Па́ливні гра́нули (пеле́ти, пеллети) — біопаливо, яке отримують із торфу, деревних відходів і відходів сільського господарства або з вугілля. Є гранулами циліндричної форми стандартних розмірів.
Сировина для виробництва
Сировиною для виробництва гранул можуть бути торф, деревні відходи: кора, тирса, тріска й інші відходи лісозаготівлі, а також відходи сільського господарства: відходи кукурудзи, соломи, відходи круп'яного виробництва, лушпиння соняшника тощо.
Технологія виробництва
Виробництво гранул почалося в 1947 році. Сировина (тирса, кора тощо) надходить у дробильну машину, де подрібнюється до стану борошна. Отримана маса надходить у сушарку, з неї — у прес-гранулятор, де деревне борошно стискують у гранули. Стискування під час пресування підвищує температуру матеріалу, лігнін, що міститься в деревині, розм'якшується і склеює частки у щільні циліндри. На виробництво однієї тонни гранул витрачається 4—5 кубометрів деревних відходів. Готові гранули охолоджують, пакують у стандартну упаковку 12—40 кг, Біг-беги (вагою 1 тонна) або доставляють споживачеві розсипом.
Переваги та недоліки
Паливні гранули — екологічно чисте паливо із вмістом золи не більш 3%. При спалюванні гранул в атмосферу викидається рівно стільки СО2, скільки було поглинено рослиною під час зростання. Проте, якщо в місці зростання сировини довкілля містить токсини або радіоактивні речовини, то при спалюванні гранул ці речовини можуть бути викинуті в атмосферу. Так, через перевищення вмісту цезію 137 Італія повернула Литві близько 10 тисяч тонн біопалива. Гранули менш схильні до самозаймання, не містять пилу і спор, які можуть викликати алергічну реакцію у людей. Гранули відрізняються від звичайної деревини високою сухістю (8—12% вологи проти 30—50% у дровах) і більшою — приблизно в півтора рази — густиною. Ці якості забезпечують високу теплотворну здатність в порівнянні з тріскою або дровами — при згоранні тонни гранул виділяється приблизно 5 тис. кВт-год тепла, що у півтора рази більше, ніж у звичайних дров. Низька вологість — це не лише перевага гранул як палива, але і проблема їх виробництва. Сушка може виявитися однією з основних статей витрат при виробництві паливних матеріалів із відходів деревообробки. Крім того, залежно від виробництва, збір, сортування і очищення сировини також можуть спричинити додаткові витрати. Процес сушки важливо ретельно спланувати, що дозволить зменшити ризики, пов'язані з якістю готової продукції, її собівартістю і пожежонебезпечністю виробництва. Найкращим варіантом є виробництво біопалива з сухої стружки. Одна з найважливіших переваг гранул — висока і постійна насипна щільність, що дозволяє відносно легко транспортувати цей сипкий продукт на великі відстані. Завдяки правильній формі, невеликому розміру і однорідній консистенції продукту гранули можна пересипати через спеціальні рукави, що дозволяє автоматизувати процеси вантаження-розвантаження і також спалювання цього вигляду палива.
Якість і стандарти
Якість і вигляд гранул залежать від сировини і технології виробництва. Деревні гранули з великим вмістом кори зазвичай мають темний колір, а гранули зі знекореної деревини — світлий. У процесі виробництва — наприклад, при сушці — гранули можуть трохи «підгоріти» і тоді вони з білих стають сірими, хоча це не завжди позначається на таких споживчих якостях гранул як теплотворна здатність, зольність, міцність і стираність, тобто утворення дрібного пилу при транспортуванні за рахунок тертя гранул одна об одну. У різних країнах прийняті різні стандарти виробництва паливних гранул.
