Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павловичі — колишнє село в Сокальському районі Львівської області України. Сьогодні територія колишнього села входить до складу села Нісмичі Червоноградського району Львівської області.
| село Павловичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Сокальський район |
| Основні дані | |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Карта | |
  Павловичі | |
 Павловичі | |
| Мапа | |
Положення
Лежало на лівому березі річки Варяжанки на історичній Холмщині, на межі з Галичиною, за 13 км на захід від Сокаля та за 4 км на північ від Варяжа. Відстань до Грубешева становила ~36 км, до Холма — ~75 км, до Любліна — ~166 км. Поряд розташовувалися села Гонятин, Угринів, Нісмичі, Ниновичі та .
Історія
Ймовірно село виникло у першій половині XVI століття. За народними переказами, близько 1585 року в селі зведено дерев'яну унійну церкву. У 1629 році Павловичі спилили татари, з 23 хат уціліло лише 4. За даними Івана Крип'якевича, вперше церква в селі згадується 1690 року. 1764 року зведено нову церкву.
У складі Російської імперії
У 1827 році в селі був 31 будинок і 209 жителів. У часи входження до складу Російської імперії село належало до гміни Долобичів спочатку Томашівського, а потім Грубешівського повіту Люблінської губернії. У часи скасування кріпацтва в 1861 році в селі було 30 хат. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою. У 1877 році кількість дворів становила 34. Близько 1886 року в селі налічувалося 32 доми та 284 мешканців (з них 11 римо-католиків, які належали до парафії в Ощеві). Діяла парафіяльна дерев'яна церква, яка після скасування греко-католицької церви стала діяти як православна. Місцеве населення займалося землеробством.
У міжвоєнній Польщі
У 1920 році польська влада закрила та опечатала православну церкву в Павловичах. Тому православним мешканцям доводилося проводити богослужіння надворі під стінами церкви. Станом на 1921 рік село Павловичі належало до гміни Долобичів Грубешівського повіту Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі Павловичі налічувалося 51 будинок та 268 мешканців (138 чоловіків та 130 жінок), розподіл за релігією: 250 православних, 17 римо-католиків і 1 греко-католик; розподіл за національністю: 188 українців і 80 поляків. У 1920-х роках у селі діяв гурток українського товариства «Рідна Хата».
29 липня 1929 року поляки зі сусідніх сіл за підтримки жандармів і за наказом польської влади в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну дерев'яну церкву. Церкві, за переказами, було 345 років, що робило її однією з найстаріших, яка збереглася до того часу на Холмщині. Місцеві мешканці звернулися за допомогою до українського посла до Сейму від УНДО , який 3 серпня відвідав село, з'ясував обставини події та надіслав звернення до міністра внутрішніх справ Польщі Феліціяна Славоя Складковського, а посли Українського Соймового Клюбу Сергій Хруцький і Володимир Целевич порушували питання знищення церкви з польським віцеміністром віросповідань та освіти Червінським. Однак опісля цього польська поліція провела в селі масові арешти українців, а прокуратура завела карну справу проти посла Кохана за звинуваченнями в неповазі до влади, висловленій ним на вічі під час відвідин села, проте зрештою суд виніс рішення про недоведеність вини обвинуваченого.
Друга світова війна
Перед Другою світовою війною у селі налічувалося 60 дворів і 284 мешканців, діяла початкова школа та кооператива. Після поразки Польщі у вересні 1939 року і включення Павловичів до складу Генеральної губернії Німеччини відродилася українська діяльність. У початковій школі та кооперативі впроваджено українське керівництво, діяв український аматорський театральний гурток та хор. За німецької окупації у 1939—1944 роках входило до громади Долобичів крайсгауптманшафту Грубешів Люблінського дистрикту Генеральної губернії. Весною 1940 року на третій день Великодня висвячено новозбудовану дерев'яну православну церкву. Під час Другої світової війни деякі мешканці села долучились до українського визвольного руху, у районі села діяли відділи УПА. 6 вересня 1942 року поляки з Армії Крайової закатували в селі 4 українців. Чисельність населення за переписом 1943 року становило 267 осіб. Село було повністю зруйноване під час війни. Для боротьби з українськими підпільниками, у районі Павловичів була організована діяльність груп НКВД. На території колишнього села є могили полеглих воїнів УПА.
