Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єписко́п Памфи́л Лясковський (у миру Петро Лясковский; 5 жовтня 1883, Орестів, Ровенський повіт, Волинська губернія — 10 січня 1936, Краснодар) — український релігійний діяч, ректор Полтавської духовної семінарії. Єпископ Стародубський, вікарій Чернігівської єпархії РПЦ (1921). Під час Голодомору-геноциду українського народу перебував на Кубані з титулом «єпископ Краснодарський і Кубанський» РПЦ. За офіційною версією покінчив життя самогубством.
| Памфил Лясковський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 жовтня 1883 Орестів, Ровенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 10 січня 1936 (52 роки) Краснодар, Азово-Чорноморський край, РСФРР, СРСР |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Q13411712? |
| Науковий ступінь | кандидат богослов'я |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | православ'я |
| |
Життєпис
Народився 5 жовтня 1883 року в селі Арестове (нині Орестів) Рівненського повіту Волинської губернії в родині священника Олександра Лясковського. У родоводі майбутнього єпископа Памфила проглядаються сім священницьких гілок: Лясковські, Теодоровичі, Абрамовичі — по батьківській лінії; Панкевичі, Димінські, Петровські, Удановичі — по материнській. Був четвертою дитиною у родині. Брати — Петро, Павло і Нікон — стали священниками.
У 1897 році Петро закінчив Клеванське духовне училище, а у 1903 році — Волинську духовну семінарію по першому розряду і у тому ж році вступив до Московської духовної академії, яку у 1907 році закінчив зі ступенем кандидата богослов'я за твір «Учение о Церкви в сочинениях первых расколоучителей». В рецензії Іллі Громогласова на неї говорилося: «У даному творі досить помітно виступає наперед один формальний недолік — нерівномірність частин, на які розпадається дослідження… Не вважаючи доцільним подавати запізнілі поради, спішимо заявити, що, по-перше, вказаний недолік не так вже і важливий сам по собі, по-друге, він чи не єдиний у творі, що розглядається. У всіх інших відношеннях це чудова праця, про яку можна і треба відгукнутися з найрішучішою похвалою. Уважне вивчення основних першоджерел і літератури, визначеність наукових поглядів, зрілість суджень, ясність думки і майже безумовно вироблений стиль дають право вбачати у особі пана Лясковського людину цілком підготовлену до серйозної наукової роботи, принаймні в галузі обраної ним спеціальності».
З 1 листопада 1907 року — викладач Волинського жіночого училища, з 16 вересня 1910 року — викладач Житомирського духовного училища. Викладав географію, історію, грецьку мову.
24 травня 1911 році в Успенському соборі Почаївської лаври архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм Храповицьким був пострижений у чернецтво з ім'ям Памфил на честь мученика Памфила Оліврійського. 30 травня 1911 року висвячений на ієромонаха.
Невдовзі архієпископ Антоній Храповицький надіслав клопотання у Святійший синод про призначення ієромонаха Памфила вчителем Волинської семінарії.
7 червня 1911 року ієромонах Памфил став викладачем гомілетики, літургіки і практичного керівництва у Волинській духовній семінарії.
У «Волинських єпархіальных відомостях» збереглася чудова стаття про паломництво семінаристів на чолі з ієромонахом Памфилом у Тригорський чоловічий монастир в околицях Житомира.
10 грудня 1912 року ієромонах Памфил був зведений у сан архімандрита і призначений ректором Полтавської духовної семінарії.
10 червня 1913 року відбувся перший у його ректорському служінні випуск семінаристів. Отець Памфил відслужив молебень і сказав прості, душевні напутні слова випускникам.
За службовими обов'язками архімандрит Памфил також був постійним членом Полтавської єпархіальної училищної ради, а також неодмінним членом Іверського піклування при Свято-Троїцькій церкві Полтавської духовної семінарії, яка перебувала під покровительством Преосвященного Феофана, єпископа Полтавського і Переяславського.
Останні роки його служіння у Полтавській духовній семінарії припали на кінець 1917 — початок 1918 року. Де перебував архімандрит Памфил з 1918 по 1921 роки — невідомо.
