishell buv shanuvalnikom Ostin sho vidriznyalo jogo vid inshih hlopciv u klasi Vin zahoplyuvavsya Perekonannyam bo vvazhav sho ce najemocijnishij i najgostrishij roman Ostin a takozh i najbilsh avtobiografichnij Vin opisav tvir yak erotichnu istoriyu kohannya yaka spovnena seksualnogo potyagu Mishell pragnuv pidkresliti kontrasti v istoriyi Ostin napriklad mizh bundyuchnoyu formalnistyu Kellinch Hollu i teplotoyu ta zatishkom Apperkrossu Rezhiser hotiv pokazati yak cherez Korolivskij vijskovo morskij flot vidbuvayetsya integraciya kultur oskilki taki oficeri yak Ventvort chasto povertayuchis do suspilstva z chimalimi statkami ta dosvidom nevimushenistyu svoyeyi povedinki ta movi pomitno kontrastuvali z tim sho bulo ranishe Kasting Enn yak stara diva prisvyachuvala svoye zhittya tomu sho namagalasya buti korisnoyu inshim Ci zusillya prinesli yij rozcharuvannya cherez sho vona zdayetsya ziv yaloyu Vona namagayetsya ne protistoyati svoyemu tyagaryu skorboti Originalnij tekst angl Anne has been devoting her life as a spinster to being useful to others That effort to put her disappointment aside is what makes her seem faded She s been trying not to confront her burden of sorrow Aktorka Amanda Rut pro svogo personazha Rut debyutuvala u teatralnomu filmi u roli golovnoyi geroyini Enn Elliot Vona ranishe pracyuvala z rezhiserom nad televizijnim serialom 1993 roku Budda z Peredmistya Amanda otrimala rol napisavshi jomu lista sho hoche projti prosluhovuvannya Personazh buv opisanij Rut yak zmarnilij sho privablyuvalo aktrisu Meni podobayetsya taka robota pochinayetsya iz zanepadu i postupovo rozkvitaye skazala vona WGBH Boston amerikanska kompaniya spivprodyuser filmu hotila bilsh vidomu aktrisu dlya ciyeyi roli ale pogodilasya na Rut pislya prosluhovuvannya Rut zauvazhila sho oskilki u romani bagato uvagi pridilyayetsya dumkam Enn v adaptaciyi porivnyano malo dialogu Yak rezultat yij dovodilosya peredavati zmist bagatoh storinok ciyeyi istoriyi ne vimovlyayuchi nichogo znachnu chastinu chasu Ya navit ne mogla dumati pro tehniku ya prosto musila prodovzhuvati zoseredzhuvatisya na romani a potim yakos viprominyuvati pochuttya Perekonannya bulo znyato v hronologichnomu poryadku sho dozvolilo Rut pobachiti yak mozhut zminitisya pochuttya yiyi geroyini neshasnoyi na pochatku rozpovidi oskilki do kincya filmu Enn shaslivisha i viglyadaye krashe Rut vvazhala cyu rol znachno spokijnishoyu nizh yiyi dosvid roboti z Korolivskoyu Shekspirivskoyu kompaniyeyu de vona grala zokrema i Ledi Makbet Irlandskij aktor Kiron Gajnds Frederik Ventvort prokomentuvav sho Ostin rozumiye choloviche serce i naskilki delikatnim vono chasom mozhe buti Vin takozh zaznachiv sho hocha Ventvort buv kompetentnim kerivnikom dlya svoyih pidleglih ale ne znav yak sebe povoditi u prisutnosti Enn Syuzen Flitvud yaka zigrala ledi Rassel takozh pracyuvala z Mishellom nad Buddoyu z Peredmistya Vona pomerla nezabarom pislya zjomok Perekonannya bulo yiyi ostannoyu rollyu v kino Makiyazh ta dizajn kostyumiv Mishell namagavsya unikati u svoyemu filmi vidshlifovanogo i shtuchnogo zamist cogo obirayuchi realistichni kostyumi ta makiyazh na foto Rut ta Gajnds Mishell namagavsya buti maksimalno virnim romanu zokrema unikayuchi togo sho jomu zdavalosya vidshlifovanim ta shtuchnim v inshih kostyumovanih dramah podiyi yakih rozgortayutsya u 19 stolitti Rezhiser poyasniv Ya vidchajdushno pragnuv zrobiti tak shob skladalosya vrazhennya sho ce mozhe vidbuvatisya v susidnij kimnati Ya namagavsya pokazati sho cya istoriya v pershu chergu pro spravzhnih lyudej a ne pro odyag zachiski chi kilim Otzhe oskilki vin vidchuvav sho realistichnij viglyad epohi zrobit film bilsh dramatichnim Mishell virishiv zobraziti aktoriv bez makiyazhu i zaboroniv yim viglyadati zanadto ohajno Rut v interv yu prokomentuvala svij prirodnij viglyad u filmi Na meni v osnovnomu ne bulo zhodnoyi kosmetiki u filmi i moye volossya ochevidno bulo ukladeno ne najkrashim chinom Ya gadayu sho osvitlennya