Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павлоградське повстання — збройний виступ комуністичного підпілля проти німецько-італійського гарнізону у Павлограді. Відбулося напередодні зайняття міста частинами Червоної Армії в ході (зимового наступу 1943 року).
| Павлоградське повстання | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Німецько-радянська війна | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР Дніпропетровський підпільний обком КП(б)У РСЧА |  Третій Рейх Окупаційна влада | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Д. І. Садовниченко |  Маріо Карлоні Еріх фон Манштейн | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Підпілля, партизанські загони та населення міста | Італійські частини 2-й танковий корпус СС 48-й танковий корпус | ||||||
Попередні події
22 червня 1941 року німецькі війська напали на Радянський Союз. Швидко просуваючись територією СРСР, німці вже до серпня 1941 досягли Центральної України — 2 серпня оточили частини Південно-Західного і Південного фронтів Червоної Армії («Уманський котел»), захопивши 4 серпня Кіровоград і 8 серпня — Умань.
Враховуючи становище, що склалося, ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У 18 і 19 липня видали директиви, що визначили Дніпропетровську область у числі інших, яким загрожувала окупація. Директиви також передбачали створення на окупованих і на прифронтових територіях підпільних партійних організацій, партизанських загонів і диверсійних груп. У короткий час обком створив підпільні організації та партизанські загони, встановив явки для зв'язкових тощо.
Вперше на територію області гітлерівці увірвалися 12 серпня, зайнявши Верхівцеве. 13 серпня захоплено П'ятихатки, 15 серпня — Кривий Ріг, 17 серпня — Нікополь.
Наприкінці вересня, після битви за Дніпропетровськ, німці почали просуватися на схід і 11 жовтня 1941 року зайняли Павлоград, а незабаром і всю Дніпропетровську область.
Створений Павлоградський партизанський загін зосередився на своїй базі в Орлівщинському лісі і діяв із 5 жовтня по 26 грудня 1941 року. Партизани знищували дрібні групи вояків противника, підривали мости на дорогах між Дніпропетровськом, Перещепино і Васильківкою. У другій половині грудня німці оточили та прочесали ліс, у бою з ними частину партизанів (у тому числі командира загону П. К. Кабака і комісара Г. Д. Ковната) було знищено, а вцілілі «розчинилися» серед місцевого населення. Дехто з них увійшов до лав підпілля.
Підпіллям керував Павлоградський підпільний міськком.
З початком окупації підпілля розгорнуло масово-політичну роботу з населенням (розповсюджували листівки та зведення Радінформбюро, проводили бесіди), в якій закликали населення до опору, саботажу і диверсій.
Деякі підпільники проникали в окупаційні установи, зокрема в колійну жандармерію і поліцію (це дозволило своєчасно дізнаватися про заходи, що проводяться окупаційною владою, в тому числі про обшуки, облави та арешти).
У травні 1942 р. Дніпропетровський підпільний обком віддав павлоградській підпільній організації наказ посилити роботу зі створення бойових груп і готуватися до збройного повстання. Повстання вирішено розпочати з наближенням до міста радянських військ.
До кінця 1942 року підривна діяльність підпільників активізувалася: під Сталінградом гинула німецька 6-та армія, вермахт потребував підкріплень, але підпільники намагалися цього не допустити: у вересні підпалено нафтобазу, у жовтні на території заводу № 55 — підірвано 2 склади зі зброєю та боєприпасами; пущено під укіс ешелони на станціях Домаха і Зайцеве, у самому місті (вулиця Радянська) — підірвано склад із боєприпасами. Розірвано телефонний зв'язок зі штабом 6-ї німецької армії, а також телефонну лінію Лозова—Павлоград—Дніпропетровськ.
28 січня 1943 року почався радянський наступ з району Сталінграда. Війська Південного фронту в середині лютого було зупинено на рубежі річки Міус. Так званий Міус-фронт запобіг просуванню РСЧА на захід.
Успішніше розвивався наступ Південно-Західного фронту, який вийшов до річки Сіверський Донець і завдав удару в південно-західному напрямку з метою відрізати німців в Донбасі від дніпровських переправ.