На Чернігівщині та Кубані
26 грудня 1921 року хіротонізований на єпископа Стародубського, вікарія Чернігівської єпархії. На 1922 рік проживав у Стародубі. У 1923 році, у самий розпал боротьби з РПЦ та виходу на арену Православної церкви Росії, був відправлений у заслання у Яранськ Вятської губернії. Мотивація невідома.
Зберіг вірність Заступнику Патріаршого місцеблюстителя митрополиту Сергію Старогородському після виданню ним «Декларації» про лояльність до совєтської власті.
З 6 березня 1928 року — єпископ Богучарський, вікарій Воронезької єпархії. У травні того ж року, в зв'язку з утворенням Розсошанського округу в складі Центральночерноземної області, призначений єпископом Розсошанським, вікарієм Воронезької єпархії.
З 13 серпня 1930 — єпископ Уральський. З 17 серпня 1931 року — єпископ Чебоксарський. З 2 жовтня 1932 року — єпископ Богородський, вікарій Московської єпархії. З 20 жовтня 1932 року — єпископ Подільський, вікарій Московської єпархії. 23 листопада 1932 року призначений керуючим Курською єпархією. З 11 серпня 1933 року — єпископ Краснодарський і Кубанський.
Місцева влада довго відмовляла у встановленій реєстрації в Міській раді, без якої священнослужителям не дозволялося служити у храмах. Він, зазвичай, перебував не перевдягненим на вівтарі, виходячи за всенічною, прикладався до Євангелія, безмовно благословляв народ і знову повертався до вівтаря. Нарешті, за кілька місяців, йому було дозволено служити.
За спогадами сучасниці владики Памфила матінки Марії Голощапової, «зовнішньо владика Памфил був високим, досить міцним, обличчя строге, чернече, борода і волосся довгі, правильні риси. Блідий, мовчазний. У повсякденному спілкуванні був простим і ласкавим, але строгим у службі. Перед ним на аналої завжди лежали „Служби дня“. На службу і зі служби ходив пішки, у клобуці, у рясі, з посохом». За її ж згадками, часто діти жбурляли в нього на шляху до храму і з храму каміння та гнилі фрукти, тому парафіяни супроводжували свого пастиря.
10 січня 1936 року був знайдений підвішеним на дереві у саду будинку, де він жив останній час. У кишені єпископа Памфила знайшли записку: «У моїй смерті прошу нікого не звинувачувати», але всі документи владики безслідно зникли, щоб неможливо було порівняти почерк. За офіційною версією, це було самогубство, але в народі цьому не вірили. Був відспіваний як простий монах. Єпископ Софроній Ареф'єв, що приїхав йому на зміну, дізнавшись, що його поминають як простого монаха, зібрав усі матеріали і поїхав до Москви і досяг того, аби єпископа Памфила почали поминати як єпископа.
У 2010 році над могилою єпископа Памфила Лясковського була зведена каплиця, а поруч збудована дзвіниця.
Примітки
- БОГУЧАРСКОЕ ВИКАРИАТСТВО. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — Т. V. — С. 558. — .(рос.)
