Відцентрово ударний млин різновид млина Відцентрово ударні млини застосовують для дроблення і подрібнення крихких рудних

Відцентрово-ударний млин — різновид млина.

Відцентрово-ударні млини застосовують для дроблення і подрібнення крихких рудних і нерудних матеріалів. Міцність і абразивність матеріалу може бути дуже високою і не є обмеженням на застосування, а ось наявність виражених в'язко-пружних властивостей матеріалу робить подрібнення малоефективним. Без спеціальних умов і технічних рішень застосування млинів можливе тільки для пожежовибухобезпечних матеріалів. Максимальна крупність живлення (вихідного матеріалу, що завантажується в млин) до 40 мм. Крупність готового і продуктивність залежить від завдання і властивостей матеріалу. Наприклад, для гіпсу розміром 0-200 мкм не менше 90 % продуктивність досягає 20 т / год.

Принцип дії

Принципова схема відцентрово-ударного млина

Відцентрово-ударна млин за принципом роботи копіює відцентрово-ударну дробарку. Матеріал подається через завантажувальний пристрій (патрубок) 1 (на рис.) в обертовий прискорювач млина 2, в якому матеріал розкручується двигуном 7 і під дією відцентрової сили викидається з прискорювача в камеру подрібнення. Розігнані шматки матеріалу в камері подрібнення стикаються з відбійними плитами 3 і шматками матеріалу, що відбилися від відбійних плит раніше. Зіткнення шматків між собою і з відбійними плитами відбувається з великою швидкістю, істотно більшою критичною швидкості руйнування матеріалу, що призводить до руйнування шматків. Цей принцип можна назвати «вільним ударом», при якому шматки руйнуються переважно по площинах спайності мінералів і межах зростання мінералів, а також тріщинам в породі. Камера подрібнення продувається транспортним вентилятором, повітряний потік якого захоплює частки дрібніше верхнього критичного розміру і забирає з собою у верхню частину млина, яка являє собою класифікатор. Шматки крупніше верхнього критичного розміру під дією сили тяжіння опускаються вниз 5, і вивантажуються з млина. Вони вимагають повторного подрібнення і елеватором подаються разом з вихідним живленням у завантажувальний патрубок млина 1. У класифікаторі лопатки 4, встановлені під заданим кутом, формують закручений висхідний потік, який потрапляючи в камеру класифікатора великого обсягу втрачає швидкість і підйомну силу, тому з потоку випадають частки крупніше нижнього критичного розміру 6. Ці частинки збираються на конусі та по матеріалопроводу всередині млина подаються самопливом в прискорювач 2 на повторне подрібнення. З класифікатора потік виносить частки потрібної крупності — готовий продукт 8. Далі пилоповітряна суміш потрапляє в циклони, звідки частки вивантажуються в бункер, а повітря повертається в млин. Для забезпечення очищення повітря від тонких фракцій і підтримки установки під негативним надлишковим тиском використовується система аспірації на основі рукавного фільтра.

Особливості роботи

Руйнування «вільним ударом» веде до утворення подрібнених зерен правильної форми (близькою до форми кристалів), тобто для волокнистих і голчастих матеріалів зберігається мікроформа зерен — волокна і голки, а для більшості інших матеріалів подрібнені зерна мають форму близьку до кубовидної, а не пластинки і лусочки, як при подрібненні роздавлюванням, ударним роздавлюванням і стиранням (в інших типах млинів).
При руйнуванні «вільним ударом» спостерігається селективність дроблення, викликана різними характеристиками мінералів в подрібнюваній породі, що дозволяє на етапі дроблення і подрібнення відцентрово-ударним способом виділити в подрібнений продукт переважно одні мінерали, а в крупний продукт переважно інші мінерали, тобто процес збагачення руди відбувається на етапі дроблення і подрібнення. Застосування цього механізму вимагає спеціального дослідження для кожного завдання.
Продувка повітрям відразу видаляє з камери подрібнення і, потім, з млина матеріал, який досяг крупності готового. Це дозволяє усунути переподрібнення (великого виходу тонких фракцій) і отримати порівняно вузьку криву розподілу частинок по крупності (порівняно з кульовими млинами).
Основним робочим органом млина є прискорювач, завдання якого розігнати матеріал, але прискорювач не працює на руйнування матеріалу, а тому відчуває з боку матеріалу істотно менше абразивне і ударне навантаження, ніж робочі органи інших млинів. Тому знос у відцентрово-ударному обладнанні істотно менше, і працювати можна з міцними і абразивними матеріалами з високою ефективністю.
За рахунок «вільного удару» і устрою прискорювача крупність живлення досягає 40 мм, а крупність готового може бути менше 200 мкм (і нижче), тому нормальна ступінь скорочення сягає 200.
Використання класифікатора забезпечує стабільну крупність готового і відносно стабільний гранулометричний склад продукту, при змінних характеристиках міцності і крупності матеріалу. Змінюватися буде продуктивність.

Особливості устрою ліній подрібнення

Застосування відцентрово-ударних млинів за конструктивними особливостями вимагає обов'язкового використання супутнього обладнання: елеватора і повітряно-транспортної системи з системою аспірації. Наслідком цього є, з одного боку, зростання витрат на повітряно-транспортну систему, а з іншого боку, за рахунок істотної економії на витрати по власне подрібненню питоме енергоспоживання на тонну готового всього обладнання лінії подрібнення (млини і супутнього устаткування) виявляється нижче показників кульового млина. Порівняльна характеристика дає економію на енергоспоживанні від 35 %.
Лінії подрібнення на основі відцентрово-ударних млинів являють в основному металоконструкції, які об'єднують основне обладнання, що займає більше місця, ніж інші млини порівняльної продуктивності, але мають меншу на 60 % і більше, не створюють вібронавантажень, і тому не вимагають спеціального фундаменту. Можуть експлуатуватися на відкритому повітрі при температурі вище -25 ° C (мінус 25 ° C).

Посилання

Мельницы ударно-центробежные. Справочник химика. [ 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Ударно-центробежная мельница. Большая Энциклопедия Нефти Газа. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Ударно-центробежная мельница. Энциклопедический словарь по металлургии. — М.: Интермет Инжиниринг. [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Воробьев В. В., Иванов Е. Н., Таболич А. В., Шиманович П. П. ЦЕНТРОБЕЖНО-УДАРНЫЕ МЕЛЬНИЦЫ ДЛЯ ИЗМЕЛЬЧЕНИЯ СЫРЬЕВЫХ МАТЕРИАЛОВ В ПРОИЗВОДСТВЕ ЯЧЕИСТЫХ БЕТОНОВ [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Артамонов А. В. СВОЙСТВА ЦЕМЕНТА, МОЛОТОГО НА ЦЕНТРОБЕЖНО-УДАРНОЙ МЕЛЬНИЦЕ [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
ВЛИЯНИЕ ЦЕНТРОБЕЖНО-УДАРНОГО СПОСОБА РУДОПОДГОТОВКИ НА ПРОЦЕСС ОБОГАЩЕНИЯ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]