Переворот 28 червня (9 липня) 1762 року — один з палацових переворотів в Росії XVIII століття, в результаті якого був повалений імператор Петро III і на престол зійшла його дружина Катерина II.
Палацовий переворот 1762 року | |
Країна | Російська імперія |
---|---|
Попередник | Палацовий переворот 1762 року |
Наступник | Убивство Павла І |
Дата й час | 28 червня (9 липня) 1762 |
Причини
Вступивши на трон після смерті Єлизавети Петрівни в 1761 році, Петро III здійснив ряд дій, що викликали негативне ставлення до нього офіцерського корпусу та підозри у зраді національних інтересів:
- Відмова від всіх російських завоювань у ході Семирічної війни: Петро уклав невигідний для Росії і повернув їй захоплені землі, включаючи Східну Пруссію, тим самим обезмисливши всі понесені російською армією в ході війни втрати.
- Підготовка до династичної війни з Данією за Шлезвіг: Разом з тим, новий імператор намірився втягнути Росію в нову війну, яку офіцерство знаходило безглуздою. У союзі з Пруссією він збирався виступити проти давньої союзниці Росії, Данії, з метою повернути забраний у його предків Шлезвіг, причому сам мав намір виступити в похід на чолі гвардії.
- Неповажне ставлення до православної церкви: Петро оголосив про секвестр майна Російської церкви, і ділився з навколишніми планами реформи церковних обрядів та заборони використання ікон.
Прихильники цього перевороту не хотіли брати участь у малопристойних розвагах, до яких був схильний імператор, і при його химерному характері не відчували впевненості у завтрашньому дні. Солдати, що служили в палаці, пізніше в шинках ділилися негативними враженнями від особи нового правителя. Пізніше у мемуарної літературі його звинувачували також у невігластві, недоумство, нелюбові до Росії, повної нездатності до правління. На його тлі вигідно виглядала Катерина — розумна, начитана, що справно відвідувала церковні служби і доброзичлива до вищої аристократії чоловіка, яка зазнала переслідувань чоловіка.
Катерина, яка досить докладно описала підготовку змови у своїх мемуарах, відчувала всю хиткість свого становища. Чоловік відкрито говорив, що збирається розлучитися з нею, щоб одружитися зі своєю фавориткою . Він грубо поводився з дружиною, а 30 квітня під час урочистого обіду з нагоди укладання миру з Пруссією стався прилюдний скандал. Імператор у присутності двору, дипломатів та іноземних принців крикнув дружині через весь стіл «folle» (дура); Катерина розплакалася. Приводом для образи стало небажання Катерини пити стоячи проголошений Петром III тост. Неприязнь між подружжям досягла апогею. Увечері того ж дня він наказав її заарештувати, і тільки втручання фельдмаршала Георга Гольштейн-Готторпського, рідного дядька Катерини, брата її матері, врятувало Катерину.
Змовники
Найбільш активну участь у підготовці змови взяли Катерина (дружина Петра), троє братів (з яких старший був коханцем Катерини та батьком її дитини) та гвардійські офіцери — ізмайлівці брати Рославльови та Ласунський, преображенці Пассек, Бредіхін, Чеертков. Серед найвищих сановників імперії найпідприємливішими змовниками були Микита Панін, вихователь малолітнього спадкоємця Павла Петровича і майбутній московський губернатор Михаїл Волконський. В останній момент почин підтримав і Кирило Розумовський, гетьман Війська Запорозького, президент Академії наук, улюбленець свого Ізмайлівського полку.
Повалення Петра III не обійшлося без іноземної участі. Як пишуть Анрі Труайя та , плануючи повалення чоловіка, Катерина звернулася за грошима до французів та англійців, натякнувши їм на те, що збиралася здійснити. Французи з недовірою поставилися до її прохання позичити 60 тисяч рублів, не повіривши в серйозність її плану, але від англійців, яким належав Ганновер, і які відстоювали інтереси свого союзника — прусського короля, частину земель якого окупував Петро III, а під приводом походу в Данію який вимагав передати йому і фортеці ще не окупованої російськими частини Пруссії, через купця Фельтена і п'ємонтця Одара (якого іноземці вважали «секретарем» і «опорою» змови) вона отримала 100 тисяч рублів, що в подальшому, можливо, вплинуло на її ставлення до Англії та Пруссії — вона вивела російські війська з Пруссії.