- Новомученики кубанские
Посилання
- Памфил (Лясковский Петр Александрович) // База данных «За Христа пострадавшие»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yepisko p Pamfi l Lyaskovskij u miru Petro Lyaskovskij 5 zhovtnya 1883 Orestiv Rovenskij povit Volinska guberniya 10 sichnya 1936 Krasnodar ukrayinskij religijnij diyach rektor Poltavskoyi duhovnoyi seminariyi Yepiskop Starodubskij vikarij Chernigivskoyi yeparhiyi RPC 1921 Pid chas Golodomoru genocidu ukrayinskogo narodu perebuvav na Kubani z titulom yepiskop Krasnodarskij i Kubanskij RPC Za oficijnoyu versiyeyu pokinchiv zhittya samogubstvom Pamfil LyaskovskijNarodivsya17 zhovtnya 1883 1883 10 17 Orestiv Rovenskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer10 sichnya 1936 1936 01 10 52 roki Krasnodar Azovo Chornomorskij kraj RSFRR SRSRDiyalnistsvyashennikAlma materQ13411712 Naukovij stupinkandidat bogoslov yaPosadayepiskopKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 5 zhovtnya 1883 roku v seli Arestove nini Orestiv Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi v rodini svyashennika Oleksandra Lyaskovskogo U rodovodi majbutnogo yepiskopa Pamfila proglyadayutsya sim svyashennickih gilok Lyaskovski Teodorovichi Abramovichi po batkivskij liniyi Pankevichi Diminski Petrovski Udanovichi po materinskij Buv chetvertoyu ditinoyu u rodini Brati Petro Pavlo i Nikon stali svyashennikami U 1897 roci Petro zakinchiv Klevanske duhovne uchilishe a u 1903 roci Volinsku duhovnu seminariyu po pershomu rozryadu i u tomu zh roci vstupiv do Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi yaku u 1907 roci zakinchiv zi stupenem kandidata bogoslov ya za tvir Uchenie o Cerkvi v sochineniyah pervyh raskolouchitelej V recenziyi Illi Gromoglasova na neyi govorilosya U danomu tvori dosit pomitno vistupaye napered odin formalnij nedolik nerivnomirnist chastin na yaki rozpadayetsya doslidzhennya Ne vvazhayuchi docilnim podavati zapiznili poradi spishimo zayaviti sho po pershe vkazanij nedolik ne tak vzhe i vazhlivij sam po sobi po druge vin chi ne yedinij u tvori sho rozglyadayetsya U vsih inshih vidnoshennyah ce chudova pracya pro yaku mozhna i treba vidguknutisya z najrishuchishoyu pohvaloyu Uvazhne vivchennya osnovnih pershodzherel i literaturi viznachenist naukovih poglyadiv zrilist sudzhen yasnist dumki i majzhe bezumovno viroblenij stil dayut pravo vbachati u osobi pana Lyaskovskogo lyudinu cilkom pidgotovlenu do serjoznoyi naukovoyi roboti prinajmni v galuzi obranoyi nim specialnosti Z 1 listopada 1907 roku vikladach Volinskogo zhinochogo uchilisha z 16 veresnya 1910 roku vikladach Zhitomirskogo duhovnogo uchilisha Vikladav geografiyu istoriyu grecku movu 24 travnya 1911 roci v Uspenskomu sobori Pochayivskoyi lavri arhiyepiskopom Volinskim i Zhitomirskim Antoniyem Hrapovickim buv postrizhenij u chernectvo z im yam Pamfil na chest muchenika Pamfila Olivrijskogo 30 travnya 1911 roku visvyachenij na iyeromonaha Nevdovzi arhiyepiskop Antonij Hrapovickij nadislav klopotannya u Svyatijshij sinod pro priznachennya iyeromonaha Pamfila vchitelem Volinskoyi seminariyi 7 chervnya 1911 roku iyeromonah Pamfil stav vikladachem gomiletiki liturgiki i praktichnogo kerivnictva u Volinskij duhovnij seminariyi U Volinskih yeparhialnyh vidomostyah zbereglasya chudova stattya pro palomnictvo seminaristiv na choli z iyeromonahom Pamfilom u Trigorskij cholovichij monastir v okolicyah Zhitomira 10 grudnya 1912 roku iyeromonah Pamfil buv zvedenij u san arhimandrita i priznachenij rektorom Poltavskoyi duhovnoyi seminariyi 10 chervnya 1913 roku vidbuvsya pershij u jogo rektorskomu