Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колапс Німецької Демократичної Республіки — несприятлива для НДР зміна стану в економічному, політичному та суспільному житті держави, що, в початковій стадії, призвела до масової еміграції з країни, а в подальшому — до кризи держави та її поглинання Федеративною Республікою Німеччиною.
Громадсько-політична та економічна ситуація в НДР у 1970-1980-ті роки зовні виглядала досить сприятливою на тлі явних кризових явищ у низці східноєвропейських країн. Про це свідчили і відносно стабільний виробничий процес, і відносно високий в порівнянні з іншими країнами Центральної і Південно-Східної Європи життєвий рівень.
Однак до кінця 1980-х років загострилися протиріччя суспільного розвитку в умовах панування адміністративно-командної системи. Перш за все погіршилося економічне становище: державні плани систематично не виконувалися, непродумана інвестиційна політика призвела до серйозних диспропорцій у господарстві країни, зросли дефіцит державного бюджету і зовнішня заборгованість. У зв'язку з відходом великих мас населення на Захід до літа 1989 стало очевидним крайнє загострення становища з робочою силою в ряді галузей виробництва. Державний борг склав 20,6 млрд доларів (деякі джерела називають цифру в 26 млрд доларів).
Суспільно-політична криза в НДР посилилася небажанням і нездатністю керівництва владної Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) на чолі з її генеральним секретарем Еріхом Хонеккером визнати гостру потребу оновлення всього суспільно-політичного життя в країні. Зростала недовіра до політики СЄПН, розчарування в моделі авторитарно-бюрократичного соціалізму, яку обстоювало партійне керівництво. Цьому сприяли й зовнішні чинники: вплив на населення НДР процесів перебудови, демократизації та гласності в СРСР, а також кардинальні зміни в Польщі та Угорщині, особливо введення там багатопартійності й відмова від керівної ролі компартій.
Реакцією на кризові явища стало різке зростання числа біженців і переселенців з НДР у ФРН. У січні 1989 року зареєстровано 400 тисяч заяв на виїзд, а в першому місяці літа, після відкриття Угорською Народною Республікою кордону з Австрією, міграція набула характеру масової втечі. Десятки тисяч туристів з НДР, приїхавши до Угорської Народної Республіки, потім прямували через Австрію у ФРН. У Чехословацької Соціалістичної Республіки і Польщі сотні туристів з НДР проникали до посольств ФРН і просили політичного притулку. Усього за 1989 рік зі Східної Німеччини до Західної виїхало близько 350 тисяч осіб.
У кінці 1989 року невдоволення східнонімецького суспільства політичним і економічним курсом влади, особливо режимом «закритих кордонів», вилилося в колосальні демонстрації протесту. «Демонстрації по понеділках» швидко стали традиційними, сотні тисяч людей виходили на вулиці великих міст НДР з вимогами політичної лібералізації.
Керівництво НДР розділилося в питанні про те, що робити з незадоволеними. На початку жовтня до Східної Німеччини на святкування 40-річчя НДР прибув Михайло Горбачов, який дав зрозуміти, що Радянський Союз уже не буде втручатися в справи НДР для порятунку керівного режиму.
Намагаючись утриматися при владі, східнонімецьке керівництво почало шукати вихід із ситуації.
11 жовтня 1989 опубліковано заяву ЦК СЄПН про готовність обговорення вимог гласності, демократії, свободи виїзду за кордон та інших питань.
18 жовтня пленум ЦК СЄПН звільнив Еріха Хонеккера від обов'язків генерального секретаря й вивів із політбюро його найближчих прихильників: секретаря ЦК з економічних питань Гюнтера Міттага і секретаря ЦК з питань пропаганди Йоахіма Германна. Хонеккера також зняли з посади голови Державної ради НДР. На обидві ці посади обрано Егона Кренца — одного з близьких до Хонеккера діячів, секретаря ЦК СЄПН і члена політбюро.
8 листопада пленум ЦК СЄПН істотно оновив склад політбюро. До нього увійшов — перший секретар Дрезденського окружного комітету СЄПН, відомий своїм критичним ставленням до старого керівництва партії і певним авторитетом серед населення.
