Млин (англ. mill, нім. Мühle f) — машина або апарат для подрібнення сипучих матеріалів (руд, вугілля, будівельних матеріалів та іншого) для їх подальшого безпосереднього використання, збагачення або дослідження в лабораторних умовах.
Загальний опис
Застосовують при підготовці корисних копалин до збагачення, а також у металургії, теплоенергетиці, вугільній, хімічній і інших галузях промисловості. Розрізняють млини для сухого і мокрого подрібнення.
Використовують млини таких типів: барабанні або гравітаційні (кульові, стрижневі, цильпебсні, роликові, самоподрібнення), відцентрові, вібраційні (інерційні, гіраційні); маятникові (вихрові, аеробильні, молоткові, пальцеві); струменеві, колоїдні тощо. Млини бувають промислові та лабораторні. Окрему групу млинів становлять стирачі лабораторні (наприклад, бігуни), у яких подрібнення здійснюється між двома стираючими поверхнями (дисками, циліндрами), в той час як в інших млинах процес протікає в об'ємі подрібнюваного матеріалу. За іншою класифікацією млини поділяють на барабанні (кульові, стрижневі), трубні, конусні, самоподрібнення, роликові (ролико-кільцеві, кульово-кільцеві, катково-чашкові, катково-дискові), ударно-відцентрові (молоткові, дезінтегратори, ), жорнові, вібраційні, струменеві тощо.
Подрібнення мінеральної сировини на вугле- і рудозбагачувальних фабриках і в рудопідготовчих відділеннях металургійних підприємств найчастіше здійснюється в барабанних млинах (стрижневих, кульових, рудногалькових, само-подрібнення). Млини іншої будови застосовують в окремих випадках (наприклад, дезінтегратори — для тонкого помелу вугілля під час приготування висококонцентрованих водовугільних суспензій, струминні млини — для надтонкого помелу рідкіснометалевих руд тощо).
Більшість великих вітчизняних рудозбагачувальних фабрик використовують процес подрібнення, який полягає у руйнуванні дрібнодробленої руди металевими тілами у барабанних млинах (кульові і стрижневі), що обертаються. За кордоном в експлуатації знаходиться багато кульових млинів діаметром від 3,2 до 4,2 м. Знаходять використання великі кульові млини з електродвигуном потужністю 4472 кВт розмірами 5,18×12,65 м (фабрика «Евелет», США), 5,0×12 м («Файрлейн», США) і 5,1×11,4 м («Ель-альрарробо», Чилі). Об'єм млинів складає близько 200 м3. На фабриці «Кіркенес» (Норвегія) працює кульовий млин розмірами 6,59×65 м із безредукторним приводом потужністю 81100 кВт і продуктивністю 1000 т/год.
Провідний вітчизняний виробник млинів різних конструкцій Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ).
Класифікація млинів
Розрізняють такі млини:
- барабанні або гравітаційні (кульові, стрижневі, роликові, само-подрібнення),
- відцентрові, вібраційні (інерційні, гіраційні);
- маятникові (вихрові, аеробильні, молоткові, пальцеві);
- струменеві, колоїдні та інше.
Окрему групу млинів становлять стирачі лабораторні (напр., бігуни), у яких подрібнення здійснюється між двома стираючими поверхнями (дисками, циліндрами), в той час як в інших млинах процес протікає в об'ємі подрібнюваного матеріалу.
За іншою класифікацією млини поділяють на барабанні (кульові, стержневі), трубні, конусні, самоподрібнення, роликові (ролико-кільцеві, кульово-кільцеві, котково-чашкові, котково-дискові), ударно-відцентрові (молоткові, дезінтегратори, дисмембратори), жорнові, вібраційні, струменеві тощо.
Як бачимо, молоткові дробарки іноді зараховують до млинів, що цілком зрозуміло виходячи з міркувань крупності одержуваного продукту, яка визначається розміром отворів решета апарата, що може бути 13,0; 6,0; 1,0 мм тощо.
Футерування млинів
Для кульових млинів першої стадії подрібнення, у які завантажують кулі діаметром 100—125 мм, найкращим є профіль ребристої футеровки типу «Норильськ-ІІІ». Ця футерівка забезпечує надійне зчеплення з кулями і підйом їх на велику висоту, відсутність ковзання куль, рівномірний і більш повільний знос плит, зниження питомої витрати металу і електроенергії, підвищення продуктивності млина.
