Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
На території кишинівського муніципію розташовано 23 парки, 19 із яких розташовані в Кишиневі, 1 лісопарк — у місті Вадул-луй-Воде, один — у місті Ватра і два парки — у місті Кодру.
Парк Стефана Великого
Парк Стефана Великого є одним із найстаріших пам'яток пейзажної архітектури в Бессарабії. Цей зелений масив був споруджений у 1818 за ініціативою дружини губернатора А. Бехметьєва. За часів Молдавської РСР цей парк мав ім'я А. С. Пушкіна. Після розпаду Радянського Союзу він був названий на честь молдавського господаря Стефана Великого (молд./рум. Ştefan cel Mare, Штефан чел Маре).
У 1818 році, під керівництвом міського землеустрою Богдана Ейтнера, були прокладені існуючі нині алеї, посаджені акації, липи, платани, були облаштовані перші квіткові клумби. У 1818 році «для недопущення до міського саду корів, кіз та іншої живності місцевих обивателів» парк був обгороджений тином.
Пізніше було вирішено обнести парк суцільним кам'яним муром, але Олександр Бернардацці запропонував відлити чавунну огорожу, яка, за його підрахунками, коштувала б лише на 1850 рублів дорожче, зате прослужила б довше і виглядала витонченіше. Ця пропозиція була схвалена. Огорожа була виготовлена на механічному заводі в Одесі. Вона складалася з 460 ланок та важила 5400 кг. У Кишинів її доставили 1863 року. Роботи зі встановлення огорожі велися до кінця 1860-х років. Після ураганів 1865 і 1885 років у ній замінили деякі ланки, але огорожа, загалом, добре збереглася.
У центрі парку на гранітній колоні встановлено бронзове погруддя О. С. Пушкіна (1885) роботи скульптора О. М. Опекушина. Пам'ятник було встановлено гроші, зібрані жителями Кишинева за підписним листом (1000 рублів золотом).
У 1928 році біля головного входу в парк з боку за проектом скульптора О. Пламадяле та архітектора встановлено пам'ятник Стефану Великому. У роки Другої світової війни у парку з'явилася братська могила радянських воїнів. Після війни на місці пам'ятника Пушкіну, який раніше стояв в одній з бічних алей, було збудовано дерев'яний двозальний кінотеатр «Батьківщина», біля виходу на вулиці Бенулеску Бодоні та 31 серпня — спортивний зал, біля виходу на вулиці 31 серпня та Марії Чеботар — оранжереї.
Через парк проходить Алея Класиків (1958), прикрашена бюстами видатних молдавських письменників та діячів культури. У другій половині XX століття в парку була закладена Алея дружби, де удостоювалися честі посадити дерева видні гості Кишинева, серед яких Юрій Гагарін, Горбачов, Мелітон Кантарія.
Площа парку — 7 гектарів. У нього 7 входів, у ньому розташовано 4 фонтани. Головний фонтан розташований у центрі, і до нього сходяться всі паркові алеї.
У парку зростають близько 50 видів дерев, чагарників і ліан, включаючи види, що рідко зустрічаються в Молдові — кедр, , ґліцинія, віргінський ялівець.
Пам'ятник Пушкіну
Задум спорудити в Кишиневі пам'ятник Пушкіну виник ще в 60-х роках XIX століття, проте тоді здійснити його не вдалося, хоча пожертвування було зібрано. У 1880 році кишинівці звернулися до видатного російського скульптора Олександра Михайловича Опєкушина з проханням вибрати для міста пам'ятник Пушкіну. У цей час скульптор працював над його пам'ятником для Москви. Ось рядки з відповіді скульптора: «Дозвольте запропонувати Вам погруддя колосальне, тобто голова в ту ж величину і з тієї ж моделі, що і на Московській Пушкінській статуї».