Першим кроком нового керівництва став перегляд відносин з ФРН. 9 листопада 1989 керівництво НДР ухвалило рішення про зведення до мінімуму формальностей, пов'язаних з оформленням віз до Західної Німеччини. Фактично це означало відкриття західних кордонів НДР для вільних поїздок до ФРН та у Західний Берлін. «Берлінський мур» перестав грати свою роль грізної перепони, його почали розбирати на сувеніри.
17 листопада найвищий орган державної влади НДР — Народна палата — затвердила склад нового уряду країни під керівництвом Ганса Модрова. Уряд був сформований на коаліційній основі: з 28 міністрів 12 представляли СЄПН, а решта 16 міністрів — інші партії (Християнсько-демократичний союз, Ліберально-демократична партія, Національно-демократична партія і Демократична селянська партія). У грудні при уряді почав діяти «круглий стіл», в якому були представлені найвпливовіші партії і політичні угруповання Східної Німеччини.
Розширилася законотворча діяльність Народної палати — були прийняті закони про поїздки громадян НДР за кордон, про партії та інші політичні об'єднання, про зміни і доповнення конституції.
З ініціативи уряду почалося розслідування фактів зловживання владою та корупції в роки перебування при владі режиму Хонеккера. ЦК СЄПН ухвалив виключити з партії та віддати до суду Еріха Хонеккера, Гюнтера Міттага, голови ради міністрів Віллі Штофа, міністра держбезпеки Еріха Мільке та інших партійних і державних діячів. До відповідальності притягнуто також керівників профспілок Християнсько-демократичного союзу і Національно-демократичної партії.
У змінених політичних умовах нове керівництво СЄПН не змогло стримати розпаду своєї партії. За два останні місяці 1989 року з неї вийшло близько половини членів (900 тис. із 2 млн осіб). Народна палата НДР ухвалила вилучити з конституції положення «про керівну роль робітничого класу і його марксистсько-ленінської партії в житті країни» (в цьому відношенні НДО випередила свого недавнього учителя з демократизації — СРСР).
Подальші демократичні перетворення в НДР вимагають радикального оновлення керівних партійних органів. 3 грудня відбулася колективна відставка політбюро і ЦК партії на чолі з Егоном Кренцем, а через три дні Кренц змушений був залишити і посаду голови Державної ради.
Надзвичайний з'їзд СЄПН, що відбувся в середині грудня 1989, засудив бюрократичні методи колишнього керівництва партії, факти зловживання владою, корупції й особистого збагачення. З'їзд обрав нове партійне керівництво: з колишнього складу ЦК в нове правління партії (101 чоловік) увійшло лише три людини. Змінилася й назва партії — вона стала називатися «Соціалістична єдина партія Німеччини — Партія демократичного соціалізму». Однак незабаром перша частина назви вийшла з широкого вжитку. Головою партії став молодий адвокат Грегор Гізі, який оголосив про її корінну перебудову.
У лютому 1990 року з'їзд СЄПН-ПДС проголосив програмною ціллю партії демократичний соціалізм. У заявах з'їзду окремо зазначалося, що СЄПН-ПДС не є класовою партією і відкрита для всіх, хто прагне до суспільства соціальної справедливості.
Услід за реорганізацією СЄПН-ПДС відбулися інші важливі зміни в політичному житті НДР. Були створені нові партії та організації, які заявили про свій намір боротися за місця у майбутньому парламенті країни. Велику активність проявляли Соціал-демократична партія, а також організації «Новий форум», «Демократичний пробудження», «Об'єднання лівих», «Ініціатива за мир і права людини» та інші.
У розгорнулася передвиборчій боротьбі чотири колишніх союзника СЄПН-ПДС — Християнсько-демократичний союз, Ліберально-демократична партія, Національно-демократична партія і Демократична селянська партія — оголосили про свій вихід із традиційного блоку з колишньою владною партією. Основними пунктами програм цих партій стала відмова від соціалістичного шляху розвитку НДР, а також курс на возз'єднання з ФРН. Всі опозиційні до СЄПН-ПДС партії користувалися активною підтримкою з боку політичних і державних установ Західної Німеччини. Провідні діячі ФРН, включаючи канцлера Гельмута Коля, брали пряму участь у мітингах та демонстраціях, що проводилися на території НДР.
Питання про об'єднання двох німецьких держав опинився в центрі уваги всього політичного життя країни. Уряд НДР, очолюване Модровим, офіційно визнав помилковою концепцію наявності двох німецьких націй, соціалістичної і капіталістичної, і заявив про прагнення розвивати широке співробітництво з ФРН і Західним Берліном, а також висловило свою зацікавленість в отриманні від ФРН економічної допомоги. Одночасно проголошувалася вірність НДР своїм союзницьким зобов'язанням і визнавалася непорушність європейських кордонів.
Великий резонанс у світі викликав план Модрова «За Німеччину — єдину вітчизну», оприлюднений у лютому 1990 року. Згідно з цим планом, об'єднання Німеччини пропонувалося досягти поступово, шляхом вільного самовизначення німців у НДР і ФРН, у співпраці державами-переможницями у Другій світовій війні і з урахуванням інтересів усіх європейських країн. План передбачав кілька етапів: створення двома суверенними німецькими державами «договірного співтовариства» з конфедеративним елементами, потім — федерації або німецького союзу. Модров висловлювався за військовий нейтралітет обох держав вже на шляху до федерації.
Ця концепція була відкинута західнонімецьким урядом, який виступав за об'єднання на основі конституції ФРН.
18 березня 1990 відбулися вибори до Народної палати НДР. Більшість голосів на них отримав Християнсько-демократичний союз (40,9%), потім слідували соціал-демократи (21,8%). Партія демократичного соціалізму завоювала 16,3% голосів. Відповідно визначилося і розподіл місць, отриманих різними партіями в Народній палаті: партії правого блоку на чолі з ХДС забезпечили собі 193 місця з 400, СДПН — 87, а ПДС — 65 місць.
За підсумками виборів лідер ХДС Лотар де Мезьєр став главою уряду НДР. У середині травня де Мезьєр і канцлер ФРН Гельмут Коль підписали договір про створення єдиного економічного простору.
12 вересня держави-переможниці у Другій світовій війні, а також представники ФРН і НДР підписали в Москві Договір про остаточне врегулювання відносно Німеччини, який фактично підвів риску під підсумками другої світової війни в Європі. 3 жовтня 1990 НДР приєдналася до зони дії Основного закону (Конституції) ФРН. Німеччина знову стала єдиною країною.
Дивись також
| Ця стаття не містить . (лютий 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolaps Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki nespriyatliva dlya NDR zmina stanu v ekonomichnomu politichnomu ta suspilnomu zhitti derzhavi sho v pochatkovij stadiyi prizvela do masovoyi emigraciyi z krayini a v podalshomu do krizi derzhavi ta yiyi poglinannya Federativnoyu Respublikoyu Nimechchinoyu Demonstraciya u Shidnomu Berlini 4 listopada 1989 Demonstraciya po ponedilkah Lejpcig 18 grudnya 1989 Gromadsko politichna ta ekonomichna situaciya v NDR u 1970 1980 ti roki zovni viglyadala dosit spriyatlivoyu na tli yavnih krizovih yavish u nizci shidnoyevropejskih krayin Pro ce svidchili i vidnosno stabilnij virobnichij proces i vidnosno visokij v porivnyanni z inshimi krayinami Centralnoyi i Pivdenno Shidnoyi Yevropi zhittyevij riven Odnak do kincya 1980 h rokiv zagostrilisya protirichchya suspilnogo rozvitku v umovah panuvannya administrativno komandnoyi sistemi Persh za vse pogirshilosya ekonomichne stanovishe derzhavni plani sistematichno ne vikonuvalisya neprodumana investicijna politika prizvela do serjoznih disproporcij u gospodarstvi krayini zrosli deficit derzhavnogo byudzhetu i zovnishnya zaborgovanist U zv yazku z vidhodom velikih mas naselennya na Zahid do lita 1989 stalo ochevidnim krajnye zagostrennya stanovisha z robochoyu siloyu v ryadi galuzej virobnictva Derzhavnij borg sklav 20 6 mlrd dolariv deyaki dzherela nazivayut cifru v 26 mlrd dolariv Erih Honekker 1986Egon Krenc 1984 Suspilno politichna kriza v NDR posililasya nebazhannyam i nezdatnistyu kerivnictva vladnoyi Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini SYePN na choli z yiyi generalnim sekretarem Erihom Honekkerom viznati gostru potrebu onovlennya vsogo suspilno politichnogo zhittya v krayini Zrostala nedovira do politiki SYePN rozcharuvannya v modeli avtoritarno byurokratichnogo socializmu yaku obstoyuvalo partijne kerivnictvo Comu spriyali j zovnishni chinniki vpliv na naselennya NDR procesiv perebudovi demokratizaciyi ta glasnosti v SRSR a takozh kardinalni zmini v Polshi ta Ugorshini osoblivo vvedennya tam bagatopartijnosti j vidmova vid kerivnoyi roli kompartij Reakciyeyu na krizovi yavisha stalo rizke zrostannya chisla bizhenciv i pereselenciv z NDR u FRN U sichni 1989 roku zareyestrovano 400 tisyach zayav na viyizd a v pershomu misyaci lita pislya vidkrittya Ugorskoyu Narodnoyu Respublikoyu kordonu z Avstriyeyu migraciya nabula harakteru masovoyi vtechi Desyatki tisyach turistiv z NDR priyihavshi do Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki potim pryamuvali cherez Avstriyu u FRN U Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki i Polshi sotni turistiv z NDR pronikali do posolstv FRN i prosili politichnogo pritulku Usogo za 1989 rik zi Shidnoyi Nimechchini do Zahidnoyi viyihalo blizko 350 tisyach osib U kinci 1989 roku nevdovolennya shidnonimeckogo suspilstva politichnim i ekonomichnim kursom vladi osoblivo rezhimom zakritih kordoniv vililosya v kolosalni demonstraciyi protestu Demonstraciyi po ponedilkah shvidko stali tradicijnimi sotni tisyach lyudej vihodili na vulici velikih mist NDR z vimogami politichnoyi liberalizaciyi Kerivnictvo NDR rozdililosya v pitanni pro te sho robiti z nezadovolenimi Na pochatku zhovtnya do Shidnoyi Nimechchini na svyatkuvannya 40 richchya NDR pribuv Mihajlo Gorbachov yakij dav zrozumiti sho Radyanskij Soyuz uzhe ne bude vtruchatisya v spravi NDR dlya poryatunku kerivnogo rezhimu Namagayuchis utrimatisya pri vladi shidnonimecke kerivnictvo pochalo shukati vihid iz situaciyi 11 zhovtnya 1989 opublikovano zayavu CK SYePN pro gotovnist obgovorennya vimog glasnosti demokratiyi svobodi viyizdu za kordon ta inshih pitan 18 zhovtnya plenum CK SYePN zvilniv Eriha Honekkera vid obov yazkiv generalnogo sekretarya j viviv iz politbyuro jogo najblizhchih prihilnikiv sekretarya CK z ekonomichnih pitan Gyuntera Mittaga i sekretarya CK z pitan propagandi Joahima Germanna Honekkera takozh znyali z posadi golovi Derzhavnoyi radi NDR Na obidvi ci posadi obrano Egona Krenca odnogo z blizkih do Honekkera diyachiv sekretarya CK SYePN i chlena politbyuro 8 listopada plenum CK SYePN istotno onoviv sklad politbyuro Do nogo uvijshov pershij sekretar Drezdenskogo okruzhnogo komitetu SYePN vidomij svoyim kritichnim stavlennyam do starogo kerivnictva partiyi i pevnim avtoritetom sered naselennya Pershim krokom novogo kerivnictva stav pereglyad