Па́ливо — горючі природні або штучні тверді, рідкі або газоподібні речовини, які при спалюванні слугують джерелом теплової енергії. Основною складовою частиною яких є вуглець.
Паливо |
Фізичні основи |
Сонце · Сонячна радіація |
Викопне паливо |
Вугілля · Горючі сланці · Гідрат метану · Нафта · Природний газ · Торф |
Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава |
Біопаливо · Генераторні гази · Кокс · |
Концепції |
|
Загальний опис
Паливо застосовуються з метою отримання теплової енергії, що виділяється при його спалюванні.
Залежно від походження розрізняють:
- природне паливо: нафта, вугілля, природний газ, горючі сланці, торф, деревина;
- штучне паливо: кокс, біопаливо, , генераторні гази й інше.
Найпоширенішим є органічне паливо: вугілля викопне, нафта, торф, природний газ, бензин, генераторний газ, кокс, хімічне ракетне паливо тощо. До неорганічного палива належить, наприклад, металовмісне паливо, у складі якого є чисті метали або їх хімічні сполуки.
Розвідані запаси викопного палива, млрд т у.п.:
- Вугілля: 799,8(Увесь світ); 72,6(Європа); 34,00(Україна)
- Нафта: 199,4(Увесь світ); 3,8(Європа); 0,23(Україна)
- Природний газ: 172,8(Увесь світ); 6,5(Європа); 1,10(Україна)
Усього:
- у світі — 1172,0
- у Європі — 82,9
- в Україні — 35,33
За агрегатним станом і, відповідно, способом спалювання П. класифікують на тверде грудкове, пилоподібне, газоподібне (природний газ), рідке (паливна нафта, мазут, нафтопаливо), комбіноване (водовугільне, нафтовугільне) та ін. Головна характеристика П. — ціна за МДж його теплоти згоряння, його агрегатний стан (перевага надається рідкому стану), екологічні властивості продуктів спалювання.
Таблиця – Найважливіші теплотехнічні характеристики палив
Паливо | Hdaf, % | Wp, % по масі | Ap, % по масі | , МДж/м3 (газ), МДж/кг | , МДж/м3 (газ), МДж/кг | Жаропродуктивність tmax, °С | Максимальна ентальпія Iг, кДж/м3 | В |
Водень Природний газ Зріджений газ Бензин Гас Мазут Дрова Торф грудковий Буре вугілля: — челябінське — підмосковне — олександрійське Кам'яне вугілля: Довгополуменеве Пісне Антрацит Вуглець | 100 25 18 15 14 11 3,6 6 5,2 5,0 6,0 5,5 4,2 1,8 0 | - - - - - 3 40 40 17 33 53 13 5 5 - | - - - - - - 0,6 7,0 25,0 23,0 14,0 20,0 15,0 13,0 - | 12,8 30,8 100,6 44,0 43,2 40,6 10,2 10,7 15,8 10,5 6,9 21,5 28,3 27,7 33,9 | 11,7 28,6 92,2 44,0 43,2 40,6 10,2 10,7 15,8 10,5 6,9 20,3 27,4 27,2 33,9 | - 2010 2080 2090 2100 1610 1630 1970 1720 1680 2050 2120 2150 | - 4190 4190 4100 4060 4020 3350-3770 3350-3770 3850 3640 3560 3930 3890 3810 | - 0,81 0,86 0,86 0,83 0,75 0,77 0,87 0,80 0,78 0,89 0,93 0,95 |
Таблиця – Розвідані запаси викопного палива , млрд. т у.п.*
Вид палива | Увесь світ | Європа | Україна |
Вугілля | 799,8 | 72,6 | 34,00 |
Нафта | 199,4 | 3,8 | 0,23 |
Газ | 172,8 | 6,5 | 1,10 |
Усього | 1172 | 72,9 | 35,33 |
Таблиця – Екологічна значущість основних характеристик палив
Характеристика | Параметри, що визначають екологічні властивості |
Займистість: октанове число цетанове число | Повнота згоряння палива, ККД двигуна, стукіт Повнота згоряння палива, ККД двигуна, стукіт, димність ВГ, пускові властивості |
Фракційний склад: початок кипіння кінець кипіння | Пускові властивості, втрати при випарюванні, протильодові властивості Повнота згоряння палива, утворення відкладень, фізична стабільність (колоїднохімічний стан) |
В'язкість | Ефективність сумішоутворення, витрата палива, димність ВГ |
Вміст сірки | Викиди SOx твердих частинок, утворення відкладення |
Ароматичні вуглеводні | Викиди ПЦАВ**, твердих частинок, утворення відкладень у камері згоряння |
Фактичні смоли | Утворення відкладень у паливній системі |
