Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Османський Кіпр — період панування Османської імперії на острові Кіпр. Спочатку перебував у статусі Кіпрського бейлербейства, потім еялету Кіпр (осман. ایالت قبرص) у 1571—1670 та 1745—1748 роках, що утворився внаслідок захоплення османськими військами острова Кіпр, що тоді належав Венеційській республіці. У 1861—1868 та 1870—1914 роках був мутасаррифатом Кіпр. З 1878 року перебував під фактичною владою Великої Британії. 1914 року офіційно анексовано останньою. Нині це територія Республіки Кіпр і невизнаної держави Республіка Північний Кіпр.
| Османський Кіпр | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 1570 і 1878 |
|---|---|
 | |
| Країна | Османська імперія |
| Столиця | Нікосія |
| Замінений на | Архіпелаг |
| На заміну | Венеційський Кіпр |
| Час/дата припинення існування | 1748 |
 Османський Кіпр у Вікісховищі | |
Історія
Перший Еялет
Влітку 1570 року османські війська висадилися на острові. 9 вересня, після 45-денної облоги, впала Нікосія, а 1 серпня 1571 року капітулювала остання венеційська фортеця на Кіпрі — Фамагуста. Вже у 1571 році було утворено Кіпрське бейлербейство. За умовами підписаного в 1573 році мирної договору Венеція відмовилася від усіх претензій на Кіпр. Першим головою став завойовник Кіпру . У 1591 році перетворено на еялет.
Перші бейлербеї побудували численні мечеті, мазеїди, церкви, громадські ванни, базари, караван-сараї, медресе, школи та бібліотеки. Османська архітектура на Кіпрі тісно пов'язана з основною османською архітектурою, але має вплив візантійського та готичного стилю. Яскравими прикладами стали мечеті Лала Мустафа-паша в Фамагусті (перероблений собор Святого Миколаю, кіпрський аналог Реймського собору) та Селіміє в Нікосії (перероблений собор Святої Софії).
Кіпр не був популярним у турецьких колоністів: острів вважався нездоровим через епідемії малярії і тому сюди прибували переважно засланці та каторжники. Погане управління островом призвело до численних повстань, в яких брало участь як грецьке, так і бідне турецьке населення. За період від 1572 до 1668 року сталося 28 повстань, які були придушені.
Санджак
Щоб змінити ситуацію, в 1670 році на пропозицію великого візира Фазіля Ахмеда Кепрюлю було ліквідовано Кіпрський еялет, замість чого його перетворено на санджак у складі еялету Архіпелаг.
Втім, це не розв'язало соціальних проблем. Потужне повстання у 1680-х роках на чолі з Боязіоглу Мехмед-аґою зумовило потребу поліпшити управління. Це вдалося за часів великих візирів Кепрюлю. У 1703 році Кіпр передано під особисте керування великого візира, який призначав на острів двох керуючих — військового (сераксера) і цивільного (мухассіла). На практиці великий візир продавав ці пости тим, хто пропонував найбільшу ціну. В результаті керуючі намагалися компенсувати свої витрати шляхом підвищення податків, що стягуються з населення острова.
Другий еялет
У 1745 році острів знову став окремим еялетом, але в 1748 році був повернений під управління великого візира. Більшу частину часу еялетом керував Ебубекір-паша, який сприяв економічному відновленню острова. За час його урядування в районі Ларнаки зведено акведук Камарес (відомий також як акведук Бекір-паши).
Санджак та мутасаррифат
У 1784 році в якості санджаку повернуто до складу еялету Архіпелаг. В такому статусі кіпр перебував до 1861 року, коли став автономним санджаком (мутасаррифатом) під орудою султанського уряду. Мутасаррифат Кіпр існував до 1868 року, коли знову стає санджаком у складі вілайєту Архіпелаг. Втім у 1870 році статус мутасаррифату було повернуто.
У 1877 році під час заключної стадії російсько-турецької війни війська Великої Британії окупували Кіпр. Починаючи з 1878 року Кіпр, юридично залишаючись у складі Османської імперії (зі статусом мутасаррифату), керувався британським верховним комісаром. Після вступу в 1914 році Османської імперії в Першу світову війну на боці Центральних держав Велика Британія оголосила про анексію Кіпру. Туреччина відмовилася від претензій на Кіпр в 1923 році відповідно до умов Лозаннського мирного договору.
