Стаття Пам’ятники Фастова призначена для ознайомлення, в тому числі візуального зі зразками міської скульптури в районному центрі Київської області місті Фастові.
Місто Фастів має близько 20 пам'ятників і пам'ятних знаків, що присвячені подіям воєн ХХ століття, видатним особистостям, пов'язаним з містом, відображають національну та міську історію.
У сучасному Фастові переважають пам'ятники радянського періоду, за незалежності України (від 1991 року) були встановлені погруддя Тараса Шевченка (1994), пам'ятний камінь на честь 375-річчя від народження Семена Палія (1997), а пізніше встановлено погруддя.
Місцями зосередження фастівських пам’ятників є центральна вулиця Соборна та міські парки (ім. Братів Сидоренків колишній Ю. Гагаріна, «Молодіжний»), де розташовані меморіали; курган Слави знаходиться біля залізничних колій. Визначна роль у створенні архітектурного обличчя Фастова належить місцевому скульптору-авторові значного числа пам’ятників міста — Анатолію Древецькому.
Назва | Дата встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Бенардосу Миколі, пам'ятник | 1981 | на вулиці Садовій пересічені вулиць Семена Палія | Пам’ятник російському винахіднику, творцеві електричного дугового зварювання (1882) Миколі Миколайовичу Бенардосу, що жив у Фастові, був встановлений на честь 100-річчя цього винаходу в 1981 році. Автори — фастівський скульптор А. А. Древецький та архітектор В. С. Тофан. | |
Шевченка Тараса, погруддя | 1994 | на розі вулиць Тараса Шевченка та Брандта | | Пам’ятник-погруддя великого українського поета і мислителя Тараса Шевченка був встановлений у 1994 році. Автори — скульптор А. А. Древецький, архітектор А. А. Сандуленко. Пам’ятник зображує молодого Кобзаря. |
Шевченка Тараса, погруддя | на вулиці Тараса Шевченка, на подвір’ї ЗОШ № 9 | | Старий пам'ятник-погруддя великого українського поета і мислителя Тараса Шевченка був перенесений з парка Шевченка на подвір'я ЗОШ № 9 у 1994 році. | |
Жертвам Голодомору, пам’ятний знак | 2008 | на вулиці Якубовського | У день пам'яті жертв голодоморів 2008 року 22 листопада у фастівському мікрорайоні Завокзалля відбулося відкриття пам’ятного знака, де похоронені жертви Голодомору 1932—33 років в Україні (не лише мешканці Фастівщини, а й інших куточків України, які приїздили до Фастова залізницею в надії знайти порятунок від голодної смерті, та помирали, ледь вийшовши з вагонів потягів). | |
Жертвам Голодомору, пам’ятний знак | 2009 | у мікрорайоні | У день пам'яті жертв голодоморів 2009 року 27 листопада у фастівському мікрорайоні Заріччя відбулося відкриття пам’ятного знака, де раніше були плита та дерев’яний хрест. Пам’ятний знак було споруджено спільними зусиллями — підприємець М. М. Крук зробив ескіз та виготовив пам’ятник, директор комбінату комунальних підприємств Д. М. Юшков допоміг привезти та встановити плити, директор ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» Л. І. Оніщук та заступник міського голови О. Й. Цвібель допомогли піском, щебенем, землею та бетоном, велику допомогу надав інспектор ККП О. О. Загороднюк. | |
Загиблим у вогні Афганістану, меморіальний комплекс | у парку «Молодіжний» | |||
о. Зигмунду Козару, пам’ятник | на вулиці Незалежності, біля костелу Воздвиження Святого Хреста | Пам’ятник отцю Зигмунду Козару, який прислужився до відновлення фастівського костелу. | ||
на честь 375-річчя від народження Семена Палія, пам’ятник | 1997 | на Соборній | | Пам’ятний знак-брила на честь 375-річчя від дня народження плоковника Фастівського (Білоцерківського) Семена Палія, був споруджений козаками й містянами та урочисто відкритий 14 серпня 1997 року на Заріччі біля Покровської церкви. Перенесений у центр міста у 2000-х роках. Перенесений до скверу перед міським палацом культури у липні 2012 р. до встановленого бюсту Семена Палія. Також відкрито пам’ятник погруддя. |
Ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС | 2000 | на вулиці Мічуріна | Під час відкриття монументу ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС. | |
Пожежним, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пам’ятний знак | 2011 | на провулку Володимира Шестопала | На територій пожежної частини. Відкритий 26 квітня 2011 року до 25 річчя з дня аварії на Чорнобильській АЕС. | |
Воїнам-танкістам, меморіальний комплекс | 1970 | на вулиці Героїв Танкістів | Пам’ятник радянським воїнам-танкістам, що являє собою танк «Т-34» на постаменті з каміння, був споруджений у 1970 році. Архітектор — Г. П. Яценко. | |
«Курган Слави» — пам'ятник загиблим Фастівчанам у роки війни, меморіальний комплекс | 1985 | біля залізничної колії на вулиці Козацької Слави | | У мальовничому районі Фастова, на місці запланованого парку, височить насипаний курган, на якому встановлений обеліск з написом — «Воинам-землякам, погибщим о годы Великой Отечественной войны, от трудящихся города Фастова и района». Біля підніжжя обеліску палахкотить Вічний вогонь. Відкриття Кургану Слави відбулося 9 травня 1985 року, до 40-ї річниці Перемоги над фашистськими загарбниками. Але відкрито його було не в повному об’ємі. У проєкт’і, над яким я працював разом з архітектором Володимиром Олексійовичем Акімовим, пропонувалося створити тут паркову зону, з Кургану вивести паралельно залізниці бетонний пілон, на якому мала бути встановлена фігура воїна. Вона, за задумом, повинна була гарно прочитуватися з боку залізниці. Біля підніжжя пам’ятника планувалося створити невеличке озеро, адже вода — це символ життя. Але проект цей не був затверджений, і відкриття Кургану Слави відбулося без скульптури і вирішення паркової зони. І хоч через чотири роки скульптура у кованій міді була встановлена, але динаміка і гострота скульптурно-архітектурного вирішення пропала, бо встановлено її було не на пілоні, а на сходах Кургану Слави. З’явилася симетрія, яка не йде на користь загальній формі. На скульптуру важко дивитися, вона стоїть на контражурі, сонце б’є прямо в очі глядачеві. Фігура воїна не проглядається з боку залізниці. Скульптурно-архітектурний комплекс втратив гостроту, свою індивідуальність. Парк так і не був посаджений, озера немає і посьогодні. До 9 травня 1989 р. по діаметру Кургану вмуровані мармурові плити з прізвищами загиблих фастівчан. До пам’ятника веде алея, обсаджена трояндами. На території, відведеній під парк, частково висаджені берізки та ялинки, заплановано було по доріжках парку розставити лави для відпочинку, біля яких посадити кущі бузку, а по берегах озера насадити верби, поставити декоративні світильники. Авторський колектив (скульптор, член Спілки художників України А. А. Древецький та архітектори Акімов В. О. і Сандуленко А. А.) намагалися все зробити для того, щоб фастівчани і гості міста могли вшанувати пам’ять загиблих земляків і своїх близьких, провести свій час у цьому затишному куточку міста, згадуючи минуле та думаючи про майбутнє. Вічна пам’ять полеглим у тій страшній війні. |
Воїнам, що полягли захищаючи Фастівський залізничний вузол в 1941—1945 роках., пам’ятний знак | у Моторвагонному депо, вул. Галафеєва, 1 | |||
Прикордонникам 91-го Рава-Руського прикордонного загону, пам’ятний знак | 1979 | у парку «Молодіжний» | ||
Чайковського Йосипа, погруддя | на вулиці Соборній | Автор погруддя Героя Радянського Союзу Йосипа Юхимовича Чайковського — фастівський скульптор А. А. Древецький. | ||