sluzhinni vipusk seminaristiv Otec Pamfil vidsluzhiv moleben i skazav prosti dushevni naputni slova vipusknikam Za sluzhbovimi obov yazkami arhimandrit Pamfil takozh buv postijnim chlenom Poltavskoyi yeparhialnoyi uchilishnoyi radi a takozh neodminnim chlenom Iverskogo pikluvannya pri Svyato Troyickij cerkvi Poltavskoyi duhovnoyi seminariyi yaka perebuvala pid pokrovitelstvom Preosvyashennogo Feofana yepiskopa Poltavskogo i Pereyaslavskogo Ostanni roki jogo sluzhinnya u Poltavskij duhovnij seminariyi pripali na kinec 1917 pochatok 1918 roku De perebuvav arhimandrit Pamfil z 1918 po 1921 roki nevidomo Na Chernigivshini ta Kubani 26 grudnya 1921 roku hirotonizovanij na yepiskopa Starodubskogo vikariya Chernigivskoyi yeparhiyi Na 1922 rik prozhivav u Starodubi U 1923 roci u samij rozpal borotbi z RPC ta vihodu na arenu Pravoslavnoyi cerkvi Rosiyi buv vidpravlenij u zaslannya u Yaransk Vyatskoyi guberniyi Motivaciya nevidoma Zberig virnist Zastupniku Patriarshogo misceblyustitelya mitropolitu Sergiyu Starogorodskomu pislya vidannyu nim Deklaraciyi pro loyalnist do sovyetskoyi vlasti Z 6 bereznya 1928 roku yepiskop Bogucharskij vikarij Voronezkoyi yeparhiyi U travni togo zh roku v zv yazku z utvorennyam Rozsoshanskogo okrugu v skladi Centralnochernozemnoyi oblasti priznachenij yepiskopom Rozsoshanskim vikariyem Voronezkoyi yeparhiyi Z 13 serpnya 1930 yepiskop Uralskij Z 17 serpnya 1931 roku yepiskop Cheboksarskij Z 2 zhovtnya 1932 roku yepiskop Bogorodskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi Z 20 zhovtnya 1932 roku yepiskop Podilskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi 23 listopada 1932 roku priznachenij keruyuchim Kurskoyu yeparhiyeyu Z 11 serpnya 1933 roku yepiskop Krasnodarskij i Kubanskij Misceva vlada dovgo vidmovlyala u vstanovlenij reyestraciyi v Miskij radi bez yakoyi svyashennosluzhitelyam ne dozvolyalosya sluzhiti u hramah Vin zazvichaj perebuvav ne perevdyagnenim na vivtari vihodyachi za vsenichnoyu prikladavsya do Yevangeliya bezmovno blagoslovlyav narod i znovu povertavsya do vivtarya Nareshti za kilka misyaciv jomu bulo dozvoleno sluzhiti Za spogadami suchasnici vladiki Pamfila matinki Mariyi Goloshapovoyi zovnishno vladika Pamfil buv visokim dosit micnim oblichchya stroge cherneche boroda i volossya dovgi pravilni risi Blidij movchaznij U povsyakdennomu spilkuvanni buv prostim i laskavim ale strogim u sluzhbi Pered nim na analoyi zavzhdi lezhali Sluzhbi dnya Na sluzhbu i zi sluzhbi hodiv pishki u klobuci u ryasi z posohom Za yiyi zh zgadkami chasto diti zhburlyali v nogo na shlyahu do hramu i z hramu kaminnya ta gnili frukti tomu parafiyani suprovodzhuvali svogo pastirya 10 sichnya 1936 roku buv znajdenij pidvishenim na derevi u sadu budinku de vin zhiv ostannij chas U kisheni yepiskopa Pamfila znajshli zapisku U moyij smerti proshu nikogo ne zvinuvachuvati ale vsi dokumenti vladiki bezslidno znikli shob nemozhlivo bulo porivnyati pocherk Za oficijnoyu versiyeyu ce bulo samogubstvo ale v narodi comu ne virili Buv vidspivanij yak prostij monah Yepiskop Sofronij Aref yev sho priyihav jomu na zminu diznavshis sho jogo pominayut yak prostogo monaha zibrav usi materiali i poyihav do Moskvi i dosyag togo abi yepiskopa Pamfila pochali pominati yak yepiskopa U 2010 roci nad mogiloyu yepiskopa Pamfila Lyaskovskogo bula zvedena kaplicya a poruch zbudovana dzvinicya PrimitkiBOGUChARSKOE VIKARIATSTVO Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2002 T V S 558 ISBN 5 89572 010 2 ros Novomucheniki kubanskiePosilannyaPamfil Lyaskovskij Petr Aleksandrovich Baza dannyh Za Hrista postradavshie