Отар Меґвінетухуцесі (груз. ოთარ მეღვინეთუხუცესი; *16 січня 1932, Тифліс (нині — Тбілісі, Грузія) — †8 травня 2013, Тбілісі) — радянський і грузинський актор театру і кіно.
Отар Меґвінетухуцесі | |
---|---|
груз. ოთარ მეღვინეთუხუცესი | |
Дата народження | 16 січня 1932 |
Місце народження | Тифліс, Грузинська РСР, Закавказька РФСР, СРСР |
Дата смерті | 8 травня 2013 (81 рік) |
Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
Поховання | Дідубійський пантеон |
Громадянство | СРСР → Грузія |
Alma mater | Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі |
Професія | актор |
Заклад | Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі |
Нагороди | |
IMDb | ID 0576367 |
Біографія
Меґвінетухуцесі народився 16 січня 1932 в Тифлісі (нині — Тбілісі, Грузія).
У 1954 закінчив Тбіліський театральний інститут ім. Ш. Руставелі і був прийнятий в трупу Тбіліського драматичного театру імені К. Марджанішвілі.
У 1955 зіграв свою першу велику роль — Чонту в спектаклі «Вигнанець» Важа Пшавела.
У 1961-1962 — актор Тбіліського театру санітарної культури.
У 1967–1975 — актор Руставського драматичного театру.
У 1975 повернувся в Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі, з 1996 по 2005 — художній керівник цього театру.
У 2001 був запрошений в МХТ імені А. П. Чехова, де зіграв роль Креонта в «Антигоні» Жана Ануя.
Помер 8 травня (за іншими джерелами — 9 травня) 2013 в Тбілісі. Похований в Дідубійському пантеоні.
Сім'я
дружина — Гурандо Габуния (1938—2019), акторка, народна артистка Грузії.
Визнання і нагороди
- Заслужений артист Грузинської РСР (1965)
- Народний артист Грузинської РСР (1973)
- Народний артист СССР (1979)
- Державна премія СССР (1981) — за виконання ролі Даті Туташхіа в ТВ-фільмі «Берега»
- Державна премія Грузинської РСР імені К. А. Марджанішвілі (1977) — за театральну роботу
- Державна премія Грузії ім. Шота Руставелі (1998)
- Державна премія Грузії (2001)
- Орден Честі (Грузія) (1998)
- Медаль Пушкіна (2007)
- Приз IV-го МКФ в Токіо (1991) — за найкращу чоловічу роль у фільмі «Вийди!»
- Приз КФ «Сузір'я» (1992) — за фільм «Вийди»
- Премія імені К. С. Станіславського (1997) — за внесок у розвиток театрального мистецтва
- Премія «Чайка» в номінації «Найкраща драматична роль» (2001) — за роль у виставі «Антігона»
Театральні роботи
- «Щастя Ірини» Д. С. Клдіашвілі — Філіп
- «Пропозиція» А. П. Чехова — Ломов
- «Останні» М. Горького — Яків
- «Макар Діброва» О. Є. Корнійчука — Кондрат Тополя
Тбіліський театр санітарної культури
- «Наш один вечір» Лілі Іоселіані — Гіві
- «Колеги» — Резо
Руставський драматичний театр
- «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — Сірано де Бержерак
- «Через сто років в березовому гаю» В. Н. Коростилёва — Микола Перший
- «На дні» М. Горького — Сатин
- «Банк-бан» І. Катона — Банк-бан
- «Обвинувальний висновок» Н. В. Думбадзе — Лимон
- «Хитромудрий ідальго» за романом М. де Сервантеса та мюзиклу Д. Вассермана — Дон Кіхот
- «Свято самотності» В. Коростилёва — Піросмані
Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі
- «Легенда про любов» Н. Хікмета — Візир