Підготовка до повстання
Підготовкою повстання у Павлограді займалися Дніпропетровський підпільний обком та Павлоградський підпільний міськком.
Керівництвом формування груп займалися секретар обкому Д. Г. Садовниченко і секретар міськкому А. П. Караванченко.
У складі підпільної організації було створено 19 бойових груп, які об'єднали близько 500 осіб.
- на міській електростанції було створено групу з 10 осіб
- на мотузковому заводі — групу під командою Г. К. Яценка з 10 осіб
- на лубзаводі — групу під орудою П. І. Потюгова із 6 осіб
- на артилерійському полігоні — групу під командою І. І. Соколовського з 13 осіб
Бойові групи озброїли за допомогою підпільників: лейтенанта С. А. Чумака і К. А. Таблер (влаштованих на службу в підрозділ колійної жандармерії).
У другій половині грудня 1942 року бойові групи злилися в єдину організацію під єдиним командуванням. Командиром бойової організації став майор П. О. Кравченко, комісаром — С. С. Прибер, начальником штабу — ст. лейтенант К. В. Рябий.
Підпільники розробили план дій, який передбачав:
- зосередити всі бойові групи у Павлограді до 10 лютого 1943;
- розпочати повстання в ніч із 13 на 14 лютого загоном колійної жандармерії;
- за допомогою ще 6 груп захопити і утримати центр міста.
10 лютого 1943 р. підпільний штаб наказав зосередити всі бойові групи в місті. Початок повстання у Павлограді призначили на 13 лютого 1943 року.
Повстання
13 лютого 1943 р. три групи підпільників під командуванням А. І. Нестеренка та С. А. Чумака (58 осіб) з-поміж працівників поліції було зосереджено в будівлі шкіряного заводу (на розі вулиць Піщана та Шевченка в центрі міста). Вони повинні були почати повстання, але привернули до себе увагу ворога і відкрили вогонь по італійських патрульних. Завод оточили окупаційні війська. Бій тривав кілька годин, оточені відтягли на себе понад 300 вояків і офіцерів, але в результаті більшість підпільників загинула, хоча деякі зуміли прорватися з оточення.
Повстання було зірвано. Окупаційна влада розпочала «зачистку» міста. Але до Павлограда вже підходили радянські війська, і де-не-де вже траплялися сутички та перестрілки радянських розвідників із противником.
15 лютого 1943 р. до Павлограда повернулася відправлена до лінії фронту зв'язкова міськкому О. В. Куликова, разом з якою прибув офіцер зв'язку капітан Андросов зі штабу 4-го гвардійського стрілецького корпусу РСЧА. Вони повідомили, що частини корпусу дістануться міста 16—18 лютого 1943 року..
Вночі 16 лютого передові частини РСЧА розпочали бої на околиці міста.
У цей самий момент з одночасного виступу всіх бойових груп підпілля почалося повстання у місті.
Група підпільників на чолі з М. В. Бєляшовим і А. Г. Кузнєцовим зайняли управу і будівлю гестапо. На міській управі встановили червоний прапор. Близько 300 визволених із в'язниці бранців приєдналися до підпільників. Група лейтенанта Луценка зайняла пошту та телеграф. Ще чотири групи зав'язали вуличні бої.
Група села Городище обстріляла італійську колону, яка з комендантом міста генералом Маріо Карлоні відступала на Дніпропетровськ.
Вже вранці 17 лютого 1943 до Павлограда вступили підрозділи . У цей же день із міста було вигнано окупантів.
Розвиваючи успіх повстання, підпільники та партизани з загону В. Г. Фесенка вибили сили супротивника з сіл Межиріч і Петропавлівка.
Члени бойових груп організували охорону військових і цивільних об'єктів міста, промислових підприємств. У день визволення Павлограда запрацювали радіо, пекарня, їдальні. Були створені та розпочали роботу органи місцевої влади.
Придушення повстання
Наступ Червоної Армії тривав, і до 20 лютого радянські війська підійшли до станції Синельникове, вийшли на підступи до Дніпропетровська, Запоріжжя та Краснограда.