bulo dosit rizkim Nihto z nas ne viglyadav dobre V okremomu interv yu vona skazala Ya hotila zobraziti Enn Elliot prostoyu zhinkoyu yaka naspravdi ne bula neshasnoyu popri vse vona zadovolena svoyim zhittyam ale emociyi ves chas viruyut navkolo neyi Rut vvazhala realistichne zobrazhennya epohi klyuchovim aspektom privablivosti filmu Za dizajn kostyumiv dlya filmu vidpovidala Aleksandra Birn yaka stvorila odyag sho viglyadav noshenim ta realistichnim Yak i Flitvud Birn takozh pracyuvala z Mishellom nad Buddoyu z Peredmistya Ce vpershe vona stvoryuvala kostyumi dlya filmu V toj zhe chas BBC pracyuvala nad miniserialom Gordist i uperedzhennya cherez sho dvom znimalnim grupam chasto dovodilosya zmagatis za kostyumi ta rekvizit Za svoyu robotu nad filmom Birn otrimala vinagorodu BAFTA za krashij dizajn kostyumiv Luyiza Votson pishuchi dlya Screenonline vislovila dumku sho kostyumi i makiyazh dopomozhut krashe peredati povne peretvorennya geroyini Ostin sho chimos nagaduye Popelyushku Enn takozh nedoocinena vlasnoyu rodinoyu YiYi prostore vbrannya natyakaye na te yak vona zmarnila pislya rozirvannya zaruchin z Ventvortom Koli Enn povertaye sobi vpevnenist vona rozkvitaye staranno odyagayetsya ochi blishat a yiyi risi ozhivayut Paulet Richards stverdzhuye sho nenadijni cholovichi personazhi taki yak ser Volter viriznyayutsya u filmi svoyim yaskravim odyagom Ce dobre zrozumilo suchasnim glyadacham sho zhivut u kulturi de vid spravzhnih cholovikiv ne ochikuyut osoblivogo pikluvannya pro svij odyag I navpaki Ventvort u filmi yak pravilo z yavlyayetsya u vijskovo morskij formi na vidminu vid ekranizaciyi 1971 roku Cej mundir viriznyaye Ventvorta sered bagatoh inshih cholovichih personazhiv sho dozvolyaye jomu viglyadati romantichno ale izolovano Dzhina ta Endryu Makdonald vislovili shozhu dumku pro film napisavshi sho vin tochno vidobrazhaye satiru Ostin protistavlyayuchi modnu ekstravagantnist vishih verstv suspilstva najkrashim yakostyam Korolivskogo flotu Profesiya vijskovih moryakiv pidkreslyuyetsya chastotoyu nosinnya uniformi na vidminu vid inshih adaptacij romanu Zjomki Miscya zjomokZnachnu chastinu Perekonannya bulo znyato v Bati zokrema na Bat stritFinalnu scenu filmu znimali na Korabli Jogo Velichnosti Peremoga Spochatku Perekonannya otrimalo vid BBC byudzhet u rozmiri 750 000 funtiv sterlingiv Britanskij movnik zaproponuvav spivpracyu z amerikanskoyu gromadskoyu televizijnoyu stanciyeyu WGBH Boston partnerstvo zavdyaki yakomu z yavivsya amerikanskij antologichnij televizijnij serial Teatr Shedevr a takozh ekranizaciyi romaniv taki yak serial Gordist i uperedzhennya Rebekka Iton vikonavchij prodyuser Teatru Shedevr shvalila spivpracyu oskilki vona vvazhala Perekonannya najkrashim romanom Ostin Rishennya prizvelo do dodatkovogo finansuvannya Iton navodit Perekonannya yak priklad vdalih robit WGBH sho vikoristovuye svij nevelikij byudzhet dlya investuvannya v televizijni proekti hocha piznishe vona vislovila zhal sho ce lishe dvogodinnij film a ne rozkishnij shestiepizodnij miniserial Krim togo francuzka kompaniya Millesime takozh doluchilasya do stvorennya filmu v obmin na jogo translyaciyu po telebachennyu u Franciyi Ce dodatkovo zbilshilo finansuvannya do 1 000 000 funtiv sterlingiv Mobil Oil Corporation golovnij sponsor Teatru Shedevr bula spivavtorom filmu Cherez zaluchennya riznih dzherel finansuvannya znimalnij grupi dovodilosya vrahovuvati dumki vsih partneriv Kompaniya Millesime bula nezadovolena pevnimi aspektami istoriyi napriklad hotila shob podiyi u Lajmi pribrali z filmu bo ce zanadto nudno WGBH nadav BBC dokladni notatki yaki potim buli integrovani v scenarij Odna zmina stosuvalasya zakinchennya Shob vidobraziti kulminaciyu koli Enn i Ventvorta perepovnyuyut pochuttya i voni nareshti nablizhayutsya odin do odnogo bulo znyato dva rizni varianti ciyeyi sceni Odna z nih zavershuyetsya pocilunkom Dir spochatku napisav scenu blizku za zmistom do zakinchennya Ostin Enn znovu zaruchayetsya z Ventvortom