Для кульових млинів другої стадії подрібнення найкращим є профіль ребристої футеровки типу «Норильськ-IV».
Для стрижневих млинів частіше застосовують футерівка хвилястого типу, але вона не рекомендується для кульових млинів внаслідок значного ковзання куль.
Для кульових млинів другої стадії подрібнення також використовуються гумові футеровки. Основним елементами гумової футеровки є ліфтери 1, плити 2 і сектори решітки 3. На торцеві кришки барабана млина радіально укладають плити товщиною 60 мм і затискують ліфтерами. Товщина гумової футеровки барабана складає від 50 до 80 мм, гумові сектори решітки мають товщину 54 мм. Футеровочні гумові плити укладають поздовж барабана і також затискують ліфтерами.
Оскільки гумова футерівка тонше сталевої, робочий об'єм млина збільшується на 5 — 6 %. Термін служби гумової футерівки на 15 — 20 % більше ніж сталевої. Питома витрата куль у млині з гумовою футеровкою менша, а продуктивність вища, ніж у млинів із стальною футеровкою. Інші переваги млинів з гумовою футерівкою: менша трудомісткість монтажу, більша герметичність, менший рівень шуму.
Цікаво
У давні часи для подрібнення руд перед їх промивкою та амальгамацією використовували головним чином жорнові млини, конструкція яких описана, зокрема в праці Ґеорґіуса Аґріколи De Re Metallica (1556 р.):
«…млин, що приводиться в рух дією води, має таку конструкцію. Встановлюється вал, зроблений за допомогою циркуля циліндричним або багатогранним. Його залізні цапфи обертаються в роздвоєних залізних підп'ятниках, вмонтованих в балки. Вал приводиться в рух колесом, забезпеченим з зовнішнього боку лопатями, в які б'є струмінь води. На вал насаджено зубчасте колесо із зубами збоку обода, що приводить в рух цівкове колесо з цівками з вельми твердого матеріалу. Цівкове колесо насаджено на інший залізний вал, який має знизу цапфу, що обертається в залізному підп'ятнику, укріпленому в балці. Верхній кінець вала залізною втулкою (у вигляді ластівчиного хвоста) закріплений в жорнах. Таким чином, коли зуби колеса обертають цівкове колесо, обертається і жорно, до якого через підвішену лійку подається руда. Розмелена на порошок порода надходить з круглого дерев'яного лотка до жолоба і сиплеться по ньому на підлогу, утворюючи купу. Розмолоту руду відвозять і відкладають для промивання».
Див. також
Примітки
- Дезінтеграція мінеральних ресурсів: монографія / Сокур М. І., Кіяновський М. В., Воробйов О. М., Сокур Л. М., Сокур І. М. — Кременчук: видавництво ПП Щербатих О. В., 2014—304 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Млин |
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Підготовчі процеси збагачення корисних копалин. [навчальний посібник]. — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. — 284 с.
- М. І. Сокур, В. С. Білецький. Барабанні млини самоподрібнення / Монографія. — К.: ФОП Халіков Р. Х. — 2022. — 225 с.
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.
- Рудопомольні апарати самоподрібнення (млини і дезінтегратори): Навчальний посібник / М. І. Сокур, В. С. Білецький, Д. П. Божик. — Кременчук: Видавництво «НОВАБУК», 2023. — 252 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mlin angl mill nim Muhle f mashina abo aparat dlya podribnennya sipuchih materialiv rud vugillya budivelnih materialiv ta inshogo dlya yih podalshogo bezposerednogo vikoristannya zbagachennya abo doslidzhennya v laboratornih umovah Imitacijna model roboti mlina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mlin znachennya Zagalnij opisZastosovuyut pri pidgotovci korisnih kopalin do zbagachennya a takozh u metalurgiyi teploenergetici vugilnij himichnij i inshih galuzyah promislovosti Rozriznyayut mlini dlya suhogo i mokrogo podribnennya Vikoristovuyut mlini takih tipiv barabanni abo gravitacijni kulovi strizhnevi cilpebsni rolikovi samopodribnennya vidcentrovi vibracijni inercijni giracijni mayatnikovi vihrovi aerobilni molotkovi palcevi strumenevi koloyidni tosho Mlini buvayut promislovi ta laboratorni Okremu grupu mliniv stanovlyat stirachi laboratorni napriklad biguni u yakih podribnennya zdijsnyuyetsya mizh dvoma stirayuchimi poverhnyami diskami cilindrami v toj chas yak v inshih mlinah proces protikaye v ob yemi podribnyuvanogo materialu Za inshoyu klasifikaciyeyu mlini podilyayut na barabanni kulovi strizhnevi trubni konusni samopodribnennya rolikovi roliko kilcevi kulovo kilcevi katkovo chashkovi katkovo diskovi udarno vidcentrovi molotkovi dezintegratori zhornovi vibracijni strumenevi tosho Podribnennya mineralnoyi sirovini na vugle i rudozbagachuvalnih fabrikah i v rudopidgotovchih viddilennyah metalurgijnih pidpriyemstv najchastishe zdijsnyuyetsya v barabannih mlinah strizhnevih kulovih rudnogalkovih samo podribnennya Mlini inshoyi budovi zastosovuyut v okremih vipadkah napriklad dezintegratori dlya tonkogo pomelu vugillya pid chas prigotuvannya visokokoncentrovanih vodovugilnih suspenzij struminni mlini dlya nadtonkogo pomelu ridkisnometalevih rud tosho Bilshist velikih vitchiznyanih rudozbagachuvalnih fabrik vikoristovuyut proces podribnennya yakij polyagaye u rujnuvanni dribnodroblenoyi rudi metalevimi tilami u barabannih mlinah kulovi i strizhnevi sho obertayutsya Za kordonom v ekspluataciyi znahoditsya bagato kulovih mliniv diametrom vid 3 2 do 4 2 m Znahodyat vikoristannya veliki kulovi mlini z elektrodvigunom potuzhnistyu 4472 kVt rozmirami 5 18 12 65 m fabrika Evelet SShA 5 0 12 m Fajrlejn SShA i 5 1 11 4 m El alrarrobo Chili Ob yem mliniv skladaye blizko 200 m3 Na fabrici Kirkenes Norvegiya pracyuye kulovij mlin rozmirami 6 59 65 m iz bezreduktornim privodom potuzhnistyu 81100 kVt i produktivnistyu 1000 t god Providnij vitchiznyanij virobnik mliniv riznih konstrukcij Novokramatorskij mashinobudivnij zavod NKMZ Klasifikaciya mlinivRozriznyayut taki mlini barabanni abo gravitacijni kulovi strizhnevi rolikovi samo podribnennya vidcentrovi vibracijni inercijni giracijni mayatnikovi vihrovi aerobilni molotkovi palcevi strumenevi koloyidni ta inshe Okremu grupu mliniv stanovlyat stirachi laboratorni napr biguni u yakih podribnennya zdijsnyuyetsya mizh dvoma stirayuchimi poverhnyami diskami cilindrami v toj chas yak v inshih mlinah proces protikaye v ob yemi podribnyuvanogo materialu Za inshoyu klasifikaciyeyu mlini podilyayut na barabanni kulovi sterzhnevi trubni konusni samopodribnennya rolikovi roliko kilcevi kulovo kilcevi kotkovo chashkovi kotkovo diskovi udarno vidcentrovi molotkovi dezintegratori dismembratori zhornovi vibracijni strumenevi tosho Yak bachimo molotkovi drobarki inodi zarahovuyut do mliniv sho cilkom zrozumilo vihodyachi z mirkuvan krupnosti oderzhuvanogo produktu yaka viznachayetsya rozmirom otvoriv resheta aparata sho mozhe buti 13 0 6 0 1 0 mm tosho Futeruvannya mlinivDlya kulovih mliniv