Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лю бченко Пана с Петро вич 2 14 січня 1897 18970114 Кагарлик Київська губернія Російська імперія 30 серпня 1937 Київ Укр

Панас Любченко

Панас Любченко

Лю́бченко Пана́с Петро́вич (2 [14] січня 1897(18970114), Кагарлик, Київська губернія, Російська імперія — 30 серпня 1937, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний та державний діяч, відіграв керівну роль у колективізації та кооперації в Українській СРР. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в грудні 1925 — листопаді 1927 року. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — серпні 1937 року. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — серпні 1937 року. Кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У в квітні 1929 — квітні 1934 року. Член Політбюро ЦК КП(б)У в квітні 1934 — серпні 1937 року. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) в лютому 1934 — серпні 1937 року.

Панас Петрович Любченко
image
Панас Петрович Любченко
Панас Любченко
image
Прапор
 3-й Голова РНК УРСР
28 квітня 1934 — 30 серпня 1937
Попередник: Влас Чубар
Спадкоємець: Михайло Бондаренко
Голова Київського окружного виконавчого комітету і Київської міської ради
грудень 1925 — 24 грудня 1927
Попередник: Пантелеймон Свистун
Спадкоємець: Юрій Войцехівський
 
Народження: 2 (14) січня 1897 або 1897[1]
Кагарлик, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть: 30 серпня 1937(1937-08-30)[2] або 1937[1]
Київ, Київська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Національність: українець
Країна: image Російська імперія→image СРСР
Партія: Українська Партія Соціалістів-Революціонерів (березень 1919), Українська комуністична партія (боротьбистів) (березень 1920) і ВКП(б) (30 серпня 1937)
Діти: Володимир Любченко
Автограф: image
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

image Роботи у  Вікіджерелах

image
Голова Раднаркому УСРР на трибуні Надзвичайного VIII Всесоюзного з'їзду Рад, листопад 1936 року

Біографія

Народився в містечку Кагарлик (тепер районний центр Київської області). У 1909 році закінчив двокласну сільську школу, а у 1914 році закінчив Київську військово-фельдшерську школу.

Від 1913 року — учасник есерівської течії революційного руху.

У квітні 1914 — квітні 1915 року — лікарський помічник (фельдшер) 33-го піхотного Єлецького полку російської імператорської армії. У травні 1915 — лютому 1917 року — лікарський помічник військового госпіталю в Києві. У 1916–1917 роках брав участь у видавництві журналів «Соціалістична думка» та «Наше слово». У 1917 році здав екстерном на атестат зрілості при Київському навчальному окрузі.

З 1917 року — член Української партії соціалістів-революціонерів (УПРС). Більшість її членів були згодом репресовані та знищені, справа «Український національний центр»

У березні 1917 — березні 1918 року — член виконавчого комітету Київської Ради робітничих і солдатських депутатів.

З червня 1917 входив до складу Української Центральної Ради та Малої Ради.

В УПСР був одним із лідерів лівої фракції, яка виступала за встановлення радянської влади в Україні, співпрацю з російськими більшовиками та вимагала відставки уряду Володимира Винниченка через зближення УНР з австро-німецьким блоком. У грудні 1917 року був заарештований за державну зраду, але в січні 1918 року звільнений із ув'язнення.

У квітні — листопаді 1918 року — член Київського революційного комітету, перебував на нелегальному становищі. У грудні 1918 — січні 1919 року — член виконавчого комітету Київської Ради робітничих і солдатських депутатів, працював у підпіллі.

У лютому — серпні 1919 року — секретар виконавчого комітету Київської губернської Ради робітничих і солдатських депутатів, член Верховного революційного трибуналу в Києві. У 1919 році закінчив два курси Київського університету.

Після розколу УПСР з березня 1919 року належав до новоствореної Української партії соціалістів-революціонерів-боротьбистів (комуністів), яка з серпня 1919 року набула назву Українська комуністична партія (боротьбистів), входив до складу керівних партійних органів. У вересні — грудні 1919 року — працював у підпіллі в Києві. У січні — квітні 1920 року — заступник голови виконавчого комітету Київської губернської Ради.

У березні 1920 року, як і переважна більшість провідних членів УКП (боротьбистів) разом із Олександром Довженко, Олександром Шумським, Григорієм Гриньком та іншими, увійшов до складу Комуністичної партії (більшовиків) України [КП(б)У].

У травні — серпні 1920 року — секретар Київського губернського комітету КП(б)У в містах Черкасах та Києві.

У вересні — грудні 1920 року — заступник начальника політичного відділу 2-ї Кінної армії на Південному фронті.

У січні 1921 — січні 1922 року — голова виконавчого комітету Чернігівської губернської Ради. У лютому — травні 1922 року — заступник голови виконавчого комітету Донецької губернської Ради.

У червні 1922 — жовтні 1925 року — голова правління Всеукраїнської спілки сільськогосподарської кооперації «Сільський господар» у місті Харкові. У 1925 році брав часть у засіданні ЦК Міжнародного кооперативного альянсу в Парижі.

У грудні 1925 року обраний головою виконавчого комітету Київської окружної ради і Київської міської ради та займав ці посади до 24 грудня 1927 року.

29 листопада 1927 — 14 червня 1934 року — секретар ЦК КП(б)У. Одночасно, 25 лютого 1933 — 28 квітня 1934 року — 1-й заступник голови Раднаркому Української СРР. З 28 квітня 1934 року — голова Раднаркому Української СРР.

Виступив громадським обвинувачем на процесі Спілки визволення України. Наприкінці жовтня 1932 року призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель у Вінницькій області.

На початку 1930-х років став одним із активних провідників політики Москви, відіграв керівну роль у колективізації й конфіскації збіжжя в селян, що призвело до Голодомору в 1932—1933 роках в Україні.

29 серпня 1937 на пленумі ЦК КП(б)У по доповіді С.Косіора на розгляд було поставлено санкціоноване Й.Сталіним (на основі наданих слідчими органами «свідчень» колишніх боротьбистів, колег Любченка, зокрема А. Хвилі) питання «Про буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів і про зв'язок з цією організацією Любченка П. П.». Від 15-ї до 18-ї години в роботі пленуму було оголошено перерву.

Одразу після перерви й за відсутності Л. пленум ЦК КП(б)У ухвалив: «На підставі матеріалів слідства та очних ставок Любченка з заарештованими учасниками контрреволюційної націоналістичної організації […], а також на підставі заяви Хвилі на ім'я т. Єжова, Пленум ЦК КП(б)У вважає встановленим, що Любченко П. П. не тільки був особисто тісно зв'язаний з керівною групою націоналістичної української контрреволюційної організації, а й входив до складу керівництва цієї антирадянської організації». Одразу потому присутнім на пленумі повідомили, що в перерві між засіданнями пленуму Л. застрелив дружину Марію Миколаївну Крупеник й застрелився сам. Станіслав Косіор з цього приводу додав: «Поки ми з вами приймали рішення, Любченко застрелився, підтвердивши тим самим, що ми правильно цю справу розібрали».

З приводу смерті Любченка існують різні версії, зокрема й та, що і його самого, і його дружину вбили співробітники НКВС.

У 1965 році реабілітований. Перший секретар Компартії України Петро Шелест особисто звертався до ЦК КПРС із проханням «дати згоду на розгляд питання про посмертну реабілітацію у партійному відношенні» голови Раднаркому УСРР в 1934—1937 роках, одного з лідерів партії боротьбистів Панаса Любченка.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Любченко Панас Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Протокол Ч. 51 IV позачергового пленуму Київського окрвиконкому Х склику від 24 грудня 1927 року // ДАКО, ф. Р-112, оп. 1, спр. 5521, арк. 42.
  4. Бажан, 2011, с. 217..

Посилання

Джерела

  • Бажан Олег. До питання про «українофільство» першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2011. — Вип. 37. — С. 215—246.
  • Любченко Панас Петрович [ 23 січня 2010 у Wayback Machine.] // Довідник з історії України: А—Я: Посіб. для сер. загальноовіт. навч. закл. / за ред. І. Підкови та Р. Шуста — 2-ге вид., доопр. і доповн. — К. : Генеза, 2001. — С. 434—435. — .
  • // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
  • Рубльов О. С. Любченко Панас Петрович [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 386. — .
Попередник: Голова РНК УРСР
1934—1937 		Наступник:
Чубар Влас Якович Бондаренко Михайло Ілліч

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyu bchenko Pana s Petro vich 2 14 sichnya 1897 18970114 Kagarlik Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 30 serpnya 1937 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij radyanskij partijnij ta derzhavnij diyach vidigrav kerivnu rol u kolektivizaciyi ta kooperaciyi v Ukrayinskij SRR Kandidat u chleni CK KP b U v grudni 1925 listopadi 1927 roku Chlen CK KP b U v listopadi 1927 serpni 1937 roku Chlen Organizacijnogo byuro CK KP b U v listopadi 1927 serpni 1937 roku Kandidat u chleni Politbyuro CK KP b U v kvitni 1929 kvitni 1934 roku Chlen Politbyuro CK KP b U v kvitni 1934 serpni 1937 roku Kandidat u chleni CK VKP b v lyutomu 1934 serpni 1937 roku Panas Petrovich LyubchenkoPanas Petrovich LyubchenkoPanas Lyubchenko Prapor 3 j Golova RNK URSR 28 kvitnya 1934 30 serpnya 1937 Poperednik Vlas Chubar Spadkoyemec Mihajlo Bondarenko Golova Kiyivskogo okruzhnogo vikonavchogo komitetu i Kiyivskoyi miskoyi radi gruden 1925 24 grudnya 1927 Poperednik Pantelejmon Svistun Spadkoyemec Yurij Vojcehivskij Narodzhennya 2 14 sichnya 1897 abo 1897 1 Kagarlik Kiyivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 30 serpnya 1937 1937 08 30 2 abo 1937 1 Kiyiv Kiyivska oblast Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya SRSRPartiya Ukrayinska Partiya Socialistiv Revolyucioneriv berezen 1919 Ukrayinska komunistichna partiya borotbistiv berezen 1920 i VKP b 30 serpnya 1937 Diti Volodimir Lyubchenko Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Golova Radnarkomu USRR na tribuni Nadzvichajnogo VIII Vsesoyuznogo z yizdu Rad listopad 1936 rokuBiografiyaNarodivsya v mistechku Kagarlik teper rajonnij centr Kiyivskoyi oblasti U 1909 roci zakinchiv dvoklasnu silsku shkolu a u 1914 roci zakinchiv Kiyivsku vijskovo feldshersku shkolu Vid 1913 roku uchasnik eserivskoyi techiyi revolyucijnogo ruhu U kvitni 1914 kvitni 1915 roku likarskij pomichnik feldsher 33 go pihotnogo Yeleckogo polku rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U travni 1915 lyutomu 1917 roku likarskij pomichnik vijskovogo gospitalyu v Kiyevi U 1916 1917 rokah brav uchast u vidavnictvi zhurnaliv Socialistichna dumka ta Nashe slovo U 1917 roci zdav eksternom na atestat zrilosti pri Kiyivskomu navchalnomu okruzi Z 1917 roku chlen Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv UPRS Bilshist yiyi chleniv buli zgodom represovani ta znisheni sprava Ukrayinskij nacionalnij centr U berezni 1917 berezni 1918 roku chlen vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ Z chervnya 1917 vhodiv do skladu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta Maloyi Radi V UPSR buv odnim iz lideriv livoyi frakciyi yaka vistupala za vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini spivpracyu z rosijskimi bilshovikami ta vimagala vidstavki uryadu Volodimira Vinnichenka cherez zblizhennya UNR z avstro nimeckim blokom U grudni 1917 roku buv zaareshtovanij za derzhavnu zradu ale v sichni 1918 roku zvilnenij iz uv yaznennya U kvitni listopadi 1918 roku chlen Kiyivskogo revolyucijnogo komitetu perebuvav na nelegalnomu stanovishi U grudni 1918 sichni 1919 roku chlen vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ pracyuvav u pidpilli U lyutomu serpni 1919 roku sekretar vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi gubernskoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ chlen Verhovnogo revolyucijnogo tribunalu v Kiyevi U 1919 roci zakinchiv dva kursi Kiyivskogo universitetu Pislya rozkolu UPSR z bereznya 1919 roku nalezhav do novostvorenoyi Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv borotbistiv komunistiv yaka z serpnya 1919 roku nabula nazvu Ukrayinska komunistichna partiya borotbistiv vhodiv do skladu kerivnih partijnih organiv U veresni grudni 1919 roku pracyuvav u pidpilli v Kiyevi U sichni kvitni 1920 roku zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi gubernskoyi Radi U berezni 1920 roku yak i perevazhna bilshist providnih chleniv UKP borotbistiv razom iz Oleksandrom Dovzhenko Oleksandrom Shumskim Grigoriyem Grinkom ta inshimi uvijshov do skladu Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini KP b U U travni serpni 1920 roku sekretar Kiyivskogo gubernskogo komitetu KP b U v mistah Cherkasah