Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Папський палац в Авіньйоні — видатна пам'ятка французької архітектури, створена протягом XIV століття. Нині входить до десятки найвідвідуваніших пам'яток Франції.
| Папський палац | |
|---|---|
 | |
| 43°57′02″ пн. ш. 4°48′27″ сх. д. / 43.950800000027776093° пн. ш. 4.807500000028° сх. д.Координати: 43°57′02″ пн. ш. 4°48′27″ сх. д. / 43.950800000027776093° пн. ш. 4.807500000028° сх. д. | |
| Країна |  Франція[1][2] |
| Розташування | Авіньйон[1][2] |
| Тип | палац[1][2] художня галерея пам'ятка і d |
| Стиль | готика |
| Архітектор | d |
  Папський палац Папський палац (Франція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія міста
Протягом XIV ст. місто Авіньйон в південно-східній Франції стало папською резиденцією, у якій проживали сім пап. Саме час перебування папської столиці в Авіньйоні увійшов до світової історії, як —авіньйонський полон пап. Період авіньйонського полону був складним періодом в історії папства, в історії Франції і тогочасної європейської історії.
Та попри політичні та релігійні питання і негаразди, які були протягом перебування пап в Авіньйоні, цей період залишив значний слід в архітектурі міста. Варто зазначити, що місто є одним із найстаріших в Європі. Перші сліди поселень датуються на основі двох могил Кардільського періоду, а саме 3 тис. р. до н. е. Згодом протягом 2-го тис. тут створюються перші міста, які були розташовані на берегах річки Рони.
З 1309 року Авіньйон вступає в новий етап свого розвитку, коли сюди з Риму приїздить папа Климент V. Ось як можна його охарактеризувати після приїзду папи: «культурна, духовна, економічна і політична столиця християнства», він стає одним з найбільш населених і багатих міст в середньовічній Європі. Так Авіньйон став на деякий час другим після Парижа містом у Франції.
Авіньйонські папи
- Климент V: 1305—1314 роки
- Іоанн XXII: 1316—1334 роки
- Бенедикт XII: 1334—1342 роки
- Климент VI: 1342—1352 роки
- Іннокентій VI : 1352—1362 роки
- Урбан V: 1362—1370 роки
- Григорій XI: 1370—1378 роки
Видатна пам'ятка міста та Франції
Однією з найвідоміших архітектурних пам'яток цього французького міста є папський палац, який зведено в готичному стилі, що був тоді поширений в Західній Європі.
Палац почали будувати в 1334–1342 за часів папи Бенедикта XII, а в часи папи Климента VI в 1342–1352 його удосконалювали та добудовували. Проєкт старого плацу був створений на замовлення Бенедикта XII архітектором П'єром Пуассоном Мірепо. Характерно, що для оборони палацу було зведено могутні вежі. Палац водночас став церквою, палацом-резиденцією для пап та замком-фортецею.
Папа наказав знести старий єпископський палац, а на його місці звести більш високу та масивну будівлю з монастирем, могутніми стінами та внутрішнім двором, як в замках. Під час правління Климента VI, Інокентія VI і Урбана V палац-фортецю неодноразово перебудовували та змінювали, зводили нові будівлі. У 1355 році почали будували вал для захисту міста. Так само виріс Новий палац, в якому створили каплицю для проведення папських богослужінь. Згодом відбулась добудова ще двох башт за Інокентія VI, а в період правління Урбана V завершилось оформлення внутрішнього двору (який має назву «Суд Почесного легіону»). Замок, каплиця, зала конклаву були декоровані фресками, середньовічними килимами та гобеленами, готичними меблями, скульптурами і дерев'яними стелями.
Подальша історія споруди
Папи покинули Авіньйон у 1377 році, коли ослабли політичні позиції французьких королів, що утримували пап в фактичному полоні. До того ж папи не бажали втрачати власних позицій в самій Італії.
Під час розколу в католицькій церкві Авіньйон став резиденцією антипап: Климента VII, Бенедикта XIII, що обрали місто своєю столицею, майже до 1408 р. Лише з 1433 р. авіньйонський палац було повернено у власність папи римського. Історія папського палацу зазнала грабежів і плюндрування, коли в 1789 р. під час французької революції палац розграбували радикально налаштовані громадяни, а в 1791 р. став місцем масових страт контрреволюціонерів. В добу Наполеона Бонапарта колишній палац пап цинічно використовували як військові казарми та тюрми. Напевно, це був один із найстрашніших періодів у житті палацу. А саме, коли в країні були антирелігійні настрої, інтер'єр палацу, виконаний з різьбленого дерева, був розібраний для будівництва стаєнь, а фрески — зафарбовані.