У 1881 році виконаний Опєкушиним бюст поета доставили до Кишинева залізницею. Пізніше під наглядом скульптора було висічено гранітну колону з п'єдесталом. Спорудженням пам'ятника у 1881—1885 pp. займалася спеціальна комісія. 26 травня 1885 року, в день народження поета за величезного збігу народу, пам'ятник був відкритий в одній з бічних алей парку. Як свідчать фотографії та гравюри того часу, пам'ятник спочатку був оточений ланцюгами. У середині 50-х років XX століття пам'ятник був перенесений до центру парку та встановлений на осі Алеї Класиків. Це був один із перших пам'ятників Пушкіну, який є точною копією верхньої частини статуї, встановленої в центрі Москви.
Парк «Валя-Трандафірілор»
Парк «Валя-Трандафірілор» (молд./рум. Valea Trandafirilor, Долина Троянд) розташований в південно-східній частині Кишинева. Раніше на місці парку був природний зелений масив площею 145 гектарів та плантації троянд. Земляні греблі перегороджували струмок, утворюючи каскад ставків. Наприкінці 60-х років XX століття розпочався благоустрій парку. Було прокладено нові алеї, укріплено та забетоновано греблі, очищено від мулу озера. Наразі центральна частина парку прикрашена каскадом озер площею 9 гектарів. У парку ростуть близько 50 видів дерев та чагарників. Є естрада на 1000 місць, містечко атракціонів з колесом огляду, ресторани «Дойна», «Стара фортеця» та «Мисливський двір». З 70-х років XX століття у парку почав створюватися музей садово-паркової скульптури.
Парк «Валя-Морілор»
Парк «Валя-Морілор» (молд./рум. Valea Morilor (долина млинів) розташований у південно-західній частині міста. Його площа — близько 114 гектарів. Закладений у 1951 році. Проект паркового ландшафту розроблено колективом авторів під керівництвом архітектора Р. Курца. Центром ландшафтної композиції слугує озеро Валя-Морілор (колишнє Комсомольське озеро), площа якого становить 34 гектари. Навколо озера влаштовано кільцеву алею завдовжки 2,5 кілометри. Близько половини території парку вкрита зеленими насадженнями. У парку ростуть такі породи: канадська та пірамідальна тополя, кінський каштан, кілька видів акації та клена, біла верба, липа, горобина, катальпа, чорна сосна, японська софора. У парку також є Літній Театр на 5 тисяч місць, «денний» кінотеатр, дитяче містечко «Андрієш», пляж, човникова станція, парк атракціонів «Авентура». До парку примикає зона вільного підприємництва «Молдекспо», де проводяться багато промислових та технологічних виставок.
Леонід Ілліч Брежнєв, приїжджаючи до Кишинева вже в ранзі генерального секретаря, дуже захоплювався цим парком і провів тут кілька годин.
Комсомольське озеро до початку осушення у жовтні 2006
Комсомольське озеро влітку 2008
Сквер Кафедрального собору
Розташований у центрі міста, південно-західною стороною примикає до площі Великого національного зібрання. Площа скверу — 9 гектарів.
Парк закладений 1836 року. Того ж року завершилося будівництво церковного комплексу Кафедрального Собору та Дзвіниці. Ансамбль зведений за проектом архітектора Абраама Мельникова в стилі пізнього російського класицизму і спочатку складався з Кафедрального Собору Різдва Христового та Дзвіниці, це були найбільші споруди того часу, які надовго стали домінантою міста, навколо яких на 9 гектарах був закладений Соборний Парк. Роботи зі створення Собору розпочалися 26 травня 1830 року. Освячення Собору та Дзвіниці відбулося 13 жовтня 1836 року. Ансамбль постраждав під час війни від бомбардування у червні 1941 року. До 1956 він був повністю відновлений і зведений в ранг пам'ятки архітектури. У ніч з 22 на 23 грудня 1962 року було підірвано і розібрано Дзвіницю — центральну ланку Соборного ансамблю. Кафедральний Собор було перетворено на виставковий зал. На місці дзвіниці пізніше було збудовано фонтан. Після здобуття незалежності Республіки Молдова з ініціативи керівництва Прімерії Кишинева собор заново освячено у 1996 році, а з 1995 по 1998 рік було відновлено дзвіницю. На межі скверу та площі Великого національного зібрання розташована Тріумфальна Арка.
