Максиміліа́н I (нім. Maximilian I; 22 березня 1459 — 12 січня 1519) — 31-й імператор Священної Римської імперії (1508—1519). Король Німеччини (1486—1519). Герцог Штирійський, Каринтійський, Крайнський, ерцгерцог Австрійський (з 1493).
Максиміліан I нім. Maximilian I | ||
| ||
---|---|---|
1508 — 12 січня 1519 | ||
Попередник: | Фрідріх III | |
Наступник: | Карл V Габсбург | |
Ім'я при народженні: | нім. Erzherzog Maximilian von Österreich | |
Народження: | 22 березня 1459 Вінер-Нойштадт, Штирія, Священна Римська імперія | |
Смерть: | 12 січня 1519 (59 років) Вельс, Ерцгерцогство Австрія, Священна Римська імперія | |
Поховання: | Вінер-Нойштадт, Верхня Австрія | |
Країна: | Священна Римська імперія | |
Релігія: | католицька церква | |
Рід: | Габсбурги | |
Батько: | Фрідріх III | |
Мати: | Леонора Португальська | |
Шлюб: | Марія Бургундська | |
Діти: | Філіп, Маргарита | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Представник німецького дому Габсбургів. Син імператора Фрідріха III і португальської інфанти Леонори, доньки португальського короля Дуарте I. Народився у Вінер-Нойштадті, Внутрішня Австрія. Правив спільно зі своїм батьком від 1483 року. Прийняв імператорський титул без папського визнання, порушивши традицію. Визнаний імператором пост-фактум папою Юлієм II. Провів адміністративну і військову реформу у Священній Римській імперії з метою централізувати управління. Створив підвалини багатонаціональної держави Габсбургів, що контролювала значну частину Європи. Вів війни з Францією за Бургундію (1477—1482), Бретань (1488—1491) та Італію (з 1494).
Уклав династичний союз із Угорщиною (1515), титулярний король Угорщини, Далмації, Хорватії, король Галичини та Володимирії, тощо.
Був патроном мистецтв, наук і гуманістів. За його правління розпочалася Реформація в Німеччині (1517). Одружувався тричі, з Марією Бургундською, Анною Бретанською і Б'янкою Сфорцею. Батько кастильського короля Філіпа І і Маргарити Австрійської, управительки Нідерландів. Помер у Вельсі, Верхня Австрія. Прізвисько — Оста́нній ли́цар (нім. der letzte Ritter).
Біографія
Молодість майбутній імператор провів здебільшого в Австрії. У нього склалися не дуже гарні стосунки зі своїм батьком, який за своєю природою був одинаком і дуже похмурою людиною. Вихованням Максиміліана займалася його мати — Леонора Португальська (1434-1467), яка значно вплинула на його світогляд. Не дивно, що Максиміліан був дуже прив'язаний до матері. Її рання смерть суттєво позначилася на характері молодого Габсбурга.
Зовнішня політика
Франція
Відносини імперії, династії Габсбургів з королівством Франція були досить доброзичливими. Ситуація змінилася після загибелі Карла Сміливого, герцога Бургундії, правителя більшості нідерландських провінцій. У нього залишилася єдинна спадкоємиця — донька Марія Бугундська. Відразу розгорнулася боротьба: король Франції Людовик XI Розсудливий з одноко боку, імператор Фрідріх, с іншого, домогалися, щоб їх сини стали чоловіками Марії. Перемогла габсбурзька партія — її підтримала аристократія, шляхта, та міста Нідерландів. Таким чином у 1477 році Максиміліан одружився з Марією Бургундською. Але Генеральні штати нідерландських провінцій — Фландрії, Брабанту, Пікардії, Артуа, Зеландії, Голландії, Гельдерна, Лімбурга, Люксембурга, Намюра та Ено — обмежили права Максиміліана на втручання й вплив на їхні справи. Фактично він був принцом-консортом.
Після оприлюднення цього шлюбу розпочалася війна із Францією. Вона точилася на двох напрямкам — у Нідерландах та Бургундії. Союзником Франції були швейцарські кантони. Максиміліан намагався домовитися з Людовиком XI, уклавши компромісну угоду: планувалося укласти шлюб між донькою Максиміліана Маргаритою та сином Людовика Карлом. Посаг Маргарити складався з Пікардії та Артуа.
