Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кульове подрібнення виконують барабанні млини, в яких мелючими тілами є металеві кулі.
Розрізняють:
- МШЦ — млини кульові з центральним розвантаженням,
- МШР — млини кульові з розвантаженням через решітки.
Більшість великих збагачувальних фабрик використовують процес подрібнення, який полягає у руйнуванні дрібнодробленої руди металічними тілами у барабанних млинах (кульові й стержневі), що обертаються.
У дробленій руді, яка поступає на подрібнення металічними мелючими тілами, масова частка класу плюс 20 мм знаходиться в межах від 7—8 до 12—15 % і в цілому крупність її дорівнює 0-25 мм.
Так, на Стойленському гірничо-збагачувальному комбінаті (СТГЗК), де введено замкнутий цикл дроблення, величина роздробленого продукту знижена до 0—20 мм. Це забезпечує підвищення потужності млина близько на 5 %.
Подрібнення дробленої руди у кульових млинах здійснюється, переважно, у три стадії. Тільки на збагачувальних фабриках Полтавського (ПГЗК) і Новокріворізького (НКГЗК) комбінатів мається частина секцій, де перша стадія подрібнення здійснюється в стержневих млинах, а розвантажуваний матеріал доподрібнюється у кульових млинах. Співвідношення стержньового і кульового млина, у порівнянні з чисто кульовим подрібненням, знижує витрати електроенергії на 1 т руди на 20—30 % і мелючих тіл більш ніж у два рази. Ще більш ефективнішим процес подрібнення стає при введенні в цикл подрібнення проміжної операції збагачення за рахунок виведення грубих важкоподрібнюваних і бідних за масовою часткою заліза хвостів. На подрібнення 1 т руди в 1 стадії витрачається від 7,7 до 13,6 кВт·год, а в цілому на подрібнення від 17,3 до 30 кВт·год. Якщо в I і II стадіях подрібнення загальні витрати електроенергії на отримання 1 т готового класу складають від 22,5 до 43,6 кВт·год, то в кінцевій стадії подрібнення від 68,2 до 129,5 кВт·год. Максимальні енерговитрати відповідають досить тонкому подрібненню до 0,04 — 0,05 мм.
На восьми фабриках Південного (ПГЗК), Центрального (ЦГЗК), Новокріворізького (НКГЗК), Інгулецького (ІнГЗК), Північного (ПІВГЗК), Полтавського (ПГЗК), Міхайлівського (МІХГЗК), Стойленського (СТГЗК), гірничо-збагачувальних комбінатів на кульове подрібнення витрачається за рік близько 4,3 млрд кВт·год електроенергії і 300 тис. т мелючих тіл. У витратах на подрібнення енергія і кулі складають близько 70 %, а в цілому в собівартості збагачення — до 50—60 %.
Витрати сталевих куль на 1 т вихідної руди в 1 стадії коливаються від 0,93 до 1,66 кг, а в стадіях тонкого подрібнення витрати куль або чугунних цильпебсів — від 0,3 до 0,6 кг. Величина подрібнення в 1 стадії знаходиться в проміжках 50—70 % класу мінус 0,074 мм, у кінцевій стадії — від 0,074 до 0,04 мм.
У кінці XX ст. на цих восьми залізорудних збагачувальних фабриках експлуатувалося 422 млина. 54 % за них складають млини діаметром 3,6 м /об'єм 68 м3 /, 33 % — діаметром 4,5 м /об'єм 82 м3/ а інші — діаметром 5,5 м /об'єм 134 м3/. Як мелючі тіла в I стадії подрібнення використовують сталеві кулі діаметром 100—125 мм, у II стадії — 60 мм, у III стадії — 40 мм або цильпебси розмірами 25 × 27 × 35 мм. Міра заповнення мелючим середовищем 40-45 %. Останнім часом сталеві кулі діаметром 60 мм, які дорого коштують, почали заміняти чугунними, які дешевші на 20—25 %.
У закордонній практиці збагачення залізної руди використовуються замкнуті цикли дроблення, як один зі шляхів суттєвого зниження енерговитрат і підвищення продуктивності відділень подрібнення. Отриманий при цьому приріст потужності може досягти 30—40 %.
На збагачувальних фабриках використовують як двостадійні, так і трихстадійні схеми подрібнення. I стадія подрібнення здійснюється, переважно, в стержневих млинах, які працюють у відкритому циклі. Але існують фабрики, де I стадія подрібнення здійснюється у кульових млинах, що пов'язано з особливостями збагачення руди.
Крупність живлення стержневих млинів знаходиться у межах від 40 до 12,5 мм, а для кульових млинів — менше 12,5 мм.
Максимальний діаметр використовуваних стержневих млинів складає 4,6 м.
У світі в експлуатації знаходиться багато кульових млинів діаметром від 3,2 до 4,2 м. Знаходять використання великі кульові млини з електродвигуном потужністю 4472 кВт розмірами 5,18 × 12,65 м (фабрика «Евелет», США), 5,0 × 12 м («Файрлейн», США) і 5,1 × 11,4 м («Ель-альрарробо», Чилі). Об'єм млинів складає близько 200 м3. На фабриці «Кіркенес» (Норвегія) працює кульовий млин розмірами 6,59 × 65 м із безредукторним приводом потужністю 81 100 кВт і продуктивністю 1000 т/год.
Великі млини діаметром близько 5 м і більше працюють при низькій частоті обертання, що забезпечує надійну експлуатацію і, не дивлячись на зниження продуктивності, більш економні режими праці. Міра заповнення барабану великих млинів складає 35 %. При цьому заповненні забезпечується найбільш ефективне енергоспоживання (90 % від максимального) і досягається 95 % продуктивності від максимальної. Тому конструюються і виготовляються млини відповідно до цих принципів, що забезпечує їх меншу металоємність, енергоємність, більш високу надійність і мінімальні експлуатаційні витрати при економних режимах роботи.
Як мелючі тіла використовують стержні, кулі або цильпебси, які виготовлені із сталі чи чавуну з домішками нікелю, хрому, молібдену і інших легуючих домішок. Завдяки їм витрати мелючих тіл стають менші у 7-5 разів. Для досить тонкого подрібнення (0,03—0,04 мм) використовують кулі діаметром 25-30 мм. Все це говорить про необхідність пошуку шляхів підвищення ефективності роботи барабанних млинів, розробки і створенню нових, більш ефективних подрібнюючих машин у порівнянні з традиційними барабанними млинами.
Див. також
Література
- Дезінтеграція мінеральних ресурсів: монографія / Сокур М. І., Кіяновський М. В., Воробйов О. М., Сокур Л. М., Сокур І. М. — Кременчук: видавництво ПП Щербатих О. В., 2014—304 с.
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Підготовчі процеси збагачення корисних копалин. [навчальний посібник]. — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. — 284 с.
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulove podribnennya vikonuyut barabanni mlini v yakih melyuchimi tilami ye metalevi kuli Rozriznyayut MShC mlini kulovi z centralnim rozvantazhennyam MShR mlini kulovi z rozvantazhennyam cherez reshitki Bilshist velikih zbagachuvalnih fabrik vikoristovuyut proces podribnennya yakij polyagaye u rujnuvanni dribnodroblenoyi rudi metalichnimi tilami u barabannih mlinah kulovi j sterzhnevi sho obertayutsya U droblenij rudi yaka postupaye na podribnennya metalichnimi melyuchimi tilami masova chastka klasu plyus 20 mm znahoditsya v mezhah vid 7 8 do 12 15 i v cilomu krupnist yiyi dorivnyuye 0 25 mm Tak na Stojlenskomu girnicho zbagachuvalnomu kombinati STGZK de vvedeno zamknutij cikl droblennya velichina rozdroblenogo produktu znizhena do 0 20 mm Ce zabezpechuye pidvishennya potuzhnosti mlina blizko na 5 Podribnennya droblenoyi rudi u kulovih mlinah zdijsnyuyetsya perevazhno u tri stadiyi Tilki na zbagachuvalnih fabrikah Poltavskogo PGZK i Novokrivorizkogo NKGZK kombinativ mayetsya chastina sekcij de persha stadiya podribnennya zdijsnyuyetsya v sterzhnevih mlinah a rozvantazhuvanij material dopodribnyuyetsya u kulovih mlinah Spivvidnoshennya sterzhnovogo i kulovogo mlina u porivnyanni z chisto kulovim podribnennyam znizhuye vitrati elektroenergiyi na 1 t rudi na 20 30 i melyuchih til bilsh nizh u dva razi She bilsh efektivnishim proces podribnennya staye pri vvedenni v cikl podribnennya promizhnoyi operaciyi zbagachennya za rahunok vivedennya grubih vazhkopodribnyuvanih i bidnih za masovoyu chastkoyu zaliza hvostiv Na podribnennya 1 t rudi v 1 stadiyi vitrachayetsya vid 7 7 do 13 6 kVt god a v cilomu na podribnennya vid 17 3 do 30 kVt god Yaksho v I i II stadiyah podribnennya zagalni vitrati elektroenergiyi na otrimannya 1 t gotovogo klasu skladayut vid 22 5 do 43 6 kVt god to v kincevij stadiyi podribnennya vid 68 2 do 129 5 kVt god Maksimalni energovitrati vidpovidayut dosit tonkomu podribnennyu do 0 04 0 05 mm Na vosmi fabrikah Pivdennogo PGZK Centralnogo CGZK Novokrivorizkogo NKGZK Inguleckogo InGZK Pivnichnogo PIVGZK Poltavskogo PGZK Mihajlivskogo MIHGZK Stojlenskogo STGZK girnicho zbagachuvalnih kombinativ na kulove podribnennya vitrachayetsya za rik blizko 4 3 mlrd kVt god elektroenergiyi i 300 tis t melyuchih til U vitratah na podribnennya energiya i kuli skladayut blizko 70 a v cilomu v sobivartosti zbagachennya do 50 60 Vitrati stalevih kul na 1 t vihidnoyi rudi v 1 stadiyi kolivayutsya vid 0 93 do 1 66 kg a v stadiyah tonkogo podribnennya vitrati kul abo chugunnih cilpebsiv vid 0 3 do 0 6 kg Velichina podribnennya v 1 stadiyi znahoditsya v promizhkah 50 70 klasu minus 0 074 mm u kincevij stadiyi vid 0 074 do 0 04 mm U kinci XX st na cih vosmi zalizorudnih zbagachuvalnih fabrikah ekspluatuvalosya 422 mlina 54 za nih skladayut mlini diametrom 3 6 m ob yem 68 m3 33 diametrom 4 5 m ob yem 82 m3 a inshi diametrom 5 5 m ob yem 134 m3 Yak melyuchi tila v I stadiyi podribnennya vikoristovuyut stalevi kuli diametrom 100 125 mm u II stadiyi 60 mm u III stadiyi 40 mm abo cilpebsi rozmirami 25 27 35 mm Mira zapovnennya melyuchim seredovishem 40 45 Ostannim chasom stalevi kuli diametrom 60 mm yaki dorogo koshtuyut pochali zaminyati chugunnimi yaki deshevshi na 20 25 U zakordonnij praktici zbagachennya zaliznoyi rudi vikoristovuyutsya zamknuti cikli droblennya yak odin zi shlyahiv suttyevogo znizhennya energovitrat i pidvishennya produktivnosti viddilen podribnennya Otrimanij pri comu pririst potuzhnosti mozhe dosyagti 30 40 Na zbagachuvalnih fabrikah vikoristovuyut yak dvostadijni tak i trihstadijni shemi podribnennya I stadiya podribnennya zdijsnyuyetsya perevazhno v sterzhnevih mlinah yaki pracyuyut u vidkritomu cikli Ale isnuyut fabriki de I stadiya podribnennya zdijsnyuyetsya u kulovih mlinah sho pov yazano z osoblivostyami zbagachennya rudi Krupnist zhivlennya sterzhnevih mliniv znahoditsya u mezhah vid 40 do 12 5 mm a dlya kulovih mliniv menshe 12 5 mm Maksimalnij diametr vikoristovuvanih sterzhnevih mliniv skladaye 4 6 m U sviti v ekspluataciyi znahoditsya bagato kulovih mliniv diametrom vid 3 2 do 4 2 m Znahodyat vikoristannya veliki kulovi mlini z elektrodvigunom potuzhnistyu 4472 kVt rozmirami 5 18 12 65 m fabrika Evelet SShA 5 0 12 m Fajrlejn SShA i 5 1 11 4 m El alrarrobo Chili Ob yem mliniv skladaye blizko 200 m3 Na fabrici Kirkenes Norvegiya pracyuye kulovij mlin rozmirami 6 59 65 m iz bezreduktornim privodom potuzhnistyu 81 100 kVt i produktivnistyu 1000 t god Veliki mlini diametrom blizko 5 m i bilshe pracyuyut pri nizkij chastoti obertannya sho zabezpechuye nadijnu ekspluataciyu i ne divlyachis na znizhennya produktivnosti bilsh ekonomni rezhimi praci Mira zapovnennya barabanu velikih mliniv skladaye 35 Pri comu zapovnenni zabezpechuyetsya najbilsh efektivne energospozhivannya 90 vid maksimalnogo i dosyagayetsya 95 produktivnosti vid maksimalnoyi Tomu konstruyuyutsya i vigotovlyayutsya mlini vidpovidno do cih principiv sho zabezpechuye yih menshu metaloyemnist energoyemnist bilsh visoku nadijnist i minimalni ekspluatacijni vitrati pri ekonomnih rezhimah roboti Yak melyuchi tila vikoristovuyut sterzhni kuli abo cilpebsi yaki vigotovleni iz stali chi chavunu z domishkami nikelyu hromu molibdenu i inshih leguyuchih domishok Zavdyaki yim vitrati melyuchih til stayut menshi u 7 5 raziv Dlya dosit tonkogo podribnennya 0 03 0 04 mm vikoristovuyut kuli diametrom 25 30 mm Vse ce govorit pro neobhidnist poshuku shlyahiv pidvishennya efektivnosti roboti barabannih mliniv rozrobki i stvorennyu novih bilsh efektivnih podribnyuyuchih mashin u porivnyanni z tradicijnimi barabannimi mlinami Div takozhMlini barabanniLiteraturaDezintegraciya mineralnih resursiv monografiya Sokur M I Kiyanovskij M V Vorobjov O M Sokur L M Sokur I M Kremenchuk vidavnictvo PP Sherbatih O V 2014 304 s ISBN 978 617 639 053 4 Smirnov V O Bileckij V S Pidgotovchi procesi zbagachennya korisnih kopalin navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh 2012 284 s Bileckij V S Olijnik T A Smirnov V O Sklyar L V Osnovi tehniki ta tehnologiyi zbagachennya korisnih kopalin navchalnij posibnik K Lira K 2020 634 s