na vulicyah Batu voni rozmovlyayut i trimayutsya za ruki Iton vidchula sho pislya godin ochikuvannya takij kinec vikliche rozcharuvannya i rozdratuvannya auditoriyi Na dumku Iton pocilunok bude emocijnoyu vinagorodoyu i WGBH vvazhav sho ce znajde vidguk u sercyah glyadachiv filmu Mishell pogodivsya piti na kompromis virishivshi znyati britansku i amerikansku versiyu ostannya vklyuchala pocilunok Amerikanskij kinec vidobrazhenij na mizhnarodnomu plakati na yakomu golovni geroyi obijmayutsya Hocha pocilunok viklikav deyaku kritiku sered shanuvalnikiv aktrisa Amanda Rut zahishala jogo Pislya dovgoyi neviznachenosti v kinci istoriyi vi vidchajdushno ochikuyete pobachiti Enn ta kapitana Ventvorta znovu razom vidchajdushno Zreshtoyu film ce vizualnij zasib Vi ne obov yazkovo hochete bachiti yih u lizhku razom ale vi hochete pobachiti shos na zrazok pocilunku skazala vona Porivnyano z 1970 mi i 1980 mi BBC zbilshila finansuvannya bagatoh svoyih adaptacij u 1990 h Ce dozvolilo znimati Perekonannya u Lajmi Bati ta v silskij miscevosti na pivdennomu shodi Angliyi I Lajm i Bat mayut vazhlive znachennya u romani Ostin Dir hotiv shob film pochinavsya z kadriv na bortu korablya Korolivskogo flotu togo periodu ale yedinim avtentichnim sudnom bulo HMS Victory Vin buv u suhomu doku yak chastina muzeyu v Portsmuti i zjomka bula mozhliva lishe protyagom korotkih periodiv koli sudno bulo zakrite dlya publiki Cherez obmezhenij byudzhet filmu odin iz vstupnih kadriv iz zobrazhennyam korablya admirala Krofta v okeani ta finalnij kadr v yakomu Enn i Ventvort spoglyadayut okean bulo vzyato z istorichnogo filmu 1984 roku Zakolot na Baunti Temi ta analizVidminnosti vid dzherela U toj chas yak Dir otrimav shvalni vidguki nadzvichajno zberezheno bilshu chastinu skladnogo syuzhetu romanu ta chislennih personazhiv literaturoznavci vidznachili znachni vidminnosti mizh filmom ta vihidnim materialom Sara R Morrison zauvazhuye sho Enn u filmi vislovlyuye dumki yaki yiyi personazh nikoli ne skazhe v romani Morrison navodit yak priklad nepohitnist Enn u filmi shodo vidvidin yiyi davnoyi bidnoyi podrugi misis Smit cherez yaki vona ne vstigne zavitati do yihnoyi titulovanoyi rodichki Ale z knigi Ostin zrozumilo sho Enn nikoli ne dozvolit sobi sperechatisya z batkom nibi voni absolyutno rivnopravni U romani takozh nemaye deyakih vchinkiv Enn yaki ye u filmi Napriklad koli vona pospishaye perekonati Ventvorta zalishitis na koncerti koli vin vidchuvaye sebe prinizhenim znevazhlivimi komentaryami shodo svoyeyi profesiyi Morrison pov yazuye ci vidminnosti z trudnoshami ekranizaciyi romanu U filmi brakuye opovidacha shob peredati dumki Enn Syu Parrill zaznachaye sho byudzhet Perekonannya davav zmogu znimati znachnu chastinu materialu v miscyah sho dozvolyali tvorcyam filmu povnishe vikoristovuvati otochennya dlya stvorennya nastroyu Pogoda napriklad osoblivo vazhliva dlya vidobrazhennya dushevnogo stanu Enn v romani Pershi kadri Perekonannya vkazuyut nam na istorichnij kontekst scena z moryakami a takozh skrutne finansove stanovishe rodini Elliotiv Cherez protistavlennya vijskovo morskogo flotu ta Elliotiv mi bachimo vidminnosti mizh nimi koli persha grupa obgovoryuye padinnya Napoleona druga vidnosno neznachni nezruchnosti marnotratstva Klas ta stat Istoriya po suti opisuye starij suspilnij lad sho zanepadaye i nove pokolinnya meritokratiyu sho vihodit na pershij plan Inshimi slovami ce znamenuye soboyu perelom mizh visimnadcyatim stolittyam i dev yatnadcyatim Originalnij tekst angl The story essentially describes an old order fading away into decadence and a new tribe a meritocracy coming to the fore In other words it marks the turning point between the eighteenth century and the nineteenth Scenarist Nik Dir U svoyemu vstupi do opublikovanogo scenariyu Dir zaznachiv sho jogo zacikavila adaptaciya Perekonannya chastkovo cherez te sho vona zobrazhaye svit u perehidnij period Rezhiser Rodzher Mishell vvazhav sho istoriya mistit prototip rodini