Остракон або острак дав гр τὸ ὄστρακον глиняний черепок черепок глиняної посудини а також рідше морська раковина яєчна ш

Остракон або острак (дав.-гр. τὸ ὄστρακον — глиняний черепок) — черепок глиняної посудини, а також рідше морська раковина, яєчна шкаралупа, уламок вапняку або сланцю.

Остракони дійшли до нас від усіх епох, починаючи з Нового царства до арабської епохи. Серед них багато листів та ділових документів, демотичних, грецьких та коптських.

У Стародавньому Єгипті, через свою доступності в порівнянні з дорогими папірусами, глиняні черепки використовувалися для записів, розрахунків, квитанцій та коротких листів. На остраконах давні учні виконували шкільні домашні завдання. Текст на остраконах писали чорнилом або видряпували. Були знайдені цілі архіви остраконів (наприклад, ^[de]»).

У Стародавній Греції, зокрема в Афінах, остракони використовувалися для голосування в процедурі остракізму і тому є цінним джерелом знань не тільки повсякденного, але й політичного життя.

Остракони вивчає наука папірологія. Колекціонування остраконів відноситься до ^[ru].

Цікаві факти

Археології відомі тільки два випадки великих знахідок остраконів у Єгипті:

У робочому поселенні Дейр-ель-Медіне, що існувало у Стародавньому Єгипті неподалік від знаменитої Долини Царів у Луксорі (місто на східному березі р. Нілу на півдні Єгипту);
на розкопках у стародавньому м. Атрібісі.

Примітки

(рос.) «Острак» // ^[ru], Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: В 10 т.. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — Т. VI: Н — О.
(рос.) Тураев Б. А., «Египетская литература». — М.: Издание М. и С. Сабашниковых. 3-я Государственная типография (бывш. Кушнерова) Пименовская), 1920. — Т. 1. — С. 32.
(рос.) Барбара Мерц, «Красная земля, Чёрная земля.» — М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2008. — С. 161. — 464 с. — .
(рос.) ^[ru], «Введение в документальную папирологию». — Наука, 1987. — С. 215.
. Курс України. 03.02.2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острак
Остракон // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 363. — .

[1] (рос.) «Острак» // ^[ru], Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: В 10 т.. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — Т. VI: Н — О.

[2] (рос.) Тураев Б. А., «Египетская литература». — М.: Издание М. и С. Сабашниковых. 3-я Государственная типография (бывш. Кушнерова) Пименовская), 1920. — Т. 1. — С. 32.

[A-3] (рос.) Барбара Мерц, «Красная земля, Чёрная земля.» — М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2008. — С. 161. — 464 с. — .

[4] (рос.) ^[ru], «Введение в документальную папирологию». — Наука, 1987. — С. 215.

[5] . Курс України. 03.02.2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.