Олефіни | Утворення відкладень у паливній системі |
Свинець | Токсичність палив, викид сполук свинцю, утворення відкладень у камері згоряння |
Період індукції й інші показники, що характеризують хімічну стабільність | Утворення осаду при зберіганні палива й утворення відкладень на деталях двигуна і паливної апаратури |
Йодне число | Вміст неграничних сполук, що знижують хімічну стабільність |
Тиск насиченої пари | Втрати при випарі |
Температура спалахування | Пожежонебезпека |
Діелектричні властивості | Пожежонебезпека |
Зольність | Викиди твердих частинок, теплопередача, ККД котлів і турбін |
Густина | Ефективність сумішоутворення |
Температури затвердіння і помутніння, гранична температура фільтрування | Пускові властивості, подача палива і час прогріву двигуна |
- ВГ — відпрацьовані гази
Стабільність палив
Під фізичною стабільністю розуміють втрату маси палива від випаровування (легкі фракції) і зміну колоїднохімічного стану, що виявляється в порушенні гомогенності палива і появі окремих фаз. Спроби розробити присадки, що знижують випаровуваність бензинів шляхом створення захисного шару поверхнево-активних речовин на поверхні палива, поки що не увінчалися успіхом.
Гомогенність бензинів, які не містять води і механічних домішок (вони практично миттєво осідають на дно), особливих турбот не викликає. Проблеми виникають при використанні спиртобензинових домішок, особливо виготовлених на базі метанолу. Їх стабілізують добавками спеціальних поверхнево-активних речовин чи речовин третього компонента. Наприклад, у бензини додають метанол, змішуючи його з трет-бутиловим спиртом — така суміш називається оксинолом.
Колоїдно-хімічний стан варто враховувати вже для середньодистилятних палив, що звичайно містять невеликі кількості смолистих речовин. Крім того, при зберіганні палив і в умовах працюючого двигуна їх хімічно нестабільні компоненти утворюють високомолекулярні продукти. Проблема фізичної стабільності палив тісно пов'язана із проблемою їхньої хімічної стабільності і вирішується за допомогою антиокисних і стабілізуючих присадок. Парафіни, що є в середньодистилятних і залишкових паливах, при зниженні температури утворюють упорядковану надмолекулярну структуру. Це призводить до втрати текучості палива і його затвердіння. Поліпшення низькотемпературних властивостей дизельних палив можливе за рахунок зниження температури кінця кипіння або використання депресорних присадок. Фізична стабільність залишкових палив цілком визначається їх колоїдною природою.
Основний вплив на старіння мазутів мають температура і контакт із киснем.
Проблеми хімічної і фізичної стабільності мазутів тісно пов'язані. Тому найкращими стабілізуючими присадками до залишкових палив є композиції антиоксидантів з дисперсантами.
Пожежо- і вибухонебезпечність палив
Пожежонебезпечність палив визначається рядом показників, з яких найбільш часто застосовують температуру спалахування — мінімальну температуру, при якій пари нафтопродукту спалахують від відкритого полум'я. Її визначають у закритому (світлі палива) чи відкритому (залишкові палива) тиглі. Значення температур спалахування, визначених для того самого зразка різними методами, можуть дещо відрізнятися. Наприклад, для мазутів ця різниця може досягати 30оС. Тому обов'язково вказують метод визначення температур спалахування. Для авіаційних бензинів температура спалахування має негативне значення (від мінус 34 до мінус 38°С), тому її визначають рідко. Для дизельних палив вона нормується в залежності від умов застосування: літні палива для дизелів загального призначення повинні мати температуру спалахування нижче 40оС, а для суднових і тепловозних дизелів — не нижче 62оС.
