Пензенська провінція — одна з провінцій Московського царства і з 1721 року Російської імперії.
Центр (адміністративний) провінції — місто Пенза. Провінція поділялася на дистрикти, пізніше, у 1727 році все дистрикти в Росії перейменовані в повіти. Провінції були скасовані 1775 року. До 1780-х років колишні провінції іменувалися округами.
Історія
Раніше Сурський край (Посур'я) тривалий час не мав осілого населення, та являв собою ліс, лісостеп й дикий степ, якою кочували половці, потім калмики, азовські й кримські татари. На схід Надсур'я осіло жили мордва й мещера, що займалися лісовими промислами та землеробством.
Московський цар Іван Грозний та його наступники для захисту Московії від набігів іноземців і злодіїв влаштували Керенську, Верхньоломовську, Нижньоломовську, Інсар-Потізьку. Сарансько-Артеманську і Пензенську сторожові лінії (засічні межи), для чого вони розселяли московитських дворян, рядових однодворців (стрільці, городові козаки, засічні вартові, гармаші та інші) та влаштовували сторожові городища з фортецями. Пізніше фортеці були з'єднані між собою штучними валами, завалами, ровами і надовбами. Один з валів йшов від Пензи на Рамзай, Мокшан (мав дерев'яну фортецю з чотирма вежами, побудовану 1535 року), Ломов (заснований як острог у 1636 році, для захисту перевозу через Козляцький брід на перехресті шляхів з Дикого поля на Наровчат та Ідовської дороги) і Керенськ (1636 рік), а інший від передмістя Атемара на Саранськ (1641 рік) і Шешкеєв. У XVII сторіччі, на лінії також були побудовані Наровчат, , Шешкеєв, (1647 рік) та інші слободи (укріплені містечка).
За наказом московського царя Петра I «Про устрій губерній і про визначення в них правителів», в 1709 році, до Казанської губернії приписана Пенза, а в 1719 році була утворена Пензенська провінція з . До складу провінції були включені міста Пенза (з Рамзаєвським передмістям), Мокшан, Саранськ та інші. По ревізії 1710 року в провінції налічувалося 3,4 тисячі селянських дворів і 6,9 ясачних дворів. За даними 1733 року в Пензенській провінції було 129 653 мешканців, «покладених у подушний оклад».
У листопаді 1775 року поділ губерній на провінції було скасовано. 31 грудня 1780 року Пензенська провінція перестала існувати зі створенням Пензенського намісництва, у складі Верхньо-Ломовського, Городищенського, Інсарського, Керенського, Краснослободського, Мокшанського, Наровчатського, Нижньо-Ломовського, Пензенського, Саранського, Троїцького, Чембарського і Шишкеєвського повітів.
Управління
На чолі провінції стояв воєвода, що підпорядковувся губернатору. Воєводи Пензенської провінції:
- Ф. С. Скобельцін,
- М. А. Оболдуєв,
- Н. А. Хвостов,
- Г. М. Бартеньєв,
- А. П. Жуков,
- А. А. Всеволозький,
- Є. П. Чемесов.
Вищим органом управління провінцією була провінційна канцелярія, в складі: секретар, 3 канцеляриста, 6 копіїстів, 2 сторожи. Функціонували митниця, Камергерська контора, кріпосна контора (реєстрація різних письмових актів (кріпостей) — купчих, про продаж і купівлю вотчин, закладених, духовних заповітів, боргових зобов'язань), кінська хата.
Примітки
- Сайт Президентской библиотеки, Харитон Чеботарев, «Географическое методическое описание Российской Империи … .» / сост. Х. Чеботарев. — М. : Унив. Тип., 1776. — 540 с.
- Петров С. П., «Памятные места Пензенской области», Пенза, 1958 год.
- Полное собрание законов Российской империи. № 3380
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2020.
- Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет
- Опись Высочайшим указам и повелениям, хранящихся в Сенатском Архиве, том II, СПб.. 1875 г., стр. 295, № 4488
Література
- Харитон Чеботарев, «Географическое методическое описание Российской Империи с надлежащим введением к основательному познанию земного шара и Европы вообще, для наставления обучающегося при Императорском Московском Университете юношества из лучших новейших и достоверных писателей» / сост. Х. Чеботарев. — М. : Унив. Тип., 1776. — 540 с.
- Опись Высочайшим указам и повелениям, хранящихся в Сенатском Архиве, том II, СПб.. 1875 г., стр. 295, № 4488;
- Губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Петров С. П., «Памятные места Пензенской области», Пенза, 1958 год.
- Т. А. Евневич, Пензенская провинция Казанской губернии / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001.