postmodernu mati Enn pomerla yiyi batko bankrut a starij socialnij poryadok rujnuyetsya Rut opisuvala Enn yak feministku v dofeministichnij period ta silnogo nezalezhnogo personazha do yakogo suchasni glyadachi mozhut zvernutisya nezvazhayuchi na te sho roman buv napisanij dva stolittya tomu Doslidniki tvorchosti Ostin vivchali vidobrazhennya u filmi klasovogo ta socialnogo riznomanittya Kerrol M Doul zaznachaye sho sered bagatoh postanovok tvoru Ostin sho z yavilisya u 90 h rokah tilki Perekonannya napoleglivo privertaye uvagu do klasovih pitan ta nadaye yaskravi vizualni svidchennya pro robotu britanskoyi klasovoyi sistemi Film dodaye vona chastkovo dosyagaye ciyeyi meti zoseredzhuyuchis na oblichchi slug ocinyuyuchi yih negativni reakciyi na podiyi Richards takozh vvazhaye Mishella vizualno bilsh obiznanim pro nizhchi klasi dodayuchi sho vklyuchennya do filmu chornih slug natyakaye na kolonialni dzherela bagatstva sho pidtrimuyut vishih za klasom i zvannyam Enn Mari Sholc pishe sho Rozum i pochuttya Emmi Tompson takozh visvitlyuye temu klasu ale po inshomu Perekonannya zobrazhuye zagalni klasovi podili a ne lishe te yak robitnichij klas vplivaye na golovnih geroyiv kamera fokusuyetsya na oblichchyah slug i pracivnikiv personifikuyuchi yih Na dumku Mishella Ostin bula protofeministkoyu yaka mala chitke bachennya sfer diskriminaciyi zhinok Yak dokaz Mishell navodit scenu v knizi de Enn zauvazhuye sho pisni ta prisliv ya pro nepostijnist zhinok pisali choloviki Dzhulianna Piddak dodaye sho rezhiser gostro pidkreslyuye temu klasovoyi ta gendernoyi socialnoyi obmezhenosti protistavlyayuchi tisni inter yeri manirnogo suspilstva ta privablivi vidkriti morski gorizonti Yak priklad Piddak navodit perebuvannya Enn v Bati de vona z verhnogo poverhu shukaye ochima Ventvorta na vulici vnizu Dlya neyi Ventvort i more uosoblyuyut svobodu i mozhlivist PrijomPoyava na ekranah Prem yera Perekonannya vidbulas na britanskomu telekanali BBC Two 16 kvitnya 1995 roku na Velikden Film pereglyanuli 3 8 miljona glyadachiv BBC Two znovu pokazav strichku 25 grudnya na Rizdvo Film takozh vijshov v efiri amerikanskogo telekanalu PBS 6 kvitnya 1997 roku Pid kinec zjomok Rebekka Iton pomitila zrostannya cikavosti do Ostin ta kostyumovanih dram u Gollivudi WGBH nikoli ranishe ne zajmavsya teatralnimi filmami ale virishiv sprobuvati sebe na velikomu ekrani Kompaniya Sony Pictures Classics pereglyanuvshi skorochenu adaptaciyu otrimala dozvil ta pokazala yiyi v amerikanskih kinoteatrah 27 veresnya 1995 roku Tam oharakterizuvali film yak artgauz dlya vuzkogo kola glyadachiv Perekonannya pokazali takozh na mizhnarodnih kinofestivalyah u Chikago ta Toronto Za pershij tizhden kasovi zbori v Nyu Jorku sklali 56 000 dolariv a v Los Andzhelesi 150 000 dolariv Zagalom prokat filmu u SShA prinis 5 269 757 dolariv Perekonannya bulo mensh finansovo uspishnim nizh populyarna adaptaciya Rozum i pochuttya yaka vijshla u kinoteatrah cherez kilka misyaciv Film nadijshov u prodazh u formati VHS 12 listopada 1996 roku DVD versiya 1 lyutogo 2000 roku Ocinka kritikiv Vse ce bliskuche zafiksovano misterom Mishellom razom iz scenaristom Nikom Dirom ta aktorskim skladom povnistyu sinhronizovano iz teplim ale gostrim stilem Ostin Yih Perekonannya ye gliboko pravdivim u bagatoh aspektah vidchutti emocijnoyi zhagi prirodnij nezaglamurovanij vizualnij krasi vid vitalen do morya virnosti vitonchenij satiri ta romantici Ostin Originalnij tekst angl All this is brilliantly captured by Mr Michell with the screenwriter Nick Dear and a cast completely in sync with Austen s warm but piercing style Their Persuasion is profoundly truthful in many ways in its sense of emotional longing in its natural unglamorised visual beauty ranging from drawing rooms to the sea in its fidelity to the delicate tone of Austen s satire and romance z oglyadu Karin Dzhejms dlya Nyu Jork tajms Spochatku Perekonannya privernulo uvagu nevelikoyi kilkosti kritikiv Ce zminilosya koli v kinci 1995 roku