- «Людина він?» І. Г. Чавчавадзе — божевільний Ревазі
- «Майя з Цхнеті» В. Канделакі — Кіріклапія
- «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Граф Бельевр
- «Сувора жінка» К. Буачидзе — Наполеон
- «Вигнанець» В. Пшавелі — Чонта
- «Річард III» Шекспіра — лорд Ловель
- «На дні» М. Горького — Сатин
- «Загибель ескадри» О. Є. Корнійчука — Гайдай
- «Навала» Л. М. Леонова — Федір Таланов
- «Два кольори» А. Г. Зака і І. К. Кузнєцова — Нодар
- «Цезар і Клеопатра» Б. Шоу — Руфіо
- «Багато галасу даремно» Шекспіра — Бенедикт
- «Чужий» С. Бегиашвілі — Ромео
- «Над прірвою в житі» Д. Селінджера — Стредлейтер
- «Мати» К. Чапека — Ондра
- «Жанна д'Арк» Жана Ануя — Варвік
- «Цар Едіп» Софокла — Едіп
- «Свято самотності» В. Коростилёва — Піросмані
- «Джордано Бруно» Л. Мароті — папа Климент VIII
- «Ромул Великий» Ф. Дюрренматта — Ромул Август
- «Хакі Адзба» Л. Кіачелі — Хакі Адзба
- «Провінційна історія» Л. Росеби — Лев
- «Отелло» Шекспіра — Отелло
- «Ніч ігуани» Т. Вільямса — Шеннон
- «Страх» А. Н. Афіногенова — Бородін
- «Хранителі Грааля» Г. Робакідзе — принц Джордж
- «Останній король» Д. К. Іоселіані — Георг XII
- «Антоній і Клеопатра» Шекспіра — Марк Антоній
- «Бахтріоні» В. Пшавелі — проповідник
- «Король Лір» Шекспіра — Король Лір
- «Три сестри» А. П. Чехова
- «Публіці дивитися забороняється» Ж. Марсана — Ерве Монтень
- «Антігона» Ж. Ануя — Креонт
- «Пилат» по М. А. Булгакову — Понтій Пілат
- «Я Ілля!» Т. Годердзішвілі — Ілля
- «Омела» ეთერ ციცაგი — Іраклій
Фільмографія
- 1958 — «Фатіма» — Джамбулат, син князя Алімбеков
- 1961 — «Добрі люди» — Гіга Бетанелі
- 1961 — «Під одним небом» (новела «Княжна Майя») — князь Бондо
- 1963 — («Хто осідлає коня?») — Гваді Чанба
- 1967 — «Благання» — Джокола
- 1968 — «Таріел Голуа» — Гадалендіа
- 1970 — «Десниця великого майстра» — Георгій I, цар Грузії
- 1971 — «Намисто для моєї коханої» — Магомед
- 1971 — «Цотне Дадіані» — Цотне Дадіані
- 1971 — «Шукачі затонулого міста» — людина в окулярах
- 1972 — «Білі камені» (новела «Прощай, Інеса») — Алонсо
- 1973 — «Тепле осіннє сонце» — Вахтанг
- 1973 — «Викрадення місяця» — Арзакан Звамбайя
- 1976 — «Древо бажання» — Еліоз
- 1977 — «Берега» — Дата Туташхіа
- 1980 — «Здрастуйте, все!» — Ніко Піросмані
- 1981 — «Шлях додому» — батько Антімоза Іверіелі
- 1981 — «Брат» — Пагава
- 1983 — «Клятвена запис» — Імам Кулі-Хан
- 1986 — «Арена несамовитих» — Розбите скло Херхеулідзе
- 1986 — «Кругообіг» — Дмитро Костянтинович, професор
- 1987 — «Хареба і Гоги» — штабс-капітан Ахвледіані
- 1987 — «У пошуках втраченого скарбу» — князь
- 1990 — «Турандот» — Тедоре, паралізований актор
- 1990 — «Спіраль» — академік Давид Георгадзе
- 1990 — «Білі прапори» — дядько Ісидор
- 1991 — «Вийди!» — Мотл Рабинович (номінація на премію «Ніка» в категорії Найкраща чоловіча роль)
- 1992 — «Жінка в море»
- 1992 — «Катька і Шиз» — Іраклій
- 1994 — «Будулай, якого не чекають» («Циганський острів» — ТБ) — Будулай
- 1994 — «Колискова» — священик
- 1995 — «Грибоєдовський вальс» — Олександр Гарсевановіч Чавчавадзе
- 1995 — «Тіні минулого»
- 1999 — «Дорога М»
