Павло́ III (лат. Paulus III; 29 лютого 1468, Челле-Лігуре — 10 листопада 1549, Рим) — 220-й папа римський (1534—1549). Гуманіст, меценат, патрон наук і мистецтв. Народився у містечку Каніно. Представник аристократичного роду Фарнезе. Обраний після смерті папи Климента VII (1534). Присвятив життя реформуванню Церкви, боротьбі з протестантизмом та іншими єресями, реставрації Рима. Дозволив діяльність Португальської інквізиції (1536). Заборонив рабство (1537). Ухвалив статут Товариства Ісуса (1540). Був одним з організаторів Тридентського собору (1545). Відновив Швейцарську гвардію (1548). Сприяв діяльності науковців, як-от Миколай Коперник, та митців, як-от Мікеланджело. Помер у Римі. У миру — Алесса́ндро Фарнезе́ (італ. Alessandro Farnese).
Павло III | ||
| ||
---|---|---|
13 жовтня 1534 — 10 листопада 1549 | ||
Попередник: | Климент VII | |
Наступник: | Юлій III | |
Дата народження: | 29 лютого 1468[1][2] | |
Місце народження: | d, Каніно, Папська держава | |
Дата смерті: | 10 листопада 1549[1][2](81 рік) | |
Місце смерті: | Квіринал, Рим, Папська держава | |
Поховання: | d | |
Громадянство: | Папська держава | |
Релігія: | католицька церква[3] | |
Освіта: | Пізанський університет | |
Рід: | Фарнезе[4] | |
Батько: | d | |
Мати: | d | |
Діти: | d, d і П'єр-Луїджі Фарнезе | |
Інтронізація: | 1 листопада 1534 | |
У миру: | Alessandro Farnese | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Походження та кар'єра
Алессандро Фарнезе походив з аристократичного роду Фарнезе. Він мав двох братів та двох сестер. Одній із сестер — Юлії Фарнезе, яка мала стосунки з Олександром VI він завдячує своїй церковній кар'єрі. Здобув освіту в Римі та Флоренції.
У віці 25 років, не маючи духовного сану, отримав ряд єпархій.
Мав трьох дітей, визнаних Римською Курією законними. За часів Інокентія VIII апостольський протонотар у Римі. У 1493 Олександр VI під впливом свого зв'язку з його сестрою призначив Алессандро Фарнезе кардиналом-дияконом та скарбничим римської церкви. У 1509 папа Юлій II призначив його єпископом Парми. Маючи 51 рік, тобто у 1519 році, кардинал Фарнезе отримав сан священника й зайнявся політикою. При папі Клементі VII став єпископом Остії.
Останній Папа епохи Відродження
Конклав, який вибрав його папою оцінив його дипломатичні здібності. Кардинали розраховували, що досвідчений в дипломатичних справах Фарнезе зможе вміло поладнати справи з Францією та Габсбургами. Початок його понтифікату не вказував на те, що він буде проводити реформи. Непотизм процвітав. Павло III призначив трьох своїх онуків кардиналами (двоє з них були неповнолітніми), а сину П'єтро Луїджі довірив посаду хорунжого католицької церкви. У 1545 році з областей герцогства Мілан створив Герцогство Парма, що залишалося в руках сім'ї Фарнезе до 1731 року.
Павло III докладав багато зусиль до відбудови Рима та укладання мирних договорів із Францією.
Церковна політика та Тридентський собор
Павло III намагався дотримуватися політики нейтралітету, однак у 1537 році уклав союз з Венецією проти турків. До цього альянсу приєдналися пізніше Карл V і Фердинанд Австрійський.
23 травня 1536 року дав дозвіл на заснування Португальської інквізиції.
29 травня 1537 року вийшла булла Sublimus Dei в якій заборонялося поневолення та рабство людей.
27 вересня 1540 року підтвердив у своїй буллі «Regimini militantis ecclesiae» статут Товариства Ісуса заснованого Ігнатієм Лойолою. 21 липня 1542 року заснував Верховну Священну Конгрегацію Римської і Вселенської Інквізиції (Licet ab initio die Congregatio Romanae et universalis Inquisitionis), що проіснувала до 1908 року.
Павло III продовжив будівництво Собору Святого Петра і залучив для цього Мікеланджело Буонарроті.
У 1548 році відновив розпущену раніше за умов Барселонського миру Швейцарську гвардію.
У 1545 році відкрився Тридентський собор, який мав виробити відповідь на реформацію Мартіна Лютера. При певній напрузі у стосунках з імператором Карлом V собор був перенесений у Болонью і діяв частково та з перервами.
Примітки
- RKDartists
- BeWeB
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- Roberto Zapperi: Die Vier Frauen des Papstes. Das Leben Pauls III. zwischen Legende und Zensur, C.H. Beck Verlag, München (1997) (нім.)
Див. також
Джерела
- Loughlin, James. Pope Paul III [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]. The Catholic Encyclopedia. Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павло III
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Pavlo Pavlo III znachennya ta Alessandro Farneze Pavlo III lat Paulus III 29 lyutogo 1468 14680229 Chelle Ligure 10 listopada 1549 Rim 220 j papa rimskij 1534 1549 Gumanist mecenat patron nauk i mistectv Narodivsya u mistechku Kanino Predstavnik aristokratichnogo rodu Farneze Obranij pislya smerti papi Klimenta VII 1534 Prisvyativ zhittya reformuvannyu Cerkvi borotbi z protestantizmom ta inshimi yeresyami restavraciyi Rima Dozvoliv diyalnist Portugalskoyi inkviziciyi 1536 Zaboroniv rabstvo 1537 Uhvaliv statut Tovaristva Isusa 1540 Buv odnim z organizatoriv Tridentskogo soboru 1545 Vidnoviv Shvejcarsku gvardiyu 1548 Spriyav diyalnosti naukovciv yak ot Mikolaj Kopernik ta mitciv yak ot Mikelandzhelo Pomer u Rimi U miru Alessa ndro Farneze ital Alessandro Farnese Pavlo IIIPapa Rimskij13 zhovtnya 1534 10 listopada 1549Poperednik Kliment VIINastupnik Yulij IIIData narodzhennya 29 lyutogo 1468 1 2 Misce narodzhennya d Kanino Papska derzhavaData smerti 10 listopada 1549 1 2 81 rik Misce smerti Kvirinal Rim Papska derzhavaPohovannya dGromadyanstvo Papska derzhavaReligiya katolicka cerkva 3 Osvita Pizanskij universitetRid Farneze 4 Batko dMati dDiti d d i P yer Luyidzhi FarnezeIntronizaciya 1 listopada 1534U miru Alessandro Farnese Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya ta kar yera Alessandro Farneze pohodiv z aristokratichnogo rodu Farneze Vin mav dvoh brativ ta dvoh sester Odnij iz sester Yuliyi Farneze yaka mala stosunki z Oleksandrom VI vin zavdyachuye svoyij cerkovnij kar yeri Zdobuv osvitu v Rimi ta Florenciyi U vici 25 rokiv ne mayuchi duhovnogo sanu otrimav ryad yeparhij Mav troh ditej viznanih Rimskoyu Kuriyeyu zakonnimi Za chasiv Inokentiya VIII apostolskij protonotar u Rimi U 1493 Oleksandr VI pid vplivom svogo zv yazku z jogo sestroyu priznachiv Alessandro Farneze kardinalom diyakonom ta skarbnichim rimskoyi cerkvi U 1509 papa Yulij II priznachiv jogo yepiskopom Parmi Mayuchi 51 rik tobto u 1519 roci kardinal Farneze otrimav san svyashennika j zajnyavsya politikoyu Pri papi Klementi VII stav yepiskopom Ostiyi Ostannij Papa epohi Vidrodzhennya Konklav yakij vibrav jogo papoyu ociniv jogo diplomatichni zdibnosti Kardinali rozrahovuvali sho dosvidchenij v diplomatichnih spravah Farneze zmozhe vmilo poladnati spravi z Franciyeyu ta Gabsburgami Pochatok jogo pontifikatu ne vkazuvav na te sho vin bude provoditi reformi Nepotizm procvitav Pavlo III priznachiv troh svoyih onukiv kardinalami dvoye z nih buli nepovnolitnimi a sinu P yetro Luyidzhi doviriv posadu horunzhogo katolickoyi cerkvi U 1545 roci z oblastej gercogstva Milan stvoriv Gercogstvo Parma sho zalishalosya v rukah sim yi Farneze do 1731 roku Pavlo III dokladav bagato zusil do vidbudovi Rima ta ukladannya mirnih dogovoriv iz Franciyeyu Cerkovna politika ta Tridentskij sobor Papa Pavlo III ta jogo onuki Aleksandro ta Ottavio Farneze Pavlo III namagavsya dotrimuvatisya politiki nejtralitetu odnak u 1537 roci uklav soyuz z Veneciyeyu proti turkiv Do cogo alyansu priyednalisya piznishe Karl V i Ferdinand Avstrijskij 23 travnya 1536 roku dav dozvil na zasnuvannya Portugalskoyi inkviziciyi 29 travnya 1537 roku vijshla bulla Sublimus Dei v yakij zaboronyalosya ponevolennya ta rabstvo lyudej 27 veresnya 1540 roku pidtverdiv u svoyij bulli Regimini militantis ecclesiae statut Tovaristva Isusa zasnovanogo Ignatiyem Lojoloyu 21 lipnya 1542 roku zasnuvav Verhovnu Svyashennu Kongregaciyu Rimskoyi i Vselenskoyi Inkviziciyi Licet ab initio die Congregatio Romanae et universalis Inquisitionis sho proisnuvala do 1908 roku Pavlo III prodovzhiv budivnictvo Soboru Svyatogo Petra i zaluchiv dlya cogo Mikelandzhelo Buonarroti U 1548 roci vidnoviv rozpushenu ranishe za umov Barselonskogo miru Shvejcarsku gvardiyu U 1545 roci vidkrivsya Tridentskij sobor yakij mav virobiti vidpovid na reformaciyu Martina Lyutera Pri pevnij napruzi u stosunkah z imperatorom Karlom V sobor buv perenesenij u Bolonyu i diyav chastkovo ta z perervami PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 BeWeB d Track Q77541206 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 Roberto Zapperi Die Vier Frauen des Papstes Das Leben Pauls III zwischen Legende und Zensur C H Beck Verlag Munchen 1997 nim Div takozhKolekciya FarnezeDzherelaLoughlin James Pope Paul III Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite The Catholic Encyclopedia Vol 11 New York Robert Appleton Company 1911 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pavlo III