Сучасні українські стандарти встановлюють межу температури спалахування 61оС, нижче якої палива відносять до легкозаймистих (ЛЗР), вище — до горючих (ГР) рідин. Це визначає категорію роботи з паливом і заходи передбачені технікою безпеки.
Крім температури спалахування, для палив визначають температуру займання (Тз) і температуру самозаймання (Тс). Дані з пожежо- і вибухонебезпечності — концентраційні межі займання (КМЗ), температурні межі вибуховості (ТМВ), а також вимоги ДСТУ 12.1010 щодо гранично допустимої вибухонебезпечної концентрації (ГДВК) парів палив у повітрі, представлені в таблиці.
Таблиця – Показники пожежо– й вибухонебезпечності палив
Паливо | Тс, °С | ТМВ | КМЗ,% | ГДВК,% | |
Верхній | Нижній | ||||
Авіаційний бензин | 380-480 | -4 | -37 | 0,98-5,5 | 0,46 |
Автомобільний бензин | 255-300 | -7 | - | 0,75-5,2 | 0,53 |
Дизельне зимове | 240 | 119 | 69 | 0,52-0,6 | 0,30 |
Вибухонебезпечність палив може бути усунута додаванням у пароповітряну суміш інертних газів в досить великих концентраціях щодо суміші: від 8 % — для тетрахлориду вуглецю до 43 % — для аргону.
Оскільки палива є діелектриками, на їхній поверхні може накопичуватися статична електрика, розряди якої приводять до утворення іскри. Особливо це істотно при роботі з реактивними паливами: їх заправлення в баки літаків супроводжується інтенсивним тертям. Тому стежать за питомою електричною провідністю реактивних палив. Електризації палив сприяють такі атмосферні умови, при яких провідність повітря невелика: низькі температури і мала вологість повітря. Для гарантування пожежної безпеки при перекачуванні палив з високими швидкостями (заправлення літаків, завантаження танкерів) у палива вводять , що забезпечують інтенсивне розсіювання електростатичних зарядів з маси палива.
Токсичність палива
За токсичністю нафтові палива становлять меншу небезпеку, ніж продукти згоряння. Вуглеводні, що складають їх основну масу, для людини порівняно нешкідливі. Найбільш токсичні ароматичні, ненасичені і, нарешті, насичені вуглеводні. Особливо токсичний бензол, тому його вміст у бензинах нормується. У залишкових паливах присутні значні кількості конденсованих ароматичних сполук, багато з яких канцерогенні.
Гранично допустимі концентрації пари палив встановлені в перерахуванні на вуглець і коливаються від 100 (реактивне паливо) до 300 мг/м3 (бензин і дизельне паливо). Вміст пари палив у повітрі визначається леткістю і температурою навколишнього середовища. Леткість розраховують за формулою:
- L=16•PM/(273+t), де L — леткість, мг/л; Р — тиск насиченої пари, мм. рт. ст.; М — молекулярна маса речовини; t — температура навколишнього середовища оС.
На практиці визначають тиск насиченої пари. Цей показник нормується для палив, що легко випаровуються. Його наближене значення може бути обчислене в такий спосіб:
- Lg=2,763-0,019•tкип+0,024•t, де Р — тиск насиченої пари, мм. рт. ст.; t — температура навколишнього середовища; tкип — температура кипіння речовини, оС.
Нафта і залишкові паливні фракції містять істотні кількості поліциклічних ароматичних вуглеводнів, частина з яких виявляє канцерогенну активність. Наприклад, вміст бенз-α-пірену в російських нафтах коливається від 250 (Ладушкинська) до 3 500 мкг/кг (грозненська). Палива можуть містити токсичні гетероатомні сполуки, концентрація яких збільшується з підвищенням температури кипіння палив. Ці сполуки становлять небезпеку, наприклад, при розігріванні мазутів у процесі паливопідготовки. Проблему зниження токсичності палив не можна вирішити за допомогою присадок, однак у деяких випадках присадки корисні. Застосування депресорів і диспергуючих присадок, наприклад, дозволяє знизити температуру нагрівання залишкових палив.