17 лютого Гітлер прилетів у Запоріжжя. Там він зустрівся з одним із найкращих стратегів і командирів вермахту — Еріхом фон Манштейном. Генерал-фельдмаршал запропонував фюреру план контрнаступу, де пропонувалося силами 2-го корпусу СС і 4-ї танкової армії вдарити з півночі і півдня на Павлоград, після чого наступати на Лозову — у напрямку Харкова.
Гітлер спочатку відмовився вірити, що в районі Павлограда зосереджено великі сили противника і Червона Армія посувається до Дніпра. 18 лютого йому доповіли знову, що противник уже зайняв Павлоград, італійців, які обороняли місто, розбито, а радянські війська вже за 60 кілометрів від Запоріжжя.
Фюрер погодився з планом контрнаступу і того ж дня відбув.
18—20 лютого 1943 року німецька авіація бомбила Павлоград, у цей самий час літаки люфтваффе бомбили Межиріч і Петропавлівку.
19 лютого 1943 почався наступ вермахта. Під загрозою оточення та розгрому радянські війська були змушені відходити на схід, за річку Сіверський Донець.
Частина підпільників та учасників повстання увійшла до складу підрозділів РСЧА і відступила разом з військами; частина — відступила до Богуславського лісу, де створила партизанський загін; деякі підпільники знову перейшли на нелегальне становище і залишилися в місті для дій у підпіллі.
22 лютого 1943 року у Павлоград вступили німецькі передові танкові підрозділи.
Підсумок
Повстання було влаштовано для підтримки наступу Червоної Армії, після так званої Другої битви за Харків. День початку придушення повстання і наступу Манштейна на схід (19 лютого) став днем початку Третьої битви за Харків, у результаті якої було розбито 52 радянські дивізії, знову захоплено Харків і Бєлгород.
Павлоград було відвойовано 18 вересня 1943 року після успішно проведеної Червоною Армією Донбаської операції.
Див. також
Примітки
- Павлоградське повстання // Українська Радянська Енциклопедія. том 8. Київ, «Українська Радянська енциклопедія», 1982. с. 50
- Павлоград // Большая Российская Энциклопедия / редколл., предс. Ю. С. Осипов. том 25. М., Научное издательство "Большая Российская Энциклопедия", 2014. стр.38-39
- Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941—1945 гг., т. 2, с. 46—47.
- К. С. Грушевой. Тогда, в сорок первом... М., "Известия", 1976. стр.236-246
- Советские партизаны: из истории партизанского движения в годы Великой Отечественной войны / ред.-сост. В. Е. Быстров, ред. З. Н. Политов. М., Госполитиздат, 1961. стр.480
- Бушин В. С. «Нариси з історії Павлограда». — Дніпропетровськ: Ліра. 2004. С.196-197
- Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза (1941—1945 гг.). Сборник документов и материалов, с. 155—165
- Бушин В. С. «Нариси з історії Павлограда». — Дніпропетровськ: Ліра. 2004. С.200
- Настенная надпись А. И. Нестеренко в Павлограде, Днепропетровской области. 13 февраля 1943 г. // Говорят погибшие герои: предсмертные письма советских борцов против немецко-фашистских захватчиков (1941 - 1945 гг.) / сост. В. А. Кондратьев, З. Н. Политов. 6-е изд., испр. и доп. М., Политиздат, 1979. стр.155-156
- Бушин В. С. «Нариси з історії Павлограда». — Дніпропетровськ: Ліра. 2004. С.204
- Эрих фон Манштейн. Утраченные победы. М.: ACT; СПб.: Terra Fantastica, 1999 [ 2011-09-08 у Wayback Machine.]
Джерела і література
- 134 Укр. поліц. охоронний батальйон (Павлоград) Лютий 1943 Ч.1/3 Клара Таблер і Андрій Нестеренко
- "Днепропетровская правда" от 13 февраля 1963
- "Красная звезда" от 13 июля 1963
- А. П. Караванченко, Д. Т. Федоренко. Непокоренный Павлоград. М., 1965.
- М. П. Теселько, М. Г. Ефименко. Павлоград: историко-краеведческий очерк. Днепропетровск, "Промiнь", 1983.
- Бушин В. С. «Нариси з історії Павлограда». — Дніпропетровськ: Ліра. 2004. −304 С.
Посилання
- Эрих Манштейн «Утраченные победы» Глава 13. Зимняя кампания 1942-43 г. в Южной России
- К 66-й годовщине Павлоградского вооруженного восстания[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- 17 февраля 1943 — День вооруженного восстания в Павлограде
- Павлоград 1941-1943, под кованным сапогом оккупантов ...
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlogradske povstannya zbrojnij vistup komunistichnogo pidpillya proti nimecko italijskogo garnizonu u Pavlogradi Vidbulosya naperedodni zajnyattya mista chastinami Chervonoyi Armiyi v hodi zimovogo nastupu 1943 roku Pavlogradske povstannya Nimecko radyanska vijna Data 17 22 lyutogo 1943 Misce Pavlogradskij gebit Pavlograd Rezultat pridushennya povstannya Storoni SRSR Dnipropetrovskij pidpilnij obkom KP b U RSChA Tretij Rejh Okupacijna vlada Vermaht 19 23 lyutogo Vijska SS 19 23 lyutogo Komanduvachi D I Sadovnichenko Mario Karloni Erih fon Manshtejn Vijskovi sili Pidpillya partizanski zagoni ta naselennya mista Italijski chastini 2 j tankovij korpus SS 48 j tankovij korpusPoperedni podiyi22 chervnya 1941 roku nimecki vijska napali na Radyanskij Soyuz Shvidko prosuvayuchis teritoriyeyu SRSR nimci vzhe do serpnya 1941 dosyagli Centralnoyi Ukrayini 2 serpnya otochili chastini Pivdenno Zahidnogo i Pivdennogo frontiv Chervonoyi Armiyi Umanskij kotel zahopivshi 4 serpnya Kirovograd i 8 serpnya Uman Vrahovuyuchi stanovishe sho sklalosya CK VKP b i CK KP b U 18 i 19 lipnya vidali direktivi sho viznachili Dnipropetrovsku oblast u chisli inshih yakim zagrozhuvala okupaciya Direktivi takozh peredbachali stvorennya na okupovanih i na prifrontovih teritoriyah pidpilnih partijnih organizacij partizanskih zagoniv i diversijnih grup U korotkij chas obkom stvoriv pidpilni organizaciyi ta partizanski zagoni vstanoviv yavki dlya zv yazkovih tosho Vpershe na teritoriyu oblasti gitlerivci uvirvalisya 12 serpnya zajnyavshi Verhivceve 13 serpnya zahopleno P yatihatki 15 serpnya Krivij Rig 17 serpnya Nikopol Naprikinci veresnya pislya bitvi za Dnipropetrovsk nimci pochali prosuvatisya na shid i 11 zhovtnya 1941 roku zajnyali Pavlograd a nezabarom i vsyu Dnipropetrovsku oblast Stvorenij Pavlogradskij partizanskij zagin zoseredivsya na svoyij bazi v Orlivshinskomu lisi i diyav iz 5 zhovtnya po 26 grudnya 1941 roku Partizani znishuvali dribni grupi voyakiv protivnika pidrivali mosti na dorogah mizh Dnipropetrovskom Pereshepino i Vasilkivkoyu U drugij polovini grudnya nimci otochili ta prochesali lis u boyu z nimi chastinu partizaniv u tomu chisli komandira zagonu P K Kabaka i komisara G D Kovnata bulo znisheno a vcilili rozchinilisya sered miscevogo naselennya Dehto z nih uvijshov do lav pidpillya Pidpillyam keruvav Pavlogradskij pidpilnij miskkom Z pochatkom okupaciyi pidpillya rozgornulo masovo politichnu robotu z naselennyam rozpovsyudzhuvali listivki ta zvedennya Radinformbyuro provodili