на місці загибелі Героя Радянського Союзу О. Лянгасова, стела | на вулиці Героїв Прикордонників | Молодший лейтенант Олександр Лянгасов загинув у танку на під’їзді до залізничної станції Фастів 7 листопада 1943 р. Решта екіпажу безвісні. | ||
на могилі К. Заборовського та воїнів | Парк Єропейський 🇪🇺ім. братів Сидоренків колишній Ю.Гагаріна | Пам’ятник — скульптура радянського воїна, встановлений на могилі Героя Радянського Союзу та інших воїнів, які загинули при звільненні Фастова від німецьких загарбників у листопаді 1943 року. | ||
на могилі 40 загиблих офіцерів | на провулку Комунальному, біля залізничної лікарні | | Стела на могилі 40 офіцерів і однієї жінки лікаря, що загинули від бомбардування навесні 1944 року. | |
Героям громадянської війни, які загинули за владу рад у 1918-20 р.р. | Парк Єропейський 🇪🇺ім. братів Сидоренків колишній Ю.Гагаріна | |||
Стіна Слави | по вулиці Соборній біля прилучання вулиці Героїв-Танкістів |
Цей розділ потребує доповнення. (червень 2015) |
Колишні
Назва | Дата встановлення | Дата демонтажу | Розташування | Координати | Фото | Короткі відомості | |
Сталіну , демонтований | у парку залізничників | радянський військовий та політичний діяч. Перебуваючи на постах генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (1922—1953) й голови уряду (1941—1953), встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм. Народився в бідній сім'ї в місті Горі, навчався в Тбіліській духовній семінарії до 1898 року. В молодості приєднався до марксистської РСДРП та став послідовником Леніна. Редагував більшовицьку газету «Правда», брав участь у розбоях, викраденні та вимаганні на користь партії, за що його неодноразово арештовували та відправляли в заслання. 1912 року обраний до складу ЦК. Після більшовицького перевороту став членом Політбюро, а згодом зайняв пости наркома у справах національностей й державного контролю. Упродовж громадянської війни в Росії виступав у ролі спеціального уповноваженого партії на важливих ділянках фронту. 1922 року Йосип Сталін посів пост генерального секретаря ВКП(б), а після смерті Леніна сконцентрував владу у своїх руках, розмістив ключових прибічників на основні посади й вигнав потенційних суперників й колишніх союзників. Наріжною партійною догмою за правління Сталіна стала концепція «побудови соціалізму в окремо взятій країні». В період впровадження п'ятирічних планів СРСР пережив сільськогосподарську колективізацію, прискорену індустріалізацію та створення централізованої командної економіки. Сталінська політика, заснована на застосуванні системних репресій й терору, призвела до смерті мільйонів селян упродовж Голоду в СРСР (1932—1933) та Голодомору в Україні; мільйони радянських громадян було ув'язнено в таборах ГУЛАГу чи виселено у віддалені території, розкуркулено тощо, інколи цілі народи підпадали під депортації. Між 1934 і 1939 роками Сталін та його оточення організували «Великий терор» з метою ліквідації «ворогів робітничого класу», у процесі якого понад мільйон осіб було ув'язнено, а 700 тисяч — страчено таємною поліцією. | |||||
Леніну Володимиру, повалений | В ніч з 29 на 30 січня 2014 року | у сквері на вул. Соборній | Повалили представники ВО «Свобода», вивезли для зберігання до ККП Фастова. |
Примітки
- Микола Бенардос у Фастові // Кравченко Н. М., Чиговська Л. Г., Неліна Т. В. Фастівщина. Сторінки історії. (від давнини до 20-х років ХХ століття)., Фастів: Фастівський державний краєзнавчий музей, 2004 . — С. 162
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2010.