У США діє Standard Regulations & Standards for Pellets in the US: The PFI (pellet). Стандартом дозволено виробництво гранул двох сортів: «Преміум» і «Стандарт». «Преміум» повинен містити не більше 1% золи, а «Стандарт» не більше 3%. «Преміум» може застосовуватися для опалювання будь-яких будівель. На сорт «Преміум» припадає близько 95% виробництва гранул у США. Сорт «Стандарт» містить більший об'єм кори або сільськогосподарських відходів. Стандарти визначають також щільність, розміри гранул, вологість, вміст пилу та інших речовин. У США паливні гранули не можуть бути більше 1/2 дюймів в довжину, діаметр гранул повинен бути в діапазоні від 1/3 дюйма до 5 1/16 дюйма.
У Німеччині на паливні гранули прийнятий стандарт DIN 51731. Довжина — не більше 5 см, діаметр — від 4 до 10 мм. Вологість не більше 12%, вміст пилу не більше 0,5%. Також діє і Din+ стандарт. В Австрії — М 7135.
Велика Британія — The British Biogen Code of Practice for biofuel (pellets).
Швейцарія — SN 166000.
Швеція — SS 187120.
В Україні — немає своїх стандартів, тому виробники в Україні в основному спираються на німецькі DIN 51731 і Din+.
Використання
Деревні гранули високої якості (білі і сірі) використовують для опалювання житлових будинків шляхом спалювання в невеликих гранульних котлах, печах і камінах або твердопаливних котлах. Вони, як правило, бувають діаметром 6—8 мм і довжиною менше 50 мм. У Європі їх в основному продають у 16—20 кілограмових мішках. Попит на деревні брикети і гранули, устаткування для їх спалювання і виробництва зростає пропорційно цінам на такі традиційні види палива як нафту і газ. У деяких країнах Європи, зокрема у Швеції, де ринок альтернативних джерел енергії найрозвиненіший, гранулами опалюється до 2/3 житлових приміщень. Таке широке поширення пояснюється й екологічністю цього вигляду палива — при згоранні викиди CO2 дорівнюють поглинанню цього газу під час зростання дерева, а викиди NOx і летючих органічних компонентів значно понижені завдяки використанню сучасних технологій спалювання. Темні гранули з великим вмістом кори спалюють у котлах більшої потужності з метою здобуття тепла та електроенергії для населених пунктів і промислових підприємств. Темні гранули можуть бути більшого діаметра і їх продають навалом партіями від двох-трьох тисяч тонн і більше.
Виробництво
Виробництво гранул у промислових масштабах почалось лише в листопаді 1982 року в м. Мора, хоча вперше деревні гранули для паливних цілей були запропоновані в 1970-х роках у Швеції, і в цей же час з'являються перші системи автоматичної подачі твердого палива для печей. Перші деревні гранули виготовлялись виключно із кори — їхня зольність становила від 2,5 до 17%, а у 1986 році внаслідок недосконалості виробництва і ряду проблем виробництво було закрито.
У США на початку 2008 року виробництвом паливних гранул зайнято понад 80 компаній. Вони виробляють близько 1,1 млн тонн гранул на рік. У 2008 році в США було продано близько 2 млн тонн гранул. Понад 600 тис. будівель обігріваються гранулами. Понад 20 компаній виробляють котли, печі, пальники тощо, обладнання для спалювання гранул. У Фінляндії в 2005 році домашній сектор спожив 70 тис. тонн гранул. Біопаливом обігрівалися близько 7 тис. будівель. «Дорожня Карта — 2010» у Фінляндії планує виробництво до 2010 року 1,1 млн тонн гранул. До 2020 року Китай має намір виробляти 50 млн тонн гранул щорічно. У 2005 році з Канади було експортовано 582,5 тис. тонн гранул. Усього в Канаді в 2008 році було вироблено близько 1,3 млн тонн. Заводи з виробництва гранул розташовуються головним чином на узбережжі. Заводи, розташовані на західному узбережжі Канади, виробляють гранули з м'яких сортів деревини: ялина, сосна. Заводи східного узбережжя виробляють гранули з твердих сортів: дуб, клен, вишня і ін. Всі гранули, що отримуються в Північній Америці, виробляються з висушених залишків відходів лісопереробного виробництва: деревна тирса, стружка, тріска. Всього два заводи додають у гранули деревну кору. Велика Британія планує до 2010 року довести використання паливних гранул до 600 тис. тонн. Найбільші виробники в країнах Євросоюзу в 2008 році: Швеція — 1,7 млн тонн, Німеччина — 900 тисяч тонн, Австрія — 800 тисяч тонн. У всьому світі виробництво склало 8-10 мільйонів тонн.
Див. також
Примітки
- Литва продала Італії радіоактивне біопаливо
- (рос.) А. А. Самылин. Пеллеты и автомобиль — встреча неизбежна. Часть 2. // ЛесПромИнформ — 2006. — № 4(35).
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 22 березня 2010.
- Дмитро Лукашев (березень 2009 року). Кіловати з тирси. «Енергетика і Промисловість Росії». № 05 (121).
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Посилання
- Калькулятор порівняння вартості різних видів палива
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa livni gra nuli pele ti pelleti biopalivo yake otrimuyut iz torfu derevnih vidhodiv i vidhodiv silskogo gospodarstva abo z vugillya Ye granulami cilindrichnoyi formi standartnih rozmiriv Palivni granuli z derevnih vidhodiv Palivni vuglemaslyani granuliSirovina dlya virobnictvaSirovinoyu dlya virobnictva granul mozhut buti torf derevni vidhodi kora tirsa triska j inshi vidhodi lisozagotivli a takozh vidhodi silskogo gospodarstva vidhodi kukurudzi solomi vidhodi krup yanogo virobnictva lushpinnya sonyashnika tosho Tehnologiya virobnictvaVirobnictvo granul pochalosya v 1947 roci Sirovina tirsa kora tosho nadhodit u drobilnu mashinu de podribnyuyetsya do stanu boroshna Otrimana masa nadhodit u susharku z neyi u pres granulyator de derevne boroshno stiskuyut u granuli Stiskuvannya pid chas presuvannya pidvishuye temperaturu materialu lignin sho mistitsya v derevini rozm yakshuyetsya i skleyuye chastki u shilni cilindri Na virobnictvo odniyeyi tonni granul vitrachayetsya 4 5 kubometriv derevnih vidhodiv Gotovi granuli oholodzhuyut pakuyut u standartnu upakovku 12 40 kg Big begi vagoyu 1 tonna abo dostavlyayut spozhivachevi rozsipom Perevagi ta nedolikiPalivni granuli ekologichno chiste palivo iz vmistom zoli ne bilsh 3 Pri spalyuvanni granul v atmosferu vikidayetsya rivno stilki SO2 skilki bulo poglineno roslinoyu pid chas zrostannya Prote yaksho v misci zrostannya sirovini dovkillya mistit toksini abo radioaktivni rechovini to pri spalyuvanni granul ci rechovini mozhut buti vikinuti v atmosferu Tak cherez perevishennya vmistu ceziyu 137 Italiya povernula Litvi blizko 10 tisyach tonn biopaliva Granuli mensh shilni do samozajmannya ne mistyat pilu i spor yaki mozhut viklikati alergichnu reakciyu u lyudej Granuli vidriznyayutsya vid zvichajnoyi derevini visokoyu suhistyu 8 12 vologi proti 30 50 u drovah i bilshoyu priblizno v pivtora razi gustinoyu Ci yakosti zabezpechuyut visoku teplotvornu zdatnist v porivnyanni z triskoyu abo drovami pri zgoranni tonni granul vidilyayetsya priblizno 5 tis kVt god tepla sho u pivtora razi bilshe nizh u zvichajnih drov Nizka vologist ce ne lishe perevaga granul yak paliva ale i problema yih virobnictva Sushka mozhe viyavitisya odniyeyu z osnovnih statej vitrat pri virobnictvi palivnih materialiv iz vidhodiv derevoobrobki Krim togo zalezhno vid virobnictva zbir sortuvannya i ochishennya sirovini takozh mozhut sprichiniti dodatkovi vitrati Proces sushki vazhlivo retelno splanuvati sho dozvolit zmenshiti riziki pov yazani z yakistyu gotovoyi produkciyi yiyi sobivartistyu i pozhezhonebezpechnistyu virobnictva Najkrashim variantom ye virobnictvo biopaliva z suhoyi struzhki Odna z najvazhlivishih perevag granul visoka i postijna nasipna shilnist sho dozvolyaye vidnosno legko transportuvati cej sipkij produkt na veliki vidstani Zavdyaki pravilnij formi nevelikomu rozmiru i odnoridnij konsistenciyi produktu granuli mozhna peresipati cherez specialni rukavi sho dozvolyaye avtomatizuvati procesi vantazhennya rozvantazhennya i takozh spalyuvannya cogo viglyadu paliva Yakist i standartiYakist i viglyad granul zalezhat vid sirovini i tehnologiyi virobnictva Derevni granuli z velikim vmistom kori zazvichaj mayut temnij kolir a granuli zi znekorenoyi derevini svitlij U procesi virobnictva napriklad pri sushci granuli mozhut trohi pidgoriti i todi voni z bilih stayut sirimi hocha ce ne zavzhdi poznachayetsya na takih spozhivchih yakostyah granul yak teplotvorna zdatnist zolnist micnist i stiranist tobto utvorennya dribnogo pilu pri transportuvanni za rahunok tertya granul odna ob odnu U riznih krayinah prijnyati rizni standarti virobnictva palivnih granul U SShA diye Standard Regulations amp Standards for Pellets in the US The PFI pellet Standartom dozvoleno virobnictvo granul dvoh sortiv Premium i Standart Premium povinen mistiti ne bilshe 1 zoli a Standart ne bilshe 3 Premium mozhe zastosovuvatisya dlya opalyuvannya bud yakih budivel Na sort Premium pripadaye blizko 95 virobnictva granul u SShA Sort Standart mistit bilshij ob yem kori abo silskogospodarskih vidhodiv Standarti viznachayut takozh shilnist rozmiri granul vologist vmist pilu ta inshih rechovin U SShA palivni granuli ne mozhut buti bilshe 1 2 dyujmiv v dovzhinu diametr granul povinen buti v diapazoni vid 1 3 dyujma do 5 1 16 dyujma U Nimechchini na palivni granuli prijnyatij standart DIN 51731 Dovzhina ne bilshe 5 sm diametr vid 4 do 10 mm Vologist ne bilshe 12 vmist pilu ne bilshe 0 5 Takozh diye i Din standart V Avstriyi M 7135 Velika Britaniya The British Biogen Code of Practice for biofuel pellets Shvejcariya SN 166000 Shveciya SS 187120 V Ukrayini nemaye svoyih standartiv tomu virobniki v Ukrayini v osnovnomu spirayutsya na nimecki DIN 51731 i Din VikoristannyaDerevni granuli visokoyi yakosti bili i siri vikoristovuyut dlya opalyuvannya zhitlovih budinkiv shlyahom spalyuvannya v nevelikih granulnih kotlah pechah i kaminah abo tverdopalivnih kotlah Voni yak pravilo buvayut diametrom 6 8 mm i dovzhinoyu menshe 50 mm U Yevropi yih v osnovnomu prodayut u 16 20 kilogramovih mishkah Popit na derevni briketi i granuli ustatkuvannya dlya yih spalyuvannya i virobnictva zrostaye proporcijno cinam na taki tradicijni vidi paliva yak naftu i gaz U deyakih krayinah Yevropi zokrema u Shveciyi de rinok alternativnih dzherel energiyi najrozvinenishij granulami opalyuyetsya do 2 3 zhitlovih primishen Take shiroke poshirennya poyasnyuyetsya