Адміністрація
Головним містом стала Нікосія. Спочатку Кіпр було поділено на 3 санджаки: Фамагуста, Кіренія та Пафос. Втім, невдовзі до нього додано території на півдні Малої Азії, Кілікії та Сирії, з яких утворено такі санджаки: Алайє, Тартус, Ічель, Сіс, Зюлкадріє і Триполі. З огляду на покращення керування у 1573 році санджак Триполі передано в еялет Дамаск, а 1610 року санджаки Алайє, Тартус, Ічель — в еялет Адана. Також утворено 12 кази (судових округів): Тузла, Лімассол, Епіскопі, Кістрія, Пафос, Кукла, Лефка, Морфу, Хірсофу, Фамагуста, Кіренія та Месаріє. На їх чолі стояв каді, якому допомагали наїби.
Бейлербей (згодом паша) отримував від своєї хаси дохід у 600 тис. акче, санджакбеї — від 200 до 240 тис. акче. Земельні ділянки на Кіпрі стали надаватися командирам і воякам як тімари, завдяки чому Кіпр увійшов до загальної феодальної системи імперії. Утворено 1627 тімарів. Згодом з'явилися зеамети, який нараховувало 38. Загалом Кіпр виставляв 2238 сіпахіїв (не рахуючи їхніх вояків).
Для контролю за мусульманським населенням використовувалася система міллетів, що призвело до зростання авторитету православних архієпископів Кіпру, які стали не лише духовними лідерами, але і представниками всього грецького населення перед владою Османської імперії.
Демографія
Після османського завоювання в населенні острова відбулися істотні зрушення. Під час конфлікту загинуло, втекло або було навернуто в рабство майже все венеційське населення острова, а також багато греків, в цілому близько 56 000 осіб. Для відшкодування втрат султан наказав поселити на Кіпрі 20 000 мусульман. Так на острові з'явилися перші турки-кіпріоти.
Релігія
Після османського завоювання багато католиків і православних формально прийняли іслам, але потай продовжували сповідувати християнство. Втім перехід в іслам серед місцевих греків хоч і мав місце, але в набагато менших масштабах, ніж на навіть Криті, завойованому османами набагато пізніше. Мусульмани тут продовжували залишатися в явній меншості навіть після століть османської влади.
Джерела
- Luke, Harry. Cyprus under the Turks, 1571—1878. London: Hurst, 1969.
- Gazioglu, Ahmet C. The Turks in Cyprus: A province of the Ottoman Empire (1571—1878). London: Rustem & Bro., 1990.
- Jennings, Ronald C. Christians and Muslims in Ottoman Cyprus and the Mediterranean world, 1571—1640. New York: New York University Press, 1993.