besidi v yakij zaklikali naselennya do oporu sabotazhu i diversij Deyaki pidpilniki pronikali v okupacijni ustanovi zokrema v kolijnu zhandarmeriyu i policiyu ce dozvolilo svoyechasno diznavatisya pro zahodi sho provodyatsya okupacijnoyu vladoyu v tomu chisli pro obshuki oblavi ta areshti U travni 1942 r Dnipropetrovskij pidpilnij obkom viddav pavlogradskij pidpilnij organizaciyi nakaz posiliti robotu zi stvorennya bojovih grup i gotuvatisya do zbrojnogo povstannya Povstannya virisheno rozpochati z nablizhennyam do mista radyanskih vijsk Do kincya 1942 roku pidrivna diyalnist pidpilnikiv aktivizuvalasya pid Stalingradom ginula nimecka 6 ta armiya vermaht potrebuvav pidkriplen ale pidpilniki namagalisya cogo ne dopustiti u veresni pidpaleno naftobazu u zhovtni na teritoriyi zavodu 55 pidirvano 2 skladi zi zbroyeyu ta boyepripasami pusheno pid ukis esheloni na stanciyah Domaha i Zajceve u samomu misti vulicya Radyanska pidirvano sklad iz boyepripasami Rozirvano telefonnij zv yazok zi shtabom 6 yi nimeckoyi armiyi a takozh telefonnu liniyu Lozova Pavlograd Dnipropetrovsk 28 sichnya 1943 roku pochavsya radyanskij nastup z rajonu Stalingrada Vijska Pivdennogo frontu v seredini lyutogo bulo zupineno na rubezhi richki Mius Tak zvanij Mius front zapobig prosuvannyu RSChA na zahid Uspishnishe rozvivavsya nastup Pivdenno Zahidnogo frontu yakij vijshov do richki Siverskij Donec i zavdav udaru v pivdenno zahidnomu napryamku z metoyu vidrizati nimciv v Donbasi vid dniprovskih pereprav Pidgotovka do povstannyaPidgotovkoyu povstannya u Pavlogradi zajmalisya Dnipropetrovskij pidpilnij obkom ta Pavlogradskij pidpilnij miskkom Kerivnictvom formuvannya grup zajmalisya sekretar obkomu D G Sadovnichenko i sekretar miskkomu A P Karavanchenko U skladi pidpilnoyi organizaciyi bulo stvoreno 19 bojovih grup yaki ob yednali blizko 500 osib na miskij elektrostanciyi bulo stvoreno grupu z 10 osib na motuzkovomu zavodi grupu pid komandoyu G K Yacenka z 10 osib na lubzavodi grupu pid orudoyu P I Potyugova iz 6 osib na artilerijskomu poligoni grupu pid komandoyu I I Sokolovskogo z 13 osib Bojovi grupi ozbroyili za dopomogoyu pidpilnikiv lejtenanta S A Chumaka i K A Tabler vlashtovanih na sluzhbu v pidrozdil kolijnoyi zhandarmeriyi U drugij polovini grudnya 1942 roku bojovi grupi zlilisya v yedinu organizaciyu pid yedinim komanduvannyam Komandirom bojovoyi organizaciyi stav major P O Kravchenko komisarom S S Priber nachalnikom shtabu st lejtenant K V Ryabij Pidpilniki rozrobili plan dij yakij peredbachav zoserediti vsi bojovi grupi u Pavlogradi do 10 lyutogo 1943 rozpochati povstannya v nich iz 13 na 14 lyutogo zagonom kolijnoyi zhandarmeriyi za dopomogoyu she 6 grup zahopiti i utrimati centr mista 10 lyutogo 1943 r pidpilnij shtab nakazav zoserediti vsi bojovi grupi v misti Pochatok povstannya u Pavlogradi priznachili na 13 lyutogo 1943 roku Povstannya13 lyutogo 1943 r tri grupi pidpilnikiv pid komanduvannyam A I Nesterenka ta S A Chumaka 58 osib z pomizh pracivnikiv policiyi bulo zoseredzheno v budivli shkiryanogo zavodu na rozi vulic Pishana ta Shevchenka v centri mista Voni povinni buli pochati povstannya ale privernuli do sebe uvagu voroga i vidkrili vogon po italijskih patrulnih Zavod otochili okupacijni vijska Bij trivav kilka godin otocheni vidtyagli na sebe ponad 300 voyakiv i oficeriv ale v rezultati bilshist pidpilnikiv zaginula hocha deyaki zumili prorvatisya z otochennya Povstannya bulo zirvano Okupacijna vlada rozpochala zachistku mista Ale do Pavlograda vzhe pidhodili radyanski vijska i de ne de vzhe traplyalisya sutichki ta perestrilki radyanskih rozvidnikiv iz protivnikom 15 lyutogo 1943 r do Pavlograda povernulasya vidpravlena do liniyi frontu zv yazkova miskkomu O V Kulikova razom z yakoyu pribuv oficer zv yazku kapitan Androsov zi shtabu 4 go gvardijskogo strileckogo korpusu RSChA Voni povidomili sho chastini korpusu distanutsya mista 16 18 lyutogo 1943 roku Vnochi 16 lyutogo peredovi chastini RSChA rozpochali boyi na okolici mista U cej samij moment z odnochasnogo vistupu vsih bojovih grup pidpillya pochalosya povstannya u misti Grupa pidpilnikiv na choli z M V Byelyashovim i A G Kuznyecovim zajnyali upravu i budivlyu gestapo Na miskij upravi vstanovili chervonij prapor Blizko 300 vizvolenih iz v yaznici branciv priyednalisya do pidpilnikiv Grupa lejtenanta Lucenka zajnyala poshtu ta telegraf She chotiri grupi zav yazali vulichni boyi Grupa sela Gorodishe obstrilyala italijsku kolonu yaka z komendantom mista generalom Mario Karloni vidstupala na Dnipropetrovsk Vzhe vranci 17 lyutogo 1943 do Pavlograda vstupili pidrozdili U cej zhe den iz mista bulo vignano okupantiv Rozvivayuchi uspih povstannya pidpilniki ta partizani z zagonu V G Fesenka vibili sili suprotivnika z sil Mezhirich i Petropavlivka Chleni bojovih grup organizuvali ohoronu vijskovih i civilnih ob yektiv mista promislovih pidpriyemstv U den vizvolennya Pavlograda zapracyuvali radio pekarnya yidalni Buli stvoreni ta rozpochali robotu organi miscevoyi vladi Pridushennya povstannya Nastup Chervonoyi Armiyi trivav i do 20 lyutogo radyanski vijska pidijshli do stanciyi Sinelnikove vijshli na pidstupi do Dnipropetrovska Zaporizhzhya ta Krasnograda Zustrich Gitlera ta Manshtejna u Zaporizhzhi 17 lyutogo Gitler priletiv u Zaporizhzhya Tam vin zustrivsya z odnim iz najkrashih strategiv i komandiriv vermahtu Erihom fon Manshtejnom General feldmarshal zaproponuvav fyureru plan kontrnastupu de proponuvalosya silami 2 go korpusu SS i 4 yi tankovoyi armiyi vdariti z pivnochi i pivdnya na Pavlograd pislya chogo nastupati na Lozovu u napryamku Harkova Gitler spochatku vidmovivsya viriti sho v rajoni Pavlograda zoseredzheno veliki sili protivnika i Chervona Armiya posuvayetsya do Dnipra 18 lyutogo jomu dopovili znovu sho protivnik uzhe zajnyav Pavlograd italijciv yaki oboronyali misto rozbito a radyanski vijska vzhe za 60 kilometriv vid Zaporizhzhya Fyurer pogodivsya z planom kontrnastupu i togo zh dnya vidbuv 18 20 lyutogo 1943 roku nimecka aviaciya bombila Pavlograd u cej samij chas litaki lyuftvaffe bombili Mezhirich i Petropavlivku 19 lyutogo 1943 pochavsya nastup vermahta Pid zagrozoyu otochennya ta rozgromu radyanski vijska buli zmusheni vidhoditi na shid za richku Siverskij Donec Chastina pidpilnikiv ta uchasnikiv povstannya uvijshla do skladu pidrozdiliv RSChA i vidstupila razom z vijskami chastina vidstupila do Boguslavskogo lisu de stvorila partizanskij zagin deyaki pidpilniki znovu perejshli na nelegalne stanovishe i zalishilisya v misti dlya dij u pidpilli 22 lyutogo 1943 roku u Pavlograd vstupili nimecki peredovi tankovi pidrozdili Pidsumok Povstannya bulo vlashtovano dlya pidtrimki nastupu Chervonoyi Armiyi pislya tak zvanoyi Drugoyi bitvi za Harkiv Den pochatku pridushennya povstannya i nastupu Manshtejna na shid 19 lyutogo stav dnem pochatku Tretoyi bitvi za Harkiv u rezultati yakoyi bulo rozbito 52 radyanski diviziyi znovu zahopleno Harkiv i Byelgorod Pavlograd bulo vidvojovano 18 veresnya 1943 roku pislya uspishno provedenoyi Chervonoyu Armiyeyu Donbaskoyi operaciyi Div takozhDruga bitva za Harkiv Chetverta bitva za Harkiv Donbaska operaciya 1943 Sadovnichenko Dmitro GavrilovichPrimitkiPavlogradske povstannya Ukrayinska Radyanska Enciklopediya tom 8 Kiyiv Ukrayinska Radyanska enciklopediya 1982 s 50 Pavlograd Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya redkoll preds Yu S Osipov tom 25 M Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 2014 str 38 39 Ukrainskaya SSR v Velikoj Otechestvennoj vojne Sovetskogo Soyuza 1941 1945 gg t 2 s 46 47 K S Grushevoj Togda v sorok pervom M Izvestiya 1976 str 236 246 Sovetskie partizany iz istorii partizanskogo dvizheniya v gody Velikoj Otechestvennoj vojny red sost V E Bystrov red Z N Politov M Gospolitizdat 1961 str 480 Bushin V S Narisi z istoriyi Pavlograda Dnipropetrovsk Lira 2004 S 196 197 Dnepropetrovskaya oblast v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Sovetskogo Soyuza 1941 1945 gg Sbornik dokumentov i materialov s 155 165 Bushin V S Narisi z istoriyi Pavlograda Dnipropetrovsk Lira 2004 S 200 Nastennaya nadpis A I Nesterenko v Pavlograde Dnepropetrovskoj oblasti 13 fevralya 1943 g Govoryat pogibshie geroi predsmertnye pisma sovetskih borcov protiv nemecko fashistskih zahvatchikov 1941 1945 gg sost V A Kondratev Z N Politov 6 e izd ispr i dop M Politizdat 1979 str 155 156 Bushin V S Narisi z istoriyi Pavlograda Dnipropetrovsk Lira 2004 S 204 Erih fon Manshtejn Utrachennye pobedy M ACT SPb Terra Fantastica 1999 2011 09 08 u Wayback Machine Dzherela i literatura134 Ukr polic ohoronnij bataljon Pavlograd Lyutij 1943 Ch 1 3 Klara Tabler i Andrij Nesterenko Dnepropetrovskaya pravda ot 13 fevralya 1963 Krasnaya zvezda ot 13 iyulya 1963 A P Karavanchenko D T Fedorenko Nepokorennyj Pavlograd M 1965 M P Teselko M G Efimenko Pavlograd istoriko kraevedcheskij ocherk Dnepropetrovsk Promin 1983 Bushin V S Narisi z istoriyi Pavlograda Dnipropetrovsk Lira 2004 304 S PosilannyaErih Manshtejn Utrachennye pobedy Glava 13 Zimnyaya kampaniya 1942 43 g v Yuzhnoj Rossii K 66 j godovshine Pavlogradskogo vooruzhennogo vosstaniya nedostupne posilannya z Noyabr 2018 17 fevralya 1943 Den vooruzhennogo vosstaniya v Pavlograde Pavlograd 1941 1943 pod kovannym sapogom okkupantov