j ekologichnistyu cogo viglyadu paliva pri zgoranni vikidi CO2 dorivnyuyut poglinannyu cogo gazu pid chas zrostannya dereva a vikidi NOx i letyuchih organichnih komponentiv znachno ponizheni zavdyaki vikoristannyu suchasnih tehnologij spalyuvannya Temni granuli z velikim vmistom kori spalyuyut u kotlah bilshoyi potuzhnosti z metoyu zdobuttya tepla ta elektroenergiyi dlya naselenih punktiv i promislovih pidpriyemstv Temni granuli mozhut buti bilshogo diametra i yih prodayut navalom partiyami vid dvoh troh tisyach tonn i bilshe VirobnictvoVirobnictvo granul u promislovih masshtabah pochalos lishe v listopadi 1982 roku v m Mora hocha vpershe derevni granuli dlya palivnih cilej buli zaproponovani v 1970 h rokah u Shveciyi i v cej zhe chas z yavlyayutsya pershi sistemi avtomatichnoyi podachi tverdogo paliva dlya pechej Pershi derevni granuli vigotovlyalis viklyuchno iz kori yihnya zolnist stanovila vid 2 5 do 17 a u 1986 roci vnaslidok nedoskonalosti virobnictva i ryadu problem virobnictvo bulo zakrito U SShA na pochatku 2008 roku virobnictvom palivnih granul zajnyato ponad 80 kompanij Voni viroblyayut blizko 1 1 mln tonn granul na rik U 2008 roci v SShA bulo prodano blizko 2 mln tonn granul Ponad 600 tis budivel obigrivayutsya granulami Ponad 20 kompanij viroblyayut kotli pechi palniki tosho obladnannya dlya spalyuvannya granul U Finlyandiyi v 2005 roci domashnij sektor spozhiv 70 tis tonn granul Biopalivom obigrivalisya blizko 7 tis budivel Dorozhnya Karta 2010 u Finlyandiyi planuye virobnictvo do 2010 roku 1 1 mln tonn granul Do 2020 roku Kitaj maye namir viroblyati 50 mln tonn granul shorichno U 2005 roci z Kanadi bulo eksportovano 582 5 tis tonn granul Usogo v Kanadi v 2008 roci bulo virobleno blizko 1 3 mln tonn Zavodi z virobnictva granul roztashovuyutsya golovnim chinom na uzberezhzhi Zavodi roztashovani na zahidnomu uzberezhzhi Kanadi viroblyayut granuli z m yakih sortiv derevini yalina sosna Zavodi shidnogo uzberezhzhya viroblyayut granuli z tverdih sortiv dub klen vishnya i in Vsi granuli sho otrimuyutsya v Pivnichnij Americi viroblyayutsya z visushenih zalishkiv vidhodiv lisopererobnogo virobnictva derevna tirsa struzhka triska Vsogo dva zavodi dodayut u granuli derevnu koru Velika Britaniya planuye do 2010 roku dovesti vikoristannya palivnih granul do 600 tis tonn Najbilshi virobniki v krayinah Yevrosoyuzu v 2008 roci Shveciya 1 7 mln tonn Nimechchina 900 tisyach tonn Avstriya 800 tisyach tonn U vsomu sviti virobnictvo sklalo 8 10 miljoniv tonn Div takozhVibuhayuchi palivni granuliPrimitkiLitva prodala Italiyi radioaktivne biopalivo ros A A Samylin Pellety i avtomobil vstrecha neizbezhna Chast 2 LesPromInform 2006 4 35 Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 22 bereznya 2010 Dmitro Lukashev berezen 2009 roku Kilovati z tirsi Energetika i Promislovist Rosiyi 05 121 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PosilannyaKalkulyator porivnyannya vartosti riznih vidiv paliva