z velikim uspihom u Velikij Britaniyi vidbulis prem yeri miniserialu Gordist i uperedzhennya ta filmu Rozum i pochuttya Ce viklikalo cikavist do Perekonannya oskilki populyarnist Ostin stala ochevidnoyu sered kritikiv Film otrimav velmi pozitivni vidguki golovnih kinoznavciv a na vebsajti kritichnih recenzij Rotten Tomatoes vidtodi rejting pozitivnih vidgukiv dosyag 86 Karin Dzhejms z Nyu Jork tajms vvazhala Perekonannya viborom kritikiv Dzhej Karr z Boston gloub vidznachiv gru Rut nazvavshi strimanim ale vidatnim debyutom sho zmushuye serce zavmirati U svoyemu dopisi dlya The Washington Post Desson Gou visloviv dumku sho ye chudova nekvapliva delikatnist u Perekonanni tak nibi vsi prichetni do stvorennya cogo filmu znayut sho mozhna vtiliti genialnij zadum Ostin yaksho ne shkoduvati chasu i terpinnya Zavdyaki perekonlivij gri aktoriv vimoglivomu rezhiseru ta zvichajno zahoplivomu scenariyu ce zrobleno u chudovij vitonchenij maneri Pishuchi dlya Entertainment Weekly kritik Ken Taker dav filmu ocinku A zayavivshi sho vin povinen spodobatis navit tim hto ne chitav roman Taker visloviv dumku sho film ce pristrasna komediya z bagatma detalyami yaka nagaduye meni chomu Ostin zalishayetsya takoyu aktualnoyu pismenniceyu Syuzan Ostrov Vajser profesor literaturi dev yatnadcyatogo stolittya nazvala film pravdivim vidobrazhennyam svitu Ostin a Rut golovnoyu koshtovnistyu filmu za vitonchene vikonannya roli nevtrimno inteligentnoyi i rozcharovanoyi Enn Elliot yakij ye pro sho shkoduvati U 2008 roci Dzhejms Rampton iz The Independent postaviv Perekonannya na chetverte misce u pereliku najkrashih adaptacij Ostin usih chasiv Kinokritiki chasto porivnyuvali adaptaciyi Perekonannya ta Rozumu i pochuttya Film Tompson otrimav bilshe viznannya ta shvalennya vid Gollivudu a postanovkoyu Mishella zahoplyuvalis kritiki svitovogo rinku yaki vvazhali sho ce bilsh avtentichne i produmane zobrazhennya svitu Ostin Dzhanet Maslin z Nyu Jork Tajms napriklad pisala sho Rozum i pochuttya ne mozhe zmagatisya z bliskuchoyu gostrotoyu bilsh strimanogo Perekonannya najbilsh produmanoyi novoyi adaptaciyi Ostin Los Andzheles Tajms oharakterizuvav Perekonannya yak najbilsh avtentichnu britansku versiyu i najbilsh blizku do duhu romaniv a Rozum i pochuttya yak versiyu Ostin dlya auditoriyi Gollivudu bezturbotnu yaka pragne spodobatisya Zhurnal Time nazvav yih najkrashimi filmami 1995 roku oharakterizuvavshi Perekonannya yak spokijne a Rozum i pochuttya bilsh metushlive Gigson analizuyuchi obidvi postanovki prokomentuvav sho Perekonannya vidznachayetsya vidchuttyam gostrogo realizmu yakij vpline na piznishi adaptaciyi Ostin taki yak Mensfild Park 1999 ta Dzhejn Ostin 2007 Shvalni vidguki Nagoroda Kategoriya Oderzhuvachi ta kandidati RezultatTelevizijni nagorodi Britanskoyi akademiyi Krashij dizajn kostyumiv Aleksandra Birn PeremogaKrashij dizajn Vilyam Dadli ta Brayan Sajks PeremogaKrashij makiyazh Zhan Spik NominaciyaNajkrasha originalna televizijna muzika Dzheremi Sams PeremogaNajkrasha fotografuvannya ta osvitlennya hudozhnya literatura rozvagi Dzhon Dali PeremogaNajkrashij film drama Fiona Finli Rodzher Mishell ta Nik Dir PeremogaNacionalna rada z pereglyadu Krashi desyat filmiv Perekonannya PeremogaKorolivske televizijne tovaristvo Dizajn kostyumiv Oleksandra Birn PeremogaDizajn filmu Vilyam Dadli ta Brayan Sajks PeremogaKomandna nagoroda majsternist Perekonannya PeremogaPrimitkiGiddings Robert 2001 The classic serial on television and radio Houndmills Basingstoke Hampshire Palgrave s 102 ISBN 0 312 23598 4 OCLC 43913159 25 veresnya 1995 Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 5 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Higson Andrew 2011 Film England culturally English filmmaking since the 1990s London I B Tauris s 133 ISBN 978 0 85771 897 6 OCLC 713352735 Giddings Robert 2001 The classic serial on television and radio Houndmills Basingstoke Hampshire Palgrave s 100 ISBN 0 312 23598 4 OCLC 43913159 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 6 7 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Higson Andrew 2011 Film England culturally English filmmaking since the 1990s London I B Tauris s 135 ISBN 978 0 85771 897 6 OCLC 713352735 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 5 6 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Bignell Jonathan Lacey Stephen 1952 British television drama past present and future vid 2nd edition Basingstoke Hampshire s 88 ISBN 978 1 137 32758 1 OCLC 877873676 Higson Andrew 2011 Film England culturally English filmmaking since the 1990s London I B Tauris s 140 ISBN 978 0 85771 897 6 OCLC 713352735 Dear Nick 1996 Persuasion by Jane Austen a screenplay London Methuen Film ISBN 0 413 71170 6 OCLC 39829310 Mills Bart 4 kvitnya 1997 Boston Globe Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 neobhidna pidpiska Bignell Jonathan Lacey Stephen 1952 British television drama past present and future vid 2nd edition Basingstoke Hampshire s 89 ISBN 978 1 137 32758 1 OCLC 877873676 Masters Kim 10 grudnya 1995 The Washington Post Arhiv originalu za 1 March 2016 Procitovano 13 kvitnya 2015 neobhidna pidpiska Sheehan Henry 30 zhovtnya 1995 Arhiv originalu za 16 July 2011 Procitovano 9 bereznya 2011 Stack Peter 11 zhovtnya 1995 Art of Persuasion brings Root to U S Procitovano 10 bereznya 2011 British Film Institute Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 Botton Sari 28 veresnya 1995 Arhiv originalu za 29 March 2015 Procitovano 23 sichnya 2015 neobhidna pidpiska Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 155 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 The Independent 2 zhovtnya 1995 Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 18 bereznya 2015 British Film Institute Arhiv originalu za 18 May 2015 Procitovano 14 travnya 2015 Elley Derek 6 chervnya 1995 Variety Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 15 bereznya 2015 McIntyre Gina February 2011 Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 15 bereznya 2015 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 6 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 British Academy of Film and Television Arts Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 18 bereznya 2015 Watson Louise 2014 Arhiv originalu za 12 April 2015 Procitovano 11 kvitnya 2015 Macdonald Gina Macdonald Andrew 1942 2003 Jane Austen on screen Cambridge UK Cambridge University Press s 114 ISBN 0 521 79325 4 OCLC 52358916 Potter Tiffany 1967 Women popular culture and the eighteenth century Toronto s 276 79 ISBN 978 1 4426 2053 7 OCLC 870994812 Eaton Rebecca 1947 Making masterpiece 25 years behind the scenes at Masterpiece theatre and Mystery on PBS New York ISBN 978 0 670 01535 1 OCLC 834432806 11 sichnya 1996 Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 neobhidna pidpiska Banks Smith Nancy 17 kvitnya 1995 Powers of persuasion The Guardian s 8 Pearson Allison 23 kvitnya 1995 The Independent Arhiv originalu za 25 September 2015 Procitovano 13 kvitnya 2015 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 165 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Myer Valerie Grosvenor Jane Austen obstinate heart a biography New York ISBN 978 1 61145 813 8 OCLC 914265587 Feger Helene 23 kvitnya 2005 Bath s rich heritage The Daily Telegraph originalu za 16 April 2015 Procitovano 10 kvitnya 2015 Tatman Sandra L 2 chervnya 2011 Chicago Tribune Competition Oxford Art Online Oxford University Press Belton Ellen 9 zhovtnya 2003 Reimagining Jane Austen the 1940 and 1995 film versions of Pride and Prejudice Jane Austen on Screen Cambridge University Press s 175 196 ISBN 978 0 521 79728 3 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 165 66 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 166 67 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 167 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Rickey Carrie 13 listopada 1995 Arhiv originalu za 28 January 2015 Procitovano 7 lyutogo 2015 Troost Linda 1957 Greenfield Sayre N 1956 2001 Jane Austen in Hollywood vid 2nd ed Lexington University Press of Kentucky s 60 ISBN 0 8131 7121 0 OCLC 66911642 Austen Jane 2005 Pride and Prejudice Amsterdam Amsterdam University Press ISBN 978 1 904633 01 3 Macdonald Gina Macdonald Andrew 1942 2003 Jane Austen on screen Cambridge UK Cambridge University Press s 117 ISBN 0 521 79325 4 OCLC 52358916 Scholz Anne Marie 2013 From Fidelity to History Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century New York Berghahn Books s 140 ISBN 978 0 85745 732 5 OCLC 855505427 Park You me 1960 Sunder Rajan Rajeswari 2000 The postcolonial Jane Austen London Routledge s 129 ISBN 0 415 23290 2 OCLC 70745123 Higson Andrew 2011 Film England culturally English filmmaking since the 1990s London I B Tauris s 144 ISBN 978 0 85771 897 6 OCLC 713352735 PBS Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Beam Alex 5 sichnya 1996 Boston Globe Arhiv originalu za 1 March 2016 Procitovano 21 bereznya 2015 neobhidna pidpiska Troost Linda 1957 Greenfield Sayre N 1956 2001 Jane Austen in Hollywood vid 2nd ed Lexington University Press of Kentucky s 1 ISBN 0 8131 7121 0 OCLC 66911642 Troost Linda 1957 Greenfield Sayre N 1956 2001 Jane Austen in Hollywood vid 2nd ed Lexington University Press of Kentucky s 81 ISBN 0 8131 7121 0 OCLC 66911642 Higson Andrew 2011 Film England culturally English filmmaking since the 1990s London I B Tauris s 97 133 34 154 ISBN 978 0 85771 897 6 OCLC 713352735 Mizhnarodnij kinofestival u Chikago Arhiv originalu za 29 October 2014 Procitovano 2 kvitnya 2015 Wloszczyna Susan 5 veresnya 2012 USA Today Arhiv originalu za 4 April 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Box Office Mojo Arhiv originalu za 27 August 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 The Numbers Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 Scholz Anne Marie 2013 From Fidelity to History Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century New York Berghahn Books s 135 36 ISBN 978 0 85745 732 5 OCLC 855505427 Persuasion 1995 Procitovano 8 kvitnya 2015 Amazon com Arhiv originalu za 16 April 2015 Procitovano 8 kvitnya 2015 https www amazon com Persuasion Ciaran Hinds dp B00003JRCQ ref sr 1 3 s movies tv amp ie UTF8 amp qid 1453615608 amp sr 1 3 amp keywords persuasion James Caryn 27 veresnya 1995 The New York Times Arhiv originalu za 3 October 2012 Procitovano 21 bereznya 2015 Scholz Anne Marie 2013 From Fidelity to History Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century New York Berghahn Books s 135 ISBN 978 0 85745 732 5 OCLC 855505427 Rotten Tomatoes Arhiv originalu za 20 March 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 Carr Jay 6 zhovtnya 1995 Boston Globe Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 neobhidna pidpiska Howe Desson 20 zhovtnya 1995 The Washington Post Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 neobhidna pidpiska Tucker Ken 6 zhovtnya 1995 Entertainment Weekly Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 Austen Jane 1775 1817 2003 Persuasion New York Barnes amp Noble Classics s 241 ISBN 1 59308 130 8 OCLC 60827307 Rampton James 24 lipnya 2008 The Independent Arhiv originalu za 12 August 2011 Procitovano 9 bereznya 2011 Parrill Sue 1935 2002 Jane Austen on film and television a critical study of the adaptations Jefferson N C McFarland amp Co s 201 ISBN 0 7864 1349 2 OCLC 48906257 Higson Andrew 2011 Film England culturally English filmmaking since the 1990s London I B Tauris s 140 158 ISBN 978 0 85771 897 6 OCLC 713352735 13 grudnya 1995 The New York Times Arhiv originalu za 3 April 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 Turan Kenneth 13 grudnya 1995 Los Angeles Times Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Time 25 grudnya 1995 Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 30 bereznya 2015 Higson Andrew 2011 Film England culturally English filmmaking since the 1990s London I B Tauris s 143 ISBN 978 0 85771 897 6 OCLC 713352735 British Academy of Film and Television Arts Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 15 bereznya 2015 National Board of Review Arhiv originalu za 5 February 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 4 March 2016 Procitovano 21 bereznya 2015 Procitovani roboti Brownstein Rachel M 2001 Out of the Drawing Room Into the Lawn U Troost Linda Greenfield Sayre N red Jane Austen in Hollywood University Press of Kentucky s 13 21 ISBN 978 0 8131 9006 8 Cardwell Sarah 2014 Persuaded The Impact of Changing Production Contexts on Three Adaptations of Persuasion U Bignell Jonathan Lacey Stephen red British Television Drama Past Present and Future Palgrave Macmillan s 84 97 ISBN 978 1137327574 Collins Amanda 2001 Jane Austen Film and the Pitfalls of Postmodern Nostalgia U Troost Linda Greenfield Sayre N red Jane Austen in Hollywood University Press of Kentucky s 79 89 ISBN 978 0 8131 9006 8 1996 Introduction U Dear Nick Austen Jane red Persuasion A Screenplay by Nick Dear Methuen Drama ISBN 0 413 71170 6 Dole Carol M 2001 Austen Class and the American Market U Troost Linda Greenfield Sayre N red Jane Austen in Hollywood University Press of Kentucky s 58 78 ISBN 978 0 8131 9006 8 Dole Carol M Summer 2007 Jane Austen and Mud Pride amp Prejudice 2005 British Realism and the Heritage Film Persuasions the Jane Austen Journal On Line 27 2 originalu za 26 June 2011 2013 Making Masterpiece 25 Years Behind the Scenes at Sherlock Downton Abbey Prime Suspect Cranford Upstairs Downstairs and Other Great Shows Viking ISBN 978 0670015351 Giddings Robert Selby Keith 2001 The Classic Serial on Television and Radio Palgrave Macmillan ISBN 978 0 312 23598 7 Greenfield Sayre N Troost Linda V 2001 Watching Ourselves Watching U Troost Linda Greenfield Sayre N red Jane Austen in Hollywood University Press of Kentucky s 1 12 ISBN 978 0 8131 9006 8 Higson Andrew 2011 Film England Culturally English Filmmaking Since the 1990s I B Tauris ISBN 1 84885 454 4 MacDonald Gina MacDonald Andrew 2012 Visualizing Empire in Domestic Settings Designing Persuasion for the Screen U Potter Tiffany red Women Popular Culture and the Eighteenth Century University of Toronto Press s 274 91 ISBN 978 1442641815 Monaghan David 2009 A Cheerful Confidence in Futurity The Movement Motif in Austen s Novel and Dear Michell s Film Adaptation of Persuasion U Monaghan David Hudelet Ariane Wiltshire John red The Cinematic Jane Austen Essays on the Filmic Sensibility of the Novels McFarland s 129 47 ISBN 978 0786435067 Morrison Sarah R 1999 Emma Minus Its Narrator Decorum and Class Consciousness in Film Versions of the Novel Persuasions the Jane Austen Journal On Line Occasional Papers 3 originalu za 4 October 2008 1997 Jane Austen Obstinate Heart Arcade Publishing ISBN 978 1611458138 Ostrov Weisser Susan 2003 1817 Inspired by Persuasion U Austen Jane Ostrov Weisser Susan red Persuasion Fine Creative Media s 241 42 ISBN 978 1593081300 2002 Jane Austen on Film and Television A Critical Study of the Adaptations McFarland ISBN 0 7864 1349 2 Pidduck Julianne 2000 Of Windows and Country Walks Frames of Space and Movement in 1990s Austen Adaptations U You Me Park Rajeswari Sunder Rajan red The Postcolonial Jane Austen Routledge s 123 46 ISBN 0 415 23290 2 Richards Paulette 2003 Regency Romance Shadowing in the Visual Motifs of Roger Michell s Persuasion U MacDonald Gina MacDonald Andrew red Jane Austen on Screen Cambridge University Press s 111 26 ISBN 0 521 79325 4 Scholz Anne Marie 2013 From Fidelity to History Film Adaptations as Cultural Events in the Twentieth Century Berghahn Books ISBN 978 0 85745 731 8 originalu za 25 July 2014 Stovel Nora Foster 2006 From Page to Screen Dancing to the Altar in Recent Film Adaptations of Jane Austen s Novels PDF Persuasions the Jane Austen Journal 28 185 98 PDF originalu za 4 April 2015 PosilannyaSony Pictures Classics Perekonannya na sajti AllMovie

Дата публікації:
Топ