Виступ гвардії
До травня 1762 року зміна настроїв у столиці стала настільки очевидною, що імператору з усіх боків радили вжити заходів щодо запобігання катастрофі, йшли доноси про можливу змову, але Петро Федорович не розумів серйозності свого становища. У травні двір на чолі з імператором за традицією виїхав за місто, в Оранієнбаум. У столиці було затишшя, що вельми сприяло остаточним приготуванням змовників. Як пише Катерина Дашкова (тоді найближча приятелька Катерини), рішучий удар було вирішено завдати, коли імператор відбуде з армією до берегів Данії.
Данський похід планувався на червень. Імператор вирішив почекати з виступом військ, щоб відсвяткувати свої іменини. Вранці 28 червня 1762 року, напередодні Петрова дня, імператор зі свитою вирушив з Оранієнбаума, своєї заміської резиденції, в Петергоф, де мав відбутися урочистий обід на честь тезоіменітства імператора. Напередодні Петербургом пройшла чутка, що Катерина утримується під арештом. У гвардії почалася сильна смута, а одного з учасників змови, капітана Пассека, за доносом Петра Ізмайлова заарештували. Брати Орлови побоювалися, що виникла загроза розкриття змови.
У Петергофі Петра III мала зустрічати його дружина, за обов'язком імператриці колишня упорядницею урочистостей, але на момент прибуття двору вона зникла. Через короткий час стало відомо, що Катерина рано-вранці втекла до Петербурга в кареті з Олексієм Орловим, який приїхав до неї з звісткою, що події набули критичного оберту і зволікати більше не можна.
Вірні Катерині офіцери вивели свої гвардійські полки на присягу «Імператриці та Самодержиці Всеросійської». Найменше надії було на підтримку Кінної гвардії, бо в полку на боці Катерини діяли лише офіцери з маленькими чинами (зокрема секунд-ротмістр Хитрово і вахмістр Потьомкін). Проте, вони змогли переконати товаришів приєднатися до перевороту. Слідом за гвардією в короткий час присягнули Сенат та Синод, а також частина населення, після чого гвардія виступила зі столиці у бік Петергофа.
Арешт та загибель Петра III
Подальші події Петра демонструють крайню ступінь розгубленості. Відкинувши пораду Мініха негайно попрямувати в Кронштадт і повести боротьбу, спираючись на флот і вірну йому армію, розміщену в Східній Пруссії, він збирався було захищатися в Петергофі в іграшковій фортеці, збодованій для маневрів, за допомогою загону голштинців. Однак, дізнавшись про наближення гвардії на чолі з Катериною, Петро кинув цю думку і відплив до Кронштадта з усім двором, дамами тощо. Але Кронштадт завдяки кмітливості адмірала на той час вже присягнув Катерині. Після цього Петро зовсім занепав духом і, знову відкинувши пораду Мініха попрямувати до східнопруської армії, повернувся 10 липня в Оранієнбаум, де за порадою свого улюбленця Михайла Ізмайлова і 12 липня підписав зречення престолу.
Незабаром після того імператора разом з вірним генералом Андрієм Гудовичем, що залишився йому, перевезли 16 липня на Ропшинську мизу, де він, при не до кінця з'ясованих обставин, був вбитий (див. ). У своєму листі якось Катерина вказала, що перед смертю Петро мучився гемороїдальною колікою. Далі Петра задушили. Після смерті Катерина наказала зробити розтин, щоб розсіяти підозри про отруєння. Розтин показав (за словами Катерини), що шлунок абсолютно чистий, що виключає присутність отрути. Є і факти, що вказують на те, що вона знала про підготовку вбивства Петра III. Так, вже 15 липня, за 2 доби до смерті імператора у палаці в Ропші, Катерина відправила до нього лікаря Паульсена, і як пише Микола Павленко, «Показовий факт, що Паульсен був відправлений в Ропшу не з ліками, а з хірургічними інструментами для розтину тіла».
Вступ на престол Катерини
Після зречення чоловіка Катерина Олексіївна вступила на престол як царюча імператриця з ім'ям Катерини II, хоча, судячи з відомостей що спливли при розслідуванні в 1763 хитровської змови, спочатку вона була готова задовольнятися роллю правительки (регента) при малолітньому сина.
У маніфесті про виступ на престол основою усунення Петра вказувалися спроба змінити державну релігію і мир з Пруссією. Для обґрунтування своїх прав на престол (а чи не спадкоємця Павла) Катерина посилалася на «бажання всіх наших вірнопідданих явне і нелицемірне». 3 (14) жовтня вона була коронована в Москві. Як охарактеризував її царювання Василь Ключевський, «Катерина здійснила подвійне захоплення: забрала владу у чоловіка і не передала її синові, природному спадкоємцю батька».
