Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'єр Маньоль (фр. Pierre Magnol, 8 червня 1638 — 21 травня 1715) — французький ботанік.
| П'єр Маньоль | |
|---|---|
| фр. Pierre Magnol | |
 | |
| Народився | 8 червня 1638 Монпельє |
| Помер | 21 травня 1715 (76 років) Монпельє |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | ботанік |
| Галузь | ботаніка |
| Відомі учні | Жозеф Піттон де Турнефор |
| Членство | Французька академія наук |
 П'єр Маньоль у Вікісховищі | |
Народився у Монпельє, де жив та працював більшу частину життя. Наприкінці життя він став професором ботаніки та директором Королівського ботанічного саду у Монпельє та навіть протягом нетривалого часу обіймав посаду академіка у Королівській академії наук у Парижі.
Роботи Маньоля в області ботанічної систематики мають велике значення. Він першим ввів у вживання категорію родини та одним із перших намагався розробити природну класифікацію рослин. Оскільки всі роботи Маньоля вийшли у світ до 1 травня 1753 року, назви рослин, запропоновані ним, непридатні для використання у ботанічній номенклатурі.
Молоді роки і навчання
П'єр Маньоль народився у сім'ї аптекаря. Його батько, Клод, як і його дід Жан Маньоль, тримали аптеку. Мати П'єра походила з родини лікарів. Старший брат П'єра, Сезар Маньоль, успадкував сімейну аптеку, а П'єр, що був одним з молодших дітей, отримав велику свободу у виборі професії та вирішив стати лікарем. Він з юності цікавився натуральною історією та, особливо, ботанікою, що було досить звично для сина аптекаря та майбутнього лікара, оскільки в ті часи вивчення ботаніки та медицини були нероздільні. 19 травня 1655 року П'єр був зарахований на медичний факультет Університету Монпельє.
Монпельє — старовинне місто, і в ті часи воно вже було важливим комерційним та освітнім центром. Університет Монпельє був офіційно заснований у 1289 році (шляхом об'єднання кількох раніше існуючих міських училищ) та був першим університетом у Франції, в якому з'явився ботанічний сад, подарований університету у 1593 році королем Франції Генріхом IV для допомоги у вивченні медицини та фармакології. Медична школа університету притягувала до себе студентів з усієї Європи. Там навчалися багато знаменитих медиків та ботаніків: Франсуа Рабле (1493 (?) — 1553, більш відомий як письменник), Леонарт Фукс (1501—1566, один із батьків ботаніки), Гійом Ронделе (1507—1566), Карл Клузіус (1526—1609) та (фр. Pierre Richer de Belleval, 1564 (?) — 1632). Завдяки університету Монпельє можна було по праву назвати однією зі столиць ботанічного світу. П'єр Маньоль здобув ступінь доктора медицини (M.D.) 11 січня 1659 року, після чого зайнявся вивченням ботаніки.
Релігійні переконання
Монпельє був оплотом протестантизму, і Маньоль був вихований у традиції кальвінізму. У ті часи Римсько-католицька церква була офіційною церквою Франції, але згідно Нантського едикту (1598) протестантам офіційно була надана свобода віросповідання і дано право обіймати посади на державній службі. Едикт, однак, не міг викорінити релігійних переслідувань та дискримінації. Протягом свого життя Маньоль не раз стикався з відмовами при спробах отримати кафедру в Університеті Монпельє. Після того як Нантський едикт був відкликаний у 1685 році, Маньоль змушений був прийняти католицтво, що, втім, відкрило йому дорогу до просування по службі.
Кар'єра
У грудні 1663 Маньоль отримав почесний титул brevet de medecine royal за посередництва , впливового придворного медика. Про початок його кар'єри нічого не відомо, але можливим джерелом коштів для існування була медична практика.
З 1659 року він присвятив більшу частину часу ботаніці та здійснив низку поїздок по Ланґедоку, Провансу, Альпах та Піренеях. У 1664 році він намагався обійняти посаду демонстратора рослин у ботанічному саду Монпельє, але йому, як протестанту, було в ній відмовлено. Історія повторилася у 1667 році, коли він був найбільш підходящим кандидатом на посаду професора медицини, але знову отримав відмову.
Тим часом Маньоль опублікував флору околиць Монпельє та почав листуватися з багатьма видатними ботаніками, які високо оцінили його праці. Серед його кореспондентів були Джон Рей, Вільям Шерард та (Англія), та (Лейден), Ян Коммелін (Амстердам).
У 1687 році, після навернення до католицтва, Маньоля взяли в ботанічний сад Монпельє на посаду демонстратора рослин. У 1693 році, за рекомендацією (1638—1718), який у той час обіймав посаду придворного лікаря, та свого учня Жозефа Піттона де Турнефора (1656—1708), він отримав титул доктора королівського двору, а у 1694 році — кафедру професора медицини в Університеті Монпельє та, знову завдяки втручанню Фагона, — почесний диплом королівського професора. З 1696 року він три роки завідував ботанічним садом, після чого до кінця своїх днів отримав титул інспектора саду.
Маньоль був одним із членів-засновників Королівського наукового товариства у Монпельє (фр. Société Royale des Sciences de Montpellier) (1706) та займав у ньому одну з трьох позицій з ботаніки. У 1709 році він був викликаний в Париж для того, щоб зайняти місце у Академії наук, яке звільнилося після передчасної смерті одного з найкращих його учнів, Жозефа Піттона де Турнефора.
У Маньоля навчалися відомі ботаніки Жозеф Піттон де Турнефор та брати Антуан та Бернар де Жюссьє.
Основні праці
- 1676, Botanicum Monspeliense, sive Plantarum circa Monspelium nascentium index. Lyon.
- 1686, Botanicum Monspeliense, sive Plantarum circa Monspelium nascentium index. Adduntur variarum plantarum descriptiones et icones. Cum appendice quae plantas de novo repertas continet et errata emendat. Montpellier.
- 1689, Prodromus historiae generalis plantarum, in quo familiae plantarum per tabulas disponuntur. Montpellier.
- 1697, Hortus regius Monspeliense, sive Catalogus plantarum quae in Horto Regio Monspeliensi demonstrantur. Montpellier.
- 1720, Novus caracter plantarum, in duo tractatus divisus: primus, de herbis & subfructibus, secundus, de fructibus & arboribus. Montpellier, посмертне видання, здійснене його сином, Антуаном Маньолем (Antoine Magnol, 1676—1759).
Таксони, названі на його честь
У 1703 році Шарль Плюм'є присвоїв на честь Маньоля назву Magnolia роду деревних рослин з острова Мартиніка. Ця назва була використана Карлом Ліннеєм у першому виданні Species plantarum (1753) з посиланням на Плюм'є. На даний час, відповідно до вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури авторство цієї назви приписано Линнею, а датою публікації вважається 1753 рік.
Див. також
Примітки
- IPNI, Magnol
- За новим стилем (григоріанський календар), використовується у Франції з 1582 року.
- Barnhart, J.H. (1965). Biographical notes upon botanists. Boston.
- Dulieu, L. (1959). «Les Magnols». Revue d'histoire des sciences et de leurs applications 12 (3): 209—224.
- Harant, H. (1954). «The Montpellier Botanical Garden». Endeavour 13: 97-100.
- Planchon, J.E. (1884). La botanique à Montpellier. Études historiques, notes et documents. Montpellier, 1884
- Plumier, C. (1703). Nova plantarum Americanarum genera.
Посилання
- Pierre Magnol at Scientific Revolution Database
Джерела
- Aiello, T. (2003). Pierre Magnol: His life and works, Magnolia, the Journal of the Magnolia Society Vol. 38 issue 74: 1-10.
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Manol fr Pierre Magnol 8 chervnya 1638 21 travnya 1715 francuzkij botanik P yer Manolfr Pierre MagnolNarodivsya8 chervnya 1638 1638 06 08 MonpelyePomer21 travnya 1715 1715 05 21 76 rokiv MonpelyeKrayina FranciyaDiyalnistbotanikGaluzbotanikaVidomi uchniZhozef Pitton de TurneforChlenstvoFrancuzka akademiya nauk P yer Manol u Vikishovishi Magnol ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora P yer Manol Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Magnolia grandiflora z rodu Magnoliya nazvanogo na chest P Manolya Narodivsya u Monpelye de zhiv ta pracyuvav bilshu chastinu zhittya Naprikinci zhittya vin stav profesorom botaniki ta direktorom Korolivskogo botanichnogo sadu u Monpelye ta navit protyagom netrivalogo chasu obijmav posadu akademika u Korolivskij akademiyi nauk u Parizhi Roboti Manolya v oblasti botanichnoyi sistematiki mayut velike znachennya Vin pershim vviv u vzhivannya kategoriyu rodini ta odnim iz pershih namagavsya rozrobiti prirodnu klasifikaciyu roslin Oskilki vsi roboti Manolya vijshli u svit do 1 travnya 1753 roku nazvi roslin zaproponovani nim nepridatni dlya vikoristannya u botanichnij nomenklaturi Molodi roki i navchannyaP yer Manol narodivsya u sim yi aptekarya Jogo batko Klod yak i jogo did Zhan Manol trimali apteku Mati P yera pohodila z rodini likariv Starshij brat P yera Sezar Manol uspadkuvav simejnu apteku a P yer sho buv odnim z molodshih ditej otrimav veliku svobodu u vibori profesiyi ta virishiv stati likarem Vin z yunosti cikavivsya naturalnoyu istoriyeyu ta osoblivo botanikoyu sho bulo dosit zvichno dlya sina aptekarya ta majbutnogo likara oskilki v ti chasi vivchennya botaniki ta medicini buli nerozdilni 19 travnya 1655 roku P yer buv zarahovanij na medichnij fakultet Universitetu Monpelye Monpelye starovinne misto i v ti chasi vono vzhe bulo vazhlivim komercijnim ta osvitnim centrom Universitet Monpelye buv oficijno zasnovanij u 1289 roci shlyahom ob yednannya kilkoh ranishe isnuyuchih miskih uchilish ta buv pershim universitetom u Franciyi v yakomu z yavivsya botanichnij sad podarovanij universitetu u 1593 roci korolem Franciyi Genrihom IV dlya dopomogi u vivchenni medicini ta farmakologiyi Medichna shkola universitetu prityaguvala do sebe studentiv z usiyeyi Yevropi Tam navchalisya bagato znamenitih medikiv ta botanikiv Fransua Rable 1493 1553 bilsh vidomij yak pismennik Leonart Fuks 1501 1566 odin iz batkiv botaniki Gijom Rondele 1507 1566 Karl Kluzius 1526 1609 ta fr Pierre Richer de Belleval 1564 1632 Zavdyaki universitetu Monpelye mozhna bulo po pravu nazvati odniyeyu zi stolic botanichnogo svitu P yer Manol zdobuv stupin doktora medicini M D 11 sichnya 1659 roku pislya chogo zajnyavsya vivchennyam botaniki Religijni perekonannyaMonpelye buv oplotom protestantizmu i Manol buv vihovanij u tradiciyi kalvinizmu U ti chasi Rimsko katolicka cerkva bula oficijnoyu cerkvoyu Franciyi ale zgidno Nantskogo ediktu 1598 protestantam oficijno bula nadana svoboda virospovidannya i dano pravo obijmati posadi na derzhavnij sluzhbi Edikt odnak ne mig vikoriniti religijnih peresliduvan ta diskriminaciyi Protyagom svogo zhittya Manol ne raz stikavsya z vidmovami pri sprobah otrimati kafedru v Universiteti Monpelye Pislya togo yak Nantskij edikt buv vidklikanij u 1685 roci Manol zmushenij buv prijnyati katolictvo sho vtim vidkrilo jomu dorogu do prosuvannya po sluzhbi Kar yeraU grudni 1663 Manol otrimav pochesnij titul brevet de medecine royal za poserednictva vplivovogo pridvornogo medika Pro pochatok jogo kar yeri nichogo ne vidomo ale mozhlivim dzherelom koshtiv dlya isnuvannya bula medichna praktika Z 1659 roku vin prisvyativ bilshu chastinu chasu botanici ta zdijsniv nizku poyizdok po Langedoku Provansu Alpah ta Pireneyah U 1664 roci vin namagavsya obijnyati posadu demonstratora roslin u botanichnomu sadu Monpelye ale jomu yak protestantu bulo v nij vidmovleno Istoriya povtorilasya u 1667 roci koli vin buv najbilsh pidhodyashim kandidatom na posadu profesora medicini ale znovu otrimav vidmovu Tim chasom Manol opublikuvav floru okolic Monpelye ta pochav listuvatisya z bagatma vidatnimi botanikami yaki visoko ocinili jogo praci Sered jogo korespondentiv buli Dzhon Rej Vilyam Sherard ta Angliya ta Lejden Yan Kommelin Amsterdam U 1687 roci pislya navernennya do katolictva Manolya vzyali v botanichnij sad Monpelye na posadu demonstratora roslin U 1693 roci za rekomendaciyeyu 1638 1718 yakij u toj chas obijmav posadu pridvornogo likarya ta svogo uchnya Zhozefa Pittona de Turnefora 1656 1708 vin otrimav titul doktora korolivskogo dvoru a u 1694 roci kafedru profesora medicini v Universiteti Monpelye ta znovu zavdyaki vtruchannyu Fagona pochesnij diplom korolivskogo profesora Z 1696 roku vin tri roki zaviduvav botanichnim sadom pislya chogo do kincya svoyih dniv otrimav titul inspektora sadu Manol buv odnim iz chleniv zasnovnikiv Korolivskogo naukovogo tovaristva u Monpelye fr Societe Royale des Sciences de Montpellier 1706 ta zajmav u nomu odnu z troh pozicij z botaniki U 1709 roci vin buv viklikanij v Parizh dlya togo shob zajnyati misce u Akademiyi nauk yake zvilnilosya pislya peredchasnoyi smerti odnogo z najkrashih jogo uchniv Zhozefa Pittona de Turnefora U Manolya navchalisya vidomi botaniki Zhozef Pitton de Turnefor ta brati Antuan ta Bernar de Zhyussye Osnovni praci1676 Botanicum Monspeliense sive Plantarum circa Monspelium nascentium index Lyon 1686 Botanicum Monspeliense sive Plantarum circa Monspelium nascentium index Adduntur variarum plantarum descriptiones et icones Cum appendice quae plantas de novo repertas continet et errata emendat Montpellier 1689 Prodromus historiae generalis plantarum in quo familiae plantarum per tabulas disponuntur Montpellier 1697 Hortus regius Monspeliense sive Catalogus plantarum quae in Horto Regio Monspeliensi demonstrantur Montpellier 1720 Novus caracter plantarum in duo tractatus divisus primus de herbis amp subfructibus secundus de fructibus amp arboribus Montpellier posmertne vidannya zdijsnene jogo sinom Antuanom Manolem Antoine Magnol 1676 1759 Taksoni nazvani na jogo chestU 1703 roci Sharl Plyum ye prisvoyiv na chest Manolya nazvu Magnolia rodu derevnih roslin z ostrova Martinika Cya nazva bula vikoristana Karlom Linneyem u pershomu vidanni Species plantarum 1753 z posilannyam na Plyum ye Na danij chas vidpovidno do vimog Mizhnarodnogo kodeksu botanichnoyi nomenklaturi avtorstvo ciyeyi nazvi pripisano Linneyu a datoyu publikaciyi vvazhayetsya 1753 rik Div takozhSpisok botanikiv za skorochennyamPrimitkiIPNI Magnol Za novim stilem grigorianskij kalendar vikoristovuyetsya u Franciyi z 1582 roku Barnhart J H 1965 Biographical notes upon botanists Boston Dulieu L 1959 Les Magnols Revue d histoire des sciences et de leurs applications 12 3 209 224 Harant H 1954 The Montpellier Botanical Garden Endeavour 13 97 100 Planchon J E 1884 La botanique a Montpellier Etudes historiques notes et documents Montpellier 1884 Plumier C 1703 Nova plantarum Americanarum genera PosilannyaPierre Magnol at Scientific Revolution DatabaseDzherelaAiello T 2003 Pierre Magnol His life and works Magnolia the Journal of the Magnolia Society Vol 38 issue 74 1 10 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi