Пам'ятник Адаму Міцкевичу | |
---|---|
54°40′57″ пн. ш. 25°17′35″ сх. д. / 54.6827583° пн. ш. 25.2933167° сх. д. | |
Тип | пам'ятник |
Країна | Литва |
Розташування | Вільнюс |
Засновано | 1984 |
Будівництво | 1978 — 1984 |
Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Вільнюс) (Литва) | |
Пам'ятник Адамові Міцкевичу у Вікісховищі |
Пам'ятник Адаму Міцкевичу — історико-культурна пам'ятка у Вільнюсі, пам'ятник польському поетові Адамові Міцкевичу, встановлений у 1984 році неподалік від дзвіниці костелу Святої Анни і бернардинського костелу Святого Франциска у південній частині скверу на березі Вільні. Автори пам'ятника: скульптор Гядімінас Йокубонис і архітектор Вітаутас Чеканаускас.
Історія
Думка про спорудження у Вільнюсі пам'ятника Адамові Міцкевичу виникла незабаром після смерті поета у 1855 році. Одним із тих, хто її висував, був друг Міцкевича часів філоматської юності поет Антоні Едвард Одинець. Судячи з його листів, передбачалося, що автором буде молодий, але вже багатообіцяючий скульптор Генрік Штатлер.
В 1898 році, у зв'язку зі сторіччям із дня народження Міцкевича, з ініціативи сина поета Владислава Міцкевича вдалося встановити пам'ятник у костелі Святих Іванів. Неоренесансний пам'ятник (архітектурне рішення Яна Рудницького за проектом Тадеуша Стриєнського) зовні нагадує надгробки вельмож у віленських костелах.
Восени 1905 року, в зв'язку з наближенням 50-річчя з дня смерті поета, віленський адвокат Адам Каспрович висунув на сторінках газети «Kurier Litewski» ініціативу спорудження пам'ятника Міцкевичу у відкритому просторі. Почався збір коштів, які з ентузіазмом жертвувалися представниками різних деномінацій, національностей і соціальних шарів — від лікарів, інженерів і священиків до кухарок і прислуг. Менш ніж за тиждень, з 12 листопада до 18 листопада, до редакції надійшло 1476 карбованців 62,5 копійок.
У лютому 1906 року був утворений комітет по будівництву пам'ятника на чолі з публіцистом Чеславом Янковським. У комітет увійшли граф Ігнатій Корвін-Мілевський, художник Фердинанд Рущиц, лікар і меценат Владислав Загорський та інші впливові особи. Однак у травні того ж року російські власті заборонили газеті збір коштів і зажадали припинити діяльність комітету, оскільки справі не було дано офіційний хід.
У міжвоєнні роки неодноразово робилися спроби спорудити пам'ятник Міцкевичу, що супроводжувалися гострими дискусіями і залишилися нездійсненими. У 1921 році, був утворений комітет зведення пам'ятника на чолі з генералом Люціаном Желиговським, за участю Фердинанда Рущица, Чеслава Янковського та інших.
Зважаючи на низьку активність цього комітету, за ініціативою офіцерів у 1922 році був створений армійський комітет будівництва пам'ятника Міцкевичу під керівництвом генерала Леона Бербецького. Комітетом у 1924 році на правому березі Вілії (на території казарм, приблизно навпроти Старого арсеналу) був споруджений 12-метровий тимчасовий макет монумента з соснових дощок за проектом скульптора і художника професора Збігнєва Пронашко. Кубістичних форм скульптура представляла фігуру Міцкевича в шатах і позі , немов що постає із землі. Пам'ятник став предметом різкої критики і насмішок. Він простояв до 1938 року, коли був зруйнований бурею, а його залишки змиті виходом річки з берегів.
У жовтні 1926 року були оголошені результати відкритого конкурсу проектів пам'ятника. Перше місце зайняв проект Станіслава Шукальського. Однак модерністська ексцентрична композиція викликала бурхливу полеміку і протести громадськості, і проект Шукальського реалізований не був.
У 1929—1930 роках був проведений закритий конкурс, до участі в якому були запрошені Ксаверій Дуниковский та інші відомі скульптори та архітектори. Влітку 1931 року його переможцем було визнано проект скульптора, професора Університету Стефана Баторія Генріка Куни. Пам'ятник мав представляти собою 6-метрову фігуру Міцкевича в образі пілігрима на високому цоколі, облицьованому дванадцятьма гранітними плитами з барельєфами зі сценами драматичної поеми «Дзяди». У 1933 році Куна у своїй варшавській майстерні виготовив 12 гіпсових барельєфів і дерев'яну модель фігури поета. Проте Друга світова війна перервала роботу над пам'ятником.
Пам'ятник Йокубониса
Після Другої світової війни у зв'язку з 180-річчям з дня народження поета владою Литовської РСР у 1978 році було прийнято рішення про зведення пам'ятника Міцкевичу у Вільнюсі. Її авторами стали скульптор Гядімінас Йокубонис і архітектор Вітаутас Чяканаускас. Пам'ятник був відкритий у сквері поруч з костьолами Святої Анни і Святого Франциска при вулиці Тесос (нині Вулиця Майроне), на південь від храмів, 18 квітня 1984 року (за іншими відомостями, 18 травня) без особливих урочистостей та висвітлення в засобах масової інформації.
До невисокого майданчика, на якому розташований пам'ятник, вимощеного бальзатовими плитками, з трьох сторін ведуть доріжки і базальтові ступені. Композицію пам'ятника утворюють монументальна кругла скульптура на невисокому прямокутному постаменті (0,57 м) з написом литовською мовою : Adomas Mickevičius.
Фігура Міцкевича (висота — 4,5 м) задумливо дивиться на місто, спирається на розсічену горизонтально і злегка зрушену колону. Дві її частини символізують життя поета на батьківщині і на чужині, і разом з тим його належність до польської та литовської культур. Скульптура звернена на захід, у бік вулиці. Характер фігури і архітектурне оточення надають високому пам'ятнику камерність. Поет зображений у задумі, з майже закритими очима. Натхненність пози підкреслює вбрання, що спадає урочистими складками.
За словами скульптора, Гядімінас Йокубонис прагнув створити образ юнака часів філоматської університетської юності, чим пам'ятник і відрізняється від монументів у Варшаві, Кракові, Парижі, Львові, де поет зображений як засланець або блукач, придавлений тягарем турбот і страждань.
Скульптура висічена з брили рожевого граніту в 40 тон, привезеного з околиць Сарни на Волині (з того ж матеріалу створений і постамент). У 1996 році поруч з пам'ятником були розміщені сім збережених барельєфів, включаючи шість плит зі сценами з «Дзядів» Міцкевича Генріка Куни, виявлених під час будівельних робіт на евангелічному кладовищі. Барельєфи утворили разом з пам'ятником єдиний ансамбль.
Плита на згадку мітингу 1987 року
Поруч з пам'ятником Міцкевичу знаходиться меморіальна плита, що позначає місце проведення мітингу 23 серпня 1987 року. В цей день біля пам'ятника Міцкевичу відбувся несанкціонований «історичний мітинг», за словами Вітаутаса Ландсбергіса — десять років після розпаду СРСР — перший відкритий виступ проти наслідків пакту Молотова—Ріббентропа і радянської окупації Литви. Його організаторами та основними учасниками були дисиденти, члени нелегальної Ліги свободи Литви: Антанас Тярляцкас, Нийоле Садунайте, Вітаутас Богушис, Пятрас Цидзикас, а також священик Робертас Коротич .
Звернення про мітинг, підписану В. Богушисом, А. Тярляцкасом, П. Цидзикасом, Н. Садунайте, було таємно передано закордонним радіостанціям і в середині серпня було прочитано в передачах литовською та іншими мовами. На початку мітингу зібралося кілька сотень людей. Він тривав чотири години, люди приходили і приходили; за приблизними оцінками, біля пам'ятника Міцкевичу під час мітингу побувало до трьох тисяч осіб. За іншими відомостями, мітинг провела група в 150—200 чоловік. Виступаючі засудили змову СРСР і нацистської Німеччини, вимагали виведення радянської армії з Литви і відновлення державної незалежності. Через проголошення курсу на демократію і гласність, влада не наважилась розігнати мітинг силою і піддати його організаторів і учасників репресіям, обмежившись кампанією публічного засудження на зборах в трудових колективах та в засобах масової інформації.
Література
- Jankecičiūtė Giedrė ir kt. A. Mickevičiaus paminklas // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas / I. Barauskaitė ir kt. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų leidykla, 1988. — С. 491. — 25000 прим.(лит.)
Посилання
- Garnytė, Beata. Pomnik Adama Mickiewicza w Wilnie. Nasza Gazeta nr 28 (464) (пол.). Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 19 червня 2008.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri zobrazhennya shirinaPam yatnik Adamu MickevichuShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye 54 40 57 pn sh 25 17 35 sh d 54 6827583 pn sh 25 2933167 sh d 54 6827583 25 2933167Tippam yatnikKrayina Litva ISO3166 1 alpha 3 LTU ISO3166 1 cifrovij 440 RoztashuvannyaVilnyusZasnovano1984Budivnictvo1978 1984Pam yatnik Adamovi Mickevichu Vilnyus Litva Pam yatnik Adamovi Mickevichu u Vikishovishi Pam yatnik Adamu Mickevichu istoriko kulturna pam yatka u Vilnyusi pam yatnik polskomu poetovi Adamovi Mickevichu vstanovlenij u 1984 roci nepodalik vid dzvinici kostelu Svyatoyi Anni i bernardinskogo kostelu Svyatogo Franciska u pivdennij chastini skveru na berezi Vilni Avtori pam yatnika skulptor Gyadiminas Jokubonis i arhitektor Vitautas Chekanauskas IstoriyaDumka pro sporudzhennya u Vilnyusi pam yatnika Adamovi Mickevichu vinikla nezabarom pislya smerti poeta u 1855 roci Odnim iz tih hto yiyi visuvav buv drug Mickevicha chasiv filomatskoyi yunosti poet Antoni Edvard Odinec Sudyachi z jogo listiv peredbachalosya sho avtorom bude molodij ale vzhe bagatoobicyayuchij skulptor Genrik Shtatler V 1898 roci u zv yazku zi storichchyam iz dnya narodzhennya Mickevicha z iniciativi sina poeta Vladislava Mickevicha vdalosya vstanoviti pam yatnik u kosteli Svyatih Ivaniv Neorenesansnij pam yatnik arhitekturne rishennya Yana Rudnickogo za proektom Tadeusha Striyenskogo zovni nagaduye nadgrobki velmozh u vilenskih kostelah Voseni 1905 roku v zv yazku z nablizhennyam 50 richchya z dnya smerti poeta vilenskij advokat Adam Kasprovich visunuv na storinkah gazeti Kurier Litewski iniciativu sporudzhennya pam yatnika Mickevichu u vidkritomu prostori Pochavsya zbir koshtiv yaki z entuziazmom zhertvuvalisya predstavnikami riznih denominacij nacionalnostej i socialnih shariv vid likariv inzheneriv i svyashenikiv do kuharok i prislug Mensh nizh za tizhden z 12 listopada do 18 listopada do redakciyi nadijshlo 1476 karbovanciv 62 5 kopijok U lyutomu 1906 roku buv utvorenij komitet po budivnictvu pam yatnika na choli z publicistom Cheslavom Yankovskim U komitet uvijshli graf Ignatij Korvin Milevskij hudozhnik Ferdinand Rushic likar i mecenat Vladislav Zagorskij ta inshi vplivovi osobi Odnak u travni togo zh roku rosijski vlasti zaboronili gazeti zbir koshtiv i zazhadali pripiniti diyalnist komitetu oskilki spravi ne bulo dano oficijnij hid U mizhvoyenni roki neodnorazovo robilisya sprobi sporuditi pam yatnik Mickevichu sho suprovodzhuvalisya gostrimi diskusiyami i zalishilisya nezdijsnenimi U 1921 roci buv utvorenij komitet zvedennya pam yatnika na choli z generalom Lyucianom Zheligovskim za uchastyu Ferdinanda Rushica Cheslava Yankovskogo ta inshih Zvazhayuchi na nizku aktivnist cogo komitetu za iniciativoyu oficeriv u 1922 roci buv stvorenij armijskij komitet budivnictva pam yatnika Mickevichu pid kerivnictvom generala Leona Berbeckogo Komitetom u 1924 roci na pravomu berezi Viliyi na teritoriyi kazarm priblizno navproti Starogo arsenalu buv sporudzhenij 12 metrovij timchasovij maket monumenta z sosnovih doshok za proektom skulptora i hudozhnika profesora Zbignyeva Pronashko Kubistichnih form skulptura predstavlyala figuru Mickevicha v shatah i pozi nemov sho postaye iz zemli Pam yatnik stav predmetom rizkoyi kritiki i nasmishok Vin prostoyav do 1938 roku koli buv zrujnovanij bureyu a jogo zalishki zmiti vihodom richki z beregiv U zhovtni 1926 roku buli ogolosheni rezultati vidkritogo konkursu proektiv pam yatnika Pershe misce zajnyav proekt Stanislava Shukalskogo Odnak modernistska ekscentrichna kompoziciya viklikala burhlivu polemiku i protesti gromadskosti i proekt Shukalskogo realizovanij ne buv U 1929 1930 rokah buv provedenij zakritij konkurs do uchasti v yakomu buli zaprosheni Ksaverij Dunikovskij ta inshi vidomi skulptori ta arhitektori Vlitku 1931 roku jogo peremozhcem bulo viznano proekt skulptora profesora Universitetu Stefana Batoriya Genrika Kuni Pam yatnik mav predstavlyati soboyu 6 metrovu figuru Mickevicha v obrazi piligrima na visokomu cokoli oblicovanomu dvanadcyatma granitnimi plitami z barelyefami zi scenami dramatichnoyi poemi Dzyadi U 1933 roci Kuna u svoyij varshavskij majsterni vigotoviv 12 gipsovih barelyefiv i derev yanu model figuri poeta Prote Druga svitova vijna perervala robotu nad pam yatnikom Pam yatnik Jokubonisa Pam yatnik i jogo otochennya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u zv yazku z 180 richchyam z dnya narodzhennya poeta vladoyu Litovskoyi RSR u 1978 roci bulo prijnyato rishennya pro zvedennya pam yatnika Mickevichu u Vilnyusi Yiyi avtorami stali skulptor Gyadiminas Jokubonis i arhitektor Vitautas Chyakanauskas Pam yatnik buv vidkritij u skveri poruch z kostolami Svyatoyi Anni i Svyatogo Franciska pri vulici Tesos nini Vulicya Majrone na pivden vid hramiv 18 kvitnya 1984 roku za inshimi vidomostyami 18 travnya bez osoblivih urochistostej ta visvitlennya v zasobah masovoyi informaciyi Do nevisokogo majdanchika na yakomu roztashovanij pam yatnik vimoshenogo balzatovimi plitkami z troh storin vedut dorizhki i bazaltovi stupeni Kompoziciyu pam yatnika utvoryuyut monumentalna krugla skulptura na nevisokomu pryamokutnomu postamenti 0 57 m z napisom litovskoyu movoyu Adomas Mickevicius Figura Mickevicha visota 4 5 m zadumlivo divitsya na misto spirayetsya na rozsichenu gorizontalno i zlegka zrushenu kolonu Dvi yiyi chastini simvolizuyut zhittya poeta na batkivshini i na chuzhini i razom z tim jogo nalezhnist do polskoyi ta litovskoyi kultur Skulptura zvernena na zahid u bik vulici Harakter figuri i arhitekturne otochennya nadayut visokomu pam yatniku kamernist Poet zobrazhenij u zadumi z majzhe zakritimi ochima Nathnennist pozi pidkreslyuye vbrannya sho spadaye urochistimi skladkami Za slovami skulptora Gyadiminas Jokubonis pragnuv stvoriti obraz yunaka chasiv filomatskoyi universitetskoyi yunosti chim pam yatnik i vidriznyayetsya vid monumentiv u Varshavi Krakovi Parizhi Lvovi de poet zobrazhenij yak zaslanec abo blukach pridavlenij tyagarem turbot i strazhdan Skulptura visichena z brili rozhevogo granitu v 40 ton privezenogo z okolic Sarni na Volini z togo zh materialu stvorenij i postament U 1996 roci poruch z pam yatnikom buli rozmisheni sim zberezhenih barelyefiv vklyuchayuchi shist plit zi scenami z Dzyadiv Mickevicha Genrika Kuni viyavlenih pid chas budivelnih robit na evangelichnomu kladovishi Barelyefi utvorili razom z pam yatnikom yedinij ansambl Plita na zgadku mitingu 1987 roku Memorialna plita i pam yatnik Poruch z pam yatnikom Mickevichu znahoditsya memorialna plita sho poznachaye misce provedennya mitingu 23 serpnya 1987 roku V cej den bilya pam yatnika Mickevichu vidbuvsya nesankcionovanij istorichnij miting za slovami Vitautasa Landsbergisa desyat rokiv pislya rozpadu SRSR pershij vidkritij vistup proti naslidkiv paktu Molotova Ribbentropa i radyanskoyi okupaciyi Litvi Jogo organizatorami ta osnovnimi uchasnikami buli disidenti chleni nelegalnoyi Ligi svobodi Litvi Antanas Tyarlyackas Nijole Sadunajte Vitautas Bogushis Pyatras Cidzikas a takozh svyashenik Robertas Korotich Memorialna plita Zvernennya pro miting pidpisanu V Bogushisom A Tyarlyackasom P Cidzikasom N Sadunajte bulo tayemno peredano zakordonnim radiostanciyam i v seredini serpnya bulo prochitano v peredachah litovskoyu ta inshimi movami Na pochatku mitingu zibralosya kilka soten lyudej Vin trivav chotiri godini lyudi prihodili i prihodili za pribliznimi ocinkami bilya pam yatnika Mickevichu pid chas mitingu pobuvalo do troh tisyach osib Za inshimi vidomostyami miting provela grupa v 150 200 cholovik Vistupayuchi zasudili zmovu SRSR i nacistskoyi Nimechchini vimagali vivedennya radyanskoyi armiyi z Litvi i vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Cherez progoloshennya kursu na demokratiyu i glasnist vlada ne navazhilas rozignati miting siloyu i piddati jogo organizatoriv i uchasnikiv represiyam obmezhivshis kampaniyeyu publichnogo zasudzhennya na zborah v trudovih kolektivah ta v zasobah masovoyi informaciyi LiteraturaJankeciciute Giedre ir kt A Mickeviciaus paminklas Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas I Barauskaite ir kt Vilnius Vyriausioji enciklopediju leidykla 1988 S 491 25000 prim lit PosilannyaGarnyte Beata Pomnik Adama Mickiewicza w Wilnie Nasza Gazeta nr 28 464 pol Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 19 chervnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka