Кунаши́р (рос. Кунашир, яп. 国後島, くなしりとう, МФА: [kunaɕiɾʲi toː]) — острів вулканічного походження в північно-західній частині Тихого океану. Належить до групи Курильських островів. Адміністративно входить до округу Немуро Префектура Хоккайдо, Японія. Знаходиться під окупаційною владою Росії, яка відносить його до складу Южно-Курильського міського округу Сахалінської області.
Кунашир | |
---|---|
рос. Кунашир, яп. 国後島 | |
Вид на Кунашир з гір п-ва Сіретоко | |
Карта | |
Географія | |
44°04′ пн. ш. 145°46′ сх. д. / 44.067° пн. ш. 145.767° сх. д.Координати: 44°04′ пн. ш. 145°46′ сх. д. / 44.067° пн. ш. 145.767° сх. д. | |
Акваторія | Охотське море, Тихий океан |
Група островів | Велика Курильська гряда |
Площа | 1490 км² |
Довжина | 123 км |
Ширина | 30 км |
Найвища точка | 1819 м |
Країна | |
Росія (де-факто) / Японія (претендує) | |
Регіон | Префектура Хоккайдо/Сахалінська область |
Район | Округ Немуро/Южно-Курильський район |
Населення | 8000 осіб (2007) |
Кунашир Кунашир (Японія) | |
Кунашир Кунашир (Росія) | |
Кунашир у Вікісховищі |
Етимологія
Існує дві гіпотези щодо етимології назви острова. Згідно з першою вона походить від айнського сполучення Кунне-сірі або Кунне-сіру — «Чорний острів». Згідно з другою — від сполучення Куна-сірі або Куна-сіру — «Трав'яний острів».
Географія
Видовжений з північного сходу на південний захід. Довжина острова — 122 км, ширина — від 8 до 30 км. Площа близько 1,5 тисяч км². Берег тихоокеанської частини скелястий, важкодоступний. На північному сході через протоку Катерини знаходиться острів Ітуруп. На південному заході віддалений Кунаширською протокою (Немуро), на півдні — протокою Зради від японського острова Хоккайдо. Відстань в найвужчій точці Кунаширської протоки становить 18 км. На південному сході, паралельно острову, розташована Мала Курильська гряда. Вона відокремлена Південно-Курильською протокою. Із західної сторони через Кунаширську протоку гарно видно гори півострова Сіретоко, частину о. Хоккайдо. Посеред Кунаширської та протоки Зради проходить російсько-японський кордон.
У північній частині острова розташовані високі вершини — вулкани Тятя (1822 м) і Руруй (1486 м). У центрі лежить вулкан Менделєєва (888 м), а на півдні — вулкан Головніна (542 м). У найвужчій центральній частині острова розміщені озеро та .
Вулкани острова:
Висота (м) | |||
Руруй | Руруй | ルルイ岳 • Руру | 1 485 |
Тятя | Тятя | 爺爺岳 • Тятя | 1 822 |
Менделєєва | Менделеева | 羅臼山 • Раусу-яма | 888 |
Головніна | Головнина | 泊山 • Томарі-яма | 543 |
Історія
Острів Кунашир віддавна заселяли айни. 1754 року на ньому було створене перше японське рибацьке поселення. 1789 року між айнами і японцями спалахнув збройний конфлікт. 1798 року острів відвідав японський урядовець і мандрівник . 1811 року в поселенні Томарі висадилися перші росіяни на чолі з .
- 1855 р. — Кунашир за умовами Сімодського трактату, що розмежував вперше Російську та Японську імперії входив до складу Японії.
- 1880 року острів включили до повіту Кунасірі японської області префектури Хоккайдо.
- 1945 р. острів вперше став російським, був окупований радянськими військами та включений до СРСР (РРФСР).
- 1991 — у складі Росії.
Станом на 1945 рік населення острова нараховувало 7370 осіб. Воно займалося виловом ламінарій, тунця, крабів, займалися скотарством, видобутком сірки та лісництвом.