У 1482 році становище Максиміліана у Нідерландах погіршилося. Внаслідок нещасного випадку загинула Марія Бургундська. Регентська рада взяла владу у Нідерландах у свої руки, відсторонивши Максиміліана від контролю над сином Філіпом. Все це супроводжувалося тиском з боку Людовика XI. На щастя наступного року, 1483, той помер.
Максиміліан намагався приєднати до своїх володінь герцогство Бретань, одружившись з її правителькою Ганною. Навіть було укладено шлюб за довіреністю. Але у 1491 році новий король Франції Карл VIII збройно вдерся до Бретані, захопив її. Тут же, у столиці герцогства, Ренні, одружився з Ганною Бретонською, приєднавши герцогство до Франції. Протягом 1491—1492 років точилася запекла боротьба між Францією та Максиміліаном. Нарешті у 1493 році укладено мир у Селісі, за яким Австрія отримала Артуа, Франш-Конте, Шароле, а Франція — Бургундію та Пікардію.
Італія
19 серпня 1493 року у Лінці помер Фрідріх III. Максиміліан став одноосібним королем Німеччини. З цього часу він міг вільніше проводити свою політику. Перш за все Максиміліан звернув увагу на Італію, поставивши за мету зміцнення ваги та авторитету імператорської влади в цій країні. Він уклав угоду з одним з сильних володарів півострова — Людовіко Сфорца, який правив Міланом. Згідно з цією угодою Максиміліан одружувався з племінницею Лодовіко Б'янкою Марією та отримував посаг у розмірі 400 тисяч дукатів, а навзаєм визнавав Сфорца герцогом Мілану. У 1495 році за ініціативою Максиміліана створено Священну лігу у складі Німеччини, Іспанії, Мілана, Рима, Венеції. Головною її метою було протистояти Франції, яка розпочала Італійські війни.
По смерті короля Франції Карла VIII Люб'язного (1498) Ліга розпалася. Але вже у 1508 році створюється нова — Камбрейська (Папа Римський, Імперія, Іспанія, Франція) проти зазіхань Венеціанської республіки. Максиміліан вдерся до Італії, захопив Верону, взяв у облогу Падую, тим часом французькі війська розбили основні сили Венеції у битві при Ан'ядело. Після перемоги над Венецією виникла Ліга проти Франції у складі Швейцарії, Іспанії, Імперії, Папи Римського, Мілану. Але в 1512 році Франція перемогла своїх суперників. Тож Максиміліан уклав мир з Венецією.
Внутрішня політика
Угорщина
Водночас загроза з'явилася зі Сходу — з боку Угорщини. Свої права на Австрію, Штирію та Каринтію пред'явив угорський король Матвій Корвін, який у 1485 році зайняв усі ці землі. Імператор навіть не чинив гідного опору, занепав духом, ні про що не думав. В цій ситуації лідером тих, хто не збирався складати зброю, став Максиміліан. За підтримки інших німецьких князів його проголосили в Аахені у 1486 році королем Німеччини. Тож у країни стало два королі — Фрідріх та його син Максиміліан, який не тільки продовжив боротьбу з угорцями, але й розширював володіння — змусив у 1490 році свого родича Сігизмунда відмовитися від Тироля на користь Максиміліана. У цьому ж році помер Матяш Корвін, і Максиміліан повернув усі втрачені землі.
Нова німецька політика
Водночас у Німеччині Максиміліан створює нову армію, за сучаними на той час принципами. Вона складалася з найманих вояків — ландскнехтів, озброєних переважно довгими піками. Вже в 1499 року він розпочинає війну проти Швейцарської конфедерації, яка для Максиміліана скінчилася невдало — за Базельською угодою Максиміліан вимушений був визнати незалежність швейцарців.
В цей же момент Максиміліан намагається реформувати королівську та імператорську владу. У Вормсі відбувається рейхстаг, на якому приймаються рішення про:
- реформування держави;
- «Вічний мир» (спроби запобігти всім конфліктам, принаймні на території Німеччини);
- впровадження «суспільного пфенніга»;
- створення імперського суду;
- постійної імперської державної ради.
Але все це не вдовольнило ні Максиміліана, ні німецьких князів. Вже у 1500 році на рейхстазі у Аугсбурзі вони фактично позбавили Максиміліана влади, залишивши йому тільки титул короля Німеччини. Владу перебрав імперський уряд на чолі із майнцьким архієпископом .
Однак, у 1504 році Максиміліан зміг втрутитися у справи князів. Розпочалася війна між курфюрством Пфальц та герцогством Баварія за Нижню Баварію. Максиміліан у битві при Регенсбурзі розбив війська Пфальца, а у 1505 році укладено мир: Нижня Баварія відійшла до герцога Баварії, а Максиміліан отримав фортеці Куфштайн, Раттенберг та Кітцбюель.
За всіма цими справами Максиміліан не забував ще про одну — отримати від Папи Римського титул імператора Священної Римської імперії. Він навіть у 1507 році планував похід на Рим. Зважаючи на невтішні перемовини з папською курією, Максиміліан сам оголосив себе у 1508 році імператором.
1511 року захопив та приєднав до імперії графство Зоненберг. У 1512 році на рейхстазі у Кельні створено 10 імперських округів: Бургундський, Австрійський, Верхньосаксонський, Баварський, Франкський, Швабський, Верхньорейнський, Нижньорейнсько-Вестфальський, Нижньосаксонський. Не увійшли до системи округів: Богемія, Моравія, Лужиця, землі імперських лицарів. Метою цього були спроби ефективніше керувати німецькою частиною Імперії та посилити владу імператора.
Останні роки
Максимілан продовжував проводити політику приєднання земель та налагодження стосунків із Францією. Для цього у 1515 році укладено угоду між Габсбургами та Ягеллонами, згідно з якою онук Максиміліана Фердинанд брав за дружину доньку короля Богемії та Угорщини Владислава Ягеллона — Анну. У 1516 році у Брюсселі укладено угоди з Францією.
1517 року Максиміліан готував похід проти Османської імперії, але німецькі князі відмовилися підтримати його ідею.
12 січня 1519 року імператор Максиміліан I помер у Велсі (Верхня Австрія).
Сім'я
- Батько: Фрідріх III (імператор Священної Римської імперії)
- Матір: Леонора Португальська
- 1-ша дружина: Марія Бургундська (1457—1482)
- Філіп IV (герцог Бургундії) (1478—1506)
- Маргарита I (штатгальтер Нідерландів) (1480—1430)
- Франциск (1481)
- Незавершена вагітність (1482)
- 2-га дружина: Анна I (герцогиня Бретані) (1477—1514)
- 3-тя дружина: Б'янка Марія Сфорца (1472—1510)
- Десять бастардів.
Примітки
Джерела
- Hollegger, Manfred. Maximilian I., 1459—1519, Herrscher und Mensch einer Zeitenwende. Kohlhammer, Stuttgart 2005, .
- Wiesflecker, Hermann. Kaiser Maximilian I. Das Reich, Österreich und Europa an der Wende zur Neuzeit. 5 Bände. Oldenbourg, München 1971—1986. (Standardwerk)
- Wiesflecker, Hermann. Maximilian I. Die Fundamente des habsburgischen Weltreiches. Verlag für Geschichte und Politik, Wien/ München 1991, .
- Heinrich Ulmann. Maximilian I., römischer König und Kaiser // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1884, Band 20, S. 725–736.
- Hermann Wiesflecker. Maximilian I. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1990, Band 16, S. 458–471 (Digitalisat).
- Бібліографія. Maximilian I. // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Максиміліан I // Цифрова бібліотека Німеччини
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максиміліан I
- Regesten Maximilians I. 1486/1493-1519 [ 7 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maksimilian I znachennya Maksimilia n I nim Maximilian I 22 bereznya 1459 14590322 12 sichnya 1519 31 j imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1508 1519 Korol Nimechchini 1486 1519 Gercog Shtirijskij Karintijskij Krajnskij ercgercog Avstrijskij z 1493 Maksimilian I nim Maximilian IMaksimilian I Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1508 12 sichnya 1519 Poperednik Fridrih III Nastupnik Karl V Gabsburg Im ya pri narodzhenni nim Erzherzog Maximilian von OsterreichNarodzhennya 22 bereznya 1459 1459 03 22 Viner Nojshtadt Shtiriya Svyashenna Rimska imperiyaSmert 12 sichnya 1519 1519 01 12 59 rokiv Vels Ercgercogstvo Avstriya Svyashenna Rimska imperiyaPohovannya Viner Nojshtadt Verhnya AvstriyaKrayina Svyashenna Rimska imperiyaReligiya katolicka cerkvaRid GabsburgiBatko Fridrih IIIMati Leonora PortugalskaShlyub Mariya BurgundskaDiti Filip Margarita Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Predstavnik nimeckogo domu Gabsburgiv Sin imperatora Fridriha III i portugalskoyi infanti Leonori donki portugalskogo korolya Duarte I Narodivsya u Viner Nojshtadti Vnutrishnya Avstriya Praviv spilno zi svoyim batkom vid 1483 roku Prijnyav imperatorskij titul bez papskogo viznannya porushivshi tradiciyu Viznanij imperatorom post faktum papoyu Yuliyem II Proviv administrativnu i vijskovu reformu u Svyashennij Rimskij imperiyi z metoyu centralizuvati upravlinnya Stvoriv pidvalini bagatonacionalnoyi derzhavi Gabsburgiv sho kontrolyuvala znachnu chastinu Yevropi Viv vijni z Franciyeyu za Burgundiyu 1477 1482 Bretan 1488 1491 ta Italiyu z 1494 Uklav dinastichnij soyuz iz Ugorshinoyu 1515 titulyarnij korol Ugorshini Dalmaciyi Horvatiyi korol Galichini ta Volodimiriyi tosho Buv patronom mistectv nauk i gumanistiv Za jogo pravlinnya rozpochalasya Reformaciya v Nimechchini 1517 Odruzhuvavsya trichi z Mariyeyu Burgundskoyu Annoyu Bretanskoyu i B yankoyu Sforceyu Batko kastilskogo korolya Filipa I i Margariti Avstrijskoyi upravitelki Niderlandiv Pomer u Velsi Verhnya Avstriya Prizvisko Osta nnij li car nim der letzte Ritter BiografiyaMolodist majbutnij imperator proviv zdebilshogo v Avstriyi U nogo sklalisya ne duzhe garni stosunki zi svoyim batkom yakij za svoyeyu prirodoyu buv odinakom i duzhe pohmuroyu lyudinoyu Vihovannyam Maksimiliana zajmalasya jogo mati Leonora Portugalska 1434 1467 yaka znachno vplinula na jogo svitoglyad Ne divno sho Maksimilian buv duzhe priv yazanij do materi Yiyi rannya smert suttyevo poznachilasya na harakteri molodogo Gabsburga Zovnishnya politika Franciya Vidnosini imperiyi dinastiyi Gabsburgiv z korolivstvom Franciya buli dosit dobrozichlivimi Situaciya zminilasya pislya zagibeli Karla Smilivogo gercoga Burgundiyi pravitelya bilshosti niderlandskih provincij U nogo zalishilasya yedinna spadkoyemicya donka Mariya Bugundska Vidrazu rozgornulasya borotba korol Franciyi Lyudovik XI Rozsudlivij z odnoko boku imperator Fridrih s inshogo domogalisya shob yih sini stali cholovikami Mariyi Peremogla gabsburzka partiya yiyi pidtrimala aristokratiya shlyahta ta mista Niderlandiv Takim chinom u 1477 roci Maksimilian odruzhivsya z Mariyeyu Burgundskoyu Ale Generalni shtati niderlandskih provincij Flandriyi Brabantu Pikardiyi Artua Zelandiyi Gollandiyi Gelderna Limburga Lyuksemburga Namyura ta Eno obmezhili prava Maksimiliana na vtruchannya j vpliv na yihni spravi Faktichno vin buv princom konsortom Pislya oprilyudnennya cogo shlyubu