Незабаром після узурпації Катериною престолу нею були усунені інші претенденти — Іван VI в 1764 р., що містився в темниці, і самозванка Тараканова в грудні 1775 р. Однак примара покійного чоловіка не давала їй спокою: в 1773 році дивом порятованим імператором проголосив себе донський козак Омелян Пугачов. Пугачовщина затисне в лещата Приволжя, Прикам'я та Урал, триватиме майже 1 рік і 4 місяці, закінчившись стратою самозванця на Болотній площі.
Оскільки повалення Петра III довелося на день безсрібників Кіра та Іоанна, у Москві була збудована церква на честь цих святих, а княгиня Дашкова назвала свою нову садибу на березі Фінської затоки «Кір та Іоанново».
Особливості
Події 28 червня (9 липня) 1762 року мають істотні відмінності від попередніх палацових переворотів; по-перше — переворот вийшов за «стіни палацу» і навіть за межі гвардійських казарм, знайшовши небачену досі широку підтримку різних верств столичного населення, а по-друге — гвардія стала самостійною політичною силою, причому силою не охоронною, а революційною, яка скинула законного імператора і підтримала узурпацію влади Катериною.
Примітки
- Каменский А.Б. (31 грудня 2011). Интервью / Проблема власти в Российской империи. Век 18. Часть 2 / Александр Каменский. Эхо Москвы. оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- А. Строев. «Те, кто поправляет Фортуну»: Авантюристы Просвещения. — НЛО, 1998. — С. 313.
- Труайя А. Екатерина Великая. — М., 2007. — С. 165.
- Казимир Валишевский. Екатерина Великая (Роман императрицы), кн.1, ч. 2, гл. 2, III
- Бильбасов В. А. История Екатерины Второй. — Берлин, 1900. — Т. 2. — С. 8, 280—298.
- Песков А. М. Павел I. — 4-е изд. — М. : Молодая гвардия, 2005. — (ЖЗЛ) — .
- Павленко Н. И. Екатерина Великая. — М., 2006. — С. 50.
- Труворов А. Н. Коронация императрицы Екатерины Второй // Русская старина. — 1893. — Т. 80, № 12 (6 липня). — С. 487-496. з джерела 17 жовтня 2018.
- Ключевский В. О. Курс русской истории. Лекция LXXVI
- Ключевский В. О. Исторические портреты. — М. : Правда, 1990. — .
Посилання
- Маніфест «Про вступ на Престол Імператриці Катерини II» . 28.06.1762. Прєект Російського військово-історичного товариства «100 основних документів російської історії».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perevorot 28 chervnya 9 lipnya 1762 roku odin z palacovih perevorotiv v Rosiyi XVIII stolittya v rezultati yakogo buv povalenij imperator Petro III i na prestol zijshla jogo druzhina Katerina II Palacovij perevorot 1762 roku Krayina Rosijska imperiya PoperednikPalacovij perevorot 1762 roku NastupnikUbivstvo Pavla I Data j chas28 chervnya 9 lipnya 1762PrichiniVstupivshi na tron pislya smerti Yelizaveti Petrivni v 1761 roci Petro III zdijsniv ryad dij sho viklikali negativne stavlennya do nogo oficerskogo korpusu ta pidozri u zradi nacionalnih interesiv Vidmova vid vsih rosijskih zavoyuvan u hodi Semirichnoyi vijni Petro uklav nevigidnij dlya Rosiyi i povernuv yij zahopleni zemli vklyuchayuchi Shidnu Prussiyu tim samim obezmislivshi vsi poneseni rosijskoyu armiyeyu v hodi vijni vtrati Pidgotovka do dinastichnoyi vijni z Daniyeyu za Shlezvig Razom z tim novij imperator namirivsya vtyagnuti Rosiyu v novu vijnu yaku oficerstvo znahodilo bezgluzdoyu U soyuzi z Prussiyeyu vin zbiravsya vistupiti proti davnoyi soyuznici Rosiyi Daniyi z metoyu povernuti zabranij u jogo predkiv Shlezvig prichomu sam mav namir vistupiti v pohid na choli gvardiyi Nepovazhne stavlennya