- Sarınay, Yusuf., haz. (2000) (Türkçe). Osmanlı İdaresinde Kıbrıs (Nüfusu-Arazi Dağılımı ve Türk Vakıfları). Aktaş, Necati; Gültepe, Necati; Kaplan, Mustafa (Osmanlı Arşivi Daire Başkanlığı, Yayın Nu: 43 bas.). Ankara: T.C. Başbakanlık Devlet Arşivleri Genel Müdürlüğü. ss. 17. sayfa. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmanskij Kipr period panuvannya Osmanskoyi imperiyi na ostrovi Kipr Spochatku perebuvav u statusi Kiprskogo bejlerbejstva potim eyaletu Kipr osman ایالت قبرص u 1571 1670 ta 1745 1748 rokah sho utvorivsya vnaslidok zahoplennya osmanskimi vijskami ostrova Kipr sho todi nalezhav Venecijskij respublici U 1861 1868 ta 1870 1914 rokah buv mutasarrifatom Kipr Z 1878 roku perebuvav pid faktichnoyu vladoyu Velikoyi Britaniyi 1914 roku oficijno aneksovano ostannoyu Nini ce teritoriya Respubliki Kipr i neviznanoyi derzhavi Respublika Pivnichnij Kipr Osmanskij Kipr PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1570 i 1878 KrayinaOsmanska imperiya StolicyaNikosiya Zaminenij naArhipelag Na zaminuVenecijskij Kipr Chas data pripinennya isnuvannya1748 Osmanskij Kipr u VikishovishiIstoriyaPershij Eyalet Vlitku 1570 roku osmanski vijska visadilisya na ostrovi 9 veresnya pislya 45 dennoyi oblogi vpala Nikosiya a 1 serpnya 1571 roku kapitulyuvala ostannya venecijska fortecya na Kipri Famagusta Vzhe u 1571 roci bulo utvoreno Kiprske bejlerbejstvo Za umovami pidpisanogo v 1573 roci mirnoyi dogovoru Veneciya vidmovilasya vid usih pretenzij na Kipr Pershim golovoyu stav zavojovnik Kipru U 1591 roci peretvoreno na eyalet Pershi bejlerbeyi pobuduvali chislenni mecheti mazeyidi cerkvi gromadski vanni bazari karavan sarayi medrese shkoli ta biblioteki Osmanska arhitektura na Kipri tisno pov yazana z osnovnoyu osmanskoyu arhitekturoyu ale maye vpliv vizantijskogo ta gotichnogo stilyu Yaskravimi prikladami stali mecheti Lala Mustafa pasha v Famagusti pereroblenij sobor Svyatogo Mikolayu kiprskij analog Rejmskogo soboru ta Selimiye v Nikosiyi pereroblenij sobor Svyatoyi Sofiyi Kipr ne buv populyarnim u tureckih kolonistiv ostriv vvazhavsya nezdorovim cherez epidemiyi malyariyi i tomu syudi pribuvali perevazhno zaslanci ta katorzhniki Pogane upravlinnya ostrovom prizvelo do chislennih povstan v yakih bralo uchast yak grecke tak i bidne turecke naselennya Za period vid 1572 do 1668 roku stalosya 28 povstan yaki buli pridusheni Sandzhak Shob zminiti situaciyu v 1670 roci na propoziciyu velikogo vizira Fazilya Ahmeda Kepryulyu bulo likvidovano Kiprskij eyalet zamist chogo jogo peretvoreno na sandzhak u skladi eyaletu Arhipelag Vtim ce ne rozv yazalo socialnih problem Potuzhne povstannya u 1680 h rokah na choli z Boyazioglu Mehmed agoyu zumovilo potrebu polipshiti upravlinnya Ce vdalosya za chasiv velikih viziriv Kepryulyu U 1703 roci Kipr peredano pid osobiste keruvannya velikogo vizira yakij priznachav na ostriv dvoh keruyuchih vijskovogo seraksera i civilnogo muhassila Na praktici velikij vizir prodavav ci posti tim hto proponuvav najbilshu cinu V rezultati keruyuchi namagalisya kompensuvati svoyi vitrati shlyahom pidvishennya podatkiv sho styaguyutsya z naselennya ostrova Drugij eyalet U 1745 roci ostriv znovu stav okremim eyaletom ale v 1748 roci buv povernenij pid upravlinnya velikogo vizira Bilshu chastinu chasu eyaletom keruvav Ebubekir pasha yakij spriyav ekonomichnomu vidnovlennyu ostrova Za chas jogo uryaduvannya v rajoni Larnaki zvedeno akveduk Kamares vidomij takozh yak akveduk Bekir pashi Sandzhak ta mutasarrifat