Післявоєнний час
Після Другої світової війни село залишилося у складі Польщі. У червні 1946 року через залякування і терор, які чинили загони Війська Польського, більшість місцевого українське населення Павловичів була змушена виїхати у Львівську та Волинську області УРСР. За звітом українського підпілля, залишилися лише 4 українські родини, яким вдалося переховуватися від депортації. 6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Павловичів на приєднані до Польщі північно-західні терени ще 29 українців. У селі залишилося 9 поляків.
За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до Сокальського району Львівської області УРСР, а частину польського населення переселено до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР. В адміністративно-територіальному устрої Сокальського району станом на 1972 рік населений пункт з такою назвою відсутній. Територія колишнього села увійшла до складу села Нісмичі. У деяких уцілілих хатах проживали радянські прикордонники.
Особистості
Народилися
- (1924—1987) — український радянський біохімік.
- Панько Незабудько (1919—2001) — український гуморист, сатирик, фейлетоніст.
Див. також
Примітки
- Горний М. Українська інтелігенція Холмщини і Підляшшія у XX ст. — Львів, 2002. — С. 114-116.
- Pawłowice 6) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 909. (пол.)
- Демусь, 1986, с. 766.
- Демусь А. Місцевості Грубешівського повіту // Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, І. Калиневич, В. Макар, В. Оренчук. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1994. — Т. 3. — С. 475. — (Український Архів)
- Список населенных мест Люблинской губернии. — Люблин : В типографии М.Коссаковский, 1893. — С. 39. (рос. дореф.)
- Лист 22-3 c привязкой, Дружкополь. Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта. www.etomesto.ru. (рос. дореф.)
- Демусь, 1986, с. 767.
- Як руйнували найстаршу церкву на Холмщині / Доклад посла // Свобода. — 31 грудня 1929. — Число 305. — С. 3.
- Демусь, 1986, с. 768.
- Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- Список населенных мест Люблинской губернии. — Люблин : Губернская типография, 1877. — С. 90. (рос. дореф.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 29. (пол.)
- Процес пос. Кохана в Замості // Діло. — 10 березня 1931. — Число 53. — С. 4-5.
- В селах Холмської землі // Краківські вісті. — 6 червня 1940. — Число 47. — С. 4.
- Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943 / Statistischen Amt des Generalgouvernements. — Krakau : Burgverlag Krakau, 1943. — С. 39. (нім.)
- Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 515-516, 556, 846. — (Літопис УПА; т. 39)
- Україна-Польща. Депортації / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — 1993. — С. 148.
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421, 426. (пол.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 294-295.
- Головацький І. Д. Головач Василь Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .
Джерела
- Демусь А. Павловичі — село, якого нема // Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 766-770. — (Український Архів. – Т. XLI) — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlovichi kolishnye selo v Sokalskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayini Sogodni teritoriya kolishnogo sela vhodit do skladu sela Nismichi Chervonogradskogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo Pavlovichi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon miskrada Sokalskij rajon Osnovni dani Geografichni dani Geografichni koordinati 50 37 pn sh 24 02 sh d H G O Karta Pavlovichi Pavlovichi Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pavlovichi PolozhennyaLezhalo na livomu berezi richki Varyazhanki na istorichnij Holmshini na mezhi z Galichinoyu za 13 km na zahid vid Sokalya ta za 4 km na pivnich vid Varyazha Vidstan do Grubesheva stanovila 36 km do Holma 75 km do Lyublina 166 km Poryad roztashovuvalisya sela Gonyatin Ugriniv Nismichi Ninovichi ta IstoriyaPavlovichi na mapahPavlovichi na avstrijskij vijskovo topografichnij mapi 1779 1783 rokivPavlovichi na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1867 1879 rokiv ros doref Jmovirno selo viniklo u pershij polovini XVI stolittya Za narodnimi perekazami blizko 1585 roku v seli zvedeno derev yanu unijnu cerkvu U 1629 roci Pavlovichi spilili tatari z 23 hat ucililo lishe 4 Za danimi Ivana Krip yakevicha vpershe cerkva v seli zgaduyetsya 1690 roku 1764 roku zvedeno novu cerkvu U skladi Rosijskoyi imperiyi U 1827 roci v seli buv 31 budinok i 209 zhiteliv U chasi vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi selo nalezhalo do gmini Dolobichiv spochatku Tomashivskogo a potim Grubeshivskogo povitu Lyublinskoyi guberniyi U chasi skasuvannya kripactva v 1861 roci v seli bulo 30 hat Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli perevazhno prozhivali greko katoliki use naselennya rozmovlyalo ukrayinskoyu movoyu U 1877 roci kilkist dvoriv stanovila 34 Blizko 1886 roku v seli nalichuvalosya 32 domi ta 284 meshkanciv z nih 11 rimo katolikiv yaki nalezhali do parafiyi v Oshevi Diyala parafiyalna derev yana cerkva yaka pislya skasuvannya greko katolickoyi cervi stala diyati yak pravoslavna Misceve naselennya zajmalosya zemlerobstvom U mizhvoyennij Polshi Selyani sela Pavlovichi molyatsya na ruyinah cerkvi 1929 rik U 1920 roci polska vlada zakrila ta opechatala pravoslavnu cerkvu v Pavlovichah Tomu pravoslavnim meshkancyam dovodilosya provoditi bogosluzhinnya nadvori pid stinami cerkvi Stanom na 1921 rik selo Pavlovichi nalezhalo do gmini Dolobichiv Grubeshivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva mizhvoyennoyi Polshi Za oficijnim perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v seli Pavlovichi nalichuvalosya 51 budinok ta 268 meshkanciv 138 cholovikiv ta 130 zhinok rozpodil za religiyeyu 250 pravoslavnih 17 rimo katolikiv i 1 greko katolik rozpodil za nacionalnistyu 188 ukrayinciv i 80 polyakiv U 1920 h rokah u seli diyav gurtok ukrayinskogo tovaristva Ridna Hata 29 lipnya 1929 roku polyaki zi susidnih sil za pidtrimki zhandarmiv i za nakazom polskoyi vladi v ramkah velikoyi akciyi rujnuvannya ukrayinskih hramiv na Holmshini i Pidlyashshi znishila miscevu pravoslavnu derev yanu cerkvu Cerkvi za perekazami bulo 345 rokiv sho robilo yiyi odniyeyu z najstarishih yaka zbereglasya do togo chasu na Holmshini Miscevi meshkanci zvernulisya za dopomogoyu do ukrayinskogo posla do Sejmu vid UNDO yakij 3 serpnya vidvidav selo z yasuvav obstavini podiyi ta nadislav zvernennya do ministra vnutrishnih sprav Polshi Feliciyana Slavoya Skladkovskogo a posli Ukrayinskogo Sojmovogo Klyubu Sergij Hruckij i Volodimir Celevich porushuvali pitannya znishennya cerkvi z polskim viceministrom virospovidan ta osviti Chervinskim Odnak opislya cogo polska policiya provela v seli masovi areshti ukrayinciv a prokuratura zavela karnu spravu proti posla Kohana za zvinuvachennyami v nepovazi do vladi vislovlenij nim na vichi pid chas vidvidin sela prote zreshtoyu sud vinis rishennya pro nedovedenist vini obvinuvachenogo Druga svitova vijna Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu u seli nalichuvalosya 60 dvoriv i 284 meshkanciv diyala pochatkova shkola ta kooperativa Pislya porazki Polshi u veresni 1939 roku i vklyuchennya Pavlovichiv do skladu Generalnoyi guberniyi Nimechchini vidrodilasya ukrayinska diyalnist U pochatkovij shkoli ta kooperativi vprovadzheno ukrayinske kerivnictvo diyav ukrayinskij amatorskij teatralnij gurtok ta hor Za nimeckoyi okupaciyi u 1939 1944 rokah vhodilo do gromadi Dolobichiv krajsgauptmanshaftu Grubeshiv Lyublinskogo distriktu Generalnoyi guberniyi Vesnoyu 1940 roku na tretij den Velikodnya visvyacheno novozbudovanu derev yanu pravoslavnu cerkvu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilis do ukrayinskogo vizvolnogo ruhu u rajoni sela diyali viddili UPA 6 veresnya 1942 roku polyaki z Armiyi Krajovoyi zakatuvali v seli 4 ukrayinciv Chiselnist naselennya za perepisom 1943 roku stanovilo 267 osib Selo bulo povnistyu zrujnovane pid chas vijni Dlya borotbi z ukrayinskimi pidpilnikami u rajoni Pavlovichiv bula organizovana diyalnist grup NKVD Na teritoriyi kolishnogo sela ye mogili poleglih voyiniv UPA Pislyavoyennij chas Pislya Drugoyi svitovoyi vijni selo zalishilosya u skladi Polshi U chervni 1946 roku cherez zalyakuvannya i teror yaki chinili zagoni Vijska Polskogo bilshist miscevogo ukrayinske naselennya Pavlovichiv bula zmushena viyihati u Lvivsku ta Volinsku oblasti URSR Za zvitom ukrayinskogo pidpillya zalishilisya lishe 4 ukrayinski rodini yakim vdalosya perehovuvatisya vid deportaciyi 6 15 lipnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila z Pavlovichiv na priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni she 29 ukrayinciv U seli zalishilosya 9 polyakiv Za radyansko polskim obminom teritoriyami 15 lyutogo 1951 roku selo peredane do Sokalskogo rajonu Lvivskoyi oblasti URSR a chastinu polskogo naselennya pereseleno do Nizhno Ustrickogo rajonu vklyuchenogo do skladu PNR V administrativno teritorialnomu ustroyi Sokalskogo rajonu stanom na 1972 rik naselenij punkt z takoyu nazvoyu vidsutnij Teritoriya kolishnogo sela uvijshla do skladu sela Nismichi U deyakih ucililih hatah prozhivali radyanski prikordonniki OsobistostiNarodilisya 1924 1987 ukrayinskij radyanskij biohimik Panko Nezabudko 1919 2001 ukrayinskij gumorist satirik fejletonist Div takozhPisochne Chervonogradskij rajon PrimitkiGornij M Ukrayinska inteligenciya Holmshini i Pidlyashshiya u XX st Lviv 2002 S 114 116 Pawlowice 6 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 909 pol Demus 1986 s 766 Demus A Miscevosti Grubeshivskogo povitu Nadbuzhanshina Sokalshina Belzchina Radehivshina Kaminechchina Holmshina i Pidlyashshya Red kol M Martinyuk gol red N Olijnik lit red A Demus I Kalinevich V Makar V Orenchuk Naukove tovaristvo im Shevchenka Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto Ob yednannya nadbuzhanciv 1994 T 3 S 475 Ukrayinskij Arhiv Spisok naselennyh mest Lyublinskoj gubernii Lyublin V tipografii M Kossakovskij 1893 S 39 ros doref List 22 3 c privyazkoj Druzhkopol Trehverstovka Voenno topograficheskaya karta Shuberta www etomesto ru ros doref Demus 1986 s 767 Yak rujnuvali najstarshu cerkvu na Holmshini Doklad posla Svoboda 31 grudnya 1929 Chislo 305 S 3 Demus 1986 s 768 Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 146 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 367 ros doref Spisok naselennyh mest Lyublinskoj gubernii Lyublin Gubernskaya tipografiya 1877 S 90 ros doref Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 29 pol Proces pos Kohana v Zamosti Dilo 10 bereznya 1931 Chislo 53 S 4 5 V selah Holmskoyi zemli Krakivski visti 6 chervnya 1940 Chislo 47 S 4 Amtliches Gemeinde und Dorfverzeichnis fur das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevolkerungsbestandsaufnahme am 1 Marz 1943 Statistischen Amt des Generalgouvernements Krakau Burgverlag Krakau 1943 S 39 nim Taktichnij vidtinok UPA 28 j Daniliv Holmshina i Pidlyashshya Dokumenti i materiyali zibr P J Potichnij ta in red P J Potichnij Toronto L Litopis UPA 2003 S 515 516 556 846 Litopis UPA t 39 Ukrayina Polsha Deportaciyi Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 1993 S 148 Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 421 426 pol Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1972 roku V I Kirnenko vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1973 S 294 295 Golovackij I D Golovach Vasil Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1 DzherelaDemus A Pavlovichi selo yakogo nema Nadbuzhanshina Sokalshina Belzchina Radehivshina Kaminechchina Holmshina i Pidlyashshya Red kol M Martinyuk gol red N Olijnik lit red A Demus O Zastavnij I Kalinevich I Kravchuk N Kravchuk V Makar V Orenchuk Ye Stefanishin Naukove tovaristvo im Shevchenka Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto Ob yednannya nadbuzhanciv 1986 T 1 S 766 770 Ukrayinskij Arhiv T XLI ISBN 0 88054 121 0