Посилання
- Административное устройство Пензенскаго края // «Пензенская Провинція Казанской губерніи»
- Сайт Президентської бібліотеки, Харитон Чеботарьов, «Географическое методическое описание Российской Империи …» / уклав Х. Чеботарьов. — М. : Унів. Тип., 1776. — 540 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Penzenska provinciya odna z provincij Moskovskogo carstva i z 1721 roku Rosijskoyi imperiyi Centr administrativnij provinciyi misto Penza Provinciya podilyalasya na distrikti piznishe u 1727 roci vse distrikti v Rosiyi perejmenovani v poviti Provinciyi buli skasovani 1775 roku Do 1780 h rokiv kolishni provinciyi imenuvalisya okrugami IstoriyaRanishe Surskij kraj Posur ya trivalij chas ne mav osilogo naselennya ta yavlyav soboyu lis lisostep j dikij step yakoyu kochuvali polovci potim kalmiki azovski j krimski tatari Na shid Nadsur ya osilo zhili mordva j meshera sho zajmalisya lisovimi promislami ta zemlerobstvom Moskovskij car Ivan Groznij ta jogo nastupniki dlya zahistu Moskoviyi vid nabigiv inozemciv i zlodiyiv vlashtuvali Kerensku Verhnolomovsku Nizhnolomovsku Insar Potizku Saransko Artemansku i Penzensku storozhovi liniyi zasichni mezhi dlya chogo voni rozselyali moskovitskih dvoryan ryadovih odnodvorciv strilci gorodovi kozaki zasichni vartovi garmashi ta inshi ta vlashtovuvali storozhovi gorodisha z fortecyami Piznishe forteci buli z yednani mizh soboyu shtuchnimi valami zavalami rovami i nadovbami Odin z valiv jshov vid Penzi na Ramzaj Mokshan mav derev yanu fortecyu z chotirma vezhami pobudovanu 1535 roku Lomov zasnovanij yak ostrog u 1636 roci dlya zahistu perevozu cherez Kozlyackij brid na perehresti shlyahiv z Dikogo polya na Narovchat ta Idovskoyi dorogi i Kerensk 1636 rik a inshij vid peredmistya Atemara na Saransk 1641 rik i Sheshkeyev U XVII storichchi na liniyi takozh buli pobudovani Narovchat Sheshkeyev 1647 rik ta inshi slobodi ukripleni mistechka Za nakazom moskovskogo carya Petra I Pro ustrij gubernij i pro viznachennya v nih praviteliv v 1709 roci do Kazanskoyi guberniyi pripisana Penza a v 1719 roci bula utvorena Penzenska provinciya z Do skladu provinciyi buli vklyucheni mista Penza z Ramzayevskim peredmistyam Mokshan Saransk ta inshi Po reviziyi 1710 roku v provinciyi nalichuvalosya 3 4 tisyachi selyanskih dvoriv i 6 9 yasachnih dvoriv Za danimi 1733 roku v Penzenskij provinciyi bulo 129 653 meshkanciv pokladenih u podushnij oklad U listopadi 1775 roku podil gubernij na provinciyi bulo skasovano 31 grudnya 1780 roku Penzenska provinciya perestala isnuvati zi stvorennyam Penzenskogo namisnictva u skladi Verhno Lomovskogo Gorodishenskogo Insarskogo Kerenskogo Krasnoslobodskogo Mokshanskogo Narovchatskogo Nizhno Lomovskogo Penzenskogo Saranskogo Troyickogo Chembarskogo i Shishkeyevskogo povitiv UpravlinnyaNa choli provinciyi stoyav voyevoda sho pidporyadkovuvsya gubernatoru Voyevodi Penzenskoyi provinciyi F S Skobelcin M A Obolduyev N A Hvostov G M Bartenyev A P Zhukov A A Vsevolozkij Ye P Chemesov Vishim organom upravlinnya provinciyeyu bula provincijna kancelyariya v skladi sekretar 3 kancelyarista 6 kopiyistiv 2 storozhi Funkcionuvali mitnicya Kamergerska kontora kriposna kontora reyestraciya riznih pismovih aktiv kripostej kupchih pro prodazh i kupivlyu votchin zakladenih duhovnih zapovitiv borgovih zobov yazan kinska hata PrimitkiSajt Prezidentskoj biblioteki Hariton Chebotarev Geograficheskoe metodicheskoe opisanie Rossijskoj Imperii sost H Chebotarev M Univ Tip 1776 540 s Petrov S P Pamyatnye mesta Penzenskoj oblasti Penza 1958 god Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii 3380 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2020 Izmenenie administrativno territorialnogo deleniya Rossii za poslednie 300 let Opis Vysochajshim ukazam i poveleniyam hranyashihsya v Senatskom Arhive tom II SPb 1875 g str 295 4488LiteraturaHariton Chebotarev Geograficheskoe metodicheskoe opisanie Rossijskoj Imperii s nadlezhashim vvedeniem k osnovatelnomu poznaniyu zemnogo shara i Evropy voobshe dlya nastavleniya obuchayushegosya pri Imperatorskom Moskovskom Universitete yunoshestva iz luchshih novejshih i dostovernyh pisatelej sost H Chebotarev M Univ Tip 1776 540 s Opis Vysochajshim ukazam i poveleniyam hranyashihsya v Senatskom Arhive tom II SPb 1875 g str 295 4488 Guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Petrov S P Pamyatnye mesta Penzenskoj oblasti Penza 1958 god T A Evnevich Penzenskaya provinciya Kazanskoj gubernii Penzenskaya enciklopediya M Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2001 PosilannyaAdministrativnoe ustrojstvo Penzenskago kraya Penzenskaya Provinciya Kazanskoj gubernii Sajt Prezidentskoyi biblioteki Hariton Chebotarov Geograficheskoe metodicheskoe opisanie Rossijskoj Imperii uklav H Chebotarov M Univ Tip 1776 540 s