ta Kiyevi U veresni grudni 1920 roku zastupnik nachalnika politichnogo viddilu 2 yi Kinnoyi armiyi na Pivdennomu fronti U sichni 1921 sichni 1922 roku golova vikonavchogo komitetu Chernigivskoyi gubernskoyi Radi U lyutomu travni 1922 roku zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Doneckoyi gubernskoyi Radi U chervni 1922 zhovtni 1925 roku golova pravlinnya Vseukrayinskoyi spilki silskogospodarskoyi kooperaciyi Silskij gospodar u misti Harkovi U 1925 roci brav chast u zasidanni CK Mizhnarodnogo kooperativnogo alyansu v Parizhi U grudni 1925 roku obranij golovoyu vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi okruzhnoyi radi i Kiyivskoyi miskoyi radi ta zajmav ci posadi do 24 grudnya 1927 roku 29 listopada 1927 14 chervnya 1934 roku sekretar CK KP b U Odnochasno 25 lyutogo 1933 28 kvitnya 1934 roku 1 j zastupnik golovi Radnarkomu Ukrayinskoyi SRR Z 28 kvitnya 1934 roku golova Radnarkomu Ukrayinskoyi SRR Vistupiv gromadskim obvinuvachem na procesi Spilki vizvolennya Ukrayini Naprikinci zhovtnya 1932 roku priznachenij vidpovidalnim za vikonannya hlibozagotivel u Vinnickij oblasti Na pochatku 1930 h rokiv stav odnim iz aktivnih providnikiv politiki Moskvi vidigrav kerivnu rol u kolektivizaciyi j konfiskaciyi zbizhzhya v selyan sho prizvelo do Golodomoru v 1932 1933 rokah v Ukrayini 29 serpnya 1937 na plenumi CK KP b U po dopovidi S Kosiora na rozglyad bulo postavleno sankcionovane J Stalinim na osnovi nadanih slidchimi organami svidchen kolishnih borotbistiv koleg Lyubchenka zokrema A Hvili pitannya Pro burzhuazno nacionalistichnu organizaciyu kolishnih borotbistiv i pro zv yazok z ciyeyu organizaciyeyu Lyubchenka P P Vid 15 yi do 18 yi godini v roboti plenumu bulo ogolosheno perervu Odrazu pislya perervi j za vidsutnosti L plenum CK KP b U uhvaliv Na pidstavi materialiv slidstva ta ochnih stavok Lyubchenka z zaareshtovanimi uchasnikami kontrrevolyucijnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi a takozh na pidstavi zayavi Hvili na im ya t Yezhova Plenum CK KP b U vvazhaye vstanovlenim sho Lyubchenko P P ne tilki buv osobisto tisno zv yazanij z kerivnoyu grupoyu nacionalistichnoyi ukrayinskoyi kontrrevolyucijnoyi organizaciyi a j vhodiv do skladu kerivnictva ciyeyi antiradyanskoyi organizaciyi Odrazu potomu prisutnim na plenumi povidomili sho v perervi mizh zasidannyami plenumu L zastreliv druzhinu Mariyu Mikolayivnu Krupenik j zastrelivsya sam Stanislav Kosior z cogo privodu dodav Poki mi z vami prijmali rishennya Lyubchenko zastrelivsya pidtverdivshi tim samim sho mi pravilno cyu spravu rozibrali Z privodu smerti Lyubchenka isnuyut rizni versiyi zokrema j ta sho i jogo samogo i jogo druzhinu vbili spivrobitniki NKVS U 1965 roci reabilitovanij Pershij sekretar Kompartiyi Ukrayini Petro Shelest osobisto zvertavsya do CK KPRS iz prohannyam dati zgodu na rozglyad pitannya pro posmertnu reabilitaciyu u partijnomu vidnoshenni golovi Radnarkomu USRR v 1934 1937 rokah odnogo z lideriv partiyi borotbistiv Panasa Lyubchenka PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Lyubchenko Panas Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Protokol Ch 51 IV pozachergovogo plenumu Kiyivskogo okrvikonkomu H skliku vid 24 grudnya 1927 roku DAKO f R 112 op 1 spr 5521 ark 42 Bazhan 2011 s 217 PosilannyaLyubchenko Panas Petrovich 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Panas Lyubchenko 7 zhovtnya 2012 u Wayback Machine na uryadovomu portali 7 veresnya 2008 u Wayback Machine 12 lyutogo 2014 Arhivovano z pershodzherela 2 DzherelaBazhan Oleg Do pitannya pro ukrayinofilstvo pershogo sekretarya CK KPU Petra Shelesta 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Istoriya Ukrayini malovidomi imena podiyi fakti 2011 Vip 37 S 215 246 Lyubchenko Panas Petrovich 23 sichnya 2010 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini A Ya Posib dlya ser zagalnoovit navch zakl za red I Pidkovi ta R Shusta 2 ge vid doopr i dopovn K Geneza 2001 S 434 435 ISBN 966 504 179 7 Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros Rublov O S Lyubchenko Panas Petrovich 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 386 ISBN 978 966 00 1028 1 Poperednik Golova RNK URSR 1934 1937 Nastupnik Chubar Vlas Yakovich Bondarenko Mihajlo Illich

Дата публікації:
Топ