rozpochalasya vijna iz Franciyeyu Vona tochilasya na dvoh napryamkam u Niderlandah ta Burgundiyi Soyuznikom Franciyi buli shvejcarski kantoni Maksimilian namagavsya domovitisya z Lyudovikom XI uklavshi kompromisnu ugodu planuvalosya uklasti shlyub mizh donkoyu Maksimiliana Margaritoyu ta sinom Lyudovika Karlom Posag Margariti skladavsya z Pikardiyi ta Artua U 1482 roci stanovishe Maksimiliana u Niderlandah pogirshilosya Vnaslidok neshasnogo vipadku zaginula Mariya Burgundska Regentska rada vzyala vladu u Niderlandah u svoyi ruki vidstoronivshi Maksimiliana vid kontrolyu nad sinom Filipom Vse ce suprovodzhuvalosya tiskom z boku Lyudovika XI Na shastya nastupnogo roku 1483 toj pomer Maksimilian namagavsya priyednati do svoyih volodin gercogstvo Bretan odruzhivshis z yiyi pravitelkoyu Gannoyu Navit bulo ukladeno shlyub za dovirenistyu Ale u 1491 roci novij korol Franciyi Karl VIII zbrojno vdersya do Bretani zahopiv yiyi Tut zhe u stolici gercogstva Renni odruzhivsya z Gannoyu Bretonskoyu priyednavshi gercogstvo do Franciyi Protyagom 1491 1492 rokiv tochilasya zapekla borotba mizh Franciyeyu ta Maksimilianom Nareshti u 1493 roci ukladeno mir u Selisi za yakim Avstriya otrimala Artua Fransh Konte Sharole a Franciya Burgundiyu ta Pikardiyu Italiya Dokladnishe Italijski vijni 19 serpnya 1493 roku u Linci pomer Fridrih III Maksimilian stav odnoosibnim korolem Nimechchini Z cogo chasu vin mig vilnishe provoditi svoyu politiku Persh za vse Maksimilian zvernuv uvagu na Italiyu postavivshi za metu zmicnennya vagi ta avtoritetu imperatorskoyi vladi v cij krayini Vin uklav ugodu z odnim z silnih volodariv pivostrova Lyudoviko Sforca yakij praviv Milanom Zgidno z ciyeyu ugodoyu Maksimilian odruzhuvavsya z pleminniceyu Lodoviko B yankoyu Mariyeyu ta otrimuvav posag u rozmiri 400 tisyach dukativ a navzayem viznavav Sforca gercogom Milanu U 1495 roci za iniciativoyu Maksimiliana stvoreno Svyashennu ligu u skladi Nimechchini Ispaniyi Milana Rima Veneciyi Golovnoyu yiyi metoyu bulo protistoyati Franciyi yaka rozpochala Italijski vijni Po smerti korolya Franciyi Karla VIII Lyub yaznogo 1498 Liga rozpalasya Ale vzhe u 1508 roci stvoryuyetsya nova Kambrejska Papa Rimskij Imperiya Ispaniya Franciya proti zazihan Venecianskoyi respubliki Maksimilian vdersya do Italiyi zahopiv Veronu vzyav u oblogu Paduyu tim chasom francuzki vijska rozbili osnovni sili Veneciyi u bitvi pri An yadelo Pislya peremogi nad Veneciyeyu vinikla Liga proti Franciyi u skladi Shvejcariyi Ispaniyi Imperiyi Papi Rimskogo Milanu Ale v 1512 roci Franciya peremogla svoyih supernikiv Tozh Maksimilian uklav mir z Veneciyeyu Vnutrishnya politika Ugorshina Vodnochas zagroza z yavilasya zi Shodu z boku Ugorshini Svoyi prava na Avstriyu Shtiriyu ta Karintiyu pred yaviv ugorskij korol Matvij Korvin yakij u 1485 roci zajnyav usi ci zemli Imperator navit ne chiniv gidnogo oporu zanepav duhom ni pro sho ne dumav V cij situaciyi liderom tih hto ne zbiravsya skladati zbroyu stav Maksimilian Za pidtrimki inshih nimeckih knyaziv jogo progolosili v Aaheni u 1486 roci korolem Nimechchini Tozh u krayini stalo dva koroli Fridrih ta jogo sin Maksimilian yakij ne tilki prodovzhiv borotbu z ugorcyami ale j rozshiryuvav volodinnya zmusiv u 1490 roci svogo rodicha Sigizmunda vidmovitisya vid Tirolya na korist Maksimiliana U comu zh roci pomer Matyash Korvin i Maksimilian povernuv usi vtracheni zemli Nova nimecka politika Maksimilian I u obladunkah landsknehta Vodnochas u Nimechchini Maksimilian stvoryuye novu armiyu za suchanimi na toj chas principami Vona skladalasya z najmanih voyakiv landsknehtiv ozbroyenih perevazhno dovgimi pikami Vzhe v 1499 roku vin rozpochinaye vijnu proti Shvejcarskoyi konfederaciyi yaka dlya Maksimiliana skinchilasya