Після спалаху японсько-радянської війни 1945 року острів був окупований радянськими військами, уряд СРСР включив його до складу новоутвореної Південно-Сахалінської області, яка 1947 р. стала частиною Сахалінської області РРФСР. На сьогодні японський уряд не визнає російського панування, вимагаючи повернути окуповані території. Проблема територіальної приналежності острова залишається перепоною для підписання мирного договору між Японією і Росією від часу останньої війни 1945 року.
Галерея
Див. також
Джерела та література
- Кунашир // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Хоккайдо (1): в 2 т. — Токіо: Кадокава Сьотен, 1987 (яп.)
Кунашир // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Примітки
- Японія, США та Україна формально визнають японську приналежність, але фактично острови контролюються Російською Федерацією. Див. Територіальні претензії щодо Курильських островів
- Згідно позиції Японії
- Згідно позиції Росії
- Указ Президента України №692/2022 «Про питання Північних територій Японії». Президент України. 7 жовтня 2022. оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 18 лютого 2023.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кунашир |
- (яп.) Карта острова [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- (яп.) Офіційний сайт префектури Хоккайдо Японії [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- (рос.) Кунаширський портал [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kunashi r ros Kunashir yap 国後島 くなしりとう MFA kunaɕiɾʲi toː ostriv vulkanichnogo pohodzhennya v pivnichno zahidnij chastini Tihogo okeanu Nalezhit do grupi Kurilskih ostroviv Administrativno vhodit do okrugu Nemuro Prefektura Hokkajdo Yaponiya Znahoditsya pid okupacijnoyu vladoyu Rosiyi yaka vidnosit jogo do skladu Yuzhno Kurilskogo miskogo okrugu Sahalinskoyi oblasti Kunashirros Kunashir yap 国後島Vid na Kunashir z gir p va SiretokoKartaGeografiya44 04 pn sh 145 46 sh d 44 067 pn sh 145 767 sh d 44 067 145 767 Koordinati 44 04 pn sh 145 46 sh d 44 067 pn sh 145 767 sh d 44 067 145 767AkvatoriyaOhotske more Tihij okeanGrupa ostrovivVelika Kurilska gryadaPlosha1490 km Dovzhina123 kmShirina30 kmNajvisha tochka1819 mKrayina Rosiya de fakto Yaponiya pretenduye RegionPrefektura Hokkajdo Sahalinska oblastRajonOkrug Nemuro Yuzhno Kurilskij rajonNaselennya8000 osib 2007 KunashirKunashir Yaponiya KunashirKunashir Rosiya Kunashir u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kunasiri EtimologiyaIsnuye dvi gipotezi shodo etimologiyi nazvi ostrova Zgidno z pershoyu vona pohodit vid ajnskogo spoluchennya Kunne siri abo Kunne siru Chornij ostriv Zgidno z drugoyu vid spoluchennya Kuna siri abo Kuna siru Trav yanij ostriv GeografiyaVulkan Tyatya Vid na Siretoko Zahid soncya Vidovzhenij z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Dovzhina ostrova 122 km shirina vid 8 do 30 km Plosha blizko 1 5 tisyach km Bereg tihookeanskoyi chastini skelyastij vazhkodostupnij Na pivnichnomu shodi cherez protoku Katerini znahoditsya ostriv Iturup Na pivdennomu zahodi viddalenij Kunashirskoyu protokoyu Nemuro na pivdni protokoyu Zradi vid yaponskogo ostrova Hokkajdo Vidstan v najvuzhchij tochci Kunashirskoyi protoki stanovit 18 