Пато́мське нагі́р'я (рос. Патомское нагорье) — нагір'я в Росії, в межиріччі Вітіму (захід), Чари (схід) і Лени (північ). Являє собою частину більшого . Приблизні розміри 300 на 300 км. Найвища точка — 2148 м. Крайня південно-східна частина розташована в Забайкальському краї, більша частина в Іркутській області. Південно-східна частина витягнута з півночі на південь на 130 км вздовж адміністративного кордону Іркутської області, найбільша ширина — 90 км (вздовж широти північного берега озера ).
Патомське нагір'я рос. Патомское нагорье | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Є частиною | ||||
Найвища точка | ||||
- висота | 2148 м | |||
Патомське нагір'я 100000 | ||||
Патомське нагір'я у Вікісховищі |
Назва
Назву нагір'я отримало від назви річки (права притока Лени). Назва запропонована російським географом і геоморфологом П. О. Кропоткіним 1868 року.
Геологія
У геологічному відношенні забайкальська частина розташована в Кодар-Удоканській структурно-формаційній тектонічній зоні, що складена ранньоархейськими формаціями. На крайній півночі та на лівому березі річки Чара — чохол протерозойських порід Сибірської платформи.
Нагір'я складено переважно протерозойськими кристалічними сланцями, вапняками і пісковиками, що прорвані інтрузіями гранітів і кварцовими жилами; на півночі — нижньопалеозойські породи.
У сейсмічному відношенні нагір'я розташовується в передрифтовій зоні помірної активації, максимальна сила вирогідного землетрусу становить 8 балів.
Орографія
Патомське нагір'я складається з системи розчленованих глибокими долинами середньогірських масивів заввишки 1 200—1 300 м, найбільш піднесені ділянки — на південному сході, до 1924 м, за іншими даними — 2148 м. На північ від річки Сень висоти у межах 700—1000 м. На півдні Патомське нагір'я поєднується з хребтом .
Переважають середні й високі гори зі значним ступенем як вертикального, так і горизонтального розчленування, переважно широкими пласкими вершинами. Широко поширені плейстоценові форми рельєфу і відкладення. Порівняно часто зустрічаються круті схили, приурочені до річкових долин, до зон тектонічних розломів.
Клімат
Патомське нагір'я лежить в континентальній східносибірській області помірного кліматичного поясу північної півкулі. Радіаційний баланс для вирівняних ділянок за рік становить 3800—4100 МДж/м². Взимку територія гірської системи лежить в зоні формування Сибірського максимуму атмосферного тиску. Середньорічна температура повітря -3..-5°C. Середня температура січня -28…-32 °C, липня — +10…+18 °C. Взимку температура повітря може знижуватись до -52 °C. Середня річна амплітуда температури повітря понад 57 °C. Кількість діб з середньодобовою температурою вище 10 °C не перевищує 90 (до 120 в долинах великих річок). Якісна характеристика зволоженості території — помірно зволожена область з мінімальною різницею між атмосферними опадами (300—400 мм на різних схилах) та випаровуваністю (400—500 мм на рік). Кількість опадів у зимовий період не перевищує 150 мм, висота сніжного покриву в середньому 90—110 мм. Середня відносна вологість повітря влітку 55 %, взимку — 75 %. Приблизно 20 діб на рік бувають з грозами.
Гідрографія
Нагір'я дренують річки басейну Лени, що несе свої води до Східносибірського моря Північного Льодовитого океану.
Рослинність та ґрунти
Ґрунти представлені гірсько-тайговими і гірсько-тундровими мерзлотними. Широко присутня вічна мерзлота.
Схили до висоти 900—1 100 м зайняті модриновою гірською тайгою, місцями з домішкою кедра; вище — зарослі кедрового стланика і чагарникової берези. Вище 1 200 м переважає гірська тундра з кам'янистими розсипами.
Тваринний світ
Охорона природи
Господарське використання
Видобувають золото (Бодайбо, тощо) і будівельних матеріалів.
Див. також
Примітки
- Патомское нагорье // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (рос.) Патомское нагорье // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — 580 с.
- (рос.) Кулаков В. С. Патомское нагорье // Малая энциклопедия Забайкалья: Природное наследие / гл. ред. Р. Ф. Гениатулин. — Новосибирск: Наука, 2009. — 698 с.
- (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь.— М. : АСТ, 2001. — 372 с.
- (рос.) Олекминско-Витимская экспедиция для обследования скотопрогонного пути с Олекминских приисков в г. Читу / Краткий отчет г. Крапоткина // Известия Императорского Русского географического общества. — 1868. — Т. 4, № 1. — Отд. 2. — С. 95.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
Література
- (рос.) Золотарев А. Г. Рельеф и новейшая структура Байкало-Патомского нагорья. — Новосибирск, 1974.
- (рос.) Общегеографическая карта Читинской области и Агинско-Бурятского автономного округа. Масштаб 1 : 1 000 000. — М., 1994.