Сучасний стан палацу
Зміни прийшли на початку XX ст. У 1906 р. французька влада відреставрувала папський палац і створила в ньому національний музей. Сьогодні більша частина палацу відкрита для туристів. Увагу туристів привертають приватні апартаменти пап; середньовічні фрески Маттео Джованетті та більше двадцяти залів. Варто відзначити, що протягом року тут відбуваються різноманітні культурні заходи. Зокрема, щорічний театральний фестиваль, який проводиться на відкритих підмостках у відкритому дворі колишнього Папського палацу, відповідно сам двір стає і сценічним майданчиком, і глядацькою залою. Завіси та декорації зазвичай відсутні. Відбуваються також тематичні виставки, наукові, тематичні візити, концерти. Крім того тут розташовано великий конференц-центр і архів департаменту Воклюз. Адже, розміри палацу є значними (загальна площа 15000 кв. м). Особливістю Папського палацу є те, що він разом із іншими будівлями Авіньйона входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
За статистикою історичну пам'ятку відвідують понад 650 тисяч туристів в рік. Також Папський палац в Авіньйоні входить до десяти найвідвідуваніших пам'яток Франції.
Див. також
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961. (рос.)
- Лозинский С. Г. История папства. М., 1985. (рос.)
Посилання
- Авіньйона історичний центр // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papskij palac v Avinjoni vidatna pam yatka francuzkoyi arhitekturi stvorena protyagom XIV stolittya Nini vhodit do desyatki najvidviduvanishih pam yatok Franciyi Papskij palac43 57 02 pn sh 4 48 27 sh d 43 950800000027776093 pn sh 4 807500000028 sh d 43 950800000027776093 4 807500000028 Koordinati 43 57 02 pn sh 4 48 27 sh d 43 950800000027776093 pn sh 4 807500000028 sh d 43 950800000027776093 4 807500000028Krayina Franciya 1 2 RoztashuvannyaAvinjon 1 2 Tippalac 1 2 hudozhnya galereya pam yatka i dStilgotikaArhitektordPapskij palacPapskij palac Franciya Mediafajli u VikishovishiPapskij palac v AvinjoniIstoriya mistaProtyagom XIV st misto Avinjon v pivdenno shidnij Franciyi stalo papskoyu rezidenciyeyu u yakij prozhivali sim pap Same chas perebuvannya papskoyi stolici v Avinjoni uvijshov do svitovoyi istoriyi yak avinjonskij polon pap Period avinjonskogo polonu buv skladnim periodom v istoriyi papstva v istoriyi Franciyi i togochasnoyi yevropejskoyi istoriyi Ta popri politichni ta religijni pitannya i negarazdi yaki buli protyagom perebuvannya pap v Avinjoni cej period zalishiv znachnij slid v arhitekturi mista Varto zaznachiti sho misto ye odnim iz najstarishih v Yevropi Pershi slidi poselen datuyutsya na osnovi dvoh mogil Kardilskogo periodu a same 3 tis r do n e Zgodom protyagom 2 go tis tut stvoryuyutsya pershi mista yaki buli roztashovani na beregah richki Roni Gerb Avinojona Z 1309 roku Avinjon vstupaye v novij etap svogo rozvitku koli syudi z Rimu priyizdit papa Kliment V Os yak mozhna jogo oharakterizuvati pislya priyizdu papi kulturna duhovna ekonomichna i politichna stolicya hristiyanstva vin staye odnim z najbilsh naselenih i bagatih mist v serednovichnij Yevropi Tak Avinjon stav na deyakij chas drugim pislya Parizha mistom u Franciyi Avinjonski papiKliment V 1305 1314 roki Ioann XXII 1316 1334 roki Benedikt XII 1334 1342 roki Kliment VI 1342 1352 roki Innokentij VI 1352 1362 roki Urban V 1362 1370 roki Grigorij XI 1370 1378 rokiVidatna pam yatka mista ta FranciyiOdniyeyu z najvidomishih arhitekturnih pam yatok cogo francuzkogo mista ye papskij palac yakij zvedeno v gotichnomu stili sho buv todi poshirenij v Zahidnij Yevropi