- Новини (Фастівського) міськвиконкому (за 20-ті числа листопаду 2009 року)[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
Джерела та посилання
- на
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stattya Pam yatniki Fastova priznachena dlya oznajomlennya v tomu chisli vizualnogo zi zrazkami miskoyi skulpturi v rajonnomu centri Kiyivskoyi oblasti misti Fastovi Misto Fastiv maye blizko 20 pam yatnikiv i pam yatnih znakiv sho prisvyacheni podiyam voyen HH stolittya vidatnim osobistostyam pov yazanim z mistom vidobrazhayut nacionalnu ta misku istoriyu U suchasnomu Fastovi perevazhayut pam yatniki radyanskogo periodu za nezalezhnosti Ukrayini vid 1991 roku buli vstanovleni pogruddya Tarasa Shevchenka 1994 pam yatnij kamin na chest 375 richchya vid narodzhennya Semena Paliya 1997 a piznishe vstanovleno pogruddya Miscyami zoseredzhennya fastivskih pam yatnikiv ye centralna vulicya Soborna ta miski parki im Brativ Sidorenkiv kolishnij Yu Gagarina Molodizhnij de roztashovani memoriali kurgan Slavi znahoditsya bilya zaliznichnih kolij Viznachna rol u stvorenni arhitekturnogo oblichchya Fastova nalezhit miscevomu skulptoru avtorovi znachnogo chisla pam yatnikiv mista Anatoliyu Dreveckomu Nazva Data vstanovlennya Roztashuvannya Foto Korotki vidomosti Benardosu Mikoli pam yatnik 1981 na vulici Sadovij peresicheni vulic Semena Paliya Pam yatnik rosijskomu vinahidniku tvorcevi elektrichnogo dugovogo zvaryuvannya 1882 Mikoli Mikolajovichu Benardosu sho zhiv u Fastovi buv vstanovlenij na chest 100 richchya cogo vinahodu v 1981 roci Avtori fastivskij skulptor A A Dreveckij ta arhitektor V S Tofan Shevchenka Tarasa pogruddya 1994 na rozi vulic Tarasa Shevchenka ta Brandta Pam yatnik pogruddya velikogo ukrayinskogo poeta i mislitelya Tarasa Shevchenka buv vstanovlenij u 1994 roci Avtori skulptor A A Dreveckij arhitektor A A Sandulenko Pam yatnik zobrazhuye molodogo Kobzarya Shevchenka Tarasa pogruddya na vulici Tarasa Shevchenka na podvir yi ZOSh 9 Starij pam yatnik pogruddya velikogo ukrayinskogo poeta i mislitelya Tarasa Shevchenka buv perenesenij z parka Shevchenka na podvir ya ZOSh 9 u 1994 roci Zhertvam Golodomoru pam yatnij znak 2008 na vulici Yakubovskogo U den pam yati zhertv golodomoriv 2008 roku 22 listopada u fastivskomu mikrorajoni Zavokzallya vidbulosya vidkrittya pam yatnogo znaka de pohoroneni zhertvi Golodomoru 1932 33 rokiv v Ukrayini ne lishe meshkanci Fastivshini a j inshih kutochkiv Ukrayini yaki priyizdili do Fastova zalizniceyu v nadiyi znajti poryatunok vid golodnoyi smerti ta pomirali led vijshovshi z vagoniv potyagiv Zhertvam Golodomoru pam yatnij znak 2009 u mikrorajoni U den pam yati zhertv golodomoriv 2009 roku 27 listopada u fastivskomu mikrorajoni Zarichchya vidbulosya vidkrittya pam yatnogo znaka de ranishe buli plita ta derev yanij hrest Pam yatnij znak bulo sporudzheno spilnimi zusillyami pidpriyemec M M Kruk zrobiv eskiz ta vigotoviv pam yatnik direktor kombinatu komunalnih pidpriyemstv D M Yushkov dopomig privezti ta vstanoviti pliti direktor ZAT Obolon Pivovarnya Ziberta L I Onishuk ta zastupnik miskogo golovi O J Cvibel dopomogli piskom shebenem zemleyu ta betonom veliku dopomogu nadav inspektor KKP O O Zagorodnyuk Zagiblim u vogni Afganistanu memorialnij kompleks u parku Molodizhnij o Zigmundu Kozaru pam yatnik na vulici Nezalezhnosti bilya kostelu Vozdvizhennya Svyatogo Hresta Pam yatnik otcyu Zigmundu Kozaru yakij prisluzhivsya do vidnovlennya fastivskogo kostelu na chest 375 richchya vid narodzhennya Semena Paliya pam yatnik 1997 na Sobornij Pam yatnij znak brila na chest 375 richchya vid dnya narodzhennya plokovnika Fastivskogo Bilocerkivskogo Semena Paliya buv sporudzhenij kozakami j mistyanami ta urochisto vidkritij 14 