U 1784 roci v yakosti sandzhaku povernuto do skladu eyaletu Arhipelag V takomu statusi kipr perebuvav do 1861 roku koli stav avtonomnim sandzhakom mutasarrifatom pid orudoyu sultanskogo uryadu Mutasarrifat Kipr isnuvav do 1868 roku koli znovu staye sandzhakom u skladi vilajyetu Arhipelag Vtim u 1870 roci status mutasarrifatu bulo povernuto U 1877 roci pid chas zaklyuchnoyi stadiyi rosijsko tureckoyi vijni vijska Velikoyi Britaniyi okupuvali Kipr Pochinayuchi z 1878 roku Kipr yuridichno zalishayuchis u skladi Osmanskoyi imperiyi zi statusom mutasarrifatu keruvavsya britanskim verhovnim komisarom Pislya vstupu v 1914 roci Osmanskoyi imperiyi v Pershu svitovu vijnu na boci Centralnih derzhav Velika Britaniya ogolosila pro aneksiyu Kipru Turechchina vidmovilasya vid pretenzij na Kipr v 1923 roci vidpovidno do umov Lozannskogo mirnogo dogovoru AdministraciyaGolovnim mistom stala Nikosiya Spochatku Kipr bulo podileno na 3 sandzhaki Famagusta Kireniya ta Pafos Vtim nevdovzi do nogo dodano teritoriyi na pivdni Maloyi Aziyi Kilikiyi ta Siriyi z yakih utvoreno taki sandzhaki Alajye Tartus Ichel Sis Zyulkadriye i Tripoli Z oglyadu na pokrashennya keruvannya u 1573 roci sandzhak Tripoli peredano v eyalet Damask a 1610 roku sandzhaki Alajye Tartus Ichel v eyalet Adana Takozh utvoreno 12 kazi sudovih okrugiv Tuzla Limassol Episkopi Kistriya Pafos Kukla Lefka Morfu Hirsofu Famagusta Kireniya ta Mesariye Na yih choli stoyav kadi yakomu dopomagali nayibi Bejlerbej zgodom pasha otrimuvav vid svoyeyi hasi dohid u 600 tis akche sandzhakbeyi vid 200 do 240 tis akche Zemelni dilyanki na Kipri stali nadavatisya komandiram i voyakam yak timari zavdyaki chomu Kipr uvijshov do zagalnoyi feodalnoyi sistemi imperiyi Utvoreno 1627 timariv Zgodom z yavilisya zeameti yakij narahovuvalo 38 Zagalom Kipr vistavlyav 2238 sipahiyiv ne rahuyuchi yihnih voyakiv Dlya kontrolyu za musulmanskim naselennyam vikoristovuvalasya sistema milletiv sho prizvelo do zrostannya avtoritetu pravoslavnih arhiyepiskopiv Kipru yaki stali ne lishe duhovnimi liderami ale i predstavnikami vsogo greckogo naselennya pered vladoyu Osmanskoyi imperiyi DemografiyaPislya osmanskogo zavoyuvannya v naselenni ostrova vidbulisya istotni zrushennya Pid chas konfliktu zaginulo vteklo abo bulo navernuto v rabstvo majzhe vse venecijske naselennya ostrova a takozh bagato grekiv v cilomu blizko 56 000 osib Dlya vidshkoduvannya vtrat sultan nakazav poseliti na Kipri 20 000 musulman Tak na ostrovi z yavilisya pershi turki kiprioti ReligiyaPislya osmanskogo zavoyuvannya bagato katolikiv i pravoslavnih formalno prijnyali islam ale potaj prodovzhuvali spoviduvati hristiyanstvo Vtim perehid v islam sered miscevih grekiv hoch i mav misce ale v nabagato menshih masshtabah nizh na navit Kriti zavojovanomu osmanami nabagato piznishe Musulmani tut prodovzhuvali zalishatisya v yavnij menshosti navit pislya stolit osmanskoyi vladi DzherelaLuke Harry Cyprus under the Turks 1571 1878 London Hurst 1969 Gazioglu Ahmet C The Turks in Cyprus A province of the Ottoman Empire 1571 1878 London Rustem amp Bro 1990 Jennings Ronald C Christians and Muslims in Ottoman Cyprus and the Mediterranean world 1571 1640 New York New York University Press 1993 Sarinay Yusuf haz 2000 Turkce Osmanli Idaresinde Kibris Nufusu Arazi Dagilimi ve Turk Vakiflari Aktas Necati Gultepe Necati Kaplan Mustafa Osmanli Arsivi Daire Baskanligi Yayin Nu 43 bas Ankara T C Basbakanlik Devlet Arsivleri Genel Mudurlugu ss 17 sayfa ISBN 975 192 592 4