Нерідко присадки, що вводяться в паливо, самі мають підвищену токсичність. Такі, наприклад, як тетраетилсвинець і ароматичні аміни, використовувані для підвищення октанового числа автомобільних бензинів.
Присадки до палива
Асортимент присадок до палива нараховує більше 20 основних типів, а кількість композицій, використовуваних на практиці, складає сотні. Здебільшого вони призначені для поліпшення процесів горіння палива і тим самим сприяють зниженню токсичності продуктів згоряння. Принциповий асортимент присадок, які прямо чи опосередковано поліпшують екологічні характеристики палив, представлений нижче:
- Антиоксиданти, антидетонатори і промотори запалення вводять у палива на нафтопереробних заводах для забезпечення нормованих показників якості продукції.
- Антидетонатори на основі тетраетилсвинцю і промотори запалення, що містять алкілнітрати, отруйні і окремо не продаються.
- Мийні присадки до бензинів і дизельних палив застосовують у різних варіантах. Заводи випускають спеціальні марки палив із присадками, при цьому нормується показник, що гарантує наявність і ефективність присадки в паливі. Мийні присадки в дрібній розфасовці надходять у роздрібний продаж і використовуються на розсуд споживача. У цьому випадку на споживача лягає відповідальність за регулярне і правильне застосування присадок.
З технічної точки зору вдалим варіантом є введення присадок у паливо на великих нафтобазах, якщо там є необхідні для цього умови.
Присадки не повинні погіршувати фізико-хімічні й експлуатаційні властивості палив. Але при цьому допустимі відхилення від нормативних показників, що непрямим чином характеризують якість нафтопродукту.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — С. 600. — .
- В. И. Частухин, В. В. Частухин. Топливо и теория горения. — Киев: Вища школа, 1989. — 180 с.
- Моторні палива з альтернативної сировини: навч. посіб. / М. М. Братичак, Л. В. Баб‘як. — Львів: Львівська політехніка, 2017. — 144 с. — .
- Перспективи виробництва синтетичного моторного палива в Україні / Рудика В. І. — Харків: Лібуркіна Л. М., 2017. — 146 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 138—146 (96 назв). —
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паливо |
- Directive 1999/94/EC of the European Parliament and of the council of 13 December 1999, relating to the availability of consumer information on fuel economy and CO2 emissions in respect of the marketing of new passenger cars (PDF). (140 KB).
- Council Directive 80/1268/EEC Fuel consumption of motor vehicles.
- Орловський В. М., Білецький В. С., Сіренко В. І. Технологія видобування газу і газового конденсату. Редакція «Гірничої енциклопедії», Полтава: НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2023. — 359 с.
Посилання
- Паливо // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 143. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa livo goryuchi prirodni abo shtuchni tverdi ridki abo gazopodibni rechovini yaki pri spalyuvanni sluguyut dzherelom teplovoyi energiyi Osnovnoyu skladovoyu chastinoyu yakih ye vuglec Palivo Fizichni osnovi Sonce Sonyachna radiaciya Fotosintez Roslini Biomasa Gumifikaciya Skam yaninnya Gorinnya Vikopne palivo Vugillya Goryuchi slanci Gidrat metanu Nafta Prirodnij gaz Torf Vodorosti Derevina Roslinni i tvarinni zhiri ta oliyi Trava Biopalivo Generatorni gazi Koks Koncepciyi porZagalnij opisDerevina yak palivo Palivo