- (рос.) Атлас Читинской области и Агинско-Бурятского автономного округа. — М., 1997.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pato mske nagi r ya ros Patomskoe nagore nagir ya v Rosiyi v mezhirichchi Vitimu zahid Chari shid i Leni pivnich Yavlyaye soboyu chastinu bilshogo Priblizni rozmiri 300 na 300 km Najvisha tochka 2148 m Krajnya pivdenno shidna chastina roztashovana v Zabajkalskomu krayi bilsha chastina v Irkutskij oblasti Pivdenno shidna chastina vityagnuta z pivnochi na pivden na 130 km vzdovzh administrativnogo kordonu Irkutskoyi oblasti najbilsha shirina 90 km vzdovzh shiroti pivnichnogo berega ozera Patomske nagir ya ros Patomskoe nagore Krayina Rosiya Ye chastinoyu Najvisha tochka visota 2148 m Patomske nagir ya 100000 Patomske nagir ya u VikishovishiNazvaNazvu nagir ya otrimalo vid nazvi richki prava pritoka Leni Nazva zaproponovana rosijskim geografom i geomorfologom P O Kropotkinim 1868 roku GeologiyaU geologichnomu vidnoshenni zabajkalska chastina roztashovana v Kodar Udokanskij strukturno formacijnij tektonichnij zoni sho skladena rannoarhejskimi formaciyami Na krajnij pivnochi ta na livomu berezi richki Chara chohol proterozojskih porid Sibirskoyi platformi Nagir ya skladeno perevazhno proterozojskimi kristalichnimi slancyami vapnyakami i piskovikami sho prorvani intruziyami granitiv i kvarcovimi zhilami na pivnochi nizhnopaleozojski porodi U sejsmichnomu vidnoshenni nagir ya roztashovuyetsya v peredriftovij zoni pomirnoyi aktivaciyi maksimalna sila virogidnogo zemletrusu stanovit 8 baliv OrografiyaPatomske nagir ya skladayetsya z sistemi rozchlenovanih glibokimi dolinami serednogirskih masiviv zavvishki 1 200 1 300 m najbilsh pidneseni dilyanki na pivdennomu shodi do 1924 m za inshimi danimi 2148 m Na pivnich vid richki Sen visoti u mezhah 700 1000 m Na pivdni Patomske nagir ya poyednuyetsya z hrebtom Perevazhayut seredni j visoki gori zi znachnim stupenem yak vertikalnogo tak i gorizontalnogo rozchlenuvannya perevazhno shirokimi plaskimi vershinami Shiroko poshireni plejstocenovi formi relyefu i vidkladennya Porivnyano chasto zustrichayutsya kruti shili priurocheni do richkovih dolin do zon tektonichnih rozlomiv KlimatPatomske nagir ya lezhit v kontinentalnij shidnosibirskij oblasti pomirnogo klimatichnogo poyasu pivnichnoyi pivkuli Radiacijnij balans dlya virivnyanih dilyanok za rik stanovit 3800 4100 MDzh m Vzimku teritoriya girskoyi sistemi lezhit v zoni formuvannya Sibirskogo maksimumu atmosfernogo tisku Serednorichna temperatura povitrya 3 5 C Serednya temperatura sichnya 28 32 C lipnya 10 18 C Vzimku temperatura povitrya mozhe znizhuvatis do 52 C Serednya richna amplituda temperaturi povitrya ponad 57 C Kilkist dib z serednodobovoyu temperaturoyu vishe 10 C ne perevishuye 90 do 120 v dolinah velikih richok Yakisna harakteristika zvolozhenosti teritoriyi pomirno zvolozhena oblast z minimalnoyu rizniceyu mizh atmosfernimi opadami 300 400 mm na riznih shilah ta viparovuvanistyu 400 500 mm na rik Kilkist opadiv u zimovij period ne perevishuye 150 mm visota snizhnogo pokrivu v serednomu 90 110 mm Serednya vidnosna vologist povitrya vlitku 55 vzimku 75 Priblizno 20 dib na rik buvayut z grozami GidrografiyaNagir ya drenuyut richki basejnu Leni sho nese svoyi vodi do Shidnosibirskogo morya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Roslinnist ta gruntiGrunti predstavleni girsko tajgovimi i girsko tundrovimi merzlotnimi Shiroko prisutnya vichna merzlota Shili do visoti 900 1 100 m zajnyati modrinovoyu girskoyu tajgoyu miscyami z domishkoyu kedra vishe zarosli kedrovogo stlanika i chagarnikovoyi berezi Vishe 1 200 m perevazhaye girska tundra z kam yanistimi rozsipami Tvarinnij svitOhorona prirodiGospodarske vikoristannyaVidobuvayut zoloto Bodajbo tosho i budivelnih materialiv Div takozhPatomskij kraterPrimitkiPatomskoe nagore Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Patomskoe nagore Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 Milos Soyuz SSR 580 s ros Kulakov V S Patomskoe nagore Malaya enciklopediya Zabajkalya Prirodnoe nasledie gl red R F Geniatulin Novosibirsk Nauka 2009 698 s ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij Pod obsh red akad V M Kotlyakova Institut geografii RAN E U Faktoriya 2003 ISBN 5 94799 148 9 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2001 372 s ISBN 5 89216 029 7 ros Olekminsko Vitimskaya ekspediciya dlya obsledovaniya skotoprogonnogo puti s Olekminskih priiskov v g Chitu Kratkij otchet g Krapotkina Izvestiya Imperatorskogo Russkogo geograficheskogo obshestva 1868 T 4 1 Otd 2 S 95 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s Literatura ros Zolotarev A G Relef i novejshaya struktura Bajkalo Patomskogo nagorya Novosibirsk 1974 ros Obshegeograficheskaya karta Chitinskoj oblasti i Aginsko Buryatskogo avtonomnogo okruga Masshtab 1 1 000 000 M 1994 ros Atlas Chitinskoj oblasti i Aginsko Buryatskogo avtonomnogo okruga M 1997 Posilannya