Сквер має 8 входів, від яких прямі алеї ведуть до відкритого простору перед Кафедральним собором. Зелені насадження: перисто-гіллясті в'язи, берези, ялини, клени, липи, горобини, багато квітів і чагарників.
Парк «Ришкань»
Парк «Ришкань» розташований у північно-східній частині Кишинева. Він поділяє два райони міста: Ришканівку та Чокани. Площа парку — 32 гектари. Він був закладений у 1970 році на базі природного зеленого масиву. У парку переважають місцеві породи дерев: пірамідальна тополя, плакуча верба, біла акація, срібляста липа. У центрі парку є ряд струмків та озер, включаючи мальовниче озеро площею 12 гектарів, одне з найбільших у Кишиневі.
У парку проводяться змагання зі спортивного орієнтування.
Юрій Гагарін, приїжджаючи до Кишинева, провів тут майже годину і посадив дерево.
Інші парки
Посилання
- на allmoldova.md
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na teritoriyi kishinivskogo municipiyu roztashovano 23 parki 19 iz yakih roztashovani v Kishinevi 1 lisopark u misti Vadul luj Vode odin u misti Vatra i dva parki u misti Kodru Park Stefana VelikogoPark Shtefan chel Mare Park Stefana Velikogo ye odnim iz najstarishih pam yatok pejzazhnoyi arhitekturi v Bessarabiyi Cej zelenij masiv buv sporudzhenij u 1818 za iniciativoyu druzhini gubernatora A Behmetyeva Za chasiv Moldavskoyi RSR cej park mav im ya A S Pushkina Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu vin buv nazvanij na chest moldavskogo gospodarya Stefana Velikogo mold rum Stefan cel Mare Shtefan chel Mare U 1818 roci pid kerivnictvom miskogo zemleustroyu Bogdana Ejtnera buli prokladeni isnuyuchi nini aleyi posadzheni akaciyi lipi platani buli oblashtovani pershi kvitkovi klumbi U 1818 roci dlya nedopushennya do miskogo sadu koriv kiz ta inshoyi zhivnosti miscevih obivateliv park buv obgorodzhenij tinom Piznishe bulo virisheno obnesti park sucilnim kam yanim murom ale Oleksandr Bernardacci zaproponuvav vidliti chavunnu ogorozhu yaka za jogo pidrahunkami koshtuvala b lishe na 1850 rubliv dorozhche zate prosluzhila b dovshe i viglyadala vitonchenishe Cya propoziciya bula shvalena Ogorozha bula vigotovlena na mehanichnomu zavodi v Odesi Vona skladalasya z 460 lanok ta vazhila 5400 kg U Kishiniv yiyi dostavili 1863 roku Roboti zi vstanovlennya ogorozhi velisya do kincya 1860 h rokiv Pislya uraganiv 1865 i 1885 rokiv u nij zaminili deyaki lanki ale ogorozha zagalom dobre zbereglasya U centri parku na granitnij koloni vstanovleno bronzove pogruddya O S Pushkina 1885 roboti skulptora O M Opekushina Pam yatnik bulo vstanovleno groshi zibrani zhitelyami Kishineva za pidpisnim listom 1000 rubliv zolotom U 1928 roci bilya golovnogo vhodu v park z boku za proektom skulptora O Plamadyale ta arhitektora vstanovleno pam yatnik Stefanu Velikomu U roki Drugoyi svitovoyi vijni u parku z yavilasya bratska mogila radyanskih voyiniv Pislya vijni na misci pam yatnika Pushkinu yakij ranishe stoyav v odnij z bichnih alej bulo zbudovano derev yanij dvozalnij kinoteatr Batkivshina bilya vihodu na vulici Benulesku Bodoni ta 31 serpnya sportivnij zal bilya vihodu na vulici 31 serpnya ta Mariyi Chebotar oranzhereyi Cherez