nevdalo za Bazelskoyu ugodoyu Maksimilian vimushenij buv viznati nezalezhnist shvejcarciv V cej zhe moment Maksimilian namagayetsya reformuvati korolivsku ta imperatorsku vladu U Vormsi vidbuvayetsya rejhstag na yakomu prijmayutsya rishennya pro reformuvannya derzhavi Vichnij mir sprobi zapobigti vsim konfliktam prinajmni na teritoriyi Nimechchini vprovadzhennya suspilnogo pfenniga stvorennya imperskogo sudu postijnoyi imperskoyi derzhavnoyi radi Ale vse ce ne vdovolnilo ni Maksimiliana ni nimeckih knyaziv Vzhe u 1500 roci na rejhstazi u Augsburzi voni faktichno pozbavili Maksimiliana vladi zalishivshi jomu tilki titul korolya Nimechchini Vladu perebrav imperskij uryad na choli iz majnckim arhiyepiskopom Odnak u 1504 roci Maksimilian zmig vtrutitisya u spravi knyaziv Rozpochalasya vijna mizh kurfyurstvom Pfalc ta gercogstvom Bavariya za Nizhnyu Bavariyu Maksimilian u bitvi pri Regensburzi rozbiv vijska Pfalca a u 1505 roci ukladeno mir Nizhnya Bavariya vidijshla do gercoga Bavariyi a Maksimilian otrimav forteci Kufshtajn Rattenberg ta Kitcbyuel Za vsima cimi spravami Maksimilian ne zabuvav she pro odnu otrimati vid Papi Rimskogo titul imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vin navit u 1507 roci planuvav pohid na Rim Zvazhayuchi na nevtishni peremovini z papskoyu kuriyeyu Maksimilian sam ogolosiv sebe u 1508 roci imperatorom Imperski okrugi 1512 rik 1511 roku zahopiv ta priyednav do imperiyi grafstvo Zonenberg U 1512 roci na rejhstazi u Kelni stvoreno 10 imperskih okrugiv Burgundskij Avstrijskij Verhnosaksonskij Bavarskij Frankskij Shvabskij Verhnorejnskij Nizhnorejnsko Vestfalskij Nizhnosaksonskij Ne uvijshli do sistemi okrugiv Bogemiya Moraviya Luzhicya zemli imperskih licariv Metoyu cogo buli sprobi efektivnishe keruvati nimeckoyu chastinoyu Imperiyi ta posiliti vladu imperatora Ostanni roki Maksimilan prodovzhuvav provoditi politiku priyednannya zemel ta nalagodzhennya stosunkiv iz Franciyeyu Dlya cogo u 1515 roci ukladeno ugodu mizh Gabsburgami ta Yagellonami zgidno z yakoyu onuk Maksimiliana Ferdinand brav za druzhinu donku korolya Bogemiyi ta Ugorshini Vladislava Yagellona Annu U 1516 roci u Bryusseli ukladeno ugodi z Franciyeyu 1517 roku Maksimilian gotuvav pohid proti Osmanskoyi imperiyi ale nimecki knyazi vidmovilisya pidtrimati jogo ideyu 12 sichnya 1519 roku imperator Maksimilian I pomer u Velsi Verhnya Avstriya Sim yaDokladnishe Gabsburgi Batko Fridrih III imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Matir Leonora Portugalska 1 sha druzhina Mariya Burgundska 1457 1482 Filip IV gercog Burgundiyi 1478 1506 Margarita I shtatgalter Niderlandiv 1480 1430 Francisk 1481 Nezavershena vagitnist 1482 2 ga druzhina Anna I gercoginya Bretani 1477 1514 3 tya druzhina B yanka Mariya Sforca 1472 1510 Desyat bastardiv PrimitkiDzherelaHollegger Manfred Maximilian I 1459 1519 Herrscher und Mensch einer Zeitenwende Kohlhammer Stuttgart 2005 ISBN 3 17 015557 1 Wiesflecker Hermann Kaiser Maximilian I Das Reich Osterreich und Europa an der Wende zur Neuzeit 5 Bande Oldenbourg Munchen 1971 1986 Standardwerk Wiesflecker Hermann Maximilian I Die Fundamente des habsburgischen Weltreiches Verlag fur Geschichte und Politik Wien Munchen 1991 ISBN 3 7028 0308 4 Heinrich Ulmann Maximilian I romischer Konig und Kaiser Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1884 Band 20 S 725 736 Hermann Wiesflecker Maximilian I Neue Deutsche Biographie Berlin 1990 Band 16 S 458 471 Digitalisat Bibliografiya Maximilian I Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Maksimilian I Cifrova biblioteka NimechchiniPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksimilian I Regesten Maximilians I 1486 1493 1519 7 listopada 2018 u Wayback Machine