km Na pivdennomu shodi paralelno ostrovu roztashovana Mala Kurilska gryada Vona vidokremlena Pivdenno Kurilskoyu protokoyu Iz zahidnoyi storoni cherez Kunashirsku protoku garno vidno gori pivostrova Siretoko chastinu o Hokkajdo Posered Kunashirskoyi ta protoki Zradi prohodit rosijsko yaponskij kordon Relyef ostrova U pivnichnij chastini ostrova roztashovani visoki vershini vulkani Tyatya 1822 m i Ruruj 1486 m U centri lezhit vulkan Mendelyeyeva 888 m a na pivdni vulkan Golovnina 542 m U najvuzhchij centralnij chastini ostrova rozmisheni ozero ta Vulkani ostrova Visota m Ruruj Ruruj ルルイ岳 Ruru 1 485 Tyatya Tyatya 爺爺岳 Tyatya 1 822 Mendelyeyeva Mendeleeva 羅臼山 Rausu yama 888 Golovnina Golovnina 泊山 Tomari yama 543IstoriyaVorota svyatilisha Selo Golovnino do vijni Ostriv Kunashir viddavna zaselyali ajni 1754 roku na nomu bulo stvorene pershe yaponske ribacke poselennya 1789 roku mizh ajnami i yaponcyami spalahnuv zbrojnij konflikt 1798 roku ostriv vidvidav yaponskij uryadovec i mandrivnik 1811 roku v poselenni Tomari visadilisya pershi rosiyani na choli z 1855 r Kunashir za umovami Simodskogo traktatu sho rozmezhuvav vpershe Rosijsku ta Yaponsku imperiyi vhodiv do skladu Yaponiyi 1880 roku ostriv vklyuchili do povitu Kunasiri yaponskoyi oblasti prefekturi Hokkajdo 1945 r ostriv vpershe stav rosijskim buv okupovanij radyanskimi vijskami ta vklyuchenij do SRSR RRFSR 1991 u skladi Rosiyi Stanom na 1945 rik naselennya ostrova narahovuvalo 7370 osib Vono zajmalosya vilovom laminarij tuncya krabiv zajmalisya skotarstvom vidobutkom sirki ta lisnictvom Pislya spalahu yaponsko radyanskoyi vijni 1945 roku ostriv buv okupovanij radyanskimi vijskami uryad SRSR vklyuchiv jogo do skladu novoutvorenoyi Pivdenno Sahalinskoyi oblasti yaka 1947 r stala chastinoyu Sahalinskoyi oblasti RRFSR Na sogodni yaponskij uryad ne viznaye rosijskogo panuvannya vimagayuchi povernuti okupovani teritoriyi Problema teritorialnoyi prinalezhnosti ostrova zalishayetsya pereponoyu dlya pidpisannya mirnogo dogovoru mizh Yaponiyeyu i Rosiyeyu vid chasu ostannoyi vijni 1945 roku GalereyaVid na o Kunashir z gir p va Siretoko o Hokkajdo Vid na o Kunashir vulkan Rausu yama z misu Nosappu o Hokkajdo Misto Nemuro Znyato 13 02 2019 r Vid na o Kunashir vlk Tomari yama z p va Nocuke o Hokkajdo Div takozhProblema Pivnichnih teritorij Dzherela ta literaturaKunashir Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Hokkajdo 1 v 2 t Tokio Kadokava Soten 1987 yap Kunashir 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PrimitkiYaponiya SShA ta Ukrayina formalno viznayut yaponsku prinalezhnist ale faktichno ostrovi kontrolyuyutsya Rosijskoyu Federaciyeyu Div Teritorialni pretenziyi shodo Kurilskih ostroviv Zgidno poziciyi Yaponiyi Zgidno poziciyi Rosiyi Ukaz Prezidenta Ukrayini 692 2022 Pro pitannya Pivnichnih teritorij Yaponiyi Prezident Ukrayini 7 zhovtnya 2022 originalu za 8 grudnya 2022 Procitovano 18 lyutogo 2023 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kunashir yap Karta ostrova 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine yap Oficijnij sajt prefekturi Hokkajdo Yaponiyi 4 travnya 2012 u Wayback Machine ros ros Kunashirskij portal 4 grudnya 2020 u Wayback Machine