Дмитро Іванович Остапенко (нар. 3 листопада 1946) — український державний та культурний діяч. Міністр культури і мистецтв України (з 25 вересня 1995 по 4 серпня 1999 рр.), генеральний директор Національної філармонії України (з 1999 року до 28 грудня 2022 року).
Остапенко Дмитро Іванович | |||
---|---|---|---|
3-й Міністр культури України | |||
25 вересня 1995 — 4 серпня 1999 | |||
Президент | Леонід Кучма | ||
Попередник | Іван Дзюба | ||
Наступник | Юрій Богуцький | ||
генеральний директор Національної філармонії України | |||
1999 — 28 грудня 2022 | |||
Наступник | Михайло Швед | ||
| |||
Народився | 3 листопада 1946 (77 років) Новачиха, Хорольський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР | ||
Відомий як | державний службовець | ||
Місце роботи | Харківська обласна філармонія, ХДАК, ХАТОБ, Національна філармонія України, КНУКіМ і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | ||
Громадянство | СРСР → Україна | ||
Alma mater | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського і Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка | ||
Діти | Остапенко Андрій Дмитрович | ||
Звання | | ||
Нагороди | | ||
Премії |
| ||
Життєпис
Народився 3 листопада 1946 року в селі Новачиха Хорольського району Полтавської області.
Освіта
Закінчив Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка (1964), Харківський інститут мистецтв (1968). Професор.
Діяльність
З 1966 — артист Ансамблю народних інструментів Харківської обласної філармонії.
У 1968—1973 — викладач по класу народних інструментів Харківського культурно-освітнього училища, згодом — Харківського державного інституту культури.
З 1973 по 1977 — працював в Харківському обкомі ЛКСМУ та міськкому Компартії України.
З 1977 по 1982 — Директор Харківського академічного театру опери і балету імені М. В. Лисенка.
З 1982 по 1984 — Начальник головного управління театрів і музичних закладів Міністерства культури УРСР, член колегії Міністерства культури УРСР.
З 1984 по 1991 — Інструктор, завідувач сектором театрів і музичного мистецтва, консультант в апараті ЦК Компартії України.
З 1991 по 1992 — Завідувач відділу культури Інституту наукових інновацій Українського відділення міжнародного центру наукової культури «Всесвітня лабораторія».
З 1992 по 1995 — генеральний директор — художній керівник Національної філармонії України.
З 25.09.1995 по 04.08.1999 — Міністр культури і мистецтв України.
З 1999 — генеральний директор Національної філармонії України (до 28 грудня 2022 року).
Творча діяльність
Соліст-інструменталіст (домра), репертуар становить понад 40 творів. Він з успіхом гастролював в Україні, та за кордоном. Працював викладачем Київський національний університет культури і мистецтв, з 1995-го — старший викладач, доцент, а з 1998 року — професор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. За ініціативою та за його безпосередньої участі в Національній філармонії створено нові художні колективи, які стали знаними не тільки в Україні, а й далеко за її межами: симфонічний оркестр, квартет баяністів, квартет гітаристів, інструментальний ансамбль «Джерело». В концертному виконанні забезпечено постановки опер М. Лисенка «Наталка Полтавка», Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», П. Чайковського «Євгеній Онєгін», Джузеппе Верді «Травіата», чим започаткував створення камерного театру при консерваторії.
Автор ряду культурно-мистецьких проектів, Днів культури України в Казахстані, Словаччині, Болгарії, Узбекистані, Росії, Франції, учасник проектів з реконструкції та капітального ремонту визначних пам'яток культури — будинків Національної філармонії України, Національного палацу «Україна», Культурного центру України в Москві.
Адміністративна діяльність
За час його перебування на посаді міністра культури завершили капітальний ремонт Національної філармонії України, заснували Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України.
Звання
- Народний артист України (2003).
- Заслужений діяч мистецтв України.
- Лауреат республіканського фестивалю творчої молоді України (1968).
- Кавалер ордена «За заслуги» ІІ ступеня.
Сім'я
Син — гітарист Андрій Остапенко, соліст Національної філармонії України.
Примітки
- Про нагородження працівників Національної філармонії України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
- . Архів оригіналу за 10 листопад 2016. Процитовано 10 листопад 2016.
- Дмитро Остапенко: У філармонії один я на контракті, всі решта — довічно [ 15 лютий 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода, № 190 за 14.10.2009.
Посилання
- Остапенко Дмитро Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 540.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Ivanovich Ostapenko nar 3 listopada 1946 ukrayinskij derzhavnij ta kulturnij diyach Ministr kulturi i mistectv Ukrayini z 25 veresnya 1995 po 4 serpnya 1999 rr generalnij direktor Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini z 1999 roku do 28 grudnya 2022 roku Ostapenko Dmitro IvanovichOstapenko Dmitro Ivanovich3 j Ministr kulturi Ukrayini25 veresnya 1995 4 serpnya 1999Prezident Leonid KuchmaPoperednik Ivan DzyubaNastupnik Yurij Boguckijgeneralnij direktor Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini1999 28 grudnya 2022Nastupnik Mihajlo ShvedNarodivsya 3 listopada 1946 1946 11 03 77 rokiv Novachiha Horolskij rajon Poltavska oblast Ukrayinska RSR SRSRVidomij yak derzhavnij sluzhbovecMisce roboti Harkivska oblasna filarmoniya HDAK HATOB Nacionalna filarmoniya Ukrayini KNUKiM i Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoGromadyanstvo SRSR UkrayinaAlma mater Harkivskij nacionalnij universitet mistectv imeni Ivana Kotlyarevskogo i Poltavskij koledzh mistectv imeni Mikoli LisenkaDiti Ostapenko Andrij DmitrovichZvannyaNagorodi Orden Za zaslugi II stupenyaPremiyi Festival tvorchoyi molodi Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostapenko ZhittyepisNarodivsya 3 listopada 1946 roku v seli Novachiha Horolskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Osvita Zakinchiv Poltavske derzhavne muzichne uchilishe imeni Mikoli Lisenka 1964 Harkivskij institut mistectv 1968 Profesor Diyalnist Z 1966 artist Ansamblyu narodnih instrumentiv Harkivskoyi oblasnoyi filarmoniyi U 1968 1973 vikladach po klasu narodnih instrumentiv Harkivskogo kulturno osvitnogo uchilisha zgodom Harkivskogo derzhavnogo institutu kulturi Z 1973 po 1977 pracyuvav v Harkivskomu obkomi LKSMU ta miskkomu Kompartiyi Ukrayini Z 1977 po 1982 Direktor Harkivskogo akademichnogo teatru operi i baletu imeni M V Lisenka Z 1982 po 1984 Nachalnik golovnogo upravlinnya teatriv i muzichnih zakladiv Ministerstva kulturi URSR chlen kolegiyi Ministerstva kulturi URSR Z 1984 po 1991 Instruktor zaviduvach sektorom teatriv i muzichnogo mistectva konsultant v aparati CK Kompartiyi Ukrayini Z 1991 po 1992 Zaviduvach viddilu kulturi Institutu naukovih innovacij Ukrayinskogo viddilennya mizhnarodnogo centru naukovoyi kulturi Vsesvitnya laboratoriya Z 1992 po 1995 generalnij direktor hudozhnij kerivnik Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini Z 25 09 1995 po 04 08 1999 Ministr kulturi i mistectv Ukrayini Z 1999 generalnij direktor Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini do 28 grudnya 2022 roku Tvorcha diyalnist Solist instrumentalist domra repertuar stanovit ponad 40 tvoriv Vin z uspihom gastrolyuvav v Ukrayini ta za kordonom Pracyuvav vikladachem Kiyivskij nacionalnij universitet kulturi i mistectv z 1995 go starshij vikladach docent a z 1998 roku profesor Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Petra Chajkovskogo Za iniciativoyu ta za jogo bezposerednoyi uchasti v Nacionalnij filarmoniyi stvoreno novi hudozhni kolektivi yaki stali znanimi ne tilki v Ukrayini a j daleko za yiyi mezhami simfonichnij orkestr kvartet bayanistiv kvartet gitaristiv instrumentalnij ansambl Dzherelo V koncertnomu vikonanni zabezpecheno postanovki oper M Lisenka Natalka Poltavka Semena Gulaka Artemovskogo Zaporozhec za Dunayem P Chajkovskogo Yevgenij Onyegin Dzhuzeppe Verdi Traviata chim zapochatkuvav stvorennya kamernogo teatru pri konservatoriyi Avtor ryadu kulturno misteckih proektiv Dniv kulturi Ukrayini v Kazahstani Slovachchini Bolgariyi Uzbekistani Rosiyi Franciyi uchasnik proektiv z rekonstrukciyi ta kapitalnogo remontu viznachnih pam yatok kulturi budinkiv Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini Nacionalnogo palacu Ukrayina Kulturnogo centru Ukrayini v Moskvi Administrativna diyalnist Za chas jogo perebuvannya na posadi ministra kulturi zavershili kapitalnij remont Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini zasnuvali Akademichnij simfonichnij orkestr Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini Zvannya Narodnij artist Ukrayini 2003 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Laureat respublikanskogo festivalyu tvorchoyi molodi Ukrayini 1968 Kavaler ordena Za zaslugi II stupenya Sim yaSin gitarist Andrij Ostapenko solist Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini PrimitkiPro nagorodzhennya pracivnikiv Nacionalnoyi filarmoniyi Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 23 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 10 listopad 2016 Procitovano 10 listopad 2016 Dmitro Ostapenko U filarmoniyi odin ya na kontrakti vsi reshta dovichno 15 lyutij 2016 u Wayback Machine Ukrayina moloda 190 za 14 10 2009 PosilannyaOstapenko Dmitro Ivanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 540