do pravoslavnoyi cerkvi Petro ogolosiv pro sekvestr majna Rosijskoyi cerkvi i dilivsya z navkolishnimi planami reformi cerkovnih obryadiv ta zaboroni vikoristannya ikon Katerina II bilya truni imperatrici Yelizaveti kartina Mikoli Ge Prihilniki cogo perevorotu ne hotili brati uchast u malopristojnih rozvagah do yakih buv shilnij imperator i pri jogo himernomu harakteri ne vidchuvali vpevnenosti u zavtrashnomu dni Soldati sho sluzhili v palaci piznishe v shinkah dililisya negativnimi vrazhennyami vid osobi novogo pravitelya Piznishe u memuarnoyi literaturi jogo zvinuvachuvali takozh u neviglastvi nedoumstvo nelyubovi do Rosiyi povnoyi nezdatnosti do pravlinnya Na jogo tli vigidno viglyadala Katerina rozumna nachitana sho spravno vidviduvala cerkovni sluzhbi i dobrozichliva do vishoyi aristokratiyi cholovika yaka zaznala peresliduvan cholovika Katerina yaka dosit dokladno opisala pidgotovku zmovi u svoyih memuarah vidchuvala vsyu hitkist svogo stanovisha Cholovik vidkrito govoriv sho zbirayetsya rozluchitisya z neyu shob odruzhitisya zi svoyeyu favoritkoyu Vin grubo povodivsya z druzhinoyu a 30 kvitnya pid chas urochistogo obidu z nagodi ukladannya miru z Prussiyeyu stavsya prilyudnij skandal Imperator u prisutnosti dvoru diplomativ ta inozemnih princiv kriknuv druzhini cherez ves stil folle dura Katerina rozplakalasya Privodom dlya obrazi stalo nebazhannya Katerini piti stoyachi progoloshenij Petrom III tost Nepriyazn mizh podruzhzhyam dosyagla apogeyu Uvecheri togo zh dnya vin nakazav yiyi zaareshtuvati i tilki vtruchannya feldmarshala Georga Golshtejn Gottorpskogo ridnogo dyadka Katerini brata yiyi materi vryatuvalo Katerinu ZmovnikiNajbilsh aktivnu uchast u pidgotovci zmovi vzyali Katerina druzhina Petra troye brativ z yakih starshij buv kohancem Katerini ta batkom yiyi ditini ta gvardijski oficeri izmajlivci brati Roslavlovi ta Lasunskij preobrazhenci Passek Bredihin Cheertkov Sered najvishih sanovnikiv imperiyi najpidpriyemlivishimi zmovnikami buli Mikita Panin vihovatel malolitnogo spadkoyemcya Pavla Petrovicha i majbutnij moskovskij gubernator Mihayil Volkonskij V ostannij moment pochin pidtrimav i Kirilo Rozumovskij getman Vijska Zaporozkogo prezident Akademiyi nauk ulyublenec svogo Izmajlivskogo polku Povalennya Petra III ne obijshlosya bez inozemnoyi uchasti Yak pishut Anri Truajya ta planuyuchi povalennya cholovika Katerina zvernulasya za groshima do francuziv ta anglijciv natyaknuvshi yim na te sho zbiralasya zdijsniti Francuzi z nedoviroyu postavilisya do yiyi prohannya pozichiti 60 tisyach rubliv ne povirivshi v serjoznist yiyi planu ale vid anglijciv yakim nalezhav Gannover i yaki vidstoyuvali interesi svogo soyuznika prusskogo korolya chastinu zemel yakogo okupuvav Petro III a pid privodom pohodu v Daniyu yakij vimagav peredati jomu i forteci she ne okupovanoyi rosijskimi chastini Prussiyi cherez kupcya Feltena i p yemontcya Odara yakogo inozemci vvazhali sekretarem i oporoyu zmovi vona otrimala 100 tisyach rubliv sho v podalshomu mozhlivo vplinulo na yiyi stavlennya do Angliyi ta Prussiyi vona vivela rosijski vijska z Prussiyi Vistup gvardiyiKapelyuh Petra III List Petra III z Ropshi Katerini II z prohannyam vidpustiti jogo u chuzhi krayi Pislya 28 chervnya 9 lipnya 1762 roku Avtograf RDADA Vasha velichnist ya shukayu proshu mene yakoyu vashu volyu vikonuvav u vsomu vidpustiti mene v chuzhi krayi z timi yaki ya Vasha velichnist nasampered prosiv i spodivayusya