serpnya 1997 roku na Zarichchi bilya Pokrovskoyi cerkvi Perenesenij u centr mista u 2000 h rokah Perenesenij do skveru pered miskim palacom kulturi u lipni 2012 r do vstanovlenogo byustu Semena Paliya Takozh vidkrito pam yatnik pogruddya Likvidatoram avariyi na Chornobilskij AES 2000 na vulici Michurina Pid chas vidkrittya monumentu likvidatoram avariyi na Chornobilskij AES Pozhezhnim uchasnikam likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES pam yatnij znak 2011 na provulku Volodimira Shestopala Na teritorij pozhezhnoyi chastini Vidkritij 26 kvitnya 2011 roku do 25 richchya z dnya avariyi na Chornobilskij AES Voyinam tankistam memorialnij kompleks 1970 na vulici Geroyiv Tankistiv Pam yatnik radyanskim voyinam tankistam sho yavlyaye soboyu tank T 34 na postamenti z kaminnya buv sporudzhenij u 1970 roci Arhitektor G P Yacenko Kurgan Slavi pam yatnik zagiblim Fastivchanam u roki vijni memorialnij kompleks 1985 bilya zaliznichnoyi koliyi na vulici Kozackoyi Slavi U malovnichomu rajoni Fastova na misci zaplanovanogo parku visochit nasipanij kurgan na yakomu vstanovlenij obelisk z napisom Voinam zemlyakam pogibshim o gody Velikoj Otechestvennoj vojny ot trudyashihsya goroda Fastova i rajona Bilya pidnizhzhya obelisku palahkotit Vichnij vogon Vidkrittya Kurganu Slavi vidbulosya 9 travnya 1985 roku do 40 yi richnici Peremogi nad fashistskimi zagarbnikami Ale vidkrito jogo bulo ne v povnomu ob yemi U proyekt i nad yakim ya pracyuvav razom z arhitektorom Volodimirom Oleksijovichem Akimovim proponuvalosya stvoriti tut parkovu zonu z Kurganu vivesti paralelno zaliznici betonnij pilon na yakomu mala buti vstanovlena figura voyina Vona za zadumom povinna bula garno prochituvatisya z boku zaliznici Bilya pidnizhzhya pam yatnika planuvalosya stvoriti nevelichke ozero adzhe voda ce simvol zhittya Ale proekt cej ne buv zatverdzhenij i vidkrittya Kurganu Slavi vidbulosya bez skulpturi i virishennya parkovoyi zoni I hoch cherez chotiri roki skulptura u kovanij midi bula vstanovlena ale dinamika i gostrota skulpturno arhitekturnogo virishennya propala bo vstanovleno yiyi bulo ne na piloni a na shodah Kurganu Slavi Z yavilasya simetriya yaka ne jde na korist zagalnij formi Na skulpturu vazhko divitisya vona stoyit na kontrazhuri sonce b ye pryamo v ochi glyadachevi Figura voyina ne proglyadayetsya z boku zaliznici Skulpturno arhitekturnij kompleks vtrativ gostrotu svoyu individualnist Park tak i ne buv posadzhenij ozera nemaye i posogodni Do 9 travnya 1989 r po diametru Kurganu vmurovani marmurovi pliti z prizvishami zagiblih fastivchan Do pam yatnika vede aleya obsadzhena troyandami Na teritoriyi vidvedenij pid park chastkovo visadzheni berizki ta yalinki zaplanovano bulo po dorizhkah parku rozstaviti lavi dlya vidpochinku bilya yakih posaditi kushi buzku a po beregah ozera nasaditi verbi postaviti dekorativni svitilniki Avtorskij kolektiv skulptor chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini A A Dreveckij ta arhitektori Akimov V O i Sandulenko A A namagalisya vse zrobiti dlya togo shob fastivchani i gosti mista mogli vshanuvati pam yat zagiblih zemlyakiv i svoyih blizkih provesti svij chas u comu zatishnomu kutochku mista zgaduyuchi minule ta dumayuchi pro majbutnye Vichna pam yat poleglim u tij strashnij vijni A A Dreveckij Voyinam sho polyagli zahishayuchi Fastivskij zaliznichnij vuzol v 1941 1945 rokah pam yatnij znak u Motorvagonnomu depo vul Galafeyeva 1 Prikordonnikam 91 go Rava Ruskogo prikordonnogo zagonu pam yatnij znak 1979 u parku Molodizhnij Chajkovskogo Josipa pogruddya na vulici Sobornij Avtor pogruddya Geroya Radyanskogo Soyuzu Josipa Yuhimovicha Chajkovskogo fastivskij skulptor A A Dreveckij na misci zagibeli Geroya Radyanskogo Soyuzu