pershoyi stadiyi podribnennya u yaki zavantazhuyut kuli diametrom 100 125 mm najkrashim ye profil rebristoyi futerovki tipu Norilsk III Cya futerivka zabezpechuye nadijne zcheplennya z kulyami i pidjom yih na veliku visotu vidsutnist kovzannya kul rivnomirnij i bilsh povilnij znos plit znizhennya pitomoyi vitrati metalu i elektroenergiyi pidvishennya produktivnosti mlina Dlya kulovih mliniv drugoyi stadiyi podribnennya najkrashim ye profil rebristoyi futerovki tipu Norilsk IV Dlya strizhnevih mliniv chastishe zastosovuyut futerivka hvilyastogo tipu ale vona ne rekomenduyetsya dlya kulovih mliniv vnaslidok znachnogo kovzannya kul Dlya kulovih mliniv drugoyi stadiyi podribnennya takozh vikoristovuyutsya gumovi futerovki Osnovnim elementami gumovoyi futerovki ye lifteri 1 pliti 2 i sektori reshitki 3 Na torcevi krishki barabana mlina radialno ukladayut pliti tovshinoyu 60 mm i zatiskuyut lifterami Tovshina gumovoyi futerovki barabana skladaye vid 50 do 80 mm gumovi sektori reshitki mayut tovshinu 54 mm Futerovochni gumovi pliti ukladayut pozdovzh barabana i takozh zatiskuyut lifterami Oskilki gumova futerivka tonshe stalevoyi robochij ob yem mlina zbilshuyetsya na 5 6 Termin sluzhbi gumovoyi futerivki na 15 20 bilshe nizh stalevoyi Pitoma vitrata kul u mlini z gumovoyu futerovkoyu mensha a produktivnist visha nizh u mliniv iz stalnoyu futerovkoyu Inshi perevagi mliniv z gumovoyu futerivkoyu mensha trudomistkist montazhu bilsha germetichnist menshij riven shumu CikavoU davni chasi dlya podribnennya rud pered yih promivkoyu ta amalgamaciyeyu vikoristovuvali golovnim chinom zhornovi mlini konstrukciya yakih opisana zokrema v praci Georgiusa Agrikoli De Re Metallica 1556 r mlin sho privoditsya v ruh diyeyu vodi maye taku konstrukciyu Vstanovlyuyetsya val zroblenij za dopomogoyu cirkulya cilindrichnim abo bagatogrannim Jogo zalizni capfi obertayutsya v rozdvoyenih zaliznih pidp yatnikah vmontovanih v balki Val privoditsya v ruh kolesom zabezpechenim z zovnishnogo boku lopatyami v yaki b ye strumin vodi Na val nasadzheno zubchaste koleso iz zubami zboku oboda sho privodit v ruh civkove koleso z civkami z velmi tverdogo materialu Civkove koleso nasadzheno na inshij zaliznij val yakij maye znizu capfu sho obertayetsya v zaliznomu pidp yatniku ukriplenomu v balci Verhnij kinec vala zaliznoyu vtulkoyu u viglyadi lastivchinogo hvosta zakriplenij v zhornah Takim chinom koli zubi kolesa obertayut civkove koleso obertayetsya i zhorno do yakogo cherez pidvishenu lijku podayetsya ruda Rozmelena na poroshok poroda nadhodit z kruglogo derev yanogo lotka do zholoba i sipletsya po nomu na pidlogu utvoryuyuchi kupu Rozmolotu rudu vidvozyat i vidkladayut dlya promivannya Div takozhAerodinamichni mlini Mlini udarnoyi diyi Mlini barabanni Mlini vibracijni Mlini rolikovi Mlini strumenevi Molotkova drobarka Planetarni mlini Giroskopichni mlini Vidcentrovi barabanni mlini Bashtovi mlini Vibuhovo struminni mlini Vidcentrovo udarnij mlin Mlini samopodribnennyaPrimitkiDezintegraciya mineralnih resursiv monografiya Sokur M I Kiyanovskij M V Vorobjov O M Sokur L M Sokur I M Kremenchuk vidavnictvo PP Sherbatih O V 2014 304 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MlinLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Smirnov V O Bileckij V S Pidgotovchi procesi zbagachennya korisnih kopalin navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh 2012 284 s M I Sokur V S Bileckij Barabanni mlini samopodribnennya Monografiya K FOP Halikov R H 2022 225 s ISBN 978 617 7565 92 4 Bileckij V S Olijnik T A Smirnov V O Sklyar L V Osnovi tehniki ta tehnologiyi zbagachennya korisnih kopalin navchalnij posibnik K Lira K 2020 634 s Rudopomolni aparati samopodribnennya mlini i dezintegratori Navchalnij posibnik M I Sokur V S Bileckij D P Bozhik Kremenchuk Vidavnictvo NOVABUK 2023 252 s