na vashu velikodushnist sho vi mene ne zalishite bez yizhi Virnij sluga Petro Do travnya 1762 roku zmina nastroyiv u stolici stala nastilki ochevidnoyu sho imperatoru z usih bokiv radili vzhiti zahodiv shodo zapobigannya katastrofi jshli donosi pro mozhlivu zmovu ale Petro Fedorovich ne rozumiv serjoznosti svogo stanovisha U travni dvir na choli z imperatorom za tradiciyeyu viyihav za misto v Oraniyenbaum U stolici bulo zatishshya sho velmi spriyalo ostatochnim prigotuvannyam zmovnikiv Yak pishe Katerina Dashkova todi najblizhcha priyatelka Katerini rishuchij udar bulo virisheno zavdati koli imperator vidbude z armiyeyu do beregiv Daniyi Danskij pohid planuvavsya na cherven Imperator virishiv pochekati z vistupom vijsk shob vidsvyatkuvati svoyi imenini Vranci 28 chervnya 1762 roku naperedodni Petrova dnya imperator zi svitoyu virushiv z Oraniyenbauma svoyeyi zamiskoyi rezidenciyi v Petergof de mav vidbutisya urochistij obid na chest tezoimenitstva imperatora Naperedodni Peterburgom projshla chutka sho Katerina utrimuyetsya pid areshtom U gvardiyi pochalasya silna smuta a odnogo z uchasnikiv zmovi kapitana Passeka za donosom Petra Izmajlova zaareshtuvali Brati Orlovi poboyuvalisya sho vinikla zagroza rozkrittya zmovi U Petergofi Petra III mala zustrichati jogo druzhina za obov yazkom imperatrici kolishnya uporyadniceyu urochistostej ale na moment pributtya dvoru vona znikla Cherez korotkij chas stalo vidomo sho Katerina rano vranci vtekla do Peterburga v kareti z Oleksiyem Orlovim yakij priyihav do neyi z zvistkoyu sho podiyi nabuli kritichnogo obertu i zvolikati bilshe ne mozhna Virni Katerini oficeri viveli svoyi gvardijski polki na prisyagu Imperatrici ta Samoderzhici Vserosijskoyi Najmenshe nadiyi bulo na pidtrimku Kinnoyi gvardiyi bo v polku na boci Katerini diyali lishe oficeri z malenkimi chinami zokrema sekund rotmistr Hitrovo i vahmistr Potomkin Prote voni zmogli perekonati tovarishiv priyednatisya do perevorotu Slidom za gvardiyeyu v korotkij chas prisyagnuli Senat ta Sinod a takozh chastina naselennya pislya chogo gvardiya vistupila zi stolici u bik Petergofa Aresht ta zagibel Petra IIIMedal vikarbuvana na chest vstupu na prestol Katerini Podalshi podiyi Petra demonstruyut krajnyu stupin rozgublenosti Vidkinuvshi poradu Miniha negajno popryamuvati v Kronshtadt i povesti borotbu spirayuchis na flot i virnu jomu armiyu rozmishenu v Shidnij Prussiyi vin zbiravsya bulo zahishatisya v Petergofi v igrashkovij forteci zbodovanij dlya manevriv za dopomogoyu zagonu golshtinciv Odnak diznavshis pro nablizhennya gvardiyi na choli z Katerinoyu Petro kinuv cyu dumku i vidpliv do Kronshtadta z usim dvorom damami tosho Ale Kronshtadt zavdyaki kmitlivosti admirala na toj chas vzhe prisyagnuv Katerini Pislya cogo Petro zovsim zanepav duhom i znovu vidkinuvshi poradu Miniha popryamuvati do shidnopruskoyi armiyi povernuvsya 10 lipnya v Oraniyenbaum de za poradoyu svogo ulyublencya Mihajla Izmajlova i 12 lipnya pidpisav zrechennya prestolu Karta shema palacovogo perevorotu 1762 Nezabarom pislya togo imperatora razom z virnim generalom Andriyem Gudovichem sho zalishivsya jomu perevezli 16 lipnya na Ropshinsku mizu de vin pri ne do kincya z yasovanih obstavin buv vbitij div U svoyemu listi yakos Katerina vkazala sho pered smertyu Petro muchivsya gemoroyidalnoyu kolikoyu Dali Petra zadushili Pislya smerti Katerina nakazala zrobiti roztin shob rozsiyati pidozri pro otruyennya