vidnosin z FRN 9 listopada 1989 kerivnictvo NDR uhvalilo rishennya pro zvedennya do minimumu formalnostej pov yazanih z oformlennyam viz do Zahidnoyi Nimechchini Faktichno ce oznachalo vidkrittya zahidnih kordoniv NDR dlya vilnih poyizdok do FRN ta u Zahidnij Berlin Berlinskij mur perestav grati svoyu rol griznoyi pereponi jogo pochali rozbirati na suveniri 17 listopada najvishij organ derzhavnoyi vladi NDR Narodna palata zatverdila sklad novogo uryadu krayini pid kerivnictvom Gansa Modrova Uryad buv sformovanij na koalicijnij osnovi z 28 ministriv 12 predstavlyali SYePN a reshta 16 ministriv inshi partiyi Hristiyansko demokratichnij soyuz Liberalno demokratichna partiya Nacionalno demokratichna partiya i Demokratichna selyanska partiya U grudni pri uryadi pochav diyati kruglij stil v yakomu buli predstavleni najvplivovishi partiyi i politichni ugrupovannya Shidnoyi Nimechchini Rozshirilasya zakonotvorcha diyalnist Narodnoyi palati buli prijnyati zakoni pro poyizdki gromadyan NDR za kordon pro partiyi ta inshi politichni ob yednannya pro zmini i dopovnennya konstituciyi Z iniciativi uryadu pochalosya rozsliduvannya faktiv zlovzhivannya vladoyu ta korupciyi v roki perebuvannya pri vladi rezhimu Honekkera CK SYePN uhvaliv viklyuchiti z partiyi ta viddati do sudu Eriha Honekkera Gyuntera Mittaga golovi radi ministriv Villi Shtofa ministra derzhbezpeki Eriha Milke ta inshih partijnih i derzhavnih diyachiv Do vidpovidalnosti prityagnuto takozh kerivnikiv profspilok Hristiyansko demokratichnogo soyuzu i Nacionalno demokratichnoyi partiyi U zminenih politichnih umovah nove kerivnictvo SYePN ne zmoglo strimati rozpadu svoyeyi partiyi Za dva ostanni misyaci 1989 roku z neyi vijshlo blizko polovini chleniv 900 tis iz 2 mln osib Narodna palata NDR uhvalila viluchiti z konstituciyi polozhennya pro kerivnu rol robitnichogo klasu i jogo marksistsko leninskoyi partiyi v zhitti krayini v comu vidnoshenni NDO viperedila svogo nedavnogo uchitelya z demokratizaciyi SRSR Podalshi demokratichni peretvorennya v NDR vimagayut radikalnogo onovlennya kerivnih partijnih organiv 3 grudnya vidbulasya kolektivna vidstavka politbyuro i CK partiyi na choli z Egonom Krencem a cherez tri dni Krenc zmushenij buv zalishiti i posadu golovi Derzhavnoyi radi Nadzvichajnij z yizd SYePN sho vidbuvsya v seredini grudnya 1989 zasudiv byurokratichni metodi kolishnogo kerivnictva partiyi fakti zlovzhivannya vladoyu korupciyi j osobistogo zbagachennya Z yizd obrav nove partijne kerivnictvo z kolishnogo skladu CK v nove pravlinnya partiyi 101 cholovik uvijshlo lishe tri lyudini Zminilasya j nazva partiyi vona stala nazivatisya Socialistichna yedina partiya Nimechchini Partiya demokratichnogo socializmu Odnak nezabarom persha chastina nazvi vijshla z shirokogo vzhitku Golovoyu partiyi stav molodij advokat Gregor Gizi yakij ogolosiv pro yiyi korinnu perebudovu Gregor Gizi ta Gans Modrov na z yizdi SYePN PDS lyutij 1990 U lyutomu 1990 roku z yizd SYePN PDS progolosiv programnoyu cillyu partiyi demokratichnij socializm U zayavah z yizdu okremo zaznachalosya sho SYePN PDS ne ye klasovoyu partiyeyu i vidkrita dlya vsih hto pragne do suspilstva socialnoyi spravedlivosti Uslid za reorganizaciyeyu SYePN PDS vidbulisya inshi vazhlivi zmini v politichnomu zhitti NDR Buli stvoreni novi partiyi ta organizaciyi yaki zayavili pro svij namir borotisya za miscya u majbutnomu parlamenti krayini Veliku aktivnist proyavlyali Social demokratichna partiya a takozh organizaciyi Novij forum Demokratichnij probudzhennya Ob yednannya livih Iniciativa za mir i prava lyudini ta inshi U rozgornulasya peredviborchij borotbi chotiri kolishnih soyuznika SYePN PDS Hristiyansko demokratichnij soyuz Liberalno demokratichna partiya Nacionalno demokratichna partiya i Demokratichna selyanska partiya ogolosili pro svij vihid iz tradicijnogo bloku z kolishnoyu vladnoyu partiyeyu Osnovnimi punktami program cih partij stala vidmova vid socialistichnogo shlyahu rozvitku NDR a takozh kurs na vozz yednannya z FRN Vsi opozicijni do SYePN PDS partiyi koristuvalisya aktivnoyu pidtrimkoyu z boku politichnih i derzhavnih ustanov Zahidnoyi Nimechchini Providni diyachi FRN vklyuchayuchi kanclera Gelmuta Kolya brali pryamu uchast u mitingah ta demonstraciyah sho provodilisya na teritoriyi NDR Pitannya pro ob yednannya dvoh nimeckih derzhav opinivsya v centri uvagi vsogo politichnogo zhittya krayini Uryad NDR ocholyuvane Modrovim oficijno viznav pomilkovoyu koncepciyu nayavnosti dvoh nimeckih nacij socialistichnoyi i kapitalistichnoyi i zayaviv pro pragnennya rozvivati shiroke spivrobitnictvo z FRN i Zahidnim Berlinom a takozh vislovilo svoyu zacikavlenist v otrimanni vid FRN ekonomichnoyi dopomogi Odnochasno progoloshuvalasya virnist NDR svoyim soyuznickim zobov yazannyam i viznavalasya neporushnist yevropejskih kordoniv Velikij rezonans u sviti viklikav plan Modrova Za Nimechchinu yedinu vitchiznu oprilyudnenij u lyutomu 1990 roku Zgidno z cim planom ob yednannya Nimechchini proponuvalosya dosyagti postupovo shlyahom vilnogo samoviznachennya nimciv u NDR i FRN u spivpraci derzhavami peremozhnicyami u Drugij svitovij vijni i z urahuvannyam interesiv usih yevropejskih krayin Plan peredbachav kilka etapiv stvorennya dvoma suverennimi nimeckimi derzhavami dogovirnogo spivtovaristva z konfederativnim elementami potim federaciyi abo nimeckogo soyuzu Modrov vislovlyuvavsya za vijskovij nejtralitet oboh derzhav vzhe na shlyahu do federaciyi Cya koncepciya bula vidkinuta zahidnonimeckim uryadom yakij vistupav za ob yednannya na osnovi konstituciyi FRN 18 bereznya 1990 vidbulisya vibori do Narodnoyi palati NDR Bilshist golosiv na nih otrimav Hristiyansko demokratichnij soyuz 40 9 potim sliduvali social demokrati 21 8 Partiya demokratichnogo socializmu zavoyuvala 16 3 golosiv Vidpovidno viznachilosya i rozpodil misc otrimanih riznimi partiyami v Narodnij palati partiyi pravogo bloku na choli z HDS zabezpechili sobi 193 miscya z 400 SDPN 87 a PDS 65 misc Za pidsumkami viboriv lider HDS Lotar de Mezyer stav glavoyu uryadu NDR U seredini travnya de Mezyer i kancler FRN Gelmut Kol pidpisali dogovir pro stvorennya yedinogo ekonomichnogo prostoru 12 veresnya derzhavi peremozhnici u Drugij svitovij vijni a takozh predstavniki FRN i NDR pidpisali v Moskvi Dogovir pro ostatochne vregulyuvannya vidnosno Nimechchini yakij faktichno pidviv risku pid pidsumkami drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi 3 zhovtnya 1990 NDR priyednalasya do zoni diyi Osnovnogo zakonu Konstituciyi FRN Nimechchina znovu stala yedinoyu krayinoyu Divis takozhOsin narodiv Oksamitova revolyuciyaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2015