park prohodit Aleya Klasikiv 1958 prikrashena byustami vidatnih moldavskih pismennikiv ta diyachiv kulturi U drugij polovini XX stolittya v parku bula zakladena Aleya druzhbi de udostoyuvalisya chesti posaditi dereva vidni gosti Kishineva sered yakih Yurij Gagarin Gorbachov Meliton Kantariya Plosha parku 7 gektariv U nogo 7 vhodiv u nomu roztashovano 4 fontani Golovnij fontan roztashovanij u centri i do nogo shodyatsya vsi parkovi aleyi U parku zrostayut blizko 50 vidiv derev chagarnikiv i lian vklyuchayuchi vidi sho ridko zustrichayutsya v Moldovi kedr gliciniya virginskij yalivec Pam yatnik Pushkinu Zadum sporuditi v Kishinevi pam yatnik Pushkinu vinik she v 60 h rokah XIX stolittya prote todi zdijsniti jogo ne vdalosya hocha pozhertvuvannya bulo zibrano U 1880 roci kishinivci zvernulisya do vidatnogo rosijskogo skulptora Oleksandra Mihajlovicha Opyekushina z prohannyam vibrati dlya mista pam yatnik Pushkinu U cej chas skulptor pracyuvav nad jogo pam yatnikom dlya Moskvi Os ryadki z vidpovidi skulptora Dozvolte zaproponuvati Vam pogruddya kolosalne tobto golova v tu zh velichinu i z tiyeyi zh modeli sho i na Moskovskij Pushkinskij statuyi U 1881 roci vikonanij Opyekushinim byust poeta dostavili do Kishineva zalizniceyu Piznishe pid naglyadom skulptora bulo visicheno granitnu kolonu z p yedestalom Sporudzhennyam pam yatnika u 1881 1885 pp zajmalasya specialna komisiya 26 travnya 1885 roku v den narodzhennya poeta za velicheznogo zbigu narodu pam yatnik buv vidkritij v odnij z bichnih alej parku Yak svidchat fotografiyi ta gravyuri togo chasu pam yatnik spochatku buv otochenij lancyugami U seredini 50 h rokiv XX stolittya pam yatnik buv perenesenij do centru parku ta vstanovlenij na osi Aleyi Klasikiv Ce buv odin iz pershih pam yatnikiv Pushkinu yakij ye tochnoyu kopiyeyu verhnoyi chastini statuyi vstanovlenoyi v centri Moskvi Park Valya Trandafirilor Park Valya Trandafirilor mold rum Valea Trandafirilor Dolina Troyand roztashovanij v pivdenno shidnij chastini Kishineva Ranishe na misci parku buv prirodnij zelenij masiv plosheyu 145 gektariv ta plantaciyi troyand Zemlyani grebli peregorodzhuvali strumok utvoryuyuchi kaskad stavkiv Naprikinci 60 h rokiv XX stolittya rozpochavsya blagoustrij parku Bulo prokladeno novi aleyi ukripleno ta zabetonovano grebli ochisheno vid mulu ozera Narazi centralna chastina parku prikrashena kaskadom ozer plosheyu 9 gektariv U parku rostut blizko 50 vidiv derev ta chagarnikiv Ye estrada na 1000 misc mistechko atrakcioniv z kolesom oglyadu restorani Dojna Stara fortecya ta Mislivskij dvir Z 70 h rokiv XX stolittya u parku pochav stvoryuvatisya muzej sadovo parkovoyi skulpturi Park Valya Morilor Ozero Valya Morilor Park Valya Morilor mold rum Valea Morilor dolina mliniv roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini mista Jogo plosha blizko 114 gektariv Zakladenij u 1951 roci Proekt parkovogo landshaftu rozrobleno kolektivom avtoriv pid kerivnictvom arhitektora R Kurca Centrom landshaftnoyi kompoziciyi sluguye ozero Valya Morilor kolishnye Komsomolske ozero plosha yakogo stanovit 34 gektari Navkolo ozera vlashtovano kilcevu aleyu zavdovzhki 2 5 kilometri Blizko polovini teritoriyi parku vkrita zelenimi nasadzhennyami U parku rostut taki porodi kanadska ta piramidalna topolya kinskij kashtan kilka vidiv akaciyi ta klena bila verba lipa gorobina katalpa chorna sosna yaponska sofora U parku takozh ye Litnij Teatr na 5 tisyach misc dennij kinoteatr dityache mistechko Andriyesh plyazh chovnikova stanciya park atrakcioniv Aventura Do parku primikaye zona vilnogo pidpriyemnictva Moldekspo de provodyatsya bagato promislovih ta tehnologichnih vistavok Leonid Illich Brezhnyev priyizhdzhayuchi do Kishineva vzhe v ranzi generalnogo sekretarya duzhe zahoplyuvavsya cim parkom i proviv tut kilka godin Komsomolske ozero do pochatku osushennya u zhovtni 2006 Komsomolske ozero vlitku 2008Skver Kafedralnogo soboruSkver Kafedralnogo soboru Roztashovanij u centri mista pivdenno zahidnoyu storonoyu primikaye do ploshi Velikogo nacionalnogo zibrannya Plosha skveru 9 gektariv Park zakladenij 1836 roku Togo zh roku zavershilosya budivnictvo cerkovnogo kompleksu Kafedralnogo Soboru ta Dzvinici Ansambl zvedenij za proektom arhitektora Abraama Melnikova v stili piznogo rosijskogo klasicizmu i spochatku skladavsya z Kafedralnogo Soboru Rizdva Hristovogo ta Dzvinici ce buli najbilshi sporudi togo chasu yaki nadovgo stali dominantoyu mista navkolo yakih na 9 gektarah buv zakladenij Sobornij Park Roboti zi stvorennya Soboru rozpochalisya 26 travnya 1830 roku Osvyachennya Soboru ta Dzvinici vidbulosya 13 zhovtnya 1836 roku Ansambl postrazhdav pid chas vijni vid bombarduvannya u chervni 1941 roku Do 1956 vin buv povnistyu vidnovlenij i zvedenij v rang pam yatki arhitekturi U nich z 22 na 23 grudnya 1962 roku bulo pidirvano i rozibrano Dzvinicyu centralnu lanku Sobornogo ansamblyu Kafedralnij Sobor bulo peretvoreno na vistavkovij zal Na misci dzvinici piznishe bulo zbudovano fontan Pislya zdobuttya nezalezhnosti Respubliki Moldova z iniciativi kerivnictva Primeriyi Kishineva sobor zanovo osvyacheno u 1996 roci a z 1995 po 1998 rik bulo vidnovleno dzvinicyu Na mezhi skveru ta ploshi Velikogo nacionalnogo zibrannya roztashovana Triumfalna Arka Kafedralnij sobor Skver maye 8 vhodiv vid yakih pryami aleyi vedut do vidkritogo prostoru pered Kafedralnim soborom Zeleni nasadzhennya peristo gillyasti v yazi berezi yalini kleni lipi gorobini bagato kvitiv i chagarnikiv Park Rishkan Park Rishkan roztashovanij u pivnichno shidnij chastini Kishineva Vin podilyaye dva rajoni mista Rishkanivku ta Chokani Plosha parku 32 gektari Vin buv zakladenij u 1970 roci na bazi prirodnogo zelenogo masivu U parku perevazhayut miscevi porodi derev piramidalna topolya plakucha verba bila akaciya sriblyasta lipa U centri parku ye ryad strumkiv ta ozer vklyuchayuchi malovniche ozero plosheyu 12 gektariv odne z najbilshih u Kishinevi U parku provodyatsya zmagannya zi sportivnogo oriyentuvannya Yurij Gagarin priyizhdzhayuchi do Kishineva proviv tut majzhe godinu i posadiv derevo Inshi parkiPark La izvor mold rum La izvor bilya dzherela Park Gidigich Park Alunelul mold rum Alunelul gorih Skver imeni Gogolya bilya odnojmennogo liceyu Park Butoyash mold Butoiaș Posilannyana allmoldova md