Roztin pokazav za slovami Katerini sho shlunok absolyutno chistij sho viklyuchaye prisutnist otruti Ye i fakti sho vkazuyut na te sho vona znala pro pidgotovku vbivstva Petra III Tak vzhe 15 lipnya za 2 dobi do smerti imperatora u palaci v Ropshi Katerina vidpravila do nogo likarya Paulsena i yak pishe Mikola Pavlenko Pokazovij fakt sho Paulsen buv vidpravlenij v Ropshu ne z likami a z hirurgichnimi instrumentami dlya roztinu tila Vstup na prestol KateriniVinchannya na carstvo Katerini Oleksiyivni Pislya zrechennya cholovika Katerina Oleksiyivna vstupila na prestol yak caryucha imperatricya z im yam Katerini II hocha sudyachi z vidomostej sho splivli pri rozsliduvanni v 1763 hitrovskoyi zmovi spochatku vona bula gotova zadovolnyatisya rollyu pravitelki regenta pri malolitnomu sina U manifesti pro vistup na prestol osnovoyu usunennya Petra vkazuvalisya sproba zminiti derzhavnu religiyu i mir z Prussiyeyu Dlya obgruntuvannya svoyih prav na prestol a chi ne spadkoyemcya Pavla Katerina posilalasya na bazhannya vsih nashih virnopiddanih yavne i nelicemirne 3 14 zhovtnya vona bula koronovana v Moskvi Yak oharakterizuvav yiyi caryuvannya Vasil Klyuchevskij Katerina zdijsnila podvijne zahoplennya zabrala vladu u cholovika i ne peredala yiyi sinovi prirodnomu spadkoyemcyu batka Nezabarom pislya uzurpaciyi Katerinoyu prestolu neyu buli usuneni inshi pretendenti Ivan VI v 1764 r sho mistivsya v temnici i samozvanka Tarakanova v grudni 1775 r Odnak primara pokijnogo cholovika ne davala yij spokoyu v 1773 roci divom poryatovanim imperatorom progolosiv sebe donskij kozak Omelyan Pugachov Pugachovshina zatisne v leshata Privolzhya Prikam ya ta Ural trivatime majzhe 1 rik i 4 misyaci zakinchivshis stratoyu samozvancya na Bolotnij ploshi Oskilki povalennya Petra III dovelosya na den bezsribnikiv Kira ta Ioanna u Moskvi bula zbudovana cerkva na chest cih svyatih a knyaginya Dashkova nazvala svoyu novu sadibu na berezi Finskoyi zatoki Kir ta Ioannovo OsoblivostiPodiyi 28 chervnya 9 lipnya 1762 roku mayut istotni vidminnosti vid poperednih palacovih perevorotiv po pershe perevorot vijshov za stini palacu i navit za mezhi gvardijskih kazarm znajshovshi nebachenu dosi shiroku pidtrimku riznih verstv stolichnogo naselennya a po druge gvardiya stala samostijnoyu politichnoyu siloyu prichomu siloyu ne ohoronnoyu a revolyucijnoyu yaka skinula zakonnogo imperatora i pidtrimala uzurpaciyu vladi Katerinoyu PrimitkiKamenskij A B 31 grudnya 2011 Intervyu Problema vlasti v Rossijskoj imperii Vek 18 Chast 2 Aleksandr Kamenskij Eho Moskvy originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 30 bereznya 2018 A Stroev Te kto popravlyaet Fortunu Avantyuristy Prosvesheniya NLO 1998 S 313 Truajya A Ekaterina Velikaya M 2007 S 165 Kazimir Valishevskij Ekaterina Velikaya Roman imperatricy kn 1 ch 2 gl 2 III Bilbasov V A Istoriya Ekateriny Vtoroj Berlin 1900 T 2 S 8 280 298 Peskov A M Pavel I 4 e izd M Molodaya gvardiya 2005 ZhZL ISBN 5 253 00034 8 Pavlenko N I Ekaterina Velikaya M 2006 S 50 Truvorov A N Koronaciya imperatricy Ekateriny Vtoroj Russkaya starina 1893 T 80 12 6 lipnya S 487 496 z dzherela 17 zhovtnya 2018 Klyuchevskij V O Kurs russkoj istorii Lekciya LXXVI Klyuchevskij V O Istoricheskie portrety M Pravda 1990 ISBN 5 253 00034 8 PosilannyaManifest Pro vstup na Prestol Imperatrici Katerini II 28 06 1762 Pryeekt Rosijskogo vijskovo istorichnogo tovaristva 100 osnovnih dokumentiv rosijskoyi istoriyi