O Lyangasova stela na vulici Geroyiv Prikordonnikiv Molodshij lejtenant Oleksandr Lyangasov zaginuv u tanku na pid yizdi do zaliznichnoyi stanciyi Fastiv 7 listopada 1943 r Reshta ekipazhu bezvisni na mogili K Zaborovskogo ta voyiniv Park Yeropejskij im brativ Sidorenkiv kolishnij Yu Gagarina Pam yatnik skulptura radyanskogo voyina vstanovlenij na mogili Geroya Radyanskogo Soyuzu ta inshih voyiniv yaki zaginuli pri zvilnenni Fastova vid nimeckih zagarbnikiv u listopadi 1943 roku na mogili 40 zagiblih oficeriv na provulku Komunalnomu bilya zaliznichnoyi likarni Stela na mogili 40 oficeriv i odniyeyi zhinki likarya sho zaginuli vid bombarduvannya navesni 1944 roku Geroyam gromadyanskoyi vijni yaki zaginuli za vladu rad u 1918 20 r r Park Yeropejskij im brativ Sidorenkiv kolishnij Yu Gagarina Stina Slavi po vulici Sobornij bilya priluchannya vulici Geroyiv Tankistiv Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2015 KolishniNazva Data vstanovlennya Data demontazhu Roztashuvannya Koordinati Foto Korotki vidomosti Stalinu demontovanij u parku zaliznichnikiv radyanskij vijskovij ta politichnij diyach Perebuvayuchi na postah generalnogo sekretarya Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu 1922 1953 j golovi uryadu 1941 1953 vstanoviv v SRSR odnopartijnu totalitarnu sistemu ta stav faktichno odnoosibnim diktatorom Stvoreni za jogo pravlinnya politichna sistema j ideologiya distali nazvu stalinizm Narodivsya v bidnij sim yi v misti Gori navchavsya v Tbiliskij duhovnij seminariyi do 1898 roku V molodosti priyednavsya do marksistskoyi RSDRP ta stav poslidovnikom Lenina Redaguvav bilshovicku gazetu Pravda brav uchast u rozboyah vikradenni ta vimaganni na korist partiyi za sho jogo neodnorazovo areshtovuvali ta vidpravlyali v zaslannya 1912 roku obranij do skladu CK Pislya bilshovickogo perevorotu stav chlenom Politbyuro a zgodom zajnyav posti narkoma u spravah nacionalnostej j derzhavnogo kontrolyu Uprodovzh gromadyanskoyi vijni v Rosiyi vistupav u roli specialnogo upovnovazhenogo partiyi na vazhlivih dilyankah frontu 1922 roku Josip Stalin posiv post generalnogo sekretarya VKP b a pislya smerti Lenina skoncentruvav vladu u svoyih rukah rozmistiv klyuchovih pribichnikiv na osnovni posadi j vignav potencijnih supernikiv j kolishnih soyuznikiv Narizhnoyu partijnoyu dogmoyu za pravlinnya Stalina stala koncepciya pobudovi socializmu v okremo vzyatij krayini V period vprovadzhennya p yatirichnih planiv SRSR perezhiv silskogospodarsku kolektivizaciyu priskorenu industrializaciyu ta stvorennya centralizovanoyi komandnoyi ekonomiki Stalinska politika zasnovana na zastosuvanni sistemnih represij j teroru prizvela do smerti miljoniv selyan uprodovzh Golodu v SRSR 1932 1933 ta Golodomoru v Ukrayini miljoni radyanskih gromadyan bulo uv yazneno v taborah GULAGu chi viseleno u viddaleni teritoriyi rozkurkuleno tosho inkoli cili narodi pidpadali pid deportaciyi Mizh 1934 i 1939 rokami Stalin ta jogo otochennya organizuvali Velikij teror z metoyu likvidaciyi vorogiv robitnichogo klasu u procesi yakogo ponad miljon osib bulo uv yazneno a 700 tisyach stracheno tayemnoyu policiyeyu Leninu Volodimiru povalenij V nich z 29 na 30 sichnya 2014 roku u skveri na vul Sobornij Povalili predstavniki VO Svoboda vivezli dlya zberigannya do KKP Fastova PrimitkiMikola Benardos u Fastovi Kravchenko N M Chigovska L G Nelina T V Fastivshina Storinki istoriyi vid davnini do 20 h rokiv HH stolittya Fastiv Fastivskij derzhavnij krayeznavchij muzej 2004 S 162 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 listopada 2010 Novini Fastivskogo miskvikonkomu za 20 ti chisla listopadu 2009 roku nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 30 sichnya 2014 Dzherela ta posilannyana