zastosovuyutsya z metoyu otrimannya teplovoyi energiyi sho vidilyayetsya pri jogo spalyuvanni Zalezhno vid pohodzhennya rozriznyayut prirodne palivo nafta vugillya prirodnij gaz goryuchi slanci torf derevina shtuchne palivo koks biopalivo generatorni gazi j inshe Najposhirenishim ye organichne palivo vugillya vikopne nafta torf prirodnij gaz benzin generatornij gaz koks himichne raketne palivo tosho Do neorganichnogo paliva nalezhit napriklad metalovmisne palivo u skladi yakogo ye chisti metali abo yih himichni spoluki Rozvidani zapasi vikopnogo paliva mlrd t u p Vugillya 799 8 Uves svit 72 6 Yevropa 34 00 Ukrayina Nafta 199 4 Uves svit 3 8 Yevropa 0 23 Ukrayina Prirodnij gaz 172 8 Uves svit 6 5 Yevropa 1 10 Ukrayina Usogo u sviti 1172 0 u Yevropi 82 9 v Ukrayini 35 33 Za agregatnim stanom i vidpovidno sposobom spalyuvannya P klasifikuyut na tverde grudkove pilopodibne gazopodibne prirodnij gaz ridke palivna nafta mazut naftopalivo kombinovane vodovugilne naftovugilne ta in Golovna harakteristika P cina za MDzh jogo teploti zgoryannya jogo agregatnij stan perevaga nadayetsya ridkomu stanu ekologichni vlastivosti produktiv spalyuvannya Tablicya Najvazhlivishi teplotehnichni harakteristiki paliv Palivo Hdaf Wp po masi Ap po masi MDzh m3 gaz MDzh kg MDzh m3 gaz MDzh kg Zharoproduktivnist tmax S Maksimalna entalpiya Ig kDzh m3 V Voden Prirodnij gaz Zridzhenij gaz Benzin Gas Mazut Drova Torf grudkovij Bure vugillya chelyabinske pidmoskovne oleksandrijske Kam yane vugillya Dovgopolumeneve Pisne Antracit Vuglec 100 25 18 15 14 11 3 6 6 5 2 5 0 6 0 5 5 4 2 1 8 0 3 40 40 17 33 53 13 5 5 0 6 7 0 25 0 23 0 14 0 20 0 15 0 13 0 12 8 30 8 100 6 44 0 43 2 40 6 10 2 10 7 15 8 10 5 6 9 21 5 28 3 27 7 33 9 11 7 28 6 92 2 44 0 43 2 40 6 10 2 10 7 15 8 10 5 6 9 20 3 27 4 27 2 33 9 2010 2080 2090 2100 1610 1630 1970 1720 1680 2050 2120 2150 4190 4190 4100 4060 4020 3350 3770 3350 3770 3850 3640 3560 3930 3890 3810 0 81 0 86 0 86 0 83 0 75 0 77 0 87 0 80 0 78 0 89 0 93 0 95 Tablicya Rozvidani zapasi vikopnogo paliva mlrd t u p Vid paliva Uves svit Yevropa Ukrayina Vugillya 799 8 72 6 34 00 Nafta 199 4 3 8 0 23 Gaz 172 8 6 5 1 10 Usogo 1172 72 9 35 33 Tablicya Ekologichna znachushist osnovnih harakteristik paliv Harakteristika Parametri sho viznachayut ekologichni vlastivosti Zajmistist oktanove chislo cetanove chislo Povnota zgoryannya paliva KKD dviguna stukit Povnota zgoryannya paliva KKD dviguna stukit dimnist VG puskovi vlastivosti Frakcijnij sklad pochatok kipinnya kinec kipinnya Puskovi vlastivosti vtrati pri viparyuvanni protilodovi vlastivosti Povnota zgoryannya paliva utvorennya vidkladen fizichna stabilnist koloyidnohimichnij stan V yazkist Efektivnist sumishoutvorennya vitrata paliva dimnist VG Vmist sirki Vikidi SOx tverdih chastinok utvorennya vidkladennya Aromatichni vuglevodni Vikidi PCAV tverdih chastinok utvorennya vidkladen u kameri zgoryannya Faktichni smoli Utvorennya vidkladen u palivnij sistemi Olefini Utvorennya vidkladen u palivnij sistemi Svinec Toksichnist paliv vikid spoluk svincyu utvorennya vidkladen u kameri zgoryannya Period indukciyi j inshi pokazniki sho harakterizuyut himichnu stabilnist Utvorennya osadu pri zberiganni paliva j utvorennya vidkladen na detalyah dviguna i palivnoyi aparaturi Jodne chislo Vmist negranichnih spoluk sho znizhuyut himichnu stabilnist Tisk nasichenoyi pari Vtrati pri vipari Temperatura spalahuvannya