Papskij palac 1335 1364 rr Palac pochali buduvati v 1334 1342 za chasiv papi Benedikta XII a v chasi papi Klimenta VI v 1342 1352 jogo udoskonalyuvali ta dobudovuvali Proyekt starogo placu buv stvorenij na zamovlennya Benedikta XII arhitektorom P yerom Puassonom Mirepo Harakterno sho dlya oboroni palacu bulo zvedeno mogutni vezhi Palac vodnochas stav cerkvoyu palacom rezidenciyeyu dlya pap ta zamkom forteceyu Papa nakazav znesti starij yepiskopskij palac a na jogo misci zvesti bilsh visoku ta masivnu budivlyu z monastirem mogutnimi stinami ta vnutrishnim dvorom yak v zamkah Pid chas pravlinnya Klimenta VI Inokentiya VI i Urbana V palac fortecyu neodnorazovo perebudovuvali ta zminyuvali zvodili novi budivli U 1355 roci pochali buduvali val dlya zahistu mista Tak samo viris Novij palac v yakomu stvorili kaplicyu dlya provedennya papskih bogosluzhin Zgodom vidbulas dobudova she dvoh basht za Inokentiya VI a v period pravlinnya Urbana V zavershilos oformlennya vnutrishnogo dvoru yakij maye nazvu Sud Pochesnogo legionu Zamok kaplicya zala konklavu buli dekorovani freskami serednovichnimi kilimami ta gobelenami gotichnimi meblyami skulpturami i derev yanimi stelyami Podalsha istoriya sporudiPapi pokinuli Avinjon u 1377 roci koli oslabli politichni poziciyi francuzkih koroliv sho utrimuvali pap v faktichnomu poloni Do togo zh papi ne bazhali vtrachati vlasnih pozicij v samij Italiyi Pid chas rozkolu v katolickij cerkvi Avinjon stav rezidenciyeyu antipap Klimenta VII Benedikta XIII sho obrali misto svoyeyu stoliceyu majzhe do 1408 r Lishe z 1433 r avinjonskij palac bulo poverneno u vlasnist papi rimskogo Istoriya papskogo palacu zaznala grabezhiv i plyundruvannya koli v 1789 r pid chas francuzkoyi revolyuciyi palac rozgrabuvali radikalno nalashtovani gromadyani a v 1791 r stav miscem masovih strat kontrrevolyucioneriv V dobu Napoleona Bonaparta kolishnij palac pap cinichno vikoristovuvali yak vijskovi kazarmi ta tyurmi Napevno ce buv odin iz najstrashnishih periodiv u zhitti palacu A same koli v krayini buli antireligijni nastroyi inter yer palacu vikonanij z rizblenogo dereva buv rozibranij dlya budivnictva stayen a freski zafarbovani Suchasnij stan palacuZagalnij viglyad palacu pap v Avinjoni foto Zmini prijshli na pochatku XX st U 1906 r francuzka vlada vidrestavruvala papskij palac i stvorila v nomu nacionalnij muzej Sogodni bilsha chastina palacu vidkrita dlya turistiv Uvagu turistiv privertayut privatni apartamenti pap serednovichni freski Matteo Dzhovanetti ta bilshe dvadcyati zaliv Varto vidznachiti sho protyagom roku tut vidbuvayutsya riznomanitni kulturni zahodi Zokrema shorichnij teatralnij festival yakij provoditsya na vidkritih pidmostkah u vidkritomu dvori kolishnogo Papskogo palacu vidpovidno sam dvir staye i scenichnim majdanchikom i glyadackoyu zaloyu Zavisi ta dekoraciyi zazvichaj vidsutni Vidbuvayutsya takozh tematichni vistavki naukovi tematichni viziti koncerti Krim togo tut roztashovano velikij konferenc centr i arhiv departamentu Voklyuz Adzhe rozmiri palacu ye znachnimi zagalna plosha 15000 kv m Osoblivistyu Papskogo palacu ye te sho vin razom iz inshimi budivlyami Avinjona vhodit do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Za statistikoyu istorichnu pam yatku vidviduyut ponad 650 tisyach turistiv v rik Takozh Papskij palac v Avinjoni vhodit do desyati najvidviduvanishih pam yatok Franciyi Div takozhAvinjonskij polon papPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 ros Lozinskij S G Istoriya papstva M 1985 ros PosilannyaAvinjona istorichnij centr VUE