- 2001 — «Антимоз Іверіелі» — священик монастиря імені Давида Гареджі
- 2002 — «Застряглі» — Гіго / Гурам
- 2008 — «Свічка з гробу Господнього»
Джерела
- Биография Мегвинетухуцеси Отара Вахтанговича [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Отар Мегвинетухуцеси — опять на коне! газета «Тбилисская неделя» № 4 2012 год[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otar Megvinetuhucesi gruz ოთარ მეღვინეთუხუცესი 16 sichnya 1932 Tiflis nini Tbilisi Gruziya 8 travnya 2013 Tbilisi radyanskij i gruzinskij aktor teatru i kino Otar Megvinetuhucesigruz ოთარ მეღვინეთუხუცესიData narodzhennya16 sichnya 1932 1932 01 16 Misce narodzhennyaTiflis Gruzinska RSR Zakavkazka RFSR SRSRData smerti8 travnya 2013 2013 05 08 81 rik Misce smertiTbilisi GruziyaPohovannyaDidubijskij panteonGromadyanstvo SRSR GruziyaAlma materTbiliskij teatralnij institut im Shota RustaveliProfesiyaaktorZakladTbiliskij akademichnij teatr imeni K MardzhanishviliNagorodinarodnij artist Gruzinskoyi RSR 1973 d 1964 d 1998 d 2001 IMDbID 0576367BiografiyaMegvinetuhucesi narodivsya 16 sichnya 1932 v Tiflisi nini Tbilisi Gruziya U 1954 zakinchiv Tbiliskij teatralnij institut im Sh Rustaveli i buv prijnyatij v trupu Tbiliskogo dramatichnogo teatru imeni K Mardzhanishvili U 1955 zigrav svoyu pershu veliku rol Chontu v spektakli Vignanec Vazha Pshavela U 1961 1962 aktor Tbiliskogo teatru sanitarnoyi kulturi U 1967 1975 aktor Rustavskogo dramatichnogo teatru U 1975 povernuvsya v Tbiliskij akademichnij teatr imeni K Mardzhanishvili z 1996 po 2005 hudozhnij kerivnik cogo teatru U 2001 buv zaproshenij v MHT imeni A P Chehova de zigrav rol Kreonta v Antigoni Zhana Anuya Pomer 8 travnya za inshimi dzherelami 9 travnya 2013 v Tbilisi Pohovanij v Didubijskomu panteoni Sim yadruzhina Gurando Gabuniya 1938 2019 aktorka narodna artistka Gruziyi Viznannya i nagorodiZasluzhenij artist Gruzinskoyi RSR 1965 Narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1973 Narodnij artist SSSR 1979 Derzhavna premiya SSSR 1981 za vikonannya roli Dati Tutashhia v TV filmi Berega Derzhavna premiya Gruzinskoyi RSR imeni K A Mardzhanishvili 1977 za teatralnu robotu Derzhavna premiya Gruziyi im Shota Rustaveli 1998 Derzhavna premiya Gruziyi 2001 Orden Chesti Gruziya 1998 Medal Pushkina 2007 Priz IV go MKF v Tokio 1991 za najkrashu cholovichu rol u filmi Vijdi Priz KF Suzir ya 1992 za film Vijdi Premiya imeni K S Stanislavskogo 1997 za vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva Premiya Chajka v nominaciyi Najkrasha dramatichna rol 2001 za rol u vistavi Antigona Teatralni robotiTbiliskij teatralnij institut im Sh Rustaveli Shastya Irini D S Kldiashvili Filip Propoziciya A P Chehova Lomov Ostanni M Gorkogo Yakiv Makar Dibrova O Ye Kornijchuka Kondrat TopolyaTbiliskij teatr sanitarnoyi kulturi Nash odin vechir Lili Ioseliani Givi Kolegi RezoRustavskij dramatichnij teatr Sirano de Berzherak E Rostana Sirano de Berzherak Cherez sto rokiv v berezovomu gayu V N Korostilyova Mikola Pershij Na dni M Gorkogo Satin Bank ban I Katona Bank ban Obvinuvalnij visnovok N V Dumbadze Limon Hitromudrij idalgo za romanom M de Servantesa ta myuziklu D Vassermana Don Kihot Svyato samotnosti V Korostilyova PirosmaniTbiliskij akademichnij teatr imeni K Mardzhanishvili Legenda pro lyubov N Hikmeta Vizir Lyudina vin I G Chavchavadze bozhevilnij Revazi Majya z Chneti V Kandelaki Kiriklapiya Mariya Styuart F Shillera Graf Belevr Suvora zhinka K Buachidze Napoleon Vignanec V Pshaveli Chonta Richard III Shekspira lord Lovel Na dni M Gorkogo Satin Zagibel eskadri O Ye Kornijchuka Gajdaj Navala L M Leonova Fedir Talanov Dva kolori A G Zaka i I K Kuznyecova Nodar Cezar i Kleopatra B Shou Rufio Bagato galasu daremno Shekspira Benedikt Chuzhij S Begiashvili Romeo Nad prirvoyu v zhiti D Selindzhera Stredlejter Mati K Chapeka Ondra Zhanna d Ark Zhana Anuya Varvik Car Edip Sofokla Edip Svyato samotnosti V Korostilyova Pirosmani Dzhordano Bruno L Maroti papa Kliment VIII Romul Velikij F Dyurrenmatta Romul Avgust Haki Adzba L Kiacheli Haki Adzba Provincijna istoriya L Rosebi Lev Otello Shekspira Otello Nich iguani T Vilyamsa Shennon Strah A N Afinogenova Borodin Hraniteli Graalya G Robakidze princ Dzhordzh Ostannij korol D K Ioseliani Georg XII Antonij i Kleopatra Shekspira Mark Antonij Bahtrioni V Pshaveli propovidnik Korol Lir Shekspira Korol Lir Tri sestri A P Chehova Publici divitisya zaboronyayetsya Zh Marsana Erve Monten Antigona Zh Anuya Kreont Pilat po M A Bulgakovu Pontij Pilat Ya Illya T Goderdzishvili Illya Omela ეთერ ციცაგი IraklijFilmografiya 1958 Fatima Dzhambulat sin knyazya Alimbekov 1961 Dobri lyudi Giga Betaneli 1961 Pid odnim nebom novela Knyazhna Majya knyaz Bondo 1963 Hto osidlaye konya Gvadi Chanba 1967 Blagannya Dzhokola 1968 Tariel Golua Gadalendia 1970 Desnicya velikogo majstra Georgij I car Gruziyi 1971 Namisto dlya moyeyi kohanoyi Magomed 1971 Cotne Dadiani Cotne Dadiani 1971 Shukachi zatonulogo mista lyudina v okulyarah 1972 Bili kameni novela Proshaj Inesa Alonso 1973 Teple osinnye sonce Vahtang 1973 Vikradennya misyacya Arzakan Zvambajya 1976 Drevo bazhannya Elioz 1977 Berega Data Tutashhia 1980 Zdrastujte vse Niko Pirosmani 1981 Shlyah dodomu batko Antimoza Iverieli 1981 Brat Pagava 1983 Klyatvena zapis Imam Kuli Han 1986 Arena nesamovitih Rozbite sklo Herheulidze 1986 Krugoobig Dmitro Kostyantinovich profesor 1987 Hareba i Gogi shtabs kapitan Ahvlediani 1987 U poshukah vtrachenogo skarbu knyaz 1990 Turandot Tedore paralizovanij aktor 1990 Spiral akademik David Georgadze 1990 Bili prapori dyadko Isidor 1991 Vijdi Motl Rabinovich nominaciya na premiyu Nika v kategoriyi Najkrasha cholovicha rol 1992 Zhinka v more 1992 Katka i Shiz Iraklij 1994 Budulaj yakogo ne chekayut Ciganskij ostriv TB Budulaj 1994 Koliskova svyashenik 1995 Griboyedovskij vals Oleksandr Garsevanovich Chavchavadze 1995 Tini minulogo 1999 Doroga M 2001 Antimoz Iverieli svyashenik monastirya imeni Davida Garedzhi 2002 Zastryagli Gigo Guram 2008 Svichka z grobu Gospodnogo DzherelaBiografiya Megvinetuhucesi Otara Vahtangovicha 13 travnya 2020 u Wayback Machine Otar Megvinetuhucesi opyat na kone gazeta Tbilisskaya nedelya 4 2012 god nedostupne posilannya z kvitnya 2019