Pozhezhonebezpeka Dielektrichni vlastivosti Pozhezhonebezpeka Zolnist Vikidi tverdih chastinok teploperedacha KKD kotliv i turbin Gustina Efektivnist sumishoutvorennya Temperaturi zatverdinnya i pomutninnya granichna temperatura filtruvannya Puskovi vlastivosti podacha paliva i chas progrivu dviguna VG vidpracovani gazi PCAV policiklichni aromatichni vuglevodniStabilnist palivPid fizichnoyu stabilnistyu rozumiyut vtratu masi paliva vid viparovuvannya legki frakciyi i zminu koloyidnohimichnogo stanu sho viyavlyayetsya v porushenni gomogennosti paliva i poyavi okremih faz Sprobi rozrobiti prisadki sho znizhuyut viparovuvanist benziniv shlyahom stvorennya zahisnogo sharu poverhnevo aktivnih rechovin na poverhni paliva poki sho ne uvinchalisya uspihom Gomogennist benziniv yaki ne mistyat vodi i mehanichnih domishok voni praktichno mittyevo osidayut na dno osoblivih turbot ne viklikaye Problemi vinikayut pri vikoristanni spirtobenzinovih domishok osoblivo vigotovlenih na bazi metanolu Yih stabilizuyut dobavkami specialnih poverhnevo aktivnih rechovin chi rechovin tretogo komponenta Napriklad u benzini dodayut metanol zmishuyuchi jogo z tret butilovim spirtom taka sumish nazivayetsya oksinolom Koloyidno himichnij stan varto vrahovuvati vzhe dlya serednodistilyatnih paliv sho zvichajno mistyat neveliki kilkosti smolistih rechovin Krim togo pri zberiganni paliv i v umovah pracyuyuchogo dviguna yih himichno nestabilni komponenti utvoryuyut visokomolekulyarni produkti Problema fizichnoyi stabilnosti paliv tisno pov yazana iz problemoyu yihnoyi himichnoyi stabilnosti i virishuyetsya za dopomogoyu antiokisnih i stabilizuyuchih prisadok Parafini sho ye v serednodistilyatnih i zalishkovih palivah pri znizhenni temperaturi utvoryuyut uporyadkovanu nadmolekulyarnu strukturu Ce prizvodit do vtrati tekuchosti paliva i jogo zatverdinnya Polipshennya nizkotemperaturnih vlastivostej dizelnih paliv mozhlive za rahunok znizhennya temperaturi kincya kipinnya abo vikoristannya depresornih prisadok Fizichna stabilnist zalishkovih paliv cilkom viznachayetsya yih koloyidnoyu prirodoyu Osnovnij vpliv na starinnya mazutiv mayut temperatura i kontakt iz kisnem Problemi himichnoyi i fizichnoyi stabilnosti mazutiv tisno pov yazani Tomu najkrashimi stabilizuyuchimi prisadkami do zalishkovih paliv ye kompoziciyi antioksidantiv z dispersantami Pozhezho i vibuhonebezpechnist palivPozhezhonebezpechnist paliv viznachayetsya ryadom pokaznikiv z yakih najbilsh chasto zastosovuyut temperaturu spalahuvannya minimalnu temperaturu pri yakij pari naftoproduktu spalahuyut vid vidkritogo polum ya Yiyi viznachayut u zakritomu svitli paliva chi vidkritomu zalishkovi paliva tigli Znachennya temperatur spalahuvannya viznachenih dlya togo samogo zrazka riznimi metodami mozhut desho vidriznyatisya Napriklad dlya mazutiv cya riznicya mozhe dosyagati 30oS Tomu obov yazkovo vkazuyut metod viznachennya temperatur spalahuvannya Dlya aviacijnih benziniv temperatura spalahuvannya maye negativne znachennya vid minus 34 do minus 38 S tomu yiyi viznachayut ridko Dlya dizelnih paliv vona normuyetsya v zalezhnosti vid umov zastosuvannya litni paliva dlya dizeliv zagalnogo priznachennya povinni mati temperaturu spalahuvannya nizhche 40oS a dlya sudnovih i teplovoznih dizeliv ne nizhche 62oS Suchasni ukrayinski standarti vstanovlyuyut mezhu temperaturi spalahuvannya 61oS nizhche yakoyi paliva vidnosyat do legkozajmistih LZR vishe do goryuchih GR ridin Ce viznachaye kategoriyu roboti z palivom i zahodi peredbacheni tehnikoyu bezpeki Krim temperaturi spalahuvannya dlya paliv viznachayut temperaturu zajmannya Tz i temperaturu samozajmannya Ts Dani z pozhezho i vibuhonebezpechnosti koncentracijni mezhi zajmannya KMZ temperaturni mezhi vibuhovosti TMV a takozh vimogi DSTU 12 1010 shodo granichno dopustimoyi vibuhonebezpechnoyi koncentraciyi GDVK pariv paliv u povitri predstavleni v tablici Tablicya Pokazniki pozhezho j vibuhonebezpechnosti paliv Palivo Ts S TMV KMZ GDVK Verhnij Nizhnij Aviacijnij benzin 380 480 4 37 0 98 5 5 0 46 Avtomobilnij benzin 255 300 7 0 75 5 2 0 53 Dizelne zimove 240 119 69 0 52 0 6 0 30 Vibuhonebezpechnist paliv mozhe buti usunuta dodavannyam u paropovitryanu sumish inertnih gaziv v dosit velikih koncentraciyah shodo sumishi vid 8 dlya tetrahloridu vuglecyu do 43 dlya argonu Oskilki paliva ye dielektrikami na yihnij poverhni mozhe nakopichuvatisya statichna elektrika rozryadi yakoyi privodyat do utvorennya iskri Osoblivo ce istotno pri roboti z reaktivnimi palivami yih zapravlennya v baki litakiv suprovodzhuyetsya intensivnim tertyam Tomu stezhat za pitomoyu elektrichnoyu providnistyu reaktivnih paliv Elektrizaciyi paliv spriyayut taki atmosferni umovi pri yakih providnist povitrya nevelika nizki temperaturi i mala vologist povitrya Dlya garantuvannya pozhezhnoyi bezpeki pri perekachuvanni paliv z visokimi shvidkostyami zapravlennya litakiv zavantazhennya tankeriv u paliva vvodyat sho zabezpechuyut intensivne rozsiyuvannya elektrostatichnih zaryadiv z masi paliva Toksichnist palivaZa toksichnistyu naftovi paliva stanovlyat menshu nebezpeku nizh produkti zgoryannya Vuglevodni sho skladayut yih osnovnu masu dlya lyudini porivnyano neshkidlivi Najbilsh toksichni aromatichni nenasicheni i nareshti nasicheni vuglevodni Osoblivo toksichnij benzol tomu jogo vmist u benzinah normuyetsya U zalishkovih palivah prisutni znachni kilkosti kondensovanih aromatichnih spoluk bagato z yakih kancerogenni Granichno dopustimi koncentraciyi pari paliv vstanovleni v pererahuvanni na vuglec i kolivayutsya vid 100 reaktivne palivo do 300 mg m3 benzin i dizelne palivo Vmist pari paliv u povitri viznachayetsya letkistyu i temperaturoyu navkolishnogo seredovisha Letkist rozrahovuyut za formuloyu L 16 PM 273 t de L letkist mg l R tisk nasichenoyi pari mm rt st M molekulyarna masa rechovini t temperatura navkolishnogo seredovisha oS dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd Na praktici viznachayut tisk nasichenoyi pari Cej pokaznik normuyetsya dlya paliv sho legko viparovuyutsya Jogo nablizhene znachennya mozhe buti obchislene v takij sposib Lg 2 763 0 019 tkip 0 024 t de R tisk nasichenoyi pari mm rt st t temperatura navkolishnogo seredovisha tkip temperatura kipinnya rechovini oS dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd Nafta i zalishkovi palivni frakciyi mistyat istotni kilkosti policiklichnih aromatichnih vuglevodniv chastina z yakih viyavlyaye kancerogennu aktivnist Napriklad vmist benz a pirenu v rosijskih naftah kolivayetsya vid 250 Ladushkinska do 3 500 mkg kg groznenska Paliva mozhut mistiti toksichni geteroatomni spoluki koncentraciya yakih zbilshuyetsya z pidvishennyam temperaturi kipinnya paliv Ci spoluki stanovlyat nebezpeku napriklad pri rozigrivanni mazutiv u procesi palivopidgotovki Problemu znizhennya toksichnosti paliv ne mozhna virishiti za dopomogoyu prisadok odnak u deyakih vipadkah prisadki korisni Zastosuvannya depresoriv i disperguyuchih prisadok napriklad dozvolyaye zniziti temperaturu nagrivannya zalishkovih paliv Neridko prisadki sho vvodyatsya v palivo sami mayut pidvishenu toksichnist Taki napriklad yak tetraetilsvinec i aromatichni amini vikoristovuvani dlya pidvishennya oktanovogo chisla avtomobilnih benziniv Prisadki do palivaDokladnishe Prisadki Asortiment prisadok do paliva narahovuye bilshe 20 osnovnih tipiv a kilkist kompozicij vikoristovuvanih na praktici skladaye sotni Zdebilshogo voni priznacheni dlya polipshennya procesiv gorinnya paliva i tim samim spriyayut znizhennyu toksichnosti produktiv zgoryannya Principovij asortiment prisadok yaki pryamo chi oposeredkovano polipshuyut ekologichni harakteristiki paliv predstavlenij nizhche Antioksidanti antidetonatori i promotori zapalennya vvodyat u paliva na naftopererobnih zavodah dlya zabezpechennya normovanih pokaznikiv yakosti produkciyi Antidetonatori na osnovi tetraetilsvincyu i promotori zapalennya sho mistyat alkilnitrati otrujni i okremo ne prodayutsya Mijni prisadki do benziniv i dizelnih paliv zastosovuyut u riznih variantah Zavodi vipuskayut specialni marki paliv iz prisadkami pri comu normuyetsya pokaznik sho garantuye nayavnist i efektivnist prisadki v palivi Mijni prisadki v dribnij rozfasovci nadhodyat u rozdribnij prodazh i vikoristovuyutsya na rozsud spozhivacha U comu vipadku na spozhivacha lyagaye vidpovidalnist za regulyarne i pravilne zastosuvannya prisadok Z tehnichnoyi tochki zoru vdalim variantom ye vvedennya prisadok u palivo na velikih naftobazah yaksho tam ye neobhidni dlya cogo umovi Prisadki ne povinni pogirshuvati fiziko himichni j ekspluatacijni vlastivosti paliv Ale pri comu dopustimi vidhilennya vid normativnih pokaznikiv sho nepryamim chinom harakterizuyut yakist naftoproduktu Div takozhBiopalivo Gas Yaderne palivo Palivno energetichnij balans Prirodni vidi paliva Palivo alternativne Mineralni domishki vikopnogo paliva Organichne palivo Paliva na osnovi naftoproduktiv Toksichnist naftovih paliv Palne Palivni granuli PrisadkiPrimitki Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 26 veresnya 2020 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 S 600 ISBN 978 966 317 024 4 V I Chastuhin V V Chastuhin Toplivo i teoriya goreniya Kiev Visha shkola 1989 180 s Motorni paliva z alternativnoyi sirovini navch posib M M Bratichak L V Bab yak Lviv Lvivska politehnika 2017 144 s ISBN 966 941 014 6 Perspektivi virobnictva sintetichnogo motornogo paliva v Ukrayini Rudika V I Harkiv Liburkina L M 2017 146 s il tabl Bibliogr s 138 146 96 nazv ISBN 978 966 8177 77 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palivo Directive 1999 94 EC of the European Parliament and of the council of 13 December 1999 relating to the availability of consumer information on fuel economy and CO2 emissions in respect of the marketing of new passenger cars PDF 140 KB Council Directive 80 1268 EEC Fuel consumption of motor vehicles Orlovskij V M Bileckij V S Sirenko V I Tehnologiya vidobuvannya gazu i gazovogo kondensatu Redakciya Girnichoyi enciklopediyi Poltava NTP Burova tehnika Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